У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ФЕДІВ Іван Осипович

УДК 352.07.336.132

МІЖБЮДЖЕТНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ

В ПЕРІОД ТРАНСФОРМАЦІЇ

СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ

25.00.05 - галузеве управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській Академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник: | доктор наук з державного управління, професор

РОЗПУТЕНКО Іван Васильович

Українська Академія державного управління

при Президентові України,

завідувач кафедри економічної політики.

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

ПИНЗЕНИК Віктор Михайлович,

Верховна Рада України, народний депутат України;

кандидат наук з державного управління

БОНДАРЧУК Ігор Володимирович,

Торговий дім “HIU”, віце-президент.

Провідна установа: | Науково-дослідний фінансовий інститут

при Міністерстві фінансів України,

відділ фінансових ресурсів держави, м. Київ.

Захист відбудеться “21” лютого 2002 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 в Українській Академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української Академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20.

Автореферат розісланий “18” січня 2002 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.К. Майборода

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблеми трансформації суспільства в Україні тісно пов’язані з рівнем децентралізації влади, деконцентрацією державного управління й становлення самоврядування. Вирішення проблем міжвладних і міжбюджетних взаємовідносин з використанням світового досвіду й сучасних технологій у сфері державного управління й самоврядування може суттєво вплинути на темпи перетворень, економічний розвиток і політичну стабільність.

Трансформація суспільства в Україні відбувається повільно і має свою специфіку. Сучасні дослідження проблем реформи у своїй абсолютній більшості стосуються ефективності державного управління. Оскільки ефективність управління державою залежить від якості управління на субнаціональному рівні й найкраще реалізується за дотримання принципів субсидіарності й прозорості влади, то й актуальним є дослідження проблем, що виникають у процесі трансформації на рівні самоврядування.

Децентралізація і деконцентрація влади, демократизація суспільства реалізується найкраще через делегування повноважень і передачу ресурсів для їх виконання на рівень самоврядування, що є найбільш наближеним до споживача місцевих і державних послуг. Така політика здійснюється через прозорі й зрозумілі механізми міжбюджетних взаємовідносин, від ефективності яких залежить якість вирівнювання фінансових і реальних можливостей здійснення реформ.

У дисертації досліджуються проблеми розвитку муніципального сектора економіки, пропонуються сучасні інструменти й механізми аналізу ефективності управління й формування системи планування економічного розвитку територіальних громад, пропонуються варіанти удосконалення розмежування повноважень і вдосконалення міжвладних зв’язків, підвищення ролі громадського сектора в управлінні, варіанти реструктуризації комунального господарства й шляхи удосконалення міжбюджетних взаємовідносин, моделі фінансового аналізу, презентації та моніторингу окремих економічних і фінансових показників.

Наукових розробок, що стосуються зазначених проблем, в Україні мало, ще менше - прикладів практичного упровадження нових форм господарювання на субнаціональному рівні.

Зарубіжна література із цих проблем може розглядатись лише як інформаційний матеріал, оскільки вона не є адаптованою до умов України. Зазначені проблеми й необхідність створити відповідні механізми для їх розв’язання, визначили тему, мету, завдання, предмет та об’єкт дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі економічної політики Української Академії державного управління при Президентові України за комплексним науковим проектом “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації ОК № 0201U004833) і тісно пов’язана з темою “Основні напрями удосконалення територіальної організації влади та управління в контексті проведення Адміністративної реформи в Україні” (РК0101U003347).

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування й практичні рекомендації щодо можливих шляхів прискорення темпів трансформації суспільства за умов підвищення ефективності управління ресурсами на рівні самоврядування, розробка й упровадження механізмів та інструментів системного підходу для сталого розвитку через удосконалення міжбюджетних взаємовідносин. Для досягнення мети в дисертації, поставлено й виконано наступні завдання:

-

проаналізувати існуючі підходи до планування й запропонувати сучасні підходи до формування системи планування й моніторингу;

-

дослідити вплив стану економічної інфраструктури на формування місцевих бюджетів і міжбюджетні взаємовідносини;

-

розкрити проблеми управління на субнаціональному рівні влади;

-

обґрунтувати необхідність децентралізації і деконцентрації влади й адміністративної реформи як шляху до підвищення ефективності управління;

-

запропонувати моделі фінансового аналізу комунальних підприємств і шляхів реструктуризації комунального господарства;

-

розробити сучасні підходи й моделі презентації бюджетів і планів соціально-економічного розвитку як шляху підвищення прозорості влади й залучення громадськості до процесів управління;

-

визначити роль кадрової політики й недержавних інституцій у процесах реформування суспільства.

Об’єктом дослідження є ефективність бюджетної політики й міжбюджетних взаємовідносин і їх вплив на економічну й політичну стабільність суспільства в період його трансформації.

Предметом дослідження є міжбюджетні взаємовідносини в період трансформації суспільства в Україні.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що впровадження запропонованих заходів щодо удосконалення структури управління на субнаціональному рівні влади, розробка прозорої і зрозумілої системи вертикального й горизонтального вирівнювання фінансових можливостей забезпечить формування ефективних механізмів економічного розвитку, а розвиток мережі професійної підтримки самоврядування суттєво прискорить темпи трансформації. Теоретичні положення, висновки й пропозиції, зроблені в результаті дослідження, допоможуть у реструктуризації економічної інфраструктури, розробці системи планування економічного розвитку, підвищать ефективність управління й міжбюджетних взаємовідносин.

Методи дослідження в роботі використовувались як загальнонаукові, так і спеціальні: аналіз, синтез, індукція, дедукція. При прогнозуванні економічних і фінансових показників використовувались методи експертних прогнозів, тенденцій, прогнозування від досягнутого, економетричного передбачення.

До бази досліджень включені положення сучасної економічної теорії, роботи провідних учених і фахівців в області державного управлін-ня, державних фінансів і результати роботи прикладних інституцій розви-нутих країн світу. Використано також економіко-аналітичні й описові методи, методики обліку фактографічного матеріалу, інтерпретації експертних оцінок. У процесі роботи розроблено електронні варіанти фінансового аналізу комунальних підприємств, презентації бюджетів, моніторингу економічних і фінансових показників.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленому розкритті проблем самоврядування й міжбюджетних взаємовідносин, створенні механізмів ефективного управління ресурсами, реструктуризації економічної інфраструктури на субнаціональному рівні влади. У дисертації вперше розроблено:

- механізми реструктуризації комунальних підприємств і участі органів самоврядування в корпоративному управлінні;

- моделі моніторингу економічних і фінансових показників, аналізу й презентації бюджетів як шляху підвищення прозорості місцевої влади й залучення громадськості до управління на всіх етапах прийняття рішеннь.

Дістали подальший розвиток:

- системне вивчення впливу стану економічної інфраструктури на формування доходів бюджетів і міжбюджетні взаємовідносини;

- сучасні підходи до статистичної звітності;

- аналіз теоретичних основ реструктуризації місцевого господарства, як шляху до підвищення ефективності управління видатками;

- шляхи, методи й інструменти удосконалення міжвладних і міжбюджетних взаємовідносин.

У результаті наукового пошуку:

- удосконалено підходи й напрацьовано рекомендації щодо формування системи планування економічного розвитку;

- розширено дослідження існуючих підходів до аналізу діяльності органів влади й запропоновано схему проведення комплексного аудиту ефективності управління;

- запропоновано моделі презентації бюджетів, що розроблялись для 10 місцевих рад різних областей України.

Теоретичні положення, висновки й пропозиції, зроблені в ході дисертаційного дослідження, дають можливість удосконалити існуючі й упровадити нові механізми й інструменти щодо формування системи економічного розвитку, міжбюджетних взаємовідносин у період трансформації суспільства в Україні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці й упровадженні моделей аналізу й презентації бюджетів, моделі фінансового аналізу комунальних підприємств, розробки й упровадження сучасних підходів до аналізу ефективності управління й формування системи планування й моніторингу окремих показників, створення інституцій професійної підтримки самоврядування, проведення адміністративної реформи на рівні Львівської міської ради. Результати дослідження були упроваджені в навчальний процес при викладанні курсу “Бюджетний процес і управління державними фінансами” у Львівській філії Української Академії державного управління.

Окремі результати дослідження щодо вирішення проблем самоврядування й міжбюджетних взаємовідносин були представлені для розгляду й використані при розробці проекту удосконалення структури виконавчих органів Львівської міської ради (акт упровадження від 24.09.2001р. №597-2/45), Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Української Академії державного управління при Президентові України.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є науковою працею, що базується на проведених автором дослідженнях проблем розвитку економічної інфраструктури, міжвладних і міжбюджетних взаємовідносин і містить нові, науково-обгрунтовані розробки в економічній галузі науки, спрямовані на розв’язання проблем ефективності управління ресурсами. Наукове дослідження здійснювалося автором самостійно. У дисертації використовувалися спільні ідеї та розробки, що належать науковому керівнику І. Розпутенку, співавторам Є. Фишку, П. Качуру, О. Бойко-Бойчуку разом з якими були написані наукові праці.

Апробація результатів дослідження. Основні методологічні положення дисертаційного дослідження доповідалися на:

- міжнародній конференції “Міське самоврядування: проблеми, досвід, пропозиції. Актуальні проблеми розвитку міст і міського самоврядування: історія і сучасність”, м. Рівне, 1993 р.;

- республіканській конференції “Самоврядування та самоорганізація територіальних громад”, м.Львів, 1999 р.;

- міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми малих міст”, 27-28. 05. 2000 р.;

- семінарах, “круглих столах” і впровад-жені при розробці структури виконавчих органів Львівської міської ради. На основі досліджень розроблено й реалізується проект створення асоціації “Національна мережа агенцій регіонального розвитку”, створено Інформаційно-консультативну агенцію реформ “ІКАР-Україна”, Фонд муніципального розвитку.

Матеріали й результати дослідження обговорювалися на кафедрі економіки й фінансів, кафедрі економічної політики Української академії державного управління при Президентові України та Львівської філії Академії.

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 13 наукових працях, із них 1 монографія та 2 статті у фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертація викладена на 289 сторінках: 176 сторінок основного тексту, 92 таблиці (72 у додатках), 14 рисунків (8 у додатках). Список використаних джерел містить 117 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, формулюються мета, завдання й методи дослідження, визначається наукова новизна й практичне значення одержаних результатів і їх реалізація, особистий внесок здобувача, наводяться дані про публікації автора, ступінь апробації результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі - “Сталий економічний розвиток основа досконалих міжбюджетних взаємовідносин” - зроблено аналіз світового досвіду децентралізації влади, опрацьовані теоретичні основи самоврядування, що формуються в умовах жорстких дискусій про переваги й проблеми процесу реформ. На сьогодні дискутуються чотири теоретичні напрями: теорія локалізму, теорія публічного вибору, концепція розподілу влади й соціального партнерства. Кожна з них має свої переваги й недоліки.

Теорія локалізму передбачає, що самоврядування глибоко проникає в середовище, має виборні органи, тому є виразом місцевої (локальної) демократії, оскільки виражає інтереси громади.

Критики вважають, що місцева демократія не може задовольнити потреби місцевих мешканців без врахування регіональних і загальнодержавних аспектів. Окрім цього, центральний уряд ніколи не дозволить повної незалежності самоврядних структур, оскільки це загрожує хаосом.

Теорія публічного вибору передбачає, що місцевий виконавчий орган обирається, а виробника послуг визначає ринок, таким чином забезпечується ефективність роботи влади, конкурентний вибір і відповідний рівень якості послуг.

Критики говорять, що створені шляхом публічного вибору виконавчі структури насправді є менш ефективними й більш дорожчими, відбирають кошти приватного сектора, оскільки вони менш професійні й потребують більших витрат на їх навчання.

Теорія розподілу влади грунтується на розподілі двох функцій: виробництво громадських товарів державними установами й інвестиційну діяльність, що забезпечує економічний розвиток через залучення приватного капіталу.

Перевага даної теорії допомагає в тому, що такий розподіл визначає підтримку відповідної інфраструктури виробництва частини послуг, спираючись на приватний сектор, водночас визначаючи групу громадських товарів і послуг, що мають дотуватися й потребують втручання держави. До таких послуг належить соціальний захист, соціальне забезпечення, освіта, охорона, здоров’я, армія та правоохоронні органи.

Критики цієї теорії вважають, що чисто ринкових механізмів інвестування приватного сектора не можна побудувати, оскільки центральні органи влади й самоврядування будуть завжди тяжіти до корпоративних утворень, контролюючи таким чином тарифно-цінову політику підприємств. Водночас існують механізми об’єднання політичних сил і лобіювання окремих напрямів, що зменшує конкурентний підхід до вибору виробника послуг.

Теорія соціального партнерства базується на тому, що місцева громада здійснює дві функції: репродукування робочої сили та забезпечення спокою в державі. Дана теорія передбачає партнерство всіх груп і об'єднань у досягненні спільних завдань.

Критики говорять, що дана теорія не підтверджується на прикладах розробки планів економічного розвитку, місцева влада активізує громаду, однак реальна віддача від цього незначна. Більший вплив мають громадські об’єднання й політичні партії, які переслідують свої інтереси.

Світова практика підтверджує перманентність процесу пошуків оптимальної структури управління. Цей процес досить тривалий, у Великій Британії остання адміністративна реформа тривала 24 роки, її результатом стали суттєві зміни структури управління на субнаціональному рівні, яка реалізувала впровадження різних форм децентралізації, до яких належать:

-

деконцентрація;

-

функціональна децентралізація;

-

регіоналізація.

У розділі розглянуто історію розвитку самоврядування в окремих країнах світу, де субнаціональний рівень влади оптимально збалансований на основі децентралізації влади й виваженої регіональної політики цих держав. Розглянуто проблеми трансформації в країнах Східної Європи, країнах Балтії, Росії, Білорусі й Україні, де самоврядування знаходиться на різних рівнях розвитку, однак визначається як ознака демократизації суспільства.

Місцеве самоврядування має розвиватися за наявності механізмів делегування повноважень і субсидіарності, що визначено Європейською Хартією місцевого самоврядування, однак мають місце стримуючі фактори, які суттєво сповільнюють темпи реформ.

Розв’язання проблем економічного розвитку здійснюється шляхом використання відповідних моделей та ефективного використання наявних ресурсів і нетрадиційних шляхів їх залучення. Ресурсне забезпечення економічного розвитку передбачає формування доходів бюджетів за рахунок перерозподілених загальнодержавних податків, місцевих податків і зборів, операцій з майном та інших джерел. Важливими елементами є людські ресурси й адміністративні інструменти, що використовуються для розробки планів економічного розвитку й підвищення ефективності управління.

У другому розділі - “Адміністративна реформа у сфері міжбюд-жетних взаємовідносин” - показано вплив досконалого розмежування повноважень на міжвладні й міжбюджетні взаємовідносини. Для України перехідним має стати варіант фіксованого перерозподілу, за яким усі рівні влади отримають необхідний обсяг ресурсів згідно з формулами. На основі світової практики можна визначити моделі взаємодії центральних і місцевих органів влади, що характеризують рівень децентралізації влади:

-

модель умовної автономії;

-

модель представництва;

-

модель взаємодії.

Країни світу за рівнем автономії можна умовно поділити на три групи, власні ресурси кожної з яких відповідно становлять (у %):

-

високий рівень автономії - понад 40%;

-

середній рівень автономії - до 20%;

-

низький рівень автономії - менше 10%.

Найбільш централізованою є шведська модель, в інших країнах регіональні органи влади виконують більше координаційних функцій, мають також делеговані державні повноваження. Частина цих повноважень не може виконуватись на найнижчих рівнях влади ефективно, що було причиною реорганізації місцевої влади у ФРН на початку 70 років. Кількість муніципалітетів із 24 428, зареєстрованих у 1967 році (дві третини з них налічували менше 1000 мешканців), скоротилась до 8504 у 1981 році. Водночас 564 райони (включаючи міста-райони) були об’єднані в 1981 році в 355 районів. Це суттєво підвищило ефективність управління на рівні самоврядування.

У Польщі адміністративна реформа стосується адміністративно-територіального устрою і системи самоврядування. У результаті сформована трирівнева структура самоврядування у формі гмін і їх об'єднань, повітів, воєводств.

У Польщі функціонує 2489 гмін. Вони мають виборні ради, які створюють виконавчі структури. Повіт утворюється шляхом передачі частини повноважень, що є спільними для гмін. У Польщі нараховується 308 повітів, які відповідальні за виконання функцій, що не можуть бути виконані на рівні гміни.

Воєводство є регіональним рівнем самоврядування, на рівні якого обирається сеймик - представницький орган самоврядування. Очолює воєводство – воєвода.

Як видно з табл. 2.1, Україна належить до урбанізованих країн із населенням близько 50 млн мешканців, однак ВВП на душу населення в Україні значно нижчий ніж у Польщі, Угорщині, а тим більше ФРН або Великій Британії.

Однак, рівень урбанізації не підтверджується рівнем економічного розвитку. Політика держави щодо стимулювання економічного розвитку територій є неефективною і потребує корегування. Основним напрямом удосконалення такої політики є зміцнення ролі самоврядування через оптимізацію децентралізації влади.

Таблиця 2.1

Основні характеристики деяких країн Європи

Країна | Територія (кв. км) | Населення (млн чол.) | ВВП на душу населення

(дол. США) | Урбанізація території (%)

Великобританія | 242 | 59 | 19,600 | 89%

Іспанія | 499 | 39 | 14,350 | 77%

Італія | 294 | 57 | 19,880 | 67%

Німеччина | 349 | 82 | 28,870 | 87%

Польща | 304 | 39 | 3,230 | 64%

Угорщина | 92 | 10 | 4,340 | 65%

Україна | 579 | 50 | 1,200 | 71%

Франція | 550 | 58 | 26,270 | 75%

Адміністративна реформа має охопити всі складові системи влади. Оптимальним варіантом було б:

-

проведення реформи адміністративно-територіального устрою;

-

децентралізація ряду державних функцій на обласний і районний рівні самоврядування;

-

відділення адміністрації президента від державних адміністрацій;

-

запровадження нових механізмів об’єднання територіальних громад;

-

запровадження нових механізмів формування представницьких органів влади і їх виконавчих органів на рівні областей і районів.

Адміністративна реформа в галузях освіти, охорони здоров’я і соціального захисту безпосередньо пов'язана із потребою дотримання загальнонаціональних стандартів. Забезпечити ці вимоги можна шляхом деконцентрації державних повноважень на рівень областей і районів зі створенням відповідних структурних підрозділів відповідних міністерств.

Рис. 2.1 Схема побудови системи управління в Україні

Як показано на рис. 2.1, структура органів влади повинна охопити весь спектр функцій, віднесених до компетенції відповідного рівня влади. Структура зв’язків між органами влади важлива для ефективного й справедливого управління державою, що найкраще здійснюється в умовах оптимальної децентралізації.

Реалізація моделі умовної автономії на базовому рівні самоврядування передбачає, що органи влади цього рівня мають незалежність щодо виконання власних повноважень, його представницькі й виконавчі органи підзвітні громаді. Свобода дій на цьому рівні визначається Конституцією і чинним законодавством, а законодавство визначає основні механізми реалізації конституційних положень та уточнює їх.

Місцева влада несе повну відповідальність за свої рішення в межах компетенції і надання послуг на власній території. За таких умов буде досягнуто значного рівня ефективності використання місцевих ресурсів, а орган влади може брати участь у корпоративному управлінні й створювати недержавні організації, що буде сприяти створенню конкурентного середовища й оптимізації витрат на виробництво послуг.

На рівні областей і районів запропоновано реалізувати модель представництва, за якою державна влада на субнаціональному рівні представлена державними адміністраціями, підконтрольна й підзвітна урядові, очолюваному Прем'єр-міністром. Керівники адміністрацій призначаються Кабінетом міністрів, а структура й повноваження регламентуються законом і відповідними положеннями.

Адміністрації не несуть відповідальності за прийняття рішення й надання місцевих послуг, однак координують тарифно-цінову політику на окремі види послуг. Адміністрації не можуть брати участь у корпоративному управлінні, але можуть залучати до виконання окремих повноважень недержавні організації.

У деяких галузях пропонується запровадити модель взаємодії, за якою розподіл влади базується на розподілі функцій, взаємному делегуванні повноважень, визначенні ресурсів для їх виконання. Взаємовідносини базуються на договірній основі, а договірні сторони є рівними, що забезпечить відповідний рівень компетенції і відповідальності за виконання.

Таку модель найкраще реалізувати в гуманітарній і соціальній сфері, зокрема, в освіті, охороні здоров’я, соціальній допомозі й соціальному захисті, а також в організації роботи громадського транспорту. Модель забезпечить високу ефективність використання ресурсів і справедливість у наданні послуг. Створені адміністрації можуть братати участь у корпоративному управлінні й використовувати державні й недержавні організації

Взаємовідносини по вертикалі й горизонталі визначають ефективність управлінських процесів щодо спільної інфраструктури на субнаціональному рівні, що підтверджує стан інженерних комунікацій, до яких належать системи водопостачання й каналізування, утилізації сміття, дороги, зв'язок, а також об'єкти соціальної інфраструктури: школи, лікарні, фельдшерсько-акушерські пункти, школи, клуби, бібліотеки.

Третій розділ - “Міжбюджетні взаємовідносини в період трансформації суспільства” - присвячений міжбюджетним взаємовідно-синам. Визначення бюджету як інструменту фінансової політики визначає, що бюджет насамперед є політичним документом, а потім - фінансовим планом і засобом спілкування.

Міжбюджетні взаємовідносини формуються по вертикалі влади й на рівні органів самоврядування. Фінансове вирівнювання належить до компетенції державного бюджету й бюджетів областей. Формування доходної частини бюджетів включає доходи від діяльності комунальних підприємств, що потребує зваженої тарифно-цінової політики.

Таблиця 3.1

Динаміка купівельної спроможності бюджету м.Львова

Назва | Од.вим. | 1998 р. | 1999р. | 2000 р.

Доходи | грн | 214000000 | 156000000 | 157552000

у.о. | 77 256 | 34 061 | 29 176

На одного мешканця | грн | 260,9 | 191 | 193,3

у.о. | 94,2 | 41,7 | 35,7

Середній курс | грн./у.о. | 2,77 | 4,58 | 5,4

Зібрано в місті разом | грн | 682 700 000 | 828 300 000 | 886 000 000

у.о. | 246462093 | 180851528 | 164074074

Питома вага в бюджеті | % | 31,35% | 18,83% | 17,78%

Отже, спостерігається стійка динаміка зменшення величини фінансів, що залишаються на території міста.

Період трансформації характеризується ознаками неповних бюджетних обмежень за яких підприємства можуть впливати на тарифно-цінову політику. Потреба створити ілюзію соціального захисту приводить до того, що тарифи на комунальні послуги фактично є переносом собівартості виробництва послуг підприємства на їх споживача через різницю вартості послуг для населення й підприємств.

Міжбюджетні взаємовідносини з муніципальним господарством включає взаємовідносини з бюджетними організаціями, установами й комунальними підприємствами. Дебіторська заборгованість комунальних підприємств є причиною відсутності амортизаційних відрахувань і погіршення стану інженерного господарства міст.

Інструментом впливу на ефективність роботи муніципального господарства може бути формування системи аналізу стану й моніторингу, яка передбачає здійснювати аналіз діяльності підприємств за низкою показників. Шляхом підвищення ефективності діяльності муніципальної сфери є реструктуризація, у результаті якої створюється конкурентне середовище, виникає можливість залучення приватного капіталу до покращання стану інфраструктури.

Бюджет може стимулювати або гальмувати економічний розвиток, прискорювати або уповільнювати темпи реформування, тому дослідження проблем бюджету й міжбюджетних взаємовідносин і завершення формування правової основи й механізмів реалізації законів допоможуть у формуванні збалансованої економічної інфраструктури територіальних одиниць, однак ці проблеми неможливо вирішити без докорінної адміністративної реформи управління фінансами.

Фінансову основу органів місцевої і державної влади складають податки. Питома вага податку на доходи в місцевих бюджетах різних країн світу суттєво відрізняється. Отже, податкова політика формує основу взаємовідносин між виробником товарів і послуг, що є основними платниками податків і органами влади, які споживають кошти.

Місцеві збори й платежі є важливим джерелом доходів місцевих бюджетів. Обсяги місцевих зборів регулюються чинним законодавством шляхом обмеження їх максимальної величини. Значну частину доходів місцевих бюджетів складають платежі за товари й послуги.

Питома вага місцевих бюджетів у зведеному бюджеті складає 45% без дотацій і субвенцій і 53% з дотаціями й субвенціями з держбюджету й ко-рот-костроковими позиками. Найбільшу питому вагу в місцевих бюд-же-тах складають податок на доходи підприємств і прибутковий податок із громадян.

Деякі види місцевих податків і зборів мають низький рівень доходності, але дорогу й складну систему їх адміністрування. Така ситуація призводить до того, що частина таких зборів не справляється.

Встановлено, що передумовою економічного процвітання є інвестиційна активність. Місцеві позики використовуються як фінансовий інструмент забезпечення виконання інвестиційних програм і проектів, при цьому здійснюється державне регулювання величини запозичень.

Значні коливання розподілу доходів від податків зумовлені застосуванням різних нормативів закріплення надходжень від загальнодержавних податків за місцевими бюджетами, що мало б на меті реалізувати принцип мінімізації кількості бюджетів, які дотуються з державного бюджету. Існуюча система провокує міжрегіональні суперечності, оскільки спостерігаються значні відмінності в рівнях бюджетного забезпечення в розрахунку на одного жителя.

ВИСНОВКИ

1.

Знаходження оптимального рівня децентралізації є передумовою економічного розвитку територій. Сталий економічний розвиток регіонів забезпечить стабільність міжбюджетних взаємовідносин. Із цією метою необхідно завершити формування системи планування, статистичної звітності й моніторингу окремих показників соціально-економічного розвитку.

2.

Необхідно вдосконалити базовий Закон України “Про місцеве самоврядування” і здійснити реформу адміністративно-територіального устрою; ліквідувати існуючу невідповідність між делегованими повноваженнями й необхідними для виконання ресурсами. Аналіз делегованих і власних повноважень має стати основою визначення міжбюджетних взаємовідносин по вертикалі й горизонталі влади.

3.

Із метою забезпечення економічного розвитку слід стимулювати формування системи недержавних фінансово-кредитних інституцій, розробити й запровадити регулятивні механізми запозичень і використання позичених фінансових ресурсів. Величина запозичень має співвідноситися з можливістю повертати позики і враховувати вплив боргових зобов'язань на бюджети майбутніх поколінь.

4.

Потребує подальшого удосконалення механізм міжвладної кооперації для забезпечення максимально можливого балансування утримання й розвитку економічної інфраструктури. З метою покращання можливостей формування бюджету розвитку необхідно розробити правовий коридор фінансово-кредитної політики, утворити Національний Фонд Запозичень фінансування цільових проектів органів місцевого самоврядування й об'єднань територіальних громад.

5.

Мають бути запроваджені моделі фінансового аналізу й моніторингу бюджетних показників. Така система підвищить прозорість органів самоврядування, буде сприяти підвищенню ефективності управління ресурсами. Із метою децентралізації управління фінансами необхідно удосконалити існуючу структуру управління:

-

під виокремленні функції, що стосуються виключно місцевих бюджетів, утворити власні фінансові органи;

-

створити органи внутрішнього аудиту в місцевих органах влади;

-

на рівні сільських районів розділити фінвідділи відповідно до повноважень з управління місцевими й державними фінансами;

- ліквідувати існуючі районні фінвідділи в містах, де немає районних рад.

6.

Слід активізувати діяльність органів влади щодо підтримки недержавних консультаційних та інформаційних центрів, закладів перепідготовки й підвищення кваліфікації персоналу для муніципального сектора, а також щодо програм для оптимізації управління й відкритості влади. У місцевих бюджетах потрібно передбачати витрати на навчання, підвищення кваліфікації службовців. Із метою оцінки ефективності й економічності управління необхідно запровадити обов'язковий комплексний аудит ефективності управління органів влади, державних і комунальних підприємств.

7.

Підвищення рівня кваліфікації кадрів для органів самоврядування є вирішальною умовою ефективного управління місцевим господарством.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Федів І. Львів:досвід адміністративної реформи на рівні місцевого самоврядування. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 402с.

2. Федів І. Муніципальна служба - складова державної служби України // Вісн. держ. служби України. – 1996. - №1. – С. 57-65.

3. Федів І. Самоврядування //Командор. – 1995. - №1. – С. 29-30.

4. Федів І. Міське самоврядування: проблеми, досвід, пропозиції // Актуальні проблеми розвитку міст та міського самоврядування (історія і сучасність): Тези міжнар. наук.-практ. конф. – Рівне, 1993. – 3 с.

5. Федів І. Львівські муніципальні фінанси – пропозиції з удосконалення. - Л., 1996. – 35 с.

6. Федів І. Економічна інфраструктура і розвиток міст. Самоврядування та самоорганізація територіальних громад: Матеріали наук.-практ. конф. – Л.: Вид-во ЛФ УАДУ, 1999. – С. 49-62.

7. Качур П., Федів І., Фишко Є. Міжбюджетні стосунки в Україні // Екон. есе, зб. Ін-ту реформ. – К., 2000. – Вип. 2. – 47 с. (авт. – 0,5 д.а.).

8. Бойко-Бойчук О., Федів І., Фишко Є. Суспільний контроль за місцевою владою як механізм запобігання корупції // Екон. есе, зб. Ін-ту реформ. – К., 2000. – Вип. 8. – 83 с. (авт. - 0,6 д.а.)

9. Федів І. До економічного розвитку в державі через адміністративну реформу на місцевому рівні // Проблеми малих міст України: Матеріали наук.-практ. конф. – Л., 2000. – С.79-87 .

10. Федів І. Принципи Європейської Хартії місцевого самоврядування: Навч. посіб. – К., 2000. – 136 с.

11. Федів І. Місцеве та регіональне самоврядування у період трансформації суспільства в Україні // Ефективність державного управління (регіональний аспект): Матеріали щоріч. наук.-практ. конф. – Л.: Вид-во ЛФ УАДУ, 2001. – С. 160-166.

12. Соціально-культурні бар'єри на шляху муніципальної реформи / Бойко-Бойчук О., Мейжис І., Федів І., А. Хорунжий А. - Миколаїв: Вид-во Атол, 2000. – 256 с. (авт. – 2 д.а.).

13. Розпутенко І., Федів І. Державні фінанси: формування і викорис-тання на місцевому рівні. – К.: Вид-во УАДУ, 1997. – 104 с. (авт. – 2 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Федів І.О. Міжбюджетні взаємовідносини в період трансформації суспільства в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.05 – галузеве управління. - Українська Академія державного управління при Президентові України. - Київ, 2000.

У дисертації висвітлені практичні проблеми становлення самоврядування в Україні в період трансформації суспільства. Викладені пропозиції щодо удосконалення міжбюджетних взаємовідносин і структури управління на субнаціональному рівні влади.

У роботі проаналізовані основні тенденції і особливості бюджетної політики й міжбюджетних відносин. Проведено порівняльний аналіз зазначених процесів в економічно розвинутих і посткомуністичних країнах і опрацьовано досвід економічно розвинутих країн.

Обґрунтовано необхідність реструктуризації сфери комунальних послуг, що покращить їх якість і дасть поштовх до розвитку економічної інфраструктури.

У дослідженні доведено, що система планування й формування бюджету розвитку є необхідною складовою процесу стабілізації і економічного розвитку, доведено необхідність розробки моделей фінансового аналізу й моніторингу всіх секторів економіки й бюджетів.

Серед основних висновків - необхідність залучення громадськості до процесу вибору пріоритетів і збільшення прозорості місцевої влади на всіх етапах прийняття рішення.

Ключові слова: бюджет, міжбюджетні взаємовідносини, місцеве самоврядування, трансферт, трансформація суспільства, розмежування повноважень, економічна інфраструктура, управління ресурсами, муніципальний сектор економіки.

АННОТАЦИЯ

Федив И. О. Межбюджетные взаимоотношения в период трансформации общества в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления, специальность 25.00.05 – отраслевое управление. - Украинская Академия государственного управления при Президенте Украины. - Киев, 2000.

В диссертации освещены практические проблемы становления самоуправления в Украине в период трансформации общества. Предложены рекомендации по улучшению межбюджетных отношений и структуры управления на субнациональном уровне власти. В работе изложены экономические условия становления самоуправления и обоснована его значимость как одного из основных факторов политической, экономической и социальной стабилизации в государстве в целом.

В работе проанализированы главные тенденции самоуправления в условиях переходной экономики, а также особенности бюджетной политики и межбюджетных взаимоотношений. Представлен сравнительный анализ указанных процессов в экономически развитых и посткоммунистических странах. Изучен опыт экономически развитых стран в сфере межбюджетных взаимоотношений разных уровней власти.

Рассмотрен путь усовершенствования межбюджетных отношений через усовершенствование системы планирования и реструктуризации местного хозяйства.

С целью повышения эфективности управления обоснована необходимость проведения комплексного анализа и разработки критериев для мониторинга отдельных экономических и финансовых показателей предприятия или органа власти; потребность в реструктуризации сферы коммунальных услуг как таковой, что будет способствовать развитию экономической инфраструктуры и улучшит качество услуг.

В исследовании доказана необходимость установления опти-маль-ного уровня децентрализации управления ресурсами. Обосновано, что экономическое развитие в государстве неразрывно связано с состоянием экономической инфраструктуры на местном уровне. Также установлено, что стратегическое планирование и формирование бюджета развития – это необходимые составные процесса стабилизации и экономического развития.

В работе рассмотрена необходимость разработки моделей презентации финансового анализа и мониторинга для местных бюджетов и коммунального хозяйства.

Сделаны выводы о необходимости привлечения общественности к процессам выбора приоритетов развития, а также достижения прозрачности местной власти на всех этапах принятия решения.

Рассмотрены пути достижения этой цели через вовлечение в процесс управления представителей общественностнных организаций и институций професинальной поддержки самоуправления, в процесс принятия решения через разработку планов и проектов бюджета.

С учетом мирового опыта предложено усовершенствовать фискальную и бюджетную политику в Украине в направлении закрепления соответствующей части собственных ресурсов в бюджетах всех уровней самоуправления, заменив существующую структуру бюджетов. Величина собственных доходов при этом должна составлять не менее 40% удельного веса бюджета.

Обоснована необходимость создания системы, которая функционально сможет обеспечить обмен ресурсов и осуществить анализ их использования, с целью повышения эффективности использования ресурсов городского совета, прозрачности власти и мониторинга деятельности бюджетных организаций, предприятий и учреждений коммунальной собственности.

Разработана концепция системы анализа и мониторинга бюджета, элементы которой на сегодня реализованы или реализуются. Важным аспектом такой системы есть создание постоянно действующих аналитических групп, которые работают по такой методике с использованием электронных моделей и технических средств обработки информации.

Предложенные методические рекомендации по изучению финан-сово-экономического состояния муниципального хозяйства включают анализ затрат на содержание бюджетных организаций и учреждений, а также деятельность коммунальных предприятий.

Ключевые слова: бюджет, межбюджетные взаимоотношения, местное самоуправление, трансферт, трансформация общества, разделение полномочий, экономическая инфраструктура, управление ресурсами, муниципальный сектор экономики.

SUMMARY

Ivan O. Fediv. Interbudgetary relationships in Ukraine in the period of society transformation-Manuscript.

The thesis for a Candidate Degree in Public Administration, Speciality 25.00.05-Sectoral Administration: Ukrainian Academy of Public Administration, Office of the President of Ukraine, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to practical aspects of self-government development in transition in Ukraine. The author has presented the propositions for interbudgetary relationships and management structure improvement at local level. The main trends and peculiarities of budget policy and interbudgetary relationships have been analyzed.

The comparative analysis of above mentioned process in developed industrial and post-communist countries has been presented. The necessity for communal services restructuring which will facilitate economic infrastructure development and improve the quality of services.

It is the system of budget for development planning and formation – key element of process of stabilization and economic development, that has been proved in the manuscript. Besides the importance of development of financial analysis models and monitoring of all economic sectors and their budgets has been grounded.

Public involvement in priority setting, better transparency and openness of local government at all stages of decision-making is one of the main conclusions of the dissertation.

Key words: budget, interbudgetary relationships, local government, transfer payments, transformation of society, economic infrastructure, recourses management, municipal sector of economy.






Наступні 7 робіт по вашій темі:

ефективність природних та синтезованих регуляторів росту при застосуванні під садивні бульби картоплі - Автореферат - 23 Стр.
СТРУКТУРНО-АНАЛІТИЧНІ МОДЕЛІ, АЛГОРИТМИ І ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ ДЛЯ РОЗПІЗНАВАННЯ ВИРОБНИЧИХ СИТУАЦІЙ ЗА РІЗНОТИПНИМИ ОЗНАКАМИ - Автореферат - 24 Стр.
МІСЦЕВА ТЕРАПІЯ РАН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТА З ЗАСТОСУВАННЯМ ВОСКІВ КРИМСЬКОЇ ТРОЯНДИ, ЛАВАНДИ І ШАВЛІЇ - Автореферат - 23 Стр.
ВПЛИВ СТРУКТУРНИХ ПЕРЕБУДОВ НА НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНУ ПЛАСТИЧНІСТЬ НОВИХ КРИСТАЛІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ: НАДПРУЖНІ СПЛАВИ, МЕТАЛОКСИДНІ ВТНП, ФУЛЕРИТИ - Автореферат - 44 Стр.
СТЕРЕОХІМІЯ ПРИЄДНАННЯ БРОМУ ДО АЦЕНАФТИЛЕНУ ТА ЙОГО ПОХІДНИХ - Автореферат - 21 Стр.
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ СПІЛКУВАННЯ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ РОЗВИВАЮЧИХ ІГОР - Автореферат - 25 Стр.
Луцька “Просвіта” (1918 – 1935 роки) - Автореферат - 35 Стр.