ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

Серхан Ахмед Алі Аль Тавалбех

УДК 021.64+621.39(043)

Міжнародна співпраця бібліотек на базі комп'ютерних технологій:

сучасний стан та перспективи

07.00.08 – книгознавство,

бібліотекознавство, бібліографознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків – 2002Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній академії культури Міністерства культури і мистецтв України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, доцент Філіппова Людмила Яківна, Харківська державна академія культури, професор кафедри інформаційно-документних систем, декан факультету документознавства та інформаційної діяльності

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Чачко Ада Семенівна, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри педагогіки і психології кандидат педагогічних наук, Шевченко Ірина Олександрівна, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, доцент кафедри бібліотекознавства та інноваційних технологій

Провідна установа: Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського

НАН України.

Захист відбудеться “ 4 ” жовтня 2002 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.807.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук у Харківській державній академії культури за адресою: м. Харків-3, Бурсацький узвіз, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у читальному залі бібліотеки Харківської державної академії культури за адресою: м. Харків-3, Бурсацький узвіз, 4.

Автореферат розісланий “ 3 ” вересня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук Соляник А.А.

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Найважливішою тенденцією сучасного світового бібліотечного співтовариства є активний розвиток бібліотечних комп'ютерних мереж і на їх основі – корпорацій і об'єднань. Зарубіжні бібліотеки нині демонструють приклад організації нових форм бібліотечної кооперації як на національному, так і на транснаціональному рівнях. Розвиток міжнародного інформаційного співробітництва є об'єктивною закономірністю, що відбиває особливості сучасного соціально-економічного розвитку у світі: інтеграцію, міжнародну спеціалізацію і кооперацію.

На шляху входження суспільства в інформаційну еру існують загальновизнані у світі орієнтири, які містять такі важливі для даного дослідження положення:

·

·

З кінця 1990-х років у зарубіжних та українських фахових виданнях виникає все більше публікацій, які свідчать, що бібліотекарі активно включилися в процеси бібліотечної автоматизації та побудови комп'ютерних бібліотечних систем і мереж. Вони опановують телекомунікаційне середовище Інтернет, можливості об'єднання бібліотек у мережі; інтеграції та кооперації з метою підвищення ефективності, які плідно працюють в цій багатоаспектній проблематиці: А.Г. Бровкіна, Т.В. Добко, Л.А.Дубровіної, А.И.Земскова, Н.П.Ігумнової, Н.С.Карташова, І.Д.Коров'якової, Л.Й. Костенка, І.Ю. Красильникової, С.Г.Кулешова, Н.М.Кушнаренко, И.А.Мейжис, Т.П.Павлуші, В.С.Пашкової, М.С.Слободяника, Е.Р.Сукіасяна, А.С.Чачко, А.О.Чекмарьова. Особливе значення для розробки дисертаційної проблематики мають праці сучасних фахівців в галузі бібліотечної автоматизації та комп'ютерізації: Ф.С.Воройського, М.Лалемана, В.В.Попова, М.І.Сенченка, К.В. Тараканова, В.Я.Цвєткова, В.П.Цимбала, Я.Л. Шрайберга, Л.Я. Філіппової. Розкриттю й висвітленню багатоаспектної проблематики дисертації сприяло залучення численних доповідей на міжнародних конференціях “Бібліотеки та асоціації у світі, що змінюється: нові технології та нові форми співпраці” (1996 – 2002 рр.)

Аналіз матеріалів публікацій довів, що тема дисертації є актуальною, але вона забезпечена публікаціями прикладного характеру або фрагментарним матеріалом, відсутні теоретичні узагальнення щодо особливостей міжнародної співпраці бібліотек на сучасній базі комп'ютерних технологій. Формулювання теми і проведення дослідження дозволили поєднати два основні напрями наукових досліджень: 1) міжнародне співробітництво в бібліотечній сфері; 2) комп'ютеризація й автоматизація бібліотечної діяльності.

Узагальнена проблема використання комп'ютерних технологій в області розвитку міжнародного бібліотечного співробітництва з точки зору теоретико-методичних і організаційних підходів в спеціальній літературі ще не досліджувались.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі інформаційно-документних систем Харківської державної академії культури в межах комплексної науково-дослідницької теми "Дослідження проблем організації, моделювання і технології інформаційно-документних систем".

Мета дослідження – теоретичне обгрунтування нових та перспективних напрямків міжнародного бібліотечного співробітництва і формування бібліотечної кооперації на основі комп'ютерних і телекомунікаційних технологій.

Для досягнення мети поставлені такі задачі:

·

·

·

·

·

Об'єктом дослідження є міжнародне бібліотечне співробітництво і кооперація на основі комп'ютерних технологій.

Предмет дослідження – організаційно-методичні та користувацькі аспекти розвитку комп'ютерних технологій у cфері міжнародної співпраці бібліотек.

Методи дослідження грунтуються на методології і теоретичних засадах бібліотечних та інформаційних наук, педагогіки, психології; основних положеннях інформаційно-бібліотечної практики в аспектах проблем дослідження; теоретичному узагальненні результатів та моделювання перспективних напрямів. Узагальнююча мета дисертації зумовила надання переваги таким загальнонауковим методам: аналізу та обробки документів, історичному, оцінювання, вербальної аргументації. Методи аналізу і синтезу, узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного використовувалися у ході дослідження окремих процесів розвитку міжнародного бібліотечного співробітництва; при вивченні можливостей впровадження комп'ютерних технологій для розвитку інформаційно-бібліотечної кооперації. Вивчення сучасного стану предметної сфери дослідження; розробку перспективних напрямів і моделі здійснено на основі методів аналізу й обробки документів (численних друкованих та електронних публікацій). Історичний метод використовувався при вивченні розвитку процесів комп'ютеризації в окремих регіонах світу; метод оцінювання, як підсумовуючий, – при здійсненні аналізу і синтезу окремих етапів дослідження; метод вербальної аргументації - на кожному етапі дослідження при узагальненні, побудові організаційно-функціональної моделі міжнародних взаємозв'язків корпоративної бібліотечної мережі на основі Web-технологій; Порівняльне дослідження динамічних процесів: з одного боку – комп'ютеризації бібліотек у зарубіжних країнах (окремих регіонах), з іншого – розвитку міжнародного бібліотечного співробітництва на основі комп'ютерних технологій, дозволило виявити їх взаємозв'язки та взаємовплив; дійти висновку, що їх розвиткові притаманні як загальні, так і особливі ознаки: національні та регіональні, одночасно визначена єдина спрямованість цих процесів – розширення та розвиток міжнародних інформаційно-бібліотечних контактів.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що на основі аналізу друкованих видань автором здійснено комплексне порівняльне дослідження основних тенденцій розвитку міжнародного співробітництва в інформаційно-бібліотечній діяльності на базі комп'ютерних технологій; виявлено нові форми міжнародного бібліотечного співробітництва, зумовлені впровадженням сучасних телекомунікаційних технологій; проаналізовано й обгрунтовано перспективні напрями розвитку інформаційно-бібліотечної кооперації у функціонально-змістовному аспекті; розроблено організаційно-функціональну модель міжнародних бібліотечних зв'язків на базі Інтернет-технологій у межах корпоративних бібліотечних мереж.

Практичне значення одержаних результатов полягає в тому, що одержано важливі теоретичні і практичні основи для вдосконалення бібліотечної діяльності на базі комп'ютерних технологій. Науково-методичні результати дослідження можуть бути використані як навчальний матеріал для розробки методичних рекомендацій з фахових курсів у системі бібліотечної освіти; як предметна основа для наповнення змістовної частини проектів розвитку регіональних корпоративних бібліотечних мереж.

Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що автором виконане наукове дослідження пріоритетних напрямів використання комп'ютерних технологій у міжнародному бібліотечному співробітництві; науково обгрунтовані перспективи розвитку функціональних задач бібліотечної кооперації на основі телекомунікаційних технологій Інтернет.

Модель міжнародних зв'язків корпоративної бібліотечної мережі на базі Інтернет-сервісів розроблялася разом із науковим керівником у межах кафедральної науково-дослідницької теми "Дослідження проблем організації, моделювання і технології інформаційно-документних систем".

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації оприлюднено на VI Міжнародній відкритій науковій конференції з сучасних проблем інформатизації в непромисловій сфері й економіці (Воронеж, 2001); науково-методичній конференції Харківського державного автомобільно-дорожного технічного університету "Комп'ютерні та інформаційні ресурси вузу (проблеми створення та використання)" (Харків, 2001); конференції молодих науковців Харківської державної академії культури “Культура та інформаційне суспільство в XXI столітті”(Харків, 2002); використовувалися на семінарах з підвищення кваліфікації бібліотечних і інформаційних працівників м. Харкова (липень, 2001 р.); наводяться в електронних публікаціях в Інтернеті:

(http://www.iatp.kharkov.ua/filippova/tez-serhan-1.htm; http://www.iatp.kharkov.ua/filippova/tez-serhan-2.htm; http://www.iatp.kharkov.ua/filippova/tavalbeh-artcl-1.htm)

Публікації. Основні теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження знайшли відбиття у чотирьох статтях, опублікованих у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, трьох тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації підпорядкована логіці системного викладення завдань дослідження. Дисертація складається з таких частин: вступ, два розділи, висновки, список використаної літератури, додатки. Загальний обсяг дисертаційного дослідження 186 сторінок: основний текст – 161 стор.; список використаної літератури –– 14 стор., містить 166 назв видань українською, російською та англійською мовами; додатки – 11 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність і ступінь вивчення обраної проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження; розкрито новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про апробацію і впровадження результатів наукового дослідження.

У першому розділі “Аналіз сучасних тенденцій міжнародної інформаційно-бібліотечної співпраці” розглянуті основні тенденції розвитку міжнародного співробітництва та їх відображення в бібліотечній сфері; проаналізовані динамічні процеси розвитку комп'ютеризації бібліотек в окремих регіонах світу у взаємозв'язку з процесами міжнародного співробітництва; досліджені сервісні можливості технологічної основи міжнародних бібліотечних зв'язків – Інтернет. Аналіз основних тенденцій і напрямів міжнародного бібліотечного співробітництва свідчить, що означені міжнародні тенденції знаходять безпосереднє відображення і у бібліотечній сфері. Багатовікові культурні традиції народів євразійського континенту зумовили особливості інтеграційних процесів у галузі бібліотечної справи. У новому тисячолітті взаємодія бібліотек здійснюється з метою розвитку загального інформаційного і культурного простору відповідно до сучасних тенденцій демократизму, професійної солідарності, підтримки добросусідських відносин, дружби і миру.

Розвиток міжнародного співробітництва в бібліотечно-інформаційній сфері є одним із чинників успішного входження бібліотечно-інформаційного ресурсу у світову систему. Сучасні бібліотеки у світовому інформаційному просторі розвиваються як інформаційні центри суспільства, що реалізують нові можливості в умовах розширення кооперації в бібліотечній справі стосовно вирішення глобальної задачі бібліотек – удосконалення доступу до інформаційних ресурсів. Результатом такої тенденції є розвиток корпоративних бібліотечних мереж у різних регіонах світу.

Вплив загальних тенденцій розвитку міжнародного співробітництва на бібліотечну сферу виявляється в таких основних напрямах розвитку:

·

·

У дисертаційному дослідженні здійснено порівняльний аналіз динамічних процесів розвитку комп'ютеризації бібліотек в окремих регіонах світу: Західній Європі, США, Східній та Південно-Східній Азії, Африці - у взаємозв'язку з процесами міжнародного співробітництва. Аналіз впливу комп'ютеризації бібліотек на розвиток міжнародних бібліотечних зв'язків та порівняльний аналіз комп'ютеризації бібліотек дозволили виявити інші особливості в окремих регіонах світу.

Досвід держав Західної Європи і США довів, що комп'ютеризацію бібліотек у світовому інформаційному співтоваристві започаткували бібліотеки США. Лідер бібліотечної автоматизації – США– здійснював ці процеси на 4-х рівнях. Перший– національні бібліотечні комп'ютерні мережі. Другий - локальні автоматизовані бібліотечні системи, що надають можливість вибирати: автоматизовані системи, котрі виконують одну бібліотечну функцію або інтегровані автоматизовані системи, що виконують усі бібліотечні функції. Третій - локальні регіональні мережі (Local Area Network (LAN)), у які входили телефонний зв'язок і факсимільна передача даних. Четвертий – застосування оптичних дисків - CD-ROM. У 1988 р. у США було введено в дію понад 368 автоматизованих бібліотечних систем. На початку 70-х рр. у США панувала концепція створення єдиної національної бібліографічної мережі на базі централізованої бібліотечної системи, очолюваної потужним комп'ютерним бібліотечним центром. У той час Бібліотека Конгресу США розглядалася як майбутній центр національної бібліографічної мережі, що мала забезпечити на базі бібліографічного стандарту MARC (Mаchine Readable Cataloging) єдину систему колективної каталогізації і міжбібліотечного абонемента (МБА). Проте в результаті відсутності необхідної фінансової підтримки Бібліотека Конгресу відмовилася від ролі центру національної мережі, стали розвиватися чотири найбільші автоматизовані бібліотечних центри: - OCLC (Online Computer Library Center), RLIN (Reasearch Library Information Network), WLN (Western Library Network), UTLAS (University Toronto Library Automation System). Прагнення бібліотек США до використання інформаційних ресурсів існуючих бібліотечних мереж привело в кінці 70-х років до ідеї об'єднання. Був розроблений Проект LSP (Linked Systems Project) - Проект об'єднаних систем, відповідно до котрого 4 найзначніші системи – OCLC, RLIN, WLN і Бібліотека США –– об'єдналися в єдину мережу для спільного використання бібліографічної інформації, яка почала діяти з 1986 р. Слід відзначити, що для бібліотек США характерним є вищий ступінь децентралізації, коли кожна бібліотека виконує свою специфічну задачу, фінансується різними урядовими або приватними організаціями.

З кінця 70-х рр. вже в багатьох бібліотеках США, Великобританії, Франції, Канади, Японії функціонували комп'ютерні системи, уможливили автоматизацію різних бібліотечних процесів, а отже – міжнародний взаємообмін інформацією.

Держави Північної Європи використовували різні підходи до комп'ютеризації бібліотек, проте всі вони були спрямовані на автоматизацію рутинних бібліотечних процесів. Бібліотеки Фінляндії, Норвегії, Данії, Швеції є прихильниками комп'ютерного розвитку бібліотек, що поліпшує ефективність роботи, забезпечує відкритий доступ до каталогів інших бібліотек і підвищує ефективність Нині держави Азії активно розвиваються завдяки допомозі високорозвинених держав світу, розвитку власної інформаційної інфраструктури і бібліотек. На прикладі регіону Південно-східної Азії, куди входять країни з різноманітними культурами, мовами, релігіями і політичною історією (Сінгапур, Таїланд, Малайзія, Філіппіни, Індонезія, В'єтнам, М'янма, Лаос, Камбоджа), виявлено, що:

·

·

Комп'ютеризація бібліотек в Африці тісно пов'язана з діяльністю міжнародної організації ЮНЕСКО і почалася вона з впровадження чинних проектів ЮНЕСКО в деяких країнах для реалізації основних програм ІФЛА ЮАП, ISDS УБУІМ. ЮНЕСКО за своїми програмами допомоги країнам, що розвиваються, стала надавати їм безкоштовну допомогу в напрямі автоматизації бібліотек: постачати комп'ютери (повні комплекти) і програмне забезпечення (системне і прикладне). Так здійснювалися проекти автоматизації національної бібліографії в Танзанії, Нігерії, Кенії та ін.

Проблеми комп'ютеризації бібліотек та їх інформаційного співробітництва в державах Азії, як і в країнах, що розвиваються, інших регіонів, тісно пов'язані з основними тенденціями їх регіонального розвитку. У цих державах є багато спільних проблем щодо застосування інформаційної технології і взаємообміну інформацією між бібліотеками: політичні, культурні, економічні, але в той же час спостерігається істотний вплив і надається допомога із боку ООН (ЮНЕСКО) і високорозвинених країн Європи та США. Без вирішення проблеми різкого збільшення продуктивності засобів накопичення, опрацювання, поширення інформації; без формування інформаційно-бібліотечних систем і мереж, основаних на застосуванні ЕОМ, величезна кількість національних матеріальних і фінансових ресурсів витрачається нераціонально, а інформаційний потенціал підвищується повільно.

Очевидною є необхідність розвитку міжнародного співробітництва в сфері інформаційно-бібліотечної діяльності як в усьому світі, так і в окремих регіонах.

Результатами проведеного автором аналізу є:

·

·

·

Комп'ютеризація бібліотек взагалі і процеси автоматизації бібліотечної діяльності зокрема, націлені передусім на здійснення взаємообміну інформацією між комп'ютерними мережами: локальними та глобальними – Інтернет.

Основою комунікаційного середовища для реалізації міжнародної бібліотечної співпраці в будь-якому регіоні світу є Інтернет, міжнародна телекомунікаційна мережа. У сучасних умовах ця мережа сприяє створенню єдиного бібліотечного комунікаційного середовища, яке підпорядковує процеси автоматизації і комп'ютеризації бібліотек правилам мережі Інтернет з урахуванням інтенсивного розвитку останнього. Інтернет-технології, що є основою бібліотечних контактів, надають широкий вибір сервісів і засобів для досягнення успіху в розвитку бібліотечної справи, це: найпопулярніші і найперспективніші для міжнародного бібліотечного співробітництва сервіси: WWW (World Wide Web), у середовищі якого можливо використання новітніх аудіо-, відео- та мультимедіа-технологій для організації теле- та відеоконференцій, дистанційного навчання тощо; E-Mail (електронна пошта), яка стає основним комунікаційним каналом для міжбібліотечних контактів та документообміну.

У другому розділі “Формування нових напрямів і форм інформаційно-бібліотечної кооперації на основі комп'ютерних і Інтернет-технологій” викладені і проаналізовані проблеми організації як нової форми професійних взаємодій на базі Інтернет для бібліотечного співтовариства; запропонована модель міжнародних зв'язків корпоративної бібліотечної мережі на основі Web-технологій.

Для держав, що розвиваються, активне входження у світову цивілізацію, міжнародний інформаційний і культурний обмін визначають напрями міжбібліотечної взаємодії як у межах однієї держави й одного регіону, так і загалом у світовому інформаційному просторі. У країнах, що розвиваються, інтеграційні процеси в бібліотечній сфері мають свої особливості, в основі яких є прагнення до зміцнення історичних, культурних традицій і зв'язків, взаємовпливу національних культур, збереження національної мови й використання мови міжнаціонального спілкування, книги як джерела знань, просвітництва, освіти, культури, інтелектуального прогресу. Для цих бібліотек характерним є зближення в освоєнні й використанні сучасних інформаційних технологій, баз даних, інформаційний обмін для розвитку науки, техніки, економіки, промисловості.

Міжнародний книгообмін розглядається на сучасному етапі як одна з форм наукових і культурних зв'язків між країнами, найважливіше бібліотечне джерело придбання іноземної літератури, яка сприяє науково-технічному й соціальному прогресові, забезпечуючи оперативною друкованою інформацією про досягнення науки, техніки, культури в різних державах світу, а також допомагає ознайомитися з новими науково-технічними й культурними досягненнями своєї країни. Міжнародний книгообмін є важливою складовою міжнародної діяльності або міжнародного співробітництва, що здійснюється з метою розвитку загального інформаційного й культурного простору відповідно до сучасних тенденцій демократизму, професійної солідарності, підтримки добросусідських відносин, дружби й порозуміння.

Основною службою бібліотеки, що реалізує функції міжнародного книгообміну, є міжбібліотечний абонемент (МБА). Автоматизація МБА дозволила вдосконалити традиційну діяльність через підвищення оперативності виконання багатьох операцій, при цьому змінилися і методи роботи цих служб. Аналіз організаційно-технологічних аспектів функціонування автоматизованої системи МБА в найбільших бібліотеках Росії та України довів значні переваги цієї служби, яка складається з кількох взаємозалежних автоматизованих робочих місць (АРМ).

Однією з популярних форм або послуг автоматизованої системи МБА стає електронна доставка документів, яка в міжнародній інформаційно-бібліотечній практиці вже формується в окрему галузь міжнародного книгообміну. З одного боку, електронну доставку документів варто розглядати як частину традиційної бібліотечної технології, а з іншого – її можна віднести до такого нового поняття, як електронні бібліотеки. Сам термін "електронна доставка" ("electronic delivery") вважається неточним, тому що ця послуга пропонує не тільки засоби і канали доставки документа кінцевому користувачеві, а й нову парадигму бібліотечного обслуговування, коли бібліотеки втрачають свою просторову замкнутість і перетворюються на відкриті комп'ютерні-бібліотечні мережі, що обслуговують споживачів незалежно від їх місцезнаходження.

Важливим моментом на початковому етапі впровадження систем електронної доставки документів є не стільки розробка програмних засобів, скільки інформаційна модель взаємодії при обміні: формати і протоколи, що мають орієнтуватися на міжнародні і відкриті стандарти. Тобто постає питання стандартизації. Зрозуміло, що основою телекомунікаційної взаємодії бібліотек мають бути стандарти і протоколи Інтернет, які забезпечують режими сервісів Інтернет: електронної пошти, WWW, ftp - на основі мережевих і транспортних протоколів TCP/IP, що дозволяють створювати гетерогенний інформаційно-мережевий простір. Стандарти і технології Інтернет дозволяють доримуватися і таких вимог, як конфіденційність, цілісність інформації при передачі по каналах зв'язку та ін. Проте необхідна також розробка спеціальних прикладних стандартів, які мають забезпечити функції власного замовлення і доставки копій; сумісність між різними бібліотеками й уніфікацію взаємодії між різними модулями в межах однієї системи. Нині за кордоном набув поширення такий міжнародний стандарт, як прикладний протокол міжнародного МБА - ILL (InterLibrary Loan). Слід також зазначити, що документи або їх копії, необхідні користувачеві, можуть бути різні: електронні графічні копії, електронні файли в однім із текстових форматів, ксерокопії або оригінали, що видаються по МБА. Відповідно до цього необхідно враховувати всі стандарти, що описують такі формати і способи кодування (TIFF, GIF, JPEG, PDF, PostScript та ін.). Таким чином, цілком очевидно, що проблеми стандартизації стають найважливішими на початковому етапі впровадження систем електронної доставки документів у діяльність бібліотек.

Електронна доставка документів уже давно існує й успішно розвивається як складова автоматизованого МБА в розвинених зарубіжних країнах: США, Великобританії, Нідерландах та ін. Досвід розвитку систем електронної доставки документів у зарубіжних вузівських бібліотеках пов'язаний із їх об'єднанням у консорціуми для створення єдиного інформаційного простору, ефективного впровадження нових технологій та розробки нових видів послуг. Робота служб міжбібліотечного абонемента (МБА) і електронної доставки документів за кордоном базується на зведеному електронному каталозі. Аналіз досвіду впровадження електронної доставки документів в бібліотеках дозволяє дійти висновку про необхідність консолідації дій розрізнених бібліотек і їх локальних мереж у межах професійних організацій, таких як, наприклад, у Росії - Асоціація служб електронної доставки документів (АСЕД).

Професійні бібліотечні об'єднання й асоціації у сучасному інформаційно-бібліотечному середовищі одержують все більше визнання. Вони об'єднують зусилля фахівців бібліотек певного профілю (науково-технічних, академічних, дитячих, мистецтвознавчих та ін.) або окремого регіону: республіки, області, міста. Важливою ознакою сучасного розвитку бібліотечних асоціацій і центрів стає активне впровадження в їх діяльність нових інформаційних технологій, мереж та сервісів Інтернет. Саме ці технологічні трансформації стимулюють перетворення асоціацій в електронні засоби професійних комунікацій, які реалізують свої численні культурні, освітні та ін. функції.

Міжнародна Федерація Бібліотечних Асоціацій і Інститутів (International Federation of Library Association and Institution) – ІФЛА (IFLA) – є авторитетним світовим лідером-асоціацією в професійних інформаційно-бібліотечних колах. В її численних виданнях відбиваються результати досліджень, проектів і розробок фахових груп Федерації. Серед основних напрямів сучасної діяльності ІФЛА виділені такі ключові напрями: доступ до інформації, електронні засоби комунікації, електронне середовище, авторське право й електронна інформація, технічне і професійне навчання кадрів. Усі напрями діяльності ІФЛА знаходять докладне висвітлення на її офіційному Web-сервері в Інтернет – ІФЛАНЕТ. У розпорядженні ІФЛА є три популярні LISTSERV на сервері http//www. nlc-bnc. cf/ifla, які забезпечують працівників бібліотек та інших користувачів ефективним зв'язком. Сервер ІФЛА розміщено у Національній бібліотеці Канади, а дзеркальний сервер - в Інституті науково-технічної інформації (INIST) у Франції. Він обробляє численні запити на документи, надаючи членам ІФЛА, бібліотекарям, зацікавленим особам і організаціям понад 100 країн світу тисячі документів і файлів.

Найзначнішою міжнародною бібліотечною мережею США й одночасно найбільшим у світі міжнародним комп'ютерним бібліотечним центром визнано OСLС (Онлайновий комп'ютерний бібліотечний центр) – некомерційну організацію, яка спеціалізується на автоматизованому бібліотечному обслуговуванні і наукових дослідженнях у цій сфері. OCLC має три пріоритетні напрямки діяльності: вдосконалення каталогізації і колективного використання ресурсів через систему PRISM (онлайнова система бібліографічного обслуговування), рзбільшення обсягу електронного довідкового обслуговування, розширення міжнародного обслуговування. OCLC надає бібліотекам різноманітні види комп'ютерних інформаційних послуг, серед яких: засоби каталогізації, довідкові системи (FirstSearch, ECO), спільне використання ресурсів через міжбібліотечний абонемент, зберігання фондів, використання Десяткової класифікації Дьюї; система надання бібліографічної інформації на CD-ROM та доступ до Онлайнового зведеного каталогу (OLUC).

Одним з нових корпоративних проектів, якому цього часу приділяється велика увага, є проект CORC (OCLC Cooperative Online Resource Catalog). Корпоративний каталог онлайновых ресурсів визначається як система метаданних і об'єднує досвід та знання, накопичені в бібліотеках, кооперативний підхід і новітню технологію для ефективного управління і використання електронних ресурсів сервісу Інтернет World Wide Web (WWW). В плані реалізації одного з напрямів діяльності OCLC, розширення міжнародного обслуговування на основі корпоративної мережі Інтернет, було створено Центр Міжнародних Інформаційних Ресурсів (International Resource Center (IRC)), організований як Web-сайт Інформаційного Центру OCLC; розробляється Програма Глобального Поширення (Global Sharing Program (GSP)) для прискорення розвитку міжнародних ресурсів з використанням єдиного міжбібліотечного абонемента (International Interlibrary Loan (IIL)).

У міжнародній бібліотечній практиці починає впроваджуватися така нова форма бібліотечних професійних зв'язків на базі Інтернет, як дистанційне навчання. Це обумовлено тим, що у сучасному інформаційному співтоваристві активізуються процеси впровадження інформаційних технологій в освітню сферу, в тому числі і в гуманітарну. Поряд із фрагментарним або епізодичним використанням комп'ютерних технологій у навчанні усе більш популярним признається використання системи дистанційної освіти, яка містить у собі педагогічні й інформаційні технології.

Ступінь технологічності освітніх процесів визначається адекватним рівнем відповідності тих, хто навчає, і тих, кого навчають. З огляду на той факт, що рівень автоматизації бібліотечних процесів досить високий, зокрема, у зарубіжних країнах, об'єктивно виникають умови для впровадження в бібліотечне середовище дистанційного навчання і дистанційного фахового спілкування, що базується на комп'ютерних і телекомунікаційних технологіях.

Досвіду підготування бібліотечних кадрів засобами дистанційного навчання в державах, що розвиваються, ще немає, така форма навчання поки для них є перспективною освітньою технологією. Тому вважаємо важливим вивчити і проаналізувати систему дистанційного навчання і проблеми його впровадження на рівні загальних теоретичних, педагогічних і технологічних підходів із метою адаптації до бібліотечної освіти

Навчальну дисципліну, засновану на дистанційних формах і методах навчання, можна визначити як специфічний учбово-методичний комплекс, що включає комп'ютерну, телекомунікаційну, методичну й організаційну складові єдиного навчального процесу, який проходить у декількох географічно рознесених навчальних групах за участю декількох викладачів, можливо навіть із різних університетів. Важлива складова дистанційного навчання - телекомунікаційна, або Інтернет - стає потужним засобом комунікації між учнями та викладачами; може використовуватися як інструмент у соціально-освітньому середовищі для навчальних цілей. З допомогою Інтернет можна розподіляти час за темами спілкування, прогнозувати розвиток мережевих додатків до навчального процесу, одержувати дані про структуру навчальних курсів із застосуванням мережевих технологій, одержувати опис програмного забезпечення для урахування успішності і навчального діловодства. Як свідчить досвід у цій області зарубіжних країн (США, Канади) Інтернет і його використання в навчанні роблять реальну глобалізацію освітнього простору.

Наведені результати аналізу можливостей використання мережі Інтернет для досягнення різноманітних цілей навчання, можуть бути взятими за основу при формулюванні рекомендацій щодо організації дистанційного навчання в бібліотечній сфері діяльності. Використання новітніх навчальних технологій, дистанційного навчання, має стимулювати формування в конкретній країні національних інформаційно-бібліотечних кадрів; активізувати, як наслідок, процеси формування електронних та віртуальних бібліотек, які націлені ресурсно поповнюватися через мережі Інтернет з метою одержання оперативної і повної інформації, а також поставляти на світовий інформаційний ринок власні національні бібліотечні-бібліографічні ресурси та послуги.

Виявлені нові форми і напрямки міжнародного бібліотечного співробітництва можуть успішно функціонувати за умови організації корпоративних бібліотечних мереж. В ході аналізу зарубіжного досвіду організації корпоративних бібліотечних мереж (Росія, США) визначені основні контури інформаційних технологій, що мають стати матеріальною основою функціонування бібліотечного комп'ютерного об'єднання; виявлені організаційні й інформаційні засоби забезпечення таких мереж. За прогнозами фахівців, обов'язково буде розвиватися взаємодія корпоративних бібліотечних мереж різних регіонів між собою, а також відбуватися інтеграція деяких з них у більш значні регіональні системи і мережі.

Загальні принципи і положення формування корпоративних бібліотечних мереж розвиваються й адаптуються до особливостей кожної окремо взятої мережі. В порівнянні з російськими корпоративними бібліотечними мережами (Москва, Санкт-Петербург), що знаходяться на початковій стадії свого розвитку, американський досвід організації подібних мереж (MINITEX - мережа шт. Мінесота, ILLINET - мережа штату Іллінойс) пропонує значно більший набір бібліотечних послуг для бібліотек-учасниць мережі, що стає можливим саме завдяки об'єднанню електронних бібліотек у єдину мережу. Результати порівняльного аналізу послуг бібліотечних корпоративних мереж, наведених у таблиці 1., свідчать про те, що окрім двох послуг, які присутні майже в усіх мережах, що аналізувалися, можна вважати перспективними ті, що мають тільки американські мережі, а саме такі корпоративні бібліотечні послуги, як-то: довідково-інформаційне обслуговування; обмін періодикою та видання зведеного покажчика періодичних видань; спільний розвиток фондів; підвищення кваліфікації і навчання кадрів.

На підставі вивчення і аналізу основних підходів до організації корпоративних бібліотечних мереж зарубіжних спеціалістів в галузі бібліотечних та інформаційних наук, насамперед - американських і російських, а також аналізу нових форм і напрямів розвитку бібліотечних послуг у рамках таких мереж, розроблена організаційно-функціональна модель міжнародних взаємозв'язків і одночасно - функцій “типової” корпоративної бібліотечної мережі на базі Web-технологій і сервісів. Схема моделі наочно демонструє основні напрями міжбібліотечної діяльності, визначені у восьми блоках, що можуть бути організовані в рамках будь-якої корпоративної бібліотечної мережі. Технологічною базою розвитку такої мережі є найбільш популярний сервіс Інтернет - WWW (World Wide Web). На схемі моделі він розташований у центрі у вигляді багатокутної фігури, яка вказує на організаційно-функціональні зв'язки із зазначеними на схемі напрямами бібліотечної діяльності, а також і з іншими, що можуть виникнути в ході розвитку мережі.

На підставі розробленої моделі сформульовані рекомендації щодо організації та змістовного наповнення системи міжнародних взаємозв'язків у межах “типової” корпоративної бібліотечної мережі. Основні напрями та форми міжнародного бібліотечного співробітництва мають відбивати пріоритетні напрями розвитку окремих бібліотек і в той же час включати обов'язкові ділянки професійної взаємодії, такі як: міжнародний книгообмін, спільне ведення єдиного (або зведеного) електронного каталога бібліотек учасниць, а також інших зведених електронних продуктів (бібліографічних баз даних і т.п.); спільний розвиток бібліотечних фондів; спільне довідково-бібліографічне обслуговування, у т.ч. і пошук інформації; забезпечення доступу для всіх бібліотек-учасниць до міжнародних баз даних і електронних каталогів, до інших електронних продуктів та послуг; спільний обмін професійним досвідом, організація семінарів, дискусій, відеоконференцій, використовуючи в тому числі і сучасні інформаційній технології дистанційного навчання та спілкування.

Якщо розглядати ці міжнародні взаємозв'язки як бібліотечні функції (або функціональні задачі бібліотеки), то їх можна згрупувати за такими традиційними функціональними напрямками діяльності бібліотеки, як: бібліотечне обслуговування, довідково-бібліографічне обслуговування, комплектування фондів, каталогізація, навчання бібліотечних робітників. Іншими словами, запропонована автором модель охоплює всю діяльність бібліотеки, усі найважливіші напрями її взаємодій із іншими бібліотеками, у той же час вона передбачає розвиток таких мережевих властивостей, як динамічність та відкритість, що дозволить здійснювати: а) доповнення іншими видами взаємозв'язків; і б) адаптацію до діяльності конкретної мережі окремого регіону.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження висвітлило сучасний стан та перспективні тенденції розвитку міжнародної співпраці бібліотек на базі комп'ютерних та телекомунікаційних технологій. Здійснений аналіз дозволив визначити з точки зору теоретичних, організаційних і користувацьких підходів особливості використання комп'ютерних технологій в області розвитку міжнародного бібліотечного співробітництва; нові та приоритетні форми та напрями інформаційно-бібліотечної кооперації на базі комп'ютерних та Інтернет-технологій. Розвиток та інтенсивне поширення інформаційних і телекомунікаційних технологій у сфері інформаційно-бібліотечного співробітництва більш активно протікає у розвинутих країнах, де спостерігається високий рівень інформатизації. У країнах, що розвиваються ці процеси уповільнені, для їх прискорення необхідні наукові розробки та їх практичні реалізації. Для досягнення цієї цілі пропонуються перспективи та прогнози розвитку електронних засобів міжнародної бібліотечної кооперації.

1. На основі аналізу сучасних тенденцій розвитку міжнародного співробітництва та ступеня їх реалізації у галузі бібліотечної діяльності зроблено наступні висновки:

·

·

2. Порівняльний аналіз стану комп'ютеризації зарубіжних бібліотек по окремих регіонах світу: Західній Європі і США; Азії і Сходу; Африки, показав, що розвиток цих процесів характеризується як загальними, так і особливими рисами. Комп'ютеризація бібліотек у цілому і процеси автоматизації бібліотечної роботи, зокрема, націлені на здійснення взаємообміну інформацією між комп'ютерними мережами: локальними та глобальними.

Комп'ютеризація міжнародних взаємозв'язків бібліотек інтегрована практично у всі напрямки бібліотечної діяльності, проте найбільш активно впровадження комп'ютерних технологій відбувається в області міжнародного книгообміну і розвитку фахових обмінів інформацією у вигляді: конференцій, семінарів, навчання (підвищення кваліфікації) бібліотекарів і ін. У той же час виникають і розвиваються нові форми, обумовлені сучасною технологічною базою засобів зв'язку - Інтернет. Саме ці інформаційні технології створюють технологічну основу міжнародного інформаційного обміну.

3. На основі вивчення та аналізу можливостей Інтернет-сервісного комунікаційного середовища, як технологічної бази міжнародного обміну інформацією і документами у рамках світового бібліотечного співтовариства, отримані такі висновки: Інтернет-технології надають широкий вибір сервісів і засобів для досягнення успіху в справі розвитку професійних контактів. Комунікаційне середовище Інтернет містить на сучасному етапі найбільш популярні та перспективні для міжнародного бібліотечного співробітництва сервіси: WWW (World Wide Web), у середовищі якого можливе використання новітніх аудіо-, відео- та мультімеді-технологій для організації теле- і відеоконфіренцій, дистанційного навчання та ін.; E-Mail (електронна пошта), що стає основним міжнародним комунікаційним каналом.

4. У рамках дослідження нових форм інформаційно-бібліотечної кооперації на базі комп'ютерних та Інтернет-технологій визначені такі три приоритетних напрями:

·

·

·

5. Практичною реалізацією перспектив розвитку міжнародної бібліотечної кооперації з використанням сучасної інформаційної технологічної бази, яка є особливо важливою для країн, що розвиваються, може слугувати розроблена автором даного дослідження організа*******************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************азі Web-технологій та сервісів. Модель розроблена на основі вивчення та аналізу основних підходів до організації корпоративних бібліотечних мереж в галузі бібліотечних та інформаційних наук, а також прогнозування нових форм та напрямів розвитку бібліотечних послуг в рамках таких мереж.

На підставі глибокого аналізу предметної області та розробленої моделі сформульовані рекомендації щодо питань організації та змістовного наповнення системи міжнародних взаємозв'язків у рамках “типової” корпоративної бібліотечної мережі, що можуть знайти застосування у будь-якому регіоні світу.

Основний зміст дисертації опубліковано в працях:

1. Розвиток інформатизації та комп'ютеризації бібліотек країн Азії як передумова міжнародної бібліотечної кооперації // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. –Х., 2001.- N 6. - С. 214-219.

2. Автоматизований МБА та електронна доставка - нові бібліотечні засоби міжнародного книгообміну// Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: Збірник наук. праць / Київ. держ. нац. ун-т культури і мистецтва. – К., 2001. – Вип.3. – С. 13-19.

3. OCLC як Інтернет-сервісний центр міжнародної інформаційно-бібліотечної кооперації