ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

КОШМАНОВА Тетяна Сергіївна

УДК 371.15(477+73)

РOЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ У США

(1960-2000 рр.)

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Науковий консультант: доктор філософських наук, професор, дійсний член АПН України Зязюн Іван Андрійович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, директор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Кемінь Володимир Петрович, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, декан факультету іноземних мов;

доктор педагогічних наук, доцент Лещенко Марія Петрівна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ, головний науковий співробітник відділу теорії і практики педагогічної майстерності;

доктор педагогічних наук, професор Глузман Олександр Володимирович, Кримський гуманітарний інститут, м. Ялта, ректор.

Провідна установа: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Захист відбудеться 29 травня 2002 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.451.01 в Інституті педагоігки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 29 квітня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. В умовах інтеґраційних процесів, які відбуваються сьогодні у світі, перед системою професійної освіти України постали нові завдання, шляхи розв'язання яких зумовлені підвищенням ролі особистості вчителя як фахівця і громадянина для поліпшення соціального, господарського, культурного життя суспільства в умовах ринкової економіки. Таке соціальне замовлення актуалізує сутнісний зміст педагогічної освіти, її діяльнісний характер, спрямований на оволодіння фахівцем практичними вміннями й навичками організації навчально-виховного процесу. Сучасна педагогічна освіта покликана забезпечувати формування вчителя, здатного розвивати особистість учня в процесі спільної з ним діяльності, а не лише передавати йому комплекс окреслених програмою знань й умінь, зорієнтованого на особистісний та професійний саморозвиток і готового працювати творчо в закладах освіти різного типу. Вихідні концептуальні положення щодо змісту й організації педагогічної освіти ґрунтуються на основних засадах Конституції України, вихідних положеннях ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти (8 жовтня 2001 року), а також на основних міжнародних документах ЮНЕСКО, МОП, Міжнародної організації співробітництва і розвитку освіти (Всесвітня доповідь з освіти ЮНЕСКО, 1998; Доповідь міжнародної Комісії з освіти ЮНЕСКО для ХХІ століття, 1996 тощо), які наголошують на принципах відповідності педагогічної освіти потребам особи і суспільства, фундаменталізації професійної підготовки, її гуманістичної спрямованості, демократизму, безперервності, варіативності та інноваційності.

У цьому контексті становить інтерес досвід американських педагогів щодо організації професійної підготовки студентів – майбутніх учителів у найкращих національних вищих навчальних закладах педагогічної освіти, основні пріоритети якої скеровані на активну участь людини у створенні і конструюванні знань, на безперервний процес учіння, на організацію навчального процесу, зорієнтованого на розвиток творчого, критичного й самостійного мислення студентів. Досвід організації педагогічної освіти в університетах США у другій половині ХХ ст. є цінним джерелом для вдумливого осмислення й запозичення його позитивних сторін багатьма країнами світу в умовах формування єдиного світового освітнього простору.

Проблема підготовки американських учителів не дістала належного висвітлення в дослідженнях вітчизняних педагогів часів існування СРСР і УРСР. За радянських часів лідерами в розробці проблем зарубіжної педагогіки були російські вчені. Заслуговують на увагу праці російських дослідників Г.Г.Агапової, О.П.Акатаєва, О.М.Боровикової, В.С.Будико, Т.О. Василевської, Б.Л. Вульфсона, М.К.Гончарова, Г.Д. Дмитрієва та ін. Для робіт, опублікованих в 60-80-ті рр., в цілому характерна критично-інформаційна спрямованість та пильна увага до системи американської шкільної освіти.

Цілком логічно, що в пострадянський період за російськими вченими залишилося і утримується лідерство у цій галузі педагогічного знання. Протягом 90-х рр. зростає активність дослідників, які вивчали проблеми професійної підготовки вчителів в університетах США (С.А.Андрєйкова, Н.В.Гольцова, Л.М.Талалова), починає також формуватися школа дослідників, пошуки яких спрямовані на вивчення питань порівняльної педагогіки: методологічні та загальнодидактичні проблеми (М.В.Кларін); сучасні теорії формування особистості (В.Я.Пилиповський); тенденції розвитку загальноосвітньої школи в кінці ХХ ст. (А.М.Джуринський); тенденції інтеґраційних процесів у світовій освіті (А.П.Ліферов). Особливий інтерес становлять праці Б.Л.Вульфсона, Є.Б.Лисової, З.О.Малькової, М.Д.Нікандрова, в яких розглядаються методологічні проблеми порівняльної педагогіки, прогнозуються тенденції розвитку систем вищої педагогічної освіти за рубежем на межі ХХІ ст.

У вітчизняній педагогічній літературі також накопичений певний обсяг знань з теорії і практики освіти у США. Узагальнюючи праці, в яких розкриваються ці питання, виділимо кілька напрямів проведених наукових досліджень: сучасні технології підготовки вчителів до естетичного виховання учнів у США, Канаді і Великій Британії (М.П.Лещенко), методологічні проблеми вищої педагогічної освіти за рубежем (Л.П.Пуховська), тенденції, особливості, зміст професійної підготовки фахівців у зарубіжних країнах (Н.В.Абашкіна, О.В.Глузман, Г.С.Воронка, Т.М.Десятов, А.В.Каплун, А.В.Парінов, С.М.Романова, Л.В.Сакун, Л.О.Хомич); професійна освіта за рубежем у контексті загальноосвітньої підготовки (Л.Б.Боярська, Б.Л.Омельяненко, Н.А.Рослик, Д.К.Рапопорт); педагогічні технології, методи та організаційні форми навчання у школах США (А.М.Алексюк, Т.О.Ільїна, В.М.Чорний); особливості та складові педагогічної майстерності вчителя США (Н.М.Лизунова, Р.М.Роман, Я.С.Колибаб'юк); підходи до організації навчального процесу в системі підвищення кваліфікації вчителя в США (В.Б.Гаргай, І.В.Велікова); система професійної освіти США (В.О.Кудін); становлення і розвиток базисного етапу в системах вищої освіти США і України (О.П.Лещинський).

Однак аналіз зарубіжної, вітчизняної педагогічної літератури й дисертаційних досліджень дає змогу констатувати, що проблема професійної підготовки вчителів у США протягом другої половини ХХ ст. не була предметом системного вивчення й окремого аналізу, який передбачав би цілісну характеристику її теоретико-методологічних засад, історико-соціальних чинників розвитку в умовах ринкової економіки, структури, сутності, змісту, форм та методів підготовки майбутніх педагогів, розглядав взаємозв'язок складових процесу підготовки вчителя у вищих навчальних закладах, досліджував реформування підготовки вчителів протягом 1960-2000 рр., інноваційні шляхи здобутків й удосконалення американської педагогічної освіти на зламі тисячоліть.

Викладене вище зумовлює провідну ідею дослідження – науково-педагогічний аналіз зарубіжного досвіду організації педагогічної освіти, зокрема Сполучених Штатів Америки, виявлення в ньому здобутків та особливостей у змісті та формах організації професійної підготовки вчителів стане одним із загальноприйнятих підходів до з'ясування основних напрямів удосконалення освітніх систем, включаючи і систему професійної освіти України, і допоможе найбільш повноцінно розвивати теорію та практику підготовки вчителів у контексті світової педагогічної культури, вдумливо орієнтуючись, а не розчиняючись у ній. Входження нашої держави у світовий геополітичний простір буде здійснюватися на основі врахування сукупності чинників, виявлених на основі історико-педагогічного аналізу розвитку професійної освіти у зарубіжних країнах, порівняльного обґрунтування перспектив розвитку підготовки вчителів з огляду на вимоги сьогодення. Виявлені принципи і тенденції функціонування педагогічної освіти у США визначили умови її організації і механізми підготовки висококваліфікованих кадрів.

Соціально-економічні зміни в Україні, її інтеґрація у світовий освітній простір, необхідність звуження недослідженого поля в сутності теорії і практики педагогічної освіти США, а також відсутність фундаментальних історико-педагогічних досліджень, які синтезовано відображали б еволюцію американської педагогічної освіти протягом 1960-2000 рр., зумовили вибір теми дисертації “Розвиток педагогічної освіти у США (1960-2000 рр.)”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану НДР Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України як складова досліджень: “Розвиток професійної освіти у зарубіжних країнах. Концепції професійної освіти, зміст та форми організації підготовки кадрів за рубежем” (РК № U003193), “Багаторівнева професійна підготовка фахівців у сучасних освітніх системах: порівняльний аналіз” (РК

№0199U000398). Тема дисертаційного дослідження також є складовою комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка, що виконується за темою “Сучасні проблеми освіти, навчання і виховання в середній школі” (Наказ ректора Львівського національного університету імені Івана Франка № Н-492 від 20.08.1999 р.).

Об'єктом дослідження є педагогічна освіта у США у процесі її історичного розвитку.

Предмет дослідження – провідні тенденції, закономірності, концепції та організаційні моделі підготовки учителів у США ( 1960-2000 рр.).

Мета дослідження – здійснити цілісний науковий аналіз процесу становлення і розвитку педагогічної освіти у США протягом 1960-2000 рр.; виявити генезу, сутність, провідні тенденції та чинники розвитку американської педагогічної освіти у досліджуваний період.

Концепція дослідження. В основу дослідження покладено концептуальне твердження, суть якого полягає у розумінні процесу розвитку американської педагогічної освіти як автономного соціокультурного феномена, який розвивається й функціонує, зберігаючи свою сутність і змінюючи структуру, зміст і форми. Педагогічна освіта еволюціонує як динамічна система в єдності всіх її компонентів, спрямованість якої визначається соціально-економічними чинниками та ієрархією ціннісних орієнтацій життя суспільства. Специфіка підготовки вчителя пов'язана з сутністю загальної освіти, основною функцією якої є передача соціального досвіду, набутого поколіннями.

Для створення науково обґрунтованої системи уявлень про загальні закономірності, тенденції розвитку педагогічної освіти у США вагоме значення має характеристика ґлобальних світових тенденцій (організаційно-структурних, сутнісно-визначальних і змістовно-процесуальних). З іншого боку, зміни у системі педагогічної освіти у США протягом 1960-2000 рр. були викликані потребою не лише відповідати світовим досягненням, але й вимогами ринкової економіки. Варіативність педагогічної освіти, як закономірного явища, зумовлена своєрідністю американського соціуму: віддаленість від європейського континенту; динамічність імміграційних процесів; гнучкість, мобільність ринкової економіки, визнаного у світі лідера технологічного прогресу; національна специфіка історико-культурних і власне педагогічних традицій (здебільшого орієнтованих на практицизм), погляди на вчителя, його педагогічну діяльність і професійну підготовку; зосередження уваги на потребах учня, а не на предметі вивчення; принцип мультикультурності, гетерогенності й поліетнізму як основа життя диверситивного (еволюційного, розгалуженого, різноманітного) суспільства й кожного індивіда; традиційна стратегічна спрямованість державної політики на реформування школи і професійної підготовки вчителів; престижність вищої освіти.

Основна ідея концепції полягає в системному підході до розгляду цілісної структури педагогічної діяльності. Вона реалізується шляхом аналізу багаторівневості підготовки майбутнього вчителя, яка на кожному з етапів має специфічну мету, структуру, зміст, форми і методи її реалізації. Забезпечення єдності усіх її складових: пізнавальної, наукової і практичної підготовки спрямовані на реалізацію особистісно-діяльнісного підходу, який базується на розумінні діяльності, та особистісно орієнтованої освіти як важливих умов розвитку майбутнього вчителя. Це досягається на основі визначення інваріантних і варіативних складових професійної підготовки; вдосконаленню й інтеґративній єдності теорії, структури, змісту, організаційних форм, методів організації психолого-педагогічної і практичної підготовки студентів-майбутніх учителів, а також гармонійному узгодженню отриманих теоретико-педагогічних знань і процесу залучення студентів до набуття і осмислення власного педагогічного досвіду.

Цьому сприяє: когерентний (взаємодоповнюючий, гармонійно узгоджений), теоретико-практичний характер навчально-професійних курсів усіх кваліфікаційних рівнів; рефлективний підхід до навчання студентів; формування справжньої спільноти учіння майбутніх учителів, що сприяє розвитку їх потреби у безперервному набутті професійно-педагогічних знань і реальному становленню особистості студента як суб'єкта самоучіння протягом усієї педагогічної кар’єри.

Крім того, зміст і побудова професійної підготовки сприяє не лише тому, що студенти – майбутні учителі формують своє творче ставлення до виконання навчально-виховних завдань і професійних обов’язків, а також тому, що вони набувають досвіду особистісного зростання, уважного ставлення до дітей та їхніх батьків, колег та інших представників шкільної громади. Така підготовка педагога дозволяє реалізувати провідну міжнародну ідею неперервної освіти, освіти упродовж всієї педагогічної кар’єри учителя.

Основні положення концепції відображені в ідеї про те, що всі освітні системи є відкриті, водночас тісно пов'язані. Між ними відбувається обмін інформацією, який сприяє їхньому вдосконаленню. Розвиток кожної освітньої системи, у тому числі професійної освіти, істотно залежить від ступеня взаємодії з більш досконалими системами.

Система педагогічної освіти в Україні у нових соціально-економічних умовах переходу до ринкової економіки здійснює пошук шляхів її реформування з урахуванням світових тенденцій. Вивчення процесу становлення педагогічної освіти в інших країнах дало змогу з’ясувати, що її розвиток відбувався у процесі обміну інформацією, яка була спрямована на збагачення і поповнення власного досвіду прогресивними ідеями інших країн. З огляду на це можна припустити, що вивчення досвіду педагогічної підготовки вчителя у США може служити важливою інформацією, яка дасть змогу глибше використати цінний зарубіжний досвід і позитивно вплинути на розвиток педагогічної освіти в Україні.

Головна ідея та основні положення концепції відображені в гіпотезі про те, що педагогічна освіта буде ефективною за умов урахування різних соціокультурних домінант і реалізації науково обґрунтованої і розробленої концепції підготовки вчителя в сучасних соціально-економічних умовах переходу до ринкової економіки. Основною характеристикою такої підготовки є концептуалізація сутності діяльності вчителя як суб'єкта оволодіння професійно-педагогічними знаннями та вміннями. Кінцевою метою формування майбутнього педагога як суб'єкта самоучіння на етапі університетської підготовки має стати його готовність до професійного саморозвитку та вияву відповідальності за якість свого професіоналізму. Це можливо за наявності системи психолого-педагогічних умов, які діють в США. Сутність цих умов конкретизована у таких положеннях:–

успішна реалізація функціонального призначення професійної підготовки вчителів як автономного соціокультурного феномена залежить від найповнішого врахування загальних тенденцій розвитку теорії і практики педагогічної освіти та збереження культурно-національних традицій у галузі професійної підготовки вчителів;–

ефективність функціонування національної системи професійної підготовки вчителів залежить від постійного процесу її теоретичного оновлення відповідно до результатів новітніх педагогічних досліджень, з подальшим комплексним коригуванням інтеґративної єдності теорії (структури, принципів, змісту, організаційних форм, методів) і практичної підготовки студентів - майбутніх учителів в сучасних соціально-економічних реаліях;–

забезпечення якісної професійної підготовки вчителів у вищому навчальному закладі можливе завдяки визначенню інваріантних і варіативних компонентів професійної підготовки і за умов такої побудови програми, яка надавала б змогу майбутнім учителям оволодіти ґрунтовними психолого-педагогічними знаннями в органічній єдності з набуттям і рефлективним осмисленням лабораторного досвіду педагогічної діяльності, а також забезпеченням безперервного професійного розвитку. Динамічна єдність інваріантних і варіативних компонентів професійної підготовки досягається у американських Школах професійного розвитку, які розглядаються як основний механізм забезпечення співробітництва та партнерства між шкільними вчителями та викладачами педагогіки університетів;–

суттєвою умовою гармонійного узгодження отриманих теоретико-педагогічних знань і процесу залучення студентів до набуття і осмислення власного педагогічного досвіду є: когерентний, теоретико-практичний характер навчально-професійних курсів усіх кваліфікаційних рівнів; рефлективний підхід до навчання студентів; формування справжньої спільноти учіння майбутніх учителів, що сприяє розвитку їх потреби у безперервному набутті професійно-педагогічних знань і реальному становленню особистості студента як суб'єкта самоучіння протягом усієї педагогічної кар'єри;–

важливою умовою забезпечення високого рівня готовності випускників університету до педагогічної діяльності є визначення основних вимог або еталонів, які регулюють процес професійної підготовки студентів і виявляються у стандартах педагогічної освіти; вони є критеріями самооцінки студентами результатів їхнього учіння навчати школярів. У цих стандартах визначаються норми діяльності студентів у процесі набуття професійних знань з метою розвитку рефлективного педагогічного мислення, оволодіння педагогічними й фаховими знаннями, інтегративного оволодіння уміннями професійної діяльності вчителя на засадах педагогічного мислення, знань, вмінь і навичок;–

умовою формування високого рівня готовності студентів до професійної діяльності вчителя є також пробудження і розвиток у них високої педагогічної майстерності, постійного пошуку і удосконалення методів викладання, творчого неспокою у сприйманні всього нового, що приносять наукові відкриття та надбання педагогів-новаторів.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети та концепції були визначені такі завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Методолоґічна основа дослідження ґрунтується на положеннях наукової теорії пізнання про єдність процесів, взаємовплив і взаємозалежність явищ об'єктивної дійсності, про єдність теорії і практики, на ідеях філософії освіти як інтеґративної галузі наукових знань, що дає цілісне уявлення про сутність найбільш загальних освітньо-виховних проблем, на системному підході до порівняльного аналізу подій і явищ в освітній сфері та в динаміці її розвитку, до вивчення історико-педагогічних явищ. Логіко-системний підхід, як методолоґічна основа дослідження, дозволив вивчити систему професійної підготовки вчителя, враховуючи три її складові частини: формальну, що передбачає всебічний аналіз педагогічної системи; історичну, що включає визначення залежностей між педагогічною системою і соціально-економічними умовами розвитку суспільства, а також аналіз шляхів розвитку системи і вивчення її еволюційних зв'язків; критичну, спрямовану на порівняльний аналіз та використання нових підходів у сучасних умовах. Розробляючи конкретну методолоґію дослідження, ми виходили з принципу полікультурності як закономірної спрямованості життя суспільства і кожного індивіда, з розуміння особистості як суб'єкта історичного прогресу і процесу саморозвитку, з принципу неперервності освіти, з принципу діяльності на основі синергетичного, плюралістичного бачення інтеґрального образу оточуючого світу у контексті відкритості й самоорганізації.

Теоретичну основу дослідження становлять:–

положення методології порівняльної педагогіки (Н.В.Абашкіна, В.Л. Вульфсон, В.М. Кларін, М.П. Лещенко, З.О. Малькова, М.Д. Нікандров, В.Я. Пилиповський, Л.П. Пуховська та ін.);–

концепції освіти, виховання, навчання (І.А.Зязюн, В.П.Кемінь, В.С.Лутай, Н.В.Розов, П.Г.Щедровицький та ін.);–

концептуальні положення щодо особливостей розвитку професійної освіти в Україні та Росії на різних історичних етапах (С.Я.Батишев, Н.Г.Ничкало, В.І.Луговий, Н.М.Дем'яненко, І.Л.Лікарчук);–

теоретично обґрунтовані підходи до організації навчального процесу у вищих закладах освіти (А.М.Алексюк, С.І.Архангельський, О.В. Глузман, В.А.Козаков, В.І.Лозова та ін.);–

теорії психолого-педагогічної підготовки (Г.О.Балл, С.Д.Максименко, В.А.Семиченко та ін.).;–

теорії особистісного і професійно-педагогічного розвитку майбутніх вчителів (В.І.Бондар, В.О.Моляко, О.М.Пєхота, І.П.Підласий, В.А.Семиченко та ін.).

Використання сукупності засадничих ідей загальної і конкретної методолоґії зумовило визначення та обґрунтування поняттєвого апарату дослідження, який відтворює американську термінолоґію і визначає сутність його освітньо – інформаційного простору та професійної культури у сфері підготовки вчителя.

Методи дослідження. Для розв'язання визначених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотез використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження, зокрема: 1) теоретичні: вивчення джерел, матеріалів теоретичних досліджень, державних документів з питань розвитку професійно-технічної та вищої освіти США, історико-педагогічний порівняльний аналіз, логіко-системний аналіз, класифікація та систематизація теоретичних даних і прикладних підходів американської педагогічної освіти до організації підготовки вчителя; моделювання, узагальнення теоретичних і дослідних даних; 2) емпіричні: спостереження, анкетування, бесіди, тестування, статистична обробка результатів, вивчення творчих робіт студентів, вивчення навчальної документації закладів педагогічної освіти, вивчення життєвих історій і педагогічних ситуацій (метод педагогічної антропології); 3) вивчення педагогічного досвіду вчителів середніх шкіл і викладачів університету, досвіду безпосередньої участі автора у підготовці американських учителів.

Структурну основу дослідження складають результати поширених у США якісного (qualitative research) і дієвого дослідження (action research), які в українському педагогічному просторі представлені як комплекс теоретико-емпіричного дослідження (якісне дослідження), яке має на меті поліпшення сучасної практики професійної підготовки вчителів (дієве дослідження). Дослідження було виконане автором на матеріалах самостійного вивчення теорії і практики педагогічної освіти безпосередньо у США: аналіз літератури з теми вивчення, навчальних планів і програм підготовки вчителів, найновіших даних досліджень з різних реґіональних частин США (889 джерел), результатів спостереження, відвідування занять, участі у конференціях, проведення наукових презентацій, інтерв'ю і дискусій з американськими колегами.

Джерельна база дослідження: офіційні документи і матеріали про розвиток професійної освіти в університетах США, зокрема, закони, нормативні документи, рекомендації; статистичні дані про розвиток професійної освіти, мережу навчальних закладів у США; навчальні плани вищих педагогічних закладів різних рівнів підготовки спеціалістів у США (коледжів, шкіл і відділів підготовки вчителів при університетах), програми навчальних курсів; наукові праці американських філософів, соціологів, істориків, критиків освіти, педагогів-спеціалістів професійної освіти й професійної педагогіки; довідково-енциклопедична література США; періодичні зарубіжні видання з проблем порівняльної педагогіки, міжнародної освіти та професійної підготовки вчителів; анотовані бібліографії з різних проблем педагогічної освіти; банк даних електронної документації різних закладів педагогічної освіти США; наукові дослідження вітчизняних учених з проблем зарубіжної школи, міжнародної освіти й порівняльної педагогіки, професійної підготовки вчителів у США.

Дослідження розвитку педагогічної освіти США у 1960-2000 рр. зумовило необхідність вивчення значної кількості оригінальних документальних, літературних та інших джерел з питань педагогіки професійної освіти. У працях А. Вайза, Р. Вішневські, Д. Ґудледа, Л. Дарлінґ-Геммонд, Г. Джаджа, М.Еппла, К. Зайчнер та ін.(в цілому 157 досліджень) відображено різні аспекти професійної підготовки вчителів, дискусії з проблем педагогічної освіти, педагогіки, методики професійного навчання, викладено положення щодо підготовки конкурентноздатних працівників. Не менш важливим для дослідження виявилося вивчення наукових праць з історії педагогічної освіти США таких американських учених, як А.Бестор, М. Борроумен, Д. Гербст, Д. Ґудлед, Д. Ґузрі, Г.Кліффорд, Л.Кремін та ін. (55 праць); досліджень з філософії педагогічної освіти Д.Брунера, Ю.Габермаса, Р. Гатчінс та ін. (42 дослідження), праць з питань порівняльної педагогічної освіти Г.Джаджа, М.Лемоссе, М.Седлака (14 досліджень). В цілому нами проаналізовано 112 пропозицій федерального уряду і штатів з реформування педагогічної освіти, 199 інструктивних матеріалів, 27 довідників і 187 дослідницьких доповідей з організації підготовки вчителів, а також 33 технічних доповіді комп’ютерного пошуку за системою ERIC. Ці праці допомогли з'ясувати, філософські, педагогічні, соціологічні засади, на яких функціонує система педагогічної освіти у США.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період 1960-2000 рр. Нижня межа визначається завершенням в кінці 50-их – на початку 60-их рр. ХХ ст. еволюції нормальних шкіл через учительські коледжі до багатопрофільних вищих навчальних закладів або університетів (1940-1950 рр.), коли підготовка вчителів стабілізувалася у своїй різноманітності, залежності від місцевого контексту й ринкової економіки. Починаючи з 60-их рр. ХХ ст., соціально-економічні умови розвитку США зумовили стрімкий розвиток, динаміку освітніх інновацій і реформування педагогічної освіти ("супутникова ситуація") 1957 р., у зв'язку з цим розгорнулося змагання з Радянським Союзом в усіх сферах економіки, культури і зокрема освіти; "Бейбі бум" – вступ до середньої школи 50-их рр. і вищої школи 60-их – початку 70-их рр. покоління народжених після Другої світової війни та “війна бідності” – освітня програма президента Ліндона Джонсона стосовно матеріальної підтримки і турботи про дітей різної расової належності та низького матеріального забезпечення вплинули на кількісний і якісний рівень підготовки вчителів.

Верхня хронологічна межа обґрунтовується сучасними досягненнями педагогічної освіти у США (створення Шкіл професійного розвитку, інтернатури, застосування інноваційних лабораторних методів навчання, які діють на засадах нової соціал-конструктивістської філософії навчання) і необхідністю їхнього осмислення вітчизняною педагогікою у світлі актуальних проблем інтеграції України у світовий освітній простір.

Організація дослідження. Дослідження проводилося у 1990 – 2000 рр. та охоплювало чотири етапи науково-педагогічного пошуку: 1) аналітико-пошуковий (1990-1994 рр.) – здійснювалося вивчення розвитку та сучасного стану педагогічної освіти у США, проводилося теоретичне обґрунтування проблеми, розроблялися методолоґічні засади, науковий апарат та програма дослідження. Вивчалися довідкові джерела, аналізувалася педагогічна, філософська, психологічна література, формувалася джерельна база дослідження; 2) науково-емпіричний (1994-1996 рр.) – продовжувалося дослідження літературних та періодичних видань. Було завершено збір емпіричного матеріалу у бібліотеках України і Росії, узагальнено досвід, виявлено досягнення у професійній підготовці, здійснено зіставно-порівняльний аналіз основних її ідей, досвіду, тенденцій розвитку; 3) систематизуючо-узагальнюючий (1996-1997) – на основі аналізу 889 літературних джерел здійснено перевірку концептуальних положень безпосередньо у США, під час відвідування 12 американських університетів, зайнятих підготовкою вчителів, у різних регіонах країни; проведено якісне і дієве дослідження, смислову інтегративну обробку даних, їх систематизацію, вибудовано логіку роботи, проведено ретроспективний логіко-системний аналіз дослідницьких матеріалів щодо процесу, сутності і змісту професійної підготовки, зіставлено результати дослідження з метою і завданнями, здійснено їх соціально-педагогічну оцінку; 4) практично-впроваджувальний (1998-2000 рр.) – за результатами дослідження виокремлено провідні тенденції, узагальнено набутий досвід вищих закладів педагогічної освіти, апробовано головні результати дослідження в Україні і безпосередньо у США, визначено перспективи творчого застосування американського досвіду та обґрунтовано теоретико-практичний підхід до реформування педагогічної освіти в умовах системи підготовки вчителів України.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше: –

науково обґрунтовано процес становлення, сутність, варіативність, динаміку реформування та складові структури курікулуму педагогічної освіти у єдності його основних компонентів;–

визначено провідні ідеї та шляхи підготовки вчителів, набуття ними лабораторного і клінічного досвіду у системі діяльності концептуальних моделей навчання і сучасної філософії педагогічної освіти; з'ясовано особливості інноваційного навчання, сучасні тенденції та перспективи вдосконалення педагогічної освіти у США (на прикладі Шкіл професійного розвитку);–

дістало подальшого розвитку визначення провідних тенденцій, основних суперечностей і закономірностей розвитку американської педагогічної освіти (1960-2000 рр.); обґрунтування підходів до класифікації тенденцій розвитку педагогічної освіти (організаційно-структурні, сутнісно-визначальні, змістовно-процесуальні); визначення спільних і відмінних характеристик у тенденціях розвитку цього феномена у США та у світовому масштабі;

У науковий обіг української педагогічної науки введено нові факти, теоретичні ідеї і підходи до організації американської педагогічної освіти, зокрема щодо історії розвитку педагогічної освіти в умовах ринкової економіки, а також філософії, змісту, сутності, інновацій та моделей організації підготовки вчителів.

Теоретичне значення дослідження. Обґрунтовано соціально-економічні, суспільно-історичні та філософські передумови розвитку системи педагогічної освіти США, схарактеризовано цілісний процес та визначено основні етапи підготовки вчителів досліджуваного періоду: 1960-1970 рр. – вплив “ефекту супутника” на поширення руху есенціалізму “назад до основ” вивчення наук, на проведення реформ середньої школи та вищої професійної освіти; 80-ті рр. ХХ ст. – пошук активних шляхів підвищення вимог до професійної підготовки вчителів і жорсткого контролю над педагогічною освітою; поширення когнітивізму в дидактиці відкинуло біхевіоризм і сприяло поступовій популяризації конструктивістської моделі учіння як школярів, так і студентів –майбутніх учителів, з наголошенням на активній участі людини у конструюванні знань; 90-ті рр. ХХ ст. – створення національного механізму акредитації та сертифікації програм на основі стандартів педагогічної освіти; зміна парадигми педагогічної освіти, становлення соціал-конструктивістської та постмодерністської моделі учіння студентів-майбутніх учителів; тенденція до пошуку шляхів співробітництва між вчителями середніх шкіл і викладачами педагогічних спеціальностей університетів на засадах рівноправного партнерства та співробітництва у Школах професійного розвитку. Доведено, що специфіка кожного з етапів визначається: соціально-економічними умовами, світовими і національними тенденціями розвитку педагогічної освіти, формуванням мережі педагогічної освіти, розробкою теорії і практики професійної підготовки вчителів.

Визначено і теоретично обґрунтовано поняття, сутність, зміст, структуру та процес становлення і розвитку педагогічної освіти у США у 1960-2000 рр. Досліджено специфічні особливості реформування змісту підготовки вчителів на кожному з етапів, єдину універсальну природу, сутність професійної підготовки вчителів і розмаїтість форм її функціонування; науково узагальнено набутий досвід; здійснено теоретичне обґрунтування і соціально-педагогічну оцінку реального доробку вищих закладів педагогічної освіти США. Виявлено і проаналізовано концептуальні моделі підготовки сучасних американських вчителів і новітні інновації педагогічної освіти США.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати і висновки дають досить повну картину сучасної системи педагогічної освіти США, її змісту, організаційних форм, технологій, внутрішніх та зовнішніх чинників еволюції, що сприяє осмисленню, узагальненню та впровадженню у практику сучасної вищої педагогічної школи інноваційних пошуків, технік та технологій підготовки вчителів.

Отримані результати можуть використовуватися у дослідженнях з теорії та історії педагогіки, філософії освіти, порівняльної педагогіки, педагогічного прогнозування, а також для розробки спецкурсів і проведення спецсемінарів як у системі підготовки майбутніх учителів, так і в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Матеріали дослідження сприятимуть подальшому реформуванню системи вищої освіти в Україні, поглибленню структури й змісту багаторівневої загальнопедагогічної підготовки, стануть базою для наступних досліджень з теорії та історії педагогіки і педагогічної освіти.

Основні положення і рекомендації, викладені у дисертаційному дослідженні, впроваджено у навчально-виховному процесі Львівського національного університету імені Івана Франка (Акт впровадження № 418 від 26.11.01р.), Львівського державного фінансово-економічного інституту (Довідка № 907 від 13.11.01р.), Національного університету “Львівська політехніка” (Акт впровадження від 12.11.01р.), Таврійського національного університету ім.В.І.Вернадського (Акт впровадження від 26.11.01р.), Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (Довідка від 30.10.01 р., протокол № 3), Львівського банківського інституту (Довідка № 01-15.457 від 13.11.01 р.), Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького (Акт впровадження № 7058, № 7057 від 20.11.01 р.), Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича (Довідка від 02.09.00 р., протокол № 2) і Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (Довідка № 01-03/5183 від 12.11.01р.).

Особистий внесок дисертанта полягає: у теоретичному обґрунтуванні запропонованого теоретико-практичного підходу до підготовки вчителів в українських університетах; у безпосередній участі автора у вивченні системи педагогічної освіти США під час підготовки американських учителів. Протягом 1997 р. за дослідницько-лекційною програмою американського Фонду Фулбрайта автор вивчала стан педагогічної освіти в США 12 університетів штатів Мічиґана, Огайо, Техаса, Масачусетса, Нью Мексико і Каліфорнії, Іллінойса, Нью Йорка і Вашингтона, Дистрікту Колумбії; протягом осіннього семестру 2000-2001 рр. за Програмою Міжнародного наукового обміну при Департаменті освіти США проводила дослідження проблем педагогічної освіти у Делаварському університеті, штат Делавар, з наступним проходженням інтернатури у Коледжі освіти Університету штату Мічиган. Під час дослідження автор брала участь у підготовці вчителів у інтернатурі Вашингтонського університету, Дистрикт Колумбія (осінній семестр 2000-2001 н.р.), а також у реалізації програми педагогічної освіти Університету штату Мічиґан – програми, яка за результатами рейтингу найкращих американських програм педагогічної освіти (US News & World Report, 2001) вже протягом семи років утримує перше місце в країні з якості підготовки вчителів.

Вірогідність висновків дисертаційного дослідження забезпечується методолого-теоретичними позиціями, застосуванням методів, адекватних меті дослідження й визначеним завданням, ретроспективним логіко-системним аналізом значного обсягу педагогічних джерел, нормативних і методичних документів, філософських, історичних та психолого-педагогічних теоретичних праць, науковою ідентифікацією літературних джерел з результатами якісного аналізу безпосередньої участі дисертанта у обговоренні проблем професійної підготовки вчителів з відомими експертами педагогічної освіти США під час інтерв'ю, наукових дискусій, презентацій, участі у конференціях, педагогічного спостереження протягом відвідування теоретико-практичних занять з підготовки вчителів в університетах різних регіонів США; а також тривалим терміном їх апробації та ефективністю впровадження результатів дослідження в практику діяльності сучасної вищої школи України.

На захист виносяться положення:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Апробація головних результатів дослідження. Результати виконаної роботи обговорювалися і знайшли схвалення на міжнародних наукових конференціях і презентаціях результатів дослідження у США протягом 1997-2000 рр.: презентація результатів дисертаційного дослідження у Делаварському університеті у серпні 2000 р.; на міжнародних наукових конференціях з проблем порівняльної і міжнародної освіти в Іллінойському університеті, Урбана-Шампейн (листопад 1997 р.), у Вашингтонському університеті (квітень 1997 р., листопад-грудень 2000 р.), в Університеті штату Мічиґан (січень 1997 р.), у Мічиґанському університеті в Ан-Арборі (грудень 1997 р.), в Університеті штату Техас, Даллас (травень 1997 р.), у Школі завтрашнього дня, Льюісвіллє (травень 1997 р.), в Університеті Нью Мексико, Лас Крусас (травень 1997 р.), в Університеті Сан Хосе (травень 1997 р.), у Каліфорнійському університеті у Сан Франциско (червень 1997 р.); на міжнародній конференції Американської дослідницької освітньої Асоціації (American Educational Research Association -AERA) з педагогічної освіти в Університеті Чикаґо (березень 1997 р.); на Всесвітньому конгресі ЮНЕСКО з проблем міжнародної освіти в Університеті Торонто, Канада (квітень 1999 р.), в Монреальському університеті (квітень 1999 р.), на Всесвітньому культурологічному конгресі з міжнародної педагогічної освіти у Юваскульському університеті, Фінляндія (вересень 1999 р.); роботі у межах україно-американського проекту з використання педагогічної антрополоґії у підготовці вчителя і презентації колективної україно-американської монографії "Культура і спільнота у становленні педагога" у Нью-Йорскому університеті (вересень 2000 р.). Результати виконаної роботи обговорювалися також на всеукраїнських, регіональних науково-практичних і звітних конференціях і семінарах Львівського національного університету імені Івана Франка (1992-2001), Києво-Могилянської академії (червень 1998 р., травень 1999 р.), на засіданнях відділу порівняльної професійної педагогіки і психології Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, на міжрегіональних семінарах Львівського обласного методичного об'єднання заступників і директорів гуманітарної освіти та виховання, на лекціях у Школі педагогічної майстерності Технологічного коледжу Українського державного лісотехнічного університету, на засіданнях методологічного семінару кафедри педагогіки Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича, у середніх школах і на курсах підвищення кваліфікації вчителів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Результати дослідження використані в процесі розроблення методолого-теоретичних засад концепцій і технологій варіативності ступеневої підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів (у Львівському університеті ім. Івана Франка); інтегрованого фундаментального навчального курсу "Міжнародна освіта і порівняльна педагогіка", спеціалізованих педагогічних курсів з "Систем освіти розвинених зарубіжних країн", "Концептуальних моделей навчання", "Філософії освіти", "Педагогічної антрополоґії", курсів “Історія педагогіки” та “Порівняльна педагогіка”, у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника, у Чернівецькому національному університеті імені Ю.Федьковича при викладанні нормативного курсу педагогіки.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 41 науковій праці, з них 40 написано без співавторів, у тому числі: 2 одноосібних монографії; 1 монографія у співавторстві; 3 брошури з навчально-методичними рекомендаціями, 27 статей у провідних наукових фахових виданнях; 3 статті у збірниках наукових праць та журналах; 5 статей у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг особистого внеску понад 65 авторських аркушів.

Кандидатська дисертація на тему: “Проблема спілкування вчителя з учнем у радянській педагогіці (1946-1986 рр.)” була захищена у 1991 році, її матеріали у тексті докторської