клочан В’ячеслав Васильович

УДК 633.1:631.155.2:332.1

Регіональний ринок зерна: формування та розвиток

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана на відділенні ціноутворення та інфраструктури ринку Інституту аграрної економіки Української академії аграрних наук (м.Київ).

Науковий керівник: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Худолій Любов Михайлівна, завідувач кафедри фінансів, Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу, м. Київ

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Мармуль Лариса Олександрівна, завідувач кафедри обліку і аудиту, Херсонський державний аграрний університет, м. Херсон

кандидат економічних наук Чапко Інна Петрівна, науковий співробітник відділу підприємництва, Інститут аграрної економіки УААН, м. Київ

Провідна установа - Одеський державний аграрний університет, кафедра організації виробництва в сільському господарстві, Міністерство аграрної політики України, м. Одеса

Захист відбудеться “ 17 ” липня 2002р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.841.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008 м. Луганськ-8, Національний аграрний університет, головний навчальний корпус, аудиторія 202.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008 м. Луганськ-8, бібліотека Національного аграрного університету.

Автореферат розісланий 14 червня 2002р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Кальченко В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Перехід до ринкової економіки спричинив докорінні зміни в економічних відносинах між товаровиробниками і споживачами агропромислової продукції, змінилися і функції держави. Її організаційну роль поступово беруть на себе вільні ринкові інститути, які сприяють створенню нових форм господарських зв’язків між підприємствами суміжних галузей. Однак важливо, щоб ринкові інституції розвивались не тільки на національному, а й на регіональному рівні, зв’язуючи в єдину систему регіональний, національний і світовий ринки. Лише за таких умов товаровиробник зможе повною мірою скористатися вигодами кон’юнктури ринків, правильно побудувати свою маркетингову стратегію: товарну і цінову політику, політику товаропросування.

Актуальність теми дослідження. Актуальність формування регіональних аграрних ринків, і зернового, зокрема, зумовлена необхідністю швидкого і цілеспрямованого переведення вітчизняної економіки на ринкові засади. Від практичного здійснення науково-обгрунтованих принципів і механізмів створення повноцінних ринків залежатиме результативність здійснюваних економічних реформ в АПК країни та окремих регіонів. В перспективі це визначатиме місце українського аграрного сектора та участь регіонів у світовому поділі праці.

Становлення регіональних зернових ринків в Україні проходить під впливом сукупності мікро- та макроекономічних чинників. Ефективне формування та функціонування регіонального ринку зерна вимагає їх врахування та визначення чітких методичних підходів для прийняття відповідних організаційно-економічних рішень, які б до того ж враховували особливості регіонального розвитку виробництва та збуту зернової продукції.

Причорноморський регіон традиційно займає одне з провідних місць у формуванні товарних ресурсів зерна в Україні. Цьому сприяє історично сформована зернова спеціалізація цього регіону. Повністю задовольняючи власні потреби у зерновій продукції, регіон має можливість продавати на українському ринку та експортувати значну частину вирощеного врожаю. Наявність найкращих у світі чорноземів, розгалуженої сітки автомобільних та залізничних шляхів, річкового та морського сполучення, поряд із сприятливим кліматом для вирощування більшості зернових культур, створюють необхідні умови для організації ефективного виробництва високоякісного продовольчого зерна в регіоні. Зерно, вирощене в господарствах Причорномор’я є цілком конкурентоспроможним на національному і світовому ринках як по якості, так і по собівартості. Проте скористатися в повній мірі своїми вигодами регіон не спромігся.

Стан дослідження проблеми. Проблемам формування та функціонування аграрних ринків присвячені роботи С.С. Бакая, В.І. Бойка, Б.В. Губського, Ю.С. Коваленка, М.Г. Лобаса, З.П. Ніколаєвої, І.П. Пазія, П.Т. Саблука, Л.М. Худолій, І.П. Чапко, О.М. Шпичака. Окремі аспекти цієї проблеми, стосовно розвитку регіональних ринків, знайшли відображення у наукових працях П.П. Борщевського, Л.О. Мармуль, В.Г Ткаченко, Є.О. Фірсова та ін. Проте деякі наукові проблеми щодо формування та перспектив розвитку ринків окремих регіонів, і в тому числі Причорноморського, в сучасних умовах досліджені ще в недостатній мірі: економічні відносини між товаровиробниками і споживачами зерна, формування попиту та пропозиції в регіоні, закономірності та тенденції формування цінової кон’юнктури, підвищення конкурентоспроможності зерна на світовому ринку, організація ринкової інфраструктури на регіональному рівні. Висока актуальність проблем зумовила вибір теми і напрям дисертаційного дослідження.

Мета дисертаційної роботи полягає в визначенні теоретико-методичних підходів щодо формування регіонального ринку зерна, прогнозування його розвитку, удосконалення ринкової інфраструктури та розробці механізмів стабільного функціонування регіонального ринку і практичних заходів щодо підвищення конкурентоспроможності українського зерна на світовому ринку.

У відповідності до поставленої мети визначені такі задачі:

§ уточнити сутність понять “регіон” та “регіональний зерновий ринок” як економічних категорій;

§ вивчити і узагальнити теоретичні та практичні положення щодо формування і функціонування ринків зерна в Україні та інших країнах;

§ визначити місце Причорноморського регіону на ринку зерна України і його особливості;

§ виявити закономірності у формуванні попиту, пропозиції та цін на зерно в регіоні;

§ оцінити потенційні можливості регіону на перспективу, як постачальника високоякісної зернопродукції на внутрішній та світовий ринки;

§ розробити пропозиції щодо удосконалення інфраструктури регіонального зернового ринку та підвищення конкуренто-спроможності зерна.

Предмет дослідження – сукупність теоретичних, методичних підходів та економіко-організаційних заходів щодо формування та функціонування регіонального ринку зерна.

Об`єкт дослідження – процеси, що відбуваються на зерновому регіональному ринку Причорномор’я.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з тематикою науково-дослідних робіт Інституту аграрної економіки УААН “Розробити методологію ціноутворення та інфраструктури ринку продукції АПК в перехідний період до ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0196U016297).

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методичною основами дослідження є положення вітчизняної та зарубіжної економічної науки від часу формування класичних економічних теорій ринків до сучасних наукових розробок щодо функціонування ринкової економіки, маркетингових методів дослідження, економічного аналізу і прогнозування перспектив розвитку ринків.

Для реалізації поставлених задач в дисертаційній роботі використовувався системний підхід і комплекс методів економічних досліджень: групування, індексний та кореляційно-регресійний аналіз, елімінування, анкетування, монографічний метод.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі і нормативно-правові акти України, статистична інформація, дані бухгалтерської та фінансової звітності досліджуваних областей, районів та господарств, результати особистого анкетування.

Наукова новизна одержаних результатів. В ході роботи над темою дисертації отримано ряд результатів, які полягають у розробці теоретико-методичних і практичних підходів щодо формування і стабільного функціонування регіональних ринків зерна, зокрема:

§ запропоновано авторське визначення економічних категорій “регіон” та “регіональний ринок зерна”, які виходять із специфіки аграрного виробництва, що характеризується територіальною розосередженістю та залежністю від природно-кліматичних умов;

§ визначено особливості розвитку зернового ринку Причорномор’я (виробництво високоякісного хлібного зерна, експортна спрямованість зернового господарства, орієнтація на крупнотоварні спеціалізовані зернові господарства), та його місце в національному ринку;

§ досліджено тенденції формування попиту, пропозиції та цінової кон’юнктури на зерновому ринку регіону, на їх основі спрогнозовано різні сценарії розвитку зернового господарства;

§ виявлено потенційні можливості регіону як одного з вагомих виробників високоякісної зернопродукції, обґрунтовано шляхи підвищення її конкурентоспроможності з врахуванням регіональних особливостей;

§ запропоновано схему інфраструктури зернового ринку регіону, впровадження якої дозволить підвищити ефективність виробництва зернових культур, покращити організацію зв’язків між суб’єктами ринкової діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати досліджень щодо оптимальності розмірів товарних господарств; використання сезонних коливань цінової кон’юнктури для збільшення доходів товаровиробників; удосконалення організації обслуговуючої, виробничої і збутової інфраструктури зернового регіонального ринку, яка сприяє скороченню витрат в процесі виробництва та товаропросування, використовуються в практичній діяльності обласних державних адміністрацій та підприємств по виробництву і реалізації зерна в Причорноморському регіоні.

Деякі теоретичні положення дисертації, щодо організації та функціонування зернового ринку знайшли своє відображення у методичних розробках, які використовуються в навчальному процесі Миколаївської державної аграрної академії при викладанні дисциплін “Економіка сільського господарства”, “Ціни та ціноутворення”, “Маркетинг”.

Особистий внесок здобувача. Особисто дисертантом теоретично обґрунтовано передумови та принципи формування регіонального зернового ринку; уточнено сутність економічних категорій “регіон” та “регіональний зерновий ринок”; визначено особливості і місце регіонального зернового ринку Причорномор’я; проведено факторний аналіз попиту та пропозиції на зерновому ринку; здійснено системний аналіз зернового господарства регіону на основі якого визначено потенційні можливості зернової галузі і спрогнозовано подальший її розвиток. Автором розроблені пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва зерна та удосконалення економічних відносин між суб’єктами регіонального зернового ринку та запропонована організаційна схема інфраструктури зернового ринку Причорномор’я.

Апробація результатів дослідження. Основні результати досліджень за тематикою дисертаційної роботи були висвітлені: на науково-практичному семінарі молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати”, Інститут землеробства УААН, Київ-Чабани, 1999 р.; науково-практичній конференції “Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу”, ХДТУСГ, Харків, 2000 р.; міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання”, ХДТУСГ, Харків, 2001 р.; науково-практичній конференції “Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК”, Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2001 р.; науково-практичних конференціях професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців Миколаївської державної аграрної академії, Миколаїв, 1998, 2000, 2001 роки.

Публікації: основний зміст дисертації викладений у 9 наукових працях, загальним обсягом 1,9 друк. арк., з них 4 опубліковано у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 179 найменувань та додатків. Повний обсяг дисертації 192 сторінки, у тому числі основного тексту – 172 сторінки. Дисертація містить 42 таблиці, 20 рисунків, 2 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, зв’язок роботи з науковими програмами, визначено мету, задачі, предмет і об’єкт дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення результатів дослідження, наведено апробацію результатів та особистий внесок здобувача.

У першому розділі - “Теоретичні основи формування та функціонування регіонального ринку зерна” - розглянуто передумови формування та сутність регіональних аграрних ринків, запропоновано авторське визначення економічних категорій “регіон” та “регіональний ринок зерна”, визначено місце та роль регіональних ринків в ринковій ієрархічній піраміді, виявлено закономірності у функціонуванні регіональних та національних зернових ринків інших країн, а також сформульовано особливості становлення ринку зерна Причорномор’я.

Вимоги сьогоденної практики переведення вітчизняної економіки на ринкові засади зумовлюють актуальність розробки теоретико-методичних основ формування регіональних аграрних ринків, в тому числі зернового. Регіональний ринок зерна – це система економічних відносин з приводу купівлі-продажу зернової продукції в межах певного регіону. Регіон, на нашу думку – це окреме територіальне утворення, яке є частиною єдиного економічного поля, воно виконує посередницьку роль між макро- і мікроекономікою, забезпечуючи при цьому оптимальне функціонування всіх систем: економічних, соціальних, політичних.

Багаторівневий характер ринку зумовлює логіку його структуризації за територіальною ознакою, що дає можливість досліджувати його в розрізі просторового розміщення. Такий підхід цілком відповідає специфіці аграрного виробництва, що характеризується територіальною розосередженістю та залежністю від природно-кліматичних умов. Регіональні ринки, слугуючи основою ринкової ієрархічної піраміди, складають національні ринки, сукупність яких формує загальний світовий ринок (рис. 1).

Таким чином, зерновий регіональний ринок знаходиться в багатовимірному просторі. Його систему координат по вертикалі формує територіальний вектор, по горизонталі площину формують, з одного боку, галузі сільського господарства, а з іншого – виробники, споживачі та ринкова інфраструктура, елементи якої слугують з’єднуючою ланкою між ними.

Розвиток зернового ринку Причорномор’я відбувається за загальними законами і механізмами ринку. Проте він має свої характерні особливості в організації: історично сформована спеціалізація на виробництві та експорті високоякісного продовольчого зерна; наявність досить розгалуженої збутової інфраструктури та близькість до морських і річкових портів. Ці, та деякі інші особливості позитивно впливають на ефективність та конкурентоспроможність виробленої в регіоні зернопродукції при продажу її на національному та світовому ринках.

У другому розділі - “Аналіз тенденцій розвитку ринку зерна у Причорноморському регіоні” – досліджено місце і роль Причорномор’я на зерновому ринку України, тенденції у формуванні пропозиції, здійснено аналіз попиту на зерно та цінової кон’юнктури зернового ринку цього регіону.

Територія сучасного Причорномор’я займає площу 86,4 тис. кв. км, що складає 14,3% від усієї території країни. Історично сформована сукупність природно-кліматичних умов, великих масивів родючих земель, багатовікової хліборобської майстерності, вигідне географічне положення Причорномор’я мають позитивний вплив на розвиток зернового господарства.

В середньому за останні п’ять років регіон виробляв 3,7 млн. т зерна, що складало 17,7% від загальнонаціонального збору зернових (рис. 2), причому в найкращий з досліджуваного періоду рік (1997 р.) цей показник становив 7,8 млн. т., тобто 22 відсотки.

Рис. 2. Частка регіону та областей у національному виробництві зерна, в середньому за 1996 – 2000 рр.

Найбільшим виробником і постачальником зерна в регіоні на внутрішній і зовнішній ринки є Одеська область, частка якої в загальнонаціональному виробництві становить 7,5%, а в регіональному – 42,5%. Дана ситуація зумовлена не тільки більшою часткою посівних площ під зерновими (40%), а й вищою середньою урожайністю (23 ц/га проти 21 ц/га по Херсонській і 19 ц/га по Миколаївській області). Амплітуда коливань урожайності зернових культур в динаміці за 1996-2001 рр. по областях досить значна. Наприклад, по основній культурі регіону – озимій пшениці вона досягала 16,1 ц в Одеській; 12,9 ц - в Херсонській, і 7,8 ц з 1 га - в Миколаївській області. З одного боку, це свідчить про досить великі потенційні можливості областей, а значить і регіону в цілому, а з іншого - показує високу залежність врожаю від впливу зовнішніх факторів, і перш за все, вологозабезпеченості.

Для характеристики мінливості урожайності за 6-річний період були розраховані показники варіації, наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Визначення показників варіації урожайності озимої пшениці за 1996-2000 роки

Показники | Формули для розрахунків | Україна | Причор-номор’я | Миколаїв-ська | Одеська | Херсонсь-ка

Розмах варіації, т | R=Xmax-Xmin | 1,05 | 1,19 | 1,0 | 1,5 | 1,3

Середнє лінійне відхилення, т | 0,33 | 0,39 | 0,35 | 0,39 | 0,47

Дисперсія, т | 0,19 | 0,27 | 0,17 | 0,29 | 0,40

Середнє квадратичне відхилення, т | 0,44 | 0,52 | 0,42 | 0,53 | 0,63

Коефіцієнт варіації, % | 18,42 | 22,82 | 20,01 | 21,46 | 27,58

Коефіцієнт варіації урожайності озимої пшениці в Причорномор’ї становить 23, а по Україні 18 %. Це означає, що протягом періоду, який аналізується, коливання від середньої урожайності у Причорномор’ї були вищими, ніж в Україні. Серед областей регіону найнижчий коефіцієнт варіації урожайності у Миколаївській області, але в порівнянні з показником по Україні він все-таки вищий майже на 2 %. Регіон, який прагне працювати на зовнішній ринок, в першу чергу, повинен стабілізувати виробництво продукції, щоб бути надійним партнером на національному і світовому ринках.

Здійснене групування за розміром посівних площ зернових за 1996-2000 рр. (табл. 2) доводить, що важливим фактором, який не дозволяє повною мірою скористатися навіть сприятливими погодними умовами для отримання більшого урожаю, залишається незадовільне ресурсне забезпечення зернового господарства.

Таблиця 2

Групування господарств Миколаївської області за розміром посівних площ зернових (1996-2000 рр.)

Показники | Групи за розміром посівних площ зернових на одне господарство, га | У середньому по сукупності

І | ІІ | ІІІ | ІV | V

до 860 | 860-1570 | 1570-2280 | 2280-2990 | більше 2990

Кількість господарств | 7 | 37 | 71 | 36 | 13 | Х

Посівна площа зернових, га | 409 | 1240 | 1954 | 2528 | 3379 | 1966

Площа с.-г. угідь, га | 1366 | 3700 | 4992 | 6553 | 8316 | 5214

Питома вага зернових в с.-г. угіддях, % | 30,0 | 33,5 | 39,1 | 38,6 | 40,6 | 37,7

Виробництво зерна на 100 га с.-г. угідь, т | 45,6 | 72,3 | 97,6 | 93,1 | 95,8 | 88,6

Урожайність, ц/га | 15,2 | 21,6 | 24,9 | 24,1 | 23,6 | 23,5

Внесено органічних добрив, ц/га | 4,1 | 6,3 | 8,2 | 8,1 | 8,0 | 7,9

Внесено міндобрив, кг д.р./га | 6,5 | 7,3 | 8,2 | 9,8 | 11,5 | 8,7

Трудомісткість 1 ц зерна, люд-год. | 4,1 | 1,2 | 1,1 | 1,2 | 1,1 | 1,2

Собівартість 1 ц зерна, грн. | 42,2 | 16,3 | 11,2 | 13,1 | 14,1 | 14,3

Прибуток (збиток), грн./га | -132,9 | 175,8 | 443,2 | 617,7 | 871,9 | 430,6

Рентабельність зернових, % | -14,4 | 47,3 | 64,1 | 47,8 | 48,2 | 52,1

Протягом останніх років зерно виробляється з мінімальним внесенням органічних і мінеральних добрив, гербіцидів та пестицидів. Причому господарства, які вносять найбільшу кількість добрив, в порівнянні з іншими виробниками, все ж використовують їх менше за рекомендовані норми - органічних добрив у 15-17 разів, мінеральних у 7-8 разів. Досвід попередніх років показує, що чутливість до несприятливих умов посівів, що вирощені на низькому агрофоні, більш висока, а ризик втрати потенційної урожайності сильно зростає.

За результатами групування найбільш ефективно функціонуючою є ІІІ група, яка становить 43% від загальної сукупності досліджуваних господарств. Це ті підприємства, що мають близько 5 тис. га сільськогосподарських угідь, питома вага зернових в їх структурі складає 40%. В таких господарствах найнижча трудомісткість (1,1 люд-год/ц) найменша собівартість (11,2 грн./ц), та найвища рентабельність
зернових (64%).

В даний час вони є і, вірогідно, залишатимуться на перспективу основними виробниками і постачальниками товарного зерна на національний та світовий ринки. Решта господарств задовольняють власні потреби і можуть формувати пропозицію переважно для регіону.

Протягом багатьох років, навіть в умовах економічної кризи, зерно для сільськогосподарських виробників Причорномор’я, було прибутковим товаром і витрати на його виробництво у доларовому еквіваленті значно нижчі, ніж у багатьох розвинутих країнах. Це конкурентоспроможний товар на світовому ринку за умови підбору партій хорошої якості і збільшення їх обсягів.

Важливою умовою ефективного виробництва та повноцінного представництва регіону на зовнішньому ринку стає уміння товаровиробника скористатися сприятливою кон’юнктурою. Цінова кон’юнктура регіонального ринку зерна в останні роки, в значній мірі, визначається співвідношенням попиту і пропозиції, що складається на внутрішньому і зовнішньому ринках. На рис. 3 відображено залежність між кількістю реалізованого зерна та рівнем цін по маркетингових роках в динаміці. Так масова реалізація продукції спостерігається у вересні, коли урожай зібрано, і пропозиція є найвищою, а рівень цін на ринку у цьому місяці встановлюється найнижчий. Найвищими ціни на зерно, як правило, бувають в травні-червні, що пов’язано із мінімальною пропозицією і практично стабільним попитом протягом року. Сезонна різниця в цінах на зерно сягає 30-40%, і це могло би бути суттєвим резервом для підвищення ефективності господарств, але на даний час коливання на зерновому ринку не приносить користі ні кінцевому споживачеві, ні селянам, бо у останніх на кінець маркетингового року зерна для продажу майже не буває. У виграші залишаються лише оператори вторинного ринку, які скупили зерно в літнє-осінній період у селян і перепродують його у періоди з більш сприятливою ціновою кон’юнктурою.

Рис. 3. Динаміка обсягів реалізації та цін на зернові культури в Причорномор’ї за 1997/98 – 2000/01 маркетингові роки

У третьому розділі - “Перспективи розвитку ринку зерна Причорномор’я України” – розроблено сценарії можливого розвитку регіонального ринку на середньострокову перспективу; на прикладі передових господарств по застосуванню інтенсивних технологій здійснено оцінку потенційних можливостей розвитку зернового господарства регіону; розглянуто напрями удосконалення його інфраструктури; намічено шляхи підвищення конкурентоспроможності зернової продукції на світовому ринку.

В регіоні в даний період всі можливості екстенсивного розвитку зернового господарства і збільшення пропозиції зерна практично вже використані. Подальше збільшення валових зборів зерна можливе виключно за рахунок інтенсивного фактору. За умови підвищення урожайності основної зернової культури – озимої пшениці до рівня країн Західної Європи (50 ц/га), обсяг її виробництва при посівах на рівні 2000 року (1147 тис. га) в Причорномор’ї міг би становити 5,7 млн. т, замість 3,7 млн. т, або збільшився б у 1,6 рази. В дисертації спрогнозовано три сценарії розвитку зернового господарства досліджуваного регіону (табл. 3).

Таблиця 3

Варіанти прогнозу потенційної пропозиції зерна в Причорномор’ї на 2003-2008 рр., тис. т

Варіант прогнозу | 2003 р. | 2008 р.

I | II | III | I | II | III

Всього зернових, | 2494 | 4162 | 7407 | 2815 | 4567 | 8176

в т.ч.: озима пшениця | 1643 | 2924 | 4941 | 1922 | 3130 | 5400

пшениця яра | 5 | 8 | 12 | 5 | 8 | 13

ячмінь озимий | 238 | 336 | 525 | 256 | 363 | 592

ячмінь ярий | 568 | 842 | 1820 | 588 | 1003 | 2052

жито | 40 | 53 | 109 | 43 | 63 | 118

кукурудза на зерно та ін. | 638 | 794 | 1135 | 693 | 898 | 1480

В першому варіанті розрахунок проводився на основі показників урожайності і площ, характерних для несприятливих років розвитку зерновиробництва, які повторюються в регіоні із періодичністю раз на чотири роки. В другому варіанті розрахунки проводились, виходячи з середньої за останні 5 років урожайності та покращення структури посівів зернових в сівозмінах (при збільшенні витрат на 1 га до 648 грн. і сприятливій кон’юнктурі ринку). У третьому варіанті прогноз розраховувався за умови збільшення частки зернових до 60% у сівозмінах та досягненні потенційної урожайності на рівні реальних показників кращих господарств регіону (цей варіант передбачає значні інвестиції для запровадження інтенсивних технологій – в розмірі 1040 грн/га). Запровадження ІІ і ІІІ варіантів вимагає додаткових затрат, що на сьогодні досить проблематично для виробників, але затрати на зернових високоокупні, і це дає підґрунтя сподіватися на залучення внутрішніх і зовнішніх інвесторів в недалекій перспективі.

В процесі розробки прогнозів були визначені резерви щодо збільшення пропозиції зернової продукції (підвищення урожайності за рахунок інтенсифікації виробництва, збільшення частки зернових у сівозмінах, товарності продовольчої пшениці, поліпшення збутової інфраструктури та ін.) і, відповідно, збільшення потенційних обсягів сукупного попиту, важливою складовою якого стануть експортні поставки зерна.

За умови нарощування обсягів пропозиції особливої актуальності набуває розвиток інфраструктури внутрішнього ринку для здійснення експортних поставок. Товаровиробники регіону поки що не можуть ефективно використовувати такий вигідний та перспективний канал збуту, як реалізація зерна на експорт, втрачають можливість збільшення прибутків та валютних надходжень.

Для вирішення цієї проблеми пропонується: підвищити ефективність діяльності існуючої інфраструктури, доповнити недостаючими елементами в окремих районах, підвищити взаємну заінтересованість товаровиробників та посередників, підвищити сукупну пропускну спроможність портових елеваторів до 10-12 млн. т в рік, і максимально ефективно використовувати період до замерзання портів, демонополізувати транспортну систему та систему зберігання для зниження тарифів на їх послуги, організувати роботу зерносховищ на кооперативних засадах. Результатом цих заходів має стати здешевлення маркетингового ланцюга товаропросування зерна. За теперішніх умов послуги всіх елементів збутової інфраструктури по товаропросуванню пшениці, виробленої в господарствах Миколаївської області до порту складають 238 грн./т (45$), при світовій ціні 690грн./т (130$) (на умовах FOB порт Миколаїв), та собівартості виробництва 300 грн./т (57$), рівень рентабельності складатиме 49%. Частка товаровиробника в світовій ціні на зерно пшениці складає 65%, за умови здешевлення на 25% ланцюга і доведення тарифів до рівня експортоорієнтованих країн, частка товаровиробника в світовій ціні може збільшитись до 74%. В результаті цього, виробники отримають додаткові доходи для розвитку сільськогосподарських підприємств.

Таким чином Причорноморський регіон, за умови використання незадіяних в даний час резервів, може стати повноцінним представником України на світовому ринку.

Висновки

1. Регіональний ринок зерна – система економічних відносин з приводу купівлі-продажу зернової продукції в межах певного територіального простору. Регіональні ринки, слугуючи основою ринкової ієрархічної піраміди, складають національні ринки, сукупність яких формує загальний світовий ринок. Ситуація на сучасному світовому ринку складається таким чином, що саме регіони виступають повноправними представникам країн, спеціалізуючись на виробництві і торгівлі характерними для них видами продукції. Одним з найбільш важливих та перспективних в Україні регіональних ринків є Причорноморський зерновий ринок. Будучи основним виробником продовольчого зерна, цей регіон є піонерним в налагодженні експорту продукції. Його досвід особливо цінний для розвитку національного зернового ринку України і окремих регіонів.

2. Досліджуваний регіон має ряд особливостей, які вважаємо за конкурентні переваги над іншими виробниками зернової продукції. Перш за все, це сприятливі природно-кліматичні умови, які дозволяють вирощувати високоякісне продовольче зерно. По-друге, віками відпрацьовані технології, наявність великих масивів найкращих у світі чорноземів дозволяють вирощувати зерно з відносно низькою виробничою собівартістю. По-третє, досвід реалізації на вітчизняному та світовому ринках, наявність збутової інфраструктури і близькість до морських портів можуть забезпечувати найменші, порівняно з іншими регіонами, витрати маркетингового ланцюга. В кінцевому результаті, ці фактори позитивно впливатимуть на конкурентоздатність регіону на зернових ринках.

3. В силу певних економічних причин, пов’язаних із світовою, національною, галузевою кризами, в останні роки ситуація склалась таким чином, що потенціал регіону у виробництві і реалізації зернової продукції використовується не повністю. За досліджуваний період коливання валових зборів зернових, за нашими розрахунками, складають 4,1 млн. т. Це свідчить не лише про невикористані резерви, а й про нестабільність регіону як торгового партнера, що призводить до суттєвих коливань доходів від реалізації зернової продукції по роках. Як наслідок, власних коштів для організації розширеного виробництва у господарствах хронічно не вистачає, а інвестори не бажають вкладати капітал у нестабільне виробництво. Звідси проблеми нестачі оборотних коштів, фізичного та морального старіння техніки, неможливості збереження продукції до настання сприятливої цінової кон’юнктури на ринку.

4. В залежності від того, які економіко-організаційні заходи будуть здійснені у коротко- та середньостроковій перспективі, можна очікувати різні сценарії розвитку ситуації на Причорноморському зерновому ринку. Якщо регіон не буде позитивно вирішувати накопичені проблеми щодо інтенсифікації зерновиробництва, розвитку збутової і виробничої інфраструктури, то можна очікувати подальшу стагнацію цієї галузі і втрату пріоритетних позицій на внутрішньому і світовому ринках. В короткостроковій перспективі найбільш прийнятним може стати варіант, який передбачає стабілізацію урожайності на рівні середньої за останні 5 років, та збільшення посівних площ на 10% за рахунок незначного збільшення витрат на одиницю площі та оптимізації структури посівних площ. На середньострокову перспективу найдоцільнішим був би варіант розвитку, що передбачає інтенсивний розвиток галузі при суттєвих внутрішніх і зовнішніх інвестиціях. Саме він може забезпечити значні валютні надходження, а відтак прогресивний розвиток технологій і репутацію регіону як стабільного експортера зернопродукції.

5. Маючи реальні можливості збільшити виробництво зерна, регіон зможе повною мірою забезпечити себе продовольчим, фуражним та зерном для промислової переробки. Проте з економічної точки зору, регіону недоцільно орієнтуватись на самозабезпечення зерном за всіма названими напрямками. Спеціалізуючись на виробництві високоякісного продовольчого зерна, регіон матиме більший економічний ефект на різниці цін між продовольчим та фуражним зерном. Останнє він зможе закупити для задоволення власних потреб, і тим самим здешевити тваринницьку продукцію.

6. Досягнення ефективного розвитку зерновиробництва в регіоні і формування повноцінного та стабільно функціонуючого ринку можливе лише за умови розвиненої виробничої і збутової інфраструктури, організаційні основи якої базуватимуться на досягненні взаємовигідних умов між виробником та посередником, раціональному її розміщенні, демонополізації транспортної сфери і сфери зберігання. Особливе значення для Причорноморського регіону має портова інфраструктура, ефективна діяльність якої дасть додаткові переваги перед конкурентами. Сукупність всіх перерахованих заходів дозволить регіону зайняти достойне місце і стати повноправним представником на національному і світовому ринках.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У фахових виданнях

1. Клочан В.В. До питання про витрати та ціну реалізації зерна //Вісник аграрної науки Причорномор'я. – Миколаїв, 1998. –випуск 5. – с. 26-28.

2. Клочан В.В. До питання розвитку зернового господарства Причорномор'я //Вісник аграрної науки Причорномор'я. – Миколаїв, 2000. –випуск 1 (8). – с. 38-40.

3. Клочан В.В. Історичні етапи розвитку зерновиробництва на Півдні України //Вісник аграрної науки Причорномор'я. – Миколаїв, 2000. –випуск 2 (9). – с. 75-81.

4. Клочан В.В. Оцінка потенційних можливостей Причорноморського регіону на зерновому ринку України //Вісник аграрної науки Причорномор'я. – Миколаїв, 2001. – спеціальний випуск 4 (13). – с. 279-283.

В інших виданнях

5. Клочан В.В. Особливості зернового ринку Причорноморського економічного регіону //Вчимося господарювати /матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів 22-23 листопада 1999 року –Київ-Чабани, 1999. – с. 273-274.

6. Клочан В.В. Схема інфраструктури ринків продукції //Ціни, витрати, прибутки агровиробництва та інфраструктура продовольчих ринків України. – К.: ІАЕ, 2000. – с. 491-492.

7. Ситник В.П., Скупий В.М., Клочан В.В., Шумейко А.І, Федько О.В. Оптові продовольчі ринки //Ціни, витрати, прибутки агровиробництва та інфраструктура продовольчих ринків України. – К.: ІАЕ, 2000. – с. 457-462. (в т. ч. автора с. 461).

8. Ніколаєва З.П., Клочан В.В. Зерно //Особисті підсобні господарства України – аналіз витрат та ефективності виробництва видів сільськогосподарської продукції. - К.: ІАЕ, 2001. – с. 47-54. (в т. ч. автора с. 52-53).

9. Клочан В.В. Проблеми функціонування зернопродуктового підкомплексу Причорномор'я //Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу. – К.: ІАЕ, 2000. – с. 415-417.

10. Клочан В.В. Розвиток інфраструктури регіонального зернового ринку //Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. – К.: ІАЕ, 2001. - частина 4. – с. 77-80.

11. Клочан В.В. Ефективність виробництва зернових в особистих підсобних господарствах //Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання. – К.: ІАЕ, 2001. – с. 772-774.

Анотація

Клочан В.В. Регіональний ринок зерна: формування та розвиток. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. Луганський національний аграрний університет, Луганськ, 2002.

У дисертації наведено результати теоретичних узагальнень щодо формування та функціонування аграрних регіональних ринків. Визначено роль зернового ринку Причорномор’я в формуванні національного. Виділено характерні особливості становлення та функціонування ринку зерна Причорномор’я.

Оцінено існуючі тенденції у формуванні попиту та пропозиції на зерновому ринку регіону та проаналізовано їх вплив на цінову кон’юнктуру на ринку.

Для оцінки перспектив розвитку регіонального зернового ринку запропонований різноваріантний прогноз, який дає можливість врахувати різні сценарії розвитку зернової галузі. Використання методичних підходів, закладених в запропоновану схему інфраструктури регіонального зернового ринку дасть можливість скоротити витрати по всьому маркетинговому ланцюгу і забезпечить конкурентоспроможність вітчизняного зерна на світовому ринку.

Визначені можливості експортного потенціалу регіону та запропоновані шляхи підвищення конкурентоспроможності зернової продукції на зовнішньому ринку.

Ключові слова: ринок, регіон, регіональний ринок зерна, аналіз, кон’юнктура, попит, пропозиція, прогнозування, інфраструктура.

Аннотация

Клочан В. В. Региональный рынок зерна: формирование и развитие. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. Луганский национальный аграрный университет, Луганск, 2002.

В диссертации отображены результаты теоретических обобщений относительно формирования и развития аграрных региональных рынков. Проанализирован мировой опыт относительно вопросов формирования национальных и региональных зерновых рынков. Определены место и роль регионального зернового рынка в формировании национального рынка зерна. Выделены характерные особенности развития и функционирования регионального зернового рынка Причерноморья. Причерноморский регион традиционно занимает одно из ведущих мест в формировании товарных ресурсов зерна в Украине. Этому содействует исторически сформированная зерновая специализация региона. Полностью удовлетворяя собственные потребности в зерновой продукции, регион имеет возможность продавать на внутреннем рынке и экспортировать значительную часть выращенного урожая. Наличие лучших в мире черноземов, разветвленной сетки автомобильных и железнодорожных путей, речного и морского сообщения, наряду с благоприятным климатом для выращивания большинства зерновых культур, создают необходимые условия для организации эффективного производства высококачественного продовольственного зерна в регионе. Зерно, выращенное в хозяйствах Причерноморья – конкурентоспособный товар на национальном и мировом рынках, как по качеству, так и по себестоимости.

На текущем этапе формирования зернового рынка Причерноморья, основными производителями зерна остаются крупные сельскохозяйственные предприятия. Фермерские и личные подсобные хозяйства занимают определенное место в структуре общего производства, но существенно не влияют на формирование предложения на зерновом рынке и являются лишь вспомогательным производственным звеном. Не имея технической, материальной базы, больших площадей для эффективного применения техники, прежде всего зерноуборочной, они не могут выступать серьезными конкурентами крупным предприятиям на зерновом рынке.

Для оценки перспектив развития регионального зернового рынка Причерноморья предложен разновариантный прогноз, который дает возможность учитывать различные тенденции в развитии зернового хозяйства. Если регион не будет положительно решать накопленные проблемы относительно интенсификации зернопроизводства, развитие сбытовой и производственной инфраструктуры, то возможно ожидать последующую стагнацию этой отрасли и потерю приоритетных позиций на внутреннем и мировом рынках. В краткосрочной перспективе наиболее приемлемым может быть вариант, который предусматривает стабилизацию урожайности на уровне средней за последние пять лет и увеличения посевных площадей на 10% за счет незначительного увеличения расходов на единицу площади и оптимизации структуры посевных площадей.

Достижение эффективного развития зернопроизводства в регионе и формирование полноценного и стабильно функционирующего рынка возможно лишь при условии развитой производственной и сбытовой инфраструктуры, организационные основы которой будут базироваться на достижении взаимовыгодных условий между производителем и посредником, рационального его размещения, демонополизации транспортной сферы и сферы сохранения. Особое значение для Причерноморского региона имеет портовая инфраструктура, эффективная деятельность которой даст дополнительные преимущества перед конкурентами. Совокупность всех перечисленных мероприятий разрешит региону занять достойное место и стать полноправным представителем на национальном и мировом рынках. Использование методических подходов, заложенных в предложенную схему инфраструктуры регионального зернового рынка даст возможность сократить затраты по всем маркетинговым звеньям и обеспечит конкурентоспособность регионального зерна на национальном и мировом рынках.

Ключевые слова: рынок, регион, региональный рынок зерна, анализ, конъюнктура, спрос, предложение, прогнозирование, инфраструктура.

Annotation

Klochan V.V. Regional grain market: formation and development.- Manuscript.

Dissertation for competition of the scientific degree of the economic science candidate, speciality 08.07.02 – economics of the agriculture and agricultural industrial complex. Lugansky Nationality Agrarian University, Lugansk, 2002.

Dissertation deals with the results of the theoretical generalization as for the formation and functionining of the agrarian regional markets. The role of the grain market in Prichernomoryi in the formation of the national was defined. The typical peculiarities of the establishment and functioning of the grain market in Prichernomoryi were underlined.

The existing tendencies in formation of the demand and proposition at the grain market of the region were estimated and their influence on the price conjuncture at the market were analyzed.

For the estimation of the development perspective of the regional grain market the different versions of the prognoses was presented. This prognosis gives the opportunity to take into consideration different tendencies in development of grain field. The utilization of the methodological approaches, entered into presented scheme of the infrastructure of the regional grain market will give the opportunity to shorten the expenses on whole marketing chain and provide for the native grain the ability to compete at the world market.

The abilities of the export potential of the region are defined and the wais of the increasing the ability to compete for the grain production at the foreign market were provided.

Key words: market, region, regional market grain, analysis, conjuncture, demand, proposition, prognosis, infrastructure.