КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Котеленець Ірина Василівна

УДК 811.112.2’276.6:636

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НІМЕЦЬКОЇ

ТЕРМІНОСИСТЕМИ ТВАРИННИЦТВА

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі германської філології Київського

національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Сахарчук Людмила Іллівна, завідувач кафедри германської філології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Кияк Тарас Романович, професор кафедри ТПП германських мов

Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

кандидат філологічних наук, доцент

Меньшикова Надія Василівна, завідувач кафедри німецького

перекладу Київського національного лінгвістичного

університету МОН України

Провідна установа: Львівський національний університет

імені Івана Франка, кафедра німецької філології

Захист відбудеться “28” листопада 2002 р. о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка

(01033, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 14).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:

01013, Київ-13, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “26” жовтня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.В.Смущинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На сучасному етапі розвитку науки гостро постала проблема необхідності дослідження термінологічних систем різних наук, включаючи і термінологію тваринництва. Cтановлення термінології, її розвиток ініціюються позамовними чинниками, але самі процеси становлення і розвитку термінології, так само як результат цих процесів, регулюються законами мови. В термінології більшою мірою, ніж в інших шарах лексики, проявляється взаємодія екстра- та інтралінгвістичних чинників. Цим пояснюється і те, що мовознавці об’єктом своїх досліджень часто обирають термінологічний комплекс мови.

Різні аспекти функціонування термінологічної лексики протягом 20-го століття вивчали як українські, так і зарубіжні лінгвісти В.В.Виноградов, О.О.Реформатський, В.М.Лейчик, Е.Вюстер, Д.С.Лотте, Е.Ф.Скороходько, Т.Р.Кияк, Т.І.Панько, Д.Н.Ушаков та ін. Вчені доходять висновку, що з метою однозначності комунікації в процесі реалізації фахових знань сучасний стан науки вимагає поглибленого вивчення таких питань, як процеси формування термінологічних систем, семантизація термінів, їх стандартизація та прагмастилістична реалізація в науковій літературі та науковій комунікації. Прогрес людства, розвиток науки і техніки передбачає також активну дослідницьку діяльність у галузі термінологічної лексики, явищ і процесів номінації та термінологізації.

Актуальність теми дисертації зумовлена соціальною та лінгвістичною необхідністю багатоаспектного дослідження формування та функціонування терміносистеми, що й викликає незаперечну увагу мовознавців. Термінологічна лексика в ході невпинного розвитку науки постійно поповнює словниковий склад мови. Ця лексика є одним з його активних, динамічних, комплексних компонентів, який вимагає всебічного лінгвістичного дослідження. Останнє віддзеркалює стан відповідної науки. Актуальність випливає також з того, що німецькомовна сільськогосподарська термінологія формує вагому ланку загального господарсько-економічного понятійного апарату, постійно взаємодіючи із побутовою лексикою. Термінологія даної науки займає особливе місце між технічною та загальновживаною лексикою, які знаходяться у постійних взаємообумовлених зв’язках.

Саме лінгвістика є тією організуючою силою, котра здатна регулювати процеси професійного взаєморозуміння, координувати формальну та понятійну сторони термінів. Актуальність роботи полягає також у необхідності постійного вдосконалення та нормування тваринницької професійної лексики. Хоча термінологія тваринництва і вважається однією із найбільш завершених, все ж тут постійно зростає питома вага спеціальних найменувань. Активні процеси термінотворення супроводжуються значною варіативністю найменувань, діапазон яких розширюється. Зумовлена цим необхідність впорядкування та уніфікації термінологій німецькомовних країн вимагає також теоретичного осмислення явища варіативності в терміносистемах і підтверджує актуальність подібних досліджень.

Об?єктом поданої роботи виступає лексичний склад термінології тваринництва німецької мови.

Предметом дослідження слугують лексико-семантичні та структурні особливості термінів тваринництва.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана у руслі міжкафедральної теми, що розробляється у відділенні західної філології та перекладу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів (лінгво-дидактичні аспекти)” (01 БФ0147-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України.

Мета дослідження полягає у всебічному аналізі термінів тваринництва як цілісної системи, а також в тому, щоб виявити ті семантичні властивості термінології тваринництва в цілому, які обумовлені системно-структурною природою цього мовного об’єкту.

Для досягнення мети поставлено такі завдання:

1) Дати характеристику основним ознакам терміна та виокремити лексичний склад термінології, що є об’єктом дослідження; проаналізувати всі її елементи з точки зору взаємовідносин: термін – загальновживане слово.

2) Виявити семантичні процеси у сфері терміносистеми тваринництва в діапазоні “термінологізація – реалізація”.

3) Встановити продуктивні способи утворення термінів тваринництва німецької мови.

4) Розглянути вмотивованість термінів та дати їх класифікацію.

5) Визначити основні джерела, шляхи формування та поповнення терміносистеми тваринництва.

6) Дослідити причини та умови нетермінологічного вживання лексичних одиниць терміносистеми тваринництва.

Методи дослідження. У роботі застосовуються такі методи дослідження: метод індуктивного аналізу як вияв методу лінгвістичного спостереження; методи аналізу парадигматичних та семантичних відношень між лексемами; методи словотвірного аналізу; елементи статистичного методу.

Матеріалом дослідження є 5100 термінів тваринництва. Вони зібрані шляхом аналізу фахової літератури та словників, з яких одним із основних вважається “Німецько-російський сільськогосподарський словник”, фахових підручників з тваринництва та наукових видань, а також у процесі роботи з інформантами.

Наукова новизна. Наша робота є однією з перших спроб простежити з позицій термінознавства формування і розвиток сучасної німецької термінології тваринництва як системи. Досліджуючи сучасну термінологію тваринництва на синхронному зрізі, ми розглядаємо кожне явище в даній термінології як історично обумовлене, і яке є результатом попереднього розвитку мови та виходимо з того, що сучасний стан мови є базою для її подальшого розвитку. У дисертаційній роботі з?ясовується не лише динаміка розвитку і формування термінології тваринництва німецької мови, але також уточнюються загальні і специфічні процеси та проблеми творення і функціонування наукових термінів і відповідної терміносистеми німецької мови.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона пропонує засади методології для подальшого дослідження німецької терміносистеми тваринництва, допомагаючи при цьому виявити особливості окремих терміносистем. Теоретичне значення дисертації визначається результатами проведеної роботи, які можуть бути використані в подальших теоретичних дослідженнях у термінознавстві: доповнюється і поглиблюється лінгвістична характеристика таких понять, як термінологічна дефініція, номенклатура, професійна лексика. Розроблені питання дають повніше уявлення не лише про процеси, що відбуваються в німецькій термінології тваринництва, а й пояснюють сутність терміна в цілому. Дослідження сфери тваринництва розкриває динаміку формування німецької термінології тваринництва, шляхи та способи її поновлення. Відповідно накреслюються перспективи подальшого детального вивчення та можливого впливу вчених на розвиток різних терміносистем.

Практична цінність результатів дослідження визначається можливістю їх використання для укладання термінологічних словників, на лекціях та семінарських заняттях з курсу лексикології сучасної німецької мови (розділи “Соціально-фахова диференціація словникового складу німецької мови”, “Термінознавство та термінографія”), а також на заняттях з німецької мови для слухачів сільськогосподарських вищих навчальних закладів, для підготовки студентів, які від’їжджають на практику до фермерських господарств німецькомовних країн. Отримані дані значною мірою об’єктивують процеси нормалізації та стандартизації термінологічних одиниць терміносистеми тваринництва, сприяють їх гармонізації на міжмовному рівні, що теж важливо з огляду на мовну політику в нашій державі. Останній фактор особливо важливий з огляду практичного перекладу (як усного, так і письмового) даної фахової лексики в німецько-українському мовному просторі.

Апробація. Результати дослідження апробовані на міжнародних наукових конференціях з проблем тваринництва “Тваринництво України: селекція, технологія, екологія” (м.Львів, 1999 р.), на міжвузівській міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів “Молоді вчені – майбутнє вітчизняної науки” в секції “Філологія” (м.Суми, 2000 р.) та на міжнародній науковій конференції “Проблеми української термінології” (м.Львів, 2002 р.). Робота обговорювалась на кафедрі германської філології Київського національного університету, на наукових семінарах відділення „Sprachatlas“ (Аугсбургський університет, Німеччина), а також із фахівцями-тваринниками в об’єднанні з розведення племінної бурої худоби ( Braunviehzuchtverband м. Біберах, Німеччина) та в об’єднанні з розведення племінної симентальської худоби (Fleckviehzuchtverband м. Відень, Австрія). Головні положення дисертації викладені в 6 публікаціях.

Основні положення, які виносяться на захист:

1. Термінологія тваринництва сучасної німецької мови є динамічною цілісною системою, яка реалізується в конкретних підсистемах при взаємодії відповідних мовних рівнів. Вона складалася впродовж багатьох століть і розвивалася разом із наукою тваринництва, підтверджуючи аналогічність еволюційних процесів як загальновживаної, так і термінологічної лексики.

2. Для терміносистеми тваринництва німецької мови (ТТНМ) характерна специфічна реалізіція полісемічних, антонімічних, синонімічних, омонімічних та інших лексико-семантичних процесів, що свідчить про відносну самостійність ТТНМ як підсистеми літературної німецької мови. Ці особливості проявляються у формі небагаточисельної полісемії, комплементарної антонімії, наявністю омонімії.

3. Способи номінації термінів тваринництва багаточисельні та різноманітні. До них належать терміни-слова, терміни-абревіатури та терміни-символи. У складі ТТНМ діють ті самі словотвірні моделі, що й у нетермінологічній лексиці. Найбільшою продуктивністю в системі термінів тваринництва відзначається словоскладання.

4. Терміни тваринництва репрезентуються тематичними групами. Вони становлять своєрідні ієрархічні утворення внутрішньоспіввіднесеної системи, між якими існують різноманітні лексико-семантичні зв’язки, що забезпечують перехід термінів з однієї групи в іншу.

5. Семантика термінів може бути представлена більш прозоро шляхом осмислення внутрішньої вмотивованості семантичних знаків. Для німецької термінології тваринництва характерний високий ступінь вмотивованості термінологічних одиниць щодо власномовної основи і, відповідно, низький ступінь прозорості внутрішньої форми номінацій, які є інтернаціоналізмами.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, списку довідкової літератури, а також додатків. Повний обсяг роботи складає 222 сторінок, з яких 163 займає основний текст, 32 додатки, де представлено короткий німецько-український словник тваринницьких термінів та глосарій дефініцій головних лігвістичних термінів. Список використаної літератури нараховує 262 найменувань. У першому розділі викладено теоретичні та практичні дослідження з питань екстра- та інтралінгвістичних факторів впливу на розвиток термінології тваринництва. На основі існуючих досліджень по визначенню значень “термін”, “термінологія”, “терміносистема” викладено ознаки терміна тваринництва німецької мови. Подано структуру термінолексики та тематичні групи термінів тваринництва. Визначаються також основні етапи становлення термінологічної лексики тваринництва. Одним із важливих питань цього розділу є лексико-генетична та лексико-граматична характеристика. У другому розділі на основі лексики тваринництва викладено положення про семантичні процеси у лексико-семантичній підсистемі мови для спеціальних цілей тваринництва зокрема та інших терміносистем взагалі. Дається характеристика однозначності та багатозначності термінів тваринництва, явища полісемії та омонімії термінів у тваринницькій терміносистемі. Визначається також, що у тваринницькій фаховій лексиці наявна антонімія, серед тваринницьких термінів є також метафора та метонімія. У цьому розділі досліджується механізм експресивної забарвленості термінів.

У третьому розділі дисертаційної роботи дається загальна характеристика особливостей термінологічного словотворення. Визначаються семантичні, синтаксичні та морфологічні способи термінотворення у термінології тваринництва німецької мови. У цьому розділі подані висновки щодо найрозповсюдженішого способу утворення термінів.

У загальних висновках підводяться підсумки дисертаційного дослідження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми, актуальність роботи, визначається мета і завдання дослідження, його зв’язок з іншими науковими темами. Пояснюється новизна отриманих результатів, їх теоретичне значення та практична цінність, впровадження й апробація, описується структура роботи.

Перший теоретичний розділ дисертації “Екстра- та інтралінгвістичні фактори впливу на розвиток термінології тваринництва” має за мету вироблення теоретичної основи та висвітлення питань, пов’язаних з визначенням, характеристикою терміна, термінології та терміносистеми.

Термін іменує спеціальне поняття. Специфіка цього поняття в тім, що воно не повинно втрачати своєї цілісності, якими б засобами і способами не передавався його зміст. Термін будь-якої галузі знань виражає спеціальне професійне поняття, якщо воно вживається в умовах спеціальної професійної комунікації. Термінологія тваринництва віддзеркалює одну з прадавніх сфер людської діяльності, становить значний інтерес для лінгвістичних досліджень завдяки своїй різноманітній лексиці, семантичним особливостям, завдяки тому, що вона може розглядатися як представник так званих природно утворених термінологій.

У деяких дослідників існує думка, що термінологія окремої науки починає бурхливо розвиватися з поступом самої науки. І в минулому, і зараз будь-яка професія породжує свою термінологію. Таким чином, в термінологічній проблематиці виділяються кілька напрямків, серед них: напрямок, пов’язаний з розумінням терміну як спеціальної номінативної одиниці, та напрямок, який розглядає термін як слово чи словосполучення у спеціальній функції. Наше дослідження виконане у руслі другого напрямку.

Термін традиційно характеризується як звичайне слово в особливій функції на тій підставі, що майже будь-яке слово може бути використане у ролі терміна (тут уточнюючі ознаки теж важливі). Однак зворотнє “перетворення” (будь-який термін > слово) небезумовне, оскільки не будь-який термін, виражений вербальними засобами (або: тільки вербальними засобами), може бути звичайним словом. Очевидно, найістотнішою ознакою наукового терміна є дефінітивність. О.С. Ахманова, безперечно має рацію, наголошуючи на важливості цього критерію та стверджуючи, що саме він допоможе, зокрема, у випадку зовнішнього збігу терміна та “звичайного” слова. Термінологи вважають дефінітивність головним критерієм при відокремленні термінів від основного словникового складу мови. Значення принципу дефінітивності стає особливо важливим, коли йдеться про “консубстанціальні” терміни, тобто терміни, які збігаються за формою зі “звичайними”, повсякденними мовними одиницями. Вони функціонують у “звичайній” мові, і їх не співвідносять із відповідними дефініціями. Саме наукові визначення переносять їх у метамову, іншу семіотичну систему, де вони стають членами групи (підсистеми) термінологічних одиниць.

Проте і тут не все однозначно. Перш за все: що таке наукове визначеня? Як його відрізнити від “звичайного ” визначення у тлумачному словнику? Слово Luft (так само як українське “повітря”) у мові “пересічної” людини, хіміка та фізика позначає той самий об’єкт. Проте “бачать” вони його по-різному. Це стосується, наприклад, і таких слів, як “Kuh”, “Stier”, “Kalb” та ін. Найважливішою ознакою терміна, на наш погляд, є те, що його дефініція, а отже значення, є елементом специфічної поняттєвої системи, яка обслуговує певну професійну ділянку.

Розглянемо питання про співвідношення категорій терміна і номенклатури у тому обсязі, який необхідний для вирішення поставлених завдань і досягнення визначеної наукової мети. Зіставлення категорій терміна і номенклатури можливе і доцільне лише тоді, коли номен розглядається як носій наукових знань і входить до складу спеціальної лексики. Сучасний рівень наукових, спеціальних знань робить необхідним розрізняти власне термін і номенклатурні найменування - назви термінів, які входять до компетенції певної галузі знань. В основу найменування можуть бути покладені зовсім випадкові асоціації, що служать для досягнення різних цілей. Ми виходими з того, що номенклатура – це система абсолютно абстрактних і умовних символів, єдине призначення якої полягає в тому, щоб дати максимально зручні з практичної точки зору засоби для позначення предметів, речей без прямого відношення до потреб теоретичної думки, яка оперує цими речами. Головна відмінність номена від терміна в тому, що номен не має прямого значення; останнє розкривається якраз через сам термін як сполучну ланку: номен – термін – лексичне значення.

На матеріалі списку тваринницької номенклатури, яка формується стихійно, нами зроблено спробу визначити особливості виникнення назв відповідних найменувань:за наявністю одного з компонентів, що входить до складу: йогурт “Fruchtegut”;за подібністю до певних явищ (метафоризація): „Milchweg“, „WeiЯe Ufer“(Pl), „Erfolg im Stall“;за місцем виникнення: „Alpenmilch“, „Hochland“, „Bergkдse“ “Schweizerkдse“;

за використанням властивостей і функцій предмета, спрямованих на кінцеву мету: йогурт “Diatjogurt”, “Schmeckt gut”, „Erfolg im Stall“;за призначенням: Fleisch “Zum Tisch”, „Bonsilage”.

Простежуючи головні етапи еволюції науки тваринництва, вдалось встановити закономірності розвитку її термінології, які дають змогу провести порівняльний аналіз продуктивності різних засобів її поновлення з метою виявлення найбільш перспективних і доцільних способів утворення нових термінів.

Першим етапом розвитку термінології тваринництва німецької мови можна назвати період з ХVІ до ХVІІІ сторіччя. Велика кількість термінів сформувалася на основі загальнолітературної німецької мови, а також перейшли як запозичення з латини та грецької мов. Більшість термінів греко-латинського походження зустрічається у ветеринарії – анатомії та фізіології тварин: die Zystis – сечовий міхур. Терміни першого періоду - це найменування тварин (die Kuh – корова, das Schwein – свиня, das Ferkel – порося, der Stier – бик, das Kalb – теля, das Vieh – худоба, das Tier - тварина), а також процесів, які пов’язані з утриманням, годівлею та приготуванням кормів для тварин (halten – тримати, zuchten – розводити, futtern – годувати, besamen – запліднювати, masten – відгодовувати). Ці лексичні одиниці перейшли із загальновживаної лексики до термінологічної системи. Для цього періоду характерна термінологізація одиниць загальновживаного словникового складу і, таким чином, поповнення термінологічної галузі.

Другий етап – це ХІХ - початок ХХ сторіччя – період інтенсивного розвитку науки і техніки, в тому числі і тваринництва. Подальшого інтенсивного розвитку набули такі галузі тваринництва, як кормовиробництво, розведення тварин та ветеринарна медицина. З ними розвивалися і відповідні термінологічні групи. У цей час науковці активно працюють над дослідженням не тільки зовнішніх органів тварин, але й внутрішніх органів та процесів, а також над модернізацією утримання та розведення тварин. До кінця другого етапу основний склад терміносистеми тваринництва визначився вже достатньо чітко. Він представлений новими детермінативно-субстантивними композитими: die Grьnfьtterung – ?одівля зеленим кормом, der Milchfettgehalt – жирність молока, die Gruppenhaltung – групове утримання, die Reinzucht – виведення чистих ліній, die Kreuzungszucht – промислове схрещення; утвореннями термінологічних словосполучень: die leistungsbezogene Fьtterung – ?ідносна продуктивність корму, die trachtige Kuh – тільна корова, das gemerzte Tier – вибракована тварина, die tierische Erzeugung – тваринницьке виробництво; запозиченнями з інших мов, зокрема з грецької та латини: das Protein - протеїн, der Konzentrat – концентрат.

Третій етап розвитку - сучасний період ( після 40-го року ХХ ст.). Для сучасного періоду розвитку німецької термінології тваринництва характерна активізація словотворчих процесів. Мовна система, компонентом якої є термінологічна лексика, зокрема її словотвірна система, яка розвивається за своїми внутрішніми законами, знаходиться під великим впливом соціальних факторів. Особливо це відчутно в термінологічній системі, яка швидко розвивається. З розвитком ринку виникає потреба в конкурентноспроможних тваринах, для яких необхідні якісні корми, тому з просуванням селекційної роботи розвивається і кормовиробництво, що приводить до виникнення нових термінів: das Gerstenfuttermehl – ячмінна кормова мука. З інтенсивним розвитком техніки, здобутки якої почали використовувати у молочному тваринництві, виникли нові технічні терміни, пов’язані з машинним, комп’ютерним доїнням та годівлею, а також терміни з назвами видів утримання: der Vakuumtank – вакуумний резервуар, der Pulsator – пульсатор (доїльного апарату), der Boxenlaufstall – боксовий корівник, der Tieflaufstall – приміщення для безприв’язного утримання худоби, der Vollspaltenbodenlaufstall – тваринницьке приміщення зі щілинною підлогою.

Лексика тваринництва німецької мови, як і всі інші термінологічні системи, складається із наступних груп лексики:

1. Загальновживана лексика.

2. Загальнонаукова лексика (термінологія суміжних наук). Існує група термінів,яка має суміжні наукові галузі вживання. Але вони не так широко вживані, як загальнонаукові. Оскільки сучасні процеси ведуть до інтеграції та диференціації наук та їх термінологій, то дуже часто методи інших наук проникають і в термінологію тваринництва: die Schulter –1) плічко, лопатка у тварини; 2) плече людини (медицина, анатомія); die Blume – 1) оковалок (тваринництво); 2) квітка (біологія); der Kamm – 1) шийна частина у тварини; 2) гребінь гори (географія).

3. Конкретно-наукова лексика - “чисті” терміни тваринництва: einstallen - утримувати в стойлі, die Aufzucht - вирощування, розведення, besamen – запліднювати, die Fleischrasse - м’ясна порода, das Fleischvieh - м’ясна худоба, das Herdbuchtier - племінна тварина, die Mast – відгодівля, der Milchleistung - молочна продуктивність.

Із аналізу лексико-граматичної характеристики терміносистеми тваринництва випливає, що в термінології тваринництва існує три структурних типи термінів:1. Терміни-слова: непохідні, похідні, складні, абревіатури.2. Терміни-словосполучення.3. Слова-символи.

1. Найчисленніша група в термінології тваринництва – це терміни-слова. До непохідної групи належать: das Fleisch – м’ясо; die Milch – молоко; die Herde – гурт, отара; das Schwein – свиня; die Kuh – корова; das Kalb – теля.

Похідне слово є найменшою комплексною одиницею словотвірної системи, найменшим “синтагматичним цілим”, якому притаманні синтетичність форм, повторюваність знаків, багатоаспектність мотивації, різноманітність формальних засобів і словотвірних структур: tierisch – тваринний, der Master – відгодівельник.

Суттєвою ознакою німецької мови є наявність великої кількості детермінативних субстантивних композит. Термінологія тваринництва не є винятком: die Anfangsmast – початкова відгодівля; die Besamungszucht – селекція із застосуванням штучного запліднення; die Fettmast – сальна відгодівля; die Fleischrasse - м’ясна порода.

Абревіатури. Одним із розповсюджених шляхів розвитку структури термінів, в першу чергу багатослівних, є процес їх скорочення: GV – das Grоssvieh – велика худоба, GVE – die Grossvieheinheit – умовна одиниця великої рогатої худоби, KB – kunstliche Besamung – штучне запліднення, BV – Braunvieh – бура худоба.

2. Терміни – словосполучення. Близько 23 % від загальної кількості тваринницьких термінів є складними найменуваннями. Ми визначаємо наступні групи термінологічних словосполучень:

а) несталі терміносполучення, де кожний з компонентів – термін: das abgesetzte Tier – тварина, відлучена від матері; das gemerzte Tier – вибракувана тварина; das laktierende Tier – тварина, яка дає молоко; das reinrassige Tier – чистопородна тварина;

б) так звані зв’язані словосполучення, в яких компоненти, взяті ізольовано, можуть бути і не термінами: die stille Brunst – тиха хіть, der leichte Zug – легка тяга, der schwere Zug – важка тяга.

3. Група символо-слів – це особливий комбінований структурний тип термінологічної номінації, до складу якої поруч зі словесними знаками входять символи: die - Tageszunahme; Eiweiss - %; Fett -%

У другому розділі “Особливості системної організації тваринницької термінології” досліджується специфіка формування взаємозв’язків між термінологічними підгрупами німецькомовної терміносистеми тваринництва.

При дослідженні було встановлено, що ТТНМ притаманні всі лексико-семантичні явища, які існують в загальнолітературній мові: полісемія, синонімія, омонімія, антонімія.

Що стосується багатозначності термінів тваринництва, то вона виникла через відсутність чітко cформованих понять у цій науці, чим викликає, у свою чергу, відсутність чітко cформованих відповідних термінів. Багатозначність терміна виникає через спеціалізацію загальновживаних слів, при якій відбувається звуження значення цих слів. Дослідження сучасних лінгвістів свідчать про те, що загальновживане слово набуває тільки одного нового значення і стає двозначним. Однак нерідко одне слово вживається для вираження декількох спеціальних понять. У цьому випадку воно багатозначне, хоча значна частина сучасних лінгвістів небезпідставно ставлять під сумнів існування мовної полісемії, розглядаючи її як омонімію.

Термінологія тваринництва не є винятком в цьому випадку, бо у одного й того ж терміна виявляються декілька пов’язаних між собою значень: betдuben – 1) ?авати наркоз, 2) оглушати, вбивати; die Geile – 1) добриво, 2) виділення під час хіті, 3) яєчко (сіменник самця); der Harttraber – 1) рисак покращеної породи, 2) вівця, хвора вітрянкою.

Багатозначні терміни утворюються також шляхом метафоричного або метонімічного використання слів загальновживаного словника для вираження спеціальних понять процесів тваринництва на основі існування в них яких-небудь схожих ознак.

Аналіз німецької тваринницької термінології підтверджує наявність явища синонімії між елементами даної терміносистеми. Основним джерелом утворення синонімічних пар та рядів є запозичення іншомовних термінів. Ця група найчисленніша та характерна для даної галузевої системи. Пропонуємо наступну класифікацію проаналізованих синонімів:

1) синоніми, які створені за суфіксальною, префіксальною та суфіксально-префіксальною моделями: die Streu – die Einstreu, merzen – ausmerzen, die Paarung – die Anpaarung, ertraglich – ertragfдhig, aufstallen – einstallen;

2) тип синонімії, який виникає на оcнові словоскладання:

- коли синонімічним є один з терміноелементів складного терміна, а інший має спільну основу: die Bestandеsaufstockung – die Bestandеserweiterung – зростання поголів’я, die Gewichtszunahme – der Gewichtszuwachs – приріст, der Milchviehhalter – der Milchviehzuchter – молочний скотар;

- коли синонімічний один або всі терміноелементи складного терміна, але без спільної основи: das Zugtiere – das Spannvieh – робоча худоба;

3) синонімічні пари, в яких цільнооформлені терміни синонімізуються з термінологічними терміносполученнями: die Frьhentwohnung – frьhzeitiges Absetzen – ?ання відлучка;

4) структура “цільнооформлений термін – абревіатура”: kunstliche Besamung – KB – штучне запліднення, Grossvieh – GV –велика худоба.

Необхідно зазначити також наявність у термінології тваринництва німецької мови контекстуальних синонімів: Vitamin A – Wachstumvitamin. Wachstumvitamin ist fьr die Funktion der Schleimhдute, die Augenfunktion sowie zur Aufrechterhaltung der normalen Geschlechtsfunktion notwendig. Es wird in der Leber gespeichert. Vitamin A ist sauerstoff- und lichtempfindlich. Pflanzliche Futtermittel enthalten nur das Provitamin Carotin. Dieses ist besonders in Grьnfutter, Silagen und Luzernegrьnmehl enthalten.

За характером мовної вмотивованості лексико-семантичних варіантів багатозначного слова традиційно визначають два основні типи перенесення значення найменувань: метафору і метонімію. Для термінології тваринництва німецької мови характерні обидва типи перенесення значень. Значна частина понять ТТНМ утворилася на основі метафоричного перенесення значення загальновживаного слова, яке у тваринницькій термінології набуває образного змісту. В основі термінологізації елементів загальнолітературної мови лежить переосмислення переносу значення. Використовування слів загальнолітературної мови для позначення нових предметів і явищ відбувається за законами, які обумовлені закономірностями людського мислення. Зміни в номінативній функції лексичних одиниць загальнолітературної мови сприяють виникненню нових значень слів і виникненню нових термінів. Наприклад, номінативне значення іменників: das Kalb – теля, das Haus – дім, а термін das Kalberhaus – означає “матка корови”. Метафоричного переосмислення зазнали такі поняття: der Milchspiegel – „молочне дзеркало“ означає склад молока і наявність в ньому різних речовин; die Hungergrube – „голодна ямка“ частина на тілі худоби, що проступає дуже чітко. У результаті метафоричного переосмислення на основі схожості цілий ряд слів набув термінологічного значення: der Blattermagen – книжка шлунку жуйних тварин; die Apfelkuh – корова „в яблуках”; garende Milch – „перегоріле”, (згорівле) молоко; das Eiwei? – білок. На основі схожих якостей та структури відбулося також переосмислення первинних значень термінів: das Milchgebi? – молочні зуби (зуби, які з?являються у ранньому віці, коли тварина випоюється молоком); das Milchmaul – означає „біла відзнака на морді тварини“; die Milchlippe – також на основі схожості, коли у тварини є біла відзнака на губі.

Здійснений аналіз показав, що явище антонімії у ТТНМ присутнє, як і ряд інших загальномовних лексико-семантичних процесів, і має свої специфічні риси. На відміну від загальнолітературної німецької мови у складі ТТНМ переважає словотвірний тип антонімії, в т.ч. номенклатурна антонімія; значна частина антонімічних пар є однокореневими, а також термінами-словосполученями.

У складі ТТНМ є антонімія, яка запрограмована іманентними властивостями понять тваринництва. Так у тваринників є поняття weiblich та mannlich, що означає протилежні статі: weibliches Tier - mannliches Tier. Зазначимо, що для термінологічних систем, а також ТТНМ більш типовими є комплементарні терміни – антоніми, у яких сема протилежності виражає межу якоїсь якості для родового поняття в його видових варіантах: fruchtbare Kuh – unfruchtbare Kuh (плодовита корова – безплідна корова), aktiver Stier – passiver Stier (активний бик – пасивний бик). Антонімічні пари у складі ТТНМ можна розділити на дві групи: лексичні (різнокорінні) та словотвірні (граматичні, однокорінні) антоніми. Для виявлених антонімів терміносистеми тваринництва характерна наступна генеза:

а) антонімічні пари утворюються в результаті приєднання префікса -un, значення якого в німецькій мові “не-”: geschlechtlich – ungeschlechtlich, fruchtbar – unfruchtbar;

б) одним із способів передачі протилежного поняття є приєднання до терміна з нейтральною семантикою протилежних за значенням суфіксів -arm, -reich: ertragarm – ertragreich, milcharm – milchreich, eiweissarm – eiweissreich, fettarm – fettreich, fleischarm – fleischreich. Ця група антонімів найчисленніша і, як правило, виражена прикметниками;

в) вираження протилежності понять в ТТНМ також зафіксовано за допомогою словотворення, при якому одне слово повторюється, а друге є носієм протилежності значення: die niedertragende Sau – die hochtragende Sau;

г) зафіксовано приклади антонімічних пар змішаного зразка, де антонімічні відношення побудовані на протилежності першого компонента складного слова до всього слова: Mikroklima – Klima (іm Stall).

Актуальним є питання мотивації термінів. Термінологічна мотивація, власне, як і загальномовна, розглядається як з семантичного, так і з формального погляду. У термінології тваринництва німецької мови визначаємо три типи вмотивованості: словотвірно-морфологічний, синтаксичний, семантичний. Для аналізу терміна характерна перш за все семантична вмотивованість, яка означає “пояснюваність” семантики терміна та його терміноелементів внутрішньою формою слів або словосполучень, що входять до плану висловлення цього терміна. Термінологічна система – це вторинна стосовно мови система, тому слово невмотивоване в мові, ставши терміном, набуває вмотивованості. Змістова вмотивованість – це найбільш важливий вид вмотивованості, бо вона характеризує здатність внутрішньої форми відображати найбільш релевантні ознаки лексичного значення слова. Термінології тваринництва притаманні такі види змістової вмотивованості: повна вмотивованість внутрішньої форми, коли форма виражає ознаку, яка повністю входить у значення; часткова вмотивованість, коли лише частина ознак, виражених у внутрішній формі, знаходить своє відображення у значенні; відсутність вмотивованості, коли жодна морфема із внутрішньої форми не знаходить відповідного у значенні; абсолютна вмотивованість: повний збіг ознак внутрішньої форми та лексичного значення. Найбільш доцільною із всіх перерахованих типів змістової вмотивованості вважається саме повна вмотивованість внутрішньої форми, тому що форма, повністю узгоджена зі значенням, більш сприяє взаєморозумінню, ніж форма, до якої входять зайві або нерелевантні для значення характеристики. У термінології тваринництва німецької мови досить рідко зустрічається абсолютна вмотивованість.

Третій розділ дисертації “Словотворча структура німецьких термінів тваринництва” присвячений аналізові деривативних характеристик та особливостям німецькомовних термінолічних одиниць лексичної системи тваринництва.

Аналіз фактичного матеріалу дає нам можливість визначити як вихідні пункти дослідження, так і конкретні одиниці: прості, непохідні номінації, похідні терміни-деривати, абревіатури, терміни-символи.

Найбільшу кількість складають терміни-деривати. Кореневі слова складають нечисельну групу в термінології тваринництва: die Mast – відгодівля, der Stier – бик, die Kuh – корова, das Schwein – свиня, das Kalb – теля, die Milch – молоко – але вони є ядром лексики термінології тваринництва і виступають як центр словотворчих гнізд. Складні терміни дуже різноманітні за своєю лексико-семантичною структурою. Терміни-однослови серед власне термінів тваринництва німецької мови складають 53 %. Основним способом творення термінів-однослів є морфологічний у його різновидах (афіксальний, осново- і словоcкладання).

Під час дослідження термінології тваринництва ми встановили, що суфіксальним способом утворено 1032 терміни, що складає 19,1 % від загальної кількості термінів, утворених морфологічними способами словотворення. Найбільш продуктивними виявились суфікси –ung (для жіночого роду) та -е, -er (для чоловічого роду). Інші суфікси іменників є менш продуктивними в термінотворчих моделях ТТНМ, але серед них можна зазначити: -ling - der Frischling – порося, der Erstling – теличка; -tion - die Konstitution – будова тіла тварини. Для термінів-прикметників найбільш продуктивними зафіксовані суфікси: -isch – tierisch – тваринний; -los - eiweiЯlos – ?езбілковий; -іg – fettig – жирний; -bar – ertragbar, fruchtbar – плодючий, урожайний; -al – fцtal – ?лідний, embryonal – ембріональний; -lich – pflanzlich – рослинний. Утворення термінологічних дієслівних одиниць характеризується за допомогою формотворчих суфіксів –en, -eln, -ern, -ieren: zьchten – ?озводити, schlachten –--забивати, besamen – штучно запліднювати, fetten – змащувати жиром, ferkeln – опороситися, anschobern – заскирдувати, kalbern – отелитися, silieren – силосувати, kultivieren – культивувати. Фактичний матеріал показує, що префіксація як спосіб терміноутворення в термінології тваринництва є більш продуктивною серед іменників та дієслів.

Для термінів-дієслів характерні як відокремлювані, так і невідокремлювані префікси: an-, auf-, aus-, ьber-, be-, er-, ver-, zer-, miЯ-, nach-, unter. ?априклад: anbinden – прив’язувати, anerben – наслідувати, ausmerzen – вибраковувати, ausmisten – прибирати гній, uberfьttern – ?ерегодовувати, verbuttern – збивати масло, befruchten – запліднювати, enthornen – обрізати роги, mi?arten – вироджуватися.

Для термінів-іменників також характерні префікси: ab-, an-, auf-, aus-, wieder-, uber-, be-, bei-, nach-, -unter: die Nachkцrung – ?овторне бонітування, die Nachhut – літньо-осінній випас, das Abferkeln – опорос, die Aufstallung – постановка тварин на відгодівлю, das Ausmelken – видоювання, das Ausmerzen – вибракування, das Ausrindern – схрещування отелень, die Bemuskelung – ступінь розвитку м’язової тканини, das Beifutter – кормова добавка, das Nachmelken – додоювання.

Субстантивація у тваринницькій термінології є продуктивним процесом і являє собою утворення термінологічних одиниць без використання словотворчих афіксів. Твірна основа входить без змін до системи форм, які притаманні іменнику: das Anziehen – дорощування молодняка, das Aufstallen – переведення худоби на стійлове утримання, das Ausmisten – прибирання гною, das Brullen – рев, das Fressen – поїдання корму, das Allesfressen – універсальний корм.

Серед моделей безафіксного утворення термінів функціонують структурні моделі, за якими утворюються найменування дій, процесів шляхом аблауту від похідних основ сильних дієслів, які служать словотворчою базою в цьому процесі.

Найменш розповсюдженими, але наявними в даній терміносистемі є копулятивно-композитні структури, в яких компоненти вступають в синтаксично рівноправні зв’язки. Вони можуть мати два або три компоненти: Ab-Hof-Verkauf.

Основним способом утворення складнопохідних термінологічних одиниць є словоскладання (основ або словоформ) та деривація (суфіксальна або безафіксальна): der Arbeitgeber (Arbeit + geb(en) + er) – працедавець, також словоскладання + суфіксація: die Fleischbeschauer (Fleisch + Beschauer) – ветсанексперт. Словоскладання як спосіб формування німецької термінолексики тваринництва займає провідне місце. Якщо проаналізувати складні терміни за кількістю компонентних утворень, то виходить, що з 2000 складних термінів двокомпонентних – 1100; трьохкомпонентних – 700; чотирикомпонентних – 200.

Аналізуючи структуру таких термінів за належністю компонентів до частин мови, ми хотіли б зазначити, що найбільш розповсюдженими типами є сполучення:

1) іменник + іменник : das Kuhkalb – теличка; das Genickstuck – шийна частина туші, der Kuhfladen – коров’як;

2) прикметник + іменник: die Kuhlmilch – охолоджене молоко; die Geltkuh – ялова корова;

3) дієслово + іменник: die Abnehmezange – корнцанг;

4) дієприкметник + дієприйменик: lebendgebaren – живородючий;

5) іменник + дієслово: das Milchsoll – норма (державного) постачання молока;

6) іменник + прикметник: kuhhessig – з “х” – подібною формою кінцівок (порок екстер’єру коней);

7) прикметник + прикметник: ungleichaltrig – різновіковий;

8) приметник + дієприкметник: altmelkend – корова, яка дає молоко на п’ятий, шостий місяць після лактації.

У 3-компонентних термінах зустрічаються структури:

1) іменник + іменник + іменник: die Futtermittelqualitat – якість кормів;

2) іменник + дієслово + іменник: die Futterschneidemaschine – корморізка;

3) іменник + прикметник + іменник: der Milchtiеfkuhler – холодильник для тривалого зберігання молока; die Eiweissmilch – молоко, збагачене білком;

4) числівник + іменник + іменник: die Zweinutzungsrasse – породи комбінованого напрямку продуктивності;

5) прикметник + іменник + іменник: das Hochzuchttier – високопорідна тварина, die Jungviehaufzucht – вирощування молодняка.

І в нечисленній групі чотирикомпонентних термінів:

1) іменник + іменник + іменник + іменник: die Schweineherdbuchzucht – племінне свинарство;

2) іменник + іменник + дієслово + іменник: das Anbauweidemelkgerat – навісна (на трактор ) пасовищна доїльна установка;

3) прикметник + прикметник + іменник + іменник: der Gesamtnahrstoffverhдltnis – ?піввідношення загальної кількості поживних речовин;

4) прикметник + іменник + іменник + іменник: das Braunviehzuchtverband – тваринницька спілка бурої худоби.

У сучасній німецькій термінології тваринництва функціонують численні абревіатури-терміни з різною структурою:

1) найбільш розповсюджений вид – повні скорочення: E – die Elite – еліта, FE – die Futtereinheit – кормова одиниця;

2) друга за чисельністю група – напівскорочення: Be – das Berksсhireschwein – свиня беркширської породи;

3) існують також групи, де є звукове скорочення першого елемента і повна форма наступних елементів: E – Rube – die Ertragsrьbe – ?уряк великої ваги з низьким вмістом цукру;

4) невелика група складових скорочень: ad lib – ad libitum – до схочу; wdk – Wiederkauer – жуйні; ZwKL – Zuchtwertklasse – клас племінної якості.

Терміни-символи, які найчастіше дублюють словникові найменування тваринницьких реалій. Крім термінів-символів виділяємо терміни-напівсимволи, або символи-вербальні терміни, які творяться додаванням до слова цифр чи комбінацій: pF – der Wert – оцінка, P – die Generation – рід, pzl – die Erhohung – підвищення.

ВИСНОВКИ

1. Німецькомовна термінологія тваринництва віддзеркалює, з одного боку, стан відповідної науки і сільського господарства Німеччини, яке є одним з найбільш розвинутих у світі; достатньо детально розроблена і відрізняється порівняно високою точністю і відповідністю використовуваних у ній понять. З