ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РОЖДЕСТВЕНСЬКА Наталія Валеріївна

УДК 811.161.1: 81’367

СИНТАКСИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ РОСІЙСЬКОМОВНИХ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТЕЛЕНОВИН (РОЗЧЛЕНОВАНИЙ ДИСКУРС)

Спеціальність 10.02.02 – російська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Дніпропетровськ – 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропет-ров-сько-го національного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

СТОЛЯРОВА Любов Прохорівна,

Дніпропетровський національний університет,

завідувач кафедри лінгвістичної підготовки іноземців

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

РУДЯКОВ Олександр Миколайович,

Таврійський національний університет
ім. В. І. Вернадського,

завідувач кафедри російської мови

кандидат філологічних наук, доцент

КЛОЧКО Олена Олександрівна,

Академія митної служби України,

начальник кафедри удосконалення

мовної підготовки

Провідна установа: Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка,

кафедра російської мови, Міністерство освіти і науки

України, м. Київ

Захист відбудеться 20 червня 2002 р. о 12 годині на за-сі-дан-ні спеціа-лі-зо-ва-ної вченої ради К 08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового сту-пе-ня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському на-ціо--нально-му уні-вер-ситеті за адресою: 49025, м. Дніпропетровськ, вул. Наукова, 13, корп. 1, філологічний факультет, ауд. 804.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дні-про-пет-ровсько-го на-ціонального університету за адресою: 49025, м. Дніпропетровськ, вул. Наукова, 13.

Автореферат розісланий 20 травня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук, доцент М. С. Ковальчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Для російської мови останнього десятиліття ХХ ст., яка відображає у своєму “дзеркалі” нову суспільно-політичну й економічну ситуацію, характерні процеси, що призводять до змін у структурі й змісті багатьох жанрів мовлення, до їх перерозподілу на шкалі значущості й вживання. В основі реферованого дослідження – матеріали телепередач лише одного жанру – новин, що мають наймасовішу глядацьку аудиторію порівняно з іншими жанрами телепередач. Це один з аргументів актуальності запропонованого дослідження.

Наука допускає різні підходи до дослідження будь-якого предмета, якщо воно мотивоване властивостями того, що підлягає вивченню. Ось чому всяке дослідження перш за все вирішує проблему обґрунтування обраного ракурсу свого об’єкта.

Теоретичні пошуки лінгвістики так чи інакше пов’язані з поняттям “дискурсу”, який обумовлений “лінгвістичним поворотом” інтелектуальної думки взагалі. У лінгвістиці нині формується навіть новий напрям – критичний аналіз дискурсу і критична лінгвістика, в межах якого суспільно-політичні теленовини розглядаються як особливий вид дискурсу, як сфера діяльності, що має свій особливий, складний код, обумовлений специфікою телевізійного мов-лення взагалі. Дискурс новин – це складне комунікативне явище, що містить і суспільно-політичний контекст, і специфіку його виконання, і корпус особ-ли-во-го типу текстів (дикторські новини й прямі телерепортажі), що на-ле-жать до спе-ци-фічної соціокультурної діяльності, й особливий тип використання мови; це уні-кальне утворення з огляду на свою, образно кажучи, миттєвість, має, безу-мов-но, свій мовленнєвий ефект і специфіку композиції.

Разом з тим варто зазначити, що лінгвістичний аспект діяльності засобів ма-сової інформації (ЗМІ) – газет, радіо, телебачення – являє собою важливу і по-рівняно нову проблему в мовознавстві, яка розв’язується у більшості ви-пад-ків традиційним дослідженням інтонаційних, лексичних, стилістичних і син-та-ксич-них особливостей відповідних текстів (Ю. О. Арешенков, О. Й. Багмут,
Д. Х. Баранник, Т. О. Бровченко, Г. Я. Бубнов, М. К. Грабовський, М. С. Ко-валь-чук, С. В. Светана, Г. Я. Солганик, Є. Ф. Тарасов та ін.). Все ж перш за все на за-соби масової комунікації було чітко орієнтовано поняття дискурсу. І якщо його загальні дефініції й класифікації привернули велику увагу й одержали ши-ро-ке трактування вчених, які працюють у різних галузях науки (Н. Д. Ару-тю-но-ва, Р. Водак, М. В. Всеволодова, Л. М. Землянова, Л. Ю. Іванов, І. П. Ільїн,
Н. М. Миронова, Ю. С. Степанов, Н. І. Формановська), то дискурс новин, саме як дискурс, був досліджений лише на рівні газетних текстів.

Панування суспільних наук у дослідженні засобів масової інформації при-зве-ло до концентрації уваги переважно на економічних, політичних, соціальних чи психологічних аспектах обробки текстів новин, а їх суть як власне мов-лен-нє-вих повідомлень з їх організацією й специфічними властивостями залишалась до певного часу на периферії. Це пояснюється перш за все складністю про-ве-ден-ня власне лінгвістичних досліджень, зокрема синтаксичних, що вимагає і спеціальної апаратури, і спеціальних зусиль для формування корпусу текстів новин. Ось чому можна зустріти лише загальні зауваження такого плану: ряд теленовин є найменш синтаксично стійким і струнким, що поповнюється за рахунок так званого “синтаксису зображення” (С. В. Светана).

При цьому доводиться визнати, що такі й подібні висловлювання – це сфера традиційного синтаксису, що орієнтований перш за все на речення як на самостійне мовленнєве ціле. Дискурсний аналіз теленовин конституюється вже іншою вимогою, згідно з якою для здійснення адекватного опису лінгвістичної структури та її елементів необхідно вийти за межі речення на рівень контексту, тексту або, ширше, дискурсу. Звичайно, розуміння і синтаксису, і синтаксичної організації стає у цій ситуації іншим.

Синтаксична специфіка дискурсу теленовин – це не структурна специфіка ре-чень, що організують відповідний текст, це навіть не структурна організація те-ксту як такого, а структурна специфіка окремого інформаційного блоку но-вин, до якого входять різножанрові тексти, об’єднані однією темою, але пред-став-лені різними суб’єктами повідомлень: анонс теленовин – повідомлення дик-тора – повідомлення кореспондента. І такі блоки у межах однієї передачі ви-ко-ристовуються як найбільш ефективні, а тому названа триєдність ін-тер-пре-тується як нормативний дискурсний ланцюжок, який у певних ситуаціях може ре-дукуватися (редукований дискурсний ланцюжок) або, навпаки, розширю-ва-ти-ся (розширений дискурсний ланцюжок). Зважаючи на таку специфічну орга-ні-за-цію, дискурс телевізійних новин характеризується як розчленований, як така особ-лива лінгвістична будова, в якій цілісна, завершена інформація формується у вигляді зв’язного тексту з окремих, лише відносно самостійних інформа-тив-них фрагментів, представлених і озвучених в ефірі диктором і кореспондентом. То-му синтаксична організація суспільно-політичних теленовин інтерпретується з позицій специфіки побудови інформаційних блоків як конструктивних утво-рень, як кількісно різноманітних компонентів дискурсних ланцюжків, що реп-ре-зентують власне дискурс новин. У межах однієї передачі новин функціонує група інформаційних блоків, представлених різними за кількістю компонентів дискурсними ланцюжками. Мало того, прямо стверджується, що лінгвістика і навіть останні розробки аналізу дискурсу відіграють поки що незначну роль у дослідженні масової комунікації (Р. Лонгакр). Однак такий опис дуже важ-ли-вий, оскільки телевізійні новини через їх підвищене функціональне наван-та-жен-ня вимагають чіткої організації, бо ефективність комунікації значною мірою обумовлена інформативним узгодженням і взаємодоповненням по-відом-лень диктора і кореспондента. Це ще раз підтверджує актуальність обраної нами проблематики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-та-цій-не дослідження виконане в межах комплексної програми науково-дослідної робо-ти кафедри лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропетровського націо-наль-ного університету “Комунікативно-функціональні й прагматичні аспекти опису мови” (реєстраційний номер 1486).

Метою дисертаційного дослідження є опис суспільно-політичних телено-вин і телерепортажів, що являють собою дискурс новин, точніше, розчле-но-ваний дискурс з його специфічними компонентами, варіанти яких утворюють різні за обсягом інформації та ступенем її важливості дискурсні ланцюжки.

Досягнення названої мети передбачає вирішення таких завдань: –

уточнити розуміння дискурсу як лінгвістичної категорії;–

з’ясувати специфіку телевізійного мовлення з лінгвістичних позицій;–

визначити суспільно-політичні теленовин як особливий вид дискурсу;–

виділити й описати типи дискурсних ланцюжків у теленовинах;–

обґрунтувати логічність введення поняття “розчленований дискурс” і виділити його основні компоненти;–

представити основні компоненти суспільно-політичних теленовин.

Об’єктом дослідження є російські тексти суспільно-політичних те-ле-но-вин. Нами зібрано і проаналізовано приклади з програм каналів російського (ОРТ, РТР, НТВ) та українського (Інтер – “Подробности”) телебачення від по-чат-ку 2000 р. по лютий 2002 р.

Предмет дослідження – розчленований дискурс суспільно-політичних теленовин як фактор, що обумовлює характер інформативного блоку новин, їх формат, змістову і комунікативну значущість.

Методи дослідження визначаються специфікою матеріалу, а також метою і завданнями його дослідження. У роботі використано описовий метод і метод мо-делювання. Методологічна основа – категорії загального і часткового, еле-мен-тів і структури, зв’язності, системності, співвідносності та ін.

Наукова новизна дослідження: –

у роботі продовжено дослідження дискурсу як лінгвістичного об’єкта;–

запропоновано інтерпретацію суспільно-політичних теленовин як особ-ли-во-го виду дискурсу у системі дискурсів;–

виділено основні компоненти телевізійних новин, що функціонують як дикторські новини і прямі кореспондентські репортажі;

– введено поняття “розчленований дискурс” у телевізійних новинах з ви-зна-ченням його структурних елементів, варіанти яких породжують різноманітні дискурсні ланцюжки, що репрезентують власне дискурс теленовин;

– сформовано систему з конструктивно різних дискурсних ланцюжків, що функціонують у межах однієї передачі новин і складають її цілісну структуру.

Теоретичне значення роботи полягає у подальшій розробці загальних проб-лем синтаксису сучасної російської мови, у прогнозуванні актуальних, пер-спективних шляхів розвитку синтаксичної науки, у доповненні відомостей, що стосуються визначень дискурсу як лінгвістичної категорії. Виділені тексти те-леновин і описана специфіка синтаксичної організації дискурсу новин дають багатий матеріал для уточнення наших знань про об’єкт опису, який необ-хідний перш за все і для системи синтаксису, і для системи стилістики.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання її ма-те-ріа-лів у лекційних курсах і на практичних заняттях із синтаксису і стилістики су-часної російської мови, мови засобів масової інформації, на спецсемінарах з вив-чення сучасного публіцистичного мовлення, у практиці підготовки випуску теленовин, у журналістській практиці.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні результати дослідження доповідались на міжнародній конференції “Наука і освіта’99” (Київ – Дніпропетровськ, 1999), на міжвузівській науково-прак-тичній конференції “Актуальные проблемы обучения иностранных сту-ден-тов” (Дніпропетровськ, 2002), на підсумкових наукових конференціях про-фе-сор-сько-викладацького складу Дніпропетровського національного університету (2001, 2002 р.).

Дисертацію у цілому й окремі її розділи обговорювали на засіданнях кафедри лінгвістичної підготовки іноземців ДНУ.

Зміст дисертації відображено в 4 статтях і 2 тезах наукових доповідей.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів основ-ної частини, висновків, списку використаної літератури (152 найменування). Загальний обсяг роботи – 169 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступній частині обґрунтовується вибір теми наукової роботи, її ак-туаль-ність, формулюються мета й основні завдання дослідження, визначаються нау-кова новизна, теоретичне та практичне значення, вказуються методи та ме-то-дика дослідження, коментується ступінь апробації основних положень ди-сер-тації.

Перший розділ “Дискурс як закономірний об’єкт лінгвістичних до-слі-джень” присвячений аналізу стану вивчення дискурсу у вітчизняному мово-знав-стві, розгляду сфери функціонування терміна дискурс та еволюції поглядів лін-гвістів на змістову інтерпретацію цього терміна. Розділ складається з чо-ти-рьох параграфів, у першому з яких (“До історії розвитку терміна “дискурс”) роз-глядаються теорія питання, класифікації дискурсів, визначається місце дис-кур-су новин у загальній системі різних дискурсів, становлення і використання ди-скурсного аналізу; у другому параграфі (“Від специфіки телебачення в си-сте-мі засобів масової інформації до специфіки телевізійного мовлення”) обґрун-то-вується погляд на пріоритетність телебачення в житті суспільства, визначається йо-го функціональна різниця (оперативність, наочність, аналітичність) від інших за-собів масової інформації, а у зв’язку з цим ефективність і специфіка те-ле-мов-лен-ня як “особливого мовлення”; у третьому параграфі (“Телевізійні новини як особ-ливий вид дискурсу”) розкривається зміст поняття “новини”, дається ви-зна-чення дискурсу новин, пропонується тематична структура новин, яка до-зво-ляє виділяти і запам’ятовувати необхідну інформацію, обґрунтовується кому-ні-кативний статус тексту у дискурсі новин; у четвертому параграфі (“Дик-тор-ські новини і прямі телерепортажі – головні компоненти суспільно-політичних телевізійних новин”) розкрито шаруватість теленовин і визначено основні жанри новин, які складають загальний блок новин.

Нині сфера функціонування терміна дискурс настільки широка, що до-во-ди-ться говорити про полісемію цієї термінологічної одиниці. При цьому можна про-стежити її розширення як у горизонтальному напрямі, тобто у різних нау-ках, так і у вертикальному, тобто на різних рівнях лінгвістики. До його роз-піз-нав-чих характеристик, безумовно, належить багатозначність і використання у різ-них галузях гуманітарних знань, тому питання про динамічність терміна дискурс в аспекті його семантичного варіювання цілком слушне. Та й в останнє десятиліття – це найбільш вживаний у лінгвістиці термін. Класичне визначення дискурсу, що виникло у формальній логіці, – “мова над реченням”, визначило незаперечне положення: дискурси реалізуються у вигляді текстів. Залежно від того, наскільки тісним був цей зв’язок, змінювалось і трактування дискурсу. І якщо в 60 – 70-і роки дискурс розуміли як зв’язну послідовність речень або мов-леннєвих актів, то сьогодні розуміння дискурсу вийшло за межі тексту і реа-лізується так: дискурс – це складне комунікативне явище, що містить, крім зв’язного тексту, ще й екстралінгвістичні фактори (знання про світ, установку, мету, адресанта, умови виробництва, спілкування тощо), необхідні для ро-зу-мін-ня тексту; це текст, взятий у подійному аспекті, або текст, занурений у життя” (Н. Д. Арутюнова, В. З. Дем’янков, Ю. М. Караулов, Н. М. Миронова, Н. І. Фор-ма-новська). У руслі загального спрямування нашого дисертаційного дослі-джен-ня така інтерпретація дискурсу цілком можлива.

Сьогодні класифікація дискурсів, що репрезентує різні галузі знань і на-прям-ків, досить неоднорідна, має відкритий характер й ілюструє надзвичайну ши-роту функціонування цього терміна, а інколи й вільного, невиправданого йо-го використання.

Можливо, під впливом моди на терміни, поняття дискурсу в лінгвістиці ста-ло застосовуватися до будь-якого тексту, і писемного теж (відбувається ніби діа-лог між автором і читачем), при цьому дискурс визначається як сукупність всіх існуючих і утворюваних текстів, що обслуговують певну сферу людської діяль-ності, наприклад, медичний дискурс, технічний дискурс, художній дис-курс, поетичний дискурс, науково-популярний дискурс, автобіографічний дис-курс і т. ін.

Розвиток системи ЗМІ та сучасних комунікаційних технологій спричинили визнання значущості, яка стала якісно новим феноменом у плані і політичному, і соціальному, й економічному, і науковому, і мовному. Глобальне телебачення, гло-бальні газети (якщо вимірювати кількісними параметрами) більше, ніж будь-які інші засоби інформації, сприяють реалізації концепції взаємопо-в’я-за-но-го і взаємозалежного світу, консолідації людського суспільства. На ступінь за-своєння інформації суттєво впливають все ж особливості її поширення, вла-сти-ві масовоінформаційному засобу. Так, зокрема, запам’ятання телевізійної інформації з того чи іншого конкретного питання відбувається, за даними до-слід-ників, десь у ? осіб, що контактували з нею, а радіоінформації – лише у по-ло-вини (М. Г. Ігнатов та ін.). Телебачення виявилось попереду інших ЗМІ не тіль-ки в оперативності, але й у повноті повідомлюваної інформації.

Тут варто зазначити, що телебачення формує й певний життєвий стиль, тоб-то спосіб життя і поведінки, мовлення, манеру одягатися й зачісуватися, сма--ки та інтереси, формує не лише під впливом реклами модних товарів, ре-клам-них кліпів, серіалів та хіт-парадів, а перш за все під впливом дикторів, ко-ре-спондентів, тележурналістів та їх мовлення. Оскільки телебачення має уні-каль-ну оперативність, то його цілком справедливо вважають найдосконалішим за-собом одержання будь-якої інформації, що передається звуковим чи зоровим способом.

Телебачення може охопити найширші маси населення, навіть ті, які за-ли-шаються за межами впливу інших засобів масової комунікації. Ця здатність те-ле-бачення пояснюється особливостями його фізичної природи, що визначають спе-цифіку телебачення як засобу створення і передавання повідомлення, і формують такий феномен, як телевізійне мовлення.

Телебачення стало однією з форм нашого повсякденного життя, а тому й мов-лення, що звучить по телебаченню, можна визначати і досліджувати як од-ну з форм повсякденного мовленнєвого спілкування. І якщо при будь-якому мов-леннєвому спілкуванні наявність чи відсутність слухача має велике зна-чен-ня для вибору засобів висловлювання, то в будь-якій телевізійній передачі це зна-чення вибору засобів висловлення, послідовності подачі інформації стає ос-нов-ним, оскільки телепередачі орієнтовані на невидимого, якщо можна так ска-за-ти, глядача й слухача.

Разом з тим з усіх засобів масової інформації телебачення є найменш до-слі-дженим і насамперед його лінгвістичний аспект. Варто констатувати той факт, що одна з найбільш очевидних властивостей телевізійних новин (пред-ме-та нашого дисертаційного дослідження), яка ігнорувалась як у традиційних, так і в порівняно недавніх дослідженнях ЗМІ, полягає в тому, що вони являють со-бою особливий вид дискурсу. Дискурс теленовин займає особливе місце у за-галь-ній системі дискурсів, оскільки без усяких змістових натяжок відповідає за-галь-ному визначенню й розумінню дискурсу.

Існує думка, що одним із різновидів дискурсу, найбільш цікавим у плані со-ціальних маніпуляцій і впливу на індивідуальну й суспільну свідомість, є дис-курс суспільно-політичних новин (О. С. Іссерс). Але основним харак-тер-ним мо-ментом, що дозволяє виділити дискурс новин у системі подібних, є високий рей-тинг теленовин і неослабний інтерес до цього телевізійного жанру.

Особливі умови створення, подачі і сприйняття новин, їх основні ко-му-ні-ка-тивні функції визначають їх структуру, закріплену досвідом журналістів для підкреслення новинного елемента і для утримання в пам’яті слухача основної ін-формації. Загальним правилом є подача важливої інформації на початку по-ві-дом-лень.

“Індустрією новин”, яка активно бере участь у політичному житті су-спіль-ст-ва, в культурних та економічних процесах, називають дикторські новини й пря-мі телерепортажі. Їм притаманний значний новинний елемент у події, під-ви-щена оперативність (“щойно відбулось”, “ось-ось відбудеться”). Під-крес-люється висновок, результат, основні параметри події, разом з тим це і за-кін-че-на літературно-мовна форма з усіма необхідними атрибутами жанру, особ-ли-ви-ми можливостями впливу, своєрідним стилем, ритмом і компо-зи-цією.

Популярність новин заснована не тільки на ефекті їх документальності, во-ни популярні ще й тому, що легко сприймаються слухачами. Ставка робиться не тільки на економію мовних засобів, але й, що не менш важливо, на принцип “еко-номії мислення”.

Для впливу на індивідуальну й суспільну свідомість всій цій системі треба, бе-зумовно, особливі методи й прийоми, які дозволяють займати дикторським но-винам і кореспондентським репортажам привілейоване місце у системі по-туж-них сучасних суспільних маніпуляторів.

Дискурс новин – це складна, неоднозначна за своїми лінгвістичними та екстра-лінгвістичними параметрами і різноманітна за жанрово-стилістичними проя-вами комунікативна подія. Реалізований насамперед у дикторських но-ви-нах і прямих кореспондентських репортажах, він об’єднаний дуже чітким но-вин-ним елементом при відносній інформативній самостійності його ком-по-нен-тів. Це визначає й відповідну синтаксичну організацію суспільно-політичних но-вин.

У другому розділі “Розчленований дискурс у російськомовних телевізійних новинах” обґрунтовується введення поняття “розчленований дискурс”, описана його структурна специфіка. Особливу увагу приділено нормативним і ненор-ма-тив-ним дискурсним утворенням. Розділ складається з чотирьох параграфів: пер-ший з них (“Про різнорівневі підходи до досліджень теленовин”) свідчить про тра-диційні методи досліджень текстів телевізійних новин, при цьому в центрі ува-ги лінгвістів є прямі кореспондентські репортажі; у другому параграфі (“Дис-курсний ланцюжок у теленовинах та його основні компоненти”) ви-зна-че-на синтаксична специфіка дискурсу у телевізійних передачах новин; у третьому па-раграфі (“Нормативний дискурсний ланцюжок”) представлені й описані ком-по-ненти, які утворюють дискурсний ланцюжок, їх функції в оптимальній пе-ре-да-чі інформації; у четвертому параграфі (“Форсований дискурсний ланцюжок”) по-дані ненормативні структури з редукованою або розширеною кількістю ком-по-нентів.

Синтаксична специфіка дискурсу в передачах типу “Подробности”, “Вре-мя”, “Сегодня”, що є за своєю суттю теленовинами, визначається двома основ-ни-ми факторами, зв’язаними з побудовою відповідних передач. По-перше, ми сти-каємося тут з особливим і не завжди жорстко регламентованим порядком, а також способом подання призначеної телеглядачам інформації. По-друге – і не менш важливо, – у телевізійних новинах використовується, як правило, кілька дже-рел, а деякою мірою і жанрів інформації, присутні різні суб’єкти її пові-дом-лення.

Стандартна нормативна ситуація – це трикомпонентна структура подаваної інформації: анонс – повідомлення – коментар. Перші два компоненти (анонс, по-відомлення) дистанційовані часом, але зв’язані з одним і тим же суб’єктом по-відомлення інформації. Другі два (повідомлення, коментар) мають, як пра-ви-ло, безпосередній часовий контакт, але надходять від різних суб’єктів, різних дже-рел інформації. Ці три компоненти можна проілюструвати на такому мате-ріа-лі з програми “Подробности” від 6.12.2001 р.

Анонсування теми диктором.

День рождения хирурга. Академику Николаю Амосову исполнилось 88 лет.

Повідомлення диктора.

Всемирно известному отечественному кардиохирургу академику Николаю Амо-сову исполнилось 88 лет. Он входит в пятерку выдающихся личностей, ко-то-рые определили лицо Украины в ХХ веке. Николай Амосов – родоначальник оте-чественной сердечно-сосудистой хирургии и один из основателей со-вет-ской школы кардиохирургов.

Коментар телекореспондента.

У Николая Михайловича сегодня двойной праздник. Ровно восемь лет на-зад, в день своего восьмидесятилетия, Николай Амосов понял, чтобы со-хра-нить форму и здоровье, он должен более активно заниматься физкультурой. Так родилась знаменитая амосовская формула “3 тысячи движений”. Экспе-ри-мен-ту помешала только операция на сердце, которую Амосову сделали в Гер-ма-нии. Николай Михайлович считает, что его занятия физкультурой были слиш-ком интенсивными, однако через год он вновь восстановил тренировки…

Інформація в теленовинах подається своєрідним блоком, основні ком-понен-ти якого – анонс, повідомлення диктора і повідомлення телекореспонден-та – є відносно самостійними текстами, окремі мовленнєві твори зі своїми синтаксичними регуляторами і своїм змістовим наповненням. Однак жоден із вказаних компонентів через їх тісну тематичну спайку не може функціонувати са-мостійно, залишаючись значущим інформаційно й орієнтованим на до-сяг-нен-ня якоїсь певної мети.

Найхарактерніша особливість дискурсу в теленовинах – це його розчле-но-ва-ність, побіжна якщо не всім, то, принаймні, більшості інформаційних блоків. Оди-ниця інформації оформляється у такому дискурсі сукупністю відносних те-к-стових фрагментів, які або дистанційовані часом, як це бачимо при анонсу-ван-ні теми та її подальшому розвитку, або належать різним суб’єктам пові-дом-лен-ня, коли диктор і телекореспондент, змінюючи один одного, розгортають од-ну й ту ж тему. При цьому утворюється своєрідний дискурсний ланцюжок, ланки якого – мовлення диктора і мовлення телекореспондента або іншої особи, яка бе-ре участь у програмі і доповнює сказане диктором повідомлення, – об’єд-нує в одне ціле, в єдиний інформаційний блок уже телеглядач.

У дискурсному ланцюжку телевізійних новин досить чітко виділяються такі компоненти:

1. Анонсоване диктором повідомлення, одна із основних тем телепередачі.

2. Інформація, яку подає телеглядачеві сам диктор.

3. Інформація, яку подає телеглядачеві телекореспондент або якась інша особа, яка бере участь у програмі чи коментує повідомлення диктора.

Перший компонент дискурсного ланцюжка може входити в нього тільки один раз, другий і третій можуть повторюватися і навіть чергуватися один з од-ним. І якщо анонсоване диктором повідомлення позначити літерою А (анонс), ін-формацію самого диктора – літерою Д (диктор), а третій із названих ком-по-нен-тів дискурсного ланцюжка – літерою К (кореспондент), то весь дискурсний лан-цюжок, що відповідає стандартній і нормативній трикомпонентній струк-ту-рі подаваної телеглядачеві інформації, можна символічно зобразити так: А – Д – К.

Однак обов’язковим компонентом цього ланцюжка є тільки середня його лан-ка – інформація, подавана телеглядачеві самим диктором. Крайні ж ланки дис-курсного ланцюжка можуть бути відсутні, причому перший його ком-по-нент, як виявило дослідження, відсутній у більшості інформаційних блоків. У той же час цілком можливе і подовження трикомпонентного дискурсного лан-цюж-ка, якщо у відповідному інформаційному блоці стратифікується інфор-ма-ція, подавана диктором і телекореспондентом. Дискурсні ланцюжки в роз-чле-но-ва-ному дискурсі можуть будуватися у результаті різних комбінацій трьох ос-нов-них компонентів.

Розчленований дискурс – це своєрідне синтаксичне явище, конструктивне ут-ворення, яке сформувалося певною мірою спонтанно, у результаті нако-пи-че-но-го працівниками телебачення і, мабуть, психологами досвіду дистанційного спіл-кування. Це своєрідна лінгвістична фігура або троп, завдання якого по-ля-гає в тому, щоб зацікавити телеглядача і, по можливості, довше утримати його бі-ля телевізійного приймача.

Власне дискурс, таким чином, не просто актуалізує якийсь текст
(Н. Д. Ару--тюнова), а актуалізує його частинами, зберігаючи тим самим зна-чу-щість інформації та підтримуючи у телеглядачів інтерес до неї протягом всьо-го або у всякому разі досить тривалого часу розгортання того чи іншого пові-дом-лення, розкриття тієї чи іншої теми. І якщо власне дискурс розчленований, то нормативний трикомпонентний ланцюжок в аналізованому аспекті є най-більш оптимальною структурою. Вважаємо, що саме такий ланцюжок, особ-ливо, не втомлюючи телеглядача зайвими деталями, занадто довгими розмо-ва-ми на одну й ту ж тему, двічі, як мінімум, хоче того телеглядач чи ні, інтригує йо-го: при анонсуванні повідомлення, коли тема тільки називається, і при напе-ред редукованій подачі з телеекрана, коли до відповідної теми пропонується за-лу-чити спеціального кореспондента чи якусь іншу особу як суб’єкта додаткової ін-формації та коментаря.

Функції першої ланки нормативного дискурсного ланцюжка (А) – визна-чи-ти й окреслити коло ключових тем, якими не обмежується програма, але які можуть зацікавити телеглядачів і, значить, утримати їх біля телеприймачів. Дру-га ланка цього ланцюжка (Д) містить загальну інформацію про ту чи іншу по-дію, факт і орієнтує телеглядача на сприйняття певних подробиць. Третя лан-ка (К) завершує і, як правило, вичерпує анонсовану тему, супроводжуючи її дея-ким коментарем. Часовий проміжок між прямими двома ланками нор-ма-тив-но-го дискурсного ланцюжка, тобто між анонсом і повідомленням диктора, за-пов-нюється відповідно до, очевидно, режисури не анонсованої інформацією, причому часто не менш суттєвої і значущої, ніж те, що кваліфіковано на початку передачі як ключове теми.

Розчленований дискурс і відповідно й нормативний дискурсний лан-цю-жок – це не механічний поділ такого інформаційного блоку на три частини: анонс, по-відомлення диктора, коментар телекореспондента, – а синтаксична одиниця зі своєю структурою й прагматичною орієнтацією, що об’єктивно існує і вико-нує закріплені за нею функції. Мало того, ця синтаксична одиниця катего-ріаль-но-го характеру, оскільки в ній співвіднесені різні часткові її структурні зна-чен-ня, представлені різними дискурсними ланцюжками, не тільки нормативними, але й, як виявило дослідження, форсованими, тобто редукованими або розши-ре-ни-ми.

Суть нормативного дискурсного ланцюжка полягає в тому, що не тільки жо-ден з його компонентів не може функціонувати як самостійний текстовий твір, а значить, бути власне дискурсом, але й всі ці компоненти, об’єднані в од-не повідомлення, також не будуть повноцінним текстом, який відповідає нор-мам російської мови, а відповідно також не буде тим, що можна було б ква-лі-фі-ку-вати як дискурс.

Сформований таким чином інформативний блок має такий вигляд:

1. Взрыв в Москве. В восточном округе российской столицы погибли 12 пас-сажиров рейсового автобуса.

2. По последним данным, в результате взрыва автобуса в Москве погибли 12 человек, в живых остались всего лишь два, да и то по счастливой слу-чай-но-сти. Водителя и одну из пассажирок выбросило взрывной волной.

3. Автобус “Мерседес” был припаркован у Измайловского рынка, в восточ-ном округе Москвы. На нем сегодня ночью в столицу России прибыли жители Кра--снодарского края, вероятнее всего, челночные торговцы. Около 6 часов ут-ра, когда взорвался автобус, люди спали. Водитель и один из пассажиров чу-дом остались в живых, их выбросило взрывной волной из машины. По-стра-дав-шие вызвали пожарных, а затем сами пытались потушить огонь. На мес-то тра-гедии сразу приехала пожарная команда и карета скорой помощи. Уце-лев-ших путешественников с многочисленными ожогами доставили в больницу. По словам представителей правоохранительных органов, если бы взрыв прогремел бли-же к выходным, жертв было бы гораздо больше. Торговцы обычно съез-жают-ся к концу недели.

Тут, з одного боку, жоден з компонентів нормативного ланцюжка не є ін-фор-мативно самодостатнім, у тому числі й третій. З іншого боку, з’єднані ра-зом, ці компоненти не утворюють прийнятного текстового твору. В одер-жа-но-му повідомленні тавтологія і змішування слів.

Інформаційні блоки, яким відповідає нормативний дискурсний ланцюжок, обов’язково анонсуються і тим самим зарані актуалізуються, визначаються як найбільш значущі, ключові події дня, про що прямо і говорять деякі диктори. Однак анонсовані повідомлення не завжди можуть виявитися для телеглядача важливими, цікавими, а об’єктивного критерію оцінки ваги, якщо можна так ска-зати, тієї чи іншої інформації, її значущості для телеглядача або міри і ха-рак-теру впливу цієї інформації на того, кому вона адресована, наскільки нам ві-до-мо, поки що немає. Не так мало, зокрема, програм новин без анонсованих тем вза-галі або анонсованих тем в окремих передачах. Мало того, диктор може по-ча-ти програму новин з якихось деталей не висвітлюваних ним далі подій, а по-дій, які мали місце у попередні дні і про які телеглядачам уже повідомляли. Нор--мативний дискурсний ланцюжок і відповідно розчленований дискурс – це не екстралінгвістичне явище, пов’язане з характером повідомлення або з ре-жи-су--рою тієї чи іншої передачі, коли необхідні акценти розставляються перш за все у змісті повідомлення. Це синтаксична фігура найширшого функ-ціо-наль-но-го діапазону, яка може бути використана при формуванні різ-но-ма-нітних за своїм значенням і змістовим навантаженням інформаційних блоків.

Нормативний для ряду телевізійних передач трикомпонентний дискурс, реалізований у ланцюжку А – Д – К, – це своєрідний конструкт, щось майже ідеальне у структурному плані, ідеальне, але не всеохопне і навіть не найбільш поширене щодо частоти використання цього ланцюжка у відповідних теле-про-гра-мах.

Переважну більшість інформаційних блоків побудовано не за повною їх структурною схемою, а або без анонсу, або без тележурналістського висновку, або навіть без того й іншого. Звідси і редуковані дискурсні ланцюжки. Різно-ма-ніт-ність форм і джерел подання інформації, різноманітність структурної ор-га-ні-за-ції телевізійного дискурсу, мабуть, заздалегідь програмується.

Найбільш продуктивним редукованим дискурсним ланцюжком є лан-цю-жок Д – К. Досить часто ті чи інші інформаційні блоки репрезентовані лан-цюж-ка-ми Д і А – Д. При цьому однокомпонентний редукований ланцюжок з ланкою Д, який репрезентує інформаційні блоки, представлені в тій чи іншій пе-редачі лише диктором, з розчленованим дискурсом, уже, напевно, не спів-від-но-ситься, а відповідне повідомлення, як правило, завершене і в структурному, і в змі-сто-во-му плані. Проте ми маємо справу саме з редукованим дискурсним лан-цюж-ком, оскільки навіть окреме повідомлення диктора, що формує самостійний ін-фор-маційний блок, виходить у переважній більшості випадків з того, що глядач уже має необхідну інформацію, яка дає йому можливість не тільки зрозуміти, про що йде мова, але й відповідним чином інтерпретувати зроблене диктором по-відомлення, ввести його в коло своїх інтересів. Ось, наприклад, який виклад має єдиний інформаційний блок, представлений тільки диктором у передачі “По-дробности” від 6.12.2001 р.:

Сегодня второй день всеукраинской переписи населения. Уже за-фи-кси-ро-ва-ны первые ЧП. О некоторых из них сообщил журналистам заместитель ми-нис-т-ра внутренних дел Анатолий Удод. Два таких случая произошли в Харь-ковской области: там напали на учётчика, а в Шевченковском районе области сгорел местный участок по проведению переписи. Третий случай заре-ги-стри-ро--ван в Херсонской области, где жилец одной из квартир в грубой форме выг-нал учётчика. Ещё один случай, который можно считать недоразумением, произо-шёл во Львовской области. Учётчика не пустили в “маршрутку”, не-смот-ря на решения властей разрешить им бесплатный проезд в общественном тран-спорте. А в Днепропетровске задержан грабитель, который выдавал себя за учётчика.

Може бути і зовсім коротке повідомлення, наприклад, такого типу:

84 человека были сегодня спасены с тонущей египетской платформы в Сре-диземном море в 50 км от побережья Израиля. К счастью, в районе бед-ст-вия оказался итальянский вертолёт. Пилотам пришлось совершить 42 вылета в сложнейших погодных условиях, чтобы доставить всех нефтяников на борт американского фрегата “Росс”.

Редукція нормативного дискурсного ланцюжка дає нам, якщо залишатися в межах саме розчленованого дискурсу, фактично тільки два варіанти його структури, що відображено у дискурсних ланцюжках А – Д (анонс – диктор) і Д – К (диктор – кореспондент). Причому, мабуть, тільки через те, що більшість ін-формаційних блоків не анонсуються, ланцюжок Д – К є більш продуктивним і більш поширеним, хоч значущість дискурсної ланки в ланцюжку А – Д, можна при-пустити, вища, ніж у ланцюжку Д – К, оскільки саме повідомленням диктора завершується відповідний інформаційний блок. Приклад із передачі “Сегодня” (НТВ від 23.02.2002 р.):

Анонс.

Умерла Анна Шилова – знаменитый диктор советского телевидения, неиз-менная ведущая популярных “Голубых огоньков”.

Диктор.

Сегодня стало известно, что на 84-м году жизни скончалась Анна Шилова – один из первых дикторов центрального телевидения. Больше 30 лет, с 56-го года, она проработала на советском телевидении. Вела информационные про-грам-мы, новогодние голубые огоньки, песни года. Несмотря на то, что она была по-настоящему знаменитой на всю страну, ни дачи, ни машины у Анны Ши-ловой не было. В последние годы она жила в однокомнатной квартире на Смо-ленском бульваре и уже несколько лет тяжело болела. Будучи на пенсии, Анна Шилова не очень любила смотреть телевизор. Она предпочитала хо-ро-шую книгу.

Редукований дискурсний ланцюжок Д – К, який репрезентує інформаційні бло-ки поточних, рутинних, якщо можна так сказати, новин, тобто новин, тією чи іншою мірою обов’язкових для відповідних передач, але таких, що не мають сенсацій, а отже, не подаються з якоюсь спеціальною або іншою прагматичною настановою, зовсім інший. Структура Д – К відображає, очевидно, і транспонує в інформацію, що передається глядачам, повсякденну і, мабуть, нелегку працю працівників телебачення, і пов’язана ця структура з понад 60 % інформаційних блоків, що передаються редукованими дискурсними ланцюжками. Частіше те-ле-візійний дискурс при цьому складається з дуже короткого повідомлення дик-то-ра, яке має 2 – 3 речення, і більш детальної розповіді кореспондента, яка супроводжує і доповнює інформацію диктора та пропонує свій коментар.

Розширений дискурсний ланцюжок, як свідчить обстежений нами ма-те-ріал, – це значно рідкісніше явище порівняно з ланцюжком редукованим. У струк-турованих нами телепередачах розширення нормативного дискурсу спо-сте-рігалось фактично тільки 5 разів. Тричі ми стикались із розширеним ди-с-курс-ним ланцюжком, який не має компонента А, та все одно назване явище, на на-шу думку, цікаве й показове як у плані структурному, так і в плані функ-ціо-наль-ному.

Структура розширеного дискурсу досить стабільна, а відповідний дис-курс-ний ланцюжок відкривається частіше анонсом, що вже підкреслює особливу зна--чущість блоку, що подається, не кажучи вже про те, що автори відповідної те-лепрограми повертаються до заданої теми неодноразово, однак і відсутність анон-су не знижує значення пропонованої глядачеві інформації. Ось приклад по-бу-дови мінімального розширеного ланцюжка в передачі “Подробности” від 28.11.2001 р.:

Диктор.

Завтра на голосование Верховной Рады во втором чтении будет вынесен проект бюджета на 2002 год, а сегодня правительство предоставило де-пу-та-там доработанный документ... і т. д.

Кореспондент.

Презентация бюджета перед вторым чтением бури в парламенте не выз-ва-ла. Причина простая – все дебаты решено перенести на завтра. Министр фи-нансов Игорь Митюков порадовал депутатов, заявив об увеличении рас-хо-дов будущего бюджета … і т. д.

Диктор.

Впрочем, консультативный совет парламентского большинства, в ко-то-рый входит одиннадцать фракций и групп, уже сегодня поддержал пра-ви-тель-ст-венный проект бюджета. В согласованном проекте постановления статьи пред-ложено отправить на доработку и вынести уже на третье чтение…і т.д.

Структурною особливістю розширеного телевізійного дискурсу є чітке чер-гування дикторського тексту і репортажів кореспондентів. Чергування ба-га-то-разове. Кореспонденти різні. Найчастіше (у половині випадків проа-на-лі-зо-ва-но-го нами матеріалу) використовуються розширені дискурсні ланцюжки Д – К – Д – К і А – Д – К – Д – К, у яких дикторський текст і текст телерепортажів, як-що не брати до уваги анонса, представлений порівну, у даному випадку по два рази.

Функціональна орієнтація розширеного дискурсу визначається як сту-пе-нем важливості того чи іншого інформаційного блоку, так і настановою те-ле-пе-ре-дачі на відповідну реакцію телеглядачів. Справа в тому, що в розширеному ди-скурсі вже перші три його компоненти: А – Д – К, які співвідносяться з нор-ма-тивним дискурсним ланцюжком, є самодостатніми. Разом вони функ-ціо-наль-но значущі і формують цілісний текстовий твір, що є власне дискурсом. Чет-вер-тий і наступні компоненти факультативні. Їх призначення, по-ля-гає у посиленні праг-матичного ефекту повідомлення, коли після завершення певного інфор-ма-цій-ного блоку, телеглядачеві пропонують ще й дещо з приводу сказаного й про-ко-ментованого.

ВИСНОВКИ

Робота закінчується висновками, в яких узагальнюються основні резуль-та-ти здійсненого дослідження.

1. Телевізійні новини є найбільш впливовою частиною телеінформації й особ-ливим видом дискурсу. Вони є динамічним об’єктом дослідження багатьох наук і лінгвістики зокрема, зважаючи на специфіку їх змісту та жанрово-стилі-стич-ну різноманітність, тобто дискурс новин хтозна чи коли-небудь аналі-зу-вав-ся сам по собі: звичайно його розглядали або як особливий вид дискурсу, або як особливий соціокультурний твір. У значній класифікації дискурсів дискурсу но-вин належить помітне місце, оскільки він орієнтований перш за все на ма-со-во-го споживача, у ньому адекватно, своєчасно і, найголовніше, оперативно ві-доб-ражено суспільний, політичний, культурний світ у його сучасному ди-на-міз-мі. Дискурс новин – комунікативно складне явище зі своїми лінгвістичними та ек-стралінгвістичними параметрами й різноманітними жанровими виявами, ос-нов-ними з яких є дикторські новини і прямі кореспондентські репортажі. У жод-ному з типів дискурсів (політичному, юридичному, технічному, медичному, пе-дагогічному й под.) не помічено такої жорсткої кореляції лін-гві-стичних та екстралінгвістичних факторів, як у дискурсі телевізійних новин, обу-мовленої чіткою орієнтацією на те, що у телеглядача є тільки один шанс почути сюжет і зрозуміти, про що йдеться.

2. Дикторські новини й кореспондентські репортажі за манерою вико-нан-ня, за вибором мовних засобів та ін. є різними, але вони утворюють цілісний ін-фор-маційний блок новин, що необхідно для адекватного розуміння від-по-від-но-го повідомлення, а тому можна говорити лише про відносну самостійність дик-тор-ських новин і телерепортажів в інформативному плані на