1.Організаторська функція. Вона завжди становила один із ос-новних напрямів діяльності органів інформації. Як стверджує автор,«газета, телебачення, ра-діо стали основними організаторами соціальних перетворень, розбудови незалежної держави, утвердження соціальної справедливості»[33;45].

2.Виховна функція. Стри-жневим елементом виховної функції дедалі більше стає формування у людей висо-кої політичної культури і сучасного економічного мислення.

3. Пропагандистська функція. Вона зумовлена настійною необ-хідністю дохідливого роз'яснення практичних і теоретичних про-блем становлення правової, демократичної держави, важливості глибокого розуміння загальнолюдських цінностей, ідей національ-ного відродження, питань ментальності українського народу, його етносу, історичної минувшини.

4.Контрпропагандистська функція.

А.З.Москаленко стверджує, що «зростання важливості цієї функції викликане передусім зовнішніми факторами, інформацій-ною експансією з боку шовіністичних сил, посиленням «психоло-гічних» атак на позиції незалежної України»[33;56].

5. Соціологічна функція

Соціологічна функція преси з особливою силою виявилася піс-ля проголошення незалежності України (грудень, 1991 р.), коли на сторінках газет, журналів, у радіо- і телепрограмах розгорнулося масове обговорення питань громадянських свобод, соціальної справедливості, впровадження ринкових відносин, проблем наці-онального відродження, входження України в Європейський Союз, налагодження її зовнішніх зв'язків на міжнародній арені[33;57].

Автори знаменитого дослідження "Чотири теорії преси" (1956) американські дослідники Фред Сіберт, Теодор Петерсоп та Уілбур Шрамм вважають., що у сучасному світі преса виконує сім функцій. Во-на мусить: 1) служити політичній системі, забезпечуючи її інформацією; 2) обговорювати громадські справи; 3) просвіщати публіку, аби зроби-ти її здатною до самоуправління; 4) захищати права особи перед уря-дом; 5) служити економічній системі, з'єднуючи покупця й продавця то-варів за допомогою реклами, б) забезпечувати розваги читачів, 7) підтримувати свою власну фінансову незалежність, щоб уникнути тис-ку на інформаційну діяльність будь-яких приватних інтересів[28;45].

Автор дослідження "Вступ до журналістики. Дослідження "чет-вертого етапу" в усіх його проявах" (1961) Фразер Бонд нараховує чо-тири функції журналістики: 1) інформувати, 2) пояснювати і витлума-чувати події, 3) керувати читачем, 4) розважати публіку. Додатковою функцією цей науковець вважає рекламу[31;56].

Швейцарський професор Роджер Блюм виді-ляє вісім функцій[31;61], пояснення яких подано у Таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Класифікація функцій за Р.Блюмом

№ | Назва функції | Значення функції

1. | Функція інформування |

Завданням ЗМІ є контроль за станом оточуючого середовища, повідомлення людям усіх новин, за допомогою яких вони зможуть зрозуміти навколишній світ.

2. | Функція артикуляції | ЗМІ повинні відображати думку народу і давати можливість висловлювати свої потреби, радощі. Це неможливо без сторінки читацьких листів, наприклад.

3. | Функція соціалізації | Під функцією соціалізації розуміється передача культурних здобутків, освітня функція ЗМІ. Оскільки до завдань преси нале-жить передача зразків, цінностей та норм буття, що загальноприйняті у суспільстві, то ЗМІ таким чином соціалізують людину.

4. | Функція критики та контролю | ЗМІ повинні виконувати функ-цію громадського контролю, наглядати за роботою державних діячів.

5. | Функція

кореляції | Кореляцією вважається взаємодія між редакцією будь-якого за-собу масової інформації та його аудиторією у процесі погоджен-ня різних думок та точок зору

6. | Функція обслуговування | ЗМІ повинні допомагати своїй аудиторії та приносити користь у вигляді порад на своїх сторінках.

7. | Функція розважання | Багато людей чекають від ЗМІ передусім задоволення потреб в розвагах, відпочинку та розрядці.

8. | Функція реклами | Реклама - це, без сум-ніву, також певний вид передачі інформації, тому теж є функцією ЗМІ

Вальтер Гагеман у праці "Газета як організм" (1950) описав п'ять функцій преси: І) інформувати, 2) впливати на публіку, 3) рекламувати товари, 4) розважати читача, 5) повчати його[32].

В.М. Владимиров об'єднує об’єднує функції у певні рубрики, аби упорядкувати їх множинність. За словами автора, «до загальних (основних) соціальних функцій преси він відносить пізна-вальну, комунікативну і конструктивну, розуміючи під ними здійснення журналістикою всієї своєї масово-інформаційної діяльності, тобто виго-товлення інформації (пізнавальна функція), її поширення (комунікатив-на) і запровадженій в суспільну свідомість (конструктивна функція)»[12;144].

На другому рівні розташовані спеціальні (більш конкретні)функції. Серед них виділяються групи об'єктних і суб'єктних функцій. До складу першої групи входять функції артикуляції, соціалізації та кореляції. У другій групі виділено функції соціально-педагогічна, соціального контролю і корекції, а також просування ("promotion")[12;144].

Після цього виділяється рівень індивідуальних функцій, до числа яких належать функції виховна, популяризаторська, рекреативно-гедоністична та масово-емоційна.

І.Л. Михайлин поділяє функції на загальні та спеціальні. Автор стверджує, що «загальні функції належать до числа основних, пов'язані з атрибутивними ознаками журналістики, виконуються кожним виданням без виключення, незалежно від його розміру, накладу чи адресної спрямованості»[31;48].

Спеціальні функції мають локальний характер, характеризують журналістику з того чи іншого конкретного боку, їх виконання не є обов'язковим для кожного видання[31;67]. Так, розважальна газета може не містити ідеологічних матеріалів і аж ніяк не здійснювати функції соціа-льної критики так само як партійна газета не займатися розважанням та відпочинком своїх читачів. Отже, до загальних функцій належать:

1.Інформаційна функція, яку виконують усі періодичні видання. Навіть розважальні газе-ти інформують свою аудиторію в галузі певним чином окресленої тематики.

2.Формування громадської думки. Як зазначає І.Л. Михайлин,«цю функцію журналістика виконує в демократичному суспільстві, організовуючи на