НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МАРЧЕНКО Володимир Леонідович

удк 634.2/4:636.087.6:636.4

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ КОРМІВ ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА, ЗБАГАЧЕНИХ бвк "МУЛЬТИГЕЙН", У ГОДІВЛІ СВИНЕЙ

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті агроекології та біотехнології УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Карпусь Микола Михайлович, Інститут агроекології та біотехнології УААН, головний науковий співробітник сектору координації науково-дослідних робіт та підготовки наукових кадрів.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Савченко Юрій Іванович, Інститут сільського господарства Полісся УААН, директор;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Столюк Василь Данилович, Національний аграрний університет, в.о. завідувача кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д.Пшеничного.

Провідна установа: Полтавська державна аграрна академія, кафедра загального тваринництва, Міністерство аграрної політики України, м. Полтава.

Захист дисертації відбудеться “26”вересня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 в Національному аграрному університеті за адресою : 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, кімната 41.

Автореферат розісланий “23” серпня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цицюрський Л.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виробництво високоякісної свинини потребує впровадження повноцінної збалансованої годівлі свиней усіх вікових груп. Головним фактором, що знижує високу продуктивність свиней і збільшує витрати кормів на виробництво свинини, є нестача протеїну і біологічно активних речовин в раціонах. Це вказує на необхідність балансування раціонів для годівлі тварин різних вікових груп відповідно до потреб організму у поживних та біологічно активних речовинах. Тому протеїн високої якості має вирішальне значення для повноцінної годівлі свиней. У більшості господарств, що виробляють свинину на кормах власного виробництва, проблема повноцінної годівлі тварин залишається не вирішеною.

Одним із способів повноцінної годівлі свиней в таких господарствах є введення до раціонів свиней біологічно активних речовин у вигляді кормових добавок, наприклад, такого як новий білково-вітамінний концентрат (БВК) “мультигейн” виробництва Українсько-американського акціонерного товариства “Київ–Атлантик–Україна” (КАУ), що може бути використаний для виготовлення комбікормів із кормів власного виробництва. У звязку з цим вивчення ефективності використання БВК “мультигейн” при вирощуванні і відгодівлі свиней та годівлі свиноматок є актуальним і має важливе наукове та господарське значення. Вирішення цього питання дозволить підвищити використання тваринами енергії і протеїну корму, збільшити виробництво свинини і знизити її собівартість.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відділі екології тваринництва Інституту агроекології та біотехнології Української академії аграрних наук як складова наукової теми “Розробити наукові основи підвищення ефективності використання кормів власного виробництва” (номер державної реєстрації 0199U004076).

Мета і завдання досліджень. Мета роботи – обґрунтувати доцільність використання БВК “мультигейн” для виробництва повнораціонних комбікормів, призначених для годівлі свиней різних виробничих груп.

У роботі ставилося завдання вивчити :

-

-

- перетравність поживних речовин раціону, баланс азоту, кальцію і фосфору у молодняку свиней на відгодівлі;

- окремі гематологічні показники;

-

- динаміку живої маси поросних і підсисних свиноматок, їх відтворювальні якості, збереження та ріст поросят до 2-місячного віку;

- економічну ефективність використання БВК "мультигейн" у годівлі свиноматок і молодняку на відгодівлі.

На основі одержаних результатів досліджень запропонувати виробництву пропозиції щодо використання БВК “мультигейн”, як біологічно активної добавки для виробництва комбікормів в умовах господарств.

Обєкт досліджень. Свиноматки, поросята, молодняк свиней на відгодівлі. Предмет досліджень. Теоретичні і практичні аспекти використання БВК

“мультигейн” для виробництва повнораціонних комбікормів із зернових злаків для годівлі поросних і підсисних свиноматок, вирощування і відгодівлі свиней в умовах Західного Лісостепу України.

Методи досліджень. При проведенні досліджень використані загальноприйняті зоотехнічні методи оцінки якості кормів та продуктивності тварин, методи вивчення перетравності поживних речовин кормів, визначення забійних та фізико-хімічних показників якості свинини, біохімічних та морфологічних показників крові, статистичні методи при математичній обробці результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в експериментальному обгрунтуванні продуктивної дії комбікормів, виготовлених із зернових злакових культур (ячмінь, пшениця, кукурудза 70–85 % за масою) і БВК “мультигейн” (15–30 % за масою) для годівлі свиней різних виробничих груп в умовах господарств Західного Лісостепу України.

Одержано нові дані про вплив виготовлених повнораціонних комбікормів на продуктивність тварин, витрату корму, перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію і фосфору, гематологічні показники, забійні та мясо-сальні якості свиней.

Результати досліджень суттєво розширюють знання про кормову цінність БВК “мультигейн” як біологічно активної добавки до концентратно-злакових сумішей з метою підвищення біологічної повноцінності раціону та забезпечення збалансованої годівлі свиней.

Практичне значення результатів досліджень полягає в обгрунтуванні можливості використання БВК “мультигейн” для виготовлення повнораціонних комбікормів із сировини власного виробництва для годівлі свиней різних вікових груп. Застосування комбікормів для годівлі свиней дає можливість одержати середньодобовий приріст молодняку 615–652 г при витраті корму на 1 кг приросту 4,75– 5,02 корм. од., багатоплідність свиноматок 11,8 голови, а середню живу масу поросят при відлученні у 2 місяці – 18,2 кг. Комбікорм, виготовлений із використанням БВК “мультигейн”, позитивно впливає на обмін речовин, забійний вихід, фізико-хімічні властивості і якість свинини та забезпечує її рентабельне виробництво.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці схеми та методів дослідження, у проведенні науково-господарських, балансових дослідів та виробничої перевірки, в організації забою тварин, виконанні аналітичних робіт, узагальненні результатів досліджень, опрацюванні та інтерпретації одержаних результатів і впровадженні їх у виробництво.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на: науково-практичному семінарі молодих вчених та спеціалістів в Інституті землеробства УААН,1999р.; науково-виробничій конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження академіка НАН України О.В. Квасницького, у Подільській державній аграрно-технічній академії, 1999 р.; міжнародній науково-практичній конференції у Державній агроекологічній академії України, 2000р.; науково-практичних конференціях по свинарству асоціації “Хмельницьксвинпром” та корпорації “Тваринпром” України 1999–2001 рр.; засіданнях Вченої ради Інституту агроекології та біотехнології УААН (1999–2001 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у восьми наукових та виробничих публікаціях, з них шість – у фахових виданнях.

Обсяг роботи. Дисертація викладена на 144 сторінках компютерного тексту і складається із вступу, чотирьох розділів, висновків та пропозицій виробництву. Робота включає 46 таблиць, 5 рисунків і додатки на 18 сторінках. До списку використаної літератури включено 273 джерела, в т.ч. 233 на іноземній мові.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження по вивченню ефективності використання БВК “мультигейн” для вирощування та відгодівлі молодняку свиней, годівлі поросних і підсисних свиноматок проведено в агрофірмі “Маяк” Полонського району Хмельницької області у період з 1998 до 2001 року.

Три науково-господарських досліди провели за методом груп-аналогів на свинях великої білої породи, за схемою, наведеною в табл.1. У першому і другому дослідах вивчали продуктивну дію комбікормів з БВК “мультигейн” при вирощуванні і відгодівлі свиней. У третьому – відтворювальну здатність свиноматок при включенні БВК “мультигейн” до складу комбікормів. У фізіологічному досліді визначали перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію і фосфору. У дослідах використано 1004 голови свиней.

Лабораторні дослідження проводили в Інституті агроекології та біотехнології УААН, Інституті свинарства УААН та Хмельницькому обласному державному проектно-технологічному центрі охорони родючості грунтів і якості продукції.Облік продуктивності піддослідних тварин здійснювали за загальноприйнятими в зоотехнії методами.

Із біохімічних та гематологічних показників вивчали: загальний білок сироватки крові та його фракції (Л.І. Слуцький, 1974); гемоглобін (А.А. Кудрявцев та ін., 1974); еритроцити в камері Горяєва (І.П. Кондрахін та ін., 1985); холестерин (за методикою Морського і Товарського, 1969); кислотну ємність крові (П.Т. Лебедєв та ін., 1976); загальний кальцій – комплексометричним методом і неорганічний фосфор (І.П. Кондрахін та ін., 1985).

Таблиця 1 – Схема науково-господарських дослідів

Період досліду

і його тривалість | Групи тварин

І – контрольна | ІІ – дослідна | ІІІ – дослідна

Зрівняльний

10-30 діб |

Годівля однакова

1-й дослід – вирощування і відгодівля свиней від 16 до 120 кг живої маси

Дослідний

185-200 діб | Комбікорм, виготовлений з кормів власного виробництва (ячмінь, пшениця, кукурудза) 80% за масою – основний раціон (OP)+ 20% білкових кормів рослинного і тваринного походження (БКРТП) у період вирощування; 82% OP+18% (БКРТП) у I період відгодівлі ; 75% OP +25% білкових кормів рослинного походження (БКРП) у ІІ період

відгодівлі | 70% OP+30% БВК "мультигейн" у період вирощування;

75% OP+25% БВК "мультигейн" у І період відгодівлі;

80% OP+20% БВК "мультигейн" у ІІ період відгодівлі. | Годівля комбікормами виробництва Українсько-американського акціонерного товариства "Київ –Атлантик–Україна"

2-й дослід – вирощування і відгодівля свиней від 25 до120кг живої маси

Дослідний

170-180 діб | 70% OP+30% БКРТП у період вирощування;

75% OP+25% БКРП у I період відгодівлі:

80% OP+20% БКРП у ІІ період відгодівлі | 70% OP+30% БВК "мультигейн" у період вирощування;

80% OP+20% БВК "мультигейн" у І період відгодівлі;

85%ОР+15% БВК "мультигейн" у ІІ період відгодівлі | Годівля комбікормами виробництва Українсько-американського акціонерного товариства "Київ –Атлантик–Україна"

3-й дослід – відтворювальні якості свиноматок

Дослідний

185-190 діб | 80% OP+20% БКРП у період поросності свиноматок;

75% OP+25% БКРП у період лактації свиноматок | 80% OP+20% БВК "мультигейн" у період поросності свиноматок; 75% ОР + 25% БВК "мультигейн" у період лактації свиноматок | Годівля комбікормами виробництва Українсько-американського акціонерного товариства "Київ-Атлантик–Україна"

Контрольний забій свиней по 4 голови з кожної групи провели при досягненні тваринами живої маси 120 кг. Забійні показники та м‘ясні якості піддослідних тварин визначали за загальноприйнятими методиками (методичні рекомендації ВАСГНІЛ, 1987 та ін.).

Одержаний матеріал опрацювали біометрично за методами, описаними М.О. Плохінським (1969) і Е.К. Меркур’євою (1970), з використанням ПЕОМ

“Pentium-200 MMX” та спеціальних програм. За критерій надійності безпомилкових прогнозів приймали – Р0,05;0,01; 0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Продуктивність, обмін речовин і забійні якості свиней при

вирощуванні і відгодівлі від 16 до 120 кг живої маси (дослід 1)

Продуктивність тварин. Аналіз раціонів годівлі тварин показав, що згодовування тваринам І контрольної групи повнораціонного комбікорму, виготовленого з сировини власного виробництва (ячмінь, пшениця, кукурудза) і збалансованого за протеїном кормами рослинного і тваринного походження, або комбікорму, збалансованого БВК “мультигейн” (ІІ група), та комбікорму заводського виробництва КАУ (ІІІ група) дало можливість забезпечити молодняк свиней необхідною кількістю енергії та біологічно-активних речовин. Поживність комбікормів була аналогічною в усіх піддослідних групах і відповідала деталізованим нормам годівлі молодняку свиней.

У комбікормі для тварин ІІ і ІІІ груп містилося дещо більше норми міді, цинку і марганцю, що зумовлено їх високим вмістом в БВК “мультигейн” і заводському комбікормі. У середньому за період вирощування і відгодівлі тварини споживали 2,18–2,26 кг натурального корму, 2,55–2,60 корм. од. і 258–268 г перетравного протеїну на добу.

Упродовж досліду тварини контрольної і дослідних груп мали високу продуктивність (табл. 2). Валовий приріст молодняку свиней кожної групи становив 103,15–103,44 кг на одну голову. Живої маси 120 кг тварини І групи досягли за 258,55 доби, ІІ – на 8,9 і ІІІ – на 7,9 доби раніше.

Середньодобовий приріст живої маси у тварин І групи становив 518 г при витраті 5,02 корм. од. і 517 г перетравного протеїну на 1 кг приросту. У тварин ІІ групи середньодобовий приріст був вищий на 26 г, а ІІІ – на 23 г, при менших витратах корму на 1 кг приросту свиней ІІ групи на 0,32 корм. од. і 33 г перетравного протеїну і ІІІ – відповідно на 0,32 і 41 порівняно до тварин контрольної групи. Коефіцієнт корисної дії корму у тварин І групи становив 28,1 %, ІІ – 30,0 і ІІІ – 30,0 %.

Дослідженнями встановлено, що перетравність поживних речовин у тварин усіх піддослідних груп була високою, що свідчить про те, що умови годівлі як за загальною поживністю, так і за вмістом поживних речовин відповідали потребі тварин, а застосовані комбікорми мали високу кормову цінність (табл. 3).

Таблиця 2 – Продуктивність свиней при вирощуванні і відгодівлі,

M m; n = 20 |

Групи тварин

Показник | І | ІІ | ІІІ

Жива маса на початок досліду, кг | 16,85 ± 0,09 | 16,56 ± 0,10 | 16,63 ± 0,09

Жива маса 120 кг, досягнена за період, діб | 258,55 ± 1,22 | 249,65 ± 1,18*** | 250,65 ± 1,06***

Одержано приросту за

обліковий період, кг | 103,15 ± 0,09 | 103,44 ± 0,10 | 103,37 ± 0,09

Тривалість досліду, діб | 198,9 ± 1,14 | 190,0±1,14 | 191,0±1,02

Середньодобовий приріст, г | 518 ± 2,96 | 544 ± 2,85*** | 541 ± 2,54***

Витрати на 1 кг приросту:

кормових одиниць

обмінної енергії, МДж

перетравного протеїну, г |

5,02

54,31

517 |

4,70

50,77

484 |

4,70

50,74

476

Корисна дія корму, % | 28,1 | 30,0 | 30,0

*** P < 0,001.

Таблиця 3 – Перетравність поживних речовин комбікормів, %: Mm; n=4

Показник | Групи тварин

І | ІІ | ІІІ

Органічна речовина | 83,500,12 | 83,350,74 | 83,520,69

Сирий протеїн | 80,500,61 | 81,120,77 | 80,970,43

Сирий жир | 49,430,59 | 49,181,60 | 49,651,67

Сира клітковина | 40,612,01 | 41,011,18 | 38,451,59

Безазотисті екстрак-тивні речовини |

89,250,40 |

88,590,72 |

89,830,83

Згодовування молодняку свиней достатньої кількості протеїну, збалансованого за незамінними амінокислотами (лізин, метіонін + цистин), забезпечувало, ймовірно, стійке співвідношення їх в хімусі, всмоктування в кишечнику і позитивно впливало на використання тваринами азотистих речовин корму (табл. 4).

Тварини всіх груп споживали практично однакову кількість азоту і достовірної різниці в утриманні азоту в тілі у піддослідного поголів‘я свиней не було. У тварин І групи утрималось азоту в тілі 18,07 г, ІІ – 18,96 г, ІІІ – 19,43 г.

Здоров’я, продуктивність і розвиток молодняку свиней залежали не тільки від забезпечення тварин поживними речовинами, але й від кальцію і фосфору. У проведеному досліді тварини всіх трьох груп споживали майже однакову кількість кальцію (11,35-11,54 г) і фосфору (9,27-9,43 г). У тілі усіх груп свиней утрималась також майже однакова кількість кальцію – 6,62–7,03 г і фосфору – 4,89–4,96 г.

Таблиця 4 – Середньодобовий баланс азоту на 1 голову, М m; n= 4

Показник | Групи тварин

І | ІІ | ІІІ

Спожито з кормом, г | 34,340,07 | 35,131,39 | 34,560,18

Виділено з калом, г | 6,690,15 | 6,640,34 | 6,580,21

Перетравлено, г | 27,650,32 | 28,490,29 | 27,980,19

Виділено з сечею, г | 9,580,17 | 9,530,45 | 8,550,28*

Утрималось в тілі, г | 18,070,61 | 18,960,55 | 19,430,14

Використано, %:

від спожитого

від перетравленого

52,620,66 | 53,971,81 | 56,220,72*

65,350,63 | 66,551,64 | 69,440,46**

* P < 0,05; ** P < 0,01

Отже, використання комбікормів різного складу і технології виготовлення під час годівлі свиней забезпечило ефективне використання азоту, кальцію і фосфору, що сприяло інтенсивному росту тварин та зниженню витрат кормів на виробництво одиниці продукції.

Біохімічні та гематологічні показники. Найважливіші показники крові визначали у підсвинків 7-місячного віку. Вміст білку і його фракцій у крові тварин усіх груп був аналогічним: 111,0–114,6 г/л білку; 53,4–56,3% альбумінів і 43,7– 46,6 % глобулінів. Достовірної різниці за вмістом білків у крові між тваринами І (контрольної) і ІІ-ІІІ (дослідних) груп не виявлено, що свідчить про достатній рівень протеїнового живлення тварин усіх груп.

Холестерину містилося 2,07–2,16 ммоль/л, або майже однакова кількість у тварин усіх груп, що свідчить про нормальний фізіологічний стан тварин.

Вміст еритроцитів у крові тварин І групи становив 6,36, ІІІ – 6,22 Т/л. У тварин ІІ групи їх кількість була вищою на 0,32 Т/л (Р 0,05), ніж у І групі, і на 0,46 Т/л (Р 0,01), ніж у тварин-аналогів ІІІ групи.

Кількість гемоглобіну у крові тварин І і ІІІ груп була майже однаковою – 125,8–126,1 г/л. У тварин ІІ групи вміст його був вищим, ніж у тварин І групи на 11,3 г/л (Р 0,05) і на 11 г/л (Р 0,05), ніж у тварин ІІІ групи.

Кислотна ємність становила від 141,0 до 151,0 ммоль/л. У тварин ІІ групи вона була вищою на 10 ммоль/л (Р < 0,05) порівняно з тваринами І групи. Між тваринами ІІ і ІІІ груп достовірної різниці за кислотною ємністю не виявлено. Це свідчить про сталість внутрішнього середовища. Отже, обмін речовин у тварин піддослідних груп був на досить високому рівні, що свідчить про їх повноцінну годівлю.

Рівень кальцію і фосфору в сироватці крові знаходився у межах фізіологічної норми. Вміст кальцію у сироватці крові тварин І групи становив 2,65 ммоль/л, ІІ – 2,95 і ІІІ – 3,08 ммоль/л. Достовірну різницю за вмістом кальцію в сироватці крові встановлено між тваринами І і ІІІ груп, яка становила 0,43 ммоль/л (Р < 0,05). Вміст фосфору у сироватці крові тварин І групи був 1,79 ммоль/л, ІІ – 1,87 і ІІІ – 1,89 ммоль/л, тобто достовірної різниці за цим показником між групами тварин не встановлено. Оскільки мінеральні елементи надходять в організм тварин з кормом, то дані про їх вміст у крові свідчать про достатній їх рівень у раціонах тварин контрольної і дослідних груп.

Забійні і мясні якості свиней. Контрольний забій свиней по 4 голови з групи показав, що тварини усіх дослідних груп мали високі забійні якості (табл. 5).

Таблиця 5 – Забійні якості свиней і морфологічний склад туш, М m; n=4

Показник | Групи тварин

І | ІІ | ІІІ

Забійні якості

Передзабійна маса, кг | 119,831,16 | 120,300,82 | 120,430,42

Забійна маса, кг | 86,131,22 | 87,350,42 | 87,400,17

Забійний вихід, % | 71,870,35 | 72,610,27 | 72,580,40

Довжина туші, см | 97,320,53 | 96,800,26 | 96,850,31

Коефіцієнт повномясності, % | 88,501,20 | 90,240,23 | 90,240,38

Товщина шпику над 6-7 грудним хребцем, мм |

35,500,29 |

33,750,63* |

34,500,29*

Площа "м'язового вічка", см2 | 30,350,41 | 30,790,14 | 30,690,34

Маса окосту, кг | 11,530,14 | 11,650,17 | 11,730,13

Морфологічний склад туш

Середня маса напівтуші, кг | 42,500,57 | 43,630,24 | 43,550,17

Вихід м'яса, % | 57,690,42 | 57,250,44 | 57,700,67

Вихід сала, % | 29,840,61 | 30,710,55 | 29,050,59

Маса кісток, % | 12,470,25 | 12,040,44 | 13,250,23

* P < 0,05.

За забійним виходом, довжиною туші, коефіцієнтом повномясності достовірної різниці між тваринами контрольної і дослідних груп не встановлено. Товщина шпику над 6-7 грудним хребцем у тварин ІІ групи була на 1,75 мм і ІІІ – на 1,0 мм меншою, ніж у тварин контрольної групи. Маса окосту і площа “мязового вічка” у тварин всіх дослідних груп були майже однаковими і відносно високими, що свідчить про високий вихід мяса. Достовірної різниці у показниках морфологічного складу туш піддослідних тварин не встановлено.

Мясо тварин контрольної і дослідних груп характеризувалося високими фізико-хімічними властивостями (табл. 6). За ніжністю мясо тварин ІІІ групи на 1,05 с, ІІ – на 0,75 с мали перевагу над аналогічними показниками у тварин І групи. Інші показники, а саме – мармуровість, інтенсивність забарвлення, вологоутримуюча здатність, рН, вміст вологи, протеїну і золи були у м’ясі тварин усіх груп близькими і характеризували високу якість.

Таблиця 6 – Фізико-хімічні властивості м’яса свиней, Мm; n=4

Показник | Групи тварин

І | ІІ | ІІІ

Ніжність, с | 13,280,30 | 12,530,35 | 12,230,26*

Мармуровість, % | 10,850,23 | 11,050,26 | 10,900,29

Інтенсивність забарвлення, одиниць екстинції | 75,800,38 | 75,350,44 | 75,030,35

Вологоутримуюча здатність, % | 56,330,19 | 56,080,31 | 56,700,15

рН | 5,750,02 | 5,760,03 | 5,750,02

Волога, % | 73,950,66 | 74,000,36 | 73,510,42

Суха речовина, % | 26,050,67 | 26,000,36 | 26,490,42

в т.ч. протеїн, % | 20,830,47 | 21,310,53 | 21,570,51

жир, % | 3,500,29 | 3,010,12 | 3,120,20

зола, % | 1,720,10 | 1,680,11 | 1,790,04

** Р < 0,05

Отже, результати контрольного забою піддослідних тварин та одержані фізико-хімічні показники якості мяса свідчать, що використання кормів власного виробництва, збалансованих БВК “мультигейн”, для вирощування і відгодівлі свиней після відлучення і до досягнення живої маси 120 кг забезпечує одержання свинини високої якості при низьких витратах кормів на її виробництво.

Економічна ефективність вирощування і відгодівлі свиней. Економічну ефективність виробництва свинини визначали за фактичними витратами кормів на 1 ц приросту. Витрати на вирощування однієї голови свиней у І групі становили 177,94 грн, у ІІ – 234,42 і ІІІ– 274,35 грн. Різниця між контрольною і дослідними групами у витратах пояснюється значною різницею вартості 1 ц спожитих кормів: у І групі вона становила 18,65 грн., у ІІ – 35,52 і ІІІ – 43,34 грн. Інші витрати складали 94,12 грн. по кожній групі тварин.

Вартість приросту однієї тварини за реалізаційними цінами була майже однаковою в усіх групах – 271,28–272,05 грн. Від реалізації приросту однієї тварини, знятої з відгодівлі, одержано у І групі – 93,34 грн.; ІІ – 37,63 грн. чистого прибутку. У ІІІ групі на кожній реалізованій голові господарство втрачало 2,49 грн. Рівень рентабельності виробництва свинини у І групі становив 52,5 %, у ІІ – 16,1 і ІІІ – мінус 0,9 %. Отже, використання БВК “мультигейн” для виробництва комбікормів із зернових злакових культур для вирощування і відгодівлі свиней забезпечує рентабельне виробництво свинини, а вирощування і відгодівля на комбікормах заводського виробництва КАУ не завжди є ефективною.

Продуктивність і забійні якості свиней при вирощуванні

і відгодівлі від 25 до 120 кг живої маси (дослід 2)

Продуктивність тварин. У другому науково-господарському досліді відгодовували тварин повнораціонними комбікормами, відповідно до схеми досліду (табл. 1). Загальна і протеїнова поживність, вміст амінокислот, мінеральних речовин і вітамінів у комбікормах були достатніми для тварин усіх піддослідних груп і відповідали нормі. За дослідний період в середньому за добу кожна тварина споживала 2,36–2,43 кг натурального корму, в якому містилося 2,73–2,76 корм. од. і 260–271 г перетравного протеїну.

Упродовж досліду у тварин І (контрольної) і ІІ–ІІІ (дослідних) груп встановлено порівняно високу продуктивність (табл. 7). Від тварин кожної групи одержали майже однакову кількість валового приросту 94,34–94,50 кг на одну голову. Живої маси 120 кг тварини І групи досягли за 267,4 доби, ІІ – на 6,47 і ІІІ – на 8,73 доби раніше.

Середньодобовий приріст живої маси у тварин І групи складав 533 г, а витрати корму на 1 кг приросту 5,16 корм. од. і 495 г перетравного протеїну. У свиней ІІ групи середньодобовий приріст був вищим на 22 г, витрати корму були меншими на 0,24 корм. од. і 27 г перетравного протеїну, а у тварин ІІІ групи ці показники відповідно становили 29; 0,25 і 13. Коефіцієнт корисної дії корму у тварин І групи досягав 27,2 %, а у тварин ІІ групи був вищим на 1,8, а в ІІІ – на 2,1 % у порівнянні з контролем.

Таблиця 7 –Продуктивність свиней при вирощуванні і відгодівлі,

M ± m; n = 30

Показник | Групи тварин

І | ІІ | ІІІ

Жива маса на початок досліду, кг | 25,66 ± 0,07 | 25,58 ± 0,08 | 25,50 ± 0,08

Жива маса 120 кг, досягнена за

період; діб |

267,40 ± 0,94 |

260,93± 0,82*** |

258,67± 0,87***

Одержано приросту за обліковий

період, кг | 94,34 ± 0,07 | 94,42 ± 0,08 | 94,50 ± 0,08

Тривалість досліду, діб | 177,0 ± 0,94 | 170,0 ± 0,78 | 168,0 ± 0,89

Середньодобовий приріст, г | 533 ± 2,56 | 555 ± 2,22*** | 562 ± 2,78***

Витрати на 1 кг приросту:

кормових одиниць

обмінної енергії, МДж

перетравного протеїну, г |

5,16

56,00

495 |

4,92

53,00

468 |

4,91

52,42

482

Корисна дія корму, % | 27,2 | 29,0 | 29,3

*** P < 0,001

Забійні і мясні якості свиней. Тварини І (контрольної) і ІІ-ІІІ (дослідних) груп мали високі забійні якості, і лише “площа мязового вічка” у свиней ІІ групи на 1,72 см2 і ІІІ – на 2,68 см2 та маса окосту відповідно на 1,0 і 0,85 кг були більшими, ніж у аналогів І групи (табл. 8).

Таблиця 8 – Забійні якості свиней і морфологічний склад туш, M m ; n=4

Показник | Групи тварин

І | ІІ | ІІІ

Забійні якості

Передзабійна маса, кг | 118,280,76 | 120,400,91 | 119,880,92

Забійна маса, кг | 86,051,04 | 88,100,48 | 87,550,79

Забійний вихід, % | 72,750,33 | 73,170,27 | 73,030,38

Довжина туші, см | 96,400,50 | 97,600,88 | 97,650,53

Коефіцієнт повном’ясності, % | 89,250,64 | 90,270,36 | 89,651,01

Товщина шпику над 6-7 грудним хребцем, мм |

34,750,48 |

36,000,71 |

35,000,91

Площа "м'язового вічка", см2 | 29,830,50 | 31,550,57* | 32,510,32**

Маса окосту, кг | 11,580,11 | 12,580,25** | 12,430,32*

Морфологічний склад туш

Середня маса напівтуші, кг | 43,000,49 | 43,950,26 | 43,600,35

Вихід м'яса, % | 54,420,69 | 55,860,76 | 56,720,31*

Вихід сала, % | 32,670,83 | 32,260,82 | 31,650,43

Маса кісток, % | 12,900,27 | 11,900,20* | 11,650,41*

* P < 0,05; ** P < 0,01

Вихід мяса у тварин ІІ групи був більшим на 1,44 %, ІІІ – на 2,30 %, ніж у тварин І групи. Достовірної різниці за виходом сала не встановлено. Маса кісток у свиней ІІІ групи була на 1,25 % меншою, ніж у аналогів І групи.

Мясо свиней усіх піддослідних груп характеризувалося високими фізико-хімічними показниками. Істотної різниці за показниками мармуровості (10,88– 11,10 %), інтенсивності забарвлення (75,55–76,03), вологоутримуючої здатності (50,07-51,78 %) між групами тварин не встановлено. Показник рН мяса тварин становив у І групі – 5,75, у ІІ – 5,79, у ІІІ – 5,82, і знаходився у межах, що характеризує високу якість мяса.

Вміст протеїну у м‘ясі свиней І групи становив 20,89 %, ІІ групи був вищим на 2,13 % (Р<0,01) і ІІІ – на 0,98 % (Р<0,05). За вмістом золи в мясі різниці між групами не встановлено.

Вивчення смакових якостей мяса показало високу його якість. Середній бал вареного мяса тварин І групи становив 4,51; ІІ – 4,42 і ІІІ – 4,40, підсмаженого відповідно 4,57; 4,65 і 4,58; бульйону – 4,64; 4,69 і 4,64, що опосередковано свідчить про високу якість комбікормів, які були використані для годівлі тварин.

Сало тварин усіх груп характеризувалося досить високими фізико-хімічними показниками. За вмістом вологи і жиру достовірної різниці між групами тварин не виявлено. Йодне число і коефіцієнт рефракції сала не мали суттєвої різниці. Воно мало високу якість і за температурою плавлення – 40,75–43,0 С, йодним числом – 63,11–63,48 і коефіцієнтом рефракції – 1,4588–1,4590 віднесено до першого типу – щільне.

Отже, проведені дослідження по вивченню продуктивності і забійних якостей свиней при відгодівлі від 25 до 120 кг живої маси довели високу продуктивну дію комбікормів, виготовлених у господарстві з використанням БВК "мультигейн".

Економічна ефективність вирощування і відгодівлі свиней. Витрати на вирощування однієї голови становили у І групі 147,80 грн., ІІ – 202,28 і ІІІ – 264,46 грн. Як і в першому досліді, різниця між контрольною і дослідними групами у грошових витратах пояснюється значною різницею вартості 1 ц спожитих кормів: у І групі вона становила 12,49 грн., ІІ – 26,76 і ІІІ – 43,07 грн. Інші витрати складали 94,10 грн. по кожній групі.

Вартість приросту однієї тварини за реалізаційними цінами була майже однаковою 248,11-248,53 грн. Від реалізації приросту однієї тварини, знятої з відгодівлі, одержано у І групі 100,31 грн., ІІ – 46,04 грн. чистого прибутку. У ІІІ групі (як в першому досліді ) на кожній тварині втрачено 15,93 грн. Рівень рентабельності виробництва свинини у контрольній групі становив 67,8 %, у ІІ – 22,8 і ІІІ – мінус 6,0 %.

Отже, вирощувати і відгодовувати свиней на комбікормах, виготовлених із зернових злакових кормів (ячмінь, пшениця, кукурудза) і БВК “мультигейн”, економічно вигідно.

Продуктивність свиноматок, ріст і збереження поросят (дослід 3)

Умови годівлі. Згодовування свиноматкам повноцінних комбікормів відповідно до схеми досліду (табл. 1) забезпечило їх необхідною кількістю поживних та біологічно-активних речовин, в тому числі мінеральними речовинами і вітамінами, рівень яких був практично однаковим для всіх піддослідних груп. У комбікормах для маток ІІ і ІІІ груп був дещо вищий вміст лізину, міді, цинку і марганцю порівняно з комбікормом свиноматок І групи, хоча їх рівень у комбікормі для маток І групи відповідав рекомендованим нормам годівлі.

Рівень годівлі свиноматок змінювався залежно від періоду поросності, вгодованості та кількості поросят у гнізді. В середньому, щоденно поросні свиноматки споживали 2,752,85 кг натурального корму, 3,083,16 корм.од. та 325326 г перетравного протеїну. У підсисний період відповідно 6,06–6,30; 6,606,93 і 762780.

Поросят до відлучення годували повнораціонними комбікормами, розрахованими на два періоди – 10–45 і 4660 днів. У середньому на добу поросята споживали від 0,39 до 0,40 кг натурального корму, 0,470,48 корм.од. і 5156 г перетравного протеїну. Відлучали поросят від свиноматок у 2-місячному віці.

Динаміка живої маси свиноматок. Доведено, що годівля свиноматок комбікормами, однаковими за поживністю, але різними за складом та технологією виготовлення, проявила схожу продуктивну дію на їх ріст (табл. 9).

Таблиця 9 – Динаміка живої маси свиноматок в період поросності і

лактації, Mm, n=6

Показник | Групи тварин

І | ІІ | ІІІ

Жива маса на 3-й день після парування, кг | 186,51,32 | 187,41,11 | 188,80,68

Жива маса на 60-й день

поросності, кг | 220,031,75 | 222,101,44 | 224,620,38

Приріст живої маси, кг | 33,530,81 | 34,70,68 | 35,820,61

Середньодобовий приріст, г | 58814,31 | 60812,05 | 628 10,68*

Жива маса на 105-й день поросності, кг | 249,981,49 | 253,21,32 | 254,300,96

Приріст живої маси, кг | 63,480,97 | 65,851,15 | 65,501,15

Середньодобовий приріст, г | 622 9,48 | 64511,19 | 642 11,17

Жива маса на 60-й день лактації, кг | 192,732,02 | 205,201,98 | 206,462,72

Втрата живої маси за період лактації, кг | 30,951,81 | 25,882,81 | 23,322,52*

Збільшення живої маси за репродуктивний цикл, кг | 6,231,58 | 17,802,50** | 17,662,50**

* Р<0,05; ** Р<0,01.

Загальний приріст за період поросності у І групі становив 63,48 кг, ІІ – 65,85 і ІІІ – 65,5 кг. Різниця між варіантами (І і ІІ групи) складала 3,7 %, що свідчить про нормальний ріст і розвиток тварин кожної групи.

За період лактації втрати живої маси свиноматок І групи склали 30,95 кг, або 13,83 % від маси, яку мали на 5-й день після опоросу; ІІ – 25,88 кг, або 11,20 % і ІІІ – 23,32 кг, або 10,15 %. За репродуктивний цикл жива маса свиноматок І групи підвищилась на 6,23 кг, ІІ – на 17,80 кг і ІІІ – на 17,66 кг.

Отже, рівень годівлі забезпечив оптимальний приріст свиноматок у поросний період та мінімальну втрату живої маси в підсисний період всіх груп. Коефіцієнт корисної дії корму у тварин І групи становив 32,2 %; ІІ – 34,8 % і ІІІ – 33,6 %.

Продуктивність свиноматок, ріст і збереження поросят до відлучення. В усіх групах одержано високі показники багатоплідності від 11,17 до 12,17 поросяти на опорос (табл. 10). Достовірної різниці в багатоплідності і великоплідності між групами не встановлено. Умовна молочність свиноматок ІІ групи була на 8,65 і ІІІ – на 7,7 кг вищою, ніж у тварин І групи. Маса гнізда в 2-місячному віці у свиноматок ІІ групи була на 32,88 і ІІІ – на 32,73 кг вищою, ніж у аналогів І групи.

Таблиця 10 – Продуктивність свиноматок, ріст і збереження поросят

до 2-місячного віку, Mm, n=6

Показник | Групи тварин

І | ІІ | ІІІ

Багатоплідність, гол. | 11,170,70 | 11,830,48 | 12,170,87

Маса гнізда при народженні, кг | 14,070,54 | 15,380,34 | 15,700,74

Середня маса одного поросяти при народженні, кг | 1,260,03 | 1,300,03 | 1,290,03

У 21-денному віці збереглося

поросят, гол. | 10,710,54 | 11,670,42 | 11,830,70

Молочність, кг | 64,603,20 | 73,251,57* | 72,302,23

Середня маса одного поросяти, кг | 6,030,38 | 6,230,21 | 6,110,28

У 60-денному віці збереглося

поросят, гол. | 10,170,48 | 11,170,31 | 11,330,49

Маса гнізда, кг | 170,604,84 | 203,485,35** | 203,327,84*

Середня маса одного поросяти, кг | 16,770,43 | 18,220,43* | 17,950,39

Збереження поросят до 60-денного віку, % | 91,04,17 | 94,41,69 | 93,10,69

* P < 0,05; ** P < 0,01.

Середня маса одного поросяти при відлученні в 2-місячному віці у ІІ групі була більшою на 1,45 і ІІІ – на 1,18 кг, ніж у І групі. Збереження поросят від народження до 2-місячного віку у піддослідних групах свиноматок було високим.

Отже, проведені досліди показали, що виготовлення комбікормів з ячменю, пшениці і БВК “мультигейн” забезпечує нормальну багатоплідність, високу молочність маток, ріст і розвиток поросят до 2-місячного віку.

Економічна ефективність відтворення стада. На утримання свиноматок і годівлю поросят до 2-місячного віку вартість прямих затрат у І групі становила 273,00 грн., ІІ – 448,73 грн. і ІІІ – 589,81 грн. На формування основних витрат суттєво вплинула вартість кормів. У І групі вона становила 151,08 грн., ІІ – 366,81 і ІІІ – 467,89 грн., або відповідно в 2,4 і 3,1 раза була вищою, ніж для тварин І групи. Вартість реалізованих поросят у І групі становила 893,94 грн., ІІ – 1066,24 і ІІІ – 1065,40 грн. Від реалізації поросят І групи отримано прибутку 620,94 грн. на одне гніздо, ІІ – 617,51 грн., а ІІІ – 475,59 грн., або відповідно в % : 100; 99,4; 76,6.

Отже, використовувати для годівлі свиноматок комбікорм, виготовлений з кормів власного виробництва (ячмінь, пшениця) і БВК “мультигейн", є економічно вигідним.

Виробнича перевірка результатів досліджень. Проведено дві виробничі перевірки на трьох групах свиней великої білої породи. У групи було відібрано по 100 поросят середньою живою масою 15 кг у четвертому і 25 кг у п‘ятому дослідах. Першу групу молодняку годували комбікормами, які використовували згідно схеми досліду (табл. 1) для І групи тварин, ІІ – комбікормами, виготовленими із зернових злакових власного виробництва і БВК “мультигейн” (основна група), ІІІ – раціонами, які використовуються у господарстві.

Під час вирощування і відгодівлі молодняку від 15 до 120 кг живої маси середньодобовий приріст тварин у І групі становив 509 г при витраті корму на 1 кг приросту 5,15 корм. од., у ІІ групі – 523 г при витраті корму на 1 кг приросту 4,89 корм.од. і ІІІ групі – 464 г, або був менший на 45 г (8,9 %) порівняно з тваринами І групи і на 59 г (11,3 %) порівняно з аналогами ІІ (основної) групи. Витрати корму на 1 кг приросту у них були вищими на 1,12 корм. од. (21,7 %) порівняно з тваринами І групи і на 1,38 корм. од. (28,2 %) порівняно з аналогами ІІ (основної) групи. Чистий прибуток на одну тварину у І групі становив 124,2 грн., у ІІ – 70,93 і ІІІ – 23,42 грн., а рівень рентабельності виробництва свинини відповідно: 70,32 %; 30,94 і 8,44 %.

Аналогічні результати одержано і в п‘ятому досліді. Середньодобовий приріст молодняку І групи становив 532 г, а витрати корму на 1 кг приросту складали 5,09 корм.од., ІІ – відповідно 559 г і 4,91 корм. од. У тварин ІІІ групи середньодобовий приріст становив 472 г, або був меншим на 60 г (11,3 %), ніж у тварин І групи, і на 87 г