Дана дипломна робота складається з двох розділів, які включають в собі підрозділи. У Розділі 1 розглянуто теоретичні аспекти функціонування друкованих ЗМІ. Тут наводяться класифікації газети за різними авторами, визначено саме поняття газети як різновиду друкованих ЗМІ. У даному розділі досліджено функції газети, зроблено порівняльний аналіз класифікацій функцій за різними авторами, проаналізовано нормативно-правову базу функціонування друкованих ЗМІ, визначено принципи журналістики. У цьому розділі прослідковано історію розвитку газети в Україні від зародження до сучасних днів, висвітлено роботу найвідоміших газет кожного періоду розвитку, а також суспільно-політичні умови за яких газети функціонували.

У Розділі 2 досліджено історію функціонування Івано-Франківської обласної газети «Галичина», проаналізовано функції даної газети. Також у даному розділі висвітлено рубрики, що містить в собі газета «Галичина», зроблено класифікацію цієї газети за різними авторами. У останньому підрозділі другого розділу проаналізовано матеріали газети за період січень-лютий 2007 року для визначення кількісного співвідношення кожного виду інформації за матеріалами даного періоду і таким чином визначено найбільшу і найменшу частки інформації, що містить в собі газета. Дане співвідношення показано за допомогою кругової діаграми.

Розділ 1. Теоретичні аспекти функціонування преси в Україні

1.1. Класифікація друкованих ЗМІ

Журналістика складається з двох головних великих підсистем:

1) друкованих ЗМІ;

2) електронних ЗМІ.

І.Л. Михайлин стверджує, що «першу підсистему, яку ще називають пресою, складають у свою чергу газети та журнали»[ 31; 46]. Другу підсистему складають радіомовлення і телебачення. Але розвиток сучасної журналістики рухається саме в на-прямку розширення і удосконалення електронних органів масової інформації.

Друковані ЗМІ класифікуються за різними ознаками [ 31;54]. Головні засади типо-логії ЗМІ такі: за регіоном обслуговування, за тематичною чи галузевою спеціалізацією, за періодичністю і за типами аудиторії. Типологію друкованих ЗМІ детальніше подано у Таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Типологія друкованих ЗМІ

1.За регіоном

обслуговування | Центральні, регіональні, обласні, міські, районні, міськрайонні, відомчі;

2.За тематичною чи галузевою спеціалізацією | Загально-інформаційні(універсальні), спортивні, ділові, юридичні, про здоров’я, рекламні, автомобільні, жіночі, комп’ютерні, городньо-садівничі, розважальні, кримінальні, сенсаційні, фахово-галузеві, партійні органи;

3. За періодичністю | Щоденні, щомісячні, квартальні, щорічники;

4.За типами аудиторії |

Жіночі, молодіжні, дитячі, студентські.

Дана типологія друкованих ЗМІ за І.Л.Михайлином є науково обґрунтованою і поділяє газети за різними напрямками, але питанням класифікації друкованих ЗМІ займалися не тільки дослідники теорії журналістики, але і дослідники документознавства. Так, наприклад, Н.Кушнаренко розрізняє газету, як різновид друкованих ЗМІ за дещо іншими ознаками, ніж І.Л.Михайлин. Якщо зробити порівняльний аналіз цих двох класифікацій, то можна відзначити, що Н.Кушнаренко також виділяє газету за періодичністю виходу, але на відміну від І.Л.Михайлина виділяє газету за такими ознаками, як за масштабом виходу і за профілем. Ще Н.Кушнаренко поділяє газету за функціональною ознакою. Це класифікує газету дещо з іншої позиції, але перевагою типології І.Л. Михайлина є те, що він використовує таку ознаку, як за тематичною чи галузевою спеціалізацією, що детальніше класифікує газету. Можна зробити висновок, що обидві типології є доцільними у використанні, оскільки з кількох різних сторін класифікують газету.

Отже, Н.Кушнаренко розрізняє газету, як різновид друкованих ЗМІ, за наступними ознаками:

за періодичністю виходу : щоденні (ранкові/ вечірні), недільні, щотижневі;

за масштабом: центральні або загальнонаціональні, регіональні, місцеві( обласні, районні, міські), корпоративні (підприємств, університетів);

за профілем : масової орієнтації, спеціалізовані( професійні)[27; 225].

За функціональною ознакою можна виділити три види газет : загальнополітична, спеціалізована і спеціальний випуск.

Загальнополітична газета систематично висвітлює питання зовнішньої і внутрішньої політики країни, а також міжнародне життя( « Голос України», «Демократична Україна).

Спеціалізована газета систематично висвітлює окремі проблеми суспільного життя, науки, техніки, культури і інших областей діяльності і адресована визначеним категоріям читачів ( «Закон і бізнес», «Спортивна газета», « Українська музична газета» та ін.).Також спеціалізовані газети за читацькою адресою поділяють на професійну газету, профсоюзну, партійну і т.д.

Спеціальний газетний випуск – це газетне видання, підготовлене виїзною або загальною редакцією основної газети для оперативного доведення необхідної інформації до читача, він має поточний або валовий номер, рік, дату видання[27;226].

Але існує і інший поділ друкованих ЗМІ. Так, наприклад, В.Й.Здоровега класифікує інформацію, яку несуть засоби масової інформації за предметом зображення [21;65]. Детальніше дану класифікацію подано у Схемі 1.1.

Схема 1.1

Класифікація інформації, що несуть ЗМІ

Офіційна інформація – це державні постанови, партійні документи, ре-золюції та звернення, заяви офіційних осіб тощо. Це дуже важлива інформація, яка йде від владних структур до населення. Мас-медіа служать у цьому випадку каналом зв'язку. Такі документи, зазвичай, передаються державними інформаційними агентствами чи прес-службами. Як стверджує автор, «офіційні документи друкуються лише державними виданнями, насамперед у газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос України", партійні документи у відповідних партійних органах»[21;66]. Загальнополітичні газети, а також телебачення та радіо, у більшості випадків, обмежуються їх стислим викладом.

Подієва інформація - оперативні повідомлення про все, що відбу-вається у світі. Згідно В.Й.Здоровеги, «подієва інформація зі стислим оперативним коментарем є хлібом насущним журналістики, без якого не може обійтись щоденна газета і навіть тижневик»[21;63]. Домінуючу роль у передачі оперативної подієвої інформації відіграють сьогодні потужні інформаційні агентства світу. В Україні, крім державного інформаційного агентства "Укрінформ", діє низка незалежних інформ-аційних агентств, зокрема "Іnter-Fах Україна", Українська пресова агенція. Найпоширенішим і найавторитетнішим універсальним за характером інформації та її достовірністю с УНІАН (Українське незалежне інформ-аційне агентство новин).

Власне публіцистика - тобто аналітичні авторські матеріали різних жанрів - це стислі коментарі, полемічні замітки, статті, огляди, есе, політичні портрети, нариси, памфлети, у яких трак-туються гострі суспільно-політичні питання з метою прямого впливу на громадську думку. Це