ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
"ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
Кощій Оксана Вікторівна
УДК 338.27:338.439.63
Прогнозування та регулювання індивідуального споживання продовольчих товарів
Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів - 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі менеджменту та маркетингу Луцького державного технічного університету Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент
Ліпич Любов Григорівна,
Луцький державний технічний університет
Міністерства освіти і науки України,
доцент кафедри менеджменту та маркетингу,
декан факультету економіки та менеджменту.
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор,
Штефанич Дмитро Андрійович,
Тернопільська академія народного господарства
Міністерства освіти і науки України, професор кафедри міжнародної економіки, фінансово-кредитних відносин і маркетингу;
кандидат економічних наук, професор,
Скибінський Станіслав
Володимирович,
Львівська комерційна академія Укоопспілки України,
завідувач кафедри маркетингу.
Провідна установа: | Ужгородський Національний університет,
кафедра економіки, менеджменту та маркетингу, Міністерство освіти і науки України (м. Ужгород).
Захист відбудеться "10" квітня 2002 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 в Національному університеті "Львівська політехніка" за адресою: 79013, м. Львів-13, вул. Ст.Бандери, 12, IV корпус, ауд. 301 б.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету "Львівська політехніка" за адресою: 79013, м. Львів-13, вул. Професорська, 1.
Автореферат розісланий "7" березня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук, доцент Пащенко І. Н.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. З погляду вітчизняних науковців, пріоритетним та перспективним напрямком на сучасному етапі розвитку економіки України є насичення внутрішнього споживчого ринку конкурентоспроможними продовольчими товарами вітчизняного виробництва і поступове витіснення імпортних низькоякісних сурогатів.
Важливою умовою забезпечення ефективного функціонування вітчизняних підприємств харчової промисловості в умовах економіки, орієнтованої на споживачів, є задоволення потреб індивідуальних споживачів. Тому розробка методологічних та методичних засад дослідження потреб індивідуальних споживачів та особливостей їх поведінки на ринку продовольчих товарів набуває сьогодні особливої актуальності.
Питанню дослідження потреб споживачів в умовах ринкових відносин присвячені роботи Аталлі, Гелбрайта, Гійоме, Кейнса, Котлера, Котта, Ламбена, Маслоу, Меррея, Рокіча, Росса та інших видатних зарубіжних вчених. Сьогодні на Україні можна назвати вже низку вітчизняних науковців, в роботах яких висвітлюються проблеми дослідження кон'юнктури ринку, фундаментального маркетингу, маркетингової логістики, маркетингового менеджменту, товарної політики тощо. Серед них: Войчак А.В., Гаркавенко С.С., Герасимчук В.Г., Євдокимов Ф.І., Євтух В.Я., Кардаш В.Я., Кредисов А.І., Крикавський Є.В., Куденко Н.В., Кузьмін О.Є., Ліпич Л.Г., Лук'янець Т.І., Мороз Л.А., Оніщенко В.Ф., Орлов П.А., Павленко А.Ф., Перерва П.Г., Пилипчук В.П., Римар М.В., Ромат Є.В., Савельєв Є.В., Салига С.Я., Скибінський С.В., Старостіна А.О., Черваньов Д.М., Чумаченко М.Г., Чухрай Н.І., Штефанич Д.А. та ін. Разом з тим необхідно відзначити, що питання оцінки потреб індивідуальних споживачів у продовольчих товарах на засадах використання статистично-поведінкового методу не дістало широкого висвітлення у наукових роботах. Використовується переважно нормативний метод визначення потреб споживачів у продовольчих товарах, який базується на науково розроблених раціональних нормах харчування, а не на безпосередньому дослідженні потреб населення. Тому застосування нормативного методу для визначення потреб споживачів не дозволяє розробляти достовірні прогнози споживання продовольчих товарів. Необхідність поглибленої наукової розробки даної проблеми зумовила вибір теми, визначила мету і задачі дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Матеріали дисертаційного дослідження використані при розробці держбюджетної теми "Споживання продуктів харчування на Україні" (№ ДР 0100U000258), затвердженої рішенням НТР ЛДТУ, протокол №1 від 21.01.2000 р. Здобувач є виконавцем одного із розділів цієї теми.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методологічних і прикладних підходів до прогнозування індивідуального споживання на основі вивчення потреб споживачів у продовольчих товарах.
Для досягнення поставленої мети в роботі передбачалось розв'язання таких завдань:
- з'ясувати сутність та провести класифікацію потреб індивідуальних споживачів;
- вивчити фактори, що впливають на обсяги та структуру споживання населенням продуктів харчування;
- виявити особливості споживчої поведінки населення в розрізі окремих регіонів України;
- удосконалити статистично-поведінковий метод прогнозування індивідуального споживання продовольчих товарів;
- здійснити розрахунок незадоволених потреб індивідуальних споживачів Волинської, Львівської та Тернопільської областей на прикладі молочних продуктів харчування;
- з'ясувати можливості задоволення потреб населення Волинської, Львівської та Тернопільської областей у молочних продуктах харчування за рахунок власної сировини АПК;
- розробити мережу оптимального розташування молокопереробних підприємств з метою підвищення рівня задоволення потреб індивідуальних споживачів у молочних продуктах харчування.
Об'єктом дослідження є потреби індивідуальних споживачів у продовольчих товарах. Предметом дослідження є теоретичні та методико-прикладні питання прогнозування та регулювання індивідуального споживання продовольчих товарів.
Теоретичною та методологічною основою проведеного дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних вчених. Вихідною інформацією у здійснені досліджень були статистичні довідники і бюлетені Державного комітету Статистики України, результати авторського анкетного опитування населення Волинської, Львівської та Тернопільської областей.
У процесі вирішення поставлених у роботі завдань використовувались відповідні методи дослідження, зокрема:
- різноманітні прийоми статистичного методу, а саме: порівняння - для зіставлення обсягів споживання населенням продовольчих товарів; кореляційно-регресивний аналіз - для визначення еластичності попиту населення на молочні продукти харчування; середніх і відносних величин - для визначення рівня споживання населенням продуктів харчування;
- економіко-математичний - для визначення впливу чинників на рівень споживання населенням продовольчих товарів;
- кластерного аналізу - для сегментації ринку продовольчих товарів України за особливостями споживчої поведінки населення;
- статистично-поведінковий метод - для вивчення особливостей поведінки та визначення потреб індивідуальних споживачів у продовольчих товарах.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
- удосконалено класифікацію потреб індивідуальних споживачів на засадах їх поділу за періодичністю виникнення (тривалості) на постійні (потреби в продовольчих товарах тощо), періодичні (потреби в товарах тривалого вжитку тощо), епізодичні (потреби в товарах розкоші тощо);
- уточнено поняття продовольчої безпеки країни та розширено систему показників економічної оцінки продовольчої безпеки країни шляхом введення показників потреб індивідуальних споживачів (визначених за допомогою статистично-поведінкового методу) у продуктах та показників задоволення потреб індивідуальних споживачів (визначених за допомогою статистично-поведінкового методу) у продуктах харчування;
- удосконалено метод прогнозування індивідуального споживання молочних продуктів харчування на засадах використання методу ковзної середньої та методу Фур'є для визначення внутрішньорічних коливань попиту на продовольчі товари, що полегшує орієнтацію промисловості щодо випуску необхідної кількості й асортименту продукції в окремі періоди року тощо;
- розроблено регіональні напрями розвитку підгалузей харчової промисловості на засадах сегментації ринку продовольчих товарів України за особливостями споживчої поведінки населення, що дозволяє виявити сприятливі територіально-адміністративні зони господарювання на території нашої країни для підприємств харчової промисловості;
- удосконалено статистично-поведінковий метод прогнозування індивідуального споживання на засадах визначення потреб споживачів у продовольчих товарах. Визначення потреб індивідуальних споживачів у продуктах харчування запропонованим статистично-поведінковим методом передбачає такі етапи: 1) сегментацію ринку продовольчих товарів та виявлення одноманітних груп споживачів; 2) визначення потреб населення у продуктах харчування; 3) розрахунок фактичних обсягів споживання продуктів харчування; 4) визначення рівня задоволення потреб населення у продовольчих товарах; 5) прогноз обсягів індивідуального споживання на основі визначених потреб населення;
- удосконалено методику регулювання індивідуального споживання на засадах підвищення рівня задоволення потреб населення у продуктах харчування, та вперше розроблено мережу оптимального розташування молокопереробних підприємств на території Волинської, Львівської та Тернопільської областей, що дозволяє знизити загальні витрати на постачання готової продукції споживачам.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційної роботи полягає у розробці теоретичних та методичних засад статистично-поведінкового методу прогнозування індивідуального споживання на основі визначення потреб споживачів у продовольчих товарах.
Результати дисертаційного дослідження впровадженні у ТзОВ "Торговий дім Любарт", а також використані адміністративно-територіальними органами державної влади у Волинській області. Окремі положення, які було обгрунтовано в дисертації, використовуються у навчальному процесі Луцького державного технічного університету при викладанні дисциплін "Маркетинг", "Маркетингові дослідження", "Товарознавство продовольчих товарів", "Організація виробництва", у курсовому та дипломному проектуванні студентів економічних спеціальностей.
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що становлять індивідуальний внесок автора.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались на II міжнародній науково-практичній конференції "Маркетинг та логістика в системі менеджменту" (м. Львів, 22-24 жовтня 1998 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Роль фінансово-кредитної системи у стимулюванні економічного зростання в Україні" (м. Луцьк, 2-3 червня 1999 р.), науково-практичній конференції "Волинь-2000" (м. Луцьк, 1999 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність" (м. Вінниця, 30-31 березня 2000 р.), III науково-практичній конференції "Маркетинг та логістика в системі менеджменту" (м. Львів, 9-11 листопада 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання" (м. Луцьк, 23-24 травня 2001 р.), на наукових семінарах кафедри менеджменту та маркетингу Луцького державного технічного університету.
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових праць (наукові статті, тези доповідей) загальним обсягом 3,88 друкованих аркушів (особисто автору належать 2,36 друкованих аркушів), з них 6 праць у фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Вона викладена на 161 сторінці машинописного тексту, містить 42 таблиці, 7 рисунків і 14 додатків. Список використаних джерел включає 129 назв.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У першому розділі - "Теоретичні та прикладні засади вивчення потреб індивідуальних споживачів" - висвітлено сутність потреб індивідуальних споживачів, розглянуто теоретичні підходи до вивчення і класифікації потреб.
Узагальнення літературних джерел дало можливість сформувати означення потреб як внутрішнє бажання людини, яке виникає внаслідок того, що людина - біологічна істота, котра існує в суспільній системі і вступає у взаємодію з живою і неживою природою. У працях вітчизняних та зарубіжних науковців зустрічаємо такі основні ознаки класифікації потреб індивідуальних споживачів: за походження самих потреб (класифікації Котлера, Росса, Кейнса, Гелбрайта, Ламбена, Каверіна, Кушніра та Салашинського), відносно їх біологічної суті чи психологічно-соціального впливу з боку суспільства; ранжування потреб за пріоритетами, із виявленням потреб більш вищого гатунку і нижчого, задоволення яких не має такої вагомості (класифікації Меррея, Маслоу, Немова); за причинно-наслідковими зв'язками виникнення і формування потреб та кореспондування із споживацькими цінностями (реєстр цінностей за Рокічем, теорія споживацьких цінностей Шета-Ньюмана-Гросса, теорія корисності Туган-Барановського, теорія мотивації Шевандріна, Герцберга, Мак-Клелланда).
Однак при вивченні потреб індивідуальних споживачів виникає необхідність введення ознаки класифікації потреб за періодичністю їх виникнення, що передбачає поділ потреб людини на: постійні (потреби у продуктах харчування тощо), періодичні (потреби у товарах тривалого вжитку тощо), епізодичні (потреби у товарах розкоші тощо). Запропонована класифікація потреб населення дозволить не лише точніше з'ясувати сутність останніх, але і полегшить розробку методики їх дослідження.
В ході дисертаційного дослідження уточнено поняття продовольчої безпеки країни та розширено систему показників економічної оцінки продовольчої безпеки країни шляхом введення показників потреб індивідуальних споживачів та показників задоволення потреб індивідуальних споживачів (визначених за допомогою статистично-поведінкового методу) у продуктах харчування.
Оскільки потреби людини неможливо безпосередньо спостерігати або вимірювати, то про їх існування можна судити, спостерігаючи за поведінкою людей. Тому вивчення потреб індивідуальних споживачів найдоцільніше проводити через дослідження попиту індивідуальних споживачів, обсягів і структури споживання відповідних благ, смаків, уподобань та особливостей мотивації поведінки споживачів тощо.
Другий розділ - "Особливості поведінки населення на ринку продовольчих товарів" - присвячено вивченню тенденції споживання продовольчих товарів населенням України та Західного регіону зокрема, аналізу факторів, що впливають на формування та задоволення потреб.
Проведені дослідження свідчать, що протягом 1990-2000 рр. спостерігалося значне зниження обсягів середньодушового споживання продуктів харчування як в Україні в цілому (до 2,1 раза), так і у Західному регіоні зокрема. Основна причина - це зниження купівельної спроможності населення внаслідок зниження реальних доходів. В той же час населення Західного регіону харчується дещо краще за пересічного українця, споживаючи більше м'ясопродуктів (на 2,5%), яєць (на 3,7%), фруктів і ягід (на 10,3%), молокопродуктів (на 33,0%). Вищий рівень споживання продовольчих товарів населенням Західного регіону можна пояснити високим рівнем розвитку АПК, в т. ч. особистого підсобного господарства в західних областях України. Аналіз матеріального добробуту населення свідчить, що нині на Україні спостерігається процес розшарування жителів за рівнем доходів, що супроводжується зростанням відмінностей у кількості і якості спожитих окремими соціальними групами населення продовольчих товарів. Так, калорійність харчування в сім'ях з низьким рівнем середньодушових грошових доходів в 3,5 раза нижча, ніж у сім'ях з високим рівнем доходу, а кількість спожитих поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів) - в середньому в 4 рази.
Спостерігаються значні відмінності в обсягах і структурі харчування міських і сільських мешканців, що можна пояснити наявністю тісного кореляційного зв'язку між обсягами виробництва в особистому підсобному господарстві та споживанням таких продуктів харчування, як м'ясо (коефіцієнт кореляції R=0,72), молоко (R=0,91), картопля (R=0,87), яйця (R=0,81), овочі і баштанні (R=0,87).
Аналіз внутрішньорічних коливань попиту на продовольчі товари вказує на доцільність розробки методу сезонного прогнозування індивідуального споживання. Очікувані сезонні обсяги споживання пропонуємо визначити як прогнозований річний обсяг споживання відкоригований на сезонну хвилю внутрішньорічних коливань попиту. Для визначення внутрішньорічних коливань попиту на продовольчі товари пропонується використовувати метод ковзної середньої та метод Фур'є. Запропонований метод сезонного прогнозування індивідуального споживання продуктів харчування полегшує орієнтацію промисловості щодо випуску необхідної кількості й асортименту продукції в окремі періоди року тощо.
У роботі проаналізовано фактори, що впливають на внутрішньорічні коливання попиту населення: кліматичний, економічний та фізіологічний. Кліматичний та економічний фактори впливають на внутрішньорічні коливання попиту населення, тоді як фізіологічний - безпосередньо потреб. Так, у зимовий та осінній період зростають фізіологічні потреби індивідуальних споживачів у висококалорійній їжі (м'ясопродукти, молокопродукти), тоді як навесні і у літній період - в більш легкій рослинній їжі (фрукти, ягоди, овочі і баштанні).
Спостерігаються і регіональні відмінності у споживчій поведінці населення України. Так, в результаті проведеної сегментації ринку продовольчих товарів областей України виявлено, що області України утворюють два великих скупчення та два одиничних токсини (сегменти), які характеризуються подібною споживчою поведінкою населення (рис. 1). До складу першого токсину, який за подібністю споживчої поведінки населення можна поділити на 7 класів, увійшло 18 областей, в т. ч. всі області Західного регіону України. Другий токсин складається з 5 областей, які поділяються на два класи, а Сумська область та АР Крим утворюють два одиничних токсини.
Населення областей, що увійшли до складу першого токсину, зорієнтовані на споживання молокопродуктів, картоплі та яєць. Населення областей другого токсину надають перевагу споживанню м'ясопродуктів, овочів та баштанних. Для населення Сумської області, яка утворила одиничний токсин, характерний високий рівень споживання картоплі та хлібопродуктів, а для мешканців АР Крим притаманний високий рівень споживання фруктів і ягід та рибопродуктів.
Виявлені регіональні особливості споживчої поведінки населення України дозволяють визначити сприятливі територіально-адміністративні зони господарювання для підприємств харчової промисловості.
У третьому розділі - "Статистично-поведінковий метод прогнозування та регулювання індивідуального споживання продовольчих товарів" – удосконалено статистично-поведінковий метод прогнозування індивідуального споживання продовольчих товарів, вивчено потреби населення Волинської, Львівської та Тернопільської областей Західного регіону України у молочних продуктах харчування, та з'ясовано можливості їх задоволення, удосконалено методику регулювання індивідуального споживання молочних продуктів харчування.
Аналіз особливостей споживчої поведінки населення свідчить, що для прогнозування індивідуального споживання продовольчих товарів найдоцільніше використання статистично-поведінкового методу.
Удосконалений статистично-поведінковий метод прогнозування індивідуального споживання продовольчих товарів базується на вивченні потреб споживачів і передбачає такі етапи: 1) сегментацію ринку продовольчих товарів та виявлення одноманітних груп споживачів; 2) визначення потреб населення у продуктах харчування; 3) розрахунок фактичних обсягів споживання продуктів харчування; 4) визначення рівня задоволення потреб населення у продовольчих товарах; 5) прогноз обсягів індивідуального споживання на основі визначених потреб населення. Інструментом збору первинних даних обрано анкетування. Визначення потреб індивідуальних споживачів у продовольчих товарах пропонуємо проводити у натуральному виразі, що значно спростить прогнозування потреб на перспективу і дозволить усунути труднощі, пов'язані з коливання цін на продукти харчування. Для застосування запропонованого статистично-поведінкового методу прогнозування індивідуального споживання обрано Волинську, Львівську та Тернопільську області, які репрезентують різні потреби населення Західного регіону України.
В результаті проведеного дослідження виявлено 8 типів споживачів, які відрізняються загальним ставленням до харчування: "прагматики", "голодні", "позитивісти", "гурмани", "ритуалісти", "любителі поїсти", "вимушені любителі" і "ті, що не визначилися"(табл. 1).
Таблиця 1
Типи споживачів продовольчих товарів
Варіанти відповіді на | Типи | Структура населення областей, %
питання:
"Їжа для Вас-це ..." | споживачів | Волинська (n1=160) | Львівська (n=420) | Тернопільська (n=180)
Засіб збереження життя | Прагматики | 37,0 | 44,0 | 35,0
Засіб утамування відчуття голоду | Голодні | 33,0 | 27,0 | 32,0
Просто задоволення, радість | Позитивісти | 7,0 | 7,0 | 15,0
Одне з найбільших задоволень | Гурмани | 1,0 | 1,0 | -
Частина ритуалу (сімейного) | Ритуалісти | 5,0 | 3,0 | 7,0
Те, від чого не можна відмовитися, і те, що псує мою фігуру | Любителі поїсти | 10,0 | 10,0 | 7,0
Найдоступніше задоволення | Вимушені любителі | 1,0 | 1,0 | 2,0
Важко сказати | Ті, що не визначилися | 6,0 | 7,0 | 2,0
Всього: | 100,0 | 100,0 | 100,0
______
1 n – чисельність вибіркової сукупності.
Дослідження показали, що для 67-71% респондентів їжа є лише фізіологічною потребою у підтриманні життя і угамування відчуття голоду ("прагматики", "голодні"), 19-24% споживачів є любителями смачної їжі та емоцій, обумовлених хорошою їжею ("позитивісти", "гурмани", "любителі поїсти", "вимушені любителі"), та вбачають в їжі предмет задоволення. Цікаво те, що для 3-7% споживачів харчування виступає як особливий ритуал сімейного, ділового спілкування тощо. Інші групи займають разом не більше 7 %.
Результати дослідження свідчать про високий рівень занепокоєності населення Волинської, Львівської та Тернопільської областей екологічною чистотою продуктів харчування (відповідно 8,5; 9,0; 8,2 бала за 10 - бальною шкалою). Нині переважна більшість споживачів негативно ставиться до низькоякісних продовольчих товарів імпортного виробництва і віддає перевагу продуктам вітчизняного виробництва. В ході дисертаційного дослідження вивчено ставлення населення Волинської, Львівської та Тернопільської областей до продуктів-новинок та джерела отримання індивідуальними споживачами інформації про нові продукти. Досліджено особливості споживчої поведінки індивідуальних споживачів продовольчих товарів в розрізі запропонованої градації населення України за рівнем матеріального статку, а також статі, освіти. Вивчено смаки, уподобання та особливості мотивації споживчої поведінки населення. Проведений аналіз значень коефіцієнтів еластичності попиту населення на молочні продукти харчування, залежно від рівня доходів, дозволяє виділити такі пріоритетні для виробництва товари, з високим додатнім значенням коефіцієнта еластичності, як сир твердий (коефіцієнт еластичності Е=1,1) та морозиво (Е=1,57).
На наступному етапі визначено обсяг та рівень задоволення потреб індивідуальних споживачів у молочних продуктах харчування (табл. 2). При цьому незадоволені потреби індивідуальних споживачів пропонуємо визначати як різницю між бажаним рівнем споживання, який може бути задоволеним лише за умови росту матеріального статку населення, та фактичним.
Таблиця 2
Потреби споживачів у молочних продуктах харчування,
тис. тонн в рік
Продукти | Волинська обл. | Львівська обл. | Тернопільська обл.
Всього потреби | Частка задоволе- них потреб, % | Всього потреби | Частка задоволе- них потреб, % | Всього потреби | Частка задоволе-
них потреб, %
Молоко | 50,8 | 78,0 | 129,3 | 80,0 | 58,1 | 118,0
Сметана | 17,5 | 65,0 | 44,5 | 60,0 | 22,6 | 58,0
Вершкове масло | 8,4 | 61,0 | 21,9 | 68,0 | 9,2 | 52,0
Сир м'який | 11,1 | 67,0 | 24,1 | 70,0 | 15,0 | 82,0
Сир твердий | 5,9 | 25,0 | 16,3 | 37,0 | 6,7 | 18,0
Кефір | 20,0 | 59,0 | 62,4 | 58,0 | 18,0 | 55,0
Проведені дослідження свідчать, що найвищий рівень задоволення потреб жителів Волинської, Львівської та Тернопільської областей у молоці, сметані і сирі м'якому (58-118%), дещо менший - у вершковому маслі (52-68%) та кефірі (55-59%), найнижчий - у твердому сирі (18-37%). На основі проведених розрахунків обсягів потреб населення розроблено прогнози індивідуального споживання молочних продуктів харчування населенням Волинської, Львівської та Тернопільської областей.
Проаналізовані в дисертаційній роботі можливості задоволення потреб населення Волинської, Львівської та Тернопільської області у молочних продуктах харчування свідчать, що природно-кліматичні умови та специфіка розвитку народного господарства Західного регіону України дозволяє використовувати власну сировину для забезпечення потреб населення в молочних продуктах харчування. Так, обсяги виробництва молока у 1990 р. АПК Волинської та Тернопільської областей дозволяли задовольнити потреби населення у молочних продуктах харчування на 189 % та 155 % і лише АПК Львівської області не міг задовольнити потреби львів'ян у молокопродуктах. Однак, зважаючи на нинішній занепад сільського господарства, лише АПК Волинської області в змозі задовольнити потреби волинян у молочних продуктах харчування на 104 %, тоді як у Львівській та Тернопільській областях відповідний показник становить 88 % та 95%, що свідчить про територіальний дисбаланс розвитку АПК. Тому керівникам відділів обласних державних адміністрацій Львівської та Тернопільської областей, що розробляють механізми успішного здійснення економічних реформ, пропонується найближчим часом зосередити особливу увагу на розвитку АПК, що дозволило б задовольнити потреби населення області у молочних продуктах за рахунок власного виробництва молока. Що ж стосується АПК Волинської області, то, будучи в змозі задовольнити внутрішньообласні потреби у молочних продуктах, йому слід орієнтуватися у перспективі на вивіз молочної продукції за межі області.
В дисертаційній роботі розроблені рекомендації щодо регулювання індивідуального споживання, яке передбачає пошук шляхів підвищення рівня задоволення потреб населення у молочних продуктах харчування. Підвищення рівня задоволення потреб індивідуальних споживачів у молочних продуктах харчування передбачає зниження вартості продуктів харчування, в т. ч. транспортних витрат на її постачання, і вимагає оптимального територіального розташування молокопереробних підприємств. Для виявлення перспективних територіально-адміністративних зон господарювання використано методику американських вчених Ч. Харріса та Е. Данна, яка передбачає розрахунок значень потенціалу збуту та сумарних транспортних витрат на постачання готової продукції споживачам. В методиці американських вчених пропонуємо використовувати коригуючи коефіцієнти R та К. Коригуючий коефіцієнт R дозволяє врахувати територіальні відмінності у собівартості виготовлення продукції, а коефіцієнт К – можливість вивезення молочних продуктів харчування, переважна більшість яких має обмежені терміни зберігання, на значні відстані. Потенціал збуту пропонуємо розраховувати за такою формулою:
, |
(1)
де - потенціал збуту і-того ринку, тис. грн.; - коригуючий коефіцієнт; - місткість і-того та j-того ринку, тис. грн.; - коригуючий коефіцієнт; n - кількість ринків; - коефіцієнт співвідношення відстані між i-тим та j-тим ринком збуту та базовим значенням відстані (у нашому дослідженні за базове значення приймаємо мінімальну відстань між ринками).
Коефіцієнт співвідношення відстаней розраховується за такою формулою:
, | (2)
де - відстань між i-тим та j-тим ринком, мінімальна відстань між ринками, км.
Відстані між ринками збуту визначені за допомогою політико-адміністративної карти України у декартовій системі координат за такою формулою:
, | (3)
де - абсциса і-того та j-того ринку; - ордината і-того та j-того ринку.
Сумарні транспортні витрати розраховуються за такою формулою:
, |
(4)
де - сумарні транспортні витрати для і -того ринку, тис. грн.
Розрахунок запропонованих нами коефіцієнта R, який враховує територіальну диференціацію собівартості виготовлення одиниці продукції, та коригуючого коефіцієнта K, що характеризує можливості постачання готової продукції на віддалені ринки збуту, проводиться за такими формулами:
, | (5)
де - найнижча собівартість виготовлення одиниці продукції та собівартість виготовлення одиниці продукції на підприємстві (підприємствах) і-того ринку, грн.
, | (6)
де - обсяг продукції, виготовленої підприємством, що вивозиться за межі місцевого ринку (в даному випадку за межі області), тис. грн.; - загальний обсяг продукції, виготовленої підприємством, тис. грн.
Згідно із запропонованою методикою проведено аналіз виробничо-споживчого комплексу Волинської, Львівської та Тернопільської областей. Підрозділами ринку області обрано її райони, а показником місткості - середній обсяг роздрібного товарообігу у 1998-2000 рр. Значення потенціалів збуту та сумарних транспортних витрат для Волинської, Львівської та Тернопільської областей розраховані за формулами (1) та (4).
Проведене дослідження виробничо-споживчого комплексу Волинської області свідчить, що раціональним буде розміщення великих молокопереробних підприємств у Луцькому, Рожищенському, Ковельському та Ківерцівському районах, для яких притаманні високі значення показників потенціалу збуту і низькі сумарні транспортні витрати. В інших районах області найдоцільніше створити міні - молокопереробні підприємства, зорієнтовані на виробництво обмеженого асортименту молокопродукції у невеликих обсягах. У Львівській області великі молокозаводи рекомендуємо розмістити в Пустомитівському, Городоцькому та Миколаївському районах, а в інших районах - міні-молокозаводи з обмеженим асортиментом продукції. У Тернопільській області найкраще розмістити великі молокопереробні підприємства в Тернопільському, а дещо менші молокозаводи в
Збаразькому та Теребовлянському районах. В інших районах рекомендуємо створити міні-молокозаводи.
Таким чином, внаслідок проведеної роботи розроблено мережу оптимального розташування молокопереробних підприємств у Волинській, Львівській та Тернопільській областях Західного регіону України, що дозволяє знизити витрати на постачання готової продукції споживачам та її ціну, а отже повніше задовольнити потреби індивідуальних споживачів у молочних продуктах харчування.
ВИСНОВКИ
1. Проведений в роботі аналіз динаміки, обсягів і структури середньодушового споживання продовольчих товарів свідчить, що рівень продовольчої безпеки України знизився до критично небезпечної межі. Тобто сьогодні пересічний українець споживає продукти харчування у половинному обсязі від науково обгрунтованих раціональних нормативів, до яких Україна наближалася у 1988-1989 рр. Насамперед це стосується таких найбільш цінних продуктів харчування, як м'ясо і м'ясопродукти, риба і рибопродукти, молоко і молокопродукти, овочі і баштанні, фрукти і ягоди.
Населення Західного регіону України харчується дещо краще, ніж середньостатистичний українець, споживаючи більше м'ясопродуктів, молокопродуктів, яєць, фруктів, що можна пояснити високим рівнем розвитку АПК, в т. ч. особистого підсобного господарства в регіоні.
2. Одержані в дослідженні результати сегментації ринку областей України виявили:
- територіальну диференціацію потреб та особливостей споживчої поведінки індивідуальних споживачів в розрізі продуктів харчування;
- наявність сегментів областей (токсинів) з подібною споживчою поведінкою населення.
3. Застосування запропонованого статистично-поведінкового методу прогнозування індивідуального споживання дозволило визначити потреби населення Волинської, Львівської та Тернопільської областей у молочних продуктах харчування, вивчити смаки, уподобання та особливості мотивації споживчої поведінки індивідуальних споживачів на ринку продовольчих товарів.
4. Працівникам органів Державного комітету статистики України оцінювання величини незадоволених потреб індивідуальних споживачів у продовольчих товарах пропонуємо здійснювати шляхом використання розробленого методу, що базується на проведенні опитування споживачів та визначенні незадоволених потреб населення у даних товарах як різниці між фактичним рівнем споживання та бажаним (вказаним респондентами), який може бути задоволеним лише за умови росту матеріального добробуту населення.
5. Проаналізовані в дисертаційній роботі можливості задоволення потреб населення Волинської, Львівської та Тернопільської області у молочних продуктах харчування свідчать, що природно-кліматичні умови та специфіка розвитку народного господарства Західного регіону України дозволяє використовувати власну сировину для забезпечення потреб населення в молочних продуктах харчування.
Однак, зважаючи на нинішній занепад сільського господарства, лише АПК Волинської області в змозі забезпечити потреби волинян у молочних продуктах харчування. Тому керівникам відділів обласних державних адміністрацій Львівської та Тернопільської областей необхідно зосередити увагу на розвитку власних АПК.
6. Дослідження свідчать, що попит на продукцію молокопереробних підприємств збільшується з ростом рівня доходів населення. Проте темпи росту обсягів споживання переважної більшості молочних продуктів (молоко, сметана, сир м'який, вершкове масло) відстають від темпів росту доходів населення.
В майбутньому, при збільшенні реальних доходів населення України, вітчизняним молокопереробним підприємствам необхідно очікувати на ріст та поступову стабілізацію попиту на молоко, сметану, сир м'який, вершкове масло та на значний приріст попиту на морозиво, сир твердий. Для подальшого розвитку молокопереробних підприємств рекомендуємо вже сьогодні приділяти увагу на розробку нових молочних продуктів харчування: різноманітних ласощів, продуктів харчування з лікувальними властивостями, дієтичних продуктів високої якості з екологічно чистої сировини тощо.
7. Регулювання індивідуального споживання шляхом зниження вартості молочних продуктів харчування свідчить, що у Волинській області раціонально розмістити великі молокопереробні підприємства у Луцькому, Рожищенському, Ковельському та Ківерцівському районах. В інших районах області рекомендуємо створити міні-молокопереробні підприємства, зорієнтовані на виробництво обмеженого асортименту молокопродукції у невеликих обсягах. У Львівській області великі молокозаводи пропонуємо розмістити в Пустомитівському, Городоцькому та Миколаївському районах, а в інших районах - міні-молокозаводи з обмеженим асортиментом продукції. У Тернопільській області найкраще розмістити великі молокопереробні підприємства в Тернопільському, дещо менші - в Збаразькому та Теребовлянському районах. В інших районах Тернопільської області пропонуємо створити міні-молокозаводи.
8. На підставі результатів дисертаційного дослідження можна рекомендувати:
- Міністерству економіки України ввести практику розробки комплексних планів і програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів та підприємств із використанням удосконаленого статистично-поведінкового методу прогнозування індивідуального споживання продовольчих товарів та розробленої мережі оптимального розташування молокопереробних підприємств;
- Державному комітету статистики України для визначення потреб індивідуальних споживачів можна використати удосконалений статистично-поведінковий метод прогнозування індивідуального споживання продовольчих товарів;
- Міністерству освіти і науки України включити в типові програми з дисциплін "Маркетинг", "Маркетингові дослідження", "Товарознавство продовольчих товарів", "Організація виробництва" методичні розробки з визначення потреб індивідуальних споживачів у продовольчих товарах.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Публікації у фахових виданнях
1. Ліпич Л.Г., Кощій О.В. Оптимізація розміщення підприємств // Проблеми економіки та управління. Вісник ДУ "Львівська політехніка". - Львів: Вид-во ДУ "Львівська політехніка". - 1998. - № 353. - С. 67-72. Особисто автором розроблено мережу оптимального розташування підприємств на території України.
2. Кощій О.В. Внутрішньорічні коливання попиту // Економіка: проблеми теорії та практики: Дніпропетровський державний університет. - Дніпропетровськ: "Наука і освіта", 2000. - С. 9-13.
3. Ліпич Л.Г., Кощій О.В. Сезонні коливання попиту // Маркетинг в Україні. - 2000. - №3. - С. 34-37. Особисто автором розроблено методику прогнозування попиту населення на продукти харчування на засадах використання сезонних коливань попиту.
4. Ліпич Л.Г., Кощій О.В. Мотивація поведінки індивідуальних споживачів на ринку продовольчих товарів // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції: Збірник наукових праць Луцького державного технічного університету. - Луцьк: "Надстир'я", 2000. - Вип. VI. - С. 35-41. Особисто автором запропоновано методологію вивчення особливостей та мотивів поведінки індивідуальних споживачів на ринку продовольчих товарів.
5. Ліпич Л.Г., Кощій О.В. Фінансові аспекти розвитку ринку продовольчих товарів // Економічні науки. Науковий вісник ВДУ ім. Л. Українки. - Луцьк: Ред.-вид. відд. ВДУ ім. Л. Українки, 2001. - №4. - С. 326 - 330. Особисто автором розкрито перспективи розвитку ринку продовольчих товарів в Україні.
6. Ліпич Л.Г., Кощій О.В. Визначення попиту на продовольчі товари // Логістика. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". - Львів: Вид-во НУ "Львівська політехніка", 2001. - №416. - С. 182-187. Особисто автором запропоновано методику прогнозування попиту індивідуальних споживачів на продовольчі товари.
Додаткові публікації
7. Кощій О.В. Затоварення ринку-ілюзія чи реальність добробуту // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Збірник наукових праць Луцького державного технічного університету. - Луцьк: "Надстир'я", 1998. - Випуск IV. - С. 37-45.
8. Ліпич Л.Г., Кощій О.В. Проблеми затоварення ринку // Економіка. Придніпровський науковий вісник. - Дніпропетровськ: "Наука і освіта", 1998. - №99. - С. 62-68. Особисто автором розкрито закономірності зміни попиту та пропозиції на споживчому ринку України.
9. Ліпич Л.Г., Кощій О.В. Оптимізація розміщення підприємств // Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції. - Львів: Вид-во ДУ "Львівська політехніка" "Маркетинг та логістика в системі менеджменту". - 1998. - С. 148-149. Особисто автором розроблено мережу оптимального розташування підприємств на території України.
10. Ліпич Л.Г., Московчук А.Т., Кощій О. В. Оптимізація транспортних витрат підприємства // Персонал. - 1999. - №4. - С. 217-218. Особисто автором розкриті можливості зниження транспортних витрат підприємств при постачанні готової продукції споживачам.
11. Кощій О.В. Потреби як економічна категорія // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Збірник наукових праць Луцького державного технічного університету. - Луцьк: "Надстир'я", 1999. - Випуск V. - С. 31-38.
12. Ліпич Л.Г., Кощій О.В. Фінансові потреби фірм та попит населення // Роль фінансово-кредитної системи у стимулюванні економічного зростання в Україні: Збірник наукових праць ВДУ ім. Л. Українки. - Луцьк: Ред.-вид. відд. "Вежа" ВДУ ім. Л. Українки, 1999. - С. 422-425. Особисто автором розкрито особливості динаміки споживання продуктів харчування населенням України.
13. Ліпич Л.Г., Кощій О.В. Сегментація ринку продовольчих товарів областей України методом Чекановського // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність". - Том 2. - Вінниця, 2000. - С. 120-124. Особисто автором розкрито регіональні особливості споживання продуктів харчування населенням України.
14. Ліпич Л.Г., Кощій О.В. Попит населення Волинської області на молочні продукти // Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції "Маркетинг та логістика в системі менеджменту". - Львів: Вид-во НУ "Львівська політехніка". - 2000. - С. 181-183. Особисто автором розроблено прогноз попиту населення Волинської області на молочні продукти харчування.
АНОТАЦІЯ
Кощій О. В. Прогнозування та регулювання індивідуального споживання продовольчих товарів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою. - Національний університет "Львівська політехніка", Львів, 2002.
Дисертацію присвячено питанням прогнозування індивідуального споживання і пошуку шляхів підвищення рівня задоволення потреб населення в продовольчих товарах. В роботі запропоновано удосконалений статистично-поведінковий метод прогнозування індивідуального споживання на основі вивчення потреб споживачів у продовольчих товарах. Удосконалено методику територіального розміщення підприємств та розроблено мережу оптимального розташування молокопереробних підприємств на території Волинської, Львівської та Тернопільської областей, що дозволяє знизити витрати на постачання готової продукції споживачам і її ціну, а значить підвищити рівень задоволення потреб індивідуальних споживачів у молочних продуктах харчування.
Ключові слова: потреби індивідуальних споживачів, споживання продовольчих товарів, прогнозування, незадоволені потреби, статистично-поведінковий метод прогнозування індивідуального споживання на основі вивчення потреб споживачів, регулювання індивідуального споживання продовольчих товарів.
АННОТАЦИЯ
Кощий О.В. Прогнозирование и регулирование индивидуального потребления продовольственных товаров. – Рукопись.
Диссертация в виде рукописи на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирования и регулирования экономикой. - Национальный университет "Львовская политехника", Львов, 2002.
Диссертация посвящена вопросам прогнозирования индивидуального потребления и поиску путей повышения уровня удовлетворения потребностей населения в продовольственных товарах. Содержит теоретическое обоснование и практические рекомендации по разработке усовершенствованного статистико-поведенческого метода прогнозирования индивидуального потребления на основе изучения потребностей потребителей.
В первом разделе "Теоретические и прикладные основы изучения потребностей индивидуальных потребителей" раскрывается сущность потребностей индивидуальных потребителей. Произведена классификация потребностей индивидуальных потребителей на основании их разделения за периодичностью возникновения на постоянные, периодические, эпизодические.
В диссертации рассмотрены методы изучения потребностей: нормативный и статистико-поведенческий. Обоснована целесообразность использования статистико-поведенческого метода для прогнозирования индивидуального потребления продовольственных товаров.
Второй раздел "Особенности поведения населения на рынке продовольственных товаров " посвящен оценке и анализу динамики и структуры потребления продовольственных товаров населением Украины. Изучены факторы, влияющие на особенности потребительского поведения населения.
Анализ структуры и размеров потребления продуктов питания свидетельствует о низком качестве питания малообеспеченных слоёв населения Украины. Наблюдаются существенные различия в питании сельского и городского населения, что объясняется наличием тесной корреляционной связи между объёмом производства в личном подсобном хозяйстве и потреблением продуктов питания. Произведена сегментация рынка продовольственных товаров областей Украины, позволившая выявить региональные особенности потребления продуктов питания населением Украины. Обосновано существование особенностей в потребительском поведении населения Западного региона Украины.
Третий раздел "Статистико-поведенческий метод прогнозирования и регулирование индивидуального потребления продовольственных товаров" посвящен разработке нового усовершенствованного метода прогнозирования индивидуального потребления на основе изучения потребностей потребителей в продовольственных товарах. Для этого разработаны общие положения по определению потребностей индивидуальных потребителей, выбрана информационная база для проведения исследования. Предложенный статистико-поведенческий метод предвидит такие этапы: 1) сегментация рынка продовольственных товаров и выявление однородных групп потребителей; 2) определение потребностей населения в продуктах питания; 3) расчёт фактического размера потребления продуктов питания; 4) определение уровня удовлетворения потребностей населения в продуктах питания; 5) прогноз размера индивидуального потребления на основе изучения потребностей населения. С использованием предложенной методики произведен расчет потребностей населения Волынской,
