Державний лад або державний устрій включає також і форми правління. Тому демократію, наприклад, розуміють як певну фор-му правління, яка заснована на дотриманні прав і свобод особи. Таким чином, демократія - це і державний устрій, і форма прав-ління, і політичний державний режим. Демократична республіка - це і форма держави.

Аналогічно антидемократична або диктаторська держава має диктаторську форму правління, диктаторський устрій і диктатор-ський політичний режим.

У цілому державний устрій, державне правління дуже тісно взаємопов’язані і по суті нерозривні з формами і методами (спосо-бами) здійснення влади, тобто політичним режимом. Політичний державний режим визначає форму правління, а форма правління - відповідний режим.

За своєю географічною (фізичною) структурою держава склада-ється з різних адміністративних територій: територія області (про-вінції), країв, районів, міст, селищ і сіл. Вся територія держави має адміністративно-територіальний поділ. У розд. IX Конституції України закріплено: „Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації та децентралізації у здійсненні державної влади, зба-лансованості соціально-економічного розвитку регіонів, з ураху-ванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій”.

У ст. 133 зазначається: „Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села”, „міста Київ та Се-вастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України”.

Розглядаючи форму держави, треба враховувати також форму і структуру інших ознак держави: суверенітет (внутрішню і зовніш-ню сторони, політичні, економічні, ідеологічні, моральні фактори тощо); форму і структуру правової системи, системи права і зако-нодавства; форму і структуру фінансово-грошової та податкової систем; форму і структуру державної та національної культури (державну мову, матеріальну, політичну, моральну, духовну і пра-вову культуру), а також історичні звичаї й традиції. Усі ці аспекти розглядалися крізь призму ознак держави і розглядатимуться та-кож в інших темах.

Отже, можна дійти висновку, що форма і структура держави становлять державний лад (устрій), який характеризується форма-ми правління, політичним державним режимом, територіальним (адміністративно-територіальним) устроєм, структурою держав-них органів і державного апарату тощо в рамках основних ознак держави. Мабуть, крім структури держави і основних загальних ознак держави, зокрема демократичної держави-асоціації, а не держави-апарату, інші ознаки знайти неможливо чи поки що не-можливо. Такий аналіз потрібен був, щоб установити основні ознаки форми держави з позицій логіки, логічного поняття і дати визначення форми держави. Тому, мабуть, основні структурні ком-поненти держави і є основними ознаками держави, без яких не може існувати форма. У структуру держави входить також і зміст держави, і таким змістом є діяльність держави з реалізації держав-ної політики, основи завдань і функцій держави та суспільства на підставі режиму законності чи беззаконня.

Форма держави - це організація державного устрою, або ладу, структура і зміст органів державної влади, правові форми діяльно-сті держави, які виражаються у формуванні органів державної влади, політичних форм правління, адміністративно-територіаль-ного (або територіального) устрою, на підставі поєднання держав-них форм і форм місцевого самоврядування, поєднання представ-ницьких та безпосередніх форм демократії, відповідних державно-політичних режимів, які характеризують зміст самої держави, її суверенітет та інші аспекти.

Крім того, слід зазначити, що термін „форма” - це філософська категорія, яка використовується для аналізу різних явищ природи і суспільства поряд я іншою категорією – „змістом”. Ці обидві кате-горії філософії дають змогу аналізувати і форму, і зміст держави.

Зміст форми держави зводиться не лише до структури держави і державної влади, а й до державної політики, до всієї діяльності - усіх завдань, цілей і функцій держави. Термін „державний устрій” або „державний лад” - це категорія історії держави і права, конс-титуційного права. Традиційно встановилося, що теоретики дер-жави і права вибрали філософську термінологію для характерис-тики форм і змісту держави або її державного устрою.

2. Форма правління: поняття та різновиди

Форма правління - спосіб організації вищих державних органів влади і правління.

Основними формами правління є монархія та республіка. З'ясує-мо відмінність між цими поняттями.

Сьогодні, з одного боку, існують монархії з високим соціальним та жит-тєвим рівнем і демократичними урядами (наприклад, Швеція, Нідерланди) і, з другого боку, - республіки, де навіть в меншій мірі не помітна соціальна демократія (наприклад, диктатури у Південній Америці).

Монархія - це форма державного правління, при якій верховна державна влада повністю або частково зосереджується в руках одноосібного глави держави і передається у спадок.

Юридичні властивості монархії:

безстроковість влади монарха;

спадкове трононаступництво;

представництво монарха від імені держави не за дорученням, а за власним правом;

непідпорядкованість влади монарха будь-яким іншим суб'єктам.

Крім цього, монарх має особливі почесні права: носити корону, скіпетр, а під час урочистостей одягає пурпуровий плащ.

Монархами у різних народів були королі, царі, імператори, султа-ни, шахи, правителі і т. д. За правління монархії вся вища законо-давча, виконавча і судова влади належить монарху. Влада монарха передається, як правило, у спадок. Це основна властивість монархії як форми правління. Відомі такі її форми: необмежені та обмежені.

Необмежені монархії - це монархії, в яких влада монарха ні-ким і нічим не обмежена. У такій країні відсутні будь-які державні органи, які б могли обмежити повноваження монарха.

Різновиди необмеженої монархії:

- деспотична монархія, в якій влада монарха обожнюється, а він
сам визнається божеством. Цей різновид монархії був розповсюджений у державах рабовласницького типу і перш за все у держа-вах Стародавнього Сходу;

- абсолютна монархія характеризується відсутністю будь-яких
представницьких органів, повним безправ'ям народу, зосе-редженням всієї повноти влади в руках монарха. Прикладами абсолютної