У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





наголошувала Н.Кобринська неодноразово,-одержимий однією ідеєю,яку хоче поширити обов`язково серед суспільства,він втрачає у своїх творах найсильніший елемент творчого впливу-духовне зусилля,яке приводить до бажаної ідеї.Жодна ідея,чи то національна,чи то політична не буде мати в художньому творі виправдання від того,що вона буде перетворена письменником на галерею образів або вражень.Кобринська Н.Наше жіноцтво і література-Коломия-1918 Саме ці її думки часто дратували І.Франка і саме ці думки привели її пізніше до захоплення С.Пшибишевським і модерним мистецтвом взагалі.В оповіданнях, вміщених в альманасі ще яскраво відчувається той яскравий патріотизм, який віддаляє художній твір від справжнього мистецтва. Зрозуміло, що всі авторки збірника – це початківці в літературі, хіба що за винятком О. Пчілки, та все ж розуміння ними завдань мистецтва зводилося лише до дидактичних проблем. І все ж, це був великий успіх, і як кожний успіх в літературі, чи взагалі у мистецтві, викликає не тільки схвальні відгуки, але й критику. Найбільше і найголосніше не погоджувався зі змістом і духом альманаху М. Павлик, який ще на початку жіночого руху мріяв про надання рухові виразного соціалістичного спрямування. В листі до М. Драгоманова, сповіщаючи про спроби організації жіноцтва до громадської діяльності, писав: “... дівчат наш піп втяг, завів із них церковні сестриці ... Я ж, знаючи, куди це може піти – задумав таке: з усіх тих, що вписалися дівчат, зробити таке товариство, аби сходилося в недолі й свята і слухало, що в книжечках для народу. Я даю видання “Просвіти” і коломийські, а вони найби собі вже більше (чого не може буде добути так) самі докупили за тоті гроші, що в церкві в їх руках... З дівчатами найборше все би пішло у нас, вони більш рвуться до високої науки як хлопці, а треба ж конче зробити їм окреме від мужчин товариство та дати їм що доброго читати, а потому й більше ... Я думав ще у Львові мати на вакаціях відчит про жінок. До того мені крім Мілля здався б Боровиковський, я б хотів поставити паралельно простих і “солоних”. Переписка М. Драгоманова з М. Павликом. – Т.//. – Чернівці – 1910 – с. 73-74.

І. Франко відразу ж побачив у задумі М. Павлика однобічний класовий підхід і писав йому про недоцільність такого шляху, а також про його метод поділу жіноцтва за класовим принципом. “Чи ви переконані, що тими статтями, які в нашім торічнім видавництві порушували жіноче питання, ми здобули симпатію в наших людей? Я думаю, що ні ... тим, що ми говорили торік про жіноче питання, ми не помогли своїй справі, а противно, деякі з наших навіть людей кажуть, що ми тим пошкодили справі.” Переписка М. Драгоманова з М. Павликом. – Т.//. – Чернівці – 1910 – с. 142.

Коли ж Н. Кобринська не пристала до планів М, Павлика, він постійно конфліктував з нею, а коли в органі радикальної партії, часописі “Народ”, завів рубрику “Жіноча справа”, то жодного разу в ній не згадував про всі починання Н. Кобринської в жіночому русі. Завжди у конфліктах М. Павлика з Н. Кобринською І. Франко був на стороні Н. Кобринської і об’єктивно давав оцінку її громадської і письменницької діяльності. Це постійно дратувало Павлика, і в одному з листів до М. Драгоманова він писав: “Франко каже, що Кобринська – може доказати правду своїх слів про радикалів, цитатами з моїх і Ганкевичевих писань ... і так Кобринська зі своїми страханнями торжествує між іншим і через те, що Франкові байдуже честь товаришів. Бог з ними.” Переписка М. Драгоманова з М. Павликом. – Т.//. – Чернівці – 1910 – с. 199-200.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8