Знаменитий німецький журналістиколог Отто Ґрот, автор семитом-ного дослідження «Непізнана культурна сила. Основи газетної науки (періо-дики)» виділив такі чотири консти-тутивні ознаки газети:

1)періодичність виходу в світ;

2)універсальність зміс-ту;

3)актуальність інформаційних повідомлень;

4)гласність у подачі новин[32;45].

Головна функція газети — подавати через певні невеликі проміжки ча-су оперативну, актуальну, різноманітну, загально цікаву інформацію.

Сучасна газета може нараховувати від 2 до 100 сторінок, мати вишу-кане оформлення, кольорові фотографії, що робить проблематичним вста-новлення чіткої межі між газетою і журналом. Дослідник Вальтер Гагеманн у залежності від мети видання виділяє в сучасній журналістиці такі три го-ловні типи газет: 1) газета думок, 2) інформаційна газета, 3) газета як засіб здобування максимальних прибутків[32;67].

Газета виходить через визначені проміжки часу ( щоденно, кілька раз на тиждень, раз в тиждень і т.д.). Однак може виходити на протязі короткого терміну, обмеженого визначеним заходом. Газета може містити додатки (Див.Додаток 1)

Кожен номер газети складається із визначених елементів. До них відносяться: назва газети, сторінки номеру ( вони складаються із колонок), текстові матеріали, їх заголовки, ілюстрації. Для розподілу ілюстрацій і текстової інформації використовують розділові засоби – лінійки, відступи і т.д[13;56].

На вигляд газети впливає її формат, об’єм, кількість колонок на полосі. Формат газети визначається розміром паперу, на якій вона друкується. Об’єм сучасної газети – від 4 до 6 сторінок. Важливе значення в газеті займають ілюстрації (документальні і художні, фото сюжети, малюнки, схеми і т.д.).

Як стверджує автор, «газета є носієм текстової інформації, характер якої в значній мірі відрізняє газету від других видань»[27;67]. Предметом газетної інформації є поточні події і факти. Вона забезпечує непереривність інформування про те, що відбувається. Газеті притаманна так звана подієва інформація, яка містить новини. Тут розміщується оперативна інформація (репортажі, хроніки, інтерв’ю, замітки, прес-релізи, заяви), а також статті, огляди, рецензії, нариси, памфлети, коментарі, листи від читачів і т. п. Від інших періодичних видань газета відрізняється також великим форматом, об’ємом і частішим виходом у світ. Об’єм газети становить від 2 до 100 і більше сторінок (полос)[27; 222].

За даними Всесвітньої газетної асоціації (ВГА) у 1998 році в багатьох країнах збільшився продаж: газет з одночасним зростанням рекламних надходжень. Лідерство в справі споживання газет стійко утримують норвежці і японці [13;47]. На одну тисячу мешканців тут припадає відповідно 588 і 577 щоден-ного продажу газет. Трете місце займає Фінляндія (455),далі йдуть Швеція (430), Коста-Ріка (412), Швейцарія (377).

Праобразами газет були інформаційні бюлетені, що випускалися в Римі в І ст. до р. Хр. — 4 ст. після р. Хр. Перші газети з з’явилися у Китаї у 8 ст. У Європі — в 17 ст: у Німеччині в 1609, у Голландії в 1616, у Англії в 1622 ро-ках. Слово "газета" пішло під назви рукописного аркуша новин у Венеції, який купували за монету такої ж назви. Термін увійшов до широкого вжитку з по-явою у Франції видання Теофраста Ренодо "Ля газет" (1631). «Першою що-денною газетою була "Ляйпцігська газета", що видавалася в Німеччині в 1661-1663 роках»[27;223]. Однією з найстаріших газет світу, що видасться й сьогодні є газета "Таймс ", заснована в Лондоні (Велика Бри-танія) за одними даними в 1785, а за іншими —у 1786 році. Перші газети в Україні з 'явилися польською мовою ("Кур 'єр Львівсь-кі", 1749), французькою ("Газетт де Леополь", 1776) та російською ("Харьковский еженедельник", 1812; "Харьковские известия ", 1817-1823) мовами. Перша газета українською мовою — "Зоря Галицька " видавалася у Львові в 1848-1857 роках.

За словами В.С.Журавського,«газети є найбільш активним і всеохоплюючим літописом життя»[29;535]. На їхніх сторінках якнайповніше відбиваються суспільні, культурні, історичні процеси. За даними відділу статистичного моніторингу та аналізу друку в 2005 р. в Україні стабільно видавалося 2940 назв газет річним тиражем 3409317 тис. примірників (статистика 30.12.05). Обсяг газетної продукції з кожним роком збушується приблизно на 120 примірників[14;44].

1.3. Нормативно-правова основа діяльності ЗМІ

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність ЗМІ є Конституція України, Закон України «Про друковані засоби масової інформації

( пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 року, Закон України « Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року, Закон України « Про рекламу» від 11 липня 2003 року та Закон України «Про видавничу справу» від 5 червня 1997 р.

Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні створює правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, встановлює державні гарантії їх свободи відповідно до Конституції України.

У статті 1 визначається, що «під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію»[2;2]. Додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.

Стаття 2 даного закону гарантує свободу слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань згідно з Конституцією України, що означають право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку відкриту за режимом доступу інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації.

Також в цій статті зазначається, що «друковані