МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

ЕЛЬ МУТТАКІ Фатіма Захра

УДК 616.314-002.4.092.612.313. /8 616.314-002.4-036. /21 .314-002.4.-084

ПРОФІЛАКТИКА КАРІЄСУ ЗУБІВ У ДІТЕЙ

З ВИКОРИСТАННЯМ РІЗНИХ ЕКЗОГЕННИХ ЗАСОБІВ

14.01.22 _ 

Автореферат

диссертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ _ 

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в

Національному медичному університеті ім. О. О. Бо-го-моль-ця МОЗ України

Науковий керівник _доктор медичних наук, професор ХОМЕНКО Лариса Олександрівна, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, кафедра дитячої терапевтичної стоматології і профілактики стоматологічних захворювань, завідувачка

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор БОРИСЕНКО Анатолій Васильович, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач

Кандидат медичних наук, доцент ПАРПАЛЕЙ Єкатерина Анатоліївна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, кафедра стоматології, доцент

Провідна установа:

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава

Захист відбудеться “19” квітня   р. о  годин на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д .003.05 при Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна 1, стоматологічний корпус.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна 1, стоматологічний корпус.

Автореферат розісланий “19” березня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Політун А. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Профілактика карієсу постійних зубів у дітей є однією з актуальних проблем стоматології дитячого віку, що обумовлено високим рівнем поширеності та інтенсивності цього захворювання. Обстеження дітей різних регіонів України свідчить про значне зростання за останні роки поширеності та інтенсивності карієсу зубів (Н.І. Смоляр, 1991; К. М. Косенко, 1993; Л.О. Хоменко та співавт., 1995; О.В. Деньга; 1997). Найчастіше вражаються жувальні зуби в ділянці фісур і ямок у перші роки після прорізування (W.C.F.1987). Саме в цей період виявлена найбільша сприятливість жувальних зубів до карієсу (Е.В. Боровський та співавт., 1977; Л.І. Токуева, 1985).

На поширеність і інтенсивність карієсу впливає вихідний рівень мінералізації. У дітей з низьким вихідним рівнем мінералізації перших молярів основний приріст усіх показників карієсу приходиться на перший рік після їх прорізування, коли емаль морфологічно і функціонально найбільш незріла. Виявлено, що вихідний рівень мінералізації перших постійних молярів, що прорізалися, не тільки детермінує час виникнення і інтенсивність ураження карієсом, але і відіграє значну роль у визначенні резистентності або сприятливості до карієсу всіх постійних зубів (Л. П. Кисельникова, В. К. Леонтьев, 1995, 1996).

В даний час у профілактиці карієсу значна роль належить засобам і методам екзогенної профілактики. Фторидвміщуючі лаки використовуються для покриття гладких поверхонь зубів, для запечатування фісур і ямок жувальних зубів – різні види герметиківЛ.О. Хоменко, О.Ф. Кононович, 1997; Е.М. Мель-ниченко та співавт., 2000).

Разом з тим, комбіновані методи екзогенної профілактики, що включають герметизацію фісур і використання фторидвміщуючих лаків, недостатньо вивчені. Суперечливі також відомості, стосовно порівняльної оцінки карієспрофілактичної ефективності різних груп сучасних герметиків (L.W.1987; L.G. Peterson, 1994; L.J.wn, R.H.1995). Викладене вище стало підставою для вивчення карієспрофілактичної ефективності різних методів екзогенної профілактики карієсу постійних зубів у дітей.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної комплексної роботи кафедри дитячої терапевтичної стоматології і профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, тема N /34-8 “Вивчення стану твердих тканин зубів у дітей і підлітків, що перебувають під впливом малих доз радіації” (№ держрєєстрації 0100U002646). Дисертант в комплексній темі виконувала окремі фрагменти.

Мета і задачі дослідження. Метою даного дослідження є зниження поширеності і інтенсивності карієсу постійних зубів у дітей 6 – 14 років на підставі вивчення ефективності комбінованого методу екзогенної профілактики карієсу, що включає фторидвміщуючий герметик і фторидвміщуючий лак.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Об'єкт дослідження – діти у віці 6 – 14 років.

Предмет дослідження – профілактика карієсу постійних зубів у дітей.

Методи дослідження: клінічні, біохімічні з метою оцінки ефективності комбінованого методу екзогенної профілактики карієсу постійних зубів у дітей; статистичні – для визначення достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлена тенденція підвищення ураженості постійних зубів карієсом за останні 10 років у дітей 6 – 14 років. Показники інтенсивності карієсу в 2000 р. у дітей 6 років зросли з 0,01 до 0,72, 12 років – з 1,76 до 5,24, 14 років – з 2,67 до 7,24 у порівнянні з 1990 р.

Вперше розроблений і апробований у клініці комбінований метод екзогенної профілактики карієсу постійних зубів у дітей, що включає герметизацію фісур у поєднанні з застосуванням фторидвміщуючого лаку. Встановлено, що метод забезпечує високий рівень карієспрофілактичної ефективності.

Вперше вивчена порівняльна карієспрофілактична ефективність різних груп герметиків (ненаповненого з фторидом, низьконаповненого без фторида і високонаповнених із фторидом, з адгезивом і без нього). Визначено, що найбільш висока редукція фісурного карієсу постійних зубів у дітей виявлена при використанні високонаповнених фторидвміщуючих герметиків.

Показано, що після застосування комбінованого методу екзогенної профілактики вірогідно підвищувалась ферментативна активність лужної фосфатази, що свідчить про посилення процесів мінералізації емалі зуба.

Встановлено, що при застосуванні фторидвміщуючого лаку без герметизації фісур високонаповненим фторидвміщуючим герметиком визначається більш низький рівень карієспрофілактичної ефективності в порівнянні з комбінованим методом.

Практичне значення одержаних результатів Проведені дослідження дозволили рекомендувати оптимальні терміни герметизації фісур: 1) для перших постійних молярів є вік 5,5 – 6 років; 2) для перших премолярів – 9 – 10 років;
3) для других премолярів – 10 – 11 років; 4) для других постійних молярів –
11,5 – 12 років.

Для екзогенної профілактики фісурного карієсу постійних зубів у дітей пропонується використовувати комбінований метод, що включає герметизацію фісур фторидвміщуючими герметиками з покриттям гладких поверхонь фторидвміщуючим лаком.

Доведено, що для герметизації фісур доцільно використовувати високонаповнені фторидвміщуючі герметики “Ultra Seal XT plus” з адгезивом і “Fissurit FX” без адгезива. Для профілактики фісурного карієсу постійних молярів і премолярів можливе використання фторидвміщуючого лаку “Duraphat” (при відсутності можливості застосування герметиків).

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес кафедри дитячої терапевтичної стоматології і профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного університету, а також у практичну роботу дитячого відділення стоматологічної поліклініки МОЗ України та дитячої стоматологічної поліклініки Радянського (Шевченківського) району м. Києва.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений інформаційний пошук і аналіз наукової літератури по обраній проблемі, визначені мета і задачі дослідження. Виконані всі клінічні дослідження і вивчена ефективність методів екзогенної профілактики карієсу постійних зубів у дітей, проаналізовані й узагальнені отримані результати, обґрунтовані висновки і рекомендації.

Біохімічні дослідження проведені здобувачем разом зі співробітниками лабораторії науково-дослідного центра медичної ензимології Інститут оторино-ларингології ім. академіка А. С. Коломійченко АМН України (зав. лабораторією – канд. біол. наук Кизим А. І.).

Апробація результатів дисертації та їх публікації. Результати досліджень, що включені в дисертацію, доповідались на VIII конгресі Світової федерації Українських лікарських товариств (м. Львів – Трускавець, 2000 р.), на Республіканській науково-практичній конференції “Нове в стоматології” (м. Харків, 2001 р.).

Апробація дисертації проводилася на спільному засіданні Апробаційної ради “Стоматологія” і кафедр стоматологічного профілю Національного медичного Університету ім. академіка О.О. Богомольця.

Основні результати роботи опубліковані в статтях (з них 3 – самостійних) у наукових журналах, ліцензованих ВАК України. У роботах, опублікованих у співавторстві, здобувачу належить аналіз даних літератури, клінічні дослідження поширеності, інтенсивності і структури складових елементів КПВз постійних зубів у дітей 6 – 14 років, розробка і вивчення клінічної ефективності комбінованого методу екзогенної профілактики карієсу постійних зубів у дітей.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 113 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, огляду літератури, опису об’єктів та методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій. Список використаних джерел містить 228 найменувань. Роботу ілюстровано 35 таблицями та 17 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач нами були використані клінічні і лабораторні методи дослідження. Об'єктом дослідження служили діти, що проживають в одному з лівобережних районів м. Києва. Було проведено стоматологічне обстеження 450 дітей у віці 6 – 14 років. Кожна вікова група складалася з 50 чоловік.

Захворюваність зубів карієсом оцінювали по показниках: поширеність у відсотках, інтенсивність по індексу КПВз і річний приріст інтенсивності карієсу, що розраховували на підставі різниці в індексі КПВз між основною і контрольною віковими групами.

Аналіз отриманих даних вивчення поширеності та інтенсивності карієсу був проведений у порівнянні з даними, отриманими співробітниками кафедри дитячої терапевтичної стоматології НМУ при обстеженні 962 дітей у 1990 р.

З метою визначення оптимальних термінів проведення герметизації фісур і покриття зубів фторидвміщуючим лаком була вивчена ураженість карієсом окремих груп постійних зубів: перших молярів (M1), перших і других премолярів (P1 і P2), других молярів (M2).

Нами також був проведений аналіз структури складових елементів індексу інтенсивності карієсу постійних зубів (КПВз), що оцінювався в абсолютних величинах і в процентному співвідношенні.

Для оцінки стану гігієни порожнини рота був використаний індекс OHI_S (G.R.1964).

Для вивчення ефективності комбінованого методу екзогенної профілактики карієсу жувальних зубів була сформована перша група обстежених – 205 дітей різної статі. Усі діти були розподілені на три вікові групи: 7 – 9 років, 10 – 12 років і 13 – 14 років.

У першій групі дітей була проведена герметизація фісур і ямок жувальних постійних зубів різними видами герметиків у поєднанні з покриттям гладких поверхонь цих зубів фторидвміщуючим лаком (комбінований метод). Усього було загерметизовано і покрито фторидвміщуючим лаком 494 жувальних зуба. Про ефективність комбінованого методу екзогенної профілактики судили по інтенсивності, приросту інтенсивності і редукції карієсу зубів у дітей дослідної і контрольної групах. Редукція карієсу визначалася відповідно до методики Е. Б. Сахаровой (1984).

Для вивчення карієспрофілактичної ефективності застосування фторидвміщуючого лаку окремо без герметизації була сформована друга група, що складалась з 144 дітей. Жувальні зуби покривалися фторидвміщуючим лаком “Duraphat”, усього було покрито фторидвміщуючим лаком 279 зубів. Контрольну групу склали 188 дітей, яким герметизація і покриття лаком не проводилось.

Дітям усіх груп проводилась планова санація порожнини рота 2 рази на рік і навчання гігієні порожнини рота. Рекомендовано було використовувати фторидвміщуючі зубні пасти.

Для герметизації фісур інтактних жувальних зубів були використані фотополімерні герметики: “Fissu_Jen” (“Jen Dental”, США), фторидвміщуючий ненаповнений; “Estiseal LC” (“Kulzer”, Німеччина) – без фторида, низьконаповнений; “Ultra Seal XT plus” (“Ultradent”, США) – фторидвміщуючий, високонаповнений, з адгезивом; “Fissurit Fx” (“Vocco”, Німеччина) – фторидвміщуючий, високонаповнений.“

Fissu_Jen” був використаний для герметизації 124 зубів, з них: M1 – 38; P1 – 29; P2 – 25; M2 – 32. Герметиком “Estiseal LC” був загерметизирований 131 зуб, з них: M1 – 34; P1 – 24; P2 – 29; M2 – 44. “Ultra Seal XT plus” застосували для герметизації 156 зубів, з них: M1 – 41; P1 – 50; P2 – 29; M2 – 36. “Fissurit FX” ми використовували для герметизації 83 зубів, з них: M1 – 14; P1 – 22; P2 – 25; M2 – 22.

Критерієм ефективності герметизації служили: збереження (ретенція) герметика, виникнення карієсу на жувальній поверхні загерметизированих зубів (у порівнянні з контрольною групою зубів) і показник ефективності герметизації. Збереження герметика досліджували через 6, 12 і 24 місяця. Виникнення карієсу на жувальних поверхнях визначали через 1 і 2 роки і виражали у відсотках.

Методика герметизації фісур виконувалася відповідно до рекомендації фірми – виробника герметика. Особлива увага приділялась техніці виконання герметизації. У випадку втрати герметика і при відсутності карієсу герметизація проводилась повторно.

Вивчення клінічної ефективності герметизації проводилося по методу Е. М. Мельниченко та співавт. (2000).

Біохімічні дослідження ротової рідини проводилися до і через 1 місяць після профілактичних заходів у 48 дітей, включених в основну групу, яким фісури інтактних постійних зубів були покриті герметиком і фторидвміщуючим лаком. Контрольна група складалася з 33 дітей, яким екзогенна профілактика карієсу не проводилась. Цим дітям були рекомендовані фторидвміщуючі зубні пасти і проводилось навчання гігієні порожнини рота. Діти основної і контрольної груп були розподілені на три вікові групи: 7 – 8 років, 11 – 12 і 13 – 14. Слину збирали натще у визначений час ( 8 – 9 годин ранку) після чищення зубів і полоскання порожнини рота дистильованою водою.

У надосадковій рідині визначали активність лужної і кислої фосфатаз, протеолітичну активність (ПРА) і зміст загального білка. Загальну кількість білка в слині визначали по методу Лоурі (1951). Вміст білка розраховували по калібровочній кривій, складеній по бичачому сироватковому альбуміну, його виражали в мг/мл слини. Активність фосфатаз визначали по методу А. А. Покровського (1969). Протеолітичну активність слини визначали по розщепленню протамінсульфата ротовою рідиною за методом К. Н. Веремеєнко і співавт. (1979).

Матеріали дослідження статистично оброблялися відповідно цілям і задачам кожного розділу роботи. У процесі аналізу нами використані методи варіаційної статистики: розрахунок відносних і середніх величин, середніх помилок показників, оцінка вірогідності розбіжностей між досліджуваними групами. Оцінка взаємозв'язку досліджуваних показників інтенсивності карієсу й індексу гігієни порожнини рота OHI_S проводилася нами на підставі кореляційно регресійного аналізу з розрахунком парних коефіцієнтів кореляції (r) (В. Н. Носов, 1990). Усі розрахунки проводилися на ЕОМ за допомогою спеціальних програм статистичного аналізу. При наявності малого числа спостережень оцінку вірогідності різниці відносних частот ми проводили по непараметричних методах (О. П. Мінцер і співавт., 1991).

При вивченні ураженості зубів карієсом у 450 дітей у віці від 6 до 14 років нами було встановлено, що поширеність карієсу постійних зубів склала від 24у 6 років до 98у 14 років. Починаючи з 8-літнього віку, відсоток ураженості зубів різко зростає, досягаючи 76у 10 років цей показник уже дорівнює 94

Інтенсивність карієсу постійних зубів у дітей у 6 років складає 0,72 ураженого зуба на одну дитину, у 8 років цей показник зростає до 2,24, а в 14 років він уже складає 7,24. Звертає на себе увага стрибкоподібний характер приросту інтенсивності карієсу. Наші дослідження показали, що пік приросту визначається в 8 років (1,22 зуба), у 12 років (1,72 зуба) і в 13 років (1,02 зуба) (мал. 1). Наші дані показали, що рівень ураженості карієсом постійних зубів у дітей, відповідно до міжнародних стандартів, є високим. Це має практичне значення для визначення оптимальних термінів проведення екзогенної профілактики карієсу.

Мал. 1 Річний приріст інтенсивності карієсу постійних зубів

Нами було встановлено, що ураженість окремих груп зубів залежить від віку. Якщо у віці 6 – 8 років вражаються перші моляри, то в 9 років починається ураження різців верхньої щелепи. У 10-літньому віці карієс визначається в премолярах. Другі моляри пошкоджуються карієсом з 12 років і до 14 років – більше 2-х других молярів на одну дитину уражені карієсом (мал. ).

Мал. 2 Інтенсивність карієсу окремих груп постійних зубів в

залежності від віку.

Вивчення стану гігієни порожнини рота дозволили виявити пряму кореляцію інтенсивності карієсу з індексом OHI_S (r ,40), а також з темпом річного приросту (r ,41).

Нами був проведений аналіз порівняльної оцінки показників ураженості зубів карієсом у дітей у 2000 р. у порівнянні з 1990 р.

Нами встановлено, що поширеність карієсу у дітей 6 – 14 років, за даними дослідження 1990 р., була значно нижче і складала в 6 років – 7,04і в 14 років – 79,1у порівнянні з 24,0і 98,0у 2000 р. відповідно. Особливо різко зростає відсоток дітей з карієсом постійних зубів за минулі 10 років у віковій групі 8 і 12 років (28,35і 65,74у 1990 р., 76,0– 92,0у 2000 р.) (мал. ).

Мал. 3 Розповсюдженість карієсу постійних зубів у дітей 6-14 років
м. Києва (по матеріалам досліджень 1990 і 2000 років)

У 2000 р. інтенсивність карієсу значно зросла і дорівнює у 6-літніх дітей – 0,72, у 12-літніх – 5,42 і у 14-літніх – 7,24. У 1990 р. цей показник дорівнював 0,01, 1,76 і 2,67 відповідно (мал. ).

Мал. 4 Вікові зміни інтенсивності карієсу постійних зубів у дітей 6-14 років
м. Києва (по матеріалам досліджень 1990 і 2000 років)

Ці дані свідчать, що в даний час спостерігається підвищення поширеності та інтенсивності карієсу постійних зубів у дітей, що дозволяє, відповідно до міжнародних стандартів, за значенням КПВз у 12-літніх дітей кваліфікувати ріст інтенсивності карієсу від низького рівня (КПВз – 1,76) у 1990 р. до високого рівня (КПВз – 5,42) у 2000 р.

Поряд з цим змінилася динаміка річного приросту інтенсивності карієсу: якщо в 1990 р. цей показник у середньому дорівнював 0,38 і був майже рівномірним, а пік приросту (0,72) був у 13-літньому віці, то в 2000 р. річний приріст інтенсивності має стрибкоподібний характер і складає 1,02 зуба.

Високий рівень ураженості постійних зубів у дітей став підставою для вивчення ефективності комбінованого методу екзогенної профілактики карієсу в першій групі дітей. Метод полягав у герметизації інтактних непігментованих фісур жувальних зубів представниками різних видів герметиків у поєднанні з фторидвміщуючим лаком “Duraphat”.

Ефективність комбінованого методу екзогенної профілактики нами вивчалася на підставі аналізу показників інтенсивності (КПВз), приросту інтенсивності і редукції карієсу через 1 і 2 роки. Як видно з таблиці , у перших молярах через 1 рік після профілактичних заходів індекс КПВз дорівнював 0,33  0,04 у порівнянні з 1,38  0,20 у контрольній групі зубів. Через 2 роки спостереження цей показник склав 0,54  0,06 проти 2,07  0,30 відповідно. Приріст інтенсивності карієсу через 1 і 2 роки дорівнював 0,12  0,01 і 0,31  0,05 у порівнянні з контролем, де приріст склав 1,07  0.10 і 1,76  0,20 відповідно. Редукція карієсу перших молярів через 1 рік дорівнювала 88,78  1,98, а через 2 роки – 81,25  2,44.

Таблиця 1

Динаміка показника карієса постійних зубів (КПВз)при проведенні комбінованого метода екзогенної профілактики карієса (M 

Вік | Зуб | Група

обстежу-ваних | n,

дітей | n,

зубів | КПВз | Приріст інтенсивності карієсу | Редукція карієсу, %

Вихідний рівень | Через рік | Через 2 роки | Через рік | Через
2 роки | Через

рік | Через 2 роки

7_ |

M1 | основна | 54 | 127 | 0,21

0,03 | 0,33

0,04 | 0,54

0,06 | 0,12

0,01 | 0,31

0,05 |

88,78

1,98 |

81,25

2,44

контрольна | 48 | 127 | 0,31

0,04* | 1,38

0,20** | 2,07

0,30** | 1,07

0,10** | 1,76

0,20**

10_ |

P1

и2 | основна | 75 | 233 | 0,11

0,02 | 0,11

0,02 | 0,15

0,02 | 0 | 0,04

0,01 |

100 |

96,56

1,19

контрольна | 69 | 233 | 0,21

0,03* | 0,89

0,10** | 1,36

0,20** | 0,68

0,10** | 1,15

0,30**

13_ |

M2 | основна | 76 | 134 | 0,41

0,05 | 0,50

0,06 | 0,59

0,07 | 0,09

0,01 | 0,18

0,02 |

91,96

1,66 |

93,57

1,49

контрольна | 71 | 134 | 0,50

0,06 | 1,62

0,20** | 3,30

0,40** | 1,12

0,20** | 2,80

0,30**

** – розбіжності імовірні (p ,01).

* – розбіжності імовірні (p ,05).

Звертає на себе увага ефективність комбінованого методу екзогенної профілактики в премолярах у дітей 10 – 12 років. Протягом першого року спостереження показник КПВз залишався на вихідному рівні – 0,11 ± 0,02, а через 2 роки він склав 0,15 ± 0,02 у порівнянні з контрольною групою, де інтенсивність карієсу дорівнювала 0,89 ± 0,10 і 1,36 ± 0,20 відповідно. Приріст інтенсивності карієсу в основній групі через рік спостереження дорівнював нулю, а через 2 роки – 0,04, тоді як у контрольній групі зубів приріст карієсу через 1 рік склав 0,68 ± 0,10 і 1,15 ± 0,30 через 2 роки. Редукція карієсу в першому і другому премолярах склала 100через 1 рік і 96,56 ± 1,19 через 2 роки.

При вивченні ефективності екзогенної профілактики карієсу других молярів (M2) у віці 13 – 14 років приріст інтенсивності карієсу через 1 рік склав 0,09 ± 0,01, а через 2 роки – 0,18 ± 0,02 у порівнянні з 1,12 ± 0,20 і 2,80 ± 0,30 відповідно в контрольній групі зубів. Редукція карієсу через 1 рік склала 91,96 ± 1,66 і 93,57  2,05 через 2 роки.

Результати застосування фторидвміщуючого лаку “Duraphat” були вивчені в другій групі дітей. Усього було покрито лаком 279 зубів у 144 дітей.

Нами встановлено, що у дітей основної групи 7 – 9 років у перших молярах (M1) через 1 рік спостереження показник КПВз склав 0,75 ± 0,08 і 1,25 ± 0,10 через 2 роки, а в контрольній – відповідно 1,38 ± 0,20 і 2,07 ± 0,30. Приріст карієсу в основній групі був значно нижче: 0,60 ± 0,05 через 1 рік і 1,10 ± 0,09 через 2 у порівнянні з 1,07 ± 0,10 і 1,76 ± 0,20 у контрольній групі. Редукція карієсу перших молярів через 1 рік спостереження склала 43,92  4,40 і 37,50  4,29 через 2 роки (таблиця ).

Таблиця 2

Динаміка показника фісурного карієсу постійних зубів (КПВз)
при застосуванні фторидвміщуючого лаку (M 

Вік | Зуб | Група

обстежу-ваних | n,

дітей | n,

зубів | КПВз | Приріст інтенсивності карієсу | Редукція карієсу, %

Вихідний рівень | Через рік | Через 2 роки | Через рік | Через
2 роки | Через

рік | Через 2 роки

7_ |

M1 | основна | 32 | 50 | 0,15

0,02 | 0,75

0,08 | 1,25

0,10 | 0,60

0,05 | 1,10

0,09 | 43,92

3,73 | 37,50

3,63

контрольна | 48 | 127 | 0,31

0,04** | 1,38

0,20** | 2,07

0,03** | 1,07

0,10** | 1,76

0,20**

10_ |

P1

и2 | основна | 58 | 151 | 0,08

0,01 | 0,46

0,09 | 0,87

0,10 | 0,38

0,08 | 0,79

0,09 |

44,11

2,53 |

31,30

2,36

контрольна | 69 | 233 | 0,21

0,06* | 0,89

0,10** | 1,36

0,20** | 0,68

0,10* | 1,15

0,10*

13_ |

M2 | основна | 54 | 78 | 0,33

0,03 | 0,75

0,05 | 1,31

0,09 | 0,42

0,03 | 0,98

0,06 | 62,50

3,32 | 65,00

3,27

контрольна | 71 | 134 | 0,50

0,06* | 1,62

0,20** | 3,30

0,40** | 1,12

0,20** | 2,80

0,30**

** – розбіжності імовірні (p ,01).

* – розбіжності імовірні (p ,05).

У дітей 10 – 12 років у перших і других премолярах через 1 рік показник КПВз склав 0,46 ± 0,09, а через 2 роки він дорівнював 0,87 ± 0,10. У той же час у контрольній групі ці показники дорівнювали 0,89 ± 0,10 і 1,36 ± 0,20 відповідно. Приріст карієсу через 1 рік складав 0,38 ± 0,08, через 2 роки – 0,79 ± 0,09, а в контрольній групі приріст був 0,68 ± 0,10 і 1,15 ± 0,30 відповідно. Редукція карієсу в премолярах через 1 рік досягла 44,11 ,53 і 31,30  2,36 через 2 роки.

У дітей 13 – 14 років у других молярах редукція карієсу була вище, ніж у перших молярах і премолярах і складала 62,50  3,32 через 1 рік спостереження і 65,00  3,27 через 2 роки. Ці спостереження погоджуються з даними M.et al. (1997).

Таким чином, при застосуванні фторидвміщуючого лаку редукція карієсу була значно нижче, ніж при використанні герметизації у поєднанні з покриттям зубів фторидвміщуючим лаком. Редукція карієсу оклюзійних поверхонь перших молярів при комбінованому методі екзогенної профілактики через 1 рік спостереження склала 88,78проти 43,92при використанні лаку “Duraphat” – 81,25проти 37,50відповідно через 2 роки. У перших і других премолярах редукція карієсу після застосування комбінованого методу екзогенної профілактики склала 100через 1 рік проти 44,11при використанні фторидвміщуючого лаку і через 2 роки 96,56проти 31,30відповідно. В других молярах редукція карієсу при використанні герметизації фісур у поєднанні з покриттям зубів фторлаком склала 91,96 проти 62,50при застосуванні лаку “Duraphat” без герметизації через 1 рік спостереження і 93,57проти 65,00через 2 роки відповідно.

Аналіз клінічних спостережень протягом 2 років дозволив зробити висновок, що герметизація фісур у комбінації з покриттям зубів фторидвміщуючим лаком “Duraphat” забезпечує редукцію карієсу від 96,56у премолярах до 81,25у перших молярах.

Використання фторидвміщуючого лаку без герметизації фісур у постійних премолярах і молярах дозволило одержати редукцію карієсу від 65,00до 31,30через 2 роки спостереження. Це дає підставу рекомендувати покриття оклюзійних поверхонь жувальних зубів фторидвміщуючим лаком кожні 6 місяців до закінчення дозрівання емалі, особливо при відсутності можливості використання герметизації фісур, що цілком виправдано в регіоні з низьким вмістом фторида в питній воді і високому рівні ураженості постійних зубів карієсом у дітей.

Важливе значення в порушенні цілісності емалі належить ферментативним змінам, що виникають у ротовій рідині. Ці дані можуть служити об'єктивними критеріями, що характеризують ефективність різних методів профілактики, включаючи застосування фторидвміщуючих препаратів.

Результати вивчення рівня білка в ротовій рідині показали, що у дітей у залежності від віку межі коливання вмісту білка незначно змінилися і склали в середньому 1,0 мг/мол – 1,1 мг/мол. Після проведення профілактичних заходів вміст білка у дітей основної і контрольної груп знижувався, що може свідчити на користь ефективності екзогенного методу профілактики карієсу зубів у дітей.

Після проведення комплексу профілактичних заходів протамінрозщеплююча активність трохи зростає у всіх вікових групах дітей. Розходження підвищення ПРА в основній групі дітей у порівнянні з контрольною групою дітей достовірні у дітей 7 – 8 років – 13,7±1,3 і 9,4±1,6 нмоль на мг білка, у 13 – 14 років 9,0±1,3 і 7,1±0,5 нмоль на мг білка відповідно. Слід зазначити, що обумовлена нами сумарна ПРА містить у собі як активність протеіназ, так і пептидаз. Можна думати, що активність, що виявляється, багато в чому зв'язана зі специфічними ферментами, що розщеплюють низькомолекулярні пептиди, серед яких вазоактивні пептиди – брадикінін, лейкокініни та ін., що є медіаторами запалення. Останні викликають підвищення проникності судин, еміграцію лейкоцитів (К. Н. Веремеєнко, 1977). Інактивація цих пептидів за рахунок підвищення ПРА може бути одним з факторів профілактичного впливу фторидвміщуючих препаратів і професійної гігієни (Доп. Комітету експертів ВООЗ, 1995). Підвищення ПРА пояснюється також як наслідком недостатньої гігієни порожнини рота у деяких дітей. Індекс гігієни OHI_S у них в середньому дорівнював 1,75.

Активність ЛФ у дітей після профілактичних заходів підвищується. У групі дітей 7 – 8 років активність ЛФ підвищується в 2,1 рази з розрахунку на мл слини і у 2,2 рази – на мг білка (p<0,05). У групі дітей 11 – 12 років активність ферменту з розрахунку на мг білка до профілактики складала 1,80,3, після профілактичних заходів _,10,7 нмоль паранітрофенола.

Активність КФ після проведення профілактики вірогідно зростає в слині дітей старших вікових груп – 11 – 12 років і 13 – 14 років як у розрахунку на мл слини, так і на мг білка. Так, у групі 11 – 12 років активність КФ у розрахунку на мг білка спочатку дорівнювала 9,6±1,4 нмоль/мг, а після профілактики – 21,0±3,3 нмоль/мг. У групі дітей 13 – 14 років активність помітно зросла з 10,5±1,4 до 22,6±2,8 нмоль/мг після профілактичних втручань. У ротовій рідині 7 – 8 літніх дітей активність КФ трохи знижувалася.

Ці дані можна пояснити тим, що пропонований комплекс профілактичних заходів сприяє посиленню остеобластичних процесів. Згідно з даними Т. Вілкинсона (1981), підвищення активності ЛФ може бути наслідком посиленого утворення цього ферменту в остеобластах. При надходженні в організм фторида відбувається наростання активності як ЛФ, так і КФ (С. І. Гажва (1991)). Недостатність фторида приводить до падіння активності ферментів, що беруть участь у мінералізації зубів і кісток (Л. П. Авцин і співавт. (1991)).

Таким чином, комбінований метод екзогенної профілактики карієсу постійних зубів приводить в основному до зниження вмісту білка, підвищення ПРА, активності кислої і лужної фосфатаз. Підвищення активності ЛФ, особливо в групі дітей 7 – 8 років і 11 – 12 років можна пояснити поліпшенням процесу мінералізації в емалі зуба під впливом фторидів.

Важливим показником клінічної ефективності застосування того чи іншого герметика є виникнення карієсу в загерметизированних фісурах, що багато в чому залежить від збереження герметика. Клінічна оцінка збереження герметиків проводилася через 6, 12 і 24 місяця на підставі наступних параметрів: повна ретенція, коли герметик щільно прилягав на всьому протязі загерметизированих фісур і ямок; часткова ретенція, якщо герметик був відсутній у деяких ділянках фісур; повна втрата герметика.

Показники ретенції досліджуваних герметиків були найбільш високими у випадку використання високонаповнених фторидвміщуючих герметиків “Fissurit FX” і “Ultra Seal XT plus”, а найбільш низькими – у ненаповненого фторидвміщуючого герметика “Fissu-Jen”. Проміжне положення займає “Estiseal LC” з низьким вмістом наповнювача без фторида.

Чітко простежується залежність виникнення фісурного карієсу від ступеня ретенції герметиків. При повній ретенції всіх чотирьох досліджуваних герметиків через 6, 12 і 24 місяця спостереження в премолярах, перших і других молярах карієс практично не розвивався.

При використанні всіх чотирьох досліджуваних герметиків через 1 рік спостереження ефективність герметизації склала 100Через 2 роки при використанні герметиків “Fissu-Jen” і “Estiseal LC” ефективність склала 66,66у тому та іншому випадку.

Ефективність герметизації найбільш високої була у випадку використання високонаповнених фторидвміщуючих герметиків “Fissurit FX” і “Ultra Seal XT plus”. Вона складала 100через 1 рік, а через 2 роки – 87,5і 81,48відповідно. При застосуванні низьконаповненого сіланта без фторида “Estiseal LC” ефективність герметизації складала 100через 1 рік спостереження і 76,19через 2 роки. Найбільш низька ефективність була при використанні ненаповненого фторидвміщуючого герметика “Fissu-Jen”, вона складала 58,33через 1 рік і 73,08через 2 роки. Це пов'язано з високою ураженістью карієсом перших молярів (68,42у контрольній групі зубів через 2 роки спостережень.

При вивченні карієспрофілактичної ефективності розглянутих герметиків у других премолярах результати виявилися близькими до результатів спостереження у перших премолярах.

Найбільш висока карієспрофілактична ефективність була виявлена у випадку використання високонаповнених фторидвміщуючих герметиків.

Таким чином, для екзогенної профілактики фісурного карієсу постійних зубів у дітей пропонується використовувати комбінований метод, що включає герметизацію фісур фторидвміщуючими герметиками з покриттям гладких поверхонь фторидвміщуючим лаком.

Нами встановлена найбільш висока карієспрофілактична ефективність при використанні високонаповнених фторидвміщуючих герметиків. Через 2 роки після герметизації вона склала від 93,33до 81,48у молярах і 100у премолярах. Для профілактики фісурного карієсу постійних молярів і премолярів доцільним є використання фторидвміщуючого лаку “Duraphat” (при відсутності можливості застосування герметиків).

Висновки

В роботі вирішена актуальна стоматологічна задача – розроблений, апробований в клініці та впроваджений в стоматологічну практику ефективний метод екзогенної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 6-14 років за рахунок комбінованого використання високонаповнених фторвміщуючих герметиків в комбінації з фторвміщуючим лаком. Визначені оптимальні терміни екзогенної профілактики карієсу постійних зубів дітей в відповідності до груп їх приналежності.

1. Встановлено тенденцію підвищення ураженості карієсом постійних зубів у дітей 6 – 14 років за останні 10 років. Показники інтенсивності карієсу 2000 р. у порівнянні з 1990 р. у дітей 6 років зросли з 0,01 до 0,72, у 12 років – з 1,76 до 5,24 і в 14 років – з 2,67 до 7,24.

2. При вивченні структури складових елементів КПВз встановлено, що у дітей 12 років елемент “К” (карієс) перевищує елемент “П” (пломба) більш, ніж у 5 разів. Це свідчить про недостатню ефективність проведеної санації порожнини рота у дітей і доцільності застосування первинної профілактики карієсу.

3. На підставі клінічного вивчення ураженості окремих груп зубів встановлені оптимальні терміни герметизації фісур: для перших постійних молярів – 5,5 – 6 років, перших премолярів – 9 – 10 років, других премолярів – 10-11 років і других постійних молярів – 11,5 – 12 років.

4. Встановлено ефективність комбінованого методу екзогенної профілактики карієсу, що включає застосування фторидвміщуючого герметика в поєднанні з фторидвміщуючим лаком. Ефективність методу профілактики підтверджена показниками інтенсивності, приросту інтенсивності і редукції карієсу через 2 роки. Приріст інтенсивності дорівнює 0,31 – у перших молярах, 0,04 – у премолярах і 0,18 – у других молярах. У контрольній групі ці показники відповідно були рівні – 1,76, 1,15 і 2,80. Редукція карієсу склала через 2 роки в перших молярах – 81,25премолярах – 96,56і в других молярах – 93,57

5. Редукція фісурного карієсу при застосуванні фторидвміщуючого лаку “Duraphat” склала від 31,30до 65,0у залежності від групової належності зубів.

6. Виявлено підвищення активності лужної фосфатази в ротовій рідині після використання комбінованого методу екзогенної профілактики. Активність лужної фосфатази у дітей 7 – 8 років зростає з 2,0  0,4 до 4,4  0,8, 11 – 12 років – з 1,8  0,3 до 3,1  0,7 нмоль мг білки, що, напевно, створює сприятливі умови для ремінералізації емалі зуба.

7.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для екзогенної профілактики фісурного карієсу постійних зубів у дітей пропонується використовувати комбінований метод, що включає герметизацію фісур фторидвміщуючими герметиками у поєднанні з покриттям гладких поверхонь фторидвміщуючим лаком.

2. Для герметизації фісур доцільно використовувати високонаповнені фторидвміщуючі герметики “Ultra Seal XT plus” з адгезивом і “Fissurit FX” без адгезива.

3. Оптимальними термінами герметизації фісур перших постійних молярів є вік 5,5 – 6 років, перших премолярів – 9 – 10 років, других премолярів – 10 – 11 років і для других постійних молярів – 11,5–12 років.

4.

ОПУБЛІКОВАНІ ПРАЦІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Эль Муттаки Ф. З. Некоторые биохимические показатели слюны у детей до и после проведения экзогенной профилактики кариеса зубовВісник стоматології. – 2000. – N . – С. _.

2. Ель Муттакі Ф. З. Деякі біохімічні показники в ротовій рідині у дітей перед і після проведення екзогенної профілактики карієсу зубівVIII кон-грес Світової федерації Українських лікарських товариств: Тези доповідей. – Львів – Трускавець, 2000 р. – С. .

3. Хоменко Л. А., Кононович Е. Ф., Эль Муттаки Ф. З. Поражаемость и тенденция развития кариеса постоянных зубов у детей 6 – 14 летСовременная стоматология. – 2001._N (13). – С. _. Здобувачу належить обстеження 450 дітей з метою визначення ураженості окремих груп постійних зубів карієсом та встановлення оптимальних термінів проведення екзогенної профілактики.

4. Эль Муттаки Ф. З. Сравнительная оценка кариеспрофилактической эффективности различных видов герметиковСовременная стоматология. – 2001._N (15). – С. _.

5. Эль Муттаки Ф. З. Показатели интенсивности и динамика развития кариеса зубов у детей, проживающих в г. Киеве“Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии”: Сборник научных трудов. – Материалы республиканской научно – практической конференция “Новое в стоматологии и челюстно – лицевой хирургии”, г. Харьков, 1-2 ноября 2001 г. – Вып. . – Харьков, 2001. – С. .

6. Эль Муттаки Ф. З. Комбинированый метод экзогенной профилактики кариеса постоянных зубов у детей 7 – 14 летСовременная стоматология. – 2001._N (16). – С. _.

7.

АНОТАЦІЯ

Эль Муттаки Ф. З. Профілактика карієсу зубів у дітей з використанням різних екзогенних засобів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22.- стоматологія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2002.

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності первинної профілактики карієсу зубів у дітей. Встановлено у обстежених дітей виявлений високий рівень розповсюдженості і інтенсивності карієсу постійних зубів, та тенденція поширеності карієсу за останні 10 років. Визначені оптимальні терміни для проведення екзогенної профілактики.

Розроблена і доведена ефективність комбінованого метода екзогенної профілактики карієсу з застосуванням фторидвміщуючого герметика і фторидвміщуючого лаку. Вивчена карієспрофілактична ефективність різних видів сучасних герметиків в залежності від кількості наповнювача, вмісту фторида і наявності адгезива.

Проведені біохімічні дослідження ротової рідини у дітей до і після застосування комбінованого метода екзогенної профілактики, які підтверджують його доцільність.

Ключові слова: діти, карієс постійних зубів, профілактика, герметики.

АННОТАЦИЯ

Эль Муттаки Ф. З. Профилактика кариеса зубов у детей с использованием различных экзогенных средств.– Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. – Национальный медицинский университет им. А. А. Бо-го-моль-ца, Киев, 2002.

Работа посвящена разработке и изучению клинической эффективности комбинированного метода экзогенной профилактики кариеса постоянных зубов у детей. В связи с этим изучена распространенность, интенсивность и тенденция развития поражаемости постоянных зубов у 450 детей в возрасте 6 – 14 лет.

Установлено, что распространенность кариеса составляет от24в 6 лет до 98в 14. С 8-летнего возраста процент поражаемости зубов резко возрастает, достигая 76в 10 лет он уже равен 94Интенсивность кариеса зубов в 6 лет равна 0,72 на одного ребенка, в 8 лет этот показатель возрастает до 2,24, а в 14 лет он достигает 7,24.

Проведен анализ сравнительной оценки показателей поражаемости зубов кариесом у детей в 2000 г. с сопоставимыми данными 1990 г. Распространенность кариеса у детей 6 – 14 лет, по данным исследования 1990 г., была значительно ниже и составляла 7,04– 79,1против 24,0 – 98,0в 2000 г. Интенсивность кариеса возросла в 2000 г. по сравнению с 1990 г. с 0,01 до 0,72 зуба в возрасте 6 лет, с 1,76 до 5,42 – в 12 лет и с 2,67 до 7,24 зуба на одного ребенка в 14 лет.

Изучена динамика структуры составляющих элементов КПУз. Установлено, что