Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Балабін Віктор Володимирович

УДК 81'276.6:355(73)

Сучасний американський військовий сленг

як проблема перекладу

Спеціальність 10.02.16. – перекладознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та практики

перекладу германських мов Київського національного

університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Чередниченко Олександр Іванович, завідувач кафедри теорії та

практики перекладу романських мов Київського національного

університету імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Зорівчак Роксолана Петрівна, завідувач кафедри перекладознавства

і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського

національного університету імені Івана Франка;

кандидат філологічних наук, професор Корунець Ілько Вакулович,

професор кафедри англійської мови та перекладу Київського

національного лінгвістичного університету МОН України.

Провідна установа: Запорізький державний університет,

кафедра теорії і практики перекладу, Міністерство освіти і

науки України, м. Запоріжжя

Захист відбудеться 20 вересня 2002 року о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д.26.001.11 у Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 14).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.10).

Автореферат розісланий 19 серпня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради к.філол.н. Смущинська І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Сленг як різновид мовного субстандарту традиційно привертає увагу вітчизняних і зарубіжних філологів завдяки яскравому емоційно-експресивному забарвленню, лаконічності й образності сленгізмів, здатності постійно змінювати кордони, що розділяють його з мовною нормою.

Огляд наукової літератури, пов'язаної з проблематикою американського сленгу (Г.Л. Менкен, Г.В. Фаулер, Е. Партрідж, Р. Вільямс, В. Лабов, Дж. Елтінг, С. Томашек, Т. Торн, І.Р. Гальперін, А.І. Смирницький, Г.О. Судзіловський, В.Г. Вілюман, М.М. Маковський, О.Д. Швейцер, І.В. Арнольд, Т.А. Соловйова, Л.С. Бурдін, В.А. Хом'яков, Г.Д. Томахін, Ю.А. Зацний, І.А. Гонта, О.Л. Клименко та ін.) дає можливість стверджувати, що в сучасній лінгвістиці проблема американського військового сленгу (АВС) є недостатньо розробленою. Дисертація Г.О. СудзіловськогоСудзіловський Г.О. (1954 р.) з аналізом, головним чином, англійського (а не американського) військового просторіччя, загальні положення якої в 1973 році були видані окремою монографією, фактично залишається єдиним дослідженням у галузі АВС. Г.О. СудзіловськийСудзіловський Г.О. склав перший і поки що єдиний англо-російський словник військового сленгу.

Стосовно проблеми перекладу сленгу, можна назвати лише певні рекомендації в роботах Г.О. Судзіловського,Судзіловський Г.О. П. НьюмаркаНьюмарк П, С. Влахова і С. Флоріна, В.Н. КрупноваКрупнов В.Н., І. ЛевогоЛевий І., Л.Л. НелюбінаНелюбін Л.Л., Р.І. РозіноїРозіна Р.І., О.Л. Клименко, Г.Д. ТомахінаТомахін Г.Д., С.О. ШвачкоШвачко С.О.. Питання перекладу АВС на українську мову взагалі не розроблено. Відсутні також дослідження сучасного українського військового сленгу (УВС) як можливого перекладацького відповідника АВС. Саме цим зумовлена актуальність нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Зв'язок роботи з науковими програмамиДослідження співвідноситься з науково-дослідною темою Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Термінологічні та лексикографічні засади створення багатомовних загальних та галузевих військово-технічних словників в Україні: проблеми дефініцій і перекладу" (протокол №3 від 21 жовтня 1999 р.) та з темою "Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів" (01БФ0147-01).

Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради факультету іноземної філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 25 жовтня  р. (протокол № ).

У рамках теми дослідження протягом 1997-2001 рр. виконано дві науково-дослідні роботи: "Переклад сучасного американського військового сленгу" (державний реєстраційний номер 0101V007889, державний обліковий номер ОК НДР і ДРК 0301V007346, шифр "Переклад АВСамериканський військовий сленг") та "Загальна характеристика, склад і функції сучасного українського військового сленгу" (державний реєстраційний номер 0101V007890, державний обліковий номер ОК НДР і ДРК 0301V007347, шифр "УВСукраїнський військовий сленг").

Об'єктом дослідженняОб'єкт дослідження є сучасний американський військовий сленг.

Предметом дослідженняПредмет дослідження є специфіка відтворення семантики американських військових сленгізмів у військовому перекладі.

Мета дисертаціїМета дослідження полягає в дослідженні проблеми перекладу американських військових сленгізмів у плані подолання лінгвокультурного бар'єру двомовної комунікації та визначення стратегії й тактики операційних дій перекладача при перекладі АВСамериканський військовий сленг.

Для досягнення мети в роботі вирішуються такі завдання:

визначити поняття "американський військовий сленг";

проаналізувати лексико-семантичні та структурно-морфологічні особливості американських військових сленгізмів;

з'ясувати чинники лінгвокультурного бар'єру двомовної комунікації, що виникає при використанні АВСамериканський військовий сленг;

проаналізувати український військовий сленг як можливий перекладацький відповідник АВСамериканський військовий сленг;

визначити стратегію й тактику операційних дій перекладача при перекладі АВСамериканський військовий сленг;

конкретизувати способи та прийоми перекладуприйоми перекладу американських військових сленгізмів;

запропонувати відповідники для АВСамериканський військовий сленг в українській мові.

Матеріалом дослідженняМатеріал дослідження були одиниці сучасного американського та українського військового сленгу. Використано 101 лексикографічне джерело: тлумачні, спеціальні, перекладні, фразеологічні словники, глосарії в мережі "Інтернет" тощо. Безпосереднім матеріалом дослідження також були численні письмові нотатки, анкети, аудіо- та відеозаписи розмов, доповідей, брифінгів, інформаційних повідомлень американських військовослужбовців, які здійснювались з дозволу інформантів. У різних лінгвістичних і статистичних експериментах, в соціолінгвістичних опитуваннях, анкетуванні, в дослідженні нових, ще не зафіксованих у письмовій мові одиниць АВСамериканський військовий сленг, у перевірці значення й частотності вживання відомих військових сленгізмів взяли участь 177 американських військовослужбовців віком від 18 до 52 років у військовому званні від рядового до полковника. Це були військовослужбовці Інституту англійської мови міністерства оборони США DLIELC м. Сан-Антоніо, штат Техас (період дослідження: 1993-1994 рр., січень-березень 1997 р.), військовослужбовці різних родів військ зі складу Європейського об'єднаного командування, частин національної гвардії штатів Каліфорнія та Іллінойс, резервісти, які брали участь у багатонаціональних навчаннях і маневрах на території України, американські військовослужбовці, які проходять службу в складі миротворчих місій, у відділах та управліннях міжнародного співробітництва, військових контактних групах тощо (період дослідження: квітень 1997 – грудень 2001 рр.).

До корпусу українського військового сленгуУВСкорпус УВС), що аналізувався як можливий перекладацький відповідник АВС,американський військовий сленг майже за повної відсутності виданих лексикографічних джерел та спеціальних досліджень, увійшли сленгізми, зафіксовані в усній мові українських військовослужбовців, а також сленгізми, що з'явилися на сторінках українських військових та цивільних видань, в інших засобах масової інформації, в мережі "Інтернет" тощо. У першому випадку матеріалом дослідження були анкети, письмові нотатки та магнітофонні записи. Часові рамки дослідження українських сленгізмів: вересень 1995 – грудень 2001 рр.

Методика дослідженняМетодика дослідження. Мета і завдання дослідження зумовили використання таких методів аналізу, як лексикографічний, дефініційний, компонентний, порівняльно-зіставний та вибірковий аналіз. Широко використовувались експериментальні методи, а саме: лінгвістичний експеримент, включене спостереження, асоціативний експеримент. Значну частину результатів було отримано за допомогою соціолінгвістичних методів усного опитування, анкетування, кількісних підрахунків. Оскільки мовленнєва діяльність людини є соціальним продуктом, у дослідженні були використані методи соціальної і групової психології: метод самооцінки та метод інтерпретації.

Наукова новизнаНаукова новизна роботи полягає в тому, що: запропоновано визначення поняття "американський військовий сленг"; досліджено лексичний склад, семантичні й функціональні особливості сучасного американського й українського військового сленгу; з'ясовано мовні та позамовні чинники лінгвокультурного бар'єра двомовної комунікації, що виникає при використанні АВС; визначено стратегію й тактику операційних дій перекладача при перекладі АВСамериканський військовий сленг; конкретизовано способи та прийоми перекладу та поширено їх на новий клас об'єктів – на переклад військового сленгу.

Теоретичне значенняТеоретичне значення дослідження проведеного дослідження полягає в подальшому розвитку аспектів часткової теорії військового перекладу, порівняльної лексикології, лексикографії, методики викладання, що пов'язані з нейтралізацією негативного впливу мовних та позамовних чинників на комунікацію при використанні субстандартної лексики, а саме – американського військового сленгуамериканський військовий сленгукраїнський військовий сленг.

Практична цінність дослідженняПрактична цінність дослідження полягає в можливості використання його результатів у курсах з військового перекладу, перекладознавства, лексикології, на практичних заняттях з англійської мови, а також у процесі укладання словників нестандартної лексики, довідників. Запропоновано алгоритм перекладацьких дій та готові відповідники для перекладу сучасного американського й українського військового сленгу, вперше складено англо-український словник-мінімум американських військових сленгізмів на 1500 одиниць. Концептуально й методично робота пов’язана з вимогами концепції вивчення іноземних мов у вищих військових навчальних закладах, якою передбачається вміння військового перекладача перекладати "неформальне спілкування".

На захист виносяться такі положення:

1. Американський військовий сленг (АВСвизначення АВС) як ненормативна, неформальна, стилістично знижена, функціонально обмежена мова американських військовослужбовців віддзеркалює загальну культуру, спосіб життя, моральні цінності, етичні пріоритети самих аме-ри-кан-ських військовослужбовців, а також їхнє ставлення до інших великих і малих со-ціальних, етнічних, професійних, корпоративних груп.

2. Корпус сучасного АВСамериканський військовий сленг поєднує різні категорії лексики: просторіччяпросторіччя, військово-професійніжаргонізми, групові та соціальні жаргонізми, сленгізми-скорочення, кодові найменування, військову сленгову фразеологію, арготизми, професіоналізмивульгаризмивульгаризми, евфемізми, чужомовні запозичення, неологізми, історизми тощо. Склад АВС постійно змінюється і поповнюється зі стандартних і субстандартних мовних систем. У процесі поповнення складу АВСамериканський військовий сленг головну роль відіграють словотвір, запозичення та індивідуальна словотворчість.

3. АВСамериканський військовий сленг є бар'єром двомовної комунікації через поєднання мовних та позамовних чинників. Труднощі у розумінні й трансляції лексичного значення одиниць АВС пов'язані зі ступенем поширеності й частотності військового сленгу, недостатньо ясною або прихованою вмотивованістю багатьох сленгізмів, сферою використання сленгу, чинником актуальності, специфічністю лексико-морфологічного складу, системними, нормативними, узуальними й стилістичними ресурсами цільової мови в умовах відсутності англо-українських словників військового сленгу.

4. Український військовий сленг як неформальна, стилістично знижена, функціонально обмежена розмовна мова військовослужбовців та працівників Збройних Сил України може слугувати перекладацьким відповідником АВС завдяки подібності за складом, мовленнєвими функціями, потенціалом вираження стилістичних конотацій, способами утворення, сферою функціонування тощо.

5. Стратегія перекладу АВС полягає у передачі всіх аспектів значення конкретного сленгізму на підставі використання ресурсів цільової мови, урахування позамовних чинників, нейтралізації розбіжностей у фонових знаннях комунікантів та запропонуванні оптимального перекладацького відповідника.

6. Тактика перекладу АВС для військового усного (послідовного й синхронного) перекладу полягає в трансляції денотативного й сигніфікативного значень сленгізму шляхом запропонування оптимального відповідника, яким можна вважати лексико-фразеологічну одиницю в активному репродуктивному запасі перекладача, що має для нього чітке співвідношення з номінативним, когнітив-ним або репре--зента-тив-ним компонентом смислу вихідної одиниці і традиційно закріпленою за цим компонентом конотацією, яка репро-ду-ку-ється автоматично, на рівні простої підстановки.

7. Під технологією перекладу розуміємо вибір та застосування відповідних способів, методів і прийомів перекладу, спрямованих на реалізацію стратегії й тактики перекладу. Головними принципами реалізації технології перекладу АВС слід вважати: 1. обов'язкову передачу денотативного значення сленгізму; 2. трансляцію хоча б одної конотації сигніфікативного компонента лексичного значення сленгізму; 3. збереження загальної функціонально-стилістичної відповід-ності. Загальний алгоритм операційної діяльності перекладача виглядає так: стратегія перекладу > тактика перекладу > технологія перекладу > спосіб перекладу > метод перекладу > прийом перекладу > оптимальний відповідник.

8. антонімічний перекладТиповими помилками при перекладі військових сленгізмів є: Типові помилки при перекладі АВСневрахування "часового фактора" при перекладі сленгізму; використання національно-специфічних відповідників; використання маловідомих відповідників для перекладу АВС; змішування американського й британського варіантів сленгу; "пастка внутрішньої форми"; підбір більш "сильного" за емоційним впливом відповідника; повне нівелювання емоційно-експресивного навантаження сленгізму при перекладі; невідповідність перекладацького рішення стилю оригіналу або нормам цільової мови (культури).

Апробація результатівАпробація результатів. Результати дослідження обговорювались на Міжнародній конференції "Мови, культури та переклад у контексті європейського співробітництва" (26-28 лютого 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Система військової освіти як школа виховання української військової інтелігенції" (29 травня 2001 р.), науковій конференції "Культурний потенціал мовного знака і концептосфера етносу" (17 жовтня 2001 р.), ІІІ-й Міжнародній науково-методичній конференції "Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі" (6-13 травня 2002 р.), XІ-й Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго "Мова і культура" (25-28 червня 2002 р.), засіданні кафедри теорії і практики перекладу германських мов Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 9 від 29 квітня 2002 р.), засіданні Вченої ради Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 7 від 28 лютого 2002 р.).

Обсяг і структура дисертації зумовлені логікою наукового дослідженняОбсяг дисертації. Робота складається із переліку умовних скорочень, вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (193 назви), списку лексикографічних джерел (101 назва), чотирьох додатків і алфавітного предметно-іменного покажчика. Загальний обсяг дисертації становить 308 сторінок, з яких 191 сторінка основного тексту. У додатках наведено: англо-український словник-мінімум (Додаток А), глосарій українських військових сленгізмів (Додаток Б), типові словотвірні моделі АВС (Додаток В), короткий тлумачний словник термінів дисертації (Додаток Ґ).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано вибір теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність дослідження.

У першому розділі "Сучасний американський військовий сленг у перекладознавчому аспекті" робиться огляд літератури з метою конкретизації завдань дослідження, аналізується історія формування американського військового сленгу, досліджуються функціонально-стилістичні, лексико-семантичні та структурно-морфологічні особливості американських військових сленгізмів.

У підрозділі 1.1. на підставі аналізу літератури, пов'язаної з існуючою науковою проблематикою в галузі сленгу (п.1.1.1. Поняття сленгу в лінгвістиці, п.1.1.2. Склад та види сленгу, п.1.1.3. Проблема розмежування сленгу та інших типів нелітературного мовлення, п.1.1.4. Питання перекладу сленгу в сучасній лінгвістиці) робиться висновок про те, що питання перекладу сленгу взагалі та американського військового сленгу зокрема розкриті частково й вимагають окремого дослідження.

Історія формування й розвитку АВС (підрозділ 1.2.) показує, що у складі сленгу існують сленгізми, відомі як усім американським військовослужбовцям, так і багатьом цивільним особам. З цього випливає, що найбільш поширені американські військові сленгізми мають бути активно засвоєні військовими перекладачами разом з іншими обов'язковими мінімумами загальної, суспільно-політичної, науково-технічної, військової лексики та обов’язковим мінімумом лінгвокраїнознавчих і культурних знань, що є однією з передумов формування мінімального рівня професійної компетенції військового перекладача.

У підрозділі 1.3. наводиться загальна функціонально-стилістична характеристика та визначення АВС. Американський військовий сленг (АВСвизначення АВС) – це ненормативна, неформальна, стилістично знижена, функціонально обмежена мова американських військовослужбовців, що використовується з метою здійснення комунікативної, регулятивної, емоційно-експресивної та корпоративної мовленнєвих функцій і складається з одиниць – військових сленгізмів, що мають різну лексикографічну маркованість. Загальними функціонально-стилістичними рисами АВС є перевага конотації над денотацією; дещо негативна й пейоративна спрямованість оціночної семантики окремих сленгізмів; прагнення до лаконічності та семантичної насиченості; розгалужена внутрішня синонімія; багатозначність. Проведене дослідження дає можливість згрупувати одиниці АВСамериканський військовий сленг за такими стилістичними ознаками: 1. подібність за зовнішнім виглядом чи формою: fish – торпеда (зовнішній вигляд торпеди нагадує рибу); 2. подібність за властивостями і функціями: Starlifter – "зорехід", вантажний військово-транспортний літак С -141 (назва говорить про величину та потужність літака, вказуючи на його здатність піднятися до зірок); rocking chair job –"тепленьке місце", тилова посада (назва вказує на властивість роботи, порівнюючи її з сидінням у кріслі-качалці; 3. асоціації з відомими людьми чи героями мультфільмів: snoopey’s cap – "вушанка", зимова шапка (назва виникла на основі асоціації з героєм мультфільму – собакою із довгими вухами, що нагадують "вуха" зимової шапки; 4. ставлення мовця до тих предметів та явищ, що позначаються сленгізмами.

Крім того, всі одиниці АВСамериканський військовий сленг можна розділити на: а) негативно-оцінні: Abdul – "абдул", "чурка", араб; camel meat – "полова", неапетитна, несмачна їжа; monkey clothes –"маскарадний костюм", "парадка", парадна форма одягу; Puzzle Palace – "Палац ребусів" (Пентагон) 2) позитивно-оцінні: the Old Man – "батько", командир частини; freedom bird –"пташка свободи"; літак, яким доставлялися американські солдати додому із В’єтнаму; 3) нейтрально-оцінні: block – казарма; infant – піхота; fruit salad – "фруктовий салат", орденські стрічки; light colonel – підполковник, "п?дпол".

Сучасний АВСамериканський військовий сленг поєднує різні категорії лексики (підрозділ 1.4.): 1. просторіччяпросторіччя: fizzog – "торець", пика; ball game – маневри; ash and trash – тиловики (букв.: сміття); back yard – глибокий тил; 2. військово-професійні жаргонізмижаргонізми (ненормативні або напівофіційні лексико-фразеологічні одиниці термінологічного характеру, що вживаються вузьким колом фахівців переважно у розмовній мові та мають просторічну конотацію): leg – "нога" (стійка шасі, <авіац.); cannibalize – "драконити", "обдирати" (розукомплектовувати, <техн.); ree – пайка, порція (<загальновійск.); deck – "палуба" (підлога у казарменому приміщенні морських піхотинців, <ВМС); cheater bar – "плече", важіль (<техн.). У складі військово-професійних жаргонізмів ми змогли виділити загальновійськові, військово-морські, авіаційні, військово-медичні, автобронетанкові та інші фахові військові жаргонізми; 3. групові та соціальні жаргонізмижаргонізми (жаргон студентів, наркоманів, байкерів, представників неформальних груп тощо): dorm – "гуртак"; downer – наркотик-депресант; bad – "прикольний", "кльовий"; 4. сленгізми-скороченнясленгізми-скорочення (абревіатури й акроніми, що є ненормативними, несуть додаткові конотації та створюють бар'єр двомовної комунікації для військового перекладача): AA – Almost Airborne (< All American) – "МДД – майже десантна дивізія" (знев. табу. образлива назва 82-ї повітряно-десантної дивізії США); LPC (leather personnel carrier <play on APC - armored personnel carrier) -– "ЧТР" ("черевикотранспортер"), "прогари", "берци", черевики. 5. кодові найменування (нормативні та оказіональні кодові словакодовий жаргон, призначені для прихованого управління військами в умовах, коли з тих чи інших причин небажано чи неможливо використовувати звичайні слова й терміни, або, що вживаються з метою мовної економії при неформальному спілкуванні): Little friend – "маленький друг", свій винищувач; Roger – "окей", "прийнято", гаразд; bandit – "бандит", літак противника; wilco – "зрозумів, виконую"; 6. військову сленгову фразеологіюсленгова фразеологія (військові фразеологізми, крилаті висловивійськові крилаті вислови, прислів'я, приказки, афоризми, ідіоматичні сполучення, усталені вирази, що мають притаманні сленгізмам функціонально-стилістичні конотації): to have half a bubble off – не мати клепки, мати незначні розумові вади (< арт.); on a blanket drill – "давити на масу", спати; to get a blue ticket – "бортанути", звільнити зі ЗС за непридатністю; 7. арготизмиарготизми (одиниці арго злочинного світу)американський військовий сленг: brig – "губа", "тюряга"; to bump off – "замочити", вбити; рiece – "ствол", "волина", "бадюка" (вогнепальна зброя); 8. вульгаризмивульгаризми (слова й вирази з грубим, пейоративним, лайливим значенням, обсценізми, що використовуються американськими військовослужбовцями, передусім, для негативної характеристики окремих предметів та явищ): sh*t detail – наряд по туалету; beans and m*therf**kers –"сухпай", сухий пайок (квасоля з шинкою); FIGMO attitude – "пофігістичний настрій", байдуже ставлення; 9. евфемізмиевфемізми (слова й вирази, що замінюють нецензурні, вульгарні, грубі, непристойні слова й вирази): to liberate – "стирити", вкрасти (дослівно: "звільнити від чогось"); bovine scatology (<BS) – нонсенс, дурниці; 10. чужомовні запозиченнячужомовні запозичення (утворилися під час військових кампаній США на заморських територіях або завдяки військовим контактам): blitz – 1. бомбардування літаками; 2. стрімкий наступ (<нім.); hootch – невелике укриття (<в'єтн.); honcho – "шишка", командир (<япон.); kapusta – "бабки", гроші, "капуста" (<укр.); 11. неологізминеологізми: Power Point rangers – "комп'ютерні рейнжери" (іронічне прізвисько військовослужбовців, що готують слайди для презентацій командування з використанням програми "Microsoft Power Point"); scudded – "під мухою", напідпитку (<SCUD missile); 12. історизмиісторизми: Alamo scout – військовослужбовець-резервіст з Техасу; draft dodger – "зашарщик", "косар", той, хто ухиляється від призову.

Склад АВС постійно змінюється й поповнюється зі стандартних і субстандартних мовних систем. У процесі поповнення складу АВСамериканський військовий сленг головну роль відіграють словотвір, чужомовні запозичення та індивідуальна словотворчість. Компонентний аналіз корпусу АВС показав, що нові сленгізми переважно утворюються шляхом словотвору – морфологічних, морфолого-синтаксичних, лексико-семантичних та лексико-синтаксичних перетворень (87,5% від загальної кількості військових сленгізмів).

Другий розділ "Лексичні проблеми перекладу АВС" присвячено визначенню шляхів подолання лінгвокультурного бар'єра двомовної комунікації, що виникає при використанні АВС, стратегії й тактиці операційних дій перекладача при передачі семантичного значення, конкретним способам і прийомам перекладу сленгізмів, аналізу типових помилок, що виникають при перекладі військового сленгу, аналізу лексикографії з питань АВС.

Визначено причинно-наслідковий зв’язок труднощів при перекладі АВС (підрозділ 2.1.): відсутність досліджень сучасного АВСамериканський військовий сленг > відсутність методики перекладу АВСамериканський військовий сленг > відсутність англо-українських словників сучасного АВСамериканський військовий сленг > обмеженість, застарілість або недоступність першоджерел АВСамериканський військовий сленг для курсанта-військового перекладача > причина; відсутність готових перекладацьких відповідників для АВСамериканський військовий сленг в активному репродуктивному запасі перекладача > незнання семантики навіть загальнопоширених американських військових сленгізмів > невміння розпізнати незнайомі військові сленгізми, що створені за типовими словотворчими моделями > відсутність навичок перекладацьких трансформацій щодо одиниць АВСамериканський військовий сленг > зрив мовної комунікації при використанні АВСамериканський військовий сленг у вихідній мові > наслідок.

У підрозділі 2.1. АВС розглядається як лінгвокультурний бар'єр двомовної комунікації. Стверджується, що АВС стає бар'єром двомовної комунікації через поєднання мовних (лексико-семантичних, структурно-морфологічних, функціонально-стилістичних) та позамовних (культурних, історичних, країнознавчих, соціальних, політико-актуальних) особливостей військових сленгізмів, що детально розглядаються на прикладах. Труднощі у розумінні й трансляції лексичного значення одиниць АВС пов'язані зі ступенем поширеності й частотності військового сленгу; недостатньо ясною або прихованою вмотивованістю багатьох сленгізмів; ступенем вжитку й сферою використання сленгу; чинником актуальності; специфічністю лексико-морфологічного складу; системними, нормативними, узуальними й стилістичними ресурсами мови перекладу за умов відсутності англо-українських словників військового сленгу.

Вперше досліджено український військовий сленг як можливий відповідник АВС (підрозділ 2.2.). Під українським військовим сленгом (УВСукраїнський військовий сленг) розуміємо ненормативну, неформальну, стилістично знижену, функціонально обмежену, розмовну мову військовослужбовців та працівників Збройних Сил України. УВСукраїнський військовий сленг притаманні просторічність, ненормативність (сленг чітко усвідомлюється військовослужбовцями як "неформальний", "неправильний", "нелітературний" тип мовлення), стилістична зниженість, функціональна обмеженість (сленг використовується здебільшого в повсякденно-побутовому спілкуванні), загальнопоширеність (у межах Збройних Сил України).

З лексикографічної точки зору у складі УВСсклад УВС можна виділити елементи загальновідомого (невійськового) просторіччяпросторіччя: "глина" – безвихідне становище; "тачка" – легковий автомобіль/таксі; військово-професійні жаргонізмижаргонізми : "ріжок" – магазин ріжкового типу; "баночка" – стілець (ВМС); "скат" – покришка, колесо (автобронетанкова служба); групові та соціальні жаргонізми: "гуртак" – гуртожиток; "жаба", "курка" – неприваблива дівчина; "кльово"; "крутий"; "прикольний"; "драп" – маріхуана; арготизмиарготизми: "шпалер", "волина" – пістолет; "бабло" – гроші; скороченняскорочення (абревіатури й акроніми, що практично не розшифровуються в усному, а іноді навіть і в письмовому мовленні, фактично набувають сленгового значення під час спілкування і створюють бар'єр мовної комунікації для сторонніх): внз – військовий навчальний заклад; "НП" – надзвичайна подія; "КЕЧ" – квартирно-експлуатаційна частина; військову сленгову фразеологію: "командир завжди правий"; "клеїти горбатого" – неякісно виконувати завдання; "переключати тумблер у нижнє положення" – думати не головою, а іншим місцем; вульгаризмивульгаризми: "козел"; "тупорилий"; запозичення (внутрішні та зовнішні): "чіф" – начальник (<англ. chief), "кул" – крутий, прикольний (<англ. cool до молодіжного жаргону, а потім до військового), "клава" – клавіатура; "топтати клаву" – працювати на клавіатурі; "вінт" – вінчестер, жорсткий диск (<комп. жарг.) тощо.

Встановлено, що сучасний УВСукраїнський військовий сленг зазнає впливу так званого явища українсько-російського військового "суржику", що є "формою просторіччяпросторіччя в ситуації двомовності", яка має місце у військовому середовищі: "зальот" - порушення дисципліни, "подмєнка" - змінний робочий одяг. У межах УВСукраїнський військовий сленг можна виділити певні тематичні групи й синонімічні ряди. Наприклад, зафіксовано 19 сленгізмів на позначення солдата строкової служби: з них 14 – для солдата першого півроку служби: дух, душара, жовторотий, запах, зелений, молодий, підгузник, салабон, салага, самець, синок, торчок, удав, шлунок. Головну роль у створенні військових сленгізмів відіграють соціолінгвістичні чинники, пов'язані з реалізацією зазначених вище мовленнєвих функцій УВСукраїнський військовий сленг, а також універсальний принцип мовної економії під час неформального спілкування. Наголошується, що нові українські сленгізми об’єктивно виникатимуть лише за умов поширення української мови на сферу неформального спілкування військовослужбовців, у разі використання української (а не російської) на побутовому рівні. Зроблено висновок, що УВС може слугувати перекладацьким відповідником для АВС завдяки багатьом спільним рисам: подібність за складом, мовленнєвими функціями, потенціалом вираження емоційних відтінків, способом утворення, сферою функціонування тощо. (Глосарій українських військових сленгізмів подано у додатку Б дисертації).

У підрозділі 2.3. обґрунтовується стратегія перекладу АВС, яка полягає у передачі лексичного значення конкретного сленгізму, а саме: трансляції денотативного (знак - номінативний/когнітивний компо-нент змісту, що є абстрагованим від стилістичних конотацій), сигніфікативного (знак -  актуалізований конотативний компонент змісту), інтерпретативного (знак - суб'єктивний інтерпретатор) та внутрішньомовного (знак -  знак) значень на підставі: а) використання ресурсів цільової мови, б) урахування позамовних чинників (особливостей комунікативної ситуації, обмежень і табу, що існують в традиціях, звичаях, поведінці, культурі етносу, соціуму, колективу, особи), в) нейтралізації розбіжностей у фонових знаннях комунікантів та запропонуванні оптимального перекладацького відповідника. Стратегія перекладу реалізується в тактиці та технології перекладу.

У підрозділі 2.4. уточнюються поняття загальної теорії перекладу "спосіб", "метод" і "прийом" перекладу. Услід за Р.К. Міньяр-Бєлоручєвим вважаємо, щоМіньяр-Бєлоручєв Р.К. метод і прийом мають розглядатись в перекладознавстві як явища, похідні від способів перекладу — закономірно існуючих основних правил процесу перекладу. Способи, прийоми й методи перекладу обираються перекладачем залежно від його кваліфікації, а також від виду й одиниці перекладу. Серед цих трьох понять (спосіб, прийом і метод перекладу) тільки спосіб може розглядатися як одна з основних категорій перекладу, що класифікує, тому що тільки спосіб перекладу існує як об'єктивна закономірність. Прийом, як правило, вирішує часткове завдання, допомагає перебороти труднощі, що виникають в цілеспрямованій діяльності перекладача. Метод – це система прийомів.

Визначення тактики перекладу АВС наводиться у підрозділі 2.5. Під тактикою перекладу розуміємо конкретизацію стратегії перекладу на підставі врахування виду перекладу та умов діяльності перекладача. На відміну від стратегії, тактика не може бути ідентичною для різних видів перекладу – усного й письмового, військового й художнього. Якщо стратегію перекладу можна апріорі визначити як загальну мету, надзадачу, завдання-максимум перекладацької діяльності, то тактика завжди конкретна. Наприклад, тактика перекладу АВС для військового усного перекладу полягає в трансляції денотативного та сигніфікативного значень сленгізму шляхом запропонування оптимального відповідника з активного репродуктивного запасу перекладача. Оптимальним відповідником вважаємо лексико-фразеологічну одиницю, що має для перекладача чітке співвідношення з номінативним, когнітив-ним або репре--зента-тив-ним компонентом смислу вихідної одиниці і традиційно закріпленою за цим компонентом конотацією, яка репро-ду-ку-ється автоматично, на рівні простої підстановки. Отже, тактика усного перекладу АВС завжди передбачає мінімально необхідну передачу семантичного значення сленгізму.

Прагматичне значення сленгізму виникає лише в актуалізованому мовленні. Воно пов'язано саме з суб'єктивними інтерпретаціями традиційних конотацій даного сленгізму з боку мовця, що знаходять свій прояв у натяках, алюзіях, недомовках (знак - суб'єктивний інтерпретатор) та/або неочікуваним використанням внутрішньої форми або зовнішньої оболонки сленгізму, проникненням у глибини синтактики, що знаходять свій прояв у каламбурах, грі слів, неочікуваних жартах тощо (знак -  знак). Успішна передача прагматичного значення в усному перекладі є завжди "щасливою випадковістю" для військового перекладача, адже вона є більше результатом об'єктивного "збігу обставин", ніж суб'єктивних зусиль перекладача (наприклад, випадковий збіг зовнішньої форми одиниць вихідної та цільової мов, що дасть змогу перекладачеві миттєво й адекватно зреагувати на каламбурне обігравання сленгізму).

У підрозділі 2.6. розглядаємо технологію перекладу – вибір та застосування оптимальних способів, методів і прийомів перекладу, спрямованих на реалізацію стратегії й тактики перекладу. Головними принципами реалізації технології перекладу АВС слід вважати: обов'язкову передачу денотативного значення сленгізму; трансляцію хоча б одної конотації сигніфікативного компонента лексичного значення сленгізму; збереження загальної функціонально-стилістичної відповід-ності. На наш погляд, загальний алгоритм операційної діяльності перекладача виглядає так: стратегія перекладу > тактика перекладу > технологія перекладу > спосіб перекладу > метод перекладу > прийом перекладу > оптимальний відповідник. Варіанти типового вирішення завдань операційної діяльності перекладача щодо перекладу АВС продемонстровано за допомогою способів перекладу (підстановка – п.2.6.1. і трансформація – п.2.6.2.), методу комбінованого перекладу (п.2.6.3.) та прийомів простої (пп.2.6.1.1.), вибіркової (пп.2.6.1.2), контекстуально-ситуативної (пп.2.6.1.3.), узуальної (пп.2.6.1.4.), гіперонімічної (пп.2.6.1.5.), гіпонімічної (пп.2.6.1.6.) підстановок, антонімічного перекладу (пп.2.6.2.1.), описового перекладу (пп.2.6.2.2.), калькування (пп.2.6.2.3.), елімінації національно-культурної специфіки (пп.2.6.2.4.).

Визначено склад та особливості перекладу військових сленгізмів-скорочень – переважно розмовних скорочень, що є ненормативними, несуть додаткові сленгові конотації та є бар'єром двомовної комунікації (п.2.6.4.). Виділяємо лексичні та графічні, загальнопоширені й оказіональні/локальніоказіональні(локальні) скорочення сленгізми-скорочення (поширені у межах підрозділу, військової частини, театру військових дійлексичні скорочення сленгізми-скорочення) сленгізми-скорочення: BMO (<black moving object) – "чорний мобільний об'єкт" (саудівська жінка у традиційному чорному вбранні); PONTI (<person of no tactical importance) – "некомбатант", "писака" (знев. призвісько для журналістів та ін. цивільних осіб, що присутні в районі бойових дій); COW (<commanding officer's wife) – табу. "командирша", "шефиня", дружина командира. Визначено такі особливості перекладу сленгізмів-скорочень: повне запозичення американського військового сленгізму-скорочення у латинських літерах недоцільне; небажаним є прийом транслітерації (передача американського військового сленгізму-скорочення українськими літерами); описовий та комбінований переклад є найбільш поширеними (ops – "оператор" (офіцер оперативного відділу штабу); C-med – медрота; to DX – "замочити", "кокнути", вбити; FAG – груб. "пушкар", артилерист; LT – "летьоха", лейтенант; FIGMO – "по барабану", "пофігу", байдуже; heli – борт); бажаним є прийом "відтворення експресивного скорочення" – переклад повної форми та створення на його основі українського скорочення, напр., AA (Almoast Airborne) Division – МДД (майже десантна дивізія); LPC (leather personnel carrier) – ЧТР (черевикотранспортер) тощо.

Склад та особливості перекладу військової сленгової фразеології наведено у п.2.6.6. У дослідженні питання складу військової сленгової фразеології спираємося на погляди російських і українських вчених О.В. Куніна, К.Т. Баранцева, Р.П. Зорівчак, Н.Я. Грипас, І.Б. Голуб, Я.А. Баран, Б.М. Ажнюка, А.І. Альохіної, В.П. Жукова, В.В. Акуленко. До військової сленгової фразеології відносимо військові сленгові фразеологізми, крилаті вислови, прислів'я, приказки, афоризми, ідіоматичні та сталі сполучення, що мають притаманні сленгізмам функціонально-стилістичні властивості. Під військовим сленговим фразеологізмом розуміємо одиницю, що визначається як лексико-граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично оформлених за моделлю словосполучення чи речення, що відтворюється в мові за традицією, автоматично, вживається переважно у військовому середовищі та має у плані змісту сленгові конотації – додаткові семантичні або стилістичні відтінки: ненормативність, неформальність, функціональна обмеженість, фамільярність, пейоративність тощо. Військовий сленговий фразеологізм, як правило, не конструюється щоразу в процесі мовлення, а відтворюється як готова значеннєва одиниця, має стійку структуру, входить у синонімічні зв'язки зі словами, виконує певні стилістичні функції – експресивну, оціночну, евфемістичну тощо: on a blanket drill – "давити на масу", спати; to get a blue ticket – "бортанути"; звільнити з лав ЗС (через непридатність).

У питаннях перекладу фразеологізмів за основу взято погляди відомих перекладознавців О.В. Куніна, Я.Й. Рецкера, А.В. Фьодорова, О.Д. Швейцера, В.Н. Комісарова, Л.С. Бархударова, С. Влахова і С. Флоріна, В.М. Крупнова, Р.П. Зорівчак, О.І. Чередниченка, І.В. Корунця. Прийоми перекладу фразеологізмів об'єднуємо у два способи – фразеологічний та нефразеологічний переклад: "The commander is always righ"t – "Командир завжди правий"; "high speed, low drag" – "як по маслу"; "love boat" – "човен амура" (бойовий корабель, на якому багато військовослужбовців-жінок списують на берег через вагітність); "Teamwork is essential. It gives the enemy other people to shoot at" – "Злагодженість підрозділу на полі бою конче необхідна. Це дає противнику можливість стріляти в когось іншого"; "Friendly fire isn't." – "І від вогню своїх краще сховатися"; "jeep on steroids" – "джип на стероїдах" (назва армійської моделі джипу "Хамер"); "dance of whales" – "танок китів" (маневр нафтових танкерів для формування коновою); "Recoilless rifles aren't." – "Безвідкатні гармати відкочуються".

Зроблено висновок, що перекладач (особливо письмовий) має ставити завдання-максимум – прагнути створити власний фразеологізм-аналог або пристосувати до контексту вже існуючий фразеологізм шляхом зміни структури, додавання нових компонентів, комбінування з двох одиниць однієї – тобто намагатись відтворити семантичне значення вихідної сленгової фразеологічної одиниці засобами саме фразеологічного перекладу: "Cuff'em and stuff'em" – "Трамбуй – вивозь!" (Забирай усіх, а потім розберемося); "Dear John letter" – "Геть з очей і з серця киш!"; "Saddam happens" – "У сім'ї не без Саддама", тощо.

У п.2.6.6. дисертації розглядаються типові помилки при перекладі військових сленгізмів. Такими помилками визнано: антонімічний перекладТипові помилки при перекладі АВСневрахування "часового фактора" при перекладі сленгізму (пп.2.6.6.1.); використання національно-специфічних відповідників (пп.2.6.6.2.); використання маловідомих відповідників для перекладу АВС (пп.2.6.6.3.); змішування американського й британського варіантів сленгу (пп.2.6.6.4.); "пастка внутрішньої форми" (пп.2.6.6.5.); підбір більш "сильного" за емоційним впливом відповідника (пп.2.6.6.6.); повне нівелювання емоційно-експресивного навантаження сленгізму при перекладі (пп.2.6.6.7.); невідповідність перекладацького рішення стилю оригіналу або нормам цільової мови (культури) (пп.2.6.6.8.).

У підрозділі 2.7. АВС розглянуто як об'єкт двомовної лексикографії. Констатується відсутність англо-українських словників сленгу та інших типів нелітературного мовлення, що ускладнює вирішення проблеми перекладу сленгізмів. Проте, навіть існуючі двомовні (здебільшого англо-російські) словникисловники сленгу американського сленгу мало допомагають при перекладі АВС з ряду причин: словники майже не містять військових сленгізмів і жаргонізмів; дають дуже мало готових перекладацьких відповідників – еквівалентів та аналогів; нюанси при тлумаченні не роз'яснюються; словникисловники сленгу сленгу швидко застарівають. Так, лексикографічний аналіз і лінгвістичні експерименти за участю американських військовослужбовців показали, що з 173 американських військових сленгізмів англо-російського словникасловники сленгу військового сленгу Г.О. СудзіловськогСудзіловський Г.О.о 1973 року сучасними є тільки 51, тобто корпус американських сленгізмів словника оновився на 71%.

Можна констатувати, що існують сленгізми, відомі всім американським військовослужбовцям і тому мають бути активно засвоєні військовими перекладачами разом з іншими обов'язковими мінімумами загальної, суспільно-політичної, науково-технічної, військової лексики та обов’язковим мінімумом лінгвокраїнознавчих і культурних знань, що є однією з передумов формування мінімального рівня професійної компетенції військового перекладача. Готові перекладацькі рішення запропоновані в англо-українському словнику-мінімумі американського військового сленгу (Додаток А).

Висновки

Американський військовий сленг (АВСвизначення АВС) як ненормативна, неформальна, стилістично знижена, функціонально обмежена мова американських військовослужбовців, що використовується з метою здійснення певних мовленнєвих функцій, поєднує різні категорії лексики: просторіччяпросторіччя, військово-професійні жаргонізмижаргонізми, групові та соціальні жаргонізми, сленгізми-скорочення, кодові найменування, військову сленгову фразеологію, арготизми, професіоналізмивульгаризмивульгаризми, евфемізми, чужомовні запозичення, неологізми, історизми тощо. Склад АВС постійно змінюється і поповнюється із стандартних і субстандартних мовних систем. У процесі поповнення складу АВСамериканський військовий сленг головну роль відіграє словотвір (87,5%).

АВСамериканський військовий сленг є бар'єром двомовної комунікації навіть для досвідченого перекладача через поєднання мовних (лексико-семантичних, структурно-морфологічних, функціонально-стилістичних) та позамовних (культурних, історичних, країнознавчих, соціальних, політико-актуальних, психологічних) чинників утворення військового сленгу.

Український військовий сленг як ненормативна, неформальна, стилістично знижена, функціонально обмежена, переважно розмовна мова військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, може слугувати перекладацьким відповідником АВС завдяки подібності за складом, мовленнєвими функціями, потенціалом вираження стилістичних конотацій, способами утворення, сферою функціонування тощо.

Головною умовою оптимального перекладу АВС є глибоке розуміння стратегії перекладу, яка полягає у передаванні лексичного значення конкретного сленгізму на підставі використання ресурсів цільової мови; урахування особливостей комунікативної ситуації, обмежень і табу, що існують у традиціях, звичаях, поведінці, культурі етносу, соціуму, колективу, особи; нейтралізації розбіжностей у фонових знаннях комунікантів і запропонуванні оптимального перекладацького відповідника. Стратегія перекладу реалізується в тактиці й технології перекладу.

Тактика перекладу АВС для військового усного перекладу полягає в трансляції денотативного та сигніфікативного значень сленгізму шляхом запропонування оптимального відповідника з активного репродуктивного запасу перекладача. Оптимальним відповідником вважаємо лексико-фразеологічну одиницю, що має для перекладача чітке співвідношення з номінативним, когнітив-ним або репре--зента-тив-ним компонентом смислу вихідної одиниці і традиційно закріпленою за цим компонентом конотацією, яка репро-ду-ку-ється автоматично, на рівні простої підстановки.

Технологія перекладу полягає у виборі та застосуванні оптимальних способів, методів і прийомів перекладу, спрямованих на реалізацію стратегії й тактики перекладу. Головними принципами реалізації технології перекладу АВС слід вважати обов'язкову передачу денотативного значення сленгізму, трансляцію хоча б одної конотації сигніфікативного компонента лексичного значення сленгізму, збереження загальної функціонально-стилістичної відповід-ності.

Запорукою впевненого подолання лінгвокультурного бар'єра при використанні АВС є формування достатнього рівня фахової (мовної, культуро-країнознавчої, комунікативної) компетенції військового перекладача.

Перспективи дослідження полягають у подальшому теоретичному та експериментальному вивченні таких аспектів перекладознавства, лексикології, лексикографії та лінгводидактики: прагматичне значення одиниць АВС; переклад військової сленгової фразеології; розмежування сленгу та інших типів нелітературного мовлення; подальше вивчення УВС; створення лексикографічної бази субстандартних одиниць різних мов; теорія та практика формування перекладацької компетенції; систематизація типових помилок при перекладі текстів різних жанрів; обґрунтування й відбір лексико-фразеологічних мінімумів для обов'язкового активного засвоєння перекладачами.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях:

1. Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу. – К.: ЛОГОС, 2002. – 300 с.

2. Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – К.: Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2001. – С. 14-17.

3. Балабін В.В. Загальна характеристика, склад і функції сучасного українського військового сленгу // Мовні і концептуальні картини світу: – Зб. наук. праць. – К.: Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2001. – №5. – С. .

4. Балабін В.В. Американський військовий сленг як лінгвокультурний бар'єр двомовної комунікації // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. праць. – К.: КНЛУ, 2002. – Вип. 8. – С. .

5.