На основі отриманих даних провадиться розрахунок коефіцієнтів платоспроможності та ліквідності, результати якого представлені у таблиці 3.1.3.

Показники ліквідності та платоспроможності ВАТ ”Луцький підшипниковий завод”

Таблиця 3.1.3

Показники | На початок року | На кінець року

Коефіцієнт платоспроможності (абсолютної ліквідності) | 0,23 | 0,03

Коефіцієнт швидкої ліквідності | 1,39 | 0,75

Коефіцієнт покриття | 2,41 | 1,72

Узагальнюючий коефіцієнт ліквідності (а1 = 1; а2 = 0,5; а3 = 0,3) | 1,11 | 0,69

Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості | 1,19 | 0,80

З таблиці видно, що ситуація з ліквідністю та платоспроможністю підприємства була цілком задовільною на початок періоду – показники в межах норм, але на кінець періоду спостерігається значне погіршення, особливо коефіцієнта платоспроможності – падіння на 0,2 пункти. Це означає, що підприємство може відчути значні труднощі у поточних розрахунках, які, в свою чергу тягнуть за собою штрафні санкції. Знизився, також, коефіцієнт швидкої ліквідності і на кінець звітного періоду перебував у межах норм (тобто на початок періоду цей коефіцієнт мав занадто високе значення). Натомість коефіцієнт покриття, маючи на початок звітного періоду задовільне значення, вийшов за межі нормативів. Погіршення співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду свідчить про нездатність підприємства розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів.

Зменшився також власний оборотний капітал з 24657 тис. грн. до 18470,5 тис. грн., тобто на 24,09%.

Таким чином, не можна стверджувати про ліквідність і платоспроможність підприємства. Через брак ліквідних коштів підприємство не здатне покрити короткострокові зобов'язання, що негативно впливає на можливості здійснення виробничої діяльності. Цілий ряд інших показників фінансово-економічного стану, зокрема ділової активності та фінансової стабільності також свідчить про погіршення фінансового стану підприємства. Підприємство недостатньо забезпечене фінансовими ресурсами, зі значними труднощами може здійснювати свою виробничу діяльність та розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Ситуація не є критичною, але потребує негайних, добре спланованих дій.

3.3. Шляхи підвищення ліквідності та платоспроможності підприємства

На основі проведених розрахунків можна виділити наступні причини зниження ліквідності та платоспроможності ВАТ “Луцький підшипниковий завод”:

збитки отримані у звітному періоді у розмірі 4294,9 тис. грн.;

зменшення власного капіталу на 97,1 тис. грн. в абсолютному розмірі та на 6,11% у питомій вазі;

фінансування капітальних витрат (8127,6 тис. грн.) за рахунок поточних зобов’язань (5991,2 тис. грн.) і лише на 2136,4 тис. грн. за рахунок довгострокових кредитів;

збільшення поточних зобов’язань в абсолютній величині на 8353,9 тис. грн. (у питомій вазі на 4,71%),та довгострокових зобов’язань лише на 2136,4 тис. грн. ( у питомій вазі 1,39%), в той час як необоротні активи збільшились на 8127,6 тис. грн. ( +0,59%), а оборотні активи лише на 2167,4 тис. грн. і зменшились у структурі ( -0,65%);

Власне основна причина це збиткова діяльність підприємства – усі інші є похідними та пов’язаними. Збитки “з’їдають” власний капітал, не дають можливості здійснювати капітальні інвестиції, вимагають залучення короткострокових кредитів на фінансування капітальних інвестицій.

Будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку. Його відсутність або недостатні розміри протягом тривалого періоду означають, що підприємство є неконкурентноспроможним і, відповідно, рано чи пізно воно стає банкрутом та підлягає ліквідації. Тому досягнення прибутковості є першочерговим завданням для господарюючого суб’єкта, що здійснює свою діяльність на основі комерційного розрахунку. ВАТ “Луцький підшипниковий завод” у попередньому та звітному році працювало збитково. Це вимагає активних дій від керівництва заводу. Досягнення прибутковості відбувається шляхом збільшення обсягів продажу та зниженням витрат. В свою чергу збільшення обсягу продажу це:

стимулювання попиту на продукцію підприємства;

в першу чергу інформування потенційних покупців продукції (цільова реклама), гнучка система знижок, післяпродажне обслуговування, надання вичерпної технічної інформації, до і післяпродажні консультації щодо технічних характеристик продукції та її експлуатації;

розширення збутової мережі;

можливо саме відсутність регіональних представництв та місцевих дилерів стримує потенційних покупців від вибору на користь продукції підприємства; широка збутова мережа та активна реклама суттєво мінімізують трансакційні витрати покупців;

вихід на нові ринки;

комплексні маркетингові дослідження потенційних ринків збуту, вивчення можливостей та наслідків проведення наступальної (агресивної) маркетингової політики;

випуск нових конкурентноспроможних видів продукції;

технічний прогрес вимагає постійного оновлення асортименту продукції, що збільшує обсяги продажу, але одночасно вимагає додаткових витрат на закупівлю устаткування, ноу-хау; фінансування подібних витрат можливе або за рахунок довгострокових кредитів (що в нинішніх умовах здійснити надзвичайно важко), або за рахунок скорочення (в першу чергу надлишкових) виробничих потужностей, що зумовлює додаткові надходження та скорочення постійних витрат (утримання, ремонт і т. д.);

Зменшення витрат виробництва передбачає:

пошук постачальників, що пропонують вигідніші умови;

на сьогоднішній день умови ринку забезпечують можливість широкого вибору як вітчизняних так і закордонних постачальників сировини та матеріалів:

зменшення постійних та змінних витрат за рахунок економії;

дуже часто (особливо на великих підприємствах) відсутність належного контролю призводить до нераціонального та марнотратного використання наявних ресурсів;

зменшення постійних витрат шляхом скорочення надлишкових виробничих потужностей;

виходячи з конкретної ситуації підприємство може відмовитись від певної частини устаткування та продати його без шкоди усьому виробничому процесові