Контракт - основний комерційний документ, що визначає права й обов'язки сторін. По суті в ньому викладений комплекс дій щодо здійснення зовнішньоторгового обміну. Беззаперечною умовою контракту купівлі-продажу є перехід права власності на товар від продавця до покупця. Цим контракт купівлі-продажу відрізняється від усіх інших контрактів, наприклад, орендного, ліцензійного і т.д.[6, c.25]

Отже, контракт - це договір у формі документу, що оформляє зовнішньоторгову угоду, містить письмову домовленість сторін про поставку товару: зобов'язання продавця передати певне майно у власність покупця та зобов'язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього необхідну грошову суму чи зобов'язання сторін виконати умови товарообмінної операції [11,ст.26].

Договір - це комплексне (інтегроване) поняття, що включає в себе і угоду про виникнення договірного зобов'язання, і форму, яку воно приймає, і, нарешті, саме договірне зобов'язання, аж до моменту його зникнення [12, c.106].

Сутність договору проявляється через функції, які він виконує в суспільстві (рис.1.1.1) [22, c.237].

Рис. 1.1.1 Функції договору

Ініціативна функція полягає в тому, що договір є актом прояву ініціативи та узгодженої волі сторін врегулювати певні відносини.

Програмна-координаційна - договір як програма поведінки сторін щодо здійснення господарських відносин і засіб узгодження, координації їх дій відповідно до економічних інтересів і намірів.

Інформаційна функція — договір завдяки формальній визначеності його умов включає в себе інформацію про правове становище сторін у договорі, яка необхідна сторонам, у відповідних випадках - юрисдикційним органам, третім особам.

Гарантійна - лише завдяки договору включаються в дію такі правові гарантії виконання договірних зобов'язань, як неустойка, завдаток, застава тощо.

Правозахисна - договір є правовою формою відносин, тобто формою, в межах якої забезпечується примусове виконання зобов'язань сторін шляхом використання майнових санкцій, засобів оперативного впливу.

Міжнародний договір (контракт) — це матеріально оформлена угода двох чи більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"). Він укладається лише у письмовій формі суб'єктами, здатними до його укладення відповідно до законодавства України або місця укладення договору (контракту). Загалом міжнародні угоди укладаються відповідно до законодавства України та міжнародних угод, міжнародних звичаїв, рекомендацій міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі законодавством України [17, c.2].

Відповідно до законодавства України права та обов'язки сторін за міжнародним контрактом визначаються правом країни, обраної сторонами під час укладення договору (контракту) або внаслідок подальшого погодження. За відсутності такого погодження застосовується [2, c.3]:

1) право країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є:

- продавцем - у договорі купівлі-продажу;

- наймодавцем - у договорі майнового наймання;

- ліцензіаром - у ліцензійному договорі;

- охоронцем - у договорі зберігання;

- комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консигнації);

- довірителем - у договорі доручення;

- перевізником - у договорі перевезення;

- експедитором - у договорі транспортно-експедиційного обслуговування;

- страхувачем - у договорі страхування;

- кредитором - у договорі кредитування;

- дарувальником - у договорі дарування;

- поручителем - у договорі поруки;

- заставником - у договорі застави.

2) до міжнародних контрактів:

- про виробниче співробітництво, спеціалізацію і кооперуван-ня, виконання будівельно-монтажних робіт застосовують пра-во країни, де здійснюється така діяльність, або де створюються передбачені контрактом результати, якщо сторони не погодили інше;

- про створення СП застосовується право країни, на території якої СП створюється та офіційно реєструється;

- укладених на аукціоні, внаслідок конкурсу або на біржі, застосовується право країни, на території якої проводиться аукціон, конкурс або знаходиться біржа.

3) до прав та обов'язків сторін в інших міжнародних контрактах застосовується право країни, де засно-вана чи має місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка здійснює виконання такого договору (контракту), що має вирішальне значення для його змісту. В разі прийман-ня виконання за зовнішньоекономічним договором (контрак-том) береться до уваги право місця здійснення такого приймання, «коли сторони не погодили інше».

Існує дві відмінності між зовнішньоекономічним договором (далі -контрактом) і звичайними договорами поставки товарів (купівлі-продажу), надання послуг, виконання робіт тощо [15, c.31]:

1. Сторонами контракту є юридичні або фізичні особи, як мінімум, двох різних держав, які допускаються відповідно до їх законодавства до здійснення ЗЕД. Однак контракт не набуде статусу міжнародного в тому випадку, якщо підприємства сторін - суб'єктів різних держав розташовані на території однієї держави. У той же час контракт буде вважатися міжнародним, якщо він укладений між суб'єктами однієї держави, підприємства яких знаходяться на території різних держав.

2. Зміст контракту регулюється не тільки внутрішнім законодавством, але й міжнародним правом і звичаями країни контрагента. Це означає, що контракт складається згідно із Законом № 959 та іншими законами України, але разом з тим суб'єкти ЗЕД мають право під час складання тексту контракту використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, прямо й у винятковій формі не заборонені законами України.

Форма контракту.

Як визначено статтею 6 Закону № 959, контракт укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачене міжнародним договором України або законом.

Повноваження представника на укладення контракту можуть випливати з довіреності, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності в Україні, особами, уповноваженими на це належно, уважаються діями такого суб'єкта.

Форма контракту може бути письмовою чи усною. Віденська конвенція (1980р.) не вимагає, щоб міжнародний контракт обов'язково оформлявся в