Відповідно до Конвенції 00Н "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів" (м. Відень, 1980 р.) сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов'язань, якщо доведе, що воно сталося поза її контролем і від неї неможливо очікувати усунення цієї перешкоди або її наслідків. Звільнення від відповідальності за цими обставинами поширюється лише на той період, протягом якого існувала ця перешкода.

Підтвердженням дії форс-мажорних обставин в Україні е довідка Торгово-промислової палати країни, на території якої з'явилися ці обставини.

11. Санкції та рекламації. Встановлюються види та порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування шкоди, пред'явлення рекламацій (у вигляді акту) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням однією з сторін взятих на себе зобов'язань. В цьому розділі повинні встановлюватись: а) розміри штрафних санкцій; б) строки сплати штрафів; в) строки рекламацій; г) способи врегулювання претензій.

12. Арбітраж. Сторони визначають місце арбітражного суду, його повну назву, країну та майнове право, яке буде застосовуватись у випадку розгляду суперечок, а також випадки, в яких сторони можуть звертатись до суду.

13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити (номер рахунку, назва банку).

При необхідності включається додатковий розділ. В ньому рекомендується зазначати кількість примірників договору (контракту) та мову укладання.

Права й обов'язки сторін контракту визначаються правом місця його укладання, якщо сторонами не передбачене інше, і відображаються в умовах контракту.

Отже, з погляду обов'язковості умови контракту діляться на обов'язкові та додаткові. До обов'язкових умов належать [33, c.67]:

· найменування сторін-учасників угоди;

· предмет контракту;

· якість і кількість;

· базисні умови поставки;

· ціна;

· умови платежу;

· санкції та рекламації;

· юридична адреса та підписи сторін.

Обов'язковими ці умови називаються тому, що якщо одна зі сторін не виконує їх, то інша має право розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків.

Додаткові умови [33, c.69]:

· здавання-приймання товару;

· страховка;

· відвантажувальні документи;

· гарантії;

· пакування та маркування;

· форс-мажорні обставини;

· арбітраж;

· інші умови.

Додаткові умови передбачають, що при порушенні їх однією зі сторін інша не має права розірвати угоду, зате може вимагати виконання контрактних зобов'язань і застосувати штрафні санкції, якщо це передбачено контрактом. Учасники угоди вирішують самі у кожному конкретному випадку, які з умов будуть суттєвими, а які ні.

З погляду універсальності умови контракту можна поділити на універсальні й індивідуальні. До універсальних умов належать:

· формулювання преамбули;

· здавання-приймання товару;

· базисні умови поставки;

· умови платежу;

· пакування та маркування;

· гарантії;

· санкції та рекламації;

· форс-мажорні обставини;

· арбітраж.

Індивідуальні умови:

· найменування сторін-учасників угоди;

· предмет контракту;

· якість товару;

· кількість товару;

· ціна;

· строки поставки;

· юридична адреса та підписи сторін.

Окремі умови зовнішньоторгових контрактів мають свою специфіку, яку необхідно знати і враховувати при складанні контракту. До таких умов належать: місце виконання контракту, ціна, фінансові умови, комерційні документи.

Залежно від місця виконання контракту між сторонами розподіляються витрати на перевезення й обов'язки, пов'язані з доставкою товару, що передається за контрактом. До місця виконання такі витрати й обов'язки за загальним правилом здійснюються продавцем, а в подальшому – покупцем [21,с.146].

У місці виконання контракту до покупця звичайно переходить право власності на товар і, відповідно, ризик випадкової втрати придбаного майна. Саме у цьому, як ми вже зазначали, полягає основна відмінність договору купівлі-продажу від усіх інших договорів - орендного, ліцензійного, страхування та ін., де не закладена умова про перехід права власності на товар, а предметом договору є право користування товаром чи надання послуг.

Місце виконання має важливе значення для визначення відповідальності продавця за контрактом. Переданий ним товар повинен за кількістю, якістю та іншими умовами відповідати вимогам контракту саме в місці виконання контракту. За подальше погіршення товару, якщо в цьому нема вини продавця, нестимуть відповідальність ті особи, якими було завдано шкоди товарові.

1.3. Основні етапи оформлення міжнародного контракту

Розглянемо чотири основних етапи оформлення міжнародного контракту купівлі-продажу [19, c.207].

Перший етап. Встановлення ділового контакту із зарубіжним партнером.

Цей етап складається із таких етапів:

1) запит покупця відомостей про товар чи запрошення на торги продавця;

2) отримання відповіді; відповідь покупця на розміщення замовлення;

3) перевірка продавцем платоспроможності покупця і підтвердження її.

Реалізація цієї частини угоди вимагає оформлення і підтвердження такими основними документами, як запити, ініціативні листи, відповіді на запити, оферт твердий і вільний, посвідки, банківське чи комерційне відправлення і т.і.

Оформлення запитів і пропозицій на цьому етапі забезпечується з допомогою ініціативних листів-пропозицій чи листів про продаж.

Оферт, під яким розуміється письмова пропозиція продавця покупцю про продаж товарів на визначених ним умовах, єодним із таких документів.

Твердий оферт - це письмова пропозиція на продаж відповідної партії товарів одному можливому покупцю з вказівкою терміну відповіді, протягом якого він є пов'язаним зі своєю пропозицією і не може зробити пропозицію іншим покупцям. Якщо покупець згоден з пропозицією продавця, він відправляє лист-підтвердження, що містить акцепт. Якщо не згоден - відправляє контроферт з вказівкою своїх умов угоди.

Вільний оферт зазвичай робиться одночасно на одну і ту ж партію товарів багатьом покупцям і не містить терміну для відповіді і тому не пов'язує оферента своєю пропозицією. Якщо покупець згоден з умовами цього оферта, він підтверджує цей факт твердим офертом. Якщо ініціатива в пошуку товару виходить від покупця в процесі переговорів, його звернення до продавця з проханням вислати оферт називається запитом.

Другий етап. Оформлення замовлення покупцем. Стадії цього етапу:

1) письмова вказівка покупця про доставку товарів чи надання послуг;

2) встановлення графіка доставок;

3) визначення мінімальної ціни;

4) прийняття замовлення.

Оформлення угоди на другому етапі супроводжується наступними документами: замовлення, акцепт пропозиції