ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ІМ. В.Я. ЮР'ЄВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

Куракса Ніна Петрівна

УДК 635.342.631.527

СЕЛЕКЦІЯ І ЕЛЕМЕНТИ НАСІННИЦТВА

СКОРОСТИГЛИХ СОРТІВ ПЕРЦЮ СОЛОДКОГО

В ЛІВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.05 – селекція і насінництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті овочівництва і баштанництва УААН

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор,

член–кореспондент УААН

кравченко владислав андрійович,

Агрокомбінат Пуща –Водиця, Київ

Директор НД і навчального центру

закритого грунту

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

професор, заслужений діяч науки і техніки

України, лауреат премії ім. В.Я. Юр'єва

Манзюк Віталій Тимофійович,

головний науковий співробітник відділу селекції,

генетики і біотехнології ячменю

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН

кандидат сільськогосподарських наук, професор проскурнін микола васильович,

Харківський державний аграрний університет

ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри генетики, селекції і насінництва

Провідна установа: Інститут картоплярства, УААН, смт. Немішаєве

Київської області

Захист відбудеться 26.02.2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, 61060, м. Харків, проспект Московський, 142, тел. 92–23–78

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, м. Харків, проспект Московський, 142

Автореферат розісланий 24.01.2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Петренкова В.П.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зі збільшенням попиту населення на перець солодкий як цінний вітамінний продукт, ареал його вирощування поширився в більш північні регіони України, які є зоною ризикованого одержання біологічно стиглих плодів і кондиційного насіння. Одним із актуальних і можливих шляхів вирішення цієї проблеми є створення скоростиглих сортів та гібридів з високою продуктивністю, здатних при відносно низьких плюсових температурах не тільки не скидати генеративні органи, а й навпаки, продовжувати ріст і розвиток. В досягненні мети важлива роль належить добору вихідних адаптивних форм, які мають високу комбінаційну здатність за ознаками скоростиглості та продуктивності, і в розробці ефективних методів селекції та насінництва нових сортів і гібридів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є складовою частиною наукових досліджень лабораторії селекції пасльонових культур Інституту овочівництва і баштанництва УААН, за темою 01610301 "Створити скоростиглі врожайні холодостійкі сорти перцю солодкого з урожайністю 300 ц/га, придатні для індустріальної технології вирощування в зоні Лісостепу України" (№ державної реєстрації – 018601.35551).

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи було розширити генетичні та біологічні можливості генофонду перцю солодкого і на основі ефективних методів селекції та насінництва створити скоростиглі продуктивні сорти і гібриди F1 з високим адаптивним потенціалом.

При цьому необхідно вирішити ряд завдань:–

виявити оптимальні умови проходження основних фаз вегетаційного періоду у сортів і встановити параметри мінливості господарсько–цінних ознак;–

встановити генетичні і екологічні особливості колекційних зразків перцю солодкого і виділити для селекції джерела скоростиглості;–

розробити методи селекції сортів і гібридів перцю солодкого на скоростиглість та високу продуктивність;–

визначити ефективні способи вирощування насіння перцю солодкого в умовах дефіциту тепла;–

створити скоростиглі високопродуктивні сорти і гібриди F1 перцю солодкого для Лісостепу України.

Об'єкт дослідження: селекція скоростиглих сортів перцю солодкого.

Предмет дослідження: селекційний матеріал перцю солодкого різних груп стиглості і походження.

Методи дослідження. Польові і лабораторні. Польові дослідження виконували згідно вимогам методик проведення селекційних робіт. У польових дослідженнях застосовували метод гібридизації в поєднанні з добором на протязі всього селекційного процесу; у насінництві – індивідуальний, масовий та родинний добори.

Лабораторні дослідження виконували згідно методик визначення показників якості насіння та плодів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні для зони Лісостепу створено селекційний матеріал перцю солодкого, здатний давати гарантований урожай біологічно стиглих плодів і насіння в умовах дефіциту тепла. Вивчено реакцію сортів перцю солодкого на умови вирощування і визначено джерела скоростиглості та продуктивності. Визначено принципи і методи добору вихідного матеріалу для одержання скоростиглих, продуктивних сортів і гібридів F1. Одержано нові перспективні лінії, які є цінними джерелами для селекції на скоростиглість і продуктивність.

Практичне значення одержаних результатів. Удосконалено методи добору при селекції на скоростиглість і продуктивність. Отримано селекційний матеріал з ознаками скоростиглості та високої здатності до адаптації. Визначено мінімальний вік розсади перцю солодкого для одержання в умовах Лісостепу біологічно стиглих плодів і кондиційного насіння. Вперше створено сорти, рекомендовані для вирощування в зонах України: Полтавський, Голубок, Надія і Снігур, зареєстровані в Реєстрі сортів рослин України; Світлячок – признано перспективним.

Особистий внесок здобувача. Особисто автором здійснено огляд літератури за темою дисертаційної роботи, проведення польових і лабораторних досліджень, обліків та спостережень, проведено математичний аналіз дослідних даних, перевірка, впровадження та передача нових сортів до ДСВ.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені на розширеному засіданні методичної комісії відділу селекції ІОБ УААН, обговорені на науково–практичній конференції, присвяченій 100–річчю з дня народження І. М. Крайового (Борова, 14–15 березня 1999), міжнародній науковій конференції "Селекція овочевих і баштанних культур на гетерозис" (Харків, 1996).

Публікації. Результати досліджень опубліковано в 12 наукових роботах, з яких 6 статей в наукових збірниках, 3 тези доповідей та 3 авторських свідоцтва на нові сорти перцю солодкого.

Структура і обсяг дисертації: Матеріали дисертації викладено на 223 сторінках машинописного тексту. Дисертація складається із вступу, семи розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Список використаної літератури налічує 278 праць, у тому числі 26 зарубіжних авторів. Текст ілюстровано 40 таблицями та 23 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Ботанічна характеристика і розвиток селекції перцю солодкого.

Описано походження, поширення і значення культури перцю солодкого, його ботанічну характеристику і класифікацію. На основі аналізу літературних джерел, висвітлено біологічні особливості досягнення, способи і методи створення нових сортів, характеристика вітчизняних і зарубіжних вихідних форм. Обгрунтовано доцільність створення нових, зі стабільною продуктивністю і холодостійкістю сортів перцю солодкого у зв'язку з поширенням ареалу в Північні з дефіцитом тепла регіони України.

Агрокліматичні умови і методика проведення досліджень.

Експериментальна робота виконана в дослідному господарстві "Мерефа" Інституту овочівництва і баштанництва УААН в 1989–2000 pp. в ланці селекційної овочевої сівозміни. Грунт ділянок – чорнозем середньопотужний малогумусний вилугуваний, за механічним складом середньосуглинковий з вмістом в горизонті 0–30 см: гумусу (за Тюриним) – 3,7 %, рухомого фосфору (за Чириковим) –118, обмінного калію (за Масловою) –182 мг на 1 кг грунту, рН – 5,8, ступінь насиченості основами – 86,3 %.

Агрокліматичні умови Лівобережного Лісостепу характеризуються помірною континентальністю. Кількість атмосферних опадів за рік коливається від 700 мм на заході до 420 мм на сході. В літній період розподіл їх нерівномірний. Середньорічна температура повітря +6,8 +7,0 0С, найтеплішого місяця липня +19,3 +20,4 0С. Тривалість періоду з температурою понад 10 0С – 170–180 днів. Сума температур вище цієї межі коливається від 2500 на півночі до 2800 0С – на півдні. Для забезпечення максимального урожаю плодів і насіння перцю солодкого сума позитивних температур за його вегетацію повинна бути не нижчою 3000 0С.

Погодні умови в роки проведення досліджень були неоднаковими. Найбільш сприятливими для росту і розвитку рослин перцю солодкого та формування якісного насіння були вегетаційні періоди: 1989, 1991, 1994, 1995, 1997 1998 і 1999 pp., сума активних температур вище 10 0С становила 2809–3173 0С, ефективних – 1273–1612 0С. Середня температура повітря протягом вегетації рослин (III декада травня – II декада жовтня) складала 15,3–20,1 0С. Кількість опадів за цей час коливалася від 133,8 до 318,6 мм. Відносна вологість повітря становила від 48 до 70 %. Інші роки були, в основному, сприятливими для вирощування товарного урожаю.

Вихідним матеріалом в дослідженнях було використано сорти, лінії, гібридні комбінації перцю солодкого селекції Інституту овочівництва і баштанництва УААН, його дослідних станцій, а також світової колекції ВІР. Селекційні дослідження виконано згідно "Методики государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур" (1975), "Методических указаний по селекции сортов и гетерозисных гибридов овощных культур" (1974), "Методических указаний по изучению и поддержанию мировой коллекции овощных пасленовых культур (томаты, перцы, баклажаны)" (1977). Параметри ділянок та схеми садіння на всіх етапах селекції, сортовипробування, первинного насінництва відповідали "Отраслевому стандарту ОСТ 4693–80" (1982).

Для вивчення елементів насінництва було закладено двофакторний дослід. Фізичні та посівні якості насіння визначали за ГОСТом 5055–56 ' "Семена, правила, отбора образцов и методы определения посевных качеств" і ГОСТами 12042–80,12038–84 та 12036–85.

З біохімічних показників визначали вміст: сухої речовини – термостатним методом, загального цукру – за Бертраном, вітаміну С – за Муррі.

Статичний аналіз експериментальних даних проводили за загальноприйнятими методиками (Доспехов Б. А., 1985), комбінаційну здатність – за методом повних топкросів (УНИИРСТ им. В.Я. Юрьева, 1980).

Мінливість основних господарських ознак і генетичні джерела для селекції скоростиглих сортів

перцю солодкого

Проблемі добору вихідного матеріалу перцю солодкого присвячено багато досліджень. Вивчення його проводили за цінними господарськими ознаками: скоростиглістю, продуктивністю, придатністю до механізованого збирання, якістю плодів, посухостійкістю.

Селекційну роботу по створенню ранньостиглих сортів перцю солодкого розпочато в інституті в 1948 році. До 1975 р. всебічно вивчено майже 190 колекційних зразків перцю солодкого.

З підвищенням популярності культури, розширенням її ареалу в Північні регіони в 80–і роки сортимент перцю поповнився новими скоростиглими, холодостійкими сортами – Піонер, Дружок, Харківський гіркий. Але щоб повністю забезпечити одержання гарантованих біологічно стиглих високоякісних плодів в регіоні та вирішити проблему насінництва селекціонери змушені постійно вести пошук нових вихідних форм. Вирішити проблему допоможе вивчення умов, що впливають на параметри мінливості скоростиглості (V). За роки досліджень нами вивчено колекцію понад 300 сортозразків перцю солодкого, з якої виділено групу скоростиглих, визначено елементи продуктивності та їх мінливість (табл. 1).

Найменшою (5,89 %) вона була у скоростиглих зразків за показником тривалості вегетаційного періоду. Високий рівень варіювання мали (%): маса плоду – 20,6, кількість плодів на кущі – 23,2, висота куща – 24,4 і урожайність –29,7.

Кореляційний зв'язок (г) між тривалістю основних періодів розвитку скоростиглих зразків і елементів продуктивності представлено в таблиці 2. Тривалість періоду сходи–цвітіння у скоростиглого зразка більше залежала від суми активних температур (г = 0,30), ніж від ефективних (г = 0,05).

Таблиця 1

Джерела скоростиглості та елементи продуктивності перцю солодкого

(середнє за 1989–1995 pp.)

Сортозразок Тривалість періоду сходи–технічна стиглість, днів Висота куща, см Кількість плодів на кущі, шт. Маса плоду, г Дружність достигання, % Уро- жай–ність, ц/га

Ласточка 108 60 12 70 66 180

Дружок 103 50 18 90 92 310

Піонер 86 45 12 80 98 300

Кричінський ранній 97 40 14 80 85 280

Klepot 105 ЗО 10 85 81 288

Golden de arad 100 ЗО 10 68 81 250

Зразок 5 105 45 16 83 95 247

Dutch Treat 105 35 8 60 90 208

Lulin 105 55 12 71 73 197

Донецький ранній 98 45 10 87 98 170

Сєвєрний 0715 103 ЗО 15 35 68 170

Московський 3429 105 48 12 70 67 150

Пєрвєнєц Сібірі 108 ЗО 10 60 91 100

V,% 5,89 24,4 23,2 20,6 – 29,7

Таблиця 2

Взаємозв'язок (r) тривалості основних вегетаційних періодів та елементів продуктивності перцю солодкого (середнє за 1989–1999 pp.)

Основні вегетаційні періоди Сходи–технічна стиглість Висота куща Кількість плодів на кущі Маса плоду Урожайність

Сходи – цвітіння 0,32 0,07 0,21 –0,02 –0,02

Сходи – технічна стиглість – 0,02 –0,04 –0,28 –0,52

Тривалість періоду сходи–цвітіння і сходи–технічна стиглість не мали істотного впливу одна на одну, як і висота куща та кількість плодів на рослині. Між масою плоду, врожайністю і тривалістю зазначених періодів виявлено обернену кореляційну залежність. Найбільш суттєвими виявились зв'язки між тривалістю вегетаційних періодів у скоростиглих зразків і сумою температур вище 10 0С (табл. 3).

Таблиця 3

Вплив температурних умов на тривалість вегетаційних періодів перцю

солодкого, r (1989–1999 pp.)

Періоди вегетації Сума температур вище 10 0С

активних ефективних

Зразок 5 Дружок Зразок 5 Дружок

Сходи – цвітіння 0,30 0,46 0,05 0,47

Цвітіння – початок технічної стиглості 0,76 0,44 0,67 0,17

Сходи – початок технічної стиглості –0,04 0,71 –0,13 0,65

Сходи – біологічна стиглість –0,38 0,71 –0,48 0,56

Тривалість періоду сходи–цвітіння у скоростиглого зразка більше залежала від суми активних температур (r = 0,30), ніж від ефективних (r = 0,05).

У середньораннього зразка (на прикладі сорту Дружок) встановлено досить тісний кореляційний зв'язок (r = 0,46–0,47) між початком цвітіння та сумами активних і ефективних температур. Істотний вплив температурного режиму у більш раннього зразка відмічено в період цвітіння – початок технічної стиглості, коли потреба рослин в теплі зростала (r = 0,76, 0,67). Сорти з більш тривалим вегетаційним періодом мали сильну пряму кореляційну залежність між періодами сходи–технічна і біологічна стиглості та сумами активних і ефективних температур (r = 0,56–0,71). У ранньостиглого зразка цей зв'язок був зворотним (r = –0,04–(–0,48)).

Одержані результати свідчать, що в умовах Лісостепу України при селекції перцю солодкого необхідно, в першу чергу, добирати вихідний матеріал в регіонах, де сума активних температур становить близько 2100–2300, ефективних – 980–1100 0С. Отже, проводячи добори серед гібридних популяцій, в колекційному розсаднику на скоростиглість, слід звертати увагу, перш за все, на зразки з більш раннім цвітінням, коротким періодом сходи – цвітіння, компактним і невисоким кущем. Високий показник коефіцієнта мінливості у скоростиглих зразків таких ознак, як висота куща, кількість і маса плодів на ньому, дає можливість паралельного пошуку високопродуктивних форм. Це дуже важливо, оскільки відомо, що між скоростиглістю і врожайністю існує достовірна зворотна залежність (r = – 0,52).

ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ СЕЛЕКЦІЇ НА ГЕТЕРОЗИС

Одним з найбільш результативних методів підвищення продуктивності перцю солодкого, якості плодів, скоростиглості та стійкості проти хвороб і несприятливих факторів середовища є використання ефекту гетерозису. Деякі вчені стверджують, що гетерозис за врожайністю найбільш повно проявляється при схрещуванні сортів, генетичні властивості яких формувались в різних умовах середовища (Алпатьєв А.В., 1970; Брежнєв Д.Д., 1982; Даскалов Х.С., 1961). Для одержання скоростиглих гібридів батьківськими компонентами добирали високопродуктивні зразки, пристосовані до місцевих умов.

Велике значення при цьому надавали тривалості основних міжфазних періодів (табл. 4).

Таблиця 4

Характеристика скоростиглих гібридів перцю солодкого за тривалістю основних міжфазних періодів вегетації (середнє за 1999–2000 pp.)

Гібридна комбінація, гібрид F1 Тривалість періодів, днів Індекс ранньостиглості (Х),%

сходи–цвітіння цвітіння–технічна стиглість сходи–технічна стиглість

F1 Р1 Р2 F1 Р1 Р2 F1 Р1 Р2

F1 Ніка 73 65 65 14 34 40 87 99 105 139,3

F1 Злагода 60 75 65 30 30 50 90 105 115 146,6

Надія х Лінія FП 71 70 77 19 35 14 90 95 91 126,6

Дружок х Лінія FП 60 72 77 31 31 24 91 103 91 111,1

Бяла Капія х Лінія FП 78 65 77 20 50 14 98 115 91 140,1

Мереф'янський х Klovis 69 80 70 33 45 36 102 125 106 106,0

Vesna х Надія 71 68 70 32 44 35 103 112 95 151,1

Раннє настання технічної стиглості (на 87–91 день) забезпечили гібридні комбінації, де обидві батьківські форми або одна з них мали короткий період від сходів до цвітіння (Р1 і Р2 – 65 днів у F1 Ніка; 65 днів у Р2 у F1 Злагода). Застосовуючи в гібридизації сполучення у високопродуктивних форм середньо–і пізньостиглих груп будь яких, але обов'язково коротких міжфазних періодів, є можливість одержувати високопродуктивні і ранньостиглі гібриди, технічна стиглість у яких настає через 90–106 днів. До схрещування залучали сорти – джерела високої продуктивності: Юбілейний 307, Дружок, Vesna, Подарок Молдови, Goliaf, Бяла Капія, Полтавський, Мереф'янський, Купон, Зефір, Klovis. Прояв гетерозису базувався на комбінаційній здатності (КЗ) батьківських форм. Дисперсійний її аналіз дозволив виділити високоврожайні гібридні комбінації (табл. 5).

Таблиця 5

Ефекти ЗКЗ та СКЗ тестерів і ліній за загальною врожайністю

(середнє за 1998–2000 pp.)

Лінія > Ефекти ЗКЗ лінії Ефекти СКЗ Константа СКЗ лінії

тестер 1 (Дружок) тестер 2 (Бяла Капія) тестер 3 (Надія)

Полтавський 8,48 –4,03 6,44 –2,41 21,2

ГF – лінія –2,72 31,17* –19,45 –11,72 495,6

Подарок Молдови –0,97 21,17 –0,28 21,45 302,7

Медаль –2,69 –6,36 –27,23* 33,69* 636,7

FП – лінія 7,89 0,39 40,52* –40,91* 1105,7

Ефекти ЗКЗ тестерів Константи СКЗ тестерів –10,28 295,2 11,34* 560,06 –1,06 681,0 Середнє констант 512,3

* – Ефекти достовірні на 5–ти відсотковому рівні

Використовуючи материнським компонентом сортозразки з високою ЗКЗ, а батьківським – з високою СКЗ, одержано високоврожайні гібридні комбінації: Бяла Капія х FП – 324,8 ц/га, Дружок х Г F – 283,3 ц/га, Надія х Медаль – 284,9 ц/га. Якщо материнська форма мала високу ЗКЗ, всі гібридні комбінації були високоврожайними (236,5 – 324,8 ц/га).

Після схрещування материнської форми з високою СКЗ, а батьківської – з високою ЗКЗ (Л–12 х Богатир) одержано гібриди з найвищою продуктивністю –406,7 ц/га. Застосування в схрещуванні материнської форми з низькою СКЗ сприяло одержанню низьковрожайних гібридів – 199,6–240,0 ц/га. Таким чином, для створення високопродуктивних сортів і гібридів перцю солодкого необхідно добирати батьківські форми з високими ЗКЗ або СКЗ, або ж, коли КЗ в обох форм висока (наприклад, висока ЗКЗ+ х висока СКЗ>; висока СКЗ+ х висока ЗКЗ>; високі СКЗ і ЗКЗ+).

МЕТОДИ СЕЛЕКЦІЇ СКОРОСТИГЛИХ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ СОРТІВ ПЕРЦЮ СОЛОДКОГО

Створення скоростиглих, продуктивних сортів, що не поступаються за врожайністю і якістю плодів відомим сортам Ласточка та Подарок Молдови –

головна мета селекційної роботи з культурою перцю солодкого в зоні Лісостепу. Для її вирішення був широко запроваджений метод статевої гібридизації з використанням в якості батьківських компонентів сортів із колекції ВІР, а також місцевої селекції, що мають ряд цінних ознак. Метод гібридизації забезпечив одержання гібридних комбінацій і ліній, які несуть в собі окремі біологічні і господарсько–цінні властивості. Вони й послужили вихідним матеріалом для створення нових сортів. Прискоренню селекційного процесу сприяло впровадження принципу поєднання міжфазних коротких періодів у батьківських пар і суворий добір форм з ознаками скоростиглості, продуктивності, високої якості плодів, починаючи з ранніх етапів, використання вихідного матеріалу з високою КЗ і створених холодостійких ліній.

В результаті багаторічної селекційної роботи (1971–1996 pp.) створено нові сорти перцю солодкого універсального призначення: Полтавський, Голубок, Надія, Снігур, Світлячок.

Сорт Полтавський одержано від схрещування сортів Піонер і Подарок Молдови. Його врожайність за роки досліджень в середньому складала 305, а у стандарту – 258 ц/га (табл. 6). Плоди сорту Полтавський відрізняються правильною конусоподібною формою, привабливі на вигляд, мають зелену глянцеву поверхню в технічній стиглості, високі смакові якості, товщину перикарпію в біологічній стиглості 6 мм. Сорт середньоранній, холодостійкий. Для його розвитку до технічної стиглості необхідна сума активних температур 1940–2300, ефективних – 910–1170 0С. Дані температури забезпечать гарантоване одержання біологічно стиглих плодів і насіння.

Сорт Голубок виведено багаторазовим добором з лінії №202–64/3, яку одержано методом Педігрі від схрещування сортів Подарок Молдови і Донецький ранній. Сорт відрізняється дружним формуванням врожаю. Плоди конусоподібні, з кремовим забарвленням в технічній стиглості, високими смаковими якостями. Товщина м'якуша складає 4,2–5,5 мм. Сорт Голубок середньоранній. Для одержання високого врожаю плодів і насіння йому необхідна сума активних температур 2000–2100, ефективних – 1100 0С (табл. 6).

Сорт Надія одержано методом гібридизації і багаторазовим добором при схрещуванні холодостійкої скоростиглої лінії Зразок 5 К10917 і Подарок Молдови. Сорт скоростиглий, з дружним формуванням і достиганням врожаю. Плоди світло–зелені і яскраво–червоні, конусоподібні з високими смаковими якостями. Урожайність 260–314 ц/га забезпечується сумами температур: активних 1690–2280, ефективних – 840–1100 °С (табл. 7). Сорт Надія придатний для вирощування розсадним і безрозсадним способами. В другому випадку одержують плоди на 60 % в технічній стиглості.

Таблиця 6

Характеристика нових сортів перцю солодкого за основними

господарсько–цінними показниками в фазі технічної стиглості плодів

(середнє за 1989–1992 pp.)

Сорт Урожайність, ц/га Маса плоду, г Тов- щина м'якуша, мм Вміст у плодах (на сиру масу) Сума температур, 0С

зага- льна товар- на % до стан- дарту сухих речо- вин, % цукрів, % вітаміну С, мг% актив- них ефектив- них

Подарок Молдови* (стандарт) 268 258 100 66 4,8 6,1 2,5 116 2600–3000 1050–1470

Полтавський 323 309 120 65 4,8 6,7 2,8 119 1940– 2300 908– 1190

НІР05 33

Подарок Молдови** (стандарт) 204 188 100 63 4,8 6,0 2,7 109 2600–3000 1050–1470

Голубок 247 228 121 60 4,2 6,6 2,9 100 2100 1100

HIP05 32

* - 1989-1991 рр., ** - 1990-1992 рр.

Сорт Снігур створено багаторазовим індивідуальним добором з лінії сорту Полтавський. Відрізняється скоростиглістю, товстим м'якушем (4,5–7,0 мм), дружним достиганням плодів, їх високими смаковими якостями. За товарною врожайністю перевищує стандарт на 5 ц/га при більш ранньому (на 14 днів) достиганні (табл. 8).

З 1999 р. знаходиться в державному сортовипробуванні скоростиглий сорт перцю солодкого Світлячок. Його одержано схрещуванням ліній сортів Feherцzцn та Піонер. Новий сорт характеризується більш раннім утворенням плодів, особливо в роки з різким коливаннями температури протягом вегетаційного періоду. Плоди мають привабливе лимонне в технічній і оранжеве забарвлення в біологічній стиглості, конічну форму, товстий соковитий перикарпій (до 7 мм) і високі біохімічні показники. Сорт універсального призначення, особливо придатний для фарширування (табл. 8).

Таблиця 7

Характеристика нового сорту перцю солодкого Надія

(середнє за 1993–1998 pp.)

Сорт Тривалість періоду, днів Сума температур, 0С Урожайність, ц/га Середня маса плоду, г Вміст у плодах (на сиру масу)

сухих речовин, % цукрів, % аскор- бінової кислоти, мг%

сходи - 1 збір сходи –біологічна стиглість активних ефективних загальна товарна

Дружок (стандарт) 110 130 1930–2350 908–1170 280 244 82 6,0 2,5 91

Надія 104 120 1700–2200 880–1050 287 245 85 6,3 2,5 106

НІР05 9,8

В результаті багаторічної роботи одержано ряд ліній, які є носіями ознак: скоростиглості і холодостійкості – Лінія 5 К 10917; скоростиглості і адаптивності до місцевих умов – Лінія FП, Лінія ГF; товстого м'якуша плоду – лінії із сортів Мереф'янський, Золотой дождь.

Застосовуючи в селекції метод Педігрі вдалося поєднати в сорті від двох до чотирьох ознак (скоростиглість, продуктивність, висока якість плодів, здатність до адаптації). З 2000 р. проводили конкурсне випробування гетерозисних скоростиглих гібридів F1 Ніка та Злагода, одержаних методом гібридизації батьківських пар, підібраних за принципом сумісності коротких міжфазних періодів з урахуванням їх КЗ.

Ефективні елементи насінництва перцю солодкого. Протягом 1989–1993 pp., після районування перших скоростиглих сортів перцю солодкого Піонер і Дружок, нами проведено дослідження по вивченню окремих елементів їх насінництва. Перш за все було звернуто увагу на вік розсади для того, щоб одержати плоди біологічної стиглості. Аналіз літературних джерел показав, що, як правило, рекомендують розсаду перцю висаджувати у віці 55–75 днів. Нами було уведено варіант з віком розсади 45–50 днів, який дозволяє значно знизити затрати на обігрівання теплиці. Дослідження проводили на скоростиглих сортах

Піонер і Дружок, які генетично близькі до нових сортів – Надія, Голубок, Полтавський, Снігур, Світлячок. За стандарти брали широко розповсюджені в зоні сорти Ласточка і Подарок Молдови. В дослідженнях враховували залежність урожайності плодів і насіння від сорту і віку розсади. Вік розсади чинив значний вплив на продуктивність перцю солодкого. Достовірне збільшення урожайності забезпечили рослини 45–50 денного віку (194,12 ц/га) при середньому значенні 169,5 і НІР 14,8 ц/га.

Таблиця 8

Характеристика нових сортів перцю солодкого Снігур і Світлячок

(середнє за 1995–1998 pp.)

Сорт Тривалість періоду, днів Сума температур, 0С Товарна урожайність, ц/га Середня маса плоду, г Товщина перекарпію, мм Вміст у плодах (на сиру масу)

сухих речовин, % цукрів, % аскор- бінової кислоти, мг%

сходи - технічна стиглість сходи –біологіч-на стиглість активних ефективних

Подарок Молдови* (стандарт) 108 133 2600-3000 1050-1470 247 84 4,2-6,7 6,1 3,1 122,2

Снігур 94 121 1970-2300 900-1110 252 78 4,5-7,0 6,8 4,7 122,0

НІР05 6,3

Подарок Молдови** (стандарт) 113 139 2600-3000 1050-1470 139 83 5,5 5,6 2,9 115

Світлячок 102 130 2100-2200 957-1180 166 67 5,7 5,8 3,0 147

НІР05 9,8

* - 1995-1997 рр., ** - 1996-1998 рр.

Великовікова розсада більш хворобливо переносила пересаджування, довше приживалася, в результаті чого втрачала першу зав'язь. Серед сортів, які досліджували, незалежно від віку розсади, найбільш врожайними в біологічній стиглості плодів були Дружок (112,3 ц/га) і Подарок Молдови (106,1 ц/га) (табл. 9).

Вихід насінних плодів у сортів Дружок (112,3 ц/га) та Подарок Молдови (106,1 ц/га) був найбільшим і достовірним (HIP05 – 9 ц/га) проти сортів Піонер (89,3 ц/га) і Ласточка (81,1 ц/га), а переваги 55–60 і 45–50 денного віку розсади перед 70–75 денного очевидні.

Таблиця 9

Залежність урожайності плодів у біологічній стиглості від сорту та віку

розсади, ц/га (середнє за 1989–1992 pp.)

Сорт (фактор А) Вік розсади, днів (фактор Б) Середнє за фактором А

70–75 55–60 45–50

Піонер 68,3 84,1 115,6 89,3

Дружок 86,3 118,1 135,5 112,3

Ласточка (st) 63,8 75,2 104,4 81,1

Подарок Молдови (st) 82,1 111,8 124,5 106,1

Середнє за фактором Б 75,1 97,3 119,2 по досліду 97,2

HIP05 за фактором А 9,0

HIP05 за фактором Б 9,1

Найвищу насіннєву продуктивність серед сортів забезпечив Дружок (1,81 ц/га), практично однаковою вона була у сортів Піонер (1,31 ц/га) і Подарок Молдови (1,30 ц/га) (табл. 10).

Таблиця 10

Насіннєва продуктивність перцю солодкого в залежності від сорту і віку

розсади, ц/га (середнє за 1989–1992 pp.)

Сорт (фактор А) Вік розсади, днів (фактор Б) Середнє за фактором А

70–75 55–60 45–50

Піонер 0,89 1,33 1,70 1,31

Дружок 1,30 2,12 2,00 1,81

Ласточка (st) 0,69 1,16 1,31 1,05

Подарок Молдови (st) 0,91 1,45 1,55 1,30

Середнє за фактором Б 0,96 1,52 1,64 по досліду 1,37

HIP05 за фактором А 0,19

HIP05 за фактором Б 0,19

Найнижчий вихід насіння мав сорт Ласточка (1,05 ц/га) при HIP05 0,19 ц/га і середньому по досліду 1,37 ц/га. Якщо розсада у віці 70–75 днів забезпечувала одержання насіння 0,96 ц/га (при середньому по досліду 1,37 ц/га і HIP05 0,19 ц/га), то рослини 55–60, особливо, 45–50 денного – 1,52 і 1,64 ц/га відповідно. Слід зазначити, що насіння перцю солодкого дуже чутливе до зовнішніх факторів. Високі або низькі температури, дефіцит вологи впливають на його посівні якості.

Таким чином, проведені дослідження свідчать, що найбільш ефективним і доцільним є застосування 45–50 денного віку розсади при вирощуванні плодів перцю солодкого для використання в технічній та біологічній стиглостях, тобто для одержання кондиційного насіння. Якість його не залежить від віку розсади.

Сорти перцю солодкого селекції інституту, рекомендовані для вирощування в Лісостеповій зоні, за продуктивністю не поступаються давно вирощуваним і поширеним молдавським сортам. До того ж, вітчизняні сорти мають товарний вигляд, привабливі, забезпечують гарантовані врожаї за будь–якої погоди.

ВИСНОВКИ

1. В умовах Лівобережного Лісостепу України, які характеризуються пізніми весняними та ранніми осінніми приморозками, дефіцитом суми температур вище 10 °С протягом вегетаційного періоду перцю солодкого, створено селекційний матеріал, здатний забезпечувати гарантовані врожаї біологічно стиглих плодів та кондиційного насіння, для якого знижено порогове значення температурного фактора.

2. Встановлено, що гарант–прогнозом, який забезпечує скоростиглість і одержання високих урожаїв стиглих плодів та насіння ранньостиглих сортів і гібридів місцевої селекції перцю солодкого, є: суми активних температур вище 10 °С – 2095 °С ±8%, ефективних – 1060 °С ± 1,5%; середньоранніх: активних –2230 °С ±9%, ефективних – 1115 °С ± 8%.

3. Добір вихідного матеріалу на скоростиглість слід проводити за коротким міжфазним періодом сходи–цвітіння, а також раннім цвітінням; на продуктивність – за кількістю плодів на рослині і товщиною їх перикарпію.

4. Виділено джерела скоростиглості за сигнальними ознаками; раннє цвітіння, короткий період сходи – цвітіння (середня тривалість 72 дні), період цвітіння – технічна стиглість до 32 днів – Дружок, Піонер, Донецький ранній, Зразок 5, Крічінський ранній, Сєвєрний 0715, Московський 3424, Пєрвєнєц Сібірі.

5. Створено ознакову колекцію джерел продуктивності (250–350 ц/га): Дружок, Піонер, Купон, Крічінський ранній, Полтавський, Мереф'янський, Рубіновий, Super Set, Vesna, Зефір, Бяла капія, Юбілєйний 307, Подарок Молдови, Goliaf, Klepot; товщини перикарпію (5–7,2 мм): Рома, Super Set, Berlay Bell, Сладкій толстостєнний 67, ТСХА–78, California Wonder; маси плоду (100–200 г): Super Set, Karlie cholma, Albaregia, Severka, Avelar, Tisana, Неrpа; Golden Asti, Рома; Мереф'янський, California Wonder.

6. Для селекції за комплексом господарсько–цінних ознак виділено генетичні джерела: Снігур, Дружок, Піонер, Надія, Крічінський ранній, Golden de Arad, Dutch Treat.

7. Встановлено домінування у гібридів F1 по відношенню до батьківських компонентів коротких періодів: сходи–цвітіння, сходи–утворення плодів, сходи–початок технічної стиглості (Нр = 3,0–25%); зеленого забарвлення листків і плодів, кількості плодів на рослині (Нр = 0,3–7%) відхилення в бік кращого з батьків за ознаками: маса плода, товщина перикарпію; проміжне успадкування – за формою та розміщенням плодів на рослині.

8. Гарантоване одержання гетерозисних гібридів перцю солодкого забезпечують лінії з високою ЗКЗ, які одержані з сортів Богатир, Бяла капія і високою СКЗ – із сортів Медаль, Богатир, Лінія ГF, Лінія FП. При цьому, високий ефект гетерозису за продуктивністю забезпечують батьківські компоненти з високою СКЗ в обох батьків, високою ЗКЗ у материнської і середньою – у батьківської форм.

9. Виділено високопродуктивні гібриди, де в якості материнської форми використано адаптовані до місцевих умов сорти та лінії: Лінія 12 х Богатир (406,7 й/та); Бяла капія х Лінія FП (324,8 ц/га), Бяла капія х Полтавський (291,3 ц/га); Надія х Медаль (284,9 ц/га), Дружок х Лінія ГF (283,3 ц/ra); Лінія 12 х Нєжность (284,9 ц/га).

10. Скоростиглі високопродуктивні гібриди можна одержувати при поєднанні коротких міжфазних періодів у батьківських форм. За цим принципом створено скоростиглі гібриди F1 Ніка і Злагода.

11. Розроблено ефективні схеми селекційного процесу по створенню скоростиглих сортів, в основу яких покладено метод Педігрі, ретельний добір вихідного матеріалу, гібридизацію.

12. Створено скоростиглі сорти перцю солодкого – Полтавський, Голубок, Надія, Снігур, які зареєстровані в Реєстрі сортів рослин України, сорт Світлячок знаходиться в державному сортовипробуванні. Вони здатні забезпечувати вирощування біологічно стиглого перцю солодкого не тільки в Лісостепу, а й по всій території України. Підготовлено до передачі в державне сортовипробування на 2002 р. скоростиглі гетерозисні гібриди F1 Ніка і Злагода.

13. Насіннєва продуктивність перцю солодкого залежить від сорту і віку розсади. Для одержання гарантованого врожаю кондиційного насіння, запропонованих нами сортів в Лісостеповій зоні оптимальним віком розсади є 45–50 днів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРАКТИЧНОЇ СЕЛЕКЦІЇ

1. Для одержання скоростиглих холодостійких сортів і гібридів перцю солодкого слід використовувати створений нами селекційний матеріал, одержаний в результаті гібридизації та багаторічних доборів в умовах дефіциту температурного фактора.

2. Добір на продуктивність необхідно проводити за кількістю плодів на рослині, масою плоду, товщиною перикарпію; на скоростиглість – за коротким періодом сходи–цвітіння.

3. Добір батьківських пар – джерел для скоростиглих гібридів треба проводити з урахуванням їх адаптації до місцевих умов, поєднання коротких міжфазних періодів.

4. Для гарантованого одержання якісного насіння перцю солодкого в умовах лівобережного Лісостепу України необхідно використовувати холодостійкі сорти селекції ІОБ УААН при мінімальному віці розсади 45–50 днів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кулініч В.М., Куракса Н.П. Нові перспективні холодостійкі сорти перцю солодкого // Овочівництво і баштанництво. – К.: Аграрная наука, 1995 –Вип. 40. – С. 47–50 (Доля авторства становить 50%: проведення досліджень, участь в узагальненні результатів).

2. Кулинич В.М., Дрокин М.Д., Куракса Н.П. Итоги и перспективы создания сортов и гибридов помидоров и перца // Наукові праці по овочівництву і баштанництву. – Харків: ІОБ УААН, 1997. – Т.1.– С. 38–43 (Доля авторства становить 32%: складання програми, узагальнення результатів).

3. Куракса Н.П. Селекционная оценка коллекции перца сладкого в условиях Лесостепи Украины // Овочівництво і баштанництво – Харків, 1999. – Вип. 43. – С. 28–30.

4. Куракса Н.П. Надия – скороспелый сорт перца сладкого // В зб.: Овочівництво і баштанництво – Харків, 1999. – Вип. 43. – С. 79–81.

5. Куракса Н.П. Особенности семеноводства перца сладкого в Лесостепной зоне//Овочівництво і баштанництво – Харків, 2001.–Вип. 45. –С. 74–81.

6. Самовол А.П., Юрченко А.П., Митенко И.Н., Багаутдинова Т.А., Куракса Н.П., Шабетя О.Н. К проблеме "свободная и доступная отбору генотипическая изменчивость" // Наукові праці по овочівництву і баштанництву. – Харків: ІОБ УААН, 1997. – Т. 1. – С. 112–114. (Доля авторства становить 15%: надання селекційного матеріалу).

7. Кулініч В.М., Куракса Н.П. Нові і перспективні сорти перцю солодкого // Тез. доп. наук. конф. „Проблеми і перспективи селекції і насінництво овочевих і баштанних культур" – Борова, 1995.– С. 24–25 (Доля авторства становить 65%: проведення досліджень, участь в узагальненні результатів).

8. Коцарева Н.В., Бондаренко Н.В., Куракса Н.П. Изучение продуктивности новых сортов перца сладкого при выращивании кассетным методом // Материалы научн.–паркт. конф. „Повышение эффективности функционирования АПК"– Курск: Курск, гос. с.–х. академия, 1995.– С. 3–4 (Доля авторства становить 32%: надання селекційного матеріалу).

9. Кулініч В.М., Куракса Н.П. Вопросы гетерозиса в селекции перца сладкого // Тез. доп. між. наук. конф. „Селекція овочевих і баштанних культур на гетерозис" – Харків, 1996.–С. 36–37 (Частка авторства становить 70%: розробка селекційної програми, моделі гібриду, узагальнення результатів).

10. Сорт перцю солодкого Полтавський: А.с. № 300. Україна. /Н.П. Куракса, В.М. Кулинич, М.М. Манько, Т.Д. Сердюк (Україна).– Заявлено 6.11.91; Зареєстровано 1995.

11. Сорт перцю солодкого Голубок: А.с. № 669. Україна. /Н.П. Куракса, В.М. Кулинич, М.М. Манько, В.В. Скляревська, Т.Л. Сердюк (Україна).–Заявлено 8.12.92; Зареєстровано 1997.

12. Сорт перцю солодкого Надія: А.с. № 681. Україна. /Н.П. Куракса, В.М. Кулинич, М.М. Манько, В.В. Скляревська, Т.Л. Сердюк (Україна).–Заявлено 13.01.95; Зареєстровано 1998.

Куракса Н.П. Селекція і елементи насінництва скоростиглих сортів перцю солодкого в Лівобережному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція і насінництво. – Інститут рослинництва їм. В.Я. Юр'єва УААН, Харків, 2002.

Робота присвячена питанням селекції скоростиглих сортів перцю солодкого в лівобережному Лісостепу України. Вивчено понад 300 сортозразків перцю солодкого. Проведено селекційну оцінку колекції і виділено джерела за ознаками скоростиглості, продуктивності, маси, форми, якості плоду і комплексу ознак. На основі застосування принципів і методів селекції на КЗ, добору пар, кореляційної залежності між ознаками, мінливості створено ряд ліній та одержано скоростиглі продуктивні гібриди і сорти перцю солодкого. Визначено необхідні для цього суми активних та ефективних температур. Удосконалено схеми одержання скоростиглих продуктивних сортів і гібридів в умовах дефіциту тепла. Вивчено елементи насінництва перцю солодкого в даних умовах, а саме – способи вирощування і вік розсади, залежність посівних і врожайних якостей від сорту і віку розсади. Вивчено кореляційні взаємозв'язки елементів продуктивності і урожайності, особливості мінливості господарсько–цінних ознак у сортів різних груп стиглості.

Виділено скоростиглі і продуктивні лінії – холодостійка лінія К10117, сортів Бяла капія, Vesna, Подарок Молдови, скоростиглі лінії сорту Нєжность, ГF, ГП. Створені та занесені в Реєстр сортів рослин України скоростиглі холодостійкі сорти Полтавський, Голубок, Надія, Снєгірь. Признано перспективними сорт Світлячок. Підготовлено передати до Державного сортовипробування на 2002 р. гібриди F1 перцю солодкого Ніка і Злагода.

Ключові слова: перець солодкий, вихідний матеріал, гібрид, скоростиглість, сума температур, міжфазний період, селекційна оцінка, продуктивність, комбінаційна здатність, домінування, гетерозис.

Куракса Н.П. Селекция и элементы семеноводства скороспелых сортов перца сладкого в Левобережной Лесостепи Украины. – Рукопись,

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 – селекция и семеноводство. – Институт растениеводства им. В.Я. Юрьева УААН, Харьков, 2002.

Работа выполнена в ИОБ УААН (1989–2000 гг.) Диссертация посвящена вопросам селекции скороспелых сортов перца сладкого в левобережной Лесостепи Украины. Изучено более 300 сортообразцов перца сладкого. Проведена селекционная оценка коллекции перца сладкого и выделены источники по признакам скороспелости, продуктивности, массе, форме, качеству плода и комплексу признаков. Продолжительность вегетационного периода всходы-техническая спелость составила 86-108 дней. Выделено 13 скороспелых сортообразцов для селекции: Пионер, Кричинский ранний, Донецкий ранний,