ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

ІМЕНІ С.З.ҐЖИЦЬКОГО

ПЛАТАНОВСЬКА

ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 619:636.4.082.42

ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОГО ГОРМОНАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ

ТА КРОВІ, ОПРОМІНЕНОЇ УФ-ПРОМЕНЯМИ, НА ВІДТВОРНУ

ФУНКЦІЮ СВИНОМАТОК

16.00.07 – ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Львів – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті біології тварин Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Шаловило Степан Григорович,

Львівська національна академія ветеринарної медицини

імені С.З. Ґжицького, завідувач кафедри технології виробництва молока і яловичини

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Чухрій Борис Миколайович, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, головний науковий співробітник лабораторії відтворення стада

доктор ветеринарних наук, професор

Харенко Микола Іванович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства і хірургії

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра акушерства та штучного осіменіння сільськогосподарських тварин

Захист дисертації відбудеться «27» вересня 2007 р о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий «23» серпня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат ветеринарних наук, доцент Салата В.З.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У вирішенні проблеми збільшення виробництва продуктів тваринництва важлива роль відводиться свинарству. Тому, протягом останніх двох десятиліть у Німеччині, Данії, Голландії, Угорщині та інших країнах зростання обсягів виробництва м’яса відбувається за рахунок інтенсивного розвитку свинарства. В Україні питома вага свинини в загальному виробництві м’яса становить близько 40 відсотків. Зростання темпів розвитку свинарства в нашій країні можливе за рахунок збільшення поголів’я свиней, підвищення їх продуктивності та широкого впровадження передових технологій розмноження тварин. Однак, на багатьох підприємствах з розведення свиней інтенсивність використання свиноматок низька – менше двох опоросів за рік, а плодючість становить 7-8 поросят за опорос. Одним із шляхів вирішення вказаної проблеми є розроблення ефективних засобів стимуляції і синхронізації статевої функції у свиноматок (Луньо Б.А., 1978; Янович Л.В., 1988; Харенко М.І., 1998; Андрушко О.Б., 1990; Шаловило С.Г. та ін. 1999; Nagai T., 1988; Бєляєв В.І. та інші, 2002). Отже, питання профілактики та ліквідації неплідності і малоплідності, а також підвищення інтенсивності використання свиноматок на даний час є актуальними для теорії і практики ведення галузі свинарства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною тематичного плану науково-дослідної роботи лабораторії фізіології та патології відтворення тварин і виконана відповідно до науково-технічної програми Інституту біології тварин УААН 2001-2005 рр.: “Дослідити фізіолого-біохімічні процеси фолікуло-, оо- і ембріогенезу та розробити способи підвищення відтворної здатності корів і свиноматок нових генотипів” (№ держреєстрації 0101U003421).

Мета та завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи було вирішення проблеми неплідності, малоплідності та збереження молодняка у спеціалізованих свинарських господарствах Чернівецької області шляхом інтенсифікації відтворення свиноматок із застосуванням гормональних методів регуляції статевої функції.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

- вивчити ефективність комплексного гормонального препарату (КГП) при гіпофункції яєчників у неплідних свиноматок;

- вивчити вплив комплексного гормонального препарату та гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові (ГУФОК) на репродуктивну функцію ремонтних свинок з метою підвищення багатоплідності при індукції першої статевої охоти;

- вивчити морфогістологічний стан репродуктивних органів та біохімічні показники крові свинок при застосуванні комплексного гормонального препарату та гетерогенної крові опроміненої ультрафіолетовими променями;

- дослідити вплив комплексного гормонального препарату та гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові на стимуляцію і синхронізацію статевої охоти у основних свиноматок.

Об’єкт дослідження: основні і ремонтні свинки великої білої породи, комплексний гормональний препарат, гетерогенна кров опромінена ультрафіолетовими променями.

Предмет дослідження: відтворна здатність свиноматок, ріст і розвиток поросят, жива маса, репродуктивні якості свиноматок, біохімічні показники крові і тканин репродуктивних органів.

Методи дослідження: фізіологічні, клінічні, морфологічні, гістологічні, біохімічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вивчено ефективність комплексного гормонального препарату при гіпофункції яєчників свиноматок.

Вивчено і науково обґрунтовано ефективність методу спрямованого вирощування ремонтних свинок та індукції статевої охоти при застосуванні комплексного гормонального препарату у 180-добовому віці з наступним осіменінням у 230-240 діб, живою масою 110-118 кг. Для об’єктивного підтвердження результатів проведено порівняння показників білкового і вуглеводного обмінів у крові та органах розмноження свинок при першому осіменінні з індукованою гормональним препаратом і фізіологічною статевою охотою.

Вперше застосовано гетерогенну ультрафіолетово опромінену кров для синхронізації статевої циклічності свиноматок. Вивчено вплив гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові на загальну резистентність організму, розвиток матки та яєчників, а також репродуктивні показники свиноматок.

Практичне значення одержаних результатів. Під дією комплексного гормонального препарату у неплідних свиноматок (з діагнозом гіпофункція яєчників) відновлюється статева циклічність, зростає запліднення від першого осіменіння.

Застосування гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові або комплексного гормонального препарату свинкам у 6-місячному віці прискорює першу статеву охоту на 20-30 діб, підвищує багатоплідність на 4,5-8,3%.

Розроблена схема синхронізації статевої циклічності основних свиноматок із застосуванням з другої доби після відлучення поросят, комплексного гормонального препарату та гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові, яка підвищує запліднення свиноматок, багатоплідність та збереження поросят до відлучення.

Матеріали дисертаційної роботи увійшли до методичних рекомендацій –“Ліквідація неплідності та малоплідності свиноматок в умовах Буковини”, затверджених Управлінням ветеринарної медицини Чернівецької облдержадміністрації 11 жовтня 2005 року, протокол №9.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем за участю наукового керівника розроблено методичні підходи до вирішення поставленої мети і завдань досліджень, самостійно виконано весь обсяг запланованих експериментальних досліджень; проаналізовано сучасні дані літератури, опрацьовано одержані результати, на основі яких сформульовано висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідали та обговорювали і отримували схвалення на щорічних підсумкових вчених радах Інституту біології тварин УААН (2002-2005), а також на: Міжнародній конференції молодих вчених „Досягнення молодих вчених у вирішенні проблеми тваринництва”( Львів, 2002); Першій міжнародній науково-практичній конференції „Стан та розвиток агропромислового виробництва в межах Єврорегіону „Верхній Прут”, (Чернівці, 2003р); Міжнародній конференції молодих вчених „Досягнення молодих вчених у вирішенні проблеми тваринництва” (Львів, 2004); Міжнародній конференції молодих вчених (Львів, 2004).

Публікації матеріалів досліджень. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових праць, з яких 5 у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України; дві методичні рекомендації, одні тези.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 151 сторінці комп’ютерного тексту. Вона складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, списку джерел літератури та додатків. Дисертація ілюстрована 41 таблицею та 17 рисунками. Список джерел літератури включає 275 найменувань, у тому числі 173 іноземних авторів.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина роботи виконана у лабораторії фізіології і патології відтворення тварин Інституту біології тварин УААН та СГВК “Агрофірма Оршівська” Кіцманського району і племзаводі “Мамалига” Новоселицького району Чернівецької області протягом 2002-2005 років.

З метою вивчення питань, які випливали із завдань дисертаційної роботи, проведено п’ять дослідів на свиноматках великої білої породи. Загальна кількість їх становила 110 голів. Виробничу перевірку завершених досліджень проведено на 150 свиноматках вказаної породи.

У першому досліді вивчали ефективність дії комплексного гормонального препарату при гіпофункції яєчників у основних свиноматок. Для цього у племзаводі “Мамалига” було сформовано за принципом аналогів (вік, жива маса) три групи свиноматок (по 10 голів у кожній), які більше 30 днів після відлучення поросят не приходили в охоту. Свиноматкам першої групи внутрішньом’язово в ділянку шиї вводили КГП у дозі 5 мл на голову з вмістом ГСЖК в 5% розчині диметилсульфоксиду 300 І.О., інозину – 10 мг, метіоніну – 30 мг, інсолвіту – 2 мл, унітіолу – 0,2 мл, цинку – 20 мг. Свиноматкам другої групи ін’єкували КГП без гормону – ГСЖК. Третій групі тварин вводили тривітамін в дозі 5 мл. На 5 добу після осіменіння у свиноматок відбирали кров з вушної вени для гематологічних і біохімічних досліджень. У цьому та в наступних дослідах репродуктивні якості піддослідних свиноматок визначали за такими показниками: багатоплідність, великоплідність, молочність, жива маса поросят при відлученні у 45-добовому віці, збереженість поросят на час відлучення.

Наступні дослідження проведені в СГВК “Агрофірма Оршівська”. Другий дослід проведений з метою вивчення дії КГП на обмінні процеси в організмі ремонтних свинок, розвиток статевих органів та їх функціональний стан. Для цього за принципом груп-аналогів (вік, жива маса) було сформовано 2 групи свинок по 10 голів у кожній (дослідна і контрольна). Для них з 4- до 6-місячного віку було підвищено рівень годівлі на 20% більше існуючих норм. Дослідній групі ремонтних свинок у 180-добовому віці внутрішньом’язово вводили КГП, контрольній – фізрозчин. На 5 добу після введення препарату відбирали кров для гематологічних і біохімічних досліджень. Для вивчення функціонального стану яєчників і матки на 5 добу після осіменіння (240 діб) проводили забій свинок (по 5 голів з кожної групи). У тканинах стінки матки і яєчників визначали показники білкового та вуглеводного обміну. Після опоросів визначали репродуктивну якість першоопоросок.

Метою третього досліду було вивчення дії КГП на стимуляцію статевої циклічності основних свиноматок після відлучення поросят. Було сформовано, за принципом аналогів, дві групи тварин (по 10 голів у кожній). Свиноматкам дослідної групи вводили КГП на другу добу після відлучення поросят. Контрольній групі – фізрозчин. На 5 добу після введення препарату в крові визначали окремі гематологічні і біохімічні показники. Після опоросу визначали репродуктивні якості за вищезгаданими показниками.

У четвертому та п’ятому дослідах вивчали вплив гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові на відтворну функцію свиноматок. Для вивчення біохімічних процесів та розвитку матки і яєчників під дією ГУФОК на ремонтних свинках провели дослід, аналогічний другому досліду. За принципом груп-аналогів було сформовано дві групи свинок у 4 місячному віці по 10 голів у кожній (дослідна і контрольна). З 4-до 6-місячного віку їм було підвищено рівень годівлі на 20% більше існуючих норм. Дослідній групі ремонтних свинок у 180-добовому віці, живою масою 70-75 кг внутрішньом’язово, в ділянці шиї, одноразово вводили ГУФОК у дозі 0,04 мл на 1 кг живої маси. Контрольним – фізрозчин.

Основою ГУФОК є гетерогенна кров, опромінена ультрафіолетовими променями з додаванням в певних пропорціях димексиду, фурациліну, залізного купоросу. До введення та на 5 добу після введення ГУФОК у свинок дослідної та контрольної груп відбирали кров для гематологічних і біохімічних досліджень. Після штучного осіменіння свинок, на 5 добу проведено забій (по 5 свинок з кожної групи) для вивчення морфологічних і гістологічних показників матки та яєчників. У тканинах стінки матки і яєчників визначали показники білкового та вуглеводного обміну. Після опоросу визначали репродуктивні якості свиноматок.

П’ятий дослід провели на основних свиноматках. Дослідній групі тварин (10 голів) на 2 добу після відлучення поросят внутрішньом’язово в ділянку шиї одноразово вводили ГУФОК у дозі 0,05мл на 1 кг живої маси. Контрольній (10 голів) – фізрозчин. В усіх дослідах свиноматок дослідних та контрольних груп осіменяли штучно спермою одних і тих же кнурів-плідників, двічі в одну охоту. Перший раз – після виявлення статевої охоти і другий – через 24 години після першого осіменіння. Виявляли свиноматок в охоті за допомогою кнура-пробника. Перегули враховували протягом періоду, який відповідає двом статевим циклам після осіменіння.

Гематологічні, біохімічні, фізіологічні, гістологічні показники визначали за наступними методами: в крові – загальний білок за біоретовою реакцією, описаною І.П.Кондрахіним та ін.(1985); вміст білкових фракцій сироватки крові методом електрофорезу на плівках із ацетату целюлози, описаним М.Д.Базарновою та ін. (1986); вміст загального кальцію сироватки крові за методом Де-Варда (1969); вміст неорганічного фосфору за Брігсом в модифікації А.Т.Усовича (1976); суму цукрів за методом W.Е.Tuweiуon у модифікації І.Д.Головацького (1961); вміст глюкози за допомогою ортотолуїдинового реактиву; вміст циркулюючих імунних комплексів за методом Ю.Л.Гриневич у модифікації Б.А.Лемперта, (1988); загальну кількість імуноглобулінів за методом В.П.Литвина, І.М.Табаря (1979); фагоцитарну активність лейкоцитів за методом В.С.Гостева (1950); бактерицидну активність сироватки крові за модифікованим методом Ю.М.Маркова (1968); загальний холестерин за методом Ілька, описаним В.Й.Скороходом, М.Б.Стефаник (1983); кількість лейкоцитів і лейкограму за підрахунками в камері Горяєва, метод описаний І.П.Кондрахіним та ін. (1985); вміст гемоглобіну та кількість еритроцитів – фотоколориметрично, за методом Е.С.Гаврилець, М.В.Демчука (1965); вміст SH-груп, за методом M.Staron та ін. (1961); активність ферментів переамінування АсАТ, АлАТ за методом Капетанакі та ін. (1962).

У тканинах стінки матки і яєчників визначали показники білкового, вуглеводного обміну: вміст розчинних білків за біуретовою реакцією; глюкозу за методом Хултмана (1959); пептози за методом Віаля (1961); активність АсАТ, АлАТ за методом К.Г.Капетанакі (1962); SH – групи за методом M. Staron та ін. (1961); вміст фосфору нуклеїнових кислот ДНК, РНК за методом А.С.Спіріна (1958); вміст суми цукрів за методом W.Е.Tuweiуon у модифікації І.Д.Головацького (1961). Гістологічні дослідження стінки рогів матки проводили відповідно до загальноприйнятих методик. Фіксацію матеріалу проводили в розчині Карнау з наступним заливанням у парафін і виготовленням гістозрізів. Фарбували одержані препарати гематоксилін – еозином. Статистичний аналіз одержаного цифрового матеріалу проводили методом варіаційної статистики з використанням таблиці Стьюдента користуючись програмою Microsoft Offісе Excel. Різницю між значеннями середніх величин вважали статистично вірогідною при * – Р<0,05; ** – Р<0,01; *** – Р<0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Ефективність застосування комплексного гормонального препарату

при гіпофункції яєчників свиноматок

Для встановлення стану органів відтворення свиноматок у племзаводі “Мамалига” було проведено акушерсько-гінекологічну диспансеризацію маточного поголів’я свиноматок: 221 основну та 56 разових. У результаті аналізу встановлено, що у зимово-весняний період причиною неплідності свиноматок була нестача в раціонах тварин протеїну, вітамінів, макро- і мікроелементів. Дані аналізу послужили основою проведення дослідження з відновлення статевої циклічності і підвищення запліднення свиноматок застосуванням КГП та тривітаміну. Як видно з таблиці 1, після введення препаратів протягом 21 доби у першій дослідній групі статева охота наставала у 10 свиноматок (100%), у другій та третій відповідно 9 і 5 тварин (90; 50%).

Таблиця 1

Настання статевої охоти у свиноматок після застосування препаратів

Групи свиноматок | Препарат | К-ть тварин | Кількість виявлених в охоті тварин після введення препаратів, за період (діб) | % запліднення від першого осіменіння

2-3 | 4-5 | 6-7 | 8-9 | 10-12 | 13-21

Дослідна-1 | КГП | 10 | 2 | 3 | 2 | 2 | 1 | - | 70

Дослідна-2 | КГП без ГСЖК | 10 | 2 | 4 | 3 | - | - | - | 55,5

Дослідна-3 | тривітамін | 10 | - | - | - | - | 2 | 3 | 40

Найбільше запліднилося свиноматок після першого осіменіння при застосуванні КГП – 70%. Значно нижчий відсоток запліднення – 55,5 відмічено у тварин другої групи і найнижчий був при використанні тривітаміну – 40%. Аналіз наведених даних дає підставу вважати про стимулюючу дію не лише гормону ГСЖК, але й комплексу біологічно активних речовин, які містить КГП (інозин, метіонін, інсолвіт, унітіол, цинк).

Біохімічний аналіз крові після введення препарату вказує на зростання вмісту загального білка у свиноматок першої дослідної групи на 18,9%, другої – на 10,9%, порівняно з третьою групою тварин. Аналогічний стан спостерігається у зростанні показників фракційного складу білків, зокрема підвищений вміст г-глобулінів у тварин першої і другої групи на 21,4% (р<0,01) та 16,9% (р<0,05). Збільшення вмісту білка та його фракцій у першій та другій дослідних групах свиноматок після введення КГП, очевидно, зумовлене дією біологічно активних речовин, що входять до його складу, та антигенними властивостями ГСЖГ. Також у тварин першої і другої груп порівняно з третьою відмічено збільшення на 17,6-16,0% кількості еритроцитів та на 18,5-17,2% гемоглобіну, що свідчить про посилення гемопоезу та покращення обмінних процесів.

Введення КГП свиноматкам сприяло зростанню економічно важливого показника – багатоплідності. У першій дослідній групі тварин багатоплідність становила 10,8±0,90, що на 5,8% перевищила показники другої дослідної – 10,2±0,57 і на 16,1% – третю дослідну групу свиноматок (9,30±1,20). У свиноматок другої групи, яким вводили КГП без ГСЖК, число поросят при народженні більше порівняно з третьою на 9,7%. Крім того, від першої та другої груп свиноматок народжувалися поросята з більшою живою масою. Якщо в третій групі вона становила 1,01±0,27 кг, то в другій 1,15±0,32 кг, а у першій 1,09±0,01 кг. Отже, у першій і другій групах великоплідність була вищою відповідно на 7,9% та 13,9%. Збільшення живої маси поросят при народженні сприяло кращому їх росту до відлучення. Так, у поросят, які народились від свиноматок другої групи, порівняно з третьою групою жива маса у 45-добовому віці була вищою на 6,3%, а у поросят першої – на 9,5%. Збереженість приплоду до відлучення у першій групі також була вищою порівняно з третьою групою на 5,2%, у другій групі на 4,8%.

Таким чином, введення комплексного гормонального препарату, свиноматкам з гіпофункцією яєчників, які не приходять в охоту більше 30 діб після відлучення поросят, не тільки сприяє відновленню статевої циклічності і настанню статевої охоти, але й в подальшому позитивно впливає на репродуктивну якість тварин, що проявляється збільшенням багатоплідності, великоплідності, кращим ростом і розвитком поросят до відлучення.

Методи стимуляції плодючості першоопоросок

Підвищений рівень годівлі піддослідних свинок з 4- до 6-місячного віку на 20% більше від існуючих норм сприяв досягненню живої маси тварин до парувального віку на рівні 110-118 кг, що відповідає стандарту породи І класу і класу еліта.

Внутрішньом’язове введення КГП свинкам дослідної групи у 6-місячному віці забезпечило стимуляцію їх першої статевої охоти на 4-5 добу після ін’єкції і ритмічність прояву статевих циклів до парувального віку. Свинки контрольної групи почали спонтанно приходити в охоту перший раз – на 15-20 діб пізніше, і ритмічності прояву статевих циклів у них не спостерігалося.

Введення КГП сприяло підвищенню у крові вмісту гемоглобіну, у тварин дослідної групи даний показник становив 88,4±2,5 проти контрольної – 81,0±0,8 г/л (р<0,05). Збільшення кількості гемоглобіну на 9,1% вказує на інтенсивніший гемопоез у дослідних тварин. Отримано вірогідні дані щодо підвищення загального білка сироватки крові у дослідній групі тварин на 5,8 %.

У дослідній групі показники активності АсАТ і АлАТ були на рівні 1,60±0,07 мкмоль/г та 1,18±0,39 мкмоль/г відповідно. В контрольній групі відмічено нижчу активність амінотрансфераз АсАТ – 1,42±0,54 мкмоль/г та АлАТ – 1,02±0,57 мкмоль/г. Підвищення активності АсАТ на 12,6% та АлАТ – на 15,7% після застосування КГП вказує на активацію енергетичних та пластичних процесів у організмі.

Загальна кількість імуноглобулінів у сироватці крові та циркулюючих імунних комплексів вища у дослідній групі свинок порівняно з контрольними відповідно на 17,8 і 16,8 (р<0,05). Також відмічено збільшення в сироватці крові вмісту SH-груп на 9,3%, загального холестерину – на 11,8%, суми цукрів – на 2,3%, однак ці показники не є вірогідними.

Морфогістологічні дослідження матки та яєчників свинок на 5 добу після осіменіння показали, що у дослідних тварин статеві органи мали кращий розвиток порівняно з контрольними. У них виявлено на 3,2% більшу масу яєчників порівняно з свинками контрольної групи. Це залежить від кількості і ступеня розвитку фолікулів. Кількість неовульованих фолікулів у свинок, в дослідній групі була меншою (3,8±0,58) порівняно з контрольною (4,4±0,6). Цей факт, ймовірно, пов’язаний із значною овуляцією зрілих (третинних) фолікулів дослідної групи свинок, оскільки кількість жовтих тіл у обох яєчниках була більшою у дослідної групи на 47,2% порівняно з контрольною.

При морфологічній оцінці матки виявлено, що її маса у дослідних свинок була на 10,5% більшою за рахунок кращого розвитку рогів, яйцепроводів та тіла. Відмічено вірогідне збільшення довжини правого рога матки (р<0,001). Збільшення довжини рогів матки свідчить про кращу їх підготованість до виношування плодів. Застосування КГП стимулювало кращий розвиток покривного і залозистого епітелію стінки матки та кількості маткових залоз. Вказані показники у дослідних тварин були вірогідно вищими (р<0,001) порівняно з контрольними свинками.

Більшій кратності приходу в охоту до осіменіння внаслідок застосування КГП, сприяло інтенсивніше протікання обмінних процесів у тканинах матки та яєчників дослідних тварин (табл. 2). У них вірогідно зросли показники АсАТ, АлАТ, РНК, ДНК, SH-груп. Вміст загального білка у стінці матки перевищував контроль на 10,2%, у яєчниках – на 12,7%. Поряд зі зростанням показників білкового обміну в тканинах органів розмноження свинок відмічено підвищення вуглеводного обміну, зокрема вірогідне збільшення суми цукрів у стінці матки і яєчниках (р<0,001, р<0,01), а також незначне зростання глюкози на (5,2-3,0%) та пентоз на (6,9-2,0%), що вказує на позитивний вплив КГП на посилення вуглеводного обміну в організмі тварин.

При дослідженні репродуктивних якостей встановлено вищу молочність у дослідних свиноматок – 52,21± 0,64 кг, що на 4,1% більше, ніж у контрольних. Це, в свою чергу, позитивно вплинуло на ріст і розвиток поросят. Середня жива маса їх при відлученні у 45-добовому віці була 10,7±0,86 кг, в той час як поросята від контрольних свиноматок мали живу масу на 16,3% меншу – 9,2±0,58 кг. У дослідних тварин багатоплідність при першому опоросі становила 10,4±0,75 поросят проти 9,6±0,74 у свиноматок контрольної групи, що на 8,3 % більше. Жива маса поросят при народженні теж була більшою на 9% у свиноматок дослідної групи 1,09±0,92 кг проти 1,0±0,24 кг у контрольної. У свиноматок дослідної групи збереження поросят при відлученні становило 90,4%, що на 5% більше порівняно з контролем.

Таблиця 2

Біохімічні показники матки та яєчників піддослідних свинок

на масу сухої тканини (M±m, n=10)

Показники | Досліджувана

тканина | Групи тварин

контрольна | дослідна

АсАТ, мкмоль/г | стінка матки | 754,80±23,26 | 912,01±26,69**

яєчники | 1062,00±20,61 | 1488,02±29,69***

АлАТ, мкмоль/г | стінка матки | 24,80±1,96 | 35,80±1,91**

яєчники | 28,40±1,61 | 47,20±2,58***

ДНК, мг% фосфору | стінка матки | 3,95±0,33 | 4,63±0,18

яєчники | 5,26±0,32 | 6,57±0,16**

РНК, мг% фосфору | стінка матки | 14,61±1,48 | 16,97±0,48

яєчники | 20,52±1,34 | 24,07±1,15**

Сума цукрів, мг%/г | стінка матки | 335,81±26,03 | 555,80±24,84***

яєчники | 485,80±25,13 | 632,42±18,34**

Глюкоза, мг% | стінка матки | 336,74±11,97 | 354,24±25,94

яєчники | 392,18±13,74 | 404,160±14,58

Пентози, мг% | стінка матки | 162,45±9,49 | 173,60±3,43

яєчники | 209,80±1,37 | 214,20±3,57

Вміст вільних SH-груп, мкг/г | стінка матки | 122,00±24,82 | 167,38 ±16,72

яєчники | 255,42±12,06 | 456,30±21,77***

Вміст загального білка, мг% | стінка матки | 4,21±2,70 | 4,64±17,86

яєчники | 5,24±1,62 | 5,91±1,02

Застосування комплексного гормонального препарату для стимуляції і синхронізації статевої охоти основних свиноматок

Проведеним аналізом відтворення свинопоголів’я в СГВК “Агрофірма Оршівська” виявлена різниця у приході в охоту свиноматок після відлучення поросят у різні пори року. У весняно-літній період із 66 тварин протягом 22 діб статева охота настала у 53,0 %, а в осінньо-зимовий – із 68 свиноматок статеве збудження виникло у 66,1%. У решти 47-33,9% свиноматок період від відлучення до осіменіння тривав понад 30 діб. Зменшення кількості приходу в охоту свиноматок у весняно-літній період пов’язане з підвищенням температури довкілля вище 20С, що є стресовим фактором при розмноженні тварин. У зв’язку з цим, для підвищення плодючості свиноматок нами був застосований КГП на 2 добу після відлучення поросят. Внутрішньом’язове введення препарату основним свиноматкам забезпечило настання статевої охоти у 100% свиноматок протягом 21 доби, а в контрольній групі за цей період прийшло в охоту лише 60% тварин.

Застосування КГП свиноматкам призвело до вірогідного підвищення вмісту білка в крові на 15,1% (р<0,01) з одночасним збільшенням кількості імуноглобулінів на 25% та циркулюючих імунних комплексів на 24,2% (табл. 3). Активність АсАТ і АлАТ у дослідних тварин, порівняно з контрольними свиноматками, зросла на 31,7% і 19,1%, а вміст SH-груп підвищився на 7,9%. Таким чином КГП проявляє властивості індуктора синтезу білка, а його дія скерована на відновлення функцій клітин органів відтворення.

Таблиця 3

Гематологічні та біохімічні показники крові піддослідних свиноматок

(M±m, n=10)

Показники | Групи свиноматок

контрольна | дослідна

Загальний білок, г/л | 70,08±0,91 | 80,68±1,07***

Імуноглобуліни, ум.о. | 2,8±0,27 | 3,5±0,37

Циркулюючі імунні комплекси (од) | 86,6±5,25 | 107,6±4,50**

Сульфгідрильні групи, мкг SH-груп в 1 мл | 4,28±0,21 | 4,62±0,28

Активність АсАТ, мкмоль/л | 15,78±4,91 | 20,79±3,41

Активність АлАТ, мкмоль/л | 13,12±0,52 | 15,63±1,20

Загальний холестерин в сироватці крові, ммоль/л | 1,99±0,11 | 2,26±0,59

Глюкоза, мг% | 89,99±5,19 | 97,20±1,87

Сума цукрів, мг% | 96,58±0,92 | 105,01±4,26

Гемоглобін, г/л | 101,80±0,31 | 112,23±0,52***

Еритроцити, *1012/л | 5,82±0,16 | 6,62±0,19**

Під дією КГП теж відбувається забезпечення належного рівня метаболізму вуглеводами, про що свідчить збільшення концентрації суми цукрів на 8,7% і глюкози – на 8,0% у свиноматок дослідної групи порівняно з контрольними тваринами. Також відмічено збільшення кількості гемоглобіну на 10,2% (р<0,001) та підвищення кількості еритроцитів на 13,7% (р<0,01) в крові тварин дослідної групи, що вказує на активацію гемопоезу та рівня обмінних процесів у тварин дослідної групи.

При аналізі репродуктивних якостей свиноматок отримано вірогідні дані у дослідних тварин за багатоплідністю (р<0,001), живою масою поросят при відлученні у 45-денному віці (р<0,05) та кількістю поросят при відлученні (р<0,001). Збереження поросят у дослідних свиноматок також було вищим порівняно з контрольними тваринами на 1,5%.

Вплив гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові

на відтворну функцію свинок

З метою стимуляції ремонтним свинкам у ранньому віці статевого циклу, підвищення запліднення яйцеклітин, збільшення багатоплідності, великоплідності та для кращого росту і розвитку приплоду у 6-місячному віці свинкам внутрішньом’язово вводили ГУФОК.

Після ін’єкції ГУФОК у дослідній групі свинок спостерігалося підвищення середньодобового приросту. За перший місяць після введення опроміненої крові він становив 743 г, у контрольній – 622 г. Тенденція збільшення приростів у дослідній групі зберігалась і у наступні місяці.

Окрім підвищення живої маси, у 70% свинок на 2-4 добу після ін’єкції ГУФОК виникло статеве збудження. У другий статевий цикл у свинок даної групи синхронізація статевих циклів не пройшла, але до парувального віку понад 80% тварин мали 3-4 статеві охоти, в той час як у контрольній групі до цього періоду лише у 2 тварин (20%) настало три статеві охоти.

При гематологічних і біохімічних дослідженнях крові у тварин дослідної групи порівняно з контрольною встановлено зростання кількості лейкоцитів на 11%, фагоцитарної активності на 16,4% (р<0,001), бактерицидної активності сироватки крові на 13,2%, вмісту загального білка – на 8% (р<0,05) та гамма-глобулінів – на 15,5% (р<0,001), що вказує на підвищення загальної резистентності організму тварин.

Морфологічними дослідженнями репродуктивних органів свинок проведеними на 5 добу після осіменіння встановлено збільшення у тварин дослідної групи, порівняно з контролем, маси матки на 6,2%, довжини рогів матки: лівого – на 14,7%, правого – на 30,6% (табл. 4). Гістологічні дослідження стінки рогів матки піддослідних свинок показали збільшення у дослідних тварин кількості маткових залоз на 138,7% (р<0,001), підвищення висоти покривного епітелію на 59,3% (р<0,01) порівняно з контрольною групою та висоти залозистого епітелію на 11,9% (р<0,05), що свідчить про підвищення функціонального стану слизової оболонки матки у тварин, яким вводили ГУФОК.

При вивченні вмісту окремих біохімічних показників у стінці матки і яєчниках свинок на 5 день після осіменіння встановлено, що у дослідних тварин їх вміст (SH-групи, АсАТ і АлАТ, РНК, ДНК, розчинні білки, глюкоза, пентози) був вірогідно вищим порівняно з контрольними свинками. Це вказує на більшу інтенсивність обмінних процесів у органах розмноження та цілому організмі.

Введення ГУФОК свинкам у віці 180 діб сприяло після їх опоросу збільшенню багатоплідності на 4,5%, великоплідності на 12%. Жива маса поросят при відлученні у 45-добовому віці була вищою у дослідних свиноматок і становила 9,5±0,80 кг, що на 7,9% більше ніж у поросят контрольної групи тварин. Кількість поросят при відлученні також була більшою у дослідній групі на 7,6%, збереженість поросят – на 2,7%.

Таблиця 4

Морфогістологічні показники репродуктивних органів свинок (M±m, n=10)

Показники | Групи тварин

контрольна | дослідна

Маса яєчників, г

правого

лівого | 6,24±0,12

3,14±0,24

3,10±0,36 | 7,76±0,38**

3,78±0,28**

3,98±0,23

Маса матки, г | 363,87±12,80 | 386,57±15,1

Довжина рогів матки, см

правого

лівого |

97,88±0,94

114,72±1,50 |

127,86±4,80***

131,64±5,81*

Кількість маткових залоз, шт. | 6,20±0,37 | 14,8±0,96***

Висота покривного епітелію стінки матки, мкм | 2445,0±131,47 | 3897,2±302,46**

Висота залозистого епітелію, мкм | 2614,6±81,07 | 2927,6±95,16*

Стимуляція репродуктивної системи основних свиноматок введенням гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові

Внутрішньом’язове введення ГУФОК основним свиноматкам на другу добу після відлучення поросят простимулювало статеву охоту на 5-21 добу у 80% тварин, тоді як у контрольній групі за аналогічний період прийшли в охоту 60% тварин.

Після першого осіменіння тварин у дослідній групі поросними стали 70% свиноматок, у контрольній – 60%.

При аналізі репродуктивних показників піддослідних свиноматок вірогідної різниці між групами тварин не встановлено. Спостерігалась лише тенденція до збільшення багатоплідності, великоплідності та збереження поросят у тварин дослідної групи порівняно з контрольною відповідно на 2,1-4,1% і 3,3%.

Економічна ефектвність застосування КГП

та ГУФОК основним свиноматкам

Визначення економічної ефективності від застосування КГП та ГУФОК з метою стимуляції статевої охоти у основних свиноматок вивчали у СГВК “Агрофірма Оршівська”. Для цього порівнювали початкові показники, а саме: тривалість у свиноматок періоду від відлучення поросят до осіменіння, кількість отриманих поросят, умовний прибуток та інші.

У контрольних тварин невиробничий період, тобто час від відлучення до запліднення, становив 28 діб (з врахуванням перегулів свиноматок). У групі свиноматок, яким ін’єктували КГП, цей період становив 12 діб, а при введенні ГУФОК – 14 діб. За існуючою технологією в господарстві протягом року отримали 1,9 опоросу на свиноматку, а при застосуванні КГП від дослідних свиноматок 2,1 опоросу (підсисний період в обох випадках був однаковий – 45 діб). Собівартість одного поросяти у дослідній групі нижча на 23,1 грн. порівняно з контрольною групою, навіть з додатковими витратами на введення комплексного гормонального препарату (вартість дози 18 грн.), яке в даному випадку становило 39,6 грн. на свиноматку на рік. Умовний прибуток на рік від однієї контрольної свиноматки склав 542 грн., від дослідної – 1581 грн., звідси додатковий прибуток на одну дослідну свиноматку становив 1039 грн.

У контрольній групі тварин протягом року від однієї свиноматки отримано 16,15 поросяти, а при застосуванні ГУФОК – 18,90 поросяти. При вирощуванні поросят до відлучення отримано в контрольній та дослідній групах відповідно 153,4 і 185,2 кг живої маси на рік.

При розрахунку собівартості одного поросяти в дослідній групі враховували також вартість ГУФОК на рік, яка становила 10,78 грн. Умовний прибуток на одну дослідну свиноматку при застосуванні ГУФОК склав 909 грн. при 542 грн. у контрольній, а додатковий прибуток – 367 грн.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично обґрунтовано і практично підтверджено доцільність застосування комплексного гормонального препарату та гетерогенної крові, опроміненої ультрафіолетовими променями для підвищення відтворної здатності і продуктивних якостей ремонтних свинок і основних свиноматок.

1. Введення комплексного гормонального препарату неплідним свиноматкам, у яких статева охота не проявлялась понад 30 діб, сприяє збільшенню в крові рівня білка на 18,9-10,9%, кількості еритроцитів – на 17,6-16,0%, гемоглобіну – на 18,5-17,2%, забезпечує вірогідне збільшення г-глобулінів (р<0,05, р<0,001), багатоплідності – на 16,1-9,7% та підвищення живої маси поросят при відлученні у 45-добовому віці на 6,3-9,5% порівняно з групою свиноматок, якій застосували тривітамін.

2. Вирощування ремонтних свинок за умови підвищеного на 20% рівня годівлі більше існуючих норм з 4- до 6-місячного віку та одноразова ін’єкція у 180-добовому віці комплексного гормонального препарату або гетерогенної крові, опроміненої ультрафіолетовими променями, забезпечує протягом 10 діб після застосування 100% прояву у тварин статевої охоти, і в подальшому спостерігається нормальний перебіг статевих циклів. До часу першого осіменіння у віці 240 діб у таких свинок настає 3-4 статевих цикли, у контрольних – лише один.

3. Введення комплексного гормонального препарату ремонтним свинкам у 180-добовому віці супроводжується вірогідним збільшенням у крові загального білка, активності амінотрансфераз, циркулюючих імунних комплексів (р<0,05).

4. Внутрішньом’язове введення препарату ремонтним свинкам у віці 180 діб викликає у стінці матки і яєчниках вірогідне підвищення вмісту ДНК, РНК, вільних SH-груп, суми цукрів, активності амінотрансфераз АсАТ, АлАТ (р<0,001) та збільшення кількості маткових залоз, висоти покривного і залозистого епітелію матки, що вказує на посилення функціональної активності репродуктивних органів.

5. Застосування комплексного гормонального препарату або гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові свинкам у 6-місячному віці забезпечує інтенсивніший розвиток статевих органів, що супроводжується збільшенням маси матки на 10,5-6,2%, яєчників – на 3,2-24,3%, кількості жовтих тіл в яєчниках – на 47,2-30,2% та зменшенням кількості неовульованих фолікулів, що свідчить про високу фізіологічну активність вказаних засобів на стимуляцію функції репродуктивних органів тварин.

6. Внутрішньом’язова одноразова ін’єкція ремонтним свинкам у 6-місячному віці комплексного гормонального препарату або гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові в подальшому покращує процеси фолікулогенезу, сприяє підготовці органів розмноження до запліднення яйцеклітин та забезпечує підвищення багатоплідності свиноматок на 8,3-4,5%, великоплідності – на 9-12%, збільшення живої маси поросят при відлученні у 45-добовому віці – на 16,3-7,9% та збереження поросят – на 5,0-2,7%.

7. При застосуванні комплексного гормонального препарату основним свиноматкам на другу добу після відлучення поросят вірогідно збільшується у крові вміст загального білка, імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів, глюкози (р<0,001), еритроцитів, гемоглобіну (р<0,05). При цьому підвищується запліднення свиноматок на 20%, багатоплідність – на 22,2% (р<0,001), великоплідність – на 1,7%, збільшується жива маса поросят при відлученні у 45-добовому віці на 11%, і збереження поросят – на 1,5% порівняно з контрольними тваринами.

8. Внутрішньом’язове введення гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові свиноматкам на другу добу після відлучення поросят сприяє синхронному настанню статевої охоти, підвищенню запліднення на 10%, збільшенню багатоплідності і великоплідності відповідно на 2,1-4,1%.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для профілактики малоплідності у основних свиноматок та підвищення їх плодючості, запліднення, великоплідності, збереження приплоду пропонується на другу добу після відлучення поросят проводити стимуляцію статевої охоти комплексним гормональним препаратом у дозі 5 мл/гол або гетерогенною ультрафіолетово опроміненою кров’ю з розрахунку 0,05 мл на 1 кг живої маси.

2. З метою раннього використання ремонтних свинок у відтворному циклі, підвищення багатоплідності, великоплідності рекомендується інтенсивне вирощування їх з 4- до 6-місячного віку шляхом підвищення рівня годівлі на 20% більше від існуючих норм та одноразове внутрішньом’язове введення комплексного гормонального препарату у віці 6 місяців у дозі 5 мл наступного складу: ГСЖК в 5% розчині диметилсульфоксиду – 300 І.О., інозину – 10 мг, метіоніну – 30 мг, унітіолу – 0,2 мл, інсолвіту – 2 мл, цинку – 20 мг або гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові в дозі 0,04 мл на 1 кг живої маси. Осіменіння свинок проводити у 3-4 статеву охоту у віці 8 місяців за живої маси їх 110-118 кг.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Андрушко О.Б, Шавкун В.Ю., Шаловило С.Г., Шаран М.М., Пасіцький М.Д., Платановська І.В. Біологічна дія і ефективність препарату для стимуляції охоти у свиноматок // Біологія тварин. – Львів, 2003. – Т. 5, №1-2 – С. 330-336. (Дисертантка організувала і провела лабораторні дослідження, опрацювала та узагальнила отримані результати, підготувала роботу до друку).

2. Платановська І.В. Вплив рівня годівлі та індукції статевої зрілості у свинок на окремі біохімічні показники крові // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН. – Львів, 2004. – Вип. 5, №1-2. – С. 155-157.

3. Платановська І.В. Функціональний стан органів розмноження у свинок при різному рівні годівлі та гормональній індукції першої статевої охоти // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. – Львів, 2004. – Т. 6, Ч. 4, №2. – C. 71-77.

4. Андрушко О.Б., Кичун І.В., Шаран М.М., Ясницький Р.С., Платановська І.В. Клінічні і теоретичні аспекти гормономодулюючої терапії ановуляторних циклів у свиноматок //