Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та прийняття деяких інших законодавчих актів України":
скорочення інвестиційних видатків бюджету на користь соціальних, що призвело до шокових змін у структурі внутрішнього ринку у бік споживчої складової. Це дало одразу два наслідки: зростання імпорту споживчих товарів та скорочення виробництва інвестиційних товарів та послуг із мультиплікативним ефектом на суміжні види економічної діяльності;
погіршення підприємницького середовища через масштабні зміни у законодавстві під час прийняття змін до бюджету на 2005 рік, що мало наслідком скорочення нарощення іноземного капіталу в Україну;
внутрішній політичний чинник дестабілізації ситуації – негативні очікування інвесторів у зв’язку з невизначеністю щодо підтвердження прав власності на раніше приватизовані об’єкти, що вплинуло на відкладення контрактів з нерезидентами.
Отже, вищезазначені чинники спрацювали на створення вкрай негативної економічної ситуації в країні, тобто відбулось суттєве уповільнення зростання обсягів виробництва, звуження інвестиційної складової економіки, посилення інфляційних процесів в умовах підвищення соціальних видатків бюджету та загальної невизначеності споживачів та виробників.
Головною перешкодою на шляху прискорення динаміки промислового виробництва була інвестиційна пауза, яка склалася через обережну поведінку потенційних інвесторів, оскільки економічна політика у першій половині року була недостатньо прозорою та передбачуваною і тим самим негативно відобразилась на веденні бізнесу. Саме у ІV кварталі вітчизняна економіка "відчула" значний негативний вплив від різкого зниження динаміки внутрішніх інвестицій, що було зафіксовано в попередніх кварталах.
Довідково: у першому кварталі 2005 року реальне зростання інвестицій в основний капітал становило 4,5%, за перше півріччя – 8,5%, за 9 місяців – 3,4% (проти 34,5% торік).
Вплив зовнішньої складової був меншим, ніж вплив внутрішніх факторів: саме на внутрішньому ринку відбулись ті зміни, які сформували загальну тенденцію гальмування економічного розвитку.
ЗОВНІШНІ ЧИННИКИ
погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури, поступове зниження рівня цін та попиту на світових ринках на основні товари українського експорту (зокрема, металопродукцію), яке посилювалось зменшенням виробництва у середині країни (через нерентабельність деяких підприємств, які частково призупиняли виробництво та проведення ремонтних робіт), а також підвищення цін на імпортні енергоресурси.
Це вплинуло на уповільнення темпів зростання виробництва галузей, які орієнтовані на зовнішній ринок, а також обсягів експорту.
Погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури також було одним із основних факторів, який загострив ситуацію в експортоорієнтованих галузях. В металургії та обробленні металу після суттєвого падіння у січні-серпні до "мінус" 3,2%, у вересні відбулося відновлення виробництва, (у січні-вересні – 2,9%, у січні-жовтні – 2,4%, у січні-листопаді – 2,1%, за рік – 1,5%).
Продовження зростання в добувній промисловості (за рік на 4,4%, у січні-листопаді – 4,1%, у січні-жовтні – 3,6%) частково пов’язано із збільшенням видобутку нафти та металевих руд, а також із зростанням цін в цій галузі на 27,7% за 2005 рік.
Як це не парадоксально, але уповільнення темпів зростання ВВП у 2005 році супроводжувалось суттєвим зростанням прибутковості промислових підприємств. Прибуток підприємств, що працювали з позитивною рентабельністю, за січень-листопад зріс на 17% до 65,3 млрд. грн., в той час як реальне зростання ВВП за 11 місяців становило лише 2,2%. Причому питома вага промислових підприємств в прибуткових підприємствах становила 50% при уповільненні обсягів промислового виробництва до 2,9%.
Збільшення прибутку підприємств було забезпечено, в першу чергу, боротьбою із схемами мінімізації оподаткування та посилення адміністрування збирання податків, а також суттєвим зростанням цін на сировинні ресурси.
Прибуток підприємств добувної промисловості у 1,9 рази перевищив минулорічний рівень. Зростання цін добувної промисловості (на 40,2% в середньорічному обчисленні) перевищило майже в три рази індекс цін в обробній (на 15% в середньорічному обчисленні), певним чином, спровокувавши спад прибутку в металургії. Саме за рахунок дії інфляційного фактору відбулось збільшення надходжень від податку на прибуток на 45,2% у порівнянні з 2004 роком до бюджету, в умовах суттєвого уповільнення темпів росту ВВП з 12,1% у 2004 році до 2,4у 2005 році.
Найвищими темпами зростало виробництво, орієнтоване на внутрішній ринок: виробництво деревини та виготовлення виробів з неї (на 19,5%), харчова промисловість і перероблення сільськогосподарських продуктів (на 13,7%), целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість та видавнича справа (на 12,7%).
Невисокі річні темпи зростання ВВП пов’язані також із ситуацією, яка склалась в будівництві, оптовій та роздрібній торгівлі, хоча скорочення кумулятивних показників цих видів економічної діяльності почало уповільнюватись ("мінус" 6,6та "мінус" 8,3за рік, "мінус" 6,9та "мінус" 8,5за 11 місяців відповідно).
Зазначений спад у будівництві, перш за все, пов`язаний із звуженням інвестиційної складової та зменшенням бюджетного фінансування інвестиційних проектів, невизначеністю щодо підтвердження прав власності на раніше приватизовані об’єкти, що вплинуло на відкладення контрактів з нерезидентами. Внаслідок цього відбулося падіння за усіма основними видами будівельної діяльності. Зокрема, на 9,2% зменшено обсяги робіт з підготовки будівельних ділянок, на 5,7% скорочено будівництво завершених будівель та споруд, на 11,2% – роботи з обладнання будівель та на 17,7% – роботи з завершення будівництва. В той же час серед підприємств, які займаються будівництвом завершених будівель та споруд, значно зменшили будівництво підприємства, що прокладають магістральні трубопроводи, лінії зв’язку та енергозабезпечення (на 26,4%) та зводять підприємства енергетики, добувної й обробної промисловості (на 15,1%). Підприємства, що будують дороги, скоротили обсяги робіт на 23,9%. Єдиною галуззю будівництва, де фіксувалося зростання, було будівництво будівель (на 3,7%), частка яких у загальному обсязі становить 47,7%. Це відбулось переважно за рахунок житлового будівництва, яке розвивалося завдяки високого попиту населення, а також розвитку іпотечного кредитування.
Через обмежене фінансування значно скоротилися обсяги робіт на об’єктах дорожнього
