ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДІВ КОЛЕКТИВНОГО ІНВЕСТУВАННЯ

Особливістю розвитку світової економіки в кінці ХХ ст. – на початку ХХІст. є прискорення процесів глобалізації практично в усіх її секторах. Не став винятком і фінансовий сектор. На фоні підвищення рівня свободи переміщення капіталів, розвитку системи електронної торгівлі спостерігається поглиблення взаємозв’язку між фондовими ринками окремих країн та регіонів. Таким чином, для інвесторів, які працюють у глобальному масштабі та діяльність яких не обмежена національними рамками, виникають численні сприятливі інвестиційні можливості для примноження свого капіталу на зарубіжних фінансових ринках. Одним із сучасних перспективних інструментів інвестування на глобальному ринку капіталів є участь у фондах колективного інвестування з метою диверсифікації інвестиційного портфеля.

У цьому зв’язку цікаво розглянути типи фондів колективного інвестування, чим саме вони приваблюють інвесторів та особливості їх діяльності на світовому ринку капіталів. Спочатку визначимо загальну схему функціонування фонду колективного інвестування. Організаційний процес формування інвестиційного фонду передбачає:

· створення компанії, яка управляє активами фонду;

· реєстрацію адміністратора;

· вибір кастодіана (депозитарію);

· вибір аудитора.

Управляюча компанія, як правило, складається з групи портфельних менеджерів і фінансових аналітиків. Вона покликана надавати послуги довірчого управління активами фонду. Для цього менеджери розробляють інвестиційну стратегію, формують портфель і приймають інвестиційні рішення відповідно до вимог регулюючих органів та правил фонду. Слід зазначити, що у світовій практиці активи фонду є відособленими від активів управляючих компаній, тобто мають власний баланс і рахунки. Доходи від участі в інвестиційних фондах підлягають особливій схемі оподаткування, що пов’язано з тим, що інвестиційні фонди не є юридичними особами, а їх майно перебуває в частковій власності інвесторів. Таким чином, фонди не є платниками податку на прибуток. Податок зі своїх доходів від участі у фонді сплачують інвестори.

Наданням адміністративних послуг та оцінкою вартості активів інвестиційних фондів займаються незалежні адміні-стратори. Для здійснення цього виду діяльності вони повинні мати відповідну ліцензію. Кастодіан (депозитарій) надає послуги зі зберігання та обліку цінних паперів, веде інвестиційні рахунки та може надавати інші послуги за дорученням клієнтів. Особливу контролюючу функцію виконують аудиторські компанії. Вони перевіряють правильність проведення розрахунку вартості чистих активів інвестиційного фонду, оцінюють відповідність структури активів фонду вимогам регулюючих органів та принципам діяльності фонду. З метою розробки ефективної інвестиційної стратегії та формування оптимального інвестиційного портфеля управляюча компанія може звертатись за консультаціями до незалежних консультантів чи спеціалізованих компаній. Крім того, у своїй діяльності на фондовому ринку інвестиційні фонди можуть користуватися послугами брокерів.

Масштаби діяльності фондів колективного інвестування на сьогодні є досить великими, що дозволило фахівцям фондового ринку з метою аналізу виробити певні підходи до їх класифікації.

Найбільшого поширення в масштабах світового фондового ринку набули перші чотири групи. Розглянемо особливості їх функціонування на ринку. Важливою ознакою, на яку аналітики радять інвесторам-новачкам звертати увагу в першу чергу, є особливості випуску в обіг акцій інвестиційними фондами. За цією ознакою фонди взаємного інвестування поділяють на відкриті та закриті. Відкриті інвестиційні фонди (Open-End Funds) випускають і надалі викуповують свої акції. У крупних інвестиційних фондах операції випуску та погашення можуть відбуватися кожного дня, тому сумарні активи такого фонду зростають і зменшуються в міру припливу чи відпливу фінансових ресурсів інвесторів. Закриті інвестиційні фонди (Closed-End Funds) працюють за класичною корпоративною схемою: після випуску та розміщення на первинному ринку їх акції можуть потрапити і на біржові майданчики. У цьому випадку ціна на акції за-критих фондів формується під впливом пропозиції та попиту з боку інвесторів.

Основним завданням менеджерів інвестиційного фонду є максимально ефективне розміщення фінансових ресурсів інвесторів на фондовому ринку. Тому, розробляючи та реалізуючи інвестиційну політику фонду, вони перш за все визначаються, на купівлі акцій яких компаній фонд спеціалізуватиметься. Інвестиційні фонди можуть інвестувати в акції компаній з високою, середньою чи малою капіталізацією. Враховуючи націленість менеджерів деяких фондів на диверсифікацію інвестиційного портфеля фонду, фінансові аналітики виділяють фонди «мікрокапіталізації». Крім поділу інвестиційних фондів за спеціалізацією на компаніях із різним рівнем ринкової капіталізації, у світовій практиці виділяють фонди «зростання» та фонди «вартості». Ця класифікація використовується фінансовими аналітиками щодо фондів, які при формуванні портфеля дотримуються певного підходу при виборі акцій на фондовому ринку.

Фонди «зростання» (Growth Funds) характеризуються інвестиційною політикою, що зорієнтована на значні капіталовкладення в компанії, темпи зростання прибутку чи вартість акцій яких перевищують середні показники подібних компаній на фондовому ринку (наприклад, акції компанії Microsoft). Фонди «вартості» (Value Funds) формують свій інвестиційний портфель на основі «недооцінених» акцій, тобто акцій перспективних компаній, поточна ринкова вартість яких не є високою, однак які мають значний потенціал для збільшення цієї вартості в порівнянні з перспективами зростання прибутку компаній, акції яких вже давно котируються на ринку. Таким чином, менеджери фондів «вартості» роблять ставку на майбутні успіхи обраної компанії на ринку, що має привести до зростання котирувань її акцій.

Крім фондів «зростання» та «вартості» на фондовому ринку зустрічаються фонди «змішаного типу» (Blend Funds). Для них характерне одночасне інвестування в акції обох типів описаних вище компаній. Одним із різновидів фондів колективного інвестування є індексний фонд (Index Funds). Сама назва фонду говорить про механізм формування його інвестиційного портфеля: він формується