ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

Лановик Тетяна Анатоліївна

УДК 372.8:821.161

ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКОВОГО ЗАПАСУ УЧНІВ 5-7 КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ РОБОТИ НАД ТЕКСТОМ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

13.00.02 - теорія і методика навчання (українська література)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ-2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник: ВОЛОШИНА Ніла Йосипівна, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, завідувач лабораторії літературної освіти Інститут педагогіки АПН України

Офіційні опоненти: СЕМЕНЮК Григорій Фокович, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури Національного університету імені Т.Г.Шевченка;

Градовський Анатолій Володимирович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури і компаративістики Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького.

Провідна установа – Ніжинський державний педагогічний університет ім. М.Гоголя, кафедра методики викладання української мови і літератури, Міністерства освіти і науки України, м. Ніжин Чернігівської області,

Захист відбудеться 26 червня 2002р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема,52-Д.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту педагогіки АПН України.

Автореферат розіслано 24.05.2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.Т.Шелехова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Сучасний етап розвитку національної школи характеризується посиленням уваги до мовної освіти в країні, необхідністю формування свідомого ставлення до рідної мови, мовленнєвої активності на всіх етапах оволодіння мовою як засобом спілкування, пізнання і впливу високої культури спілкування. Реформування освіти вимагає нових підходів до навчання, особливо це торкається збагачення словникового запасу учнів. Як свідчать наукові дослідження, учнів потрібно навчити самостійно здобувати знання, щоб вони уміли адаптуватися в соціумі і творчо працювати. Вчитель повинен прищепити дітям любов до слова через художню літературу, щоб вони в майбутньому могли поповнювати свій словниковий запас новими словами й термінами.

У “Концепції літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі” наголошується на необхідності “виховувати потребу в читанні, інтерес до художнього слова, високі естетичні смаки, здатність творчо сприймати прочитане…”

Роль художнього слова у розвитку мовлення школярів розкривали у своїх працях видатні педагоги Я.А.Коменський, К.Д.Ушинський, Ф.І.Буслаєв, І.І.Срезневський, В.О.Сухомлинський.

Проблему збагачення мовлення учнів досліджували психологи Л.С.Виготський, І.О.Синиця, Г.С.Костюк, М.І.Жинкін, О.О.Леонтьєв. Тема збагачення мовлення школярів знайшла своє відображення в окремих дисертаційних дослідженнях (Є.М.Кучеренко, Н.Б.Голуб, Л.П.Кожуховська, Т.М.Левченко, Л.В.Лесняк, Л.В.Лучкіна, В.Д.Усатий). Переважна більшість цих робіт торкається теорії і практики навчання української мови. Водночас така важлива проблема, як збагачення словникового запасу школярів у процесі роботи над текстом художнього твору має свою специфіку і в широкому плані не розглядалася.

Виходячи із зазначеного, було обрано тему дослідження “Збагачення словникового запасу учнів 5-7 класів у процесі роботи над текстом художнього твору”, актуальність якої зумовлена потребами вдосконалення методики роботи над художнім твором.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження входить до тематичного плану роботи лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки АПН України над темою “Зміст і методика вивчення української і зарубіжної літератур в 12-річній середній загальноосвітній школі” (реєстр. № 0100 U00).

Обўєктом дослідження є навчальний процес на уроках української літератури в 5-7 класах під час роботи над текстом художнього твору.

Предметом дослідження - система роботи над збагаченням словникового запасу учнів 5-7 класів у процесі опрацювання тексту художнього твору.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні і практичній апробації методики збагачення словникового запасу молодших підлітків на уроках літератури під час роботи над художнім твором.

Гіпотеза дослідження: збагачення словника учнів 5-7 класів буде ефективним, якщо:

·

· враховуватимуться вікові особливості учнів основної школи;

· застосовуватимуться ефективні методи, прийоми і засоби навчання, прийоми, які ґрунтуються на різних формах творчої діяльності учнів;

· буде здійснено проекцію набутих знань і умінь учнів на незнайомий їм твір.

Для досягнення поставленої мети і перевірки гіпотези розв'язувалися такі завдання:

- проаналізувати психолого-педагогічну, лінгвістичну і методичну літературу з проблеми дослідження;

- вивчити стан роботи над збагаченням словникового запасу учнів 5-7 класів на уроках української літератури;

- відібрати ефективні методи і прийоми для лексичного збагачення мовлення школярів;

- зўясувати обсяг активного і пасивного словника учнів 5-7 класів;

·

- розробити систему вправ для роботи над художнім твором, спрямовану на лексичне збагачення мовлення молодших підлітків;

- здійснити експериментальну перевірку ефективності пропонованої методики збагачення словника учнів 5-7 класів у процесі роботи над текстом художнього твору;

- укласти тлумачний словник за творами, які вивчаються в 5-7 класах.

Методологічною основою роботи є ідеї національного і духовного відродження українського народу; наукові положення про взаємозв'язок мови і мислення, їх значення, місце і роль у розвитку особистості; дослідження психологів про вікові особливості молодших підлітків; положення лінгвістів про слово як основну мовну одиницю.

Теоретичною основою дослідження стали психолого-педагогічні положення про розвиток особистості засобами мистецтва слова (Я.А.Коменський, К.Д.Ушинський, І.І.Огієнко, В.О.Сухомлинський), взаємозв'язок слова й образу (О.О.Потебня, М.І.Жинкін, В.В.Виноградов, М.В.Колокольцев, П.Г.Пустовойт), удосконалення процесу сприймання і мовлення (П.П.Блонський, Г.С.Костюк, І.О.Синиця).

Методи дослідження:

·

· емпіричні – бесіди з учнями, учителями, спостереження й аналіз уроків спостереження та аналіз уроків;

· педагогічний експеримент – констатуючий, пошуковий у формі дослідного навчання, контрольний; якісний та кількісний аналіз результатів експериментально-дослідного навчання.

Експериментальною базою дослідження були школи №8 і №3 міста Умані Черкаської області, Лісничанська загальноосвітня школи І-ІІІ ступенів Бершадського району Вінницької області, Грушівська загальноосвітня школа Ульянівського району Кіровоградської області і Кінецепільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Первомайського району Миколаївської області. Всього в експериментальній роботі взяли участь 401 учень 5-7 класів. З них 132 п'ятикласники, 123 шестикласники і 146 семикласників.

Дисертаційне дослідження здійснювалося впродовж 1997-2002 років. На першому етапі (1997-1999 рр.) – вивчалася лінгвістична, психологічна, дидактична, методична література. З'ясовувався стан проблеми в педагогічній теорії та практиці, розроблялися і проводилися діагностичні завдання. Було проведено констатуючий зріз з метою дослідження рівня словникового запасу учнів 5-7 класів загальноосвітньої школи, розроблено основи формуючого етапу експерименту.

На другому етапі (1999-2001 рр.) – проводилася дослідно-експериментальна робота відповідно до розробленої програми і методики дослідження. У ході педагогічного експерименту перевірялася ефективність запропонованої методики роботи над збагаченням словникового запасу школярів. Формуючий експеримент передбачав проведення уроків за традиційною методикою (контрольні класи) та за експериментальною (експериментальні класи), зрізових робіт в обох типах класів.

На третьому етапі (2001-2002 рр.) – узагальнювалися і уточнювалися результати та висновки дослідно-експериментальної роботи, розроблялися та впроваджувалися методичні рекомендації щодо збагачення словникового запасу учнів 5-7 класів у процесі читання художнього твору.

Наукова новизна дослідження полягає в розкритті форм, методів і організації навчальної діяльності учнів над збагаченням словникового запасу у процесі роботи над текстом художнього твору; створенні ефективної системи роботи над текстом художнього твору, яка ґрунтується на виявленні невідомих слів, усвідомленні їх в контексті, застосуванні у своєму мовленні.

Теоретичне значення дослідження визначається його спрямованістю на підвищення ефективності навчального процесу і вдосконалення літературної освіти в школах України. Пропонована система роботи та методичні рекомендації сприятимуть удосконаленню методики вивчення художнього твору.

Практичне значення роботи полягає в науково осмисленій і обґрунтованій методиці збагачення словникового запасу учнів 5-7 класів, яка може бути використана безпосередньо у навчально-виховному процесі, для вдосконалення шкільних програм, підручників з української літератури. Укладено тлумачний словник за творами, які вивчаються в 5-7 класах.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, кількісним і якісним аналізом результатів експериментально-дослідної роботи, отриманих внаслідок застосування комплексу методів, адекватних меті та завданням дослідження.

Апробація і впровадження результатів Основні ідеї та результати дослідження повідомлялися та обговорювались на Всеукраїнській науково-практичній конференції з проблеми вищої педагогічної освіти (м. Київ, 2001 рік), на засіданнях лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки АПН України (м. Київ, 1999-2002 рр.), на курсах підвищення кваліфікації вчителів в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (м. Умань, 2000-2002рр.).

Публікації за матеріалами дослідження опубліковано чотири статті у фахових виданнях.

СТРУКТУРА І ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел, додатків. Обсяг дисертації 182 стор., з них основного змісту - 165 стор., у тексті міститься 17 таблиць, список використаних джерел містить 179 найменувань.

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об'єкт, предмет і мету, сформульовано робочу гіпотезу, розкрито завдання й методи дослідження, його новизну, теоретичне та практичне значення; подано відомості про апробацію дослідження та шляхи впровадження його результатів у шкільну практику.

У першому розділі – “Теоретичні основи дослідження” – який складається з трьох параграфів, розкриваються лінгвістичні і психологічні особливості словникової роботи з новими словами, розглядається стан вивчення питання про збагачення лексики учнів на уроках літератури, узагальнюються прийоми пояснення незрозумілих слів.

Аналізуючи словникову роботу на уроках української літератури, доходимо висновку, що вчителеві необхідно сформувати в учнів систему знань, умінь і навичок на основі програмних творів.

Аналіз лінгвістичних праць О.С.Ахманової, Л.А.Булаховського, Н.Я.Грипас, В.В.Виноградова, А.Норейна, О.А.Потебні дають змогу з'ясувати дефініцію слова і його лексичне та граматичне значення. В.В.Виноградов визначає, що слово є основною одиницею мовлення і являє собою внутрішню, конструктивну єдність лексичних і граматичних значень.

Словниковий склад української мови за функціями в мові і граматичними властивостями поділяється на номінативні (називні), граматичні і вигукові слова. Лексикологія вивчає тільки номінативні слова. Номінативні слова мають лексичне значення (внутрішній зміст), тобто ці слова називають конкретні предмети або уявні. Слова, які мають називну функцію, складають групу самостійних частин мови. Предметом нашого дослідження є тільки ті слова, які мають лексичне значення, тому що вони несуть зміст і служать головним засобом комунікації.

Лексичний склад української мови поділяють за такими параметрами: лексико-семантичні відношення, походження української лексики, активна і пасивна і пасивна лексика та у її межах загальновживана лексика та лексика обмеженого користування.

У теоретичних засадах розкривається психологічне обґрунтування методики роботи над збагаченням словникового запасу учнів новими словами. Аналіз праць О.М.Авраменко, Б.Ф.Баєва, Л.С.Виготського, М.І.Жинкіна, С.Л.Рубінштейна та ін. психологів дає змогу з'ясувати передумови збагачення словникового запасу учнів 5-7 класів у процесі читання художнього твору.

Для розв'язання проблеми дослідження важливе значення має взаємозв'язок розвитку мовлення і мислення. Значний інтерес в цьому аспекті становлять праці С.Л.Рубінштейна, який в структурі мислення виділяє два компоненти: механізми власне мислительного процесу (сюди входить аналіз, синтез, узагальнення, абстракція); а також способи дії, операції – граматичні, математичні та інші. Збагачення словника базується на першому компоненті мислительного процесу.

Для того, щоб аналізувати прочитаний текст, підліткові необхідно проробити складну аналітико-синтетичну роботу. Учень спочатку читає запропонований текст, цим самим виконуючи синтетичну мислительну діяльність, потім вилучає, пояснює і запам'ятовує нове слово. Це вже аналітична діяльність.

Під час аналізу художнього твору проходить складна робота мозку. Чим досконаліше і глибше проведено аналіз художнього твору, тим на вищому рівні проходитимуть мислительні операції.

З цього робимо висновок, що вивчення мови художнього твору тісно пов'язане з розвитком мислення учня, тобто мова є каналом розвитку інтелекту.

Проблеми збагачення лексичного запасу учнів висвітлювалися в працях методистів минулого. Так, М.Ф.Бунаков, Ф.І.Буслаєв, В.Я.Стоюнін., Д.І.Тихомиров, В.П.Шереметєвський вважали, що найефективніше усвідомлення твору відбувається через пояснювальне читання, а І.П.Балталон, В.П.Вахтеров, В.І.Водовозов, В.П.Острогорський, С.П.Редозубов, окрім з'ясування змісту тексту, акцентують увагу на важливості виховного аспекту. Навчання в школі в той час мало механічний характер і базувалося лише на зазубрюванні, що не сприяло свідомому і повноцінному сприйманні тексту. Це не задовольняло деяких російських методистів, і вони запропонували по-новому подивитися на цю проблему.

Родоначальником логіко-стилістичної течії в 50-х роках ХІХ ст. став Ф.І.Буслаєв, який в 1844 р. видав книжку “О преподавании отечественного языка”. Хоча праця його мала філологічне спрямування, але вона сприяла появі нових досліджень в галузі методики.

Пізніше, в 60-х роках ХІХ ст., зўявляються праці К.Д.Ушинського і М.О.Корфа, які показують новий шлях в методиці читання. Усі їхні положення базуються на свідомому читанні і запам'ятовуванні тексту. Так зўявляється в методиці новий вид читання - пояснювальне.

К.Д.Ушинський вважав, що за допомогою пояснювального читання учень зможе краще ознайомитися з навколишнім світом. Пояснювальне читання здійснюється за допомогою роз'яснення незнайомих слів і запитань за прочитаним текстом. К.Д Ушинський тут же застерігає вчителя, щоб він не зловживав надмірним тлумаченням слів і запитаннями.

Погляди К.Д.Ушинського пізніше було розвинено його учнями - В.П.Шереметєвським, М.Ф.Бунаковим, Д.І.тихомировим та ін, які відстоювали думку, що вчитель повинен в школі викорінювати навички механічного читання і запроваджувати свідоме.

У цьому розділі подано критичний огляд методичної літератури з досліджуваної проблеми, проаналізовано роботи методистів. Безпосередньо проблемою збагачення лексики учнів займалися такі дослідники, як С.М.Канюка, П.І.Колосов, В.Г.Маранцман, Н.С.Сарафанова. Методику усвідомлення тексту через пояснювальне читання в початкових класах досліджували Е.О.Адамович, Л.О.Кутенко. Проблему розширення словникового запасу в процесі розвитку мовлення досліджували О.І.Запорожченко, М.В.Колокольцев, Є.М.Кучеренко. У галузі методики викладання літератури над цими проблемами працювали в Україні такі методисти, як О.М.Бандура, Т.Ф.Бугайко, Ф.Ф.Бугайко, П.К.Волинський, Є.А.Пасічник, а в Росії - В.В.Голубков, М.В.Колокольцев.

В дисертаційному дослідженні узагальнено досвід роботи методистів щодо збагачення словникового запасу учнів різного віку. Подаються різні форми роботи над новим словом, що включають в себе виділення, пояснення та закріплення його в мовленні школяра. Тільки навички вдумливого читання, застосування різних прийомів пояснення, запровадження вправ на закріплення стимулює розвиток інтересу до слова, що слугує поповнення лексики новими словами. Зважаючи на вікові особливості молодших підлітків та результати експериментального дослідження, виділено найефективніші способи пояснення та закріплення його. В розділі подано повний опис цієї роботи.

У другому розділі – “Організація роботи учнів 5-7 класів над збагаченням словникового запасу під час вивчення художніх текстів” – аналізується стан роботи над збагаченням мовлення учнів 5-7 класів, розкривається процес укладання експериментального словника, висвітлюється хід та результати констатуючого зрізу. Значна увага приділяється формам і методам роботи у процесі дослідного навчання, підсумовуються його результати, розкривається поняття “словникова робота” як систематична навчально-виховна робота в галузі лексики мови, спрямована на оволодіння учнями незнайомим або знайомим, однак складним для них словником, на розширення словникового запасу учнів і розвиток їх мови.

Розділ складається з двох параграфів, які розкривають структуру і послідовність роботи:

- укладання тлумачного словника за творами, які вивчаються в 5-7 класах, з метою ефективної роботи над текстом художнього твору;

- збагачення, вдосконалення і активізація лексичного запасу учнів 5-7 класів;

- удосконалення мовлення учнів у процесі роботи над опрацюванням тексту художнього твору та в написанні творчих робіт;

- експериментальну перевірку ефективності дослідної роботи.

Розділ розпочинається з обґрунтування мети і завдань укладання експериментального словника, тут також з'ясовується питання вибору типу словника і відбору слів для нього.

До словника увійшли слова, які учні 5-7 експериментальних класів кваліфікують як незрозумілі. Вибиралися тільки повнозначні слова. Нові слова виявлені не у всіх текстах, запропонованих програмою для читання на уроках української літератури в 5-7 класах. Було проаналізовано 149 текстів художніх творів, 26 текстів методичного апарату та 157 літературознавчого апарату. З них тільки в 64 текстах художніх творів учнями не виявлено нових слів.

Під час укладання словника з художніх творів для учнів 5-7 класів відібрано слова для збагачення як пасивної, так і активної лексики. Без відповідної роботи слова не запам'ятовуються учням, тому в ході експерименту проводилася відповідна робота, яка забезпечувала запам'ятовування нових слів з метою різного їх функціонування.

У словнику наявні слова з різних шарів лексики. З пасивної, наприклад, – це історизми, архаїзми. До словника увійшли також діалектизми. У процесі дослідження не ставилася мета укласти словник діалектизмів, які вживаються на тій чи іншій території. У словнику подано і роз'яснено тільки ті, які використовуються в художніх творах письменниками.

Експериментальне дослідження підтвердило необхідність укладання саме тлумачного словника, який відрізняється від інших простотою і легкістю користування, не потребує додаткової роботи вчителя літератури.

Отже, доцільність вибору саме тлумачного словника забезпечить:

1) Поповнення лексики учня 5-7 класів саме тими словами, які потребують пояснення і закріплення в мові.

2) Відбір і пояснення нових слів відповідно до тексту виучуваного твору.

3) Можливість класифікувати слова відповідно до їх тлумачення на кожному етапі уроку.

4) Ефективне запам'ятовування незрозумілих слів.

Для розв'язання завдань дослідження необхідно було з'ясувати кількість слів для запам'ятання на уроці. Відповідно до теми дослідження мінімум – це той запас слів, які учні вивчають протягом трьох навчальних років з 5 по 7 клас на основі читання текстів, запропонованих програмою. Таким чином, створений тлумачний словник слугував учителеві у підготовці до проведення за експериментальною програмою уроків.

Під час його укладання з художніх творів добиралися слова для збагачення як пасивної, так і активної лексики. Така робота забезпечувала запам'ятання учнями нових слів з метою різного їх функціонування.

У словнику, крім пояснення лексичного значення, подається наголос. У ході дослідження намагалися навчити учнів правильно вимовляти нове слово, тому у тих словах, що становитимуть труднощі у вимові, поставлений наголос. Це сприятиме запам'ятовуванню орфоепічних норм української мови.

Виходячи з того, що вдосконалення мовлення людини відбувається передусім на основі розширення її уявлень про навколишній світ і відповідно збагачення її лексичного запасу, в дослідженні розкривається система роботи над словом, поглиблення розуміння його у контексті, усвідомлення учнями відтінків лексичних значень, що сприяє збагаченню, уточненню й активізації їхнього лексичного запасу, теоретичних знань про слово і практичних навичок користування різними видами лексики. Завдання і вправи розроблено з урахуванням послідовності засвоєння програмних художніх творів і дібрані так, щоб процеси збагачення лексичного запасу учнів 5-7 класів здійснювалися органічно з усіма видами мовленнєвої діяльності: слухання-розуміння, читання, говоріння і написання творчих робіт. Особлива увага приділялася в доборі завдань для формування в школярів умінь порівнювати природне, первинне значення слова з прирощеним, з тим смислом, якого воно набирає в контексті.

Цим забезпечується здатність учнів 5-7 класів сприймати багатство відтінків і значень, які несе слово, і формувати за допомогою слова світ уявлень та прагнень школярів. Таким чином, вивчення програмних творів будується з проекцією на шкільну мовну освіту.

У другому параграфі цього розділу з'ясовано мету, завдання констатуючого зрізу та формуючого експерименту.

У розділі викладено загальні дидактичні принципи побудови лексико-семантичної роботи (наступності, перспективності, системності, міцності засвоєння знань, урахування індивідуальних та вікових особливостей учнів, наочності).

Означені принципи є основою створення методики збагачення словникового запасу учнів новими словами. У процесі організації лексико-семантичної роботи всі названі принципи взаємозумовлені, а не ізольовані один від одного. Їх реалізація дає значний ефект тільки тоді, коли вони використовуються у тісній взаємодії, і весь процес викладання будується згідно з вимогами дидактичних принципів.

На основі відвіданих уроків, анкетування вчителів, вивчення шкільної документації було розроблено завдання констатуючого зрізу.

Результати пропонованої для дослідження системи роботи перевірялись у процесі проведення експерименту. Насамперед з'ясовувалась підготовка вчителів української літератури до роботи щодо збагачення лексичного запасу школярів. Для цього було проведено анкетування. Аналіз відповідей респондентів свідчить про великі труднощі, з якими вони стикаються під час проведення систематичної роботи над збагаченням словникового запасу учнів 5-7 класів у процесі читання художніх творів. Результати підтверджують незадовільний стан роботи над лексикою, поповнення словника учнів 5-7 класів проходить несистематично, стихійно.

У процесі аналізу відвіданих уроків ми дійшли висновку, що лише незначна частина вчителів використовує різноманітні способи пояснення нових слів. Тому в ході формуючого експерименту значна увага приділялася цій проблемі.

Зіставлення результатів зрізів, проведених на початку і в кінці експерименту, свідчить про підвищення рівня лексичних умінь учнів 5-7 класів на уроках літератури. Перевірка творчих робіт дала змогу виявити типові помилки в учнівських переказах і творах та розробити навчальний експеримент.

Якісний аналіз словникового складу творчих робіт учнів виявив обмеженість їхнього словникового запасу, наявність лексичних повторів іменників, дієслів, прикметників та одноманітність синтаксичних конструкцій. Дослідження показало, що під час пояснення незрозумілих слів учні вдаються найчастіше до описового способу. До інших прийомів пояснення молодші підлітки удаються набагато менше. Все це пояснюється тим, що учні в основному не знають, як ще можна розтлумачити нове слово. Ще однією причиною пояснення невідомих слів тільки через описовий спосіб є те, що учні не можуть правильно підібрати слово для пояснення.

Констатуючі зрізи підтвердили доцільність створення методики збагачення словникового запасу учнів у процесі читання художнього твору.

Формуючий експеримент мав на меті перевірити запропоновану методику збагачення словникового запасу учнів 5-7 класів у процесі читання художніх творів.

Методика дослідного навчання передбачала розв'язання вирішення таких завдань:

1) розробити систему вправ для проведення словникової роботи та перевірити її ефективність;

2) апробувати методику роботи з укладеним тлумачним словником за творами, які вивчаються в 5-7 класах;

3) формувати в учнів уміння свідомо, правильно і точно вживати нові слова у своєму мовленні.

Навчальний експеримент проводився в 1999-2001 роках, в якому брали участь учні шкіл №8 і №3 міста Умані Черкаської області, Лісничанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бершадського району Вінницької області, Грушівської загальноосвітньої школи Ульянівського району Кіровоградської області і Кінецепільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Первомайського району Миколаївської області.

У дослідному навчанні брали участь 401 учень 5-7 класів.

Інноваційність методичної системи полягала у розширенні обсягу методів і прийомів словникової роботи, впровадженні нової класифікаційної лінгвометодичної системи, комунікативно-текстової спрямованості у поясненні нового слова.

Ефективність запропонованої методики перевірялась у порівнянні з традиційним навчанням у контрольних класах.

Програма експериментального навчання складалася з трьох етапів: підготовчого, основного, підсумкового. На першому етапі проводилась підготовча робота: добір матеріалу, вивчення експериментальних і контрольних класів, розробка методичних рекомендацій для вчителів, ознайомлення їх із завданнями та матеріалами експерименту. Другий етап – експериментально-дослідне навчання – полягав у цілеспрямованій зміні ходу традиційного навчального процесу відповідно до гіпотези та завдань дослідження. Дослідження здійснювалось у класах із середнім рівнем підготовки і нормальною наповненістю. В ході педагогічного експерименту забезпечувалося вміння знаходити нове слово в тексті, з'ясовувалося лексичне значення виділеного слова і за допомогою вправ закріплювалося слово так, що входило в активний та пасивний словник учня. У контрольних класах робота над збагаченням словникового запасу учнів 5-7 класів у процесі читання текстів художнього твору проводилася за наявним навчально-методичним забезпеченням, а в експериментальних використовувались розроблені спеціальні завдання і вправи, що забезпечувало спрямованість цієї роботи на поповнення активного і пасивного словника учнів.

На третьому етапі формуючого експерименту підводились підсумки дослідного навчання на основі аналізу результатів письмових відповідей і творчих робіт учнів.

Вправи і завдання добиралися так, щоб їх виконання вимагало системи дій, яка формує міцні мовленнєві вміння і навички користуватися лексико-стилістичним багатством мови відповідно до конкретних навчально-виховних завдань. У ході педагогічного експерименту методична система будувалася так, щоб за мінімальний час учні могли усвідомити і ввести до активного словника максимум нових слів.

До структури дослідного навчання входили завдання, які контролювали засвоєння теоретичного матеріалу, сформованість умінь уживати нові слова в мовленні відповідно до ситуації спілкування та творчі роботи за програмою. З'ясування значення незрозумілих слів проходило в двох напрямках: під час усної і письмової роботи. Нижче подаємо зміст контрольних завдань, які учні виконували на завершальному етапі експериментально-дослідного навчання:

·

· поясніть значення виявлених слів, зіставте його з тлумаченням у словнику;

· складіть з ними словосполучення (оповідання – це для учнів 6 і 7 класів);

· поясніть значення поданих слів.

Контрольні завдання добиралися таким чином, щоб з'ясувати рівні загальних навчально-пізнавальних умінь. Правильними вважалися відповіді, у яких учні показали ґрунтовне розуміння вивченого, вміння оперувати прийомами аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення достатньою для їхньої вікової групи мірою, самостійність суджень і висновків, мовну грамотність. Відповіді, в яких школярі недостатньо розкрили сутність питання, не змогли виявити невідоме слово в тексті, пояснити його значення і ввести в словосполучення чи речення, вважалися правильними неповними. У поверхових відповідях учні лише частково виявили знання матеріалу: неповністю з'ясували лексичне значення слова, не змогли скласти з ним словосполучення і речення. Неправильними відповіді вважалися у випадках, коли опитувані не зуміли впоратися з поставленими завданнями.

Кількісна та якісна репрезентація виконаних контрольних завдань наведена в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати контрольного експерименту

№ завдання Рівень приросту знань і вмінь

до експерименту після

класи Експ. Контр. Експ. Контр.

кільк. % кільк. % кільк. % кільк. %

5-ті класи 64 41 68 40 64 81 68 42

6-ті класи 62 36 61 42 62 69 61 44

7-мі класи 75 43 71 44 75 73 71 45

контр. – контрольні класи; експ. – експериментальні класи

Зіставлення результатів дало змогу визначити рівень приросту знань і вмінь учнів, перевірити доцільність застосування розробленої методики.

Результати зрізів у 5-7 класах, які проводились у процесі читання художнього твору, засвідчили високий рівень засвоєння учнями експериментальних класів нових слів після проведення педагогічного експерименту, що дозволяє зробити висновок про позитивний вплив систематичної роботи над збагаченням словника учнів незрозумілими словами для удосконалення їхнього мовлення.

Як показує дослідження, більшість учнів експериментальних класів справилися з поставленими завданнями. Вони правильно виявили нові слова і змогли пояснити їх значення, без особливих труднощів склали оповідання, ввівши запропоновані слова. На відміну від експериментальних класів, учням контрольних класів важко було пояснити значення слів, а ще важче скласти з ними оповідання. У цих класах справилися з поставленим завданням тільки найсильніші учні в класі, а таких в класі небагато.

Отже, результати експериментального навчання засвідчили, що мету дослідження досягнуто: робота над збагаченням мовлення учнів новими словами за чітко спланованою системою є необхідною передумовою більш міцного і глибокого засвоєння знань, підвищення мовленнєвої культури.

На підставі результатів дослідження у дисертації зроблено такі загальні висновки:

Збагачення словникового запасу можливе лише за умови правильної організації сприймання, усвідомлення і запам'ятовування нових слів.

На основі поставлених завдань і розробленої гіпотези доведено, що розширення лексики учнів ефективніше за пропонованою в дисертації методикою, ніж за традиційною. Розроблена методика дає змогу констатувати, що збагачення словника впливає на розвиток мовлення і мислення молодшого підлітка.

Практика збагачення словникового запасу учнів 5-7 класів виявила необхідність в укладанні тлумачного словника, який забезпечує розширення лексики на основі творів, які вивчаються учнями 5-7 класів програмою з української літератури. До словника увійшли слова, значення яких учні зовсім не розуміють, а також ті, які на перший погляд здаються молодшим підліткам відомими, але вони не можуть пояснити їх значення. Тлумачний словник дає змогу учням повністю зрозуміти зміст прочитаних творів. Ним може скористатися і вчитель. До словника входять невідомі учням слова, відібрані з кожного твору, який вивчається. Тому, маючи перед собою всі незрозумілі дітям слова з тексту, вчитель без особливих труднощів підбере до кожного свій прийом пояснення і закріплення у мовленні учнів.

Зважаючи на вікові особливості учнів, розроблено методичну систему навчання, яка сприяє збагаченню їхнього словникового запасу на основі програмних творів, передбачає його поповнення його під час вступних занять, розповіді про біографію письменника, усвідомлення значення нових слів через контекст після читання твору, з'ясування значення слова через укладений словник, закріплення нових слів під час виразного читання, усного чи письмового складання словосполучень та речень, переказування, написання твору, письмових відповідей на запитання, добору цитат та ін.

Збагачення словникового запасу молодших підлітків лише тоді ефективне, якщо воно здійснюється цілеспрямовано, систематично на кожному уроці. Учень тільки тоді знаходить незрозумілі слова в тексті і з'ясовує їх значення, коли в нього є попередній досвід у виконанні завдань, коли сформовані певні вміння і навички.

Ефективність словникової роботи на уроці залежить від уміння молодшими підлітками знаходити незрозуміле слово в тексті та вироблення потреби з'ясовувати його значення за допомогою словника. Пояснення нових слів необхідно проводити не тільки під час читання тексту, але й після його опрацювання.

Експеримент підтвердив, що сприяє поповненню лексичного запасу учнів 5-7 класів розроблена система вправ, яка включала в себе виявлення невідомого слова в тексті, пояснення значення слова і порівняння його значення зі значенням слова у словнику, спеціально підібрані методи: слово вчителя, бесіда, робота за завданням вчителя, а також прийоми роботи зі словом, що включають коментоване читання у рамках бесіди. Результати підсумкових робіт свідчать, що мету дослідження досягнуто: було теоретично обґрунтовано і практично апробовано методику збагачення словникового запасу молодших підлітків на уроках літератури під час роботи над художнім твором. Висунуту гіпотезу підтверджено. У ході педагогічного експерименту в роботі над словом враховувалися вікові особливості учнів.

У ході дослідного навчання було встановлено, що розширення лексики позитивно впливає на весь процес навчання. Анкетування учителів, які викладають інші предмети, дало змогу констатувати, що учні засвоюють краще предмет, коли мають значний словниковий запас.

Перспективу подальших досліджень бачимо у докладнішому збагаченні словникового запасу учнів під час здійснення взаємозв'язків у вивченні мови і літератури; патріотичному вихованні учнів у процесі роботи над власне українською лексикою в художньому творі, збагаченні мовлення учнів старшої школи у процесі роботи над текстом прозового твору.

Основні ідеї та положення дисертації відображено в таких публікаціях:

1. Лановик Т. А. Слово до слова – цікава розмова (Збагачення словникового запасу школярів на уроці літератури)// Рідна школа. – 1998.-№9.-С.56-57.

2. Лановик Т. А.Робота над словом у процесі вивчення художнього твору// Рідна школа.-1998.-№12.-С.53-56.

3. Лановик Т. Пояснювальне читання як засіб збагачення словникового запасу школярів// Українська література в загальноосвітній школі.-1999.-№6.-С.37-40.

4. Лановик Т. Закріплення нових слів – правильне мовлення учнів// Українська література в загальноосвітній школі. – 2002. - №1.- С.37-42.

Лановик Т.А.

Збагачення словникового запасу учнів 5-7 класів у процесі роботи над текстом художнього твору. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання (українська література).- Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2002.

Роботу присвячено актуальній проблемі збагачення мовлення учнів 5-7 класів на основі художніх творів, запропонованих програмою. У дисертації розглядаються лінгвістичні, дидактичні та методичні засади проведення словникової роботи у зв'язку з вивченням української літератури. Встановлено, що особливо ефективними є такі види робіт, як з'ясування значення слова безпосередньо в тексті, робота з укладеним тлумачним словником, усний і письмовий перекази.

Зважаючи на вікові особливості учнів, розроблено методичну систему навчання, яка сприяє збагаченню їхнього словникового запасу на основі програмних творів, передбачає його поповнення його під час вступних занять, розповіді про біографію письменника, усвідомлення значення нових слів через контекст після читання твору, з'ясування значення слова через укладений словник, закріплення нових слів під час виразного читання, усного чи письмового складання словосполучень та речень, переказування, написання твору, письмових відповідей на запитання, добору цитат та ін.

Збагачення словникового запасу молодших підлітків лише тоді ефективне, якщо воно здійснюється цілеспрямовано, систематично на кожному уроці. Учень тільки тоді знаходить незрозумілі слова в тексті і з'ясовує їх значення, коли в нього є попередній досвід у виконанні завдань, коли сформовані певні вміння і навички.

Запропоновано систему роботи над збагаченням активного та пасивного словника учнів, ефективність якої обґрунтовано теоретично і підтверджено практикою.

Ключові слова: комунікативно-текстова спрямованість, словник за творами, які вивчаються в 5-7 класах, система лексичних вправ.

Лановик Т.А.

Обогащение словарного запаса учащихся 5-7 классов в процессе работы над текстом художественного произведения. - Рукопись

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук за специальностью 13.00.02 - теория и методика обучения (украинская литература).- Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2002.

Работа посвящена актуальной проблеме обогащения речи учащихся 5-7 классов на основе художественных произведений предложенных программой. В диссертации рассматриваются лингвистические, дидактические и методические основы проведения словарной работы в связи с изучением украинской литературы.

Диссертация состоит из вступления и двух разделов. Во вступлении дано обоснование проблемы, определены предмет, объект, цель и задачи исследования, сформулирована его научная гипотеза, определены теоретическое и практическое значение полученных результатов.

В первом разделе - “Теоретические основы исследования” - который состоит из трех параграфов, раскрываются лингвистические и психологические особенности словарной роботы, рассматривается состояние изученности вопроса о пополнении лексики на уроках литературы, обобщаются приемы работы над словом.

Анализируя словарную работу на уроках украинской литературы, автор предлагает формы и методы, формирующие в учащихся систему знаний, умений и навыков, на основе программных произведений.

Во втором разделе – “Организация работы учащихся 5-7 классов по обогащению словарного запаса в процессе изучения художественных произведений” – анализируется состояние вопроса в практике учителей по обогащению речи учащихся 5-7 классов, раскрывается процесс составления экспериментального словаря по произведениям, которрые изучаются в 5-7 классах, формируются задания, дается описание, ход и результаты констатирующего среза.

Новизна диссертационного исследования состоит в раскрытии путей, форм и методов организации работы по обогащению словарного запаса школьников в процессе работы над текстом художественного произведения; создании эффективной системы работы над текстом художественного произведения, которая основывается на выявление неизвестных слов, понимании их в тексте, употреблении в своей речи.

В диссертационном исследовании проанализированы результаты констатирующего среза знаний, умений и навыков, выявлены типичные недостатки в работе по обогащению словарного запаса школьников, что помогло выделить основные задачи экспериментального исследования.

В работе определены принципы, формы, методы работы по обогащению словарного запаса учащихся 5-7 классов в процессе работы над текстом художественного произведения, рассмотрены принципы и критерии отбора новых слов для толкового словаря по произведениям, которые изучаются в 5-7 классах, анализируется влияние предлагаемой лексики на формирование эстетических и моральных чувств младших подростков.

Установлено, что наиболее эффективными являются такие виды работ, как выяснение значения слова непосредственно в тексте, работа с составленным словарем, устный и письменный пересказ.

В диссертации разработана система упражнений по обогащению словарного запаса учащихся 5-7 классов в процессе работы над текстом художественного произведения. Предложенную систему работы над обогащением активного и пассивного словаря учащихся и ее эффективность обоснована теоретически и подтверждена практикой.

Материалы диссертации дают теоретико-методические основания для совершенствования программ, учебников и пособий. Основные результаты исследования целесообразно использовать в учебно-воспитательном процессе.

Ключевые слова: коммуникативно-текстовая направленность, толковый словарь по произведениям, которые изучаются в 5-7 классах, система лексических упражнений.

Lanovyk T.A.

Pupil's of the 5 th-7 th grades vocabulary enrichment in the process of the work at the belles-lettres.- Manuscript.

Candidate of pedagogical sciences thesis in speciality – 13.00.02 – Theory and methods of teaching (Ukrainian literature). Institute of Pedagogics of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

The dissertation is intended to dedicate to the actual problem of the pupils' of the 5 th- 7th grades speech enrichment on the belles-lettres basic, suggested in the program.

Linguistic, didactic and methodical bases of the lexicographic work conducting in the connection with the Ukrainian literature study are examined. The research paper investigates the most effective kinds of works such as the word-meaning ascertaining directly in the text, work with the compiled dictionary, oral and written retelling or story-telling.

The effectiveness of the suggested new system directed on the pupils' active and passive vocabulary enrichment was approved theoretically (in theory) and practically (in practice).

Key words: communicative-textual direction, vocabulary (-dictionary), system of lexical exercises.