один варіант декору Буля - плоский набір в техніці маркетрі, при якій малюнок з різних матеріалів полягав в чіткі рамки геометрично правильної форми. По кутах комодів іноді поміщалися бронзові скульптурні накладки, що зображують каріатид і сфінксів. Симетрично розташована орнаментика надавала витворам меблевого мистецтва Буля, що високо цінувався в Європі, відтінок благородної суворості. В цілому усі його меблі прості за формою, але дуже переобтяжена прикрасами і інкрустацією, що закривають собою усю площину дерева.
Орнаментика робилася за мотивами античного Риму з пишними акантовими завитками, зображеннями військових трофеїв, лаврових вінків, мечів і т. п.
Меблі в стилі Буль була поширена не лише у Франції, але і в інших країнах упродовж усього XVIII століття.
У XVII столітті в ужитку з'являється шезлонг - подовжене крісло з відкидною спинкою, зручне для лежання; крісло для людей похилого віку з напівкруглими виступами на спинці на рівні голови; дивани у вигляді трьох скріплених крісел із загальною спинкою і сидінням.
Меблі оббивають гобеленовою штучною тканиною спеціально скомпонованного малюнка за формою сидінь і спинок. Малюнки гобеленів складалися із складних композицій кольорів, птахів, рослин, тварин, атрибутів музики, перевитих гірляндами і стрічками.
У стін великих залів і віталень ставили консолі (особливі столи) на двох ніжках з дзеркалом над ними. Консолі прикрашали сильно профільованими і примхливо зігнутими проножками і картушами. На початку XVIII століття почали з'являтися письмові столи, комоди, бюро з висувними ящиками.
Після смерті Людовика XIV Франція управлялася його племінником Філіпом Орлеанським, принцом-регентом. Тому стиль пізнього бароко називають "стилем регентства". Меблі цього стилю виглядають декілька менш помпезно, блиск приглушеннее, ніжки меблів нижчі, форми їх зігнуті, сидіння висунені вперед.
Висновок
Бароко існувало не само по собі, а разом з іншими стилями - класицизмом, а в XVIII столітті - з рококо. Причому останнє надалі стане завершенням стилю бароко, і сучасники навіть назвуть його "поганим бароко". Маючи на увазі, з одного боку, його абсолютно нові риси, а з іншої - виражаючи цим пієтет до епохи великого стилю, що закінчується.
Як ми вже говорили, пишне, патетичне бароко було покликане прославляти абсолютну владу монарха і звеличувати церкву. З упевненістю можна сказати, що існує дух Бароко, так само як існував імперський дух. Цей останній можна застосувати, перескакуючи через століття, до епох Олександра Македонського, Карла Великого або Наполеона. У історії спостерігається постійне повернення до імперського духу, так само ми бачимо постійне повернення до барочности в явищах мистецтва упродовж тривалого часу. Ця барочность знаменує собою "кульмінаційну точку, розквіт певної цивілізації". Навіть якщо не погодитися з цим, то не можна заперечувати, що барочность як тенденція порушення норм, меж, встановлених тим або іншим історичним типом, мистецтва, методом, художнім напрямом, дійсно проявлялася в усі епохи.
Барочні будівлі, які ми можемо споглядати сьогодні, - це старовинні палаци, що стали у своїй більшості музеями. (Так, яскравий зразок пишного бароко - Зимовий палац (Ф.Растрелли) - колишня резиденція російських царів. Зараз тут розміщується всесвітньо відомий музей Ермітаж)
Із-за своєї "дворцовости", перевантаженості сьогодні бароко практично не використовується як стиль для оформлення житлових інтер'єрів. Лише окремі барочні елементи і прийоми (гірлянди, завитки, арки) застосовуються декораторами для створення атмосфери бароко.
Відомий французький вчений Жорж Луї Бюффон сказавши: "Кожна людина - це стиль". Спосіб життя людей дуже часто визначає їх стиль, обоє ці поняття взаємозв'язані. Вусі мистецтво бароко пронизує гра світла і тіні, примарність, ілюзія, обман, кокетування, тонка чуттєвість, а іноді і бурхливі емоції. Як ви побачили, їм підпорядкована не лише архітектура, але і живопис, скульптура, меблі, одяг, посуду і сама людина. Почуття, емоції домінують над розумом, який якщо не спить, то, принаймні - дрімає. Бароко - це стан легкого сп' яніння, екстатичного захопленню. Але, врешті -решт, такий стан або проходити, або набридає. Втім, якщо віднестися до бароко з відомою долею іронії, якщо сприймати його як пародію, то, як мені здається, бароко в приватній архітектурі стрімкого і лаконічного XXI століття може статі джерелом прекрасної, щонайтоншої гри.
Література
1.Соболев Н.Н., "Стилі в меблях", "Сварог і До", 2000 рік
2. Михайлов М. С., Михайлова А.С., "Історія дизайну. Короткий курс", М. :Союз Дизайнерів Росії, 2004 рік
3. Велика енциклопедія Кирила і Мефодія, 2002 рік
4.Большой енциклопедичний словник образотворчого мистецтвав 8т.Т.1.-СПб.: ЛИТА, 2000. 5. Журнал "Меблі до 6. Журнал "Фабрика Меблів" №4 2004 рік
5. Журнал "Меблі до 6. Журнал "Фабрика Меблів" №4 2004 рік
