Вінницький державний аграрний університет

НАГІРНЯК Тарас Богданович

УДК 633.2.031.6:633.2.033.6

Відновлення вироджених травостоїв сіножатей і пасовищ при мінімалізації

обробітку грунту в умовах західного Лісостепу України

06.01.12 – кормовиробництво і луківництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Вінниця – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії луківництва Інституту землеробства і тваринництва західного регіону Української академії аграрних наук

Науковий керівник

доктор сільськогосподарських наук, професор

МАЩАК Ярослав Іванович, завідувач лабораторії

луківництва Інституту землеробства і тваринництва

західного регіону УААН

Офіційні опоненти:

Провідна установа

Львівський державний аграрний університет

Захист дисертації відбудеться 04.07.2002 року о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного аграрного університету.

Автореферат розісланий 31.05.2002 року

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради

кандидат сільськогосподарських наук В.І. Янчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Площа природних кормових угідь в Україні становить близько 6,0 млн. га, майже чверть з них складають кормові угіддя західного Лісостепу, 50% з яких займають потенційно високопродуктивні заплавні та низинні луки, які являють собою дуже цінний земельний фонд для організації інтенсивного луківництва.

Сіножаті та пасовища є важливою умовою збереження видового й чисельного складу флори та фауни, екології, стабілізації і розвитку органічного світу. Тому, луківництво володіє надзвичайно великими, мало використаними резервами. Водночас, життя вимагає поліпшення вироджених лучних травостоїв, проте заходи поверхневого поліпшення не завжди економічно ефективні.

Якість кормів через недостатню збалансованість по протеїну залишається низькою. Тому, слід знову звернутися до біологічного азоту, адже співвідношення між біологічним і мінеральним азотом, який використовується для формування врожаю, становить 1:2,5. Недостатньо застосовуваним резервом підвищення продуктивності лук поряд з використанням бобових трав для покриття дефіциту азоту є використання рідких органічних добрив (а саме гноївки).

Актуальність теми. В процесі онтогенезу лучних рослин відбувається виродження травостою – випадання сіяних і укорінення дикорослих видів і, як наслідок, зниження продуктивності угідь. Виродження сіножатей і пасовищ зумовлено цілим рядом причин: негативною післядією розвитку дерновотворчого процесу на луках, віковими змінами рослин, погіршеням умов росту, багатогранним впливом антропогенних факторів.

До актуальних практичних заходів, що базуються на принципі взаємної доповнюваності видів, слід віднести всівання трав при мінімальному обробітку дернини. Технологія всівання передбачає збагачення травостоїв новими видами та зменшення конкуренції вихідного травостою.

Окремі елементи цієї технології вивчалися рядом вчених протягом останнього десятиріччя з використанням агрегатів різних типів як за кордоном (N. Lucas, E. Tisliar, H. Kunelius, J. Morken, L. Thyselius), так і в Україні (Д.Д. Прокопенко, Я.І. Мащак, С.В. Бегей), проте деякі параметри всівання трав як одного з актуальних агротехнічних прийомів покращення лучних травостоїв, а також поєднання його з іншими прийомами поверхневого поліпшення (внесення мінеральних і органічних добрив, гербіциду та нітрогенізатора) вивчені недостатньо, тому в 1997-1999 рр. були проведені відповідні дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дослідження були складовою частиною НТП “Кормовиробництво” лабораторії луківництва Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН по завданню “Розробити енергоресурсозберігаючу технологію створення і використання сіножатей і пасовищ на природних кормових угіддях продуктивністю 8-10 тис. кормових одиниць, виключаючу забруднення довкілля” (№ держреєстрації 0198U005884).

Мета і задачі досліджень. Мета роботи – розробити і теоретично обгрунтувати раціональну диференційовану ресурсозберігаючу технологію відновлення вироджених лукопасовищних угідь.

Основні задачі досліджень:

- визначити параметри впливу різних прийомів всівання багаторічних бобових трав, поєднання їх з внесенням гербіциду, гноївки на фоні фосфорно-калійного і повного мінерального удобрення на продуктивність сіножатей і пасовищ та якість корму;

- вибрати найкращі прийоми всівання бобових в травостої в поєднанні з іншими заходами відновлення за умов найвищої їх продуктивності;

- оцінити ефективність нітрогенізації насіння бобових трав у підвищенні продуктивності сіножатей та отриманні екологічно чистих кормів;

- встановити вплив заходів відновлення вироджених угідь на формування бобово-злакових травостоїв;

- вивчити конкурентоздатність різних видів багаторічних бобових трав і виявити найбільш ценотично активні з них;

- дати оцінку якості й поживності кормів, одержаних при різних заходах відновлення сіножатей і пасовищ;

- дати економічну та біоенергетичну оцінку розробленій технології відновлення.

Об'єкт дослідження – процес відновлення вироджених лукопасовищних угідь шляхом прямого всівання бобових компонентів у нерозроблену дернину при можливому використанні мінерального удобрення, гербіциду, гноївки та нітрогенізатора.

Предмет дослідження – фактори формування продуктивності та якості врожаю вироджених травостоїв сіножатей і пасовищ, економічна і біоенергетична оцінка елементів технології відновлення.

Методи дослідження. В роботі використані такі методи: польовий, який у поєднанні з візуальним та спостереженнями за ростом і розвитком кількісно оцінює агротехнічний та економічний ефект досліджуваних заходів поліпшення; вимірювально-ваговий – для встановлення фенологічної змінності рослин, їх ботанічного складу, продуктивності; електрофотометрії з використанням комп'ютерів – для зоотехнічної оцінки корму, а також отримання вихідних даних для енергетичної характеристики корму; лабораторно-аналітичний – для визначення агрохімічних властивостей грунту та хімічного складу урожаю; математико-статистичний – для оцінки вірогідності отриманих результатів досліджень; розрахунково-порівняльний – для встановлення економічної й енергетичної ефективності агрозаходів по відновленню вироджених лукопасовищних угідь.

Наукова новизна одержаних результатів. Щодо умов західного Лісостепу розроблено на природних кормових угіддях новий комплекс агротехнічних прийомів відновлення вироджених травостоїв, догляду за ними, який забезпечує отримання високоякісного корму, економію матеріально-технічних, трудових затрат і за ефективністю мало поступається докорінному.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментальний матеріал дисертації є основою для розробки принципово нових, науково обгрунтованих практичних рекомендацій для впровадження на природних кормових угіддях енергоресурсозберігаючої технології відновлення вироджених травостоїв за допомогою всівання багаторічних бобових трав в існуючий деградований травостій з одночасним розпушуванням грунту, внесенням органічних і мінеральних добрив в дернину та застосуванням гербіциду і нітрогенізатора на мінеральних грунтах західного Лісостепу України.

Наукові розробки пройшли виробничу перевірку. В дослідному господарстві “Грусятичі” ІЗіТЗР УААН Жидачівського району Львівської області на площі 3 га всівання бобових трав у дернину виродженої сіножаті в поєднанні з грунтовим внесенням гноївки шириною між смугами 75 см на фоні Р45К60 забезпечило отримання 83 ц/га сухої речовини, при всіванні з внесенням нітрогенізатора та Р45К60 урожайність становила 95 ц/га сухої маси з приростами до базового рівня відповідно 42 і 54 ц/га. В агрофірмі “Дружба” Дрогобицького району Львівської області всівання бобових компонентів у дернину виродженого пасовища шириною підрізу 13 см з одночасним внесенням гербіциду (раундап) нормою 1,5 л/га смугою 10 см на фоні N90Р45К60 дозволило одержати на площі 3 га 70 ц/га сухої маси корму з приростом 41 ц/га.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблено всі основні положення дисертаційної роботи, програму досліджень, узагальнено світову та вітчизняну літературу за темою дисертації, особисто виконано 90% польових та лабораторних досліджень. На основі одержаних результатів проведено узагальнення й сформульовано висновки. Публікації виконано самостійно та у співавторстві. Частка автора у спільних публікаціях – 80%.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднено на Міжнародній науково-виробничій конференції “Наукове забезпечення агропромислового виробництва” (Одеса, 1999), на Міжнародній науковій конференції “Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи її вирішення” (Львів, 1999), на Міжнародному науковому конгресі “Здоров'я села – здоров'я держави” (Львів-Дубляни, 2000), на Ukraine-Austrian Symposium “Agriculture: Science and Practice” (Чернівці, 2000), на науково-практичній конференції молодих вчених і аспірантів Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН “Аграрна наука – теорія і практика” (Львів-Оброшино, 2000), на Міжнародних науково-практичних конференціях “Аграрна наука: результати і перспективи в ХХІ столітті” (Оброшино, 2001) і “Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття” (Львів-Дубляни, 2001), обговорено і схвалено на засіданнях методичних комісій і Вчених рад Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН у 1997-2001 рр.

Публікації. Основні результати дисертації висвітлені в 8 публікаціях, в тому числі в 7 статтях у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, одних тезах конференції.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 169 сторінках машинописного тексту та складається із вступу, шести розділів, висновків, пропозицій виробництву, актів виробничої перевірки результатів наукової роботи. Робота вміщує 31 таблицю, 8 додатків. Список використаної літератури включає 252 найменування, в тому числі 68 латинським шрифтом.

ЗМІСТ РОБОТИ

Основні технологічні прийоми поверхневого поліпшення старосіяних лук з деградованим травостоєм

(огляд літератури)

У розділі окреслено основні етапи розвитку наукової думки з наведенням і аналізом результатів досліджень вітчизняних і закордонних вчених з питань особливостей заходів поверхневого поліпшення вироджених лукопасовищних угідь. Показано еволюцію розвитку проблеми, висунуто робочу гіпотезу та обгрунтовано напрямок дисертаційної роботи.

умови та методика проведення досліджень

Грунтово-кліматичні умови західного Лісосотепу України. Західний Лісостеп, де проводилися наші дослідження, складає 37% території Львівської області. Клімат порівняно вирівняний. Сума активних температур (вище 10°С) складає 2300-2600°С, середньорічна сума опадів складає 660 мм. Тривалість вегетаційного періоду з температурою вище +5°С, складає 205-215 днів, а вище +10°С – 155- 160 днів. Тривалість безморозного періоду – 160-170 днів.

Метеорологічні умови в роки проведення досліджень. Вегетаційний період 1997 року був не зовсім сприятливий для росту та розвитку трав. Температурні значення й опади були рівні та вищі за середньобагаторічну норму. Лише в квітні та жовтні температура була істотно нижчою, а в червні, серпні і вересні випало менше опадів за норму. Бобово-злакові травостої лучних угідь протягом вегетаційного періоду 1998 року досліджень мали добру забезпеченість в цілому як атмосферними опадами, так і температурним режимом. За вегетаційний період випало на 48,8% опадів більше за норму, а температура повітря виявилась на 0,7° вищою за середньобагаторічну. Вегетаційний період 1999 року був малосприятливим для росту та розвитку лучних трав. За квітень-жовтень випало на 106 мм опадів менше від середньобагаторічної норми при температурі повітря за цей період на 1,2°С вищою.

Методика досліджень. Виходячи із завдань досліджень на природних кормових угіддях експериментальної бази Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН було закладено 2 польових досліди.

У шарі (0-20 см) темно-сірого опідзоленого поверхнево оглеєного легкосуглинкового грунту містилося: гумусу – 3,1%, рухомого фосфору (за Кірсановим) – 115, обмінного калію – 92 мг на 1 кг грунту, рН (сольове) – 5,6, гідролітична кислотність – 1,36 мг-екв. на 100 г грунту.

Дослід 1 – Вплив грунтового внесення гноївки та всівання бобових трав на врожай і якість корму виродженої сіножаті.

Дослід 2 – Продуктивність пасовищних травостоїв залежно від прийомів всівання бобових компонентів і застосування гербіциду (раундап).

Всівання бобових трав проводили згідно схем дослідів у першій декаді вересня 1996 року за допомогою комбінованого агрегату ЛУКА-2,8. В дернину всівали такі бобові трави: конюшину лучну сорту Передкарпатська 33 - 1 кг (2 в другому досліді), повзучу сорту Передкарпатська 1 – 2 кг (4), гібридну сорту Рожева 27 – 2 кг, лядвенець рогатий сорту Монастирецький - 1,7 кг/га кондиційного насіння.

Мінеральні добрива вносили згідно схем дослідів навесні: калійні - у вигляді калімагнезії, фосфорні - гранульованого суперфосфату, азотні - аміачної селітри, проте в першому (сінокісному) досліді вносили по 2/3 N під 1 укіс, 1/3 під 2-й, а в 2-у (пасовищному) досліді азот вносили по N30 під перші 3 цикли. Гноївка внесена в дернину агрегатом АВВФ-2,8 (еквівалент повного мінерального удобрення з розрахунку N50Р45К60). Всівання трав і внесення гноївки проводили за 1 прохід за рахунок зчеплення агрегатів. Вміст азоту у гноївці складав 0,17%, фосфору – 0,15% і К2О – 0,2%.

Розмір посівної ділянки 35, облікової – 30 м2 , повторність – чотириразова.

Дослідження проводили згідно методики Інституту кормів УААН (1994) та практичних рекомендацій по прямому підсіву трав у дернину Х.П. Аллена (1985).

Облік урожайності проводився укісним методом поділяночно шляхом скошування та зважування зеленої маси. Урожайні дані оброблялися методом дисперсійного аналізу (Б.А. Доспєхов, 1985). 1-й укіс проводився у фазі повного виколошування злаків (бутонізації бобових), а наступні – через 40-50 днів. Перерахунок на абсолютно суху масу проводився при висушуванні пробного снопа вагою 0,5 кг зеленої маси з наступною сушкою при 105°С згідно методики ВНДІ кормів ім. В.Р. Вільямса.

Для визначення ботанічного складу та структури врожаю відбиралися проби зеленої маси з 4-х площадок по 0,25 м2 у чотириразовій повторності, які розбиралися на ботаніко-господарські групи – злаки, бобові, різнотрав'я. В цих зразках визначали щільність травостою - шляхом підрахунку кількості пагонів, структуру врожаю – шляхом поділу на фракції: листкові пластинки, стебла; видовий склад травостою.

Коренева маса визначалася шляхом відбору монолітів грунту буром С.С. Шаїна на глибину 0-20 см у чотирикратному повторенні з наступним відмиванням на ситах діаметром 1 мм і зважуванням у повітряносухому стані.

Хімічні аналізи рослин і грунту проводилися за загальноприйнятими методиками. Целюлозорозкладаючу активність грунту визначали методом Вострова.

Поживність корму розраховували в кормових одиницях, виходячи з вмісту білка, жиру, клітковини і БЕР з врахуванням коефіцієнтів їх перетравності. Економічну ефективність застосування основних агротехнічних заходів визначали за методикою ВНДІ кормів (1996). Енергетичну оцінку – за методикою О.К. Медведовського, П.І. Іваненко (1988) і за М.Ф Кулик і ін. (1997).

Формування бобово-злакових травостоїв сіножаті й пасовища залежно від заходів відновлення

Вплив заходів відновлення на ботанічний склад травостоїв сіножаті й пасовища. Значних змін зазнав ботанічний склад травостою сіножаті під впливом всівання бобових трав, грунтового внесення гноївки, внесення мінерального удобрення та нітрогенізатора. Найбільша частка бобових компонентів зафіксована при всіванні з внесенням нітрогенізатора та Р45К60 (30,1%). Варіанти з поєднанням всівання та гноївки і з NРК містили бобових від 24,8 до 26,3%. Найвища частка різнотрав'я відмічена на контролі та варіанті з внесенням гноївки при фосфорно-калійному удобренні (18,8 і 17,3%). На варіантах з всіванням містилося 14,0-15,8% різнотрав'я.

В дослідженнях виявлено залежність ботанічного складу пасовищного травостою від різних прийомів всівання бобових трав, внесення гербіциду та мінерального удобрення. Найбільша участь бобових трав у травостої була на варіантах із всіванням без добрив 33,1% і на варіанті з шириною підрізу 9 см – 35,0%. У решти варіантів із всіванням частка бобових не особливо різнилася та була в межах від 27,7 до 32,3%. Найбільше різнотрав'я містилося в травостої на варіантах, де при всіванні з шириною підрізу 13 см, нормою внесення гербіциду 1,5 л/га смуга гербіциду становила 5 см і з всіванням шириною підрізу 17 см. Тут 13,1% різнотрав'я при котролі 20,4%. На решті варіантів – 9,9-13,0%.

Щільність бобово-злакових травостоїв при сінокісному та пасовищному використанні. Порівнюючи щільність травостою на відновленій сіножаті, відмічено, що кількість пагонів на 1 м2 значно збільшилась. Найвищу кількість пагонів бобового компонента відмічено на варіантах з всіванням бобових трав у поєднанні із внесенням нітрогенізатора та Р45К60, а також з удобренням в нормі N50Р45К60 – відповідно 308 і 278 шт./м2. Серед варіантів досліду із застосуванням грунтового внесення гноївки найбільше 248 шт./м2 пагонів бобових було на варіанті з всіванням і внесенням гноївки шириною між смугами 75 см на фоні Р45К60.

Щодо кількості різнотрав'я, то найменше його було на варіанті з всіванням без добрив – 141 шт./м2. Найбільше пагонів різнотрав'я зафіксовано на варіанті з внесенням гноївки на фоні Р45К60 – 197 шт./м2. Інші варіанти з всіванням – 178-189 шт (контроль - 163).

Щільність пасовищного травостою підвищувалася залежно від різних прийомів всівання, норм і смуг внесення гербіциду та мінеральних добрив. Так, частка бобового компонента в створенні високої щільності була найбільшою на варіантах, де всівання проведено шириною підрізу 13 см, а гербіцид внесено в нормах 0,5-2,5 л/га смугою 10 см - 382, 419 і 399 шт./м2. На інших варіантах із всіванням і застосуванням раундапу – 316-352 (при контролі - 13 і варіанті з РК - 201 шт./м2). Серед варіантів без внесення гербіциду найбільше число бобових компонентів при ширині підрізу 13 см – 377 шт./м2.

Найбільше 124-129 шт./м2 пагонів різнотрав'я містили варіанти з всіванням шириною підрізу 9 і 13 см на фоні N90Р45К60, всіванням шириною підрізу 13 см з внесенням гербіциду нормою 1,5 л/га смугою 5 см і у V-подібну канавку, найменше – 82 шт./м2 – варіант з всіванням шириною підрізу 13 см нормою внесення раундапа 2,5 л/га смугою 10 см при NРК. На інших варіантах кількість різнотрав'я складала від 101 до 118 шт./м2.

Структура урожаю зеленої маси сінокісного та пасовищного травостоїв. У першому укосі 1998 року найвищий відсоток листя в структурі врожаю зеленої маси з відновленої сіножаті 43,4 і 44,6% був на варіантах з всіванням у поєднанні з внесенням нітрогенізатора та Р45К60 і всіванням з мінеральним удобренням у нормі N50Р45К60 в еквіваленті до гноївки. Варіанти з внесенням 30 т/га гноївки мали дещо менший відсоток листя – в межах 40,8-42,5% при контролі 38,6. Найбільші 78,2 і 79,4 відсотки листя у третьому укосі відмічено на варіантах з внесенням нітрогенізатора при Р45К60 і N50Р45К60 за умови всівання (контроль – 68,9). На наступний рік у першому укосі на більшості варіантів зафіксоване деяке зростання відсотка листя, лише на варіантах з нітрогенізатором і NРК – зниження відповідно на 0,4 і 0,3% порівняно до першого укосу попереднього року. Хоча ці варіанти, маючи 43,0 і 44,3% листя, були й надалі найкращими за цим показником (на контролі отримано 39,2%, на варіантах із внесенням гноївки - 41,1-42,5%). При всіванні з нітрогенізатором і з NРК на 2,4 і 0,6% зменшилося листочків у 1999 році до відповідного періоду 1998 року.

В структурі врожаю зеленої маси з відновленого пасовища 1-го циклу випасання 1998 року найбільший відсоток облистненості був на варіантах, де всівання проводилося шириною підрізу 13 см з нормою внесення гербіциду - 2,5 і 1,5 л/га смугою 10 і 15 см і всівання проводили у V-подібну канавку на фоні N90Р45К60 (58,6 , 58,2 і 58,1%). Серед варіантів без використання раундапу найкращою шириною підрізу при всіванні була ширина 17 см – 57,8% листя (контроль – 54,9). У третьому циклі випасання відбулося значне підвищення відсотка листя в структурі. Найкращим за цим показником серед варіантів з гербіцидом був варіант з нормою раундапа 1,5 л/га при смузі 10 см (78,3%), серед варіантів без гербіциду – ширина підрізу 9 і 17 см - відповідно 76,9 і 76,7% листя. Наступного року в обох циклах визначення по усіх варіантах знизився відсоток листя, лише в третьому циклі на варіантах з нормою раундапа 2,5 л/га, смугою 5 см і 15 см він дещо зріс порівняно з третім 1998 року.

Видовий склад травостою сінокісного використання. Серед бобових трав у видовому складі травостою найбільшу частку зайняли всіяні компоненти – конюшина лучна (4,3-9,1%), гібридна (2,8-6,0%), повзуча (4,9-7,3%), лядвенець рогатий (3,3-5,3%) і трави, що поширилися самовисівом – люцерна хмелевидна (2,7-7,1%) та горошок мишачий (0,7-2,9%). Злакова частина видового складу травостою була представлена цінними компонентами - тимофіївкою лучною (3,8-9,9%), грястицею збірною (8,3-17,7%), стоколосом безостим (2,9-6,7%), тонконогом лучним (2,4-6,3%) і ін. та менш цінними і бур'янами.

Порівнюючи наявність тих чи інших цінних, чи малоцінних злакових трав по варіантах досліду встановлено, що заходи відновлення травостою мали вагомий вплив на переважання саме цінних трав і випадання малоцінних з травостою сіножаті. Найбільшу кількість малоцінних злакових компонентів і різнотрав'я містили контрольний варіант й варіанти, де вносили гноївку.

УрожаЙність вироджених лукопасовищних угідь залежно від заходів відновлення

Вплив грунтового внесення гноївки та всівання бобових трав на урожай виродженої сіножаті. Всівання бобових трав у поєднанні з одночасним внесенням гноївки на фоні Р45К60 шириною смуги 75 і 55 см (табл. 1) дало змогу отримати 92,5 і 86,2 ц/га сухої маси з приростом до контролю 44,8 і 38,5 ц/га відповідно.

Проте, найвищі показники по урожайності одержано на варіантах з використаннм нітрогенізатора при всіванні та внесенні Р45К60 і удобренні в еквіваленті до гноївки N50Р45К60. Тут отримано найвищі врожаї 103,0 і 116,8 ц/га сухої речовини з приростами 55,3 і 69,1 ц/га.

Урожайність пасовищних травостоїв залежно від прийомів всівання бобових і застосування гербіциду (раундап). На усіх варіантах досліду забезпечено достовірний приріст

Таблиця 1

Вплив всівання бобових трав і удобрення на урожайність виродженої сіножаті

Варіанти Урожай сухої речовини, ц/га Серед-нє за 3 роки Приріст до контролю

1997 1998 1999 ц/га %

Контроль 65,1 49,2 28,9 47,7 - -

Всівання бобових – без добрив 84,7 65,3 37,9 62,6 14,9 31,2

Внесення гноївки (30 т/га), ширина між смугами 75 см + Р45К60 107,7 77,6 47,5 77,6 29,9 62,7

Всівання бобових + гноївка, ширина між смугами 75 см + Р45К60 117,6 85,3 74,6 92,5 44,8 93,9

Всівання бобових + гноївка, ширина між смугами 55 см + Р45К60 110,1 80,0 68,5 86,2 38,5 80,7

Всівання бобових + нітрогенізатор + Р45К60 118,0 95,6 95,4 103,0 55,3 115,9

Всівання бобових + N50Р45К60 (еквівалент до гноївки) 136,0 105,0 109,3 116,8 69,1 144,9

НІР05, ц/га 2,98 1,49 2,56

урожаю сухої речовини (табл. 2). Найвищу урожайність отримано на варіантах, де проводили всівання з шириною підрізу 13 см з нормою гербіциду 2,5 л/га при ширині смуги 10 см - 72,9 ц/га, що дало змогу одержати 43,1 ц/га приросту до контролю (контроль 29,8 ц/га), де всівали з шириною підрізу 17 см – 72,4 ц/га з приростом 42,6 ц/га і шириною підрізу 13 см з нормою внесення гербіциду 1,5 л/га смугою 10 см – 73,7 ц/га приростом 43,9 ц/га.

Норми внесення гербіциду 0,5 л/га смугою 10 см і 1,5 л/га смугою 15 см забезпечили 136,9% приросту. Варіанти без застосування гербіциду шириною підрізу 9 і 13 см дали відповідно по 34,9 і 33,1 ц/га приросту до контролю, норма гербіциду 1,5 л/га смугою 5 см і всівання у V-подібну канавку – 37,9 і 38,7 ц/га приросту до контролю.

Якісний склад корму травостоїв вироджених лукопасовищних угідь залежно від заходів відновлення

Нагромадження протеїну та білка в зеленій масі корму травостоїв сінокісного й пасовищного використання. Найвищий вміст сирого протеїну в абсолютно сухій масі корму сіножаті забезпечили варіанти із використанням нітрогенізатора та повного мінерального удобрення N50Р45К60 - 16,2 і 17,0%, варіанти з поєднанням внесення 30 т/га гноївки з всіванням бобових трав на фоні Р45К60 – 15,8-15,9% (13,2% протеїну на контролі). Найвищого вмісту білку в % на абсолютно суху речовину отримано на варіанті з всіванням

Таблиця 2

Вплив прийомів всівання, внесення мінеральних добрив і

гербіциду на урожайність виродженого пасовища

Варіанти Урожай сухої речовини, ц/га Серед-нє за 3 роки Приріст до контролю

1997 1998 1999 ц/га %

Контроль 33,8 26,8 28,8 29,8 - -

Р45К60 40,6 34,0 37,5 37,4 7,6 25,5

Всівання, ширина підрізу 13 см (без добрив) 49,4 52,7 42,8 48,3 18,5 62,1

Всівання, ширина підрізу 9 см + N90Р45К60 63,7 66,6 63,7 64,7 34,9 117,1

Всівання, ширина підрізу 13 см + N90Р45К60 69,2 60,7 58,9 62,9 33,1 111,1

Всівання, ширина підрізу 17 см + N90Р45К60 76,3 70,9 70,1 72,4 42,6 142,9

Всівання, ширина підрізу 13 см, норма внесення гербіциду 0,5 л/га, смуга гербіциду 10 см + N90Р45К60 69,2 70,7 71,9 70,6 40,8 136,9

Всівання, ширина підрізу 13 см, норма внесення гербіциду 1,5 л/га, смуга гербіциду 10 см + N90Р45К60 66,8 73,0 81,4 73,7 43,9 147,3

Всівання, ширина підрізу 13 см, норма внесення гербіциду 2,5 л/га, смуга гербіциду 10 см + N90Р45К60 61,1 76,0 81,7 72,9 43,1 144,6

Всівання, ширина підрізу 13 см, норма внесення гербіциду 1,5 л/га, смуга гербіциду 5 см + N90Р45К60 63,6 69,2 70,3 67,7 37,9 127,2

Всівання, ширина підрізу 13 см, норма внесення гербіциду 1,5 л/га, смуга гербіциду 15 см +N90Р45К60 62,6 73,3 75,8 70,6 40,8 136,9

Всівання у V-подібну канавку, норма внесення гербіциду 1,5 л/га + N90Р45К60 61,2 75,1 69,2 68,5 38,7 129,9

НІР05, ц/га 4,3 3,81 3,23

бобових компонентів у поєднанні з внесенням N50Р45К60 - 13,1%. Варіанти з всіванням і гноївкою склали показник 12,4 і 12,2%, з нітрогенізатором і Р45К60 при всіванні - 12,5% за контролю 10,7.

Вміст сирого протеїну був найвищим на варіантах, де всівали в дернину пасовища шириною підрізу 13 см з нормою гербіциду відповідно 1,5 , 2,5 і 1,5 л/га при смузі 10, 10 і 5 см – 18,3 , 18,1 і 18,3%. Серед варіантів без застосування гербіциду 17,9% протеїну містилося на варіанті з шириною підрізу 9 см (контроль - 15,7). Найвищий вміст білку в абсолютно сухій речовині пасовищного корму одержано на варіанті з всіванням шириною підрізу 13 см нормою внесення гербіциду 2,5 л/га смугою 10 см на фоні N90Р45К60 - 14,3, на варіантах з нормою 1,5 л/га і смугою гербіциду 5 і 15 см – 13,9 і 14,0% (контроль - 12,3).

Вміст нітратного азоту в зеленій масі корму сіножаті й пасовища. Найвищий 70,9 мг вміст нітратного азоту в зеленому кормі травостою сіножаті зафіксовано на варіанті з всіванням бобових у поєднанні з повним мінеральним удобренням N50P45K60 (контроль – 38,0). Найнижчий 48,9 мг/кг вміст нітратів серед варіантів із всіванням виявлено на варіанті без удобрення.

Нагромадження нітратів по циклах випасання було незначним. Найнижчий вміст нітратного азоту серед варіантів з всіванням бобових отримано на варіанті із всіванням у V-подібну канавку – 62,5, найвищий – 68,6 і 68,7 мг/кг – на варіанті з всіванням шириною підрізу 9 см і нириною підрізу 13 см при нормі гербіциду 2,5 л/га смугою 10 см на фоні N90Р45К60, в той час як на контролі 42,3 мг.

Вміст легкорозчинних вуглеводів, клітковини й жиру в кормі при сінокісному та пасовищному використанні травостоїв. Грунтове внесення гноївки та всівання бобових трав і поєднання їх з іншими заходами мали істотний позитивний вплив на нагромадження цукрів у кормі з сіножаті. Найнижчим вмістом водорозчинних вуглеводів характеризувався контрольний варіант (9,3%). Решта варіантів з всіванням мали достатньо високий вміст цукрів від 10,5 до 10,7%. Особливо відчутним був приріст по вмісту цукрів до контролю на варіанті з NРК – на 1,7% (11,0%).

Вміст водорозчинних вуглеводів у пасовищному кормі змінювався залежно від прийомів всівання бобових трав, внесення мінерального удобрення та гербіциду. Найбільше 11,9% цукрів містилося на варіанті з всіванням шириною підрізу 9 см на фоні N90Р45К60. Всівання шириною підрізу 13 см та поєднання його з нормою гербіциду 0,5 л/га при смузі 10 см і 1,5 л/га смугою 5 см найкраще сприяли збільшенню відсотка водорозчинних вуглеводів. Тут відповідно 11,6 і 11,4% цукрів (контроль – 8,8).

При вивченні впливу грунтового внесення гноївки, всівання бобових трав, внесення мінерального удобрення та нітрогенізатора вміст клітковини знаходився в допустимих межах годівлі тварин і складав 28,6-30,5% (при контролі 30,4). У пасовищному досліді найнижчий вміст клітковини був на варіанті з всіванням шириною підрізу 13 см нормою 0,5 л/га смугою 10 см на фоні N90Р45К60 – 29,6%. Найбільше клітковини містилося в кормі з варіантів із всіванням шириною підрізу 13 см з нормою гербіциду 1,5 л/га смугою 15 см і всіванням у V-подібну канавку) - 31,3 і 32,2%. Інші варіанти з всіванням - 30,2-30,9% клітковини (контроль – 30,1%).

Суттєвого впливу на вміст жиру в зеленій масі сінокісного травостою не відбувалося. Так, на контрольному - 3,1 , а на решті – від 3,4 до 4,0%. Найвищий відсоток жиру був на варіантах із поєднанням всівання з внесенням нітрогенізатора й Р45К60 (4,0%) і з N50Р45К60 (3,9%). При вивченні впливу різних прийомів всівання бобових трав, внесення мінерального удобрення та гербіциду відсоток жиру по варіантах істотно не відрізнявся. Найбільше його було на варіантах, де смугою 10 см вносили 1,5 л/га раундапу при всіванні шириною підрізу 13 см - 4,8% і всівали у V-подібну канавку – 4,7% жиру. Інші варіанти містили 4,3-4,6% жиру.

Вміст золи і зольних елементів у кормовій масі бобово-злакових травостоїв сіножаті та пасовища. На варіантах, де всівали в дернину сіножаті в поєднанні з внесенням нітрогенізатора та з внесенням N50Р45К60, вміст зольних елементів склав 10,1 і 10,6% відповідно, на варіантах з всіванням і грунтовим внесенням 30 т/га гноївки на фоні Р45К60 – 10,2% золи (контроль – 8,8). За вмістом фосфору виділялися варіанти, де проводили всівання з грунтовим внесенням гноївки на фосфорно-калійному фоні (0,87 і 0,83%) та варіант з внесенням N50Р45К60 – 0,86% Р2О5 (контроль – 0,67). Вміст калію найвищим був на варіантах із всіванням з грунтовим внесенням гноївки на фоні РК - 2,41% та варіанті з внесенням гноївки без всівання на фоні Р45К60 – 2,48% (контроль – 1,88). Високим вмістом кальцію характеризувався варіант з всіванням і внесенням нітрогенізатора на фоні Р45К60 – 0,58% та варіанти, де всівання проводили відповідно в поєднанні з грунтовим внесенням гноївки на фоні Р45К60 і з N50Р45К60 – 0,51 і 0,57% кальцію (на контролі - 0,40). Особливо істотним є вміст магнію на варіанті з внесенням N50Р45К60 – 0,51% (контроль – 0,26). На варіантах з всіванням у поєднанні з гноївкою, нітрогенізатором та N50Р45К60 вміст натрію складав – 0,21-0,22% (контроль – 0,14).

Найвищий вміст золи в пасовищному кормі виявлено на варіанті без удобрення з всіванням і варіанті з всіванням шириною підрізу 9 см на фоні N90Р45К60 відповідно 10,5 і 10,6%. Найвищий вміст фосфору - при всіванні з нормою гербіциду 1,5 л/га смугою 10 см і всіванні шириною підрізу 17 см - 1,21% (контроль – 0,82). Найбільше калію засвоєно рослинами на варіанті з Р45К60 – 2,43 і з всіванням без удобрення – 2,45% (контроль – 1,85). При контролі – 0,44% кальцію, на варіантах з всіванням шириною підрізу 13 см нормою гербіциду 0,5-2,5 л/га смугою 10 см і удобренні N90Р45К60 – 0,48-0,50%. Найбільший 0,42% вміст магнію зафіксовано на варіанті з всіванням шириною підрізу 13 см при N90Р45К60, варіантах з внесенням гербіциду нормами 1,5 і 2,5 л/га смугою 10 см і 1,5 л/га смугою 15 см (контроль – 0,34). 0,18% натрію зафіксовано на варіанті з шириною підрізу 13 см нормою гербіциду 2,5 л/га смугою 10 см при N90Р45К60 при контролі 0,12.

Нагромадження кореневої маси та вміст у ній основних макроелементів при сінокісному й пасовищному використанні травостоїв залежно від заходів відновлення вироджених угідь. Всівання бобових трав у дернину сіножаті у поєднанні з внесенням N50Р45К60 забезпечило найвище 87,6 ц/га нагромадження кореневої маси. Варіанти із всіванням у поєднанні з грунтовим внесенням гноївки на фоні Р45К60 і з внесенням нітрогенізатора й Р45К60 при всіванні забезпечили нагромадження кореневих решток у межах 70,8-76,5 ц/га (контроль – 50,9). Накопичення азоту в кореневих рештках найбільше на варіантах із застосуванням нітрогенізатора – до 1,66% та мінеральним удобренням N50Р45К60 – 1,71% (контроль – 1,24). Найбільший 0,5% вміст фосфору на варіанті з всіванням у поєднанні з внесенням N50Р45К60 (контроль – 0,27). Найбільше 0,6% калію коренями рослин закріплено на варіанті з внесенням гноївки при Р45К60 (контроль – 0,34).

Найбільше коріння нагромаджено на варіантах пасовищного досліду з всіванням шириною підрізу 13 см нормою гербіциду 1,5 і 2,5 л/га смугою 10 см і всіванням з нормою 1,5 л/га смугою 15 см на фоні N90Р45К60. Тут збір сухої маси коріння становив відповідно 80,2 , 82,0 і 81,4 ц/га (контроль - 46,1). Найбільш активно накопичували азот корені рослин при всіванні з внесенням раундапу нормами 1,5-2,5 л/га смугою 10 см і всіванні у V-подібну канавку– 1,94 , 1,96 і 1,94% (контроль – 1,38). Найбільше фосфору містили варіанти з всіванням із нормами гербіциду 1,5- 2,5 л/га смугою 10 см, всіванням у V-подібну канавку і з РК – 0,45-0,47% (контроль – 0,22). Нагромадження калію коренями рослин найкраще проходило на варіантах з всіванням шириною підрізу 17 см на фоні N90Р45К60 і всіванні з нормою гербіциду 2,5 л/га – 0,51% (при контролі 0,34%).

Целюлозолітична активність грунту на травостоях сінокісного та пасовищного використання. Встановлено ефективний вплив всівання бобового компонента, грунтового внесення гноївки, внесення мінеральних добрив і нітрогенізатора на розпад лляного полотна. Так, у перший рік на поліпшуваних варіантах досліду інтенсивність розпаду лляної тканини становила 70,4-84,5% (на контролі 62,3%). Найбільший розклад спостерігали на варіанті з грунтовим внесенням гноївки шириною між смугами 75 см з фосфорно-калійним удобренням Р45К60 – 84,5%. На наступний рік на контролі розклалося 63,6% тканини, на решті варіантів – 72,1-90,2. Найвищі відсотки розкладання лляного полотна зауважено знову ж на варіантах із внесенням гноївки.

У перший рік досліджень у пасовищному досліді інтенсивність розкладу лляного полотна становила 69,4-76,8% (контроль – 62,5). Найвищі відсотки розкладу були на варіантах з нормою гербіциду 1,5 л/га смугою 15 см – 76,7% і з нормами 1,5 і 2,5 л/га смугою 10 см – 75,9 і 75,5% відповідно. На другий рік при контролі 64,3 на варіантах із поєднанням всівання та удобрення 82,2 - 92,3% розкладу до початкової маси. Найбільша 92,3% мікробіологічна активність зауважена на варіанті з всіванням у V-подібну канавку.

Поживність корму травостоїв сінокісного та пасовищного використання. Найвищу продуктивність сіножаті 82,9 ц/га кормових одиниць зафіксовано на варіанті, де всівання проводилося в поєднанні з внесенням N50Р45К60. При цьому забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном була оптимальною та склала 114 г у кожній і одержано найвищий по варіантах збір кормового білка 9,5 ц/га. З продуктивністю 74,2 ц/га кормових одиниць на варіанті з внесенням нітрогенізатора та Р45К60 при всіванні збір перетравного протеїну становив 7,3 ц/га, а забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном 99 г.

Найвищий 66,3 ц/га збір кормових одиниць, 9,5 і 9,2 ц/га перетравного протеїну та із забезпеченістю кормової одиниці перетравним протеїном по 143 і 139 г на кожну в пасовищному досліді отримано на варіантах з всіванням шириною підрізу 13 см нормою внесення гербіциду 1,5 і 2,5 л/га смугою 10 см на фоні N90Р45К60. Одну з найвищих забезпеченість перетравним протеїном кормової одиниці зафіксовано на варіанті з всіванням шириною підрізу 13 см нормою внесення гербіциду 1,5 л/га смугою 5 см (141 г).

В цілому по дослідах цукрово-протеїнове і співвідношення К/(Са + Mg) складалося оптимальним (0,86-1,04 і 2,2-3,3), протеїнове – вузьким (4,0-5,3), співвідношення небілкового азоту до білкового повністю задовільняло фізіологічні потреби тварин (1:3,2-4,1), Са:Р було нижчим норми годівлі ВРХ (0,47-0,65), К:Nа значно коливалося та перевищувало фізіологічну потребу тварин (11,1-17,6). Причина цього – значне нагромадження калію в кормі та зниження кількості натрію.

Економічна та біоенергетична ефективність застосування заходів відновлення вироджених травостоїв сіножатей і пасовищ

Економічна ефективність на сінокісному та пасовищному травостоях. Економічна оцінка відновленого бобово-злакового травостою показала залежність ефективності сіножаті від прийомів всівання бобових трав, грунтового внесення гноївки, внесення мінерального удобрення та нітрогенізатора.

Високі окупність 1 грн затрат 6,0 грн, рівень рентабельності 497% при низькій собівартості 1 ц кормових одиниць 8,4 грн отримано на варіанті, де всівали з одночасним внесенням нітрогенізатора та Р45К60. Всівання бобових трав без удобрення забезпечило найвищі окупність однієї гривні затрат 13,3 гривнями, рівень рентабельності – 1227%, найнижчу собівартість 1 ц кормових одиниць – 3,8 грн. При всіванні у поєднанні з внесенням N50Р45К60 собівартість склала 9,2 грн, рентабельність – 445%, а окупність – 5,5 грн. Варіанти з всіванням бобових трав у поєднанні з внесенням гноївки шириною між смугами 75 і 55 см мали окупність 5,0 і 4,6 грн, рівень рентабельності – 398 і 362%, собівартість - 10,0 і 10,8 грн.

Економічна оцінка різноманітних прийомів всівання бобових компонентів,