НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Радецька Валентина Яківна
УДК 343.977
МОВА НАУКИ КРИМІНАЛІСТИКИ
Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Київ-2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі криміналістики Національної академії внутрішніх справ України МВС України.
Науковий керівник доктор юридичних наук, професор
Кузьмічов Володимир Сергійович,
Національна академія внутрішніх справ України,
начальник кафедри криміналістики
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор,
академік Академії правових наук України
Гончаренко Владлен Гнатович,
Академія адвокатури України, професор
кандидат юридичних наук, доцент
Колесник Валерій Аркадійович,
Національна академія Служби безпеки України,
начальник кафедри криміналістики
Провідна установа Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра криміналістики Міністерства освіти і науки України.
Захист відбудеться “27” листопада 2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Національній академії внутрішніх справ України (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1).
Автореферат розісланий “22” жовтня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Лук'янчиков Є.Д.
Актуальність теми. Сучасний етап реформування законодавства в Україні супроводжується вирішенням проблемних питань функціонування юридичної термінології у правничій сфері, що зумовлено потребою забезпечити усі правові галузі унормованою мовою на сучасних методологічних засадах кодифікації термінів у законодавчих джерелах. Проблеми мови законодавства досліджуються як юристами, так і лінгвістами. На сьогодні з'являються роботи, присвячені інтеграції, взаємопроникненню наук у практичних питаннях аналізу мови законів, обговорюється питання про виникнення нової науки – юридичної лінгвістики. Аспекти мови юридичної сфери досліджували вчені: Н.В. Артикуца, М.Я. Брицин, Ю.М. Грошевий, О.О. Ейсман, Б.С. Ібрагімов, Д.А. Керимов, М.Й. Коржанський, М.В. Костицький, С.П. Кравченко, М.І. Леоненко, Б.Ю. Онишко, А.С. Піголкін, Ю. Прадід, В.М. Савицький, А.С. Токарська, З. Тростюк, О.Ф. Юрчук та інші.
Різнопланові дослідження, які були проведені за даною тематикою, не вичерпали всіх її аспектів, а лише створили певну фактологічну передумову для вивчення термінологічних пластів юридичної сфери, вихідну базу для подальшого методологічого дослідження термінологічного потенціалу наук, які її створюють, й зокрема – криміналістики.
Питання, пов'язані з функціонуванням термінології криміналістики, постійно виникають майже у кожному напрямі криміналістичних наукових досліджень, обговорюються на Міжнародних науково-практичних конференціях. Окремі аспекти нормування понятійного апарату криміналістики висвітлювались у працях Ю.П. Аленіна, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, Т.В. Варфоломеєвої, В.Г. Гончаренка, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, О.А. Кириченка, Н.І. Клименко, В.О. Коновалової, Ю.Г. Корухова, І.Ф. Крилова, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, Г.А. Матусовського, І.В. Постіки, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, І.Я. Фрідмана, В.Ю. Шепітька та у дослідженнях інших криміналістів.
Значний обсяг знань, як природничо-технічних, так і гуманітарних, репрезентується в криміналістиці за рахунок визначень, понять і термінів, втілюється у нових теоріях, концепціях, наукових дослідженнях. Поняття інших наук у контексті криміналістики потребують нової оцінки не тільки за критеріями криміналістичної науки, але й мовного осмислення. Для того, щоб поняття було правильно й чітко названим, необхідно вирішити проблему добору словотворчих засобів з числа близьких за значенням слів, уникаючи багатоваріантності, ураховуючи мотивацію спеціального поняття. Зупиняючись на визначенні окремих термінів, найчастіше вчені-криміналісти вказують на існування такої проблеми й приходять до загального висновку, що формулювати терміни необхідно чітко, коротко й зрозуміло. Довільний процес введення нового терміна в криміналістиці призводить до різнобою у назвах криміналістичних понять, тому актуальною є проблема кодифікації термінів і встановлення єдиних формулювань. Саме інтегрований характер криміналістичних знань передбачає виникнення проблем уніфікації, стандартизації термінів, тому для їх вирішення необхідно використовувати досвід лінгвістичного обґрунтування вживання термінів.
Проблематичність сучасного стану української криміналістичної терміносистеми зумовлена й тим, що головна частина науково-теоретичних наробок велася російською мовою. Останні вітчизняні видання з криміналістики ґрунтуються на російськомовних джерелах, що спричиняє труднощі у формулюваннях визначень термінів у відповідності до норм української літературної мови. Аналіз досліджуваної проблеми свідчить, що рівень її наукового осмислення в криміналістиці – недостатній та потребує комплексного підходу.
Початкове визначення Р. С. Бєлкіним мови науки криміналістики як фундаментальної криміналістичної теорії викликало дискусії щодо доцільності вживання деяких понять в криміналістиці, уважнішого ставлення до введення нових термінологічних одиниць, виділення мікросистем у часткових криміналістичних теоріях. Але залишилися без уваги такі питання, як критерії використання лінгвістичних методів аналізу понять науки криміналістики, рівень мовної компетенції слідчих, лінгвістичний підхід у практиці складання процесуальних документів, використання знань історичної лексикології. Отже, комплексного дослідження сучасного стану мови криміналістики, її структури та функцій, механізму термінотворення, історичних особливостей розвитку та становлення, нових тенденцій розвитку, напрямів унормування та систематизації з урахуванням мовної ситуації в Україні, не здійснювалося. Наведені чинники визначають актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності до Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. (рішення Колегії МВС України від 28 лютого 1995 року №4 КМ/2), Концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2000-2005 рр. (рішення Колегії МВС України від 18.12.2000 р. №9 КМ/1), загального плану науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України, плану науково-дослідних робіт кафедри криміналістики Національної академії внутрішніх справ України та включено до переліку тем дисертаційних досліджень Управління координації та планування наукових досліджень Академії правових наук України за 2000-2001 рр., №1013.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є з'ясування сучасних проблемних аспектів мови криміналістики, виявлення характерних інтеграційних зв'язків у дослідженнях проблемних питань української криміналістичної термінології, функціонально-структурних ознак мови криміналістики, визначення впливу історичних чинників на розвиток мови криміналістики, розширення наукового уявлення про тенденції розвитку мови криміналістики і розроблення на цій основі пропозицій щодо її унормування в Україні.
Для досягнення поставленої мети у процесі дослідження здійснена спроба вирішити наступні завдання:
·
вивчити пам'ятки законотворчості на різних історичних етапах становлення юридичної термінології;
·
сфор e8вчити на сучасному хронологічному зрізі мову криміналістики як інтегровану частину системи цієї юридичної науки і складову мови права;
·
охарактеризувати сучасні проблемні аспекти мови криміналістики в системі даної науки та надати пропозиції щодо їх урегулювання;
·
з'ясувати функціональні та системні ознаки сучасної мови науки криміналістики;
·
окреслити пріоритетні напрями комунікативного функціонування мови криміналістики у практичній діяльності правоохоронних органів України;
·
встановити особливості ролі та значення мови криміналістики у практиці складання процесуальних документів;
·
розкрити головні аспекти та надати пропозиції щодо вивчення мови криміналістики у навчальному процесі;
·
визначити рівень моделювання термінів у дисертаційних дослідженнях з криміналістики та обґрунтувати критерії введення нової термінологічної одиниці у систему криміналістичної науки;
·
сформулювати головні тенденції розвитку мови криміналістики.
Об'єктом дослідження є закономірності виникнення, розвитку і вдосконалення мови права.
Предмет дослідження складає функціонально-структурна сфера реалізації мови криміналістики як науки, практичної діяльності та навчальної дисципліни.
Методи дослідження. Методологічною основою є система загальнонаукових та спеціальних методів, які застосовуються в юридичній та лінгвістичній науках. Зокрема, використовувалися методи: історичний, діахронічний (динаміка історичного розвитку мови криміналістики), порівняльно-історичний (порівняння архаїчних та сучасних значень термінів), контекстологічний аналіз (реконструювання семантики криміналістичних термінів на основі текстологічного матеріалу), порівняльно-правовий (порівняння термінів і дефініцій вітчизняного законодавства та законодавства інших країн), системно-структурний, синхронічний (структурні особливості сучасного термінологічного фонду криміналі_ e4жерел, узагальнення результатів опитування слідчих, викладачів, експертів та студентів). При написанні роботи використані літературні джерела в галузі загальної теорії права, кримінального права, кримінального процесу, криміналістики, філософії, мовознавства.
Емпіричною базою дослідження стали результати анкетного опитування 210 слідчих органів внутрішніх справ, 207 експертів-криміналістів, 197 викладачів криміналістики та кримінального процесу, 310 слухачів і студентів вищих закладів освіти, у яких вивчають курс “Криміналістика”; вивчення 256 кримінальних справ, розглянутих судами м. Києва та Київської, Черкаської, Івано-Франківської, Запорізької, Вінницької, Сумської, Полтавської, Закарпатської областей у 1995-2002 рр.
Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України, законодавство інших держав. У дисертації проаналізовані правові акти вітчизняного та зарубіжного законодавства з позиції вивчення раціональних методів термінологічного урегулювання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першою в українській криміналістичній науці спробою комплексного дослідження мови криміналістики як функціональної системи. Згідно з авторською позицією, дістало подальший розвиток вчення про мову науки криміналістики з урахуванням особливостей мовного питання в Україні. У дисертації обґрунтовується ряд нових положень та висновків, які розширюють наукове уявлення про мову криміналістики. До найбільш суттєвих з них належать:
·
визначення найвагоміших історичних етапів формування мови криміналістики;
·
пропозиція зі створення спеціальної комісії з питань унормування термінології криміналістичної науки при кафедрі криміналістики Національної академії внутрішніх справ України із залученням науковців, практичних співробітників та лінгвістів. Головним напрямком роботи комісії пропонується вважати регулювання процесу впровадження у мову науки криміналістики нових термінів та створення реєстру термінів криміналістики;
·
обґрунтування необхідності укладання “Російсько-українського словника-довідника термінів криміналістики” із урахуванням специфіки криміналістични e8ки, класифіковані за загальними та спеціальними принципами;
·
класифікація структурно-функціональних особливостей мови криміналістики з урахуванням інтеграції термінологічних мікроструктур;
·
рекомендації щодо підвищення мовної культури оформлення процесуальних документів слідчими ОВС України;
·
види практичних робіт з використанням ситуативних текстів, які пропонується використовувати на практичних заняттях з криміналістики та кримінального процесу;
·
пропозиція щодо впровадження системи контролювання знань криміналістичних термінів і понять для студентів, які вивчають курс “Криміналістика”;
·
пропозиція щодо надання тлумачень термінів Кримінально-процесуального кодексу України не тільки в спеціальній статті (ст. 32 КПК України), але й додаткового уточнення семантичних меж термінів та стійких словосполучень, які не відповідають вимогам однозначності, в окремих нормах;
·
методичні положення з удосконалення критеріїв моделювання нових термінологічних одиниць у наукових дослідженнях з криміналістики;
·
визначення головних сучасних тенденцій розвитку мови криміналістики.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертації загальнотеоретичні положення щодо функцій, структури та тенденцій розвитку мови науки криміналістики можуть вважатися певним внеском у загальну теорію криміналістики. Надані висновки, практичні рекомендації та пропозиції можуть бути використані вченими у науково-дослідній роботі під час укладання теоретичних джерел криміналістичної науки. Здійснення досліджень термінологічного урегулювання законодавчих норм інших країн, міжнародних правових актів дозволило виявити раціональні підходи, які можуть бути використані для мовного удосконалення норм кримінально-процесуального законодавства України. Результати дослідження також мають прикладне значення, оскільки спрямовані на використання:
процесуальних документів;
