НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЄФІМОВА Ганна Вікторівна

УДК 658.26

Оцінка ЕКОНОМІЧНОЇ ефективності інвестицій

в енергозбереження в промисловості

(на прикладі машинобудування)

Спеціальність 08.07.01 – Економіка промисловості

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українському державному морському технічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Гурченков Олександр Петрович,

Український державний морський технічний університет Міністерства освіти

і науки України, завідувач кафедри економіки та організації виробництва.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Бутенко Анатолій Іванович,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН

України, завідувач відділу розвитку підприємництва;

кандидат економічних наук, професор

Поповенко Ніна Самуїловна,

Одеський національний політехнічний університет Міністерства освіти і

науки України, професор кафедри економіки підприємств.

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань

європейської інтеграції України, відділ проблем розвитку ринків промислової

продукції та інвестиційної політики, м. Київ

Захист відбудеться 26.09.2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий 19.08.2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Тараканов М. Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку народного господарства економія паливно-енергетичних, матеріальних, трудових і інших ресурсів є найважливішим завданням. У рішенні її особливу роль ввідіграє економія енергії, яка бере участь у формуванні будь-якого корисного цільового ефекту (продукту, роботи й ін.). На сьогодні питома енергоємність ВВП перевищує відповідні показники розвинених країн у 9-10 разів. Якщо Японія на $1 виробленого ВВП витрачає 370 г умовного палива, США – 600 г, то Україна – 4,7 кг. В зв'язку з цим виникає потреба в розробці сучасних технологій та проведенні організаційно-технічних та економічних заходів з економії енергії. Всі ці заходи потребують докладного економічного обґрунтування здійснення інвестицій у них. Причому для заходів, пов'язаних з реалізацією інновацій в промисловості, які вимагають значних капітальних вкладень, неможливо обмежуватися старим механізмом обґрунтування раціонального їх використання, що дотепер має місце, а слід використовувати спеціальні методи оцінки ефективності з урахуванням ризику і невизначеності. Така ситуація потребує глибокого дослідження в галузі сучасних підходів до економічного обґрунтування інвестицій в енергозбереження. Розробка прийнятного підходу, який враховував би особливості сучасного етапу розвитку промисловості, є дуже актуальною.

Основні особливості сучасних практичних підходів до оцінки ефективності інвестицій в енергозбереження визначаються двома моментами. З одного боку, традиційний підхід, що використовувався в умовах планової економіки, не відповідає новим умовам господарювання. Застосування такого підходу призводить до недостатнього урахування внутрішніх і зовнішніх факторів реалізації проектів. З іншого боку, застосовані в практику вітчизняних підприємств закордонні методи оцінки економічної ефективності інвестицій не дозволяють отримати повної та об'єктивної інформації про прийнятність проекту через те, що не враховують особливостей сучасного стану розвитку економіки України.

Слід зазначити, що незважаючи на певну новизну у дослідженні проблем удосконалення методичної бази оцінки економічної ефективності інвестицій, в економічній літературі останніх років створено досить міцний науковий фундамент. Істотний внесок у розробку даної проблеми внесли відомі наукові школи: академічного рівня – Інститут економіки, Інститут економіки промисловості, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції; системи вищої школи – Київський національний економічний університет, Одеський державний економічний університет, Одеський національний політехнічний університет, Дніпропетровський національний університет, Сумський державний економічний університет та інші. В процесі роботи над дисертацією автор спирався також на праці провідних західних фахівців.

Багатоплановість, складність і недостатня розробка проблеми оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозбереження в промисловості України в сучасних умовах, наявність низки невирішених і дискусійних питань, об'єктивна необхідність їх комплексного аналізу і наукового осмислення визначили вибір теми, мету та зміст дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у межах науково-дослідницьких робіт Українського державного морського технічного університету Міністерства освіти і науки України за темами: “Розробка методичних питань економічної оцінки інвестицій у заходи по енергозбереженню на водному транспорті” (1997-1999рр., том 4 комплексної теми, номер державної реєстрації 0197U008081) - автором було виконано аналіз заходів з енергозбереження та показників ефективності використання енергетичних ресурсів на базових підприємствах регіону; дослідження чинників ефективності використання та економії енергії; запропоновано методичні підходи до оцінки ризику; “Розробка концепції розвитку теплопостачання м. Миколаєва” (2000-2001рр., номер державної реєстрації 0102U001012) - автором проведено оцінку економічної ефективності заходів щодо удосконалення системи теплопостачання м. Миколаєва; “Проведення енергетичного аудиту в підрозділах НВП “Машпроект”” (2001-2002рр., номер державної реєстрації 0102U001015) – авторові належить економічне обґрунтування заходів, що рекомендуються до впровадження в НВП “Машпроект” за результатами енергетичного аудиту.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка методичних рекомендацій щодо оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозбереження в промисловості України. Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі вирішується ряд послідовних задач:

- проаналізувати особливості та проблеми енергозбереження в промисловості України;

- розробити класифікацію чинників та напрямків інвестицій в енергозбереження;

- провести порівняльну характеристику основних підходів до оцінки економічної ефективності інвестицій в промисловості в умовах планової та ринкової економіки;

- проаналізувати вплив чинників на рівень та динаміку показників економії енергії в промисловості;

- охарактеризувати сучасні методи вибору енергозберігаючих заходів;

- розробити ітеративну модель вибору заходів для включення їх в план з метою сприяння максимальному використанню резервів енергозбереження;

- розробити рекомендації щодо удосконалення методичної бази оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозбереження.

Мета і задачі роботи визначили основні напрямки досліджень і зміст дисертаційної роботи.

Об'єктом дослідження є інвестиційна діяльність підприємств машинобудівної промисловості південного регіону України з енергозбереження, проблеми і протиріччя, що впливають на її ефективність.

Предметом дослідження є система методичного забезпечення оцінки економічної ефективності реальних інвестицій в енергозбереження в умовах економіки, що трансформується.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є наукові праці вітчизняних і закордонних фахівців із проблем інвестиційної діяльності та енергозбереження в промисловості, системний підхід до аналізу особливостей інвестування в енергозбереження в промисловості України. Для порівнювання підходів щодо оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів використовуються методи деталізації та синтезу; для аналізу рівня та динаміки показників – економіко-статистичні методи (порівняння, аналіз динамічних рядів та графічний аналіз); для дослідження впливу чинників на показники енергоспоживання – факторний метод; для кількісної оцінки ступеню ризику – методи математичної статистики.

В якості джерел інформації використовувалися матеріали Державного комітету статистики, статистична інформація та звітність підприємств, що є об'єктом дослідження, законодавчі акти та нормативно-правові документи органів державного та регіонального рівнів влади України, а також періодичні видання, публікації та науково-дослідні розробки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що проведено теоретичне обґрунтування та розроблені рекомендації з удосконалення методичної бази оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозбереження в промисловості України, а саме:

дістали подальшого розвитку теоретичні підходи до визначення ефективності енергозберігаючих заходів та обґрунтовано необхідність багатокритеріального підходу до їх відбору;

запропоновано класифікацію чинників енергозбереження, на основі якої обґрунтовано систему показників використання енергії на підприємствах машинобудування та систематизовано напрямки інвестицій в енергозбереження;

розроблено ітеративну модель вибору заходів, що забезпечують максимальне використання резервів енергозбереження, яка включає розрахунок фактичних та теоретичних значень часткових показників споживання і економії енергії, а також інтегральної ефективності за напрямками інвестицій;

обґрунтовано вибір показників економічної ефективності й ступеню ризику для інвестиційних проектів в галузі енергозбереження, удосконалено методику їх розрахунку та визначено критерії їх оцінювання;

запропоновано спосіб формування грошового потоку від реалізації інвестицій в енергозбереження для визначення показників економічної ефективності й ризику, який ґрунтується на зміні основного показника ефективності енергоспоживання – енергоємності продукції;

розроблено схему процесу прийняття рішень про доцільність здійснення інвестицій в заходи з енергозбереження, яка передбачає перевірку параметрів на відповідність встановленим обмеженням і критеріям ефективності й ризику.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані розробки є методичною базою, яка може бути використана для визначення економічної ефективності інвестиційних проектів в галузі енергозбереження в промисловості України. На основі результатів дослідження розроблено методичні рекомендації щодо оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозбереження. Практичне застосування запропонованих рекомендацій дозволяє підвищити ефективність використання інвестиційного потенціалу підприємств промисловості за рахунок застосування критеріїв, які в більшій мірі відтворюють особливості процесів використання та економії енергії; враховувати не лише основні результати від реалізації інвестицій, а й додаткові, включаючи соціальні та екологічні; визначати не тільки ефективність, а й ризикованість здійснення інвестицій та оцінювати заходи з урахуванням цих двох аспектів.

Розроблені автором в результаті дисертаційного дослідження “Методичні рекомендації щодо оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозбереження” впроваджено на підприємствах: виробниче об'єднання “Зоря” (акт від 8.02.02) та суднобудівний завод ім. 61 комунара (акт від 25.02.02).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою, а якій викладено персональний авторський підхід і особисто отримані ним теоретичні і прикладні результати в області оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозбереження. Автором дисертації було проведено дослідження групи інтенсивних чинників на предмет ступеню впливу їх на енергозбереження, розроблено класифікацію показників енергоспоживання, та проаналізовано рівень та динаміку показника повної енергоємності промислової продукції, здійснено визначення питомих витрат ПЕР за основними видами машинобудівного виробництва, обґрунтовано використання відносної енергоємності за кінцевими видами енергії як критерію ефективності енергоспоживання.

Результати досліджень викладено у 8 наукових публікаціях, з яких 4 належить особисто автору. З наукових публікацій, що видані в співавторстві, в роботі використані лише ті положення, які є результатом особистого дослідження автора.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати проведених досліджень, висновки та рекомендації, які викладені в дисертації, доповідалися на науково-технічній конференції “Проблемы судостроения, судоремонта и водного транспорта” (Севастополь, 1997), міжнародному науково-практичному симпозіумі “Проблеми суднобудування: стан, ідеї, рішення” (Миколаїв, 1997), 2-й міжнародній науково-технічній конференції “Проблеми енергозбереження і екології в суднобудуванні” (Миколаїв, 1998), міжнародній науково-практичній конференції аспірантів та молодих науковців “Екологія. Людина. Суспільство” (Київ, 1999), підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу ОДЕУ (Одеса, 2000), науково-практичній конференції “Стан та засоби підвищення ефективності підприємницької діяльності” (Миколаїв, 2001), науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу УДМТУ (Миколаїв, 1998-2002).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових робіт, в тому числі 5 в наукових фахових виданнях. Загальний обсяг робіт 1,85 ум.-друк. арк., в тому числі автору особисто належить 1,55 ум.-друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатку; викладена на 201 сторінці, 17 таблиць на 20 стор., 13 рисунків на 11 стор. Список використаних джерел містить 151 найменування.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтована актуальність теми досліджень, сформульовані цілі і завдання роботи, визначені методика досліджень, практична цінність, нові наукові результати й апробація роботи.

Перший розділ роботи “Сучасний стан та тенденції розвитку енергозбереження в промисловості України” присвячено дослідженню сучасного стану енергоспоживання в промисловості та тенденцій розвитку енергозбереження.

В наш час, на найближчу та віддалену перспективу питання енергозбереження, виходячи з їх величезної економічної значимості, стали предметом державної політики, про що свідчить широкий спектр прийнятих законодавчих та нормативних актів. В межах цієї політики досить значна увага приділяється реалізації інвестиційних проектів з енергозбереження. Було розглянуто основні нормативні акти України щодо енергозбереження. Дано характеристику тим документам, які характеризують процеси енергозбереження саме в промисловості. Вони є методологічною основою для подальших розробок в частині економії енергії та інвестицій в енергозбереження, що є метою даної роботи.

Ретроспективна оцінка економічного стану народного господарства України і, зокрема, промисловості з огляду використання енергії показала: при тому, що річні обсяги ВВП за 1991-2000 рр. скоротилися вдвічі, його питома енергоємність збільшилася майже у два рази (табл. 1). Аналіз динаміки валового внутрішнього продукту і споживання окремих видів енергетичних ресурсів відображає стійку тенденцію характерну для усіх видів енергетичних ресурсів: при значному скороченні обсягів ВВП обсяги споживання енергоресурсів майже не змінюються (рис. 1). Промисловість є основним споживачем енергетичних ресурсів, і тому саме для цієї галузі

Таблиця 1.

Ретроспективна оцінка енергоємності валового внутрішнього продукту

Показники 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000

ВВП (в порівняних цінах 2000 року), млрд. грн. 326,16 296,78 259,88 211,45 188,46 171,33 166,34 163,24 160,04 170,1

Споживання ПЕР всього, млн. т. у. п. 125,9 122,0 119,9 117,8 110,8 108,9 101,4 101,0 102,2 103,7

Паливоємність ВВП, кг у. п. / грн. 0,386 0,411 0,461 0,557 0,588 0,636 0,610 0,619 0,639 0,610

Споживання електроенергії, млрд. кВт-г 194,5 191,4 188,2 183,9 181,0 176 172,8 170,1 168,7 175,6

Електроємність ВВП, кВт-г / грн. 0,596 0,645 0,724 0,870 0,960 1,027 1,039 1,042 1,054 1,033

Споживання теплоенергії, млн. Гкал 296,4 290,7 267,0 263,5 261,7 256,0 253,8 251,9 249,8 260,4

Теплоємність ВВП, Мкал / грн. 0,909 0,980 1,027 1,246 1,389 1,494 1,526 1,543 1,561 1,531

Рис. 1. Динаміка валового внутрішнього продукту та споживання енергетичних ресурсів

питання раціонального використання і економії енергії стають найгостріше. В Україні інвестиційні процеси стримуються передусім нестачею належно розроблених проектів, які відповідали б вимогам потенційних інвесторів.

Особливу увагу приділено дослідженню чинників ефективності енергозбереження. Під чинником ефективності енергоспоживання розуміються дії, які є причиною зміни стану основних елементів виробництва (зміни стану техніки, технології, організації виробництва, праці і управління, кваліфікаційного складу працюючих і поліпшення їх використання) і, як наслідок, позитивних або негативних змін показників енергоспоживання. Цей підхід більш широко розглядає чинники енергозбереження і, водночас, дозволяє розробити їх класифікацію, яка, з одного боку, є інструментом аналізу енергоємності продукції, а з іншого – полегшує вирішення завдання вибору найбільш перспективних напрямків інвестицій у заходи з економії енергетичних ресурсів.

Проведене дослідження дозволило визначити нормативну базу оцінки ефективності енергозберігаючих проектів та окреслити коло чинників ефективності енергоспоживання, які підприємство може безпосередньо використовувати для формування і ранжирування системи напрямків інвестування в енергозбереження.

В другому розділі “Існуючі підходи до обґрунтування інвестицій в енергозбереження та аналіз їх практичного використання”, який виконано в традиційному аналітичному вигляді, проведено дослідження існуючих методичних підходів до оцінки ефективності й ризику інвестицій та вибору енергозберігаючих заходів, а також проаналізовано вплив чинників, окреслених в першому розділі, на рівень та динаміку показників енергозбереження.

Виконаний огляд застосовуваних методології і методик оцінки економічної ефективності інвестицій, аналіз особливостей їх використання дозволяють визначити напрямки наших досліджень з обґрунтування методичних рекомендацій з удосконалення методики оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозбереження. Методики оцінки економічної ефективності саме для енергозберігаючих інвестиційних проектів потребують удосконалення в частині вибору критеріїв оцінки та методів їх розрахунку.

Особливу увагу приділено урахуванню факторів ризику та невизначеності. На основі аналізу обґрунтовано при оцінці ефективності інвестицій використовувати факторний метод для урахування систематичного ризику, як такий що враховує особливості промислового виробництва і, зокрема, споживання енергетичних ресурсів. Для оцінки ступеню несистематичного ризику пропонується використовувати метод варіації параметрів на основі аналітичного моделювання. Цей метод найбільш точно враховує вплив чинників ризику, які не рівномірно впливають на зміну параметрів проекту.

Проведене дослідження динаміки зміни узагальнюючого показника споживання енергії за підприємствами машинобудування південного регіону України визначило однакові тенденції до його зміни та впливу чинників енергозбереження. Більш глибокий аналіз дозволив виявити вплив яких чинників на загальний показник енергоспоживання є найбільш суттєвим і на цій основі систематизувати напрямки інвестицій. Зокрема, визначено, що комплексний чинник “Підвищення технічного рівня виробництва” має найбільш суттєвий вплив на зміну енергоємності продукції, але такі заходи вимагають найбільших інвестицій.

Проведений аналіз існуючих методичних підходів до оцінки ефективності й ризику інвестицій та вибору енергозберігаючих заходів дозволив визначити основні недоліки існуючих практичних підходів та намітити шляхи удосконалення методики оцінки ефективності інвестицій в енергозбереження.

В третьому розділі “Удосконалення методичної бази оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозбереження” обґрунтовано методичні рекомендації щодо оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозбереження.

В наш час на підприємствах промисловості плани організаційно-технічних заходів з раціонального використання й економії енергоресурсів формуються в значній мірі випадково. Щоб уникнути цього надалі й планувати заходи з енергозбереження в межах єдиної стратегії з урахуванням вимог державної політики запропоновано систему часткових показників споживання та економії енергії за кожним напрямком інвестицій в енергозбереження, визначеним в другому розділі. Система сформована таким чином, що всі показники визначаються на єдиній методичній основі, а сама система є динамічною і враховує можливу зміну завдань енергозберігаючої політики та особливості енергогосподарств підприємств.

На основі системи часткових показників запропоновано ітеративну модель вибору заходів, що забезпечують максимальне використання резервів енергозбереження. Ця ітеративна модель дозволяє здійснювати вибір множини проектів, які в сукупності дозволять забезпечити максимальне використання резервів енергозбереження (рис. 2). При виборі враховуються відхилення часткових показників від їх теоретично можливого рівня та інтегральна ефективність заходів з енергозбереження за напрямками інвестицій, визначена за даними “Комплексної програми енергозбереження в Миколаївській області”.

Враховуючи загальні закономірності економіки промисловості перехідного періоду та особливості економіки України на сучасному етапі визначено концептуальний підхід до розробки методичних рекомендацій щодо оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозбереження. Цей підхід передбачає, що ефективність використання енергетичних ресурсів підприємства досягається за рахунок диференціації проектів за вагомістю напрямків енергозбереження, а

Рис. 2. Ітеративна модель вибору системи заходів, що забезпечують максимальне використання резервів енергозбереження

зменшення ступеню ризику проектів досягається шляхом глибокого аналізу факторів ризику і невизначеності та використання комбінації різних методів їх урахування.

На основі проведено в другому розділі дослідження методичної бази оцінки ефективності інвестицій і ризику обґрунтовано вибір показників для оцінки економічної ефективності й ризику інвестицій в енергозбереження та запропоновано деякі підходи до їх розрахунку.

В якості основних рекомендується використовувати такі показники: чистий поточний ефект інвестиційного проекту (NPV) та модифіковану внутрішню норму доходності інвестиційного проекту (MIRR). Необхідність спільного використання показників пояснюється тим, що один з них – MIRR – є відносною величиною, яка характеризує доходність одиниці вкладеного капіталу, а інший – NPV – є абсолютною величиною й відображає масштаби отриманого доходу. В якості додаткового критерію пропонується використовувати термін окупності інвестицій (PP).

При формуванні грошового потоку від здійснення енергозберігаючих заходів в якості основних результатів пропонується використовувати показник економії енергоресурсів, при визначенні якого слід спиратися на повну енергоємність однієї гривні продукції за окремими видами енергоресурсів.

, (1)

де Росн – основні результати від реалізації інвестицій, грн;

m – кількість видів енергоресурсів, обсяг споживання яких змінюється від реалізації заходу;

e0j, e1j – енергоємність 1 грн виробленої продукції за j-м видом енергоресурсу відповідно до та після впровадження заходу, нат.од./грн;

Q1 – обсяг виробленої продукції у вартісному виразі після впровадження заходу, грн;

Цj – ціна одиниці j-го виду енергоресурсу, грн.

Саме цей показник відображає усі зміни вартості енергоресурсів, структури їх використання, а, найголовніше, результативність впровадження заходів з енергозбереження. За основу приймаємо саме вартісний показник обсягу виробництва, тому що продукція промисловості (особливо машинобудування) характеризується дуже великою номенклатурою і асортиментом, які до того ж щорічно змінюються.

Крім основних результатів слід використовувати супутні: економічні (економія інших видів ресурсів), екологічних (уникнення або зменшення шкідливих викидів), соціальні (покращання умов праці та життя працівників).

Також грошовий потік від реалізації інвестицій включає поточні витрати, амортизаційні відрахування й інвестиції поточного періоду, що дозволить відобразити співвідношення витрат і результатів проекту в будь-який момент часу.

Ставку дисконтування, яка використовується для приведення елементів грошових потоків до одного моменту часу пропонується визначати в два етапи. Спочатку встановлюється базова ставка приведення на рівні річного депозитного банківського відсотку. Другим кроком є коригування базової ставки шляхом збільшення її на розмір премії за ризик. Такий підхід враховує дію тих факторів ризику, імовірність прояву яких рівномірно розподілена в часі – систематичний ризик.

Для оцінки несистематичного ризику інвестицій також запропоновано систему показників та способи їх розрахунку. Інформація про ступінь ризику інвестицій, згідно цього підходу, отримується у вигляді показників середньоквадратичного відхилення чистого поточного ефекту від свого очікуваного значення та коефіцієнту варіації. При чому оцінку впливу на результати проекту невизначеності сум капітальних вкладень можна здійснювати методом “премії за ризик”, а в розрахунках узагальнюючих показників ризику суми інвестицій приймають участь як детерміновані величини. Суми амортизаційних відрахувань розраховуються за встановленими нормами від очікуваного значення капітальних вкладень в основні фонди і теж не є елементом невизначеності. Таким чином, середньоквадратичне відхилення чистого поточного ефекту, визначається з урахуванням тільки вартісної оцінки результатів у році t (Рt) та поточних витрат на реалізацію інвестиційного проекту в тому ж році (Вt). Ці складові є випадковими величинами, кожна з котрих має своє математичне очікування та середньоквадратичне відхилення. Середньоквадратичне відхилення чистого поточного ефекту (s(NPV)) визначається з формули:

, (2)

де s(Pt) – середньоквадратичне відхилення вартісної оцінки результатів;

s(Вt) – середньоквадратичне відхилення поточних витрат.

А, розділивши s(NPV) на математичне очікування NPV, отримаємо коефіцієнт варіації чистого поточного ефекту

Також слід визначати ймовірності втрат критичних сум, а саме: ймовірність втрати всього очікуваного прибутку; ймовірність втрат, що перевищують суму інвестованих коштів; ймовірність втрат, що перевищують суму всього майна підприємства. В більшості випадків імовірний розподіл NPV визначити неможливо, особливо, якщо потоки різних років залежні між собою. З цієї причини імовірності різних результатів можна визначити лише за допомогою нерівності Чебишєва, яке зазвичай передбачає більший запас. Розрахункові формули ймовірностей втрат критичних сум будуть мати такий вигляд:

ймовірність того, що чистий поточний ефект інвестиційного проекту буде менше нуля (допустимий ризик): ;

ймовірність втрат, які перевищують суму інвестованих коштів (критичний ризик): ;

ймовірність втрат всього майна підприємства (катастрофічний ризик):

Така інформація дає можливість не лише порівнювати проекти за ступенем ризику, але й судити про те, чи допустимий такий ризик для підприємства, чи ні за допомогою встановлених рівнів ймовірностей втрат критичних сум.

У поєднанні з показниками ефективності інвестицій показники ризику дозволяють обирати енергозберігаючі проекти для реалізації.

В умовах обмежених інвестиційних ресурсів при наявності декількох альтернативних варіантів інвестування виникає проблема, як з них обрати найбільш ефективні й одночасно пов'язані з меншим ризиком. Для полегшення такого вибору запропонована схема процесу прийняття рішень про доцільність здійснення інвестицій в заходи з енергозбереження (рис. 3), в якій враховано обмеження, які можуть існувати щодо реалізації енергозберігаючих заходів, та встановлено критерії оцінки показників економічної ефективності й ризику. Остаточний вибір за цією схемою здійснюється на основі теорії корисності з урахуванням схильності до ризику особи, що приймає інвестиційне рішення.

Слід зазначити, що використана на схемі резолюція “проект відхиляється” має умовний характер. Проект дійсно має бути відхилений в своєму первісному вигляді. В той же час проект може бути змінений. Оцінка модифікованого проекту має проводитися з самого початку схеми з урахуванням нових параметрів (сум капітальних вкладень, поточних витрат, тощо).

Формування множини проектів за допомогою багатокритеріальної моделі

Оцінка технічних параметрів проекту Чи відповідають встановленим обмеженням?

Оцінка екологічних наслідків Чи відповідають встановленим обмеженням?

Оцінка соціальних наслідків Чи відповідають встановленим обмеженням?

Аналіз економічної ефективності (NPVі0; MIRRіi; PP)

Оцінка ступеню ризику (p(NPV<0)Ј10%; p(NPV<-K)Ј1%; p(NPV<-S)Ј0,1%)

Ранжирування та вибір проектів за допомогою теорії корисності

Рис. 3. Схема процесу прийняття рішень про доцільність здійснення інвестицій в енергозбереження

Висновки

Дослідження економічних проблем здійснення енергозберігаючої політики в промисловості України, обґрунтування наукових підходів щодо формування планів енергозбереження та доцільності здійснення інвестицій визначили мету, задачі та зміст дисертаційної роботи.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальних задач удосконалення методичної бази оцінки ефективності інвестицій в енергозбереження в промисловості (на прикладі машинобудування).

Виконане дисертаційне дослідження дозволяє сформулювати такі висновки і рекомендації:

1. Виходячи з особливостей сучасного стану економіки промисловості України визначено концептуальний підхід до розробки методичних рекомендацій з оцінки ефективності інвестицій в енергозбереження.

2. Уточнено зміст економічної категорії “чинник енергозбереження” та запропоновано їх класифікацію, яка, з одного боку, є інструментом аналізу енергоємності продукції, а з іншого – полегшує вирішення завдання вибору найбільш перспективні напрямки інвестицій у заходи з економію енергетичних ресурсів.

3. Проаналізовано існуючі підходи до визначення економічної ефективності інвестицій. Цей аналіз виявив їх неадекватність сучасним умовам і підтвердив необхідність удосконалення методик оцінки економічної ефективності саме для енергозберігаючих інвестиційних проектів в частині вибору критеріїв оцінки та методів їх розрахунку.

4. Розглянуто методи урахування факторів ризику та невизначеності при оцінці ефективності інвестицій. На основі аналізу обґрунтовано при оцінці ефективності інвестицій використовувати факторний метод для урахування систематичного ризику та метод варіації параметрів на основі аналітичного моделювання для оцінки ступеню несистематичного ризику.

5. Проведено дослідження впливу чинників на рівень та динаміку показників економії енергії в промисловості. Це дозволило виявити вплив яких чинників на загальний показник енергоспоживання є найбільш суттєвим і на цій основі систематизовано напрямки інвестицій.

6. Сформовано систему показників за кожним напрямком інвестицій в енергозбереження та на її основі розроблено ітеративну модель вибору заходів, що забезпечують максимальне використання резервів енергозбереження.

7. Обґрунтовано вибір критеріїв оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозберігаючі проекти та запропоновано деякі шляхи з удосконалення їх оцінки. Зокрема: при формуванні грошового потоку від здійснення енергозберігаючих заходів в якості основних результатів рекомендується використовувати зміну узагальнюючого показника енергоємності продукції.

8. Для оцінки несистематичного ризику інвестицій запропоновано систему показників та способи їх розрахунку. Інформація про ступінь ризику інвестицій, згідно цього підходу, отримується у вигляді імовірностей втрат критичних сум, а саме: імовірність втрати всього очікуваного прибутку; імовірність втрат, що перевищують суму інвестованих коштів; імовірність втрат, що перевищують суму всього майна підприємства.

9. Розроблено схему процесу прийняття рішень про доцільність здійснення інвестицій в заходи з енергозбереження, в якій враховано обмеження, які можуть існувати щодо реалізації енергозберігаючих заходів, та встановлено критерії оцінки показників економічної ефективності й ризику.

10. Узагальнення отриманих в дисертації положень дозволило розробити методичні рекомендації щодо оцінки економічної ефективності енергозберігаючих інвестиційних проектів. Запропонований метод економічної оцінки енергозберігаючих проектів з урахуванням ефективності та ризикованості їх впровадження дозволить підвищити обґрунтованість інвестиційних рішень на підприємстві за рахунок застосування критеріїв, які більш об'єктивно відтворюють особливості процесів використання та економії енергії.

Публікації за темою дисертації

1. Пантелєєв В. Д., Гурченков О. П., Єфімова Г. В. Індикатори ефективності енерговикористання на підприємствах промисловості // Збірник наукових праць Українського державного морського технічного університету. – Миколаїв: Український державний морський технічний університет, 1998. – №12(360). – С. 125-130. Особистий внесок автора: розроблено класифікацію показників енергоспоживання та проведено аналіз повної енергоємності промислової продукції.

2. Єфімова Г. В. Економічні питання використання геліоенергії в агропромисловому комплексі південного регіону України // Вісник аграрної науки Причорномор'я. – Миколаїв: Миколаївська державна аграрна академія, 1999. – Випуск 2(7). – С.73-75.

3. Єфімова Г. В. Класифікація чинників використання енергоресурсів // Труды Одесского политехнического университета. – Одеса: Одеський державний політехнічний університет, 2000. – Вып.3(12). – С.285-288.

4. Єфімова Г. В., Чупріков О. Л. Питомі витрати паливно-енергетичних ресурсів за основними видами машинобудівного виробництва // Збірник наукових праць Миколаївської філії Національного університету “Києво-Могилянська академія”. – Миколаїв, 2001. – Т.9: Економічні науки. – С.48-50. Особистий внесок автора: визначено питомі витрати паливно-енергетичних ресурсів за основними видами машинобудівного виробництва.

5. Єфімова Г. В. Урахування особливостей сучасного стану економіки при інвестуванні в енергозбереження // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2002. – Випуск 133. – С. 72-76.

6. Гурченков О. П., Албантов А. К., Мірошниченко Г. В. Узагальнюючі показники ефективності енергоспоживання //Матеріали міжнародного науково-практичного симпозіуму “Проблеми суднобудування: стан, ідеї, рішення”. – Миколаїв: Миколаївський державний морський технічний університет, 1997. – С. 319-321. Особистий внесок автора: обґрунтовано використання відносної енергоємності за кінцевими видами енергії як критерію ефективності енергоспоживання.

7. Гурченков О. П., Єфімова Г. В. Класифікація факторів ефективності енергоспоживання на промислових підприємствах // Тезисы докладов 2-й международной научно-технической конференции “Проблемы энергосбережения и экологии в судостроении”. – Миколаїв: Український державний морський технічний університет, 1998. – С.30-31. Особистий внесок автора: досліджено групу інтенсивних чинників енергозбереження.

8. Єфімова Г. В. Економічне обґрунтування доцільності здійснення інвестицій в енергозбереження // Матеріали науково-практичної конференції “Стан та засоби підвищення ефективності підприємницької діяльності”. – Миколаїв: МРЦПБ “Олді-плюс”, 2001. – С. 144-150.

Єфімова Г. В. Оцінка економічної ефективності інвестицій в енергозбереження в промисловості (на прикладі машинобудування). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 – Економіка промисловості. – Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. – Одеса, 2002.

Дисертація присвячена питанням удосконалення методичного забезпечення оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозбереження на прикладі машинобудування. Розроблена класифікація чинників енергозбереження в машинобудівній промисловості та на її основі визначені перспективні напрямки економії енергії. Проведено аналіз існуючих методичних підходів до вибору енергозберігаючих заходів, визначено основні недоліки сучасних практичних підходів й шляхи удосконалення методики їх відбору й оцінки ефективності.

З метою організації планування заходів з енергозбереження в межах єдиної стратегії з урахуванням вимог державної політики запропонована система часткових показників споживання і економії енергії за кожним напрямком інвестицій и на її основі запропонована ітеративна модель вибору заходів, які сприяють максимальному використанню резервів енергозбереження. Обґрунтований вибір критеріїв оцінки економічної ефективності й ризику інвестування та запропоновані деякі шляхи з удосконалення їх розрахунку. Для полегшення вибору найбільш ефективних і одночасно пов'язаних з меншим ризиком заходів запропонована схема процесу прийняття рішень про доцільність здійснення інвестицій. Узагальнення отриманих в дисертації положень дозволило розробити методичні рекомендації з оцінки економічної ефективності енергозберігаючих інвестиційних проектів.

Ключові слова: енергозбереження, інвестиції, економічна ефективність, ризики, часткові показники споживання і економії енергії, резерви економії енергії, ітеративна модель вибору енергозберігаючих заходів.

Ефимова А. В. Оценка экономической эффективности инвестиций в энергосбережение в промышленности (на примере машиностроения). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 – Экономика промышленности. – Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. – Одесса, 2002.

Диссертация посвящена вопросам совершенствования методического обеспечения оценки экономической эффективности инвестиций в энергосбережение на примере машиностроения. Анализ современного состояния и тенденций развития энергосбережения в промышленности Украины показал актуальность данного исследования. Притом, что за последние годы сократился объем ВВП, его удельная энергоемкость возросла почти в два раза. Это обусловлено многими причинами, среди которых одной из важнейших является отсутствие инвестиций, вызванное невозможностью достоверно оценить эффективность и риск вложений. Исследования позволили выявить основные факторы энергосбережения в машиностроительной промышленности. На основании предложенной классификации факторов и в соответствии с основными требованиями “Комплексной государственной программы энергосбережения Украины” определены перспективные направления экономии энергии. Анализ влияния отдельных факторов на обобщающий показатель энергоемкости позволил систематизировать направления инвестиций в энергосбережение. Проведенное исследование действующих методик оценки экономической эффективности инвестиций, анализ особенностей их использования определили необходимость их совершенствования в части выбора критериев оценки и способа их расчета непосредственно для энергосберегающих мероприятий.

С целью организации планирования мероприятий по энергосбережению в рамках единой стратегии с учетом требований государственной политики предложена система частных показателей потребления и экономии энергии по каждому направлению инвестиций в энергосбережение. Система сформирована таким образом, что все показатели определяются на единой методической основе, а сама система является динамичной и учитывает возможное изменение заданий энергосберегающей політики и особенности энергохозяйств предприятий. На ее основе предложена итеративная модель выбора мероприятий, которые в совокупности позволят обеспечить максимальное использование резервов энергосбережения.

Исходя из особенностей современного состояния экономики промышленности Украины, определен концептуальный подход к разработке методических рекомендаций по оценке эффективности инвестиций в энергосбережение. Обоснован выбор критериев оценки и предложены некоторые пути по совершенствованию их расчета. В частности: формирование денежного потока от реализации мероприятия и выбор ставки дисконтирования. Для оценки риска инвестиций предложена система показателей. Информация о ступени риска инвестиций получается в виде среднеквадратического отклонения чистого текущего эффекта от своего ожидаемого значения и коэффициента вариации. Также определяются вероятности потерь критических сумм. Такая информация дает возможность не только сравнивать проекты по степени риска, но и судить о том, допустим ли такой риск для предприятия. В совокупности с показателями эффективности показатели риска позволяют принимать решение про целесообразность осуществления инвестиций в энергосбережение.

В условиях ограниченных инвестиционных ресурсов при наличии нескольких альтернативных вариантов инвестирования возникает проблема, как из них выбрать наиболее эффективные и одновременно связанные с меньшим риском. Для облегчения такого выбора предложена схема процесса принятия решений о целесообразности осуществления инвестиций в мероприятия по энергосбережению. В этой схеме учтены ограничения, которые могут возникнуть при реализации энергосберегающих мероприятий, и установлены критерии оценки показателей экономической эффективности и риска. Окончательный выбор по этой схеме осуществляется на основании теории полезности.

Обобщение полученных в диссертации положений позволило разработать методические рекомендации по оценке экономической эффективности энергосберегающих инвестиционных проектов. Предложенный метод оценки с учетом эффективности и рискованности их внедрения позволит повысить обоснованность инвестиционных решений на машиностроительных предприятиях за счет применения критериев, которые более объективно отображают особенности процессов использования и экономии энергии.

Ключевые слова: энергосбережение, инвестиции, экономическая эффективность, риски, частные показатели потребления и экономии энергии, резервы экономии энергии, итеративная модель выбора энергосберегающих мероприятий.

Yefimova A. V. Estimation of investment economy efficiency to the energy saving in the industry (basing on the example of machine-building). – A manuscript.

The dissertation for the economic sciences candidate academic degree competitions on the specialty 08.07.01 Economics of Industry. – The Institute of the problems of market and economic-ecological research of NAS of Ukraine. – Odessa, 2002.

The dissertation is devoted to the problems of the perfection of methodical providing with energy saving investment economy efficiency estimations basing on the example of machine building. The energy saving factors classification was worked up and perspective directions of the energy economy in machine building were defined. Existing methodical approaches analysis to the energy saving measures choices was carried out, the energy saving measures choice and efficiency estimations methods perfections ways were determined.

Energy consumptions and economy particulars indexes system was proposed to the organize planning of energy saving measures in the common strategy taking into account public polices demands. Iterative model of the measures choices, favor to the energy saving reserves maximum use, was proposed. Investment economy efficiency and risks estimations criteria selection was grounded and some ways of their calculations improving were proposed. The scheme of decision-making process about investment expediency was proposed for easing choices of the more efficient and less risky decisions. Dissertation results summarizing helped work up the methodical recommendations of energy saving investment projects economy efficiency estimation.

Key words: energy saving, investment, economy efficiency, risks, energy consumptions and economy particulars indexes, energy saving reserves, iterative model of the energy saving measures choices.