Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Бакун Оксана Володимирівна

УДК 347.73

Громадянин як суб’єкт податкових правовідносин

в умовах переходу до ринкової економіки

Спеціальність: 12.00.07 – теорія управління;

адміністративне право і процес; фінансове право

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі конституційоного,

адміністративного і фінансового права

Чернівецького державного університету

імені Ю.Федьковича.

Науковий керівник: доктор юридичних наук,

Професор Пацурківський Петро Станіславович -

зав. кафедрою конституційного, адміністративного

і фінансового права Чернівецького державного

університету ім.Ю.Федьковича

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Кучерявенко Микола Петрович –

професор кафедри господарського і

фінансового права Національної юридичної

академії імені Ярослава Мудрого м. Харків

кандидат юридичних наук, доцент

Бекерська Дикабрина Андріанівна –

професор кафедри адміністративного

та фінансового права Одеської державної

юридичної академії

Провідна організація:

Інститут держави і права імені

В.М.Корецького НАН України

Захист відбудеться “_21_” квітня 2000 року о_10_ годині на

засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26.001.04 по захисту

дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора

юридичних наук при Київському національному

університеті імені Тараса Шевченко за адресою:

252017, м.Київ, вул. Володимирська, 64.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій

бібліотеці Київського національного

університету імені Тараса Шевченко за адресою:

252017, м. Київ, вул. Володимирська, 64.

Автореферат розісланий “_20_” березня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат юридичних наук Бобровник С.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена багатьма факторами. До найголовніших з них належить насамперед той факт, що на етапі переходу до ринкової економіки податки в Україні перетворились в головне джерело наповнення Державного бюджету. По-друге, нині стала очевидною загальна тенденція до посилення ролі держави як суб’єкта політичної влади та одночасного звуження її ролі як безпосередньо господарюючого суб’єкта. Яким чином це відобразилось на змісті правовідношення з приводу сплати громадянами податків, у науці фінансового права не досліджено. По-третє, в Україні громадянин з придатка тоталітарного суспільства і держави поступово перетворюється із становленням правової держави та громадянського суспільства в його головного суб’єкта.

В актуальності обраної теми кандидатської дисертації переконує також ступінь наукової розробки проблеми дослідження. Важливі підходи та напрямки дослідження становища громадянина як суб’єкта податкових правовідносин були намічені Ю.А.Ровінським. До вивчення статусу громадянина як платника податків звертався у своїх дисертації та монографіях С.Д.Ципкін. Він же досліджував особливості правового становища громадянина як суб’єкта відносин по добро-вільних внесках населення в бюджет країни. Крім нього, вивченням правового становища платника податків займались у радянський період В.С.Запольський, Д.А.Бекерська, Г.Л.Мар’яхін, А.Х.Хезретов, Н.І.Хімічева. На зламі радянської та пострадянської епох з’явилось перше спеціальне дослідження питань громадянина як суб’єкта фінансових правовідносин – кандидатська дисертація С.Г.Пепеляєва, в якому були намічені деякі з вище окреслених проблем та зроблені перші підходи до їх розв’язання. Проте методологічні основи даного дослідження, його теоретична база та юридична практика, яка в ньому аналізувалась, були ще старими. Успішним продовженням вивчення цієї проблеми уже в умовах переходу до ринкової економіки стали кандидатська дисертація та монографія В.В.Гриценко, написані на основі узагальнення практики податкових правовідносин з участю громадян в Російській Федерації. З українських дослідників проблеми громадянина як платника податків вважаємо за необхідне виділити М.П.Кучерявенка. Різні аспекти проблеми громадянина як суб’єкта податкових правовідносин знайшли своє відображення в новітніх умовах також у кандидатських дисертаціях В.В.Безуглої, Н.В.Воротіної, Т.А.Латковської, В.І.Полюховича, В.В.Попова, М.Б.Разгільдієвої, Д.А.Смирнова, в цілому ряді спеціальних монографічних робіт. Всі зазначені нами вище, а також чимало інших праць вчених минулого та сучасних розробок науковців з проблем правової та економічної приро-ди податків з громадян послужили водночас науково-теоретичною основою нашого дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний дисертантом напрямок наукового дослідження відноситься до пріоритетних в галузі фінансового права. Проблема вдосконалення податкових правовідносин в цілому в умовах переходу до ринкової економіки та податкових правовідносин за участю громадян зокрема входить до планових тем Інституту держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, визначена серед основних напрямів досліджень юридичної науки, затверджених загальними зборами Академії правових наук України на період до 2000 року, посідає чільне місце у підготовленій Інститутом законодавства Верховної Ради України Концепції розвитку законодавства України на 1997-2005 роки. Ця тема входить у науково-дослідну проблематику ряду кафедр юридичних факультетів та вузів України, в тому числі кафедри конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича.

Предметом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають з приводу оподаткування громадян та сплати ними зборів і обов’язкових платежів у централізовані фонди державних коштів.

Об’єктом дослідження в дисертаційній роботі стали норми чинного законодавства України в галузі правового регулювання сплати громадянами податків, зборів та обов’язкових платежів у централізовані фонди державних коштів, що містяться в чинній Конституції України, податкових та інших Законах України, декреті Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, в указах Президента України, в постановах Верховної Ради України, наказах, розпорядженнях, інструкціях Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, інших органів, що на законних підставах від імені держави або за її безпосереднім дорученням здійснюють її податкову політику. Зазначені документи стали водночас основним нормативно-інформативним джерелом дисертаційної роботи.

Фактологічна база дисертації базується на матеріалах юридичної практики, узагальненої в науково-практичних, методичних та інформаційних виданнях, судової практики, нормативно-правових актах районних, міських та обласних державних податкових адміністрацій України, фінвідділів районних, міських та обласних державних адміністрацій України.

Основна мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі врахування досягнень фінансово-правової науки, узагальнення правозастосовчої практики оподаткування громадян суттєво оновити демократичну концепцію оподаткування громадян, піднести її до рівня сучасного стану науки податкового права, пристосувати цю концепцію до умов перехідного суспільства з тим, щоб вона могла бути використана в якості теоретичної основи при підготовці нового та уточненні положень чинного податкового законодавства.

Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження його автором зроблена спроба вирішити наступні завдання:

з’ясувати сутність та правову природу етатистської доктрини оподаткування громадян;

розкрити зміст і правову природу демократичних поглядів на оподаткування громадян в сучасних умовах;

проаналізувати найбільш важливі правові принципи оподаткування громадян у світлі вимог Конституції України 1996р., розкрити їх сутність і правову природу, систему цих принципів;

охарактеризувати поняття, правову природу та особливості податкової правосуб’єктності громадян в умовах переходу до ринкової економіки, їх права та обов’язки у сфері оподаткування;

дослідити сутність, правову природу, види і особливості податкової відповідальності громадян в сучасних умовах;

вияснити умови та підстави податкової відповідальності громадян;

виробити та запропонувати законодавцю і правозастосовчим органам практичні рекомендації щодо вдосконалення правових засад оподаткування громадян в умовах переходу до ринкової економіки, уточнити методологічні орієнтири і критерії цієї діяльності.

Методологічну основу дисертаційної роботи склали класичні наукові принципи об’єктивності та історизму і дослідницькі методи, що грунтуються на них: інструментальний, інституційний, соціологічний, аксіологічний, діяльнісний, генетичний, звернення до інших юридичних наук, статистичної обробки емпіричного матеріалу, живого пізнання, особистого спостереження та ряд інших. Кожен з них у конретному випадку внаслідок інтегративного підходу до вивчення проблеми використовувався не окремо, а в поєднанні з іншими.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим в Україні спеціальним науковим дослідженням громадянина як суб’єкта податкових правовідносин в умовах переходу до ринкової економіки, в якому з’ясовується сутність та правова природа етатистської та демократичної доктрин і конституційних принципів оподаткування громадян, зміст податкової правосуб’єктності та податкової відповідальності громадянина в сучасних умовах.

Відповідно до одержаних в ході дисертаційного дослідження нових наукових результатів автор виносить на захист наступні найважливіші науково-теоретичні положення, узагальнення, оцінки та висновки:

1. Розкриття правової природи етатистської доктрини оподаткування фізичних осіб.

2. Обгрунтування демократичної доктрини оподаткування громадян та розкриття її правової природи.

3. Нове визначення громадянина як платника податків, дане з позицій громадянського суспільства та правової держави, а також визначення поняття податкового представництва.

4. Обгрунтування суті і правової природи конституційних принципів оподаткування громадян на основі Конституції України 1996 року та нових, іманентних їм критеріїв класифікації цих принципів.

5. Обгрунтування нового змісту та правової природи податкової правосуб’єктності громадян в умовах переходу до ринкової економіки.

6. Обгрунтування сутності та правової природи податкової відповідальності громадян в сучасних умовах.

7. Обгрунтування необхідності пониження нижньої межі податкової деліктоздатності фізичних осіб до 14 років та встановлення аналогічних вікових меж цивільної процесуальної та кримінальної дієздатності неповнолітніх.

8. З’ясування умов та підстав податкової відповідальності громадян.

9. Обгрунтування предмету ухилення громадян від сплати податків.

10. Обгрунтування структури складу податкового правопорушення громадянина.

11. Обгрунтування родової приналежності податкової відповідальності громадян до виду фінансово-правової відповідальності.

12. Обгрунтування необхідності створення в ході судово-правової реформи в Україні спеціалізованих місцевих та апеляційних податкових судів на чолі з Вищим податковим судом України.

13. Обгрунтування значної кількості уточнень, змін та нововведень до чинного законодавства України.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою. Сформульовані в ній положення, узагальнення, оцінки та висновки, рекомендації і пропозиції одержані автором в результаті опрацювання і грунтовного аналізу майже 500 наукових і нормативно-правових джерел, а також юридичної практики з питань оподаткування громадян, осмислення власного досвіду.

Теоретичне і практичне значення результатів, одержавних дисертантом, полягає у можливості використання їх для: 1) уточнення податкової політики, стратегії і тактики держави в умовах переходу до ринкової економіки; 2) вдосконалення нормотворчого процесу у сфері податкових правовідносин, завершення роботи над Податковим кодексом України; 3) коректування суті, змісту, форм і методів діяльності правозастосовчих органів, що безпосередньо чи опосередковано здійс-нюють податкову політику держави; 4) подальших наукових досліджень проблем громадянина як суб’єкта податкових правовідносин в сучасних умовах; 5) навчально-методичних цілей у процесі підготовки студентів в галузі фінансового права.

Апробація, публікація та реалізація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана і обговорена на кафедрі конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича. Окремі питання дисертації доповідались на наукових конференціях викладачів, аспірантів та студентів юридичного факультету Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича 28-30 квітня 1998 р., 27-29 квітня 1999 р.; неодноразово на засіданні кафедри конституційного, адміністративного і фінан-сового права Чернівецького держуніверситету; на теоретичному семінарі юридичного факультету Чернівецького державного університету; на міжнародній науково-практичній конференції “Правове регулювання державних доходів та видатків” 24-26 вересня 1998 року в м.Комсомольську-на-Дніпрі.

По темі дисертації автором опубліковано у виданнях, що визнані ВАК України фаховими для спеціальності “Правознавство”, 6 одноосібних наукових статей загальним обсягом понад 4 друкованих аркуші.

Структура дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, дванадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури – 496 найменувань, загальний обсяг дослідження – 184 сторінки.

Основний зміст роботи

У “ВСТУПІ” обгрунтовується актуальність теми дисертації; ступінь наукової розробки проблеми дослідження, його науково-теоретична основа; зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами; визначається предмет, об’єкт, основна мета та конкретні завдання дисертаційного дослідження, його нормативно-інформативні джерела, фактологічна база, методологічна основа, особистий внесок здобувача, показано її апробацію, опублікування та практичну реалізацію. В ньому сформульовані в концентрованому вигляді наукова новизна, теоретичне і практичне значення досягнутих в ході дослідження результатів, які виносяться на захист.

Перший розділ “Теоретичні питання оподаткування громадян в умовах переходу до ринкової економіки” присвячений з’ясуванню методологічних аспектів участі громадян в податкових правовідносинах на етапі переходу до ринкової економіки. В ньому викладаються найсуттєвіші елементи етатистської доктрини оподаткування фізичних осіб, демократичні погляди на оподаткування громадян, конституційні принципи оподаткування громадян в сучасних умовах на основі Конституції України 1996 року.

Його відкриває підрозділ 1.1. “Етатистська доктрина оподаткування фізичних осіб”. В ньому на основі аналізу теорії та практики етатизму обгрунтовано положення про те, що відправною і кінцевою точкою етатистського вчення про оподаткування фізичних осіб, яке набуло свого апогею в радянському суспільстві, є ідея визначального інтересу держави, взята як відображення тільки специфічних потреб самої держави та особливого її відношення до недержавних сфер суспільного життя. Держава “змушена” конфронтувати з явищами приватного характеру, які підривають цю єдність. В цьому протистоянні держава турбується про самозбереження, про власну міць, що і є інтересом держави. Здійснення державних завдань проголошується етатистами основною функцією фінансів, головним напрямком фінансової діяльності.

По-друге, будь-який різновид етатизму характеризує державу як монополіста публічної влади. Якщо турбота про загальне благо з етатистської точки зору здійснюється завдяки альтруїстським міркуванням держави, то якнайсуворіше виконання громадянами своїх обов'язків забезпечується силою закону, армією чиновників, ідеологічною могутністю держави, її апаратом примусу. Причому держава абсолютно вільна, згідно етатистських канонів, у визначенні кола прав, свобод і обов'язків громадян, меж власного втручання у життя індивідів, в тому числі і в їх життя як суб'єктів податкових правовідносин. Однак така практика держави в умовах переходу до ринкової економіки зустрічає все більший опір з боку як окремих громадян, так і суспільства в цілому, яке набуває рис громадянського суспільства, та вимагає корекції політики держави у сфері оподаткування.

По-третє, етатизм водночас із лобіюванням інтересів держави, що забезпечуються насамперед за допомогою фінансів, ховається за постійні інтереси суспільства в цілому. Етатистами замовчується, яким саме чином етатистська держава це здійснює: чи вона є суб’єктом, який згідно закону зобов'язаний здійснювати дану функцію щодо суспільства, окремих громадян як це має місце в правовій державі; чи держава виступає в якості благодійника, що виконує свої функції в порядку доброчинності щодо підлеглих з боку владарюючих.

В підрозділі 1.2. “Демократичні погляди на оподаткування громадян” квінтесенцією є принципово нове визначення громадянина як суб’єкта податкових правовідносин: платником податку є громадянин, здатний проявити свою волю до стягнення податку та його використання, тобто дієздатний в державно-правовому розумінні, який може сплатити податок, покладений на нього актом вищої юридичної сили. Якщо у найпоширенішому нині визначенні платник податку – це юридична особа чи громадянин, просто зобов’язані в силу закону сплатити податок, а державне повеління – закон – однозначно трактується виключно як джерело податкових обов’язків громадянина, то в запропонованому нами визначенні закон виступає лише як необхідна форма, що гарантує найповніше врахування волі платників податків, дотримання їх прав і свобод. Дане визначення містить вказівку на правові (державно-правова дієздатність) і економічні передумови зарахування громадянина до кола платників податків. Це є відображенням того факту, що податкові системи перебувають у найтіснішому зв’язку як зі станом економіки, так і з мірою демократизації держави.

Запропоноване визначення також враховує динамічний, еволюційний характер податкових систем, що змінюються як під впливом політичних процесів (змінюється зміст волі законодавця, органів інших гілок влади чи здатність проявити її), так і економічних перетворень (змінюється можливість сплати податків громадянами у зв’язку зі зростанням їх добробуту, зміною кола власників, появою нових форм господарської діяльності і т. д.). Водночас визначення зберігає і неперехідні риси податку та платника податку, а саме те, що еволюція податку, розвиток та зміцнення правового становища платника податку є невід’ємною частиною процесу демократизації суспільства. Ці вічні риси податку невід’ємні від еволюції суспільства.

Підрозділ 1.3. “Поняття та правова природа конституційних принципів оподаткування громадян” є ключовим у даному розділі. В ньому вперше у вітчизняній фінансово-правовій науці на основі Конституції України 1996 року дано методологічне обгрунтування нової суті, класифікації та поділу принципів оподаткування громадян в залежності від їх змісту та функціонального призначення на: а) принципи, що забезпечують реалізацію і дотримання основ конституційного ладу, інтересів держави; б) принципи, що забезпечують реалізацію і дотримання основних прав і свобод платників податків, їх законних інтересів.

Згідно даної класифікацї принципів оподаткування у відповідності із зазначеними критеріями до групи основних принципів оподаткування і зборів, що забезпечують реалізацію і дотримання основ конституційного ладу, інтересів держави, дисертант відніс наступні принципи: принцип публічної мети при стягненні податків і зборів; принцип пріоритету фінансової мети при стягненні податків і зборів; принцип обмеження спеціалізації податків і зборів; принцип запровадження, зміни та відміни податків і зборів законами; принцип встановлення податків і зборів в належній процедурі; принцип обмеження форм податкової законотворчості; принцип єдності системи податків та політики оподаткування в цілому; принцип розподілу податкових повноважень.

До групи основних принципів оподаткування і зборів, що забезпечують реалізацію та дотримання основних прав і свобод платників податків, в дисертації віднесено наступні принципи: принцип юридичної рівності усіх платників податків і зборів; принцип всезагальності оподаткування; принцип рівного податкового навантаження на платника податку; принцип співрозмірності оподаткування конституційно значимим цілям обмеження прав і свобод платників податків.

В підрозділі 1.4. “Висновки до розділу” викладено основні висновки, до яких прийшов дисертант у першому розділі.

Другий розділ “Податкова правосуб’єктність громадян” розпочинається підрозділом 2.1. “Поняття податкової правосуб’єктності громадян”. В ньому дисертант показав, як трактується ця проблема теоретиками права, дореволюційними та радянськими вченими-цивілістами, дослідниками науки фінансового, в т.ч. податкового права, розкрив складний процес прирощування наукових знань з цього питання його попередниками, діалектично суперечливий характер змін змісту податкової правосуб’єктності громадян. Дисертант робить висновок, що поняття податкової правосуб’єктності громадянина складається із трьох структурних елементів: а) податкової правоздатності; б) податкової дієздатності; в) податкової деліктоздатності. Однак оскільки права, якими користується громадянин у сфері податкових правовідносин, по суті відзначаються похідним від обов’язків характером, то ключем до розуміння юридичної природи податкової правосуб’єктності фізичної особи слід вважати її податкову дієздатність. Але пріоритети у взаємовідносинах громадянина та держави з приводу податків цілком віддані інтересам держави. Особа тут виступає пасивним суб’єктом податкових правовідносин, адресатом податкової компетенції держави. Тому податкова правосуб’єктність фізичних осіб характеризується в основному через її юридичні обов’язки, що фіксуються в податковому законодавстві. Міра державного інтересу у виконанні цього законодавства платниками податків настільки велика, що в ході регулювання податкових правовідносин держава вдається до методу категоричних владних приписів.

В підрозділі 2.2. “Юридична природа прав та обов’язків громадян – платників податків” обгрунтовується, що обов’язок кожного громадянина сплачувати встановлені законом податки і збори закріплений в ст. 67 Конституції України. Він виникає у платника податків при умові встановлення і визначення в законодавчих актах обов'язкових елементів податку. До них належать: суб'єкт податку; об'єкт податку; одиниця обкладання; податкові ставки; строки сплати податків; вид бюджету чи позабюджетного фонду, в який зараховується податок та інші. Обов'язкові елементи є основою кожного податку. В дисертації показано, що правове регулювання оподаткування не повинно обмежуватись загальними моментами — поняттям, принципами тощо. Чинне податкове законодавство України закріплює також обовязки платників податків і зборів: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи повязані з утриманням обєктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків.

Права платників податків і зборів (обов’язкових платежів) у порівнянні з їх обов’язками, як показано в дисертації, незрівнянно менші і зводяться до наступних: 1) подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги щодо оподаткування у порядку, встановленому законами України; 2) одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведених державними податковими органами; 3) оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їх посадових осіб.

В підрозділі 2.3. “Особливості податкових правовідносин за участю громадян” показано, що податкові правовідносини, засновані на певних обмеженнях конституційних прав (передусім права власності), суспільно необхідні, але за своєю природою багато в чому відмінні від інших фінансових відносин, в тому числі бюджетних, емісійних, державного кредиту, внутрішнього державного боргу. До специфічних ознак податкових правовідносин, які виділяють їх серед інших видів правовідносин, дисертант відніс наступні: 1) звязок субєктів податкових правовідносин виникає на основі норм податкового права; 2) цей звязок субєктів податкових правовідносин здійснюється через субєктивні права і обовязки їх учасників. Податково-правова норма надає право податковому органу стягувати податок в межах закону, а громадянин як платник в силу тієї ж норми зобовязаний вносити встановлені суми податку; 3) як тільки податковий орган і платник податку стають носіями юридичних прав і обовязків, вони підпадають під безпосередній вплив держави. Держава підтримує право податкового органу стягувати податки, гарантує його дії і забезпечує виконання обовязків платником податку; 4) правовідносини у галузі податків – це завжди звязок субєктів через реальні, фактично існуючі права і обовязки, які фіксують суворо визначену міру поведінки кожної із сторін.

В підрозділі 2.4. “Висновки до розділу” викладено основні висновки, до яких прийшов дисертант у другому розділі.

Третій розділ “Податкова відповідальність громадян” складається також з чотирьох підрозділів. Підрозділ 3.1. “По-няття податкової відповідальності громадян” присвячений детальному аналізу суті цієї фінансово-правової категорії, динаміки розвитку як її самої, так і відображення її в науці фінансового права, дискусійних методологічних питань проблеми. В дисертації обгрунтовано висновок про те, що під податковою відповідальністю громадян слід розуміти систему юридичних заходів держави припиняючого та відновлювального характеру, що застосовуються до громадян – платників податків у випадку вчинення ними податкового правопорушення. За своїм змістом вона вужча від змісту податкового примусу. Податкова відповідальність громадян володіє всіма основними ознаками юридичної відповідальності: є засобом охорони правопорядку; проявляється у вживанні заходів державного примусу; виникає виключно за порушення податково-правових норм; тобто є наслідком винного діяння; полягає у застосуванні санкцій правових норм; пов’язана з негативними наслідками матеріального та морального характеру, яких повинен зазнати правопорушник; реалізується у відповідних процесуальних формах.

Податкова відповідальність громадян є одним з різновидів інституту фінансово-правової відповідальності і виділяється з-поміж інших конкретних проявів цього правового інституту наступними особливостями: 1) підставою податкової відповідальності громадян є їх податкові правопорушення; 2) податкова відповідальність громадян полягає у застосуванні до правопорушника спеціальних фінансових санкцій – грошових нарахувань та штрафів, тому вона носить виключно майновий характер; 3) застосування податкової відповідальності регулюється нормами податкового права; 4) суб’єктами податкової відповідальності можуть бути тільки платники податків; 5) до податкової відповідальності зобов’язаних осіб притягують органи державної податкової служби України.

В підрозділі 3.2. “Умови та підстави податкової відповідальності громадян” обгрунтовано, що умовами юридичної відповідальності громадян за податкові правопорушення є наявність у них податкової деліктоздатності, повної або часткової, чинність відповідних норм податкового права, а юридичною підставою цього виступає наявність повного складу податкового правопорушення. Притягнення громадян – платників податків до юридичної відповідальності за інших умов та підстав означало б відхід від законності, порушення принципів правової держави.

В дисертації розкрито ознаки та структуру податкового правопорушення. Ознаки податкового правопорушення в найбільш загальному вигляді дисертант зводить до наступних: а) протиправність діяння проявляється у порушенні відповідних норм податкового права; б) караність діяння, важливою особливістю якого в санкціях податково-правових норм є відрив у ряді випадків покарання від вини платника податку; в) наявність вини (у формі дії чи дездіяльності) з приводу невиконання платником податку своїх податкових зобов’язань; г) причинно-наслідковий зв’язок між протиправним діянням платника податку та негативними наслідками для держави і суспільства, що настали внаслідок цього. Ознаки податкового правопорушення, таким чином, істотньо відрізняються від аналогічних ознак будь-яких інших видів правопорушень. В дисертації проаналізовано структуру податкового правопорушення, яка включає в себе його об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт, суб’єктивну сторону.

Підрозділ 3.3. “Види та особливості податкової відповідальності громадян” присвячений аналізу критеріїв її класифікації, характеристиці основних податкових правопорушень громадян. Здійснений в дисертації аналіз чинного законодавства України та юридичної практики переконує, що до громадян та осіб без громадянства – платників податків за податкові правопорушення застосовуються наступні види податкової відповідальності: 1) стягнення донарахованих сум податків, інших обов’язкових платежів; 2) фінансові санкції у вигляді штрафів; 3) пеня; 4) примусове стягнення податкової заборгованості: а) звернене безпосередньо на кошти громадянина – платника податку; б) звернене на кошти дебіторів; в) звернене на майно платника податку – боржника. Оскільки правова природа усіх зазначених видів податкової відповідальності громадян – платників податків близька, то дисертант пропонує усі її види спростити, звести до одного – фіксованого штрафу за податкове правопорушення та закріпити дане положення в Податковому кодексі України. Податкова відповідальність громадян відзначається яскраво вираженою фіскальною спрямованістю. Інтереси на-повнення казни дуже сильно переважають над охороною і забезпеченням прав та законних інтересів громадян – платників податків.

В підрозділі 3.4. “Висновки до розділу” викладено основні висновки, до яких прийшов дисертант у третьому розділі.

У “ВИСНОВКАХ” підведено загальні підсумки дослідження, сформульовано основні положення, що становлять зміст дисертаційної роботи: про етатистську доктрину оподаткування фізичних осіб та демократичні погляди на оподаткування громадян, про поняття та правову природу конституційних принципів оподаткування громадян; про поняття податкової правосуб’єктності громадян, юридичну природу та особливості їх прав та обов’язків як платників податків; про поняття податкової відповідальності громадян, її умови та підстави, види та особливості; обгрунтовані зміни та доповнення до чинного законодавства України.

Основний зміст дисертації викладено в публікаціях:

1. Щербанюк О.В. До питання про державу як суб'єкта фінансового правовідношення // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип.24. Правознавство. Збірник наукових праць. – Чернівці, ЧДУ, 1998. – С. 186-193.

2. Щербанюк О.В. Особливості податкових правовідносин з участю фізичних осіб // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 33. Правознавство. Збірник наукових праць. – Чернівці, ЧДУ, 1998. – С.174-184.

3. Бакун О.В. Деякі проблемні питання відповідальності фізичних осіб за податкові правопорушення // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 45. Правознавство. Збірник наукових праць. – Чернівці, ЧДУ, 1999. – С. 131-140.

4. Бакун О.В. Етатистська доктрина оподаткування фізичних осіб // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 48. Правознавство. Збірник наукових праць. – Чернівці, ЧДУ, 1998. – С. 44-49.

5. Бакун О.В. Поняття та правова природа конституційних принципів оподаткування громадян // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип.70. Правознавство. Збірник наукових праць. – Чернівці, ЧДУ, 1998. – С. 83-90.

6. Бакун О.В. Податкова правосуб’єктність громадян // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 75. Правознавство. Збірник наук. праць. – Чернівці, ЧДУ, 2000. – С. 83-89.

Бакун О.В. Громадянин як суб'єкт податкових правовідносин в умовах переходу до ринкової економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право.

В дисертації на основі врахування досягнень юридичної науки, узагальнення правозастосовчої практики, вітчизняного та зарубіжного досвіду розкривається правова природа етатистської доктрини оподаткування фізичних осіб; обгрунтовується: демократична доктрина оподаткування громадян; нове визначення громадянина як платника податку, зроблене з позицій громадянського суспільства та правової держави; сутність і правова природа конституційних принципів оподаткування громадян на основі Конституції України 1996 року; аналізується зміст і правова природа податкової правосуб'єктності громадян в сучасних умовах, сутність і юридична природа податкової відповіль-ності громадян на етапі переходу до ринкової економіки; визначаються умови і підстави настання податкової відповідальності громадян, її вікові межі, склад податкового правопорушення; досліджуються особливості податкової відповідальності громадян; зроблені практичні рекомендації законодавцю та правозастосовним органам щодо вдосконалення податкових правовідносин з участю громадян.

Ключові слова: оподаткування громадян; податкова правосуб'єктність громадян; податкова відповідальність громадян; податкові правовідносини з участю громадян; умови та підстави податкової відповідальності громадян.

Бакун О.В. Гражданин как субъект налоговых правоотношений в условиях перехода к рыночной зкономике. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – теория управления; административное право и процесс; финансовое право.

В диссертации на основании учета достижений юридической науки, обобщения правоприменительной практики, отечественного и зарубежного опыта раскрывается сущность и правовая природа этатистской доктрины налогообложения физических лиц; обосновывается: демократическая доктрина налогообложения граждан; новое определение гражданина как налогоплательщика, сделанное с позиций гражданского общества и правового государства; сущность и правовая природа конституционных принципов налогообложения граждан на основании Конституции Украины 1996 года; анализируется содержание и правовая природа налоговой правосубъектности граждан в современных условиях, особенности налоговых отношений с участием граждан, сущность и юридическая природа налоговой ответственности граждан на этапе перехода к рыночной экономике; определяются условия и основания наступления налоговой ответственности граждан, ее возрастные границы, состав налогового правонарушения; исследуются виды и особенности налоговой ответственности граждан; сделаны практические рекомендации законодателю и правоприменительным органам по совершенствованию налоговых правоотношений с участием граждан. В диссертации показано на примере налоговых правоотношений с участием граждан, что действующая налоговая система в Украине – это та сила, которая подрывает национальную эконо-мику. Поэтому проблема создания эффективной налоговой системы – одна из наиболее актуальных в процессе становления в Украине рыночных отношений и интегрирования украинской экономики в мировой рынок. Её решение должно осуществляться путем анализа и творческого осмысления действующей в Украине законодательной базы, которая регулирует налоговые правоотношения, а также приобретенного в мире опыта в сфере налогообложения. На основании достижений финансово-правовой науки, отечественного и зарубежного опыта существенно обновлена демократическая концепция налогообложения граждан.

Ключевые слова: налогообложение граждан; налоговая ответственность граждан; налоговая деликтоспособность граждан; налоговые правоотношения с участием граждан; условия и основания налоговой ответственности граждан.

Bakun O.V. The citizen as the subject of tax legal relations in conditions of transition to market economy. – Manuscript.

The dissertation for a candidate's degree in Juridical Science on a speciality 12.00.07 - Theory of Management; Administrative Law and Procedure; Financial Law.

In the dissertation on the basis of achievements in jurisprudence, generalization of law enforcement practice, domestic and foreign experience the legal nature etatistic doctrine of the taxation of individual persons is uncovered; the democratic doctrine of the taxation of the citizens, new definition of the citizen as taxpayer made from positions of a civil society and a lawful state, essence and legal nature of the constitutional principles of the taxation of the citizens on the basis of the Constitution of Ukraine, 1996, are substantiated; the contents and legal nature of tax legal personality of the citizens in modem conditions, essence and legal nature of tax of the citizens at a stage of transition to market economy are analyzed; the conditions and grounds of the tax responsibility of the citizens, its age limits, structure of a tax offence are defined; the features of the tax responsibility of the citizens are investigated.

Key words: the taxation of the citizens; tax legal personality of the citizens; tax tort liability of the citizens; tax legal relation with participation of the citizens; the legal responsibility of the citizens for tax offences.

Підписано до друку 15.03.2000. Формат 60х90/16. Друк офсетний. Папір офсетний.

Обсяг 1,0 друк. арк. Зам. 015. Тираж 100 прим.

Друкарня видавництва “Рута” Чернівецького держуніверситету.

58012, Чернівці, вул. Коцюбинського, 2.