Київський національний торговельно-економічний університет
Київський національний торговельно-економічний університет
Канєва Тетяна Володимирівна
УДК 336.717.6
ОБЛІК ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ФОНДУ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ
Спеціальність 08.06.04 -- Бухгалтерський облік, аналіз і аудит
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ 2002
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України на кафедрі бухгалтерського обліку
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Горелкін Василь Георгійович,
Київський національний торговельно-економічний університет, професор кафедри бухгалтерського обліку
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент
Шевчук Володимир Олександрович,
Київський національний торговельно-економічний університет, професор кафедри аудиту
кандидат економічних наук,
Базась Микола Федорович, Інститут економіки та інформаційних технологій ім. Л. М. Кравчука, завідувач кафедри обліку і аудиту
Провідна установа: Львівський національний університет ім. І.Франка, кафедра бухгалтерського обліку і аудиту Міністерство освіти і науки України, м. Львів
Захист відбудеться “_26_” вересня_ 2002 р. о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 в Київському національному торговельно-економічному університеті за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19
Автореферат розісланий 19 серпня 2002 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Н.І. Морозова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Ринкова трансформація економіки вимагає теоретичного переосмислення та практичного удосконалення форм і методів фінансового забезпечення розвитку сфери освіти економічної системи держави. Загальноприйнятим є теоретичне положення про пріоритетну роль держави не тільки у фінансовому забезпеченні розвитку освіти, а й в активному регулюванні нею механізму надання освітніх послуг з метою досягнення оптимізації різних джерел фінансування. Проблема ефективного використання фінансових ресурсів повною мірою стосується бюджетних установ – вищих закладів освіти. При розробці механізму сучасних фінансово-економічних відносин бюджетних установ – вищих закладів освіти – в нинішніх умовах суттєвим є питання формування, розподілу і використання фінансових ресурсів, важливою складовою яких є кошти спеціального фонду.
Розвиток бюджетних установ, зокрема вищих закладів освіти, потребує удосконалення засобів інформаційного забезпечення цієї сфери діяльності. За цих умов розвиток теорії та практики бухгалтерського обліку бюджетних установ – вищих закладів освіти – набуває особливої актуальності .
Проблеми бухгалтерського обліку в бюджетних установах розглянуті в працях відомих вітчизняних і зарубіжних економістів С. М. Альошина, І. А. Андреєва, М. Т. Білухи, А. М. Бєлова, Й. М. Бескіда, Є. П. Вороніна, С. Ф. Голова, В. А. Голощапова, Є. М. Бойко, С. А. Буковинського, А. Г. Звєрєва, Р. Т. Джоги, П. Т. Ворончука, В. М. Онищука,
Л. Я.Корецкого, А. Н. Кузьминского, Е. П. Дєдкова, С. Я. Зубілевич,
Ф.С. Міхальчука, І.Н. Полєвого, О.О. Чечуліної та інших. У більшості робіт бюджетний бухгалтерський облік відображається як інструмент забезпечення централізованого управління діяльністю таких установ. Разом з тим, питання фінансової самостійності бюджетних вищих закладів освіти, обліку платних освітніх послуг не знайшли достатнього відображення в науковій літературі. Існуюча система бухгалтерського обліку не повною мірою відповідає сучасній господарській практиці освітніх установ. Система господарювання в ринкових умовах, становлення якої відбувається в Україні, об'єктивно передбачає необхідність пошуку і формування варіантів ведення обліку в бюджетних установах, що відповідали б новим соціально-економічним відносинам і процесу реформування бухгалтерського обліку. Викладене вище визначає актуальність проведеного дисертаційного дослідження та його науково-практичне значення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами визначається Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. Тема дисертаційного дослідження має зв'язок із загальною тематикою наукових досліджень кафедри бухгалтерського обліку Київського національного торговельно-економічного університету та передбачена планом науково-дослідної роботи університету.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо удосконалення методики й організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах – вищих закладах освіти – за допомогою сучасних облікових систем, форм і методик на базі ПЕОМ.
Відповідно до цільової спрямованості дисертаційної роботи перед дослідженням були поставлені такі завдання:
- уточнити сутність державної освіти та механізм її функціонування;
- дослідити сучасний стан освіти і форми її фінансування в Україні;
- визначити процедури фінансування закладів освіти;
- дати критичний аналіз умов господарювання в установах вищих закладів освіти;
- розкрити необхідність існування та джерела надходження коштів спеціального фонду у бюджетних установах;
- визначити напрями удосконалення фінансування системи освіти в ринкових умовах;
- теоретично обґрунтувати систему нових фінансово-економічних відносин бюджетних установ на матеріалах вищих закладів освіти;
- дати критичний огляд методики ведення обліку доходів і видатків спеціального фонду в бюджетних установах;
- розробити методику обліку доходів і видатків окремих коштів спеціального фонду в бюджетних установах;
- розробити рекомендації з організації обліку спеціального фонду в бюджетних установах на умовах її автоматизації;
Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є бюджетні установи – вищі заклади освіти.
Предмет дослідження. Предметом дослідження обрано методику і організацію обліку доходів і видатків спеціального фонду в бюджетних установах – вищих закладах освіти.
Методи дослідження. У ході дослідження використані загальнонаукові методичні прийоми та спеціальні методи, що ґрунтуються на діалектичному методі наукового пізнання. До них належать аналіз, синтез, аналогія, конкретизація, формалізація тощо.
Основні положення дисертаційного дослідження базуються на законодавчих актах і нормативних документах України, критичному аналізі сучасних праць вітчизняних і зарубіжних авторів. Під час виконання роботи проведено анкетне дослідження методології та організації бухгалтерського обліку в ряді бюджетних установ – вищих закладах освіти.
Наукова новизна одержаних результатів. Відповідно до мети і завдань проведеного дослідження в дисертації містяться нові, науково обґрунтовані рекомендації, що є особистим внеском здобувача і виносяться на захист:
- уточнено та конкретизовано сутність економічної категорії “спеціальний фонд”;
- запропоновано класифікацію власних надходжень бюджетних установ і організацій, яка передбачає окреме виділення гуманітарної допомоги у складі власних коштів;
- досліджено оцінку впливу факторів на формування, розподіл та ефективність використання фінансових ресурсів бюджетними установами – вищими закладами освіти, які сприяють механізму функціонування фінансової системи;
- виявлено ефективність багатоканальної системи джерел надходження фінансових ресурсів у бюджетні установи – вищі заклади освіти;
- удосконалено методику обліку окремих коштів доходів і видатків спеціального фонду бюджетних установ – вищих закладів освіти шляхом приведення у відповідність до чинного Плану рахунків з джерелами надходжень таких коштів до установи;
- визначено нову методику обліку операцій зі спрямування спеціальних коштів на видатки загального фонду та їх відшкодування, яка більшою мірою відповідає принципам бюджетного асигнування;
- розроблено і запропоновано нову методику обліку операцій зі списання отриманих за рік доходів та проведених за рік видатків спеціального фонду;
- розроблено облікові регістри за журнально-ордерною формою обліку у розрізі певних рахунків, дано пропозиції щодо уніфікації форми бухгалтерського обліку в бюджетних установах, а також новий обліковий регістр для чинної форми обліку, у якому дані формуватимуться за кожним джерелом коштів спеціального фонду для використання бюджетною установою;
- удосконалено модель введення, обробки і виведення інформації, що використовується в бюджетних установах в умовах автоматизації облікових процесів з використанням запропонованих форм оперативної звітності та аналітичних карток.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження сприяють удосконаленню методології та організації обліку доходів і видатків спеціального фонду в бюджетних установах – вищих закладах освіти. Пропозиції щодо удосконалення обліку доходів і видатків спеціального фонду в умовах застосування автоматизації на основі запропонованих журналів-ордерів дають можливість прискорити обробку та представлення економічної інформації для прийняття управлінських рішень.
Впровадження наукових висновків і практичних рекомендацій дисертації сприятиме ефективному функціонуванню бюджетних установ – вищих закладів освіти в умовах формування ринкових відносин. Це дасть можливість створити в таких установах повноцінну інформаційну базу даних для прийняття обґрунтованих управлінських рішень як у межах установи, так і в галузі в цілому. Практичні рекомендації з удосконалення обліку спеціального фонду та пропозиції щодо застосування комп'ютерної техніки на основі використання запропонованих журналів-ордерів апробовані в Українській академії зовнішньої торгівлі (26/02-608 від 12.04.2002 р.), Київському інституті зв'язку (довідка № 254/08 від 19.04.2002р.), Київському транспортно-економічному технікумі (довідка № 306 від 26.04.2002 р.), Київському кооперативному економіко-правовому коледжі (довідка № 215 від 08.04.2002 р.).
Особистий внесок здобувача полягає в одноосібно виконаному науковому дослідженні, в якому викладено авторський підхід до вирішення важливого наукового завдання – удосконалення методології та організації обліку доходів і видатків спеціального фонду бюджетних установ. У науковій роботі, опублікованій у співавторстві [1], особистим внеском здобувача є пропозиції щодо відображення в обліку бюджетних установ плати за навчання. Написана у співавторстві наукова праця [4] містить дослідження особливості формування спеціального фонду в бюджетних установах.
Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень, що викладені в дисертації, оприлюднені на міжнародній науково-методичній конференції “Облік, аналіз та контроль у системі управління економікою підприємництва” (м. Київ, 25–26 листопада 1997 р.), науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів Київського державного торговельно-економічного університету за підсумками науково-дослідної роботи за 1997–1998 рр. (м. Київ, 1999 р.), науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів Київського державного торговельно-економічного університету за підсумками науково-дослідної роботи за 1998 – 2000 рр. (м. Київ, 1–2 березня 2001 р.); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансової системи України” (м. Київ, 28 листопада 2001 р.).
Окремі результати дослідження використовуються в навчальному процесі Київського національного торговельно-економічного університету.
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 1,5 друкарських аркуша, з них 5 наукових праць опубліковано у фахових виданнях, загальним обсягом 1,3 друкарських аркуша.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаної літератури, додатків. Загальний обсяг роботи – 167 сторінок, у тому числі 9 таблиць, 24 рисунки, та 22 додатки. Список використаної літератури містить 122 найменування.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначені мета й основні завдання, предмет і об'єкт дослідження, викладено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі “Спеціальний фонд як джерело фінансування бюджетної установи” досліджено генезис бюджетної системи, розглянуто аналіз її еволюції та становлення спеціального фонду в сучасних умовах, розкрито аналітичні аспекти засад фінансування освіти та критично оцінено інформаційну базу управління спеціальним фондом бюджетної установи.
Сьогодні в соціальній сфері відбуваються складні процеси. Стан сучасної вищої освіти віддзеркалює ті проблеми, які існують у державі. Рівень розвитку вищої освіти характеризується нелегким фінансовим становищем, вихід з якого пов'язаний з побудовою нових фінансових економічних відносин. Реорганізація фінансових відносин у бюджетних установах – вищих закладах освіти – має відбуватися за такими напрямами:
- відмова від використання застарілих моделей організації фінансування вищих закладів освіти, що сформувалися в умовах державного регулювання соціалістичної економіки;
- вивчення можливостей нових форм фінансування бюджетних установ – вищих закладів освіти, що виникають у ринкових умовах господарювання, до яких переходить Україна;
- розробка нормативно-методичних засад нових форм.
У системі фінансування бюджетних установ України – вищих закладів освіти – значне місце займає спеціальний фонд. Він містить обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій. Вперше у 2000 р. усі позабюджетні кошти бюджетних установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, включено до спеціального фонду Державного бюджету України як власні надходження цих установ і організацій та відповідні спеціальні видатки. І це має логічне пояснення, оскільки умови для розвитку госпрозрахункової діяльності бюджетним установам створила держава. Таким чином, бюджетна установа за рахунок надходжень спеціального фонду проводить видатки, які недостатньо покриваються із загального фонду бюджету або не покриваються зовсім. Існування спеціального фонду бюджету законодавчо встановлено Бюджетним Кодексом України. Ним визначено, що спеціальний фонд бюджету включає:
1) всі доходи бюджету, що мають спеціальне призначення, у тому числі власні надходження бюджетних установ, гранти або дарунки (у вартісному обчисленні) на конкретну мету;
2) всі видатки бюджету за рахунок доходів спеціального фонду бюджету;
3) джерела спеціального фонду бюджету визначаються виключно законами України;
4) підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету можуть бути виключно закони України.
До власних надходжень бюджетних установ та організацій належать: спеціальні кошти бюджетних установ, інші власні надходження та кошти, отримані установою на виконання окремих доручень. У зв'язку з тим, що останнім часом широко розповсюджено одержання бюджетними установами благодійної допомоги, добровільних пожертвувань і гуманітарної допомоги, пропонуємо перелік власних надходжень бюджетних установ та організацій доповнити окремим розділом – “Гуманітарна допомога”. При цьому із переліку коштів, які вважаються коштами, отриманими установами на виконання окремих доручень, зазначені кошти вилучити.
Державні вищі заклади освіти є суб'єктами освітньої діяльності, яка здійснюється з метою задоволення освітніх потреб особи, суспільства і держави.
Фінансування вищих закладів освіти здійснюється за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, а також додаткових джерел фінансування – коштів спеціального фонду.
Аналіз розподілу видатків Державного бюджету України на утримання установ Міністерства освіти і науки, за даними Міністерства фінансів України, наведено у табл. 1.
Як видно з табл.1, загальна сума видатків Державного бюджету по Міністерству освіти і науки у 2001 р. збільшилася порівняно з 2000 р. на 739066,3 грн (2536040,9 – 1796974,6), або на 30 %. При цьому необхідно зазначити, що в загальній сумі видатків бюджету на утримання вищих закладів освіти спостерігається стала тенденція до збільшення питомої ваги спеціального фонду в загальній сумі видатків з 64603,6 тис. грн, що склали 33,34% у 2000 р. до 96824,1 тис. грн, або 37,04% у 2001 р. У вищих закладах освіти І і ІІ рівнів акредитації, та у вищих закладах освіти ІІІ і ІV рівнів акредитації ці показники відповідно склали 356590,5 тис. грн, або 39,79 % у 2000 р. та 618305 тис. грн, або 46,34% у 2001 р. Усього по Міністерству освіти і науки розмір спеціального фонду у 2000 р. склав 503865,4 тис. грн, або 28,04%, у 2001 р. він збільшився до 880794,8 тис. грн, або до 34,73%. Ці дані свідчать про більш активне залучення останнім часом до фінансування вищих закладів освіти власних коштів зазначених бюджетних установ.
Таблиця 1
Розподіл видатків Державного бюджету України по Міністерству освіти
і науки
Найменування 2000 рік 2001 рік
Загальний фонд Спеціаль-ний фонд Разом Загальний фонд Спеціаль-ний фонд Разом
Тис. грн Тис. грн
Тис. грн Тис. грн
Міністерство освіти і науки України 1293109,2 503865,4 1796974,6 1655246,1 880794,8 2536040,9
Професійно- технічні заклади освіти 329874,0 54395,0 384269.0 395996,0 96625,8 492621,8
Вищі заклади освіти І та II рівнів акредитації 129144,0 64603.6 193747,6 164604,9 96824,1 261429,0
Вищі заклади освіти IIІ та IV рівнів акредитації 539684,3 356590.5 896274.8 715913.8 618305,4 1334219,2
Заклади післядипломної освіти III та IV рівнів акредитації 1078.1 1259.4 2337.5 1456,5 1594,1 3050.6
Інші заклади і заходи після- дипломної освіти 700,2 700,2 915,9 915,9
Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.97 р. № 38 зі змінами і доповненнями. Порядок надання таких послуг затверджено спільним наказом Міністерства освіти України, Міністерства фінансів України і Міністерства економіки України від .10.97 р. № 383/239/131. Платні освітні послуги не можуть надаватися замість або в межах обсягів основної освітньої діяльності, що фінансується за рахунок бюджетних коштів (загального фонду). Залучені додаткові джерела фінансування повинні бути спрямовані на здійснення статутної діяльності вищого закладу освіти, що визначено чинним законодавством і статутом такого закладу.
Законом України “Про вищу освіту” № 2984-ІІІ від 17 січня 2002 р. встановлені правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої освіти.
Відповідно до Закону бюджетні установи – вищі заклади освіти – можуть самостійно розпоряджатися доходами та іншими власними надходженнями, що одержані від надання платних послуг, визначених чинним законодавством. За рахунок видатків Державного бюджету України здійснюється фінансування підготовки фахівців з вищої освіти у бюджетних установах – вищих закладах освіти – в обсягах, що необхідні для забезпечення на кожні десять тисяч населення навчання не менше як ста студентів у вищих закладах освіти першого та другого рівнів акредитації та ста вісімдесяти студентів у вищих закладах освіти третього та четвертого рівнів акредитації.
За ринкових відносин основним товаром вищих закладів освіти є освітні послуги. Їх виробництво та передача споживачеві здійснюються одночасно при безпосередньому контакті виробника і споживача, тому освітні послуги не можуть нагромаджуватися та перерозподілятися, що й обмежує сферу дії ринкових відносин в освіті. Ці послуги в нашій країні надаються переважно державними освітніми установами і є державною власністю. Розраховувати лише на загальний фонд державного бюджету сьогодні не можна. Ось чому нова система фінансування вищих державних закладів освіти уявляється в перспективі багатоканальною, що передбачає безпосередню участь споживачів освітніх послуг у процесах формування та використання централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів. У системі освіти останнім часом знижується рівень бюджетного фінансування і набуває розвитку процес залучення власних коштів. Однак насправді доходи від платних послуг лише заміщують бюджетні асигнування, які своєчасно не надійшли до освітньої установи. Вивчення проблем вищих державних закладів освіти дає підстави запропонувати такий підхід до їх вирішення, в основу якого покладений, з одного боку, принцип соціальної значущості освіти, а з іншого – потенційні можливості самофінансування.
Дослідивши практику діяльності окремих вищих закладів освіти України, автором зроблено висновок, що останнім часом збільшується питома вага доходів коштів спеціального фонду у загальних обсягах доходів на утримання бюджетних вищих закладів освіти. Проаналізувавши надходження до спеціального фонду в окремих вищих закладах освіти можна дійти висновку, що основним джерелом надходження до вищеназваного фонду є плата за навчання на контрактній основі, залежно від ВЗО питома вага якої у загальному обсязі надходжень до спеціального фонду коливається від 85% до 91%. Щодо використання коштів спеціального фонду за призначенням, то його аналіз свідчить, що одним із основних кодів економічної класифікації видатків є заробітна плата (код 1111), питома вага якої залежно від ВЗО коливається від 20% до 25%.
Як зазначалося вище, ринкові умови господарювання вимагають використання нових принципів, форм і методів управління у сфері вищої державної освіти, що у свою чергу підвищує вимоги щодо об'єктивної економічної інформації, головним постачальником якої є бухгалтерський облік. Проте лише одного чинника – об'єктивності – недостатньо для прийняття обґрунтованих рішень, оскільки кожний споживач такої інформації має свої інтереси. Через це бухгалтерська інформація повинна бути також релевантною: повною мірою враховувати інтереси всіх своїх споживачів. Сувора регламентація методології бухгалтерського обліку бюджетних установ забезпечує його єдність і дає змогу порівнювати показники діяльності всіх бюджетних установ в цілому та отримувати зведені показники для контролю за виконаннями кошторисів і бюджетів усіх рівнів.
За результатами проведеного дослідження визначено напрямки удосконалення теоретичних і практичних положень існуючої організації та методології обліку доходів і видатків спеціального фонду відповідно до нових умов господарювання.
У другому розділі “Методика бухгалтерського обліку спеціального фонду в бюджетних установах” досліджено структуру доходів і видатків спеціального фонду з метою вивчення практичних прийомів здійснення операцій з доходами і видатками спеціального фонду бюджетних установ – вищих закладів освіти; здійснено їх документування та відображення в обліку; проведено порівняння отриманих результатів з вимогами чинних законодавчих актів, теоретичних розробок провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців; зроблено аналіз встановлених відхилень і недоліків у методології ведення обліку доходів і видатків окремих коштів спеціального фонду та розроблено пропозиції щодо їх усунення.
При відображенні в обліку доходів спеціального фонду важливе значення має джерело доходів та інформація щодо собівартості певної послуги. Відповідно до організаційних особливостей власних надходжень бюджетних установ – вищих закладів освіти – обґрунтовано впровадження в закладах освіти системи обліку за видами надходжень і видатків спеціального фонду, яка в межах окремих видів надходжень забезпечує відображення, накопичення, оперативний контроль та надання інформації про доходи і видатки та результати виконання кошторису за спеціальним фондом.
Проведені дослідження існуючої методики відображення в обліку коштів спеціального фонду дозволили зробити висновок, що новий план рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ має певні недоліки, які змушують запропонувати низку субрахунків для більш точного і повного відображення виконання кошторису доходів і видатків по окремих коштах спеціального фонду, а саме:
- для обліку розрахунків з бюджетом за землю пропонується ввести субрахунок 643 “Розрахунки з бюджетом за землю”;
- для узагальнення та систематизації інформації щодо надходження коштів за навчання пропонується ввести субрахунок 717 “Доходи за навчальні послуги”;
- для узагальнення та систематизації інформації щодо надходження спонсорських, благодійних внесків та іншої гуманітарної допомоги пропонується ввести субрахунок 718 “Доходи за спонсорськими, благодійними внесками та інша гуманітарна допомога”;
- для узагальнення та систематизації інформації щодо надходження коштів на виконання окремих доручень пропонується ввести субрахунок 719 “Кошти, отримані на виконання окремих доручень”;
- для відокремлення та накопичення видатків за рахунок доходів коштів спеціального фонду на навчальні послуги пропонується ввести субрахунок 814 “Видатки за рахунок коштів за навчання”;
- для відокремлення та накопичення видатків за рахунок спонсорських, благодійних внесків та іншої гуманітарної допомоги пропонується ввести субрахунок 815 “Видатки за спонсорськими коштами”;
- для відокремлення та накопичення видатків, проведених за рахунок коштів, які надійшли на виконання окремих доручень, пропонується ввести субрахунок 816 “Видатки за рахунок коштів на доручення”;
- для визначення результату діяльності спеціального фонду по спеціальних коштах, що надійшли за навчання, пропонується ввести субрахунок 433 “Результат виконання кошторису по спеціальних коштах”;
- для визначення результату діяльності спеціального фонду по коштах, одержаних на виконання окремих доручень пропонується ввести субрахунок 434 “Результат виконання кошторису по сумах, одержаних на виконання окремих доручень”;
- для визначення результату діяльності спеціального фонду по інших власних надходженнях пропонується ввести субрахунок 435 “Результат виконання кошторису за спеціальним фондом по інших власних надходженнях”.
Відповідно до потреб і особливостей бюджетних установ – вищих закладів освіти – у веденні роздільного обліку заробітної плати та стипендії за окремими коштами їх нарахування в роботі запропоновано розроблену автором нову форму меморіального ордеру № 5 з обліку заробітної плати та стипендії бюджетної установи. Запропонована форма дає змогу відокремити витрати на заробітну плату та стипендію, утримання із заробітної плати і стипендії та нарахування на заробітну плату по загальному і спеціальному фондах та, що особливо важливо в умовах використання коштів спеціального фонду, окремо по коштах спеціального фонду.
Аналіз існуючих нормативних документів свідчить про певну неузгодженість окремих положень порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку Державного казначейства про списання проведених за рік видатків на результат виконання кошторису. У дисертації автором запропоновано вилучити із порядку застосування Плану рахунків окремі неузгоджені положення.
У дисертації розроблено пропозиції щодо удосконалення методики обліку доходів, видатків і визначення результатів виконання кошторису за спеціальним фондом. У зв'язку з тим, що спеціальний фонд складається із спеціальних коштів, коштів одержаних на виконання окремих доручень та інших власних надходжень, для деталізації результатів виконання кошторису за спеціальним фондом автором рекомендовано ввести окремі субрахунки до субрахунку 432 “Результат виконання кошторису за спеціальним фондом”.
Для обліку результату виконання кошторису за спеціальними коштами пропонується ввести субрахунок 433 “Результат виконання кошторису за спеціальним фондом по спеціальних коштах”.
Для обліку результату виконання кошторису за сумами, що надійшли на виконання окремих доручень, пропонується ввести субрахунок 434 “Результат виконання кошторису за спеціальним фондом по сумах, отриманих на виконання окремих доручень”.
Для обліку результату виконання кошторису за коштами по інших власних надходженнях пропонується ввести субрахунок 435 “Результат виконання кошторису за спеціальним фондом по інших власних надходженнях”.
Дослідження існуючого Порядку спрямування тимчасово вільних коштів спеціального фонду розпорядниками бюджетних коштів на видатки, які повинні фінансуватися із загального фонду, з наступним їх відшкодуванням із загального фонду, дозволили зробити висновок, що такий Порядок суперечить основній вимозі бюджетного асигнування – цільовому використанню бюджетних коштів відповідно до затвердженого кошторису бюджетної установи. Автором розроблені такі методичні рекомендації для відображення в обліку операцій по спрямуванню спеціальних коштів на видатки загального фонду та їх подальшому відшкодуванню, які дозволять розпорядникам бюджетних коштів самостійно, якщо це необхідно, і вільно маневрувати коштами спеціального фонду бюджетної установи та точно визначати результати її діяльності за загальним та спеціальним фондами наприкінці року.
Враховуючи, що залишок рядка “Результат виконання кошторису за спеціальним фондом” “Балансу” (форма № 1), визначається загальною сумою, автором запропоновано ввести додаткові рядки до вищезазначеної форми фінансової звітності з метою повного розкриття у звітності результату виконання кошторису за окремим коштами спеціального фонду.
Таким чином, розроблені рекомендації та пропозиції сприятимуть удосконаленню методики обліку доходів і видатків спеціального фонду бюджетних установ та визначенню результату виконання кошторису за спеціальним фондом вищих закладів освіти в сучасних умовах господарювання.
У третьому розділі “Удосконалення організації бухгалтерського обліку спеціального фонду вищих закладів освіти” досліджено організацію облікового процесу як технологію формування інформації бюджетних установ – вищих закладів освіти, у тому числі на базі застосування ПЕОМ.
Оскільки існуюча нормативна база з організації бухгалтерського обліку бюджетних установ не висвітлює повний порядок і правила складання книги “Журнал – головна”, у дисертації автором розглянуто загальну методику складання книги “Журнал – головна” та її зв'язок з окремими меморіальними ордерами.
Результати дослідження довели, що прогресивність форми бухгалтерського обліку, яка застосовується в бюджетних установах, характеризується достовірністю, оперативністю, високим рівнем контрольних функцій обліку в раціональному та доцільному використанні ресурсів, оперативністю механізму формування показників виконання кошторису доходів і видатків бюджетної установи.
Однак, меморіально-ордерна форма обліку, що застосовується сьогодні в бюджетних установах, має суттєві недоліки, основними з яких є трудомісткість, недостатня пристосованість облікових регістрів до системи звітних показників, що зумовлює необхідність у додаткових вибірках, розрахунках і групуваннях при складанні звітності та розрахованість її переважно на обробку інформації вручну.
З метою усунення недоліків, які мають місце при застосуванні меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку, автором запропоновано застосування в бюджетних установах журнально-ордерної форми обліку з детальним описанням порядку складання журналів-ордерів, спеціально пристосованих до обліку в бюджетних установах. Така форма обліку ґрунтується на широкому застосуванні системи нагромаджуваних і групувальних облікових регістрів – журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них.
В основу журнально-ордерної форми обліку покладено принцип накопичення даних первинних документів. Застосування цього принципу на окремих ділянках облікової роботи, наприклад при підготовці записів по окремих синтетичних рахунках, спостерігається і в меморіально-ордерній формі обліку. Однак, журнально-ордерна форма обліку ґрунтується на накопиченні облікових даних як на основному прийомі ведення обліку.
Рис. 1. Модель технологічного процесу обліку коштів спеціального фонду
Враховуючи, що в сучасних умовах ефективне функціонування системи управління доходами і видатками спеціального фонду в бюджетних установах неможливе без застосування сучасних автоматизованих систем і новітніх комп'ютерних технологій, у дисертації розроблено рекомендації щодо комплексної автоматизації облікових робіт у бюджетних установах – вищих закладах освіти.
Автоматизовані робочі місця працівників бухгалтерського обліку визначають інформацію, яка обробляється, роблять неможливими дублювання обробки інформації, скорочують час на обробку інформації, виключають час телефонного спілкування між підрозділами для уточнення необхідної інформації та визначають відповідальних за коректність (достовірність) інформації, яка формується для аналізу даних кожного підрозділу бюджетної установи. Модель технологічного процесу обліку коштів спеціального фонду показано на рис. 1. Проведені практичні дослідження дали можливість автору розробити рекомендації щодо організації обліку коштів спеціального фонду в автоматизованому режимі та запропонувати етапи вводу інформації. У дисертації пропонується головне меню для рішення автоматизованих задач з обліку коштів спеціального фонду.
Беручи до уваги, що важливим моментом для організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах є складання оперативної та фінансової звітності за коштами спеціального фонду, автором запропоновано порядок автоматизованого складання місячної звітності з надходження та використання коштів спеціального фонду на основі запропонованої форми картки аналітичного обліку доходів спеціального фонду.
Таким чином, розроблені рекомендації та пропозиції дають можливість удосконалити організацію бухгалтерського обліку спеціального фонду в системі управління сучасних бюджетних установ – вищих закладів освіти.
ВИСНОВКИ
Результатом дисертаційного дослідження є методичні рекомендації щодо удосконалення обліку доходів і видатків коштів спеціального фонду бюджетних установ – вищих закладів освіти, спрямовані на підвищення оперативності та якості обліку, що дозволяє забезпечити високу ефективність процесу управління спеціальним фондом бюджетної установи. У дисертації обґрунтовано теоретичні і організаційно-методичні положення стосовно удосконалення методики та організації обліку доходів і видатків спеціального фонду бюджетних установ – вищих закладів освіти. За результатами проведеного дослідження можна зробити такі висновки:
1. На основі дослідження генезису наукової думки фахівців та узагальнення різних точок зору, що представлені в економічний літературі, визначено теоретичні основи трактування категорії “спеціальний фонд” та показано необхідність його існування в Україні в сучасних економічних умовах.
2. Нинішній етап розвитку бюджетних установ – вищих закладів освіти – характеризується важливою роллю, що відіграє гуманітарна допомога, питома вага якої неухильно збільшується, тому запропоновано Перелік надходжень бюджетних установ доповнити окремим розділом – “Гуманітарна допомога”. Це дозволить класифікувати гуманітарну допомогу як самостійне джерело надходження до спеціального фонду, що дасть можливість підвищити якість обліку таких коштів з метою накопичення даних для управління, контролю та звітності бюджетних установ.
3. Організація обліку визначення результату виконання кошторису за спеціальним фондом вимагає детальної інформації про відокремлення джерел надходження коштів спеціального фонду та видатків, що здійснюються за їх рахунок, тому пропонується до чинного Плану рахунків ввести систему субрахунків, які забезпечать одержання достовірної інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.
4. У зв'язку з тим, що в меморіальному ордері № 5 досить важко відокремити кошти спеціального фонду, за рахунок яких проводилося нарахування заробітної плати і стипендії, то для отримання наочної інформації і для правильного розподілення видатків загального й спеціального фондів та для розподілу їх за окремими коштами спеціального фонду, що зумовлено необхідністю цільового використання бюджетних коштів згідно з затвердженим кошторисом бюджетної установи, розроблено і запропоновано нову форму меморіального ордера № 5.
5. Запропоновано нову методику відображення в обліку операцій зі спрямування спеціальних коштів на видатки загального фонду та їх подальшого відшкодування для точного визначення результату виконання кошторису бюджетної установи за загальним і спеціальним фондами наприкінці року. Проведені дослідження довели, що вона є більш прийнятна для застосування в практичній діяльності бюджетних установ тому, що спрощує бухгалтерські проведення таких операцій і повною мірою відповідає принципам бюджетного асигнування.
6. У сучасних умовах діяльності бюджетних установ суттєвим моментом є визначення результатів виконання кошторису за окремими видами коштів спеціального фонду. Тому пропонується ввести додаткові рядки до рядка “Результат виконання кошторису за спеціальним фондом” у формі № 1 “Баланс”, що будуть розшифровувати загальний результат за окремими коштами спеціального фонду . Це дасть змогу дати точну оцінку визначення у зазначеній формі звітності результату виконання кошторису за певними коштами спеціального фонду бюджетної установи.
7. Проведений аналіз нормативної бази і спеціальної літератури свідчить, що відсутні методичні рекомендації та правила складання книги “Журнал – головна” у бюджетних установах . Автором розкрито порядок визначення позиції “Сума оборотів за меморіальним ордером” по кожному меморіальному ордеру, правила її переносу та запису до книги “Журнал – головна” і порядок складання книги “Журнал – головна”. Такі рекомендації необхідні для практичного використання при складанні вищезазначених регістрів у бюджетних установах.
8. З метою уніфікації облікових регістрів у бюджетних установах та максимального наближення їх до форм регістрів по народному господарству в цілому запропоновано застосування журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку в бюджетних установах, з детальною характеристикою форм і порядку складання журналів-ордерів за кожним окремим рахунком. Рекомендовані для бюджетних установ журнали-ордери мають певні особливості складання, які полягають, на відміну від загальноприйнятих журналів-ордерів у галузях національної економіки, в обов'язковому обліку за кодами економічної класифікації видатків та в наявності інших записів, при відображенні операцій з оприбуткування необоротних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів у бюджетних установах, що дозволить проводити автоматизацію облікових робіт у бюджетних установах із застосуванням діючих комп'ютерних програм.
9. Відповідно до загальної концепції управління спеціальним фондом у бюджетних установах розроблено рекомендації щодо комплексної автоматизації обліково-аналітичних робіт із використанням моделі завдань обліку в системі розподільної обробки даних, яка включає локальні бази даних, що дозволить у мережі АРМ фахівців контролювати надходження та цільове і правильне використання коштів спеціального фонду відповідно до затвердженого кошторису бюджетних установ.
10. Для ведення оперативного контролю за наявністю і рухом коштів спеціального фонду запропоновано в автоматизованому режимі складання розробленої автором форми відомості місячної звітності про надходження і використання коштів спеціального фонду бюджетної установи, що прискорить та підвищить ефективність складання оперативної звітності за зазначеними коштами.
Викладені вище результати дисертаційного дослідження дозволяють певним чином доповнити теоретичні засади бухгалтерського обліку спеціального фонду у бюджетних установах – вищих закладах освіти, а їх застосування в обліковій практиці установ забезпечить повне та своєчасне відображення доходів і видатків за окремими коштами спеціального фонду та точне визначення результату виконання кошторису за коштами даного фонду, що, у свою чергу, підвищує якість облікових робіт у бюджетних установах.
Викладені рекомендації та методики були апробовані в бюджетних установах – вищих закладах освіти України – і отримали позитивну оцінку.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Публікації у наукових фахових виданнях:
1. Канєва Т.В., Горностаєва В.М. Облік позабюджетної діяльності бюджетних установ // Фондовий ринок .-1999. – № 27.- С. 28-29.
2. Канєва Т.В. Удосконалення обліку результату виконання кошторису по спеціальному фонду в бюджетних установах // Перспективи розвитку інвестиційних процесів в Україні: Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна.- Харків, 2001. – № 521 .- С. 354-360.
3. Канєва Т.В. Спеціальний фонд як джерело фінансування бюджетних установ // Вісник КНТЕУ. – 2002.- № 1.- С. 65-69.
4. Канєва Т.В., Вовк В.О. Особливості формування спеціального фонду кошторису бюджетних установ // Економіка і підприємництво: стан та перспективи: Зб. наук. праць. – К.: КНТЕУ, 2001. – С.193-198.
5. Канєва Т.В. Облік госпрозрахункової діяльності бюджетних установ // Облік, аналіз та контроль у системі управління економікою підприємства: Тези доповідей на міжнар. наук.-метод. конф. 25-26 листопада 1997 р. – К.: КДТЕУ, 1997.- С. 38-40.
АНОТАЦІЯ
Канєва Т.В. Облік доходів і видатків спеціального фонду бюджетних установ. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз і аудит. – Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2002.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню методології та організації обліку доходів і видатків спеціального фонду бюджетних установ – вищих закладів освіти. Дефіцит бюджетних коштів і перехід економіки України до ринкових відносин сприяли розширенню сфери платних послуг бюджетних установ, у тому числі установ системи освіти. У дисертації досліджено стан бюджетних установ – вищих закладів освіти України – в нових умовах господарювання та визначені основні джерела фінансування цих закладів, критично оцінено існуючу методологію та організацію обліку коштів спеціального фонду щодо відповідності їх сучасним вимогам управління і визначено шляхи їх подальшого удосконалення.
Автором обґрунтовано ряд рекомендацій щодо удосконалення методичних прийомів обліку доходів, видатків спеціального фонду, спрямування тимчасово вільних коштів спеціального фонду на погашення заборгованості, що виникла по видатках за загальним фондом та визначення результату виконання кошторису за окремими коштами спеціального фонду.
Запропоновано нову форму меморіального ордеру та внесено рекомендації з удосконалення організації обліку бюджетних установ на основі використання спеціально запропонованих журналів-ордерів.
З метою підвищення оперативності та достовірності обліково-економічної інформації запропоновано здійснити інтегрування обліку всіх видів доходів і видатків спеціального фонду в єдиній системі на основі використання новітніх комп'ютерних технологій. Розроблено пропозиції щодо автоматизації облікових процедур на основі мережі автоматизованого робочого місця фахівців установи. Запропоновані нові форми картки аналітичного обліку та форма відомості, що складаються в автоматизованому порядку і використовуються для складання
