Проведення групування причин втрат і нераціонального використання трудових ресурсів та оцінки ефективності усунення вказаних причин втрат, виділення поточних і перспективних резервів, розробка ефективних заходів щодо усунень виявлених відхилень.

Такий широкий діапазон задач і напрямків аналітичної роботи передбачає застосування різноманітних прийомів і методів її проведення. Розглянемо їх детальніше.

Використання рядів динаміки.

Необхідною умовою правильності аналізу є розгляд всіх явищ в динаміці. Це дозволяє уникнути випадкових висновків. Для характеристики динаміки процесу і явищ використовують показники абсолютного рівня Y, абсолютного приросту ДY, темпи росту t, темпи приросту Дt.

Абсолютний рівень – абсолютний розмір членів ряду динаміки.

Yо, Y1, Y2,........ Yі-1, Y і, Yі+1, ..........Y, (2.30.)

Абсолютний приріст в порівнянні з попереднім роком – різниця абсолютних рівнів обох сумісних періодів.

ДYІ / (і-1) = Yі – Yі-1, ( 2.31. )

Абсолютний приріст за весь аналізований період – різниця між даним і базисним рівнем :

YІ /0 = Yі – Y0, ( 2.32. )

Для визначення ступеню покращення показників використовують темпи росту і темпи приросту. Темпи росту в порівнянні з попереднім періодом – це визначення двох суміжних рівнів:

ti (i-1) = Yі – Yі-1 * 100, ( 2.33. )

Темпи росту за весь аналізований період – визначення між даним і базисним рівнем:

ti / 0 = Yі / Y0 * 100, (2.34.)

Темпи приросту в порівнянні з попереднім, або базисним роком – різниця темпу росту за розглянутий період і 100%:

Дt = tі Ї 100, ( 2.35. )

Абсолютний приріст, темп росту і приросту в порівнянні з попереднім періодом називають ланцюговими, в порівнянні з базовим – базовими.

Для визначення тенденції зміни за тривалий період при коливаннях даних використовується вирівнювання на основі найменших квадратів. При вирівнюванні цим способом в залежності від типу закономірності використовують рівняння прямої параболи або гіперболи. Якщо в основі закономірності зміни лежить перервний і постійний приріст абсолютного рівня, застосовують рівняння прямої:

Y = a + bt, ( 2.36. )

Якщо в основі закономірності лежить припущення, що не швидкість, а прискорення є постійною величиною, то вирівнювання проводиться за параболою:

Y = a + bt + d2 , ( 2.37. )

Крім того вирівнювання може проводитися і за гіперболою:

Y = a + b / c, (2.38.)

де a,b,c – параметри моделі;

t – порядковий номер відповідного року.

Параметри моделі визначаються, виходячи із системи рівнянь, при вирівнюванні за прямою:

{ na = УY

b = Уt2 = Уty , (2.39.)

При вирівнюванні за параболою:

{ na + d 2 = УY

b Уt 2 = Уty, (2.40.)

a Уt2 + cУt4 = Уt2 y,

при вирівнюванні за гіперболою :

{ na + d2 = УY

a Уt2 + cУt4 = Уt2 y, (2.41.)

b У(1/t2 ) = У(1/t ) y,

Для оцінки степені адекватності моделей знаходиться величина абсолютних відхилень фактичних значень від теоретичного рівня.

Та модель, якій відповідає найменша сума відхилень, може бути визнана най адекватнішою. На її основі розраховують прогнозований рівень показника на два наступні роки.

Деталізація показників господарської діяльності.

В економічному аналізі деталізуються техніко-економічні показники в часі, за місцем здійснення, за окремими складовими частинами.

При деталізації в часі річні показники розглядаються за кварталом, місяцем, доби, змінами і т.д. Така деталізація дозволяє виділити найбільш низькі та високі показники в часі, найбільш сприятливі умови в роботі, нерівномірність протікання процесу чи явища.

Деталізація показників за складовими частинами дозволяє виявити структуру, встановити роль окремих складових частин, виявити фактори, що впливають на кінцевий результат, визначити, де може бути досягнутий найбільш економічний ефект.

Виявити вплив факторів, опосередкованих іншими важко, але вони можуть серйозно впливати на кінцевий результат і мати велике значення для виявлення і мобілізації внутрішніх резервів.

Порівняння, як основний метод аналізу.

Будь-яке економічне дослідження потребує співставлення, порівняння. Порівняння є одним з основних методів економічного аналізу. Воно дає великі можливості для всебічного дослідження господарської діяльності, їх характеристики, виявлення резервів і факторів покращення техніко-економічних показників.

В залежності від мети дослідження фактичні результати порівнюють з планом, показниками попередніх періодів і т.д.

Метод групування.

Першочергове значення в економічному аналізі має групування, суть якого полягає в розчленуванні складових явищ на типові і однорідні групи за існуючими ознаками.

Явища володіють як суттєвими, так і несуттєвими ознаками. Встановлення суттєвих ознак і групування за ними явищ, які розглядаються, допомагають виявленню закономірності, визначенню причин і зв'язків.

Метод ланцюгових підставок.

Для визначення кількісної величини впливу окремих факторів на досліджуване явище чи показник, використовується елімінування, суть якого полягає в тому, що вони почергово включають вплив всіх факторів (вважаючи, що вони займаються постійними) і виділяється одна ознака, яка є предметом вивчення. Елімінування можна здійснювати ланцюговою підставкою, суть якої полягає в тому, що визначається допоміжна величина, яка показує, як міг би зменшитися кінцевий показник, якби всі фактори, крім одного залишилися б незмінними.

Для отримання правильних висновків дуже важливий порядок підстановок. Він вимагає попереднього вивчення економічного змісту взаємозв'язку. Однак прийнято визначити спочатку зміни за рахунок якісних факторів, потім кількісних і на кінець структурних факторів.

При застосуванні методу ланцюгових підставок для аналізу зміни продуктивності праці можна скористатися формулою:

ВР = Вг * Тд * Тр * ?Y, ( 2.42. )

де ВР – середньорічний виробіток одного працівника, тис.тн./люд.;

Вг