Крім окремих показників ліквідності та платоспроможності вітчизняні автори наводять також методики розрахунків узагальнюючих (інтегральних) показників ліквідності, що є доволі суперечливими.

За даними балансу ліквідності можна розрахувати узагальнюючий показник (коефіцієнт) ліквідності (Кл):

,

де а1, а2, а3 – вагові коефіцієнти; А1, А2, А3; П1, П2, П3 – підсумки за першою, другою та третьою групами відповідно активів та пасивів.

Узагальнюючий коефіцієнт ліквідності відносний; він показує, скільки ліквідних активів припадає на зобов’язання з урахуванням вагових коефіцієнтів за групами активів і пасивів. Ці коефіцієнти відображають значущість тієї чи іншої групи; задаються аналітиком з огляду на конкретні обставини. Наприклад, при видачі товарного кредиту увага акцентується на першій та другій групі активів та пасивів; за умов довгострокового кредитування більші вагові коефіцієнти надаються третій групі.

Залежно від конкретних обставин, під час проведення аналізу ліквідності та платоспроможності можливе залучення таких показників як оборотність дебіторської та кредиторської заборгованості, співвідношення короткострокової кредиторської та дебіторської заборгованості та інші які з різних точок зору характеризують фінансовий стан підприємства.

Загалом кількість показників ліквідності та платоспроможності (а також інших, що характеризують фінансовий стан та фінансові результати) на сьогоднішній день є надмірною (наприклад, у підручнику Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств показників ліквідності та платоспроможності нараховується 25 [11, С 300]) і нераціональне їх використання може приховати основні фактори за другорядними деталями. У разі необхідності комплексної та всебічної оцінки фінансового стану підприємства та результатів діяльності доцільніше використовувати матричні моделі [14, С 35] та [15, С 3].

Таким чином, використовуючи основні показники, а також, залучаючи, у разі необхідності, додаткові, фінансовий аналітик може всебічно охарактеризувати ліквідність та платоспроможність підприємства, задовольняючи інформаційні запити зовнішніх та внутрішніх користувачів.

1.5. Причини, що впливають на зміну показників ліквідності та платоспроможності

Безумовно, розрахунок показників ліквідності та платоспроможності (при цьому можуть використовуватися різні методики – не тільки наведені вище) невід’ємна та важлива складова аналізу фінансового стану підприємства. Але справжній аналіз має на меті виявлення причин, що призвели до тих чи інших наслідків. Без цього фінансовий аналіз перетворюється на статистичну обробку інформації. І тому після того як отримані необхідні показники, необхідно виявляти причини (фактори) впливу. Найважливішим серед показників фінансового стану є коефіцієнт покриття (загальної ліквідності). Дуже часто, при зниженні коефіцієнта покриття як можливі заходи по виправленню становища наводяться рекомендації, які передбачають, з одного боку, зменшення кредиторської заборгованості (поточних зобов’язань загалом), а з іншого збільшення оборотних активів. Механічне виконання цих рекомендацій означає відмову від авансів покупців, якнайшвидший розрахунок з кредиторами, надмірну закупівлю запасів, затоварення складу готовою продукцією і т. д. Очевидно, що подібні заходи є просто абсурдними. Причини зниження ліквідності можна виявити змінивши формулу коефіцієнта покриття:

Таким чином, зниження коефіцієнта покриття полягає в нестачі власних засобів (накопичений прибуток), недостатніх об’ємах залучених довгострокових кредитів (за рахунок яких фінансуються капітальні вкладення), надмірних капітальних вкладеннях та невигідних умовах взаєморозрахунків. Схема деталізує вищесказане (див. рис.).

Причини збитковості виявляються у ході подальшого аналізу (розкладання), але ця тема виходить за рамки даної роботи.

Після виявлення причин здійснюється розробка комплексу заходів, спрямованих на зміцнення фінансового становища (в даному випадку – ліквідності) підприємства, що може включати наступні складові: досягнення прибутковості діяльності, залучення довгострокових кредитів, скорочення капітальних вкладень та надмірних виробничих фондів підприємства, пошук постачальників, що пропонують вигідніші умови поставок сировини та матеріалів. Загалом, перелік можна продовжити – все залежить від конкретних умов та обставин в яких здійснює свою діяльність підприємство.

Важливо наголосити, що оптимізація оборотного капіталу, скорочення капітальних вкладень є ефективним, але тимчасовим заходом, який сприяє зміцненню фінансового становища підприємства. В довгостроковій перспективі необхідне досягнення прибутковості, адже саме прибуток є тією основою, що забезпечує стійкий фінансовий стан та стабільний, динамічний розвиток.

Отже, причини, що впливають на зміну показників ліквідності та платоспроможності в кожному конкретному випадку різні і їх виявлення не є простою справою. Застосування поверхових, формальних прийомів може не просто викривити реальний стан справ, а й призвести до негативних наслідків. Виявлення реальних, глибинних причин потребує знання суті економічних процесів, що відбуваються на підприємстві та вміння відсіювати другорядні деталі.

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика ВАТ “Луцький підшипниковий завод”

2.1. Загальні відомості про підприємство

Юридична адреса заводу: 43017, Волинська область, м. Луцьк, вул. Боженко, б. 34.

Відкрите акціонерне товариство “Луцький підшипниковий завод” є єдиним в Україні виробником роликових конічних та карданних підшипників. Воно створене на базі побудованого останнім в межах колишнього СРСР Державного підшипникового заводу №28.

Перші потужності були введені в експлуатацію в 1981 році, останні – в 1993 році.

В 1994 році організація орендарів орендного підприємства “Луцький підшипниковий завод” прийняла рішення про його реорганізацію у відкрите акціонерне товариство , яке і було створене згідно наказу ФДМУ №40-АТ від 23 червня 1994 року.

В 1995 році, після додаткової емісії акцій, в складі акціонерів з’явився, як портфельний інвестор, банк “Піктет” (Женева, Швейцарія), що став на той період власником 7,14% акцій.

Впродовж наступного періоду на заводі провадилися інтенсивні процеси реструктуризації та модернізації, внаслідок яких було створено чотири дочірні підприємства на базі окремих цехів. Чисельність працівників скоротилася на 27,1%.

В 1997 році німецька фірма “TUV CERT”, що є однією з світових фірм, яким дано право проводити сертифікацію систем забезпечення якості та відповідність їх