НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

УДК 336.6 : 614.2

Ломикін Ігор Анатолійович

Особливості управління фінансовими ресурсами в умовах ринкових відносин (на прикладі лікувальних установ)

Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор,

академік НАН України,

заслужений діяч науки і техніки України

Чумаченко Микола Григорович,

Інститут економіки промисловості НАН

України, головний науковий співробітник

відділу проблем управління виробництвом.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Куценко Віра Іванівна,

Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України (м. Київ), завідувачка відділу

дослідження проблем розвитку і розміщення

галузей соціальної сфери;

кандидат економічних наук, доцент

Шутов Михайло Михайлович,

Донецький державний медичний університет

ім. М.Горького Міністерства охорони здоров'я України (м. Донецьк), доцент кафедри

вищої освіти і управління охороною здоров'я.

Провідна установа: - Донецька державна академія управління

Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк),

кафедра менеджменту в невиробничій сфері

Захист відбудеться “02“ липня 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий 01.06.2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М.Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективне функціонування соціальної сфери, включаючи охорону здоров'я, знаходиться в безпосередній залежності від стану економіки, розвитку виробничої сфери, нормалізації процесів формування і розподілу фінансових ресурсів, у першу чергу державного бюджету.

Докорінна зміна суспільно-економічних відносин, перехід від державної власності до багатоукладної економіки обумовили спад виробництва, зниження реальної величини фінансових ресурсів держави і підприємств усіх форм власності. Відбулося соціальне розшарування суспільства, різко погіршився матеріальний стан більшості населення.

Після тривалого періоду кризового стану в 1999-2000 рр. досягнуто стабілізації, яка перейшла в економічне зростання, що, однак, знаходиться на низькому рівні: обсяг виробництва в 2000 р. відносно 1990 р. становив тільки 62,9%, ВВП - 53%. Спостерігається падіння частки доходів зведеного бюджету України у ВВП, а також тенденція “очищення” державного бюджету від багатьох статей витрат соціальної спрямованості й переміщення їх на регіональний рівень. У той же час розподіл статей доходів здійснюється на користь державного бюджету, і це є однією з причин обмежених можливостей місцевих бюджетів у фінансуванні соціальної сфери.

При обмежених бюджетних ресурсах держава не може забезпечити потреби у фінансуванні охорони здоров'я, що функціонує з дефіцитом матеріальних і фінансових ресурсів. Незважаючи на те, що абсолютна величина бюджетного фінансування охорони здоров'я в країні зростає: у 1999 р. - 3,8 млрд. грн., у 2000 р. - 4,9; на 2001 р. передбачалося 5,1 млрд. грн., частка ВВП на охорону здоров'я скорочується. Якщо в 1995 р. вона становила 3,3%, у 1998 - 3,5%, то в 1999 р. - 2,9, у 2000 - 2,8, у 2001 - 2,7%, у той час як ВООЗ визначила цю величину в розмірі 8%. Недостатнє фінансування охорони здоров'я в Україні визначив скорочення обсягів і зниження якості медичних послуг, погіршення здоров'я і зменшення чисельності населення і трудового потенціалу. Стан, що склався, вимагає удосконалення управління фінансовим забезпеченням установ охорони здоров'я, пошуку додаткових і стабільних джерел фінансування галузі.

Слід зазначити, що при високому науковому рівні публікацій з цієї важливої проблеми, її окремі аспекти залишаються недостатньо дослідженими. Вимагають поглибленого вивчення особливості управління забезпеченням фінансовими ресурсами установ галузей соціальної сфери в умовах сучасних трансформаційних перетворень. Існує необхідність розробки теоретичних, методичних і практичних питань вибору раціонального співвідношення бюджетних і позабюджетних джерел фінансування, ціноутворення в охороні здоров'я. Теоретичне і практичне значення вирішення цих проблем обумовлює високий ступінь їх актуальності, вибір мети і задач дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України в рамках теми “Проблеми, тенденції та умови переходу до економічного зростання в промисловості України” (номер державної реєстрації 0199U001190), в рамках якої автором було виконано аналіз фінансового забезпечення та стану інвестиційних процесів в охороні здоров'я України, а також господарського договору № 11/9/375 на створення (передачу) науково-технічної продукції “Дослідження умов і факторів забезпечення потреби лікувальної установи у фінансових ресурсах”, де дисертантом було розроблено пропозиції щодо вдосконалення управління фінансовим забезпеченням лікувальної установи.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних основ, методичних положень і розробка практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня обґрунтованості управлінських рішень у сфері формування і використання фінансових ресурсів лікувально-профілактичних установ в умовах ринкових перетворень.

Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішено такий комплекс задач:

виявлено тенденції у формуванні фінансових ресурсів держави в перехідний період до багатоукладної економіки і ринкових відносин;

визначено особливості забезпечення фінансовими ресурсами установ охорони здоров'я;

обґрунтовано напрями удосконалення управління фінансовими ресурсами лікувальних установ;

проведено аналіз і дано оцінку забезпеченості лікувальних установ фінансовими ресурсами:

узагальнено існуючу методичну базу ціноутворення на медичні послуги;

обґрунтовано методи управління формуванням фінансових ресурсів за умови різних джерел;

розроблено методичний підхід до формування цін на медичні послуги;

визначено основні напрями підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами в умовах ринкових перетворень.

Об'єкт дослідження - процес управління фінансовими ресурсами галузі охорони здоров'я в умовах переходу до ринкових відносин.

Предметом дослідження є методи управління забезпеченням фінансовими ресурсами лікувальних установ в умовах ринкових відносин.

Методи дослідження. Теоретичними і методичними основами дисертаційної роботи послужили положення сучасної економічної теорії, праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених з проблеми управління фінансовим забезпеченням галузі охорони здоров'я, законодавчі і нормативні акти України з питань фінансового забезпечення охорони здоров'я.

Інформаційну базу дослідження склали вітчизняні і зарубіжні наукові публікації, матеріали органів державної статистики, спеціальна довідкова література, статистичні звіти установ, матеріали конференцій.

У процесі дослідження використовувалися загальнонаукові методи дослідження, системний підхід, методи логічного узагальнення, економічного і фінансового аналізу. На основі загальнонаукових методів дослідження обґрунтовано методологічні і методичні положення по управлінню фінансовим забезпеченням лікувально-профілактичних установ (ЛПУ) в умовах трансформаційних процесів в економіці, доцільність організації маркетингової служби. На базі системного підходу і логічного узагальнення розроблено методичний підхід до формування структури джерел фінансового забезпечення ЛПУ, дано обґрунтування економічної оцінки рівня забезпечення, необхідності здійснення принципу платності медичних послуг державних ЛПУ. Методи економічного і фінансового аналізу використовувалися при аналізі витрат, оцінці рівня забезпеченості установ охорони здоров'я ресурсами, побудові механізму формування фінансових ресурсів, розробці методичного підходу до формування цін на медичні послуги.

Наукова новизна одержаних результатів. Основними результатами дисертаційної роботи є науково обґрунтований теоретичний підхід до економічної оцінки забезпеченості фінансовими ресурсами установ галузі охорони здоров'я, новий організаційно-економічний механізм управління фінансовим забезпеченням ЛПУ, що включає його оцінку й аналіз, формування фінансового плану на основі розроблених принципів ціноутворення, організацію маркетингової та інформаційно-аналітичної служб. Конкретні наукові результати, що характеризують новизну виконаного дослідження і виносяться на захист, полягають в такому:

одержали подальший розвиток теоретичні положення з економічної оцінки забезпеченості фінансовими ресурсами установ охорони здоров'я й ефективності їхнього використання для окремої лікувальної установи;

удосконалено систему аналізу використання фінансових коштів ЛПУ, що включає аналіз забезпеченості основними фондами і матеріалами, аналіз структури і динаміки статей витрат, аналіз фінансових показників (платоспроможності, автономії, покриття, стійкості);

вперше запропоновано механізм управління фінансовими ресурсами ЛПУ, орієнтований на використання бюджетних і позабюджетних джерел. Механізм управління містить: розробку фінансового плану на основі надходжень коштів по всіх джерелах фінансування і можливої вартості послуг; фінансовий моніторинг, що забезпечує зіставлення досягнутих фінансових показників із плановими; формування цін на медичні послуги; організацію регіональної маркетингової служби;

одержало подальший розвиток теоретичне обґрунтування здійснення принципу платності медичних послуг у державних ЛПУ з установленням соціально гарантованого мінімуму безкоштовних послуг. Розширення сфери платних послуг відповідає сутності ринкових відносин, коли грошові доходи населення реалізуються безпосередньо в обмін на платні послуги і являють собою перерозподіл національного продукту в грошовій формі на відміну від їхнього бюджетного безготівкового розподілу;

сформульовано принципи ціноутворення в охороні здоров'я, удосконалено методичний підхід до встановлення ціни на медичну послугу з використанням принципу трудовитрат, що базується на визначенні вартості одиниці витрат праці медичного персоналу і трудових витрат на виконання конкретної медичної послуги (нормативної чи фактичної);

одержала подальший розвиток оцінка зміни базових умов, прийнятих при встановленні цін; запропоновано корегувальні коефіцієнти: недофінансування витрат за рахунок бюджету, якості медичних послуг, такі, що враховують витрати на придбання нових матеріалів, медичних технологій, апаратури. Запропонована модель ціни створює можливість визначати повну потребу ЛПУ у фінансуванні витрат, а також тарифи (ціни) у системі обов'язкового державного і добровільного медичного страхування;

вперше обґрунтовано об'єктивну необхідність диференціації рівня цін в умовах перехідного періоду шляхом виключення з їхнього складу прибутку, корегувальних коефіцієнтів, окремих статей витрат у залежності від соціальних груп і рівня доходів споживачів медичних послуг.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дослідження мають практичну цінність і спрямовані на створення ефективного механізму управління формуванням фінансових ресурсів і методичного підходу до ціноутворення на медичні послуги. Їх було використано в діяльності Інституту невідкладної і відновної хірургії АМН України (м. Донецьк) при розробці планової потреби у фінансових ресурсах і вартості медичних послуг (довідка № 1539 від 04.10.2001). Рекомендації з формування фінансових ресурсів ЛПУ на етапі планування і контролю за їхнім використанням, які представлені в дисертаційній роботі, схвалено Донецьким обласним управлінням охорони здоров'я і направлено для практичного використання лікувальним установам області (довідка Управління охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації № 01/8-1383 від 29.12.01).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особисто виконаною роботою, у якій викладено авторський підхід до вирішення наукових задач, що спрямовані на підвищення рівня обґрунтованості прийняття управлінських рішень по забезпеченню потреби лікувальних установ у фінансових ресурсах в умовах ринкових перетворень. Внесок автора в роботи, які виконані в співавторстві, показаний у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації і результати проведеного дослідження апробовано на:

II Міжнародній науково-практичній конференції "Місто, регіон, держава: проблеми розподілу повноважень" (6-7 жовтня 2000 р., м. Донецьк);

7-му Міжнародному науково-практичному семінарі "Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій в економіку України (регіональний аспект)", (24-28 січня 2001 р., м. Донецьк);

Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія та практика управління у трансформаційний період” (4-6 жовтня 2001 р., м. Донецьк).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 4,53 д.а., з них автору належить 4,03 д.а., в тому числі 7 статей в наукових журналах і збірниках наукових праць, 1 теза доповідей.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел (152 найменування), 9 додатків. Зміст роботи викладено на 203 сторінках друкарського тексту, містить 18 таблиць і 15 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі захищається новий науково обґрунтований підхід до формування організаційно-економічного механізму управління фінансовим забезпеченням установ охорони здоров'я в умовах ринкових відносин.

Розділ 1. Теоретичні і методичні основи управління фінансовим забезпеченням лікувальних установ. Соціально-економічні перетворення в економіці України привели до виникнення проблем в управлінні фінансовим забезпеченням галузей соціальної сфери, у тому числі охорони здоров'я. Аналіз сучасних тенденцій формування фінансових ресурсів держави в умовах перехідного періоду свідчить про обмежені можливості бюджетного фінансування охорони здоров'я. Економічна роль охорони здоров'я в процесі суспільного відтворення як галузі соціальної сфери, що здійснює виробництво і реалізацію послуг по збереженню і поліпшенню здоров'я населення, обумовлює необхідність державного фінансового забезпечення витрат на утримання структурних підрозділів галузі в частині поточних витрат - за рахунок суспільних фондів споживання, капітальних витрат - з фонду нагромадження, його невиробничої частини.

З погляду суспільства як споживача різних благ охорона здоров'я також є предметом споживання. Попит та пропозиція на послуги охорони здоров'я мають місце в ринково організованому суспільстві. При цьому, по-перше, купівлі-продажу підлягає не саме здоров'я, а послуги по охороні здоров'я; по-друге, споживач може зіткнутися з необхідністю споживання конкретної послуги перш, ніж зможе зробити вибір. Особливості охорони здоров'я як предмета споживання у визначеній мірі ускладнюють використання теорії очікуваної корисності і традиційних принципів попиту, однак безсумнівно, що для аналізу охорони здоров'я можливо і доцільне застосування основ економічної теорії. Насамперед, можлива економічна оцінка витрат коштів, виміру ефективності використання ресурсів, дієвості планових розрахунків і організації фінансового забезпечення охорони здоров'я. У найбільш повному вигляді економічна оцінка використання послуг охорони здоров'я може бути застосована для окремої медичної установи широкого профілю. В умовах ринкової економіки адміністративна й економічна обґрунтованість таких установ дозволяє виконувати системний аналіз забезпеченості фінансовими ресурсами, а також ринкову оцінку їхнього використання. Виконання задач фінансового аналізу дозволить організувати контроль використання власних і позикових коштів, виявити можливості зниження собівартості послуг, що надаються, тенденції зміни фінансової стійкості установи.

Важливим джерелом фінансування може бути здійснення принципу платності послуг, наданих державними медичними установами. При цьому вимагає вирішення проблема співвідношення платних і безкоштовних медичних послуг. Існування різних форм власності обумовило різний платоспроможний попит на медичні послуги і якість медичного обслуговування. У цих умовах відносно високозабезпечених верств населення перестають діяти принципи справедливості рівних для всіх безкоштовних послуг. Тому поряд з безкоштовними послугами уявляється правомірним розширити сферу платних послуг відповідно до потреб різних верств населення. Поряд з цим необхідно установити соціально гарантований мінімум безкоштовних послуг, який має зростати в міру поліпшення економічного стану в країні, збільшення ВВП і удосконалення принципів його розподілу (через державний бюджет). Послуги, що надаються понад гарантованого мінімуму, повинні надаватися на платній основі. Розширення сфери платних послуг відповідає ринковим відносинам, коли грошові доходи населення реалізуються безпосередньо в обмін на платні послуги і являють собою перерозподіл національного продукту в грошовій формі на відміну від їхнього бюджетного безготівкового розподілу. При цьому нормалізуються умови реалізації доходів, досягається збалансованість попиту та пропозиції послуг охорони здоров'я.

Обсяг визначених видів платних послуг для всього населення чи його окремих верств може залишатися безкоштовним за рахунок залучення додаткових джерел фінансування, насамперед за рахунок фонду обов'язкового соціального медичного страхування, що має формуватися поетапно, в міру реалізації в охороні здоров'я України принципу соціального медичного страхування. Джерелами фінансування лікувальних установ у системі страхової медицини можуть бути бюджети всіх рівнів, фонд обов'язкового медичного страхування, особисті кошти громадян, кошти страхувальників добровільного медичного страхування, кредити банків. Установлення соціально гарантованого безкоштовного мінімуму медичних послуг і формування фонду соціальної страхової медицини стануть діючим механізмом державного регулювання у сфері фінансування охорони здоров'я в умовах становлення ринкових відносин.

Розділ 2. Умови, методи і фактори забезпечення потреби у фінансових ресурсах лікувальних установ. Особливості послуг охорони здоров'я як товару визначають необхідність специфічного підходу до загальної оцінки діяльності лікувально-профілактичних установ. Розвиток ринкових відносин, з одного боку, додає фінансовій забезпеченості галузі хитливий характер, з іншого боку - приводить до необхідності економічної оцінки використання нею фінансових ресурсів. Для оцінки організаційно-економічних резервів ЛПУ використано аналіз порога рентабельності, який заснований на угрупуванні витрат на умовно-постійні і змінні. Методичне визначення угрупувальних ознак умовно-постійних і змінних витрат виконано з урахуванням особливостей функціонування медичної установи і використано при аналізі кошторису його витрат і побудові порога рентабельності (точки беззбитковості). Дослідження кривих постійних витрат і маржинального доходу дозволило виявити резерви оптимізації умовно-постійних витрат у напряму скорочення адміністративно-управлінського апарата, удосконалення обслуговування клієнтів, освоєння нових послуг і новітньої техніки. Аналіз критичного шляху приводить до оцінки “недофінансування” ЛПУ, для визначення якої використано коефіцієнт покриття (Кпокр):

Кпокр = Пм / В, (1)

де Пм – сума покриття, яка дорівнюється маржинальному прибутку;

В – виторг від реалізації послуг.

В аналізованому випадку коефіцієнт покриття склав 0,27, а запас фінансової потужності – негативну величину. Отже, фінансування ЛПУ на рівні нижче порога рентабельності не стимулює їх до нарощування обсягу послуг.

Відсутність доходу і прибутку не виключає необхідності аналізу використання фінансових коштів ЛПУ як джерела обґрунтування управлінських рішень, проведення контролю і складання планів. Розроблено структуру аналізу використання матеріальних і фінансових коштів лікувальних установ, що складається з трьох блоків – аналіз забезпеченості основними фондами і матеріалами; аналіз структури і динаміки статей витрат; аналіз фінансових показників. По кожному блоку визначено показники (коефіцієнти, індекси), що характеризують діяльність ЛПУ як господарюючого суб'єкта. На основі даних конкретного ЛПУ виявлено особливості фінансового стану, перспективи його розвитку, можливості підтримки платоспроможності.

Аналіз дозволяє констатувати таке: бюджетне фінансування не забезпечує покриття усіх витрат лікувальних установ; рівень позабюджетних коштів має різкі коливання; кошти страхових організацій представлені дуже незначно; кошти особистої оплати послуг населенням становлять менш 1,5%; при цьому установа може нарощувати обсяг послуг і лише в результаті недостатнього фінансування мати рівень платоспроможності нижче нормативного. Аналіз фінансового забезпечення охорони здоров'я на прикладі конкретних ЛПУ свідчить про необхідність розробки механізму формування фінансових ресурсів і його оцінки.

Обґрунтування механізму ціноутворення на медичні послуги є однієї з головних проблем охорони здоров'я в умовах ринкових перетворень. У зв'язку з реформуванням економіки і переходом установ охорони здоров'я на нові господарські відносини, а також високим ступенем недофінансування галузі в умовах бюджетного дефіциту, який сформувався в галузі соціально-економічному стану відповідає система ціноутворення, що поєднує принцип нормативного методу з ринковим, заснованим на попиті - пропозиції.

Аналіз практики розрахунку цін на медичні послуги показав відсутність єдиної методології розрахунку, що враховує всю повноту умов і факторів, які формують ціни. В окремих регіонах і ЛПУ використовуються різні методичні підходи до розрахунку вартості і цін на медичні послуги. До законодавчого обмеження застосування платних послуг, наприклад, в одній з лікарень Кіровоградської області ціни розроблялися на діагностичні і лікувальні послуги. Основним принципом побудови цін був вибір найбільш раціонального варіанту технологічного процесу діагностики і лікування визначеного захворювання. Враховувався вплив багатьох факторів: кваліфікація лікаря, складність захворювання і хірургічного втручання, інтенсивність терапевтичних дій, диференціація рівня витрат праці лікаря, середнього і молодшого медичного персоналу стосовно конкретного хворого. На відміну від цього в ЛПУ Донецької області розроблено прейскуранти цін на платні діагностичні медичні послуги. Ціни розраховувалися по нозологічних групах на послуги, що надаються підрозділами ЛПУ. В основу розрахунку цін був покладений витратний метод, структура ціни визначалася фактичними витратами, прибутком, ПДВ, відрахуваннями в позабюджетні фонди, витратами на медикаменти, матеріали, реактиви. При розрахунках використовувалися натуральні і вартісні показники: норми часу, витрати матеріалів, амортизації, посадові оклади, тарифи, ціни.

Аналіз свідчить, що відсутність єдиної методології розрахунку впливає на практичне впровадження платних послуг, не дозволяє встановлювати науково обґрунтований рівень цін. Це обумовлює необхідність розробки методології, яка б виходила з єдиних принципів і могла б бути використана всіма лікувально-профілактичними установами охорони здоров'я. У сформованій системі фінансування охорони здоров'я основними напрямами забезпечення галузі у фінансових ресурсах можуть бути збільшення асигнувань на цю мету з бюджетів усіх рівнів, активізація залучення позабюджетних джерел, усілякий розвиток платних медичних послуг. Однак у теперішній ситуації ці напрями уявляються безперспективними внаслідок нереальності в найближчій перспективі різкого збільшення дохідної частини бюджету; несистематичного й обмеженого за обсягом надходження позабюджетних ресурсів (гуманітарної, спонсорської, безкоштовної допомоги); законодавчого обмеження масштабів застосування платних медичних послуг під впливом негативних соціально-психологічних наслідків в умовах вкрай низького платоспроможного попиту населення і підприємств.

Вирішення проблеми управління фінансуванням охорони здоров'я має здійснюватися неоднозначними і нетрадиційними методами на різних рівнях: державному, регіональному і лікувальної установи. На державному рівні вирішення цього питання знаходиться в площині такого управління економікою, що дозволить: наповнити дохідну частину бюджету й таким чином збільшити асигнування охороні здоров'я; розробити науково обґрунтовані трудові і натурально-речовинні стандарти як планові нормативи витрат медичної праці для визначення на їхній основі частки охорони здоров'я в створенні ВВП і в розподілі державного бюджету України; реформувати фінансування охорони здоров'я шляхом переходу до системи медичного обов'язкового і добровільного страхування.

Досвід зарубіжних країн свідчить, що в умовах обмеженості фінансових ресурсів, насамперед державних, реформування на основі страхової медицини дозволяє скоротити бюджетні асигнування на охорону здоров'я.

На регіональному рівні удосконалення управління фінансуванням ЛПУ залежить від застосування науково обґрунтованих методів розподілу асигнувань, що надійшли в бюджет регіону, між лікувальними установами. На рівні лікувально-профілактичних установ збільшенню обсягу надходжень позабюджетних коштів, а також платежів за медичні послуги буде сприяти організація маркетингової служби в ЛПУ.

Розділ 3. Удосконалення управління фінансовими ресурсами лікувальних установ. Розробку механізму управління охороною здоров'я в умовах ринку орієнтовано на збалансоване поєднання бюджетних і позабюджетних джерел фінансування, гнучке поєднання системи гарантованих безкоштовних і платних медичних послуг, розширення форм і методів управління медичним обслуговуванням, розвиток організаційно-правових форм управління на основі реформування власності, підвищення професійного рівня і максимальної зацікавленості працівників лікувальних установ. Механізм фінансового забезпечення галузі представлений таким.

А. Величина провідної складової фінансових надходжень - бюджетних надходжень - визначається у відповідності з такими принципами: обсяг державних вкладень має забезпечувати рівну доступність до медичної допомоги всіх верств населення; рівень фінансування потреб охорони здоров'я державою не може бути нижче 8-12% валового внутрішнього продукту.

Б. Бюджетна складова діє в сукупності з іншими джерелами, насамперед, системою обов'язкового медичного страхування (ОМС), що має бути управлінські автономною і заснованою на незалежних принципах формування.

В. В системі фінансового забезпечення охорони здоров'я повинна бути передбачена часткова оплата медичних послуг безпосередньо населенням; перелік таких послуг і рівень їхньої оплати має визначатися урядом з урахуванням необхідного ступеня диференціації.

Г. Одним із джерел фінансування охорони здоров'я є кошти спонсорів, гуманітарна допомога, безоплатні вкладення, що сприяють розвитку технічної бази ЛПУ, організації наукових досліджень, підготовці кадрів вищих категорій.

Рекомендовано комплекс таких принципів управління фінансовими ресурсами: поєднання економічних, директивних і соціально-психологічних методів управління; підвищення економічної самостійності ЛПУ у формуванні і використанні фінансових коштів; можливість прибуткового функціонування в умовах ринку; підвищення матеріальної зацікавленості медичних працівників у розширенні послуг, використанні високих технологій і новітньої техніки. Сума витрат по кошторису, що встановлені нормативним методом, розглядається як обсяг фінансування, необхідний для виконання ЛПУ своїх соціально-медичних функцій, і має бути наближена до величини потреби у фінансових ресурсах з головних джерел - бюджету й обов'язкового медичного страхування. Крім них враховуються очікування фінансових надходжень від оплати лікувальних процедур приватними особами (якщо таке дозволено законодавством), спонсорські пожертвування, гуманітарна допомога та інші вкладення методом експертного припущення.

Отримані в процесі планування складові фінансового плану є основою для проектування оптимальної фінансової стратегії ЛПУ, вибір якої припускає досягнення кінцевого фінансового результату.

Можливий, так званий “умовний прибуток”, визначається за допомогою побудови балансу надходжень і платежів. Для цього сума джерел фінансування порівнюється із сумою оцінки медичних послуг, що установа може надати протягом майбутнього періоду. Сума оцінки медичних послуг Оцi є перемінною, залежною від виду послуг, ціни кожної послуги, соціального змісту (значення) послуг і їхнього обсягу:

Оцi = f (Цi, Qi), (2)

де i - кількість різних послуг, що надаються лікувально-профілактичною установою і характеризують рівень диверсифікації і містять у собі призначення послуг для різних верств населення;

Цi - ціна послуги i-го виду, яка використовувалась у практичній діяльності ЛПУ (з урахуванням диверсифікації послуг);

Qi - обсяг послуг i - го виду.

Наступним кроком фінансової побудови оптимального плану є порівняння передбачуваної суми надходжень по всіх джерелах фінансування з можливою вартістю послуг у майбутньому періоді:

n

Оцi пл - ОФ 0 (3)

i

де Оцi пл - планована вартість i-х послуг у майбутньому періоді (i = 1,…, n);

ОФ - обсяг фінансування, що передбачено на майбутній період і який включає бюджетні асигнування, кошти від страхування і від приватної оплати послуг пацієнтами.

Як механізм зворотного зв'язку у формуванні ресурсів ЛПУ запропоновано фінансовий моніторинг, що припускає систематичне зіставлення досягнутих фінансових показників з передбачуваними, розробленими на етапі фінансового планування. Пропонуються такі напрями фінансового моніторингу: корегування складу і структури медичних послуг ЛПУ, способів їхнього надання; корегування цін на послуги, що надаються, (крім тих, що передбачено законодавством для платних послуг); корегування джерел фінансового забезпечення ЛПУ в частині розширення обсягів договорів медичного страхування; корегування ринку послуг ЛПУ за допомогою збільшення сфери наданих послуг, відновлення техніки і технології лікування; залучення додаткових фінансових джерел. Як показники, що здійснюють контроль, варто використовувати умовний прибуток ЛПУ при відхиленнях його від прийнятої норми або планової величини, а також порівняння отриманої рентабельності господарювання з нормою рентабельності (в %), яку було досягнуто в цьому ж періоді господарським комплексом країни.

Запропоновано систему дій при регламентованих відхиленнях фактичних результатів фінансової діяльності від передбачених. Для цього встановлено принципову схему дій управлінського персоналу щодо розробленого алгоритму. Розроблено форми зовнішнього і внутрішнього фінансового контролю. Як критерії при оцінці фінансового плану застосовано коефіцієнти платоспроможності, автономії і покриття, визначено методи розрахунку. Ефективність організації внутрішнього фінансового контролю забезпечується орієнтацією контролю на кількісні норми, стандарти і нормативи обслуговування процесу охорони здоров'я, відповідністю методів контролю методам фінансового аналізу і планування, а також спрямованістю контролю на досягнення фінансової забезпеченості ЛПУ.

У теоретичному і практичному плані існує потреба у виробленні єдиних принципів і методичного підходу до визначення вартості і цін на медичні послуги. Розроблено загальні положення, поняття і принципи формування цін на медичні послуги. Загальними принципами є: відображення в цінах повних витрат на надані послуги і включення в них прибутку; визначення цін диференційовано по видах послуг; установлення цін на період до істотних змін умов, що їх формують, і факторів; дохід від надання платних медичних послуг використовується для додаткового фінансування ЛПУ, матеріального стимулювання працівників і оплати господарських витрат ЛПУ.

Методичний підхід виходить з визначення ціни на просту медичну послугу, в основу якої покладено принцип трудовитрат. Найважливіша складова ціни - собівартість визначається відповідно до діючої системи бухгалтерської звітності як сума прямих витрат і накладних витрат. Величина витрат на медичну послугу розраховується на основі визначення вартості одиниці трудомісткості лікарського і середнього медичного персоналу, а також нормативів трудових витрат на виконання конкретної медичної послуги.

Ціна корегується на умови, що змінюються, і фактори, що формують її рівень. З цією метою запропоновано поправочні коефіцієнти: індекс інфляції (дефлятор); коефіцієнт, що враховує недофінансування витрат з бюджету; коефіцієнт, що враховує витрати на поліпшення якості медичних послуг - на нові матеріали, технологію, апаратуру.

Розрахунок цін за розробленою методикою дозволяє визначити: повну потребу ЛПУ у фінансуванні витрат, рівень ціни на платні послуги в системі добровільного медичного страхування; витрати по статтях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів; тарифи в системі обов'язкового медичного страхування відповідно до законодавчо затвердженого розподілу статей витрат, що фінансуються за рахунок бюджетних асигнувань і коштів обов'язкового медичного страхування. Запропоновано диференціювати ціну платних послуг населенню в залежності від категорії і соціального стану пацієнтів, рівня їхніх доходів.

Оцінка забезпеченості |

Визначення

ЛПУ бюджетними коштами |

Система | довгострокових цін на медичні послуги

законодавства

Формування фінансового плану забезпечення з джерел: | з питань фінансового забезпечення охорони здоров’я | Розрахунок корегувальних коефіцієнтів на зміну базових умов, прийнятих при встановленні цін

бюджет, страхові

внески, оплата приватних послуг, спонсорські кошти | Механізм управління фінансовим забезпеченням ЛПУ | Диференціація рівня цін у залежності від соціальних груп і величини доходів споживачів медичних послуг

Аналіз планових показників фінансового забезпечення ЛПУ; розрахунок фінансових коефіцієнтів |

Ринкові умови функціонування ЛПУ |

Маркетингова служба ЛПУ (регіональна)

Система моніторингу фінансового |

Регіональний

забезпечення ЛПУ на етапі планування | інформаційно-аналітичний центр

Рис. 1 Організаційно-економічний механізм управління фінансовим забезпеченням лікувально-профілактичних установ

Розроблені елементи організаційно-економічного механізму управління фінансовими ресурсами лікувально-профілактичних установ в умовах переходу до ринкових відносин представлено на рис. 1.

З метою удосконалення обліку, аналізу й у кінцевому рахунку - економії фінансових ресурсів для комп'ютеризованого обліку запропоновано картку обліку пацієнтів, що дозволяє одержувати об'єктивну інформацію, як медичного, так і економічного характеру про трудові і матеріальні витрати в натуральному вираженні, яка після обробки у вартісній формі за визначеною програмою створить комп'ютерний банк даних.

Ефективність управління фінансовими ресурсами ЛПУ визначається такими факторами, як організація залучення джерел формування фінансових ресурсів і ефективного їхнього використання; відповідність фінансового забезпечення потребам лікувально-профілактичної діяльності з дотриманням стандартів обсягів і вибором раціональних технологій медичної допомоги; підвищення якості виконання лікувально-профілактичних технологій із застосуванням нових матеріалів, технологій, новітнього медичного устаткування.

Підвищенню ефективності управління фінансовими ресурсами ЛПУ сприятиме організація маркетингової служби, що займається плануванням, економічним обґрунтуванням стратегічних і поточних задач ЛПУ, ціновою політикою, дослідженням попиту на медичні послуги, використанням ринкових механізмів. Комплексні маркетингові дослідження, що базуються на об'єктивній інформації, дозволять скласти уявлення про слабкі сторони і проблеми, що існують у ЛПУ, розробити рекомендації для їхнього вирішення. У зв'язку з цим обґрунтовано необхідність спеціальної служби для управління маркетинговою діяльністю в ЛПУ з визначенням її функцій.

Для інформаційного забезпечення розроблених рекомендацій обґрунтовано необхідність створення на основі організаційно-методичних служб регіональних управлінь охорони здоров'я інформаційно-аналітичного центру, у функції якого повинні входити збір, обробка, узагальнення інформації з напрямів: лікувально-профілактична діяльність ЛПУ та його структурних підрозділів; медико-економічна експертиза й оцінка впливу цієї діяльності на формування фінансових ресурсів; поточне і стратегічне планування, прогнозування попиту, пропозиції медичних послуг, рівня цін.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило зробити ряд нових теоретичних висновків і обгрунтувати практичні заходи по вдосконаленню управління фінансовими ресурсами в сфері охорони здоров'я. У відповідності із загальною метою і конкретними задачами основні результати роботи полягають у такому.

1. Аналіз соціально-економічних умов формування фінансових ресурсів держави, стану й особливостей фінансового забезпечення охорони здоров'я в перехідний період до ринкових відносин дозволив визначити основні напрями удосконалення управління формуванням і використанням фінансових ресурсів установ галузі і пошуку додаткових джерел їхнього фінансування.

2. Аналіз фінансового стану, як складову частину управління фінансовим забезпеченням ЛПУ, запропоновано виконувати таким чином: аналіз динаміки і статей витрат за кошторисом; аналіз забезпеченості основними фондами і матеріалами; аналіз фінансових показників платоспроможності, автономії. Для оцінки необхідного рівня фінансування конкретного ЛПУ використано метод розрахунку порога рентабельності, для чого проведено угрупування витрат на умовно-постійні і змінні, побудовано криві витрат і можливого виторгу. Аналізом підтверджується низький рівень фінансування ЛПУ, що не стимулює їх до нарощування послуг, удосконалення техніки і технологій.

3. Управління фінансовими ресурсами ЛПУ ґрунтується на комплексі принципів, які передбачають поєднання директивних, економічних і соціальних методів планування, підвищення економічної самостійності ЛПУ і матеріальної зацікавленості працівників, можливість прибуткового функціонування в умовах ринку. Основним методом розробки планових показників запропоновано метод поелементного розрахунку витрат на базі норм і нормативів, на основі якого встановлюється сума коштів, що формуються з бюджетів різних рівнів і фонду обов'язкового медичного страхування. Спонсорські пожертвування, гуманітарна допомога та інші внески включаються в план фінансового забезпечення ЛПУ методом експертного припущення. Можливий прибуток визначається на етапі планування шляхом порівняння сумарної вартості медичних послуг, що може надати установа, з сумою фінансових надходжень, які передбачаються по всіх джерелах.

4. Для контролю за реалізацією прийнятого фінансового плану запропоновано використовувати фінансовий моніторинг, у рамках якого встановлюється схема дій управлінського персоналу, що спрямована на корегування фінансового стану при зміні цілей, а також на проведення внутрішнього фінансового контролю. Останній містить контроль відповідності рішень прийнятим критеріям, у ролі яких використовуються коефіцієнти платоспроможності, автономії і покриття.

5. В умовах використання різних джерел фінансових ресурсів ЛПУ сформульовано методичні положення і принципи формування науково обґрунтованої ціни на медичні послуги, що враховують специфічні особливості прояву в галузі загальних закономірностей ціноутворення в ринковій економіці. У методичному плані собівартість виступає як нижня межа ціни, а власне ціна формується з урахуванням прибутку.

6. Удосконалено методичний підхід до формування цін на медичні послуги на загальних принципах: відображення в цінах повних витрат із включенням прибутку; диференціації цін по видах послуг з урахуванням специфічних умов і факторів їхнього формування у конкретному ЛПУ; корегування цін відповідно до умов, що змінюються, і факторів за допомогою використання дефлятора, коефіцієнтів, що враховують недофінансування з бюджетів, поліпшення якості послуг, удосконалення технології й апаратури. Запропонована методика може використовуватися для розрахунку повної потреби ЛПУ у фінансуванні витрат, оцінки платних послуг у системі добровільного медичного страхування, а також для розрахунку тарифів у системі ОМС.

7. З метою матеріальної зацікавленості медичного персоналу, насамперед висококваліфікованого, обґрунтовано для фінансування витрат на оплату праці використовувати всі джерела фінансування, включаючи доходи від платних послуг, не нижче середнього рівня оплати праці працюючих у регіоні (країні). Для розширення сфери платних послуг розроблено пропозицію по диференціації цін на послуги в залежності від соціального стану, рівня доходів різних верств населення.

8. Як чинники, що забезпечують ефективність управління фінансовими ресурсами ЛПУ, обґрунтовано: організацію залучення різних джерел формування фінансових ресурсів і ефективного їхнього використання; відповідність фінансового забезпечення потребам лікувально-профілактичної діяльності при дотриманні стандартів обсягу і вибору раціональних технологій медичної допомоги; здійснення господарської діяльності відповідно до норм, нормативів, тарифів оплати праці; підвищення якості надання послуг на основі використання нових технологій і матеріалів, спеціальних медичних приладів. Розглянуто можливість застосування лізингу як ринкової форми фінансування, що дозволяє орендувати нове дороге устаткування з правом його подальшого викупу за рахунок прибутку від платних послуг.

Як важливу ланку в управлінні фінансовою діяльністю лікувальної установи запропоновано організацію служби маркетингу, її структуру, функції, виконувані задачі. Це дозволить забезпечити аналіз і прогнозування взаємодії цін з попитом на медичні послуги.

9. Для інформаційного забезпечення удосконалення управління фінансовими ресурсами різних ЛПУ обґрунтовано створення регіонального інформаційно-аналітичного центру на основі діючих організаційно-методичних служб управлінь охорони здоров'я, здатного забезпечити збір і обробку інформації з поточного і стратегічного планування; прогнозування попиту та пропозиції медичних послуг, рівня цін.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1. Ломыкин И.А. Медицинские учреждения в условиях рынка: финансовые ориентиры // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: Сб. науч. тр. - Т. 1. - Донецк: НАН Украины. Ин-т экономики промышленности, 2000. - С. 356-366.

2. Дегтярева В.М., Ломыкин И.А. К вопросу о рыночной стоимости услуг лечебно-профилактических учреждений // Регион, город, предприятие в условиях переходной экономики. - Донецк: НАН Украины, Институт экономико-правовых исследований, 2000. - С. 70-74.

Особистий внесок автора: визначені особливості послуг по охороні здоров’я як окремого предмета споживання і можливості їхньої ринкової оцінки.

3. Ломыкин И.А. Финансовое обеспечение медицинской помощи населению: альтернативы реформирования // Социально-экономические аспекты промышленной политики: Сб. науч. тр. - Донецк: НАН Украины. Ин-т экономики промышленности, 2000. - С.397-407.

4. Ломыкин И.А., Поплавская Т.Л. Реформирование медицины как этап социально-экономического развития общества // Менеджер. - 2000. - № 2. - С. 102-108.

Особистий внесок автора: розглянуто національні типи організації сучасної медицини; визначені основні етапи реформування охорони здоров’я в Україні.

5. Ломыкин И.А. Ценообразование в здравоохранении // Экономика промышленности: Сб. науч. тр. - Донецк: НАН Украины. Ин-т экономики промышленности, 2000. - С. 327-337.

6. Ломыкин И.А. Особенности организации управления финансированием лечебных учреждений // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2001. - № 2-3. - С. 222 - 224.

7. Ломыкин И.А. К проблеме управления финансовым обеспечением лечебных учреждений региона // Теорія та практика управління у трансформаційний період: Тези доповідей всеукраїнської наук.- практ. конф. (Донецьк, 4-6 жовтня 2001 р.). - Том 2. Проблеми регіонального управління. - Донецьк: ІЕП НАН України, 2001. - С. 131 - 135.

8. Ломикін І.А. Фінансове забезпечення росту виробництва як основи інвестиційної привабливості підприємств // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонНУ, 2001. - С. 536 - 538.

АНОТАЦІЯ

Ломикін І.А. Особливості управління фінансовими ресурсами в умовах ринкових відносин (на