У 1817 році в Харкові зароджується й галузева журналістика, її первістком став журнал "Украинский домовод".Часопис було присвячено проблемам ветеринарії[31;56].

"Харьковские швестия" – так називалася друга (після "Харьковского еженедельника") газета, що виходила в 1817-1823 роках в Харкові та й була єдиною на ті часи газетою в усій підросійській Україні. "Харьковские известия" були щотижневою газетою, виходили на чотирьох сторінках.

1.3.Українська альманахова журналістика.

Сюди входять такі видання як : «Украинский Альманах», "Утренняя звезда",« Русалка Дністровая», « Ластівка».

У "Украинском альманахе" відбулося поєднання прозових і поетичних творів, наукових, історико-літературних праць і красного письменства, фольклорних записів і літературних писань. Альманах "Утренняя звезда" вийшов у двох книжках у Харкові на межі 1833 і 1834 років. Це була перша книга на українській мові на території України. Іншим видатним альманахом був під назвою «Русалка Дністровая», виданий у 1837 році в Будапешті й підготовлений до друку « Руською Трійцею». У 1841 році в Петербурзі вийшов альманах Є. Гребінки «Ластівка». Сюди увійшли 5 творів Т.Г. Шевченка, вірші Тевельова, Боровиковського.

1.4 Українська журналістика в Росії в добу «великих реформ».

Сюди увійшли такі видання як: «Записки о Южной Руси», «Хата», «Черниговский листок».

Проявом нового літературного руху були «Записки о Южной Руси» Пантелеймона Куліша, які виходили протягом 1856-1857 років [24;67]. У цьому альманасі були зібрані фольклорні твори українського народу, а також висвітлено історію української етнографії. У 1860 році Пантелеймон Куліш видав альманах «Хата», що являв собою збірку творів провідних українських письменників. 12 липня 1861 року почалось видання щотижневої газети «Черниговский листок» . На відміну від багатьох видань того часу, дана газета друкувалась зовсім не для публікації художніх творів, а для виконання чисто журналістських, інформативних функцій.

2.Період здобуття національної свідомості.

2.1. Москвофільська журналістика.

Сюди увійшли такі видання як: «Зоря Галицька», «Слово».

«Зоря Галицька» виникла як орган Головної Руської Ради. Перший номер газети вийшов у травні 1848 року. «Зоря Галицька» являла собою тип загальної інформаційної газети. У газеті висвітлювались політичні події того часу, друкувались звернення ГГР до австрійського цісаря, офіційні документи. Окрім цього були висвітлені економічні і господарські питання галицьких русинів, пропонувалась читачам хроніка внутрішнього життя Австрії та Галичини. Газета «Слово» була заснована у 1861 році і існувала до 1887 року. Вона була заснована як громадсько-політична газета, хоча за традиціями того часу друкувала літературні, наукові, історичні матеріали. Значення газети «Слово» полягає в тому, що вона своєю появою об’єднала українські сили, розбудила галицьке громадянство .

2.2. Народовська журналістика.

Вона представлена такими виданнями як: « Вечерниці», « Нива», «Русалка», «Мета», « Русь»,«Основа», « Батьківщина»,«Діло», «Буковина».

Протягом 1862 – 1867 років виходили так звані народовські періодичні видання, це « Вечерниці», « Нива», «Русалка», «Мета», « Русь». Значення цих видань полягає в тому, що були випробувані зразки загальних ("Вечерниці"), літературних ("Нива", "Русалка") і політичних ("Мета" другого періоду, "Русь") періодичних видань. У вересні 1870 року вийшов перший номер газети «Основа». У даній газеті друкувалися І.Нечуй-Левицький, В. Шашкевич. Газета була суспільно-політичною і містила переважно статті про політику Австрії та Росії. 1 жовтня 1879 року у Львові вийшло перше число газети « Батьківщина». Дана газета була загальнополітичною інформаційною газетою, яка не тільки повідомляла читачів про події довкола них : у краю, у державі і у світі, але й говорила з селянами їх мовою про їх ж потреби. Газету «Діло», яка почала виходити 1 січня 1880 року у Львові, багато дослідників вважають найсерйознішим виданням періоду кінця ХIX століття. Це одна з найстаріших українських газет, що існувала близько шістдесяти років (1880-1939). Будучи газетою загального типу, «Діло» широко висвітлювало суспільно-політичне життя України, розповідало про події поточної історії. Газета «Буковина» почала виходити у Чернівцях у 1885 році. Тут друкувались інформаційні матеріали під рубрикою «Політичні замітки», статті з питань освіти і науки, інформаційні замітки про суспільно-політичне та національно-культурне життя українських земель та світові події.

2.3.Радикальна журналістика

Сюди увійшли такі видання як «Громадський друг», «Дзвін» та «Молот».

Часопис «Громадський друг» був дітищем двох журналістів: М. Павлика і І. Франка. Він видавався з 1879 по 1883 роки. Часопис ділився на літературну і публіцистичну частини. Супровідними збірниками були «Дзвін» та «Молот». Значення журналу "Громадський друг" і супровідних збірників полягало в тому, що у них був зроблений крок у напрямку підвищення професіоналізму
української журналістики. У ХХ столітті історія української преси розвивалась по-іншому, ніж у ХХ ст. Дослідник історії преси у ХХ столітті В.М.Владимиров пропонує наступну періодизацію відповідно до історичних періодів того часу.

1.Українська преса під час управління Центральної Ради та Директорії.

Рік з березня 1917 року по березень 1918 року називають «медовим роком» української преси[11;9]. Це пов’язано з утворенням Центральної Ради. 19 березня 1918 р. почав видаватися інформаційний бюлетень під назвою “Вісти Української Центральної Ради”. Цей бюлетень, зрозуміло, підтримував політичну лінію нового керівництва України, в ньому друкувалися всі укази, вказівки, положення. Із створенням українського уряду починається вихід другого офіційного видання: “Вісника Генерального Секретаріату України”, який теж мав численну читацьку аудиторію. УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія, одна з найвпливовіших у Центральній Раді) видавала з 30 березня часопис “Робітнича газета”. Він виходив як орган центрального комітету партії. Газета есерів мала традиційну для їх політичних попередників назву - “Народна воля”. Директорія на