ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

ШИЛІНА АНЖЕЛА ГРИГОРІВНА

УДК 811. 161.1: 81' 373. 46

ЛІНГВОҐЕНДЕРНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЛЕКСИЧНОГО ТА ГРАМАТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАУКОВОГО СТИЛЮ СУЧАСНОЇ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ

10.02.02 – російська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Сімферополь - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Таврійському національному університеті ім. В.І.Вернадського Міністерства освіти та науки України

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент

Семиколєнова Олена Іванівна,

Таврійський національний університет

ім. В.І.Вернадського, доцент кафедри

міжмовних комунікацій і журналістики

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Озерова Ніна Григорівна,

Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні, завідувач відділу російської мови;

кандидат філологічних наук, доцент Дідковська Людмила Прокопівна, Інститут філології Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, доцент кафедри української та російської мов як іноземних

Провідна установа -

Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, кафедра російської мови, Міністерство освіти та науки України, м. Київ

Захист відбудеться 13 грудня 2002 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.051.05 Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського (95007, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського (95007, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 4).

Автореферат розісланий 8 листопада 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лавров В.В.

Загальна характеристика роботи

Зміни в соціальній сфері не тільки впливають на матеріальні та інтелектуальні умови трансформації суспільства, але і відкривають нові перспективи для розвитку мови, насамперед - для розвитку наукового та публіцистичного стилів сучасної російської мови та для літературної мови в цілому.

Особливої уваги, як нам здається, заслуговує науковий стиль, бо він інтерпретує явища соціальної дійсності через призму наукових концепцій і теорій.

Вивчення наукового стилю привертало увагу спеціалістів різних галузей лінгвістики. За останнє десятиліття об`єктом детального лінгвістичного дослідження в Україні стали галузеві терміносистеми. Проблеми таких термінологій, як суспільно-політичної, економічної, педагогічної, психологічної, технічноі, біологічної, хімічної, богословської, бібліотечної, риторичної, лінгвістичної тощо, аналізуються в роботах Т.І. Панько, Є.С. Регушевського, Н.Ф. Непийводи, М.С. Разумейко, Л.М. Веклинець, Л.О. Симоненко, О.А. Коновалової, М.В. Сташко, Г.В. Наконечної, З.Й. Куньч та ін.

Для розуміння та правильного тлумачення нових термінологічних реалій необхідно мати уявлення про найбільш загальні закономірності розвитку терміносистем, про механізми реалізації цих закономірностей у рамках термінологічної системи, що досліджується. Услід за В.М.Лейчиком, В.А.Татариновим, В.П.Даниленко, Г.П.Мельниковим, С.В.Гриньовим, Л.А.Капанадзе, В.Н.Прохоровою та ін. як механізми, які регулюють закони розвитку термінологічних систем, можна назвати такі: міжмовні та міжсистемні запозичення; спеціалізацію значення; утворення термінів морфологічним і/або синтаксичним способом.

Взявши за основу твердження Е.Сепіра про те, що зміни в структурі “роз’єднаних” споріднених мов проходять ті ж самі і дуже подібні фази розвитку, можна передбачити, що терміносистеми також можуть проходити схожі етапи становлення.

Сказане вище стосується і терміносистеми ґендерних досліджень.

Актуальність дослідження. Ґендерні дослідження (далі ҐД) (від англ. gender – сконструйовані суспільством відмінності в ролях, поведінці, ментальних й емоційних характеристиках між чоловічим і жіночим) – порівняно новий науковий напрямок в Україні. Він виник на Заході в кінці 60-х – на початку 70-х років ХХ століття, але і до цього часу далеко не всі дослідники вважають його науковим, розглядаючи як кон’юнктурний. Саме тому досить часто ҐД займають нині периферійне становище серед інших галузей наукових знань.

Для надання ҐД “академічної респектабельності” (Рябов, 2001) спеціалісти різних соціально-гуманітарних галузей (А.В.Кириліна, О.І.Горошко, В.В.Потапов, І.І.Буличов, В.В.Оріонова, Т.А.Клименкова, О.В.Вороніна, О.Н.Колесникова та ін.) пропонують “вписати” категорію ґендер до методології тієї чи іншої науки, у рамках якої здійснюються ҐД.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджена з планом науково-дослідницької роботи Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського та є фрагментом теми кафедри російської мови “Функціональний опис російської мови та її одиниць” під №0101V001797.

Мета роботи – простежити динаміку формування терміносистеми ґендерних досліджень у зв’язку з розвитком самої науки. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд задач:

- визначити та обґрунтувати семантико-тематичний склад термінології ҐД;

- охарактеризувати особливості функціонування базових термінів ҐД;

- розглянути етапи спеціалізації значень базових термінів ҐД, які включають розширення значення та звуження значення;

- описати терміни ҐД, які запозичені із суспільних та природничих наук;

- визначити перспективи й основні аспекти подальшого формування терміносистеми ҐД.

Об’єктом дослідження в даній дисертаційній роботі є тексти ҐД.

Предметом дослідження стала терміносистема ҐД. Дослідження проводилося на матеріалі картотеки термінів ҐД (майже 800 термінологічних одиниць), складеної на основі опрацювання наукових текстів ҐД (понад 50 українських і російських праць із лінгвістики, філософії, соціології, економіки, психології, педагогіки, права). Аналіз тлумачень проводився за енциклопедичним і лінгвістичним словниками, а також використовувалися наукові статті та монографії, в яких є авторські дефініції.

Методи дослідження. Основним є метод синхронного лінгвістичного опису, який включає емпіричні спостереження, порівняння, узагальнення. Дослідження плану змісту терміносистеми, аналіз семантики термінологічних одиниць здійснюється методом дистрибутивного аналізу. Використовуються також елементи компонентного аналізу, порівняльного методу.

Наукова новизна пропонованого дослідження полягає в тому, що соціокультурні процеси останніх десятиліть зумовили не тільки зміни в сприйнятті категорій чоловіче та жіноче в суспільстві, але й динаміку формування нового термінологічного апарату. У роботі вперше проводиться систематизація термінів ҐД, описуються особливості оформлення терміносистеми ҐД.

Практичне значення роботи зумовлюється можливістю застосування результатів дослідження при читанні вузівських курсів із лексикології, морфології, загального мовознавства, стилістики та культури мови, при проведенні спецкурсів і спецсемінарів із термінології та ґендерних досліджень у лінгвістиці. Отримані дані можуть бути використані в соціально-гуманітарних наукових дослідженнях із ґендерної проблематики.

Особистий внесок здобувача в роботі “Про проблеми ґендерного дискурсу в мові”, опублікованої у співавторстві, полягає в описі типів і особливостей запозичених термінів ҐД.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались на конференціях професорсько-викладацького складу Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського (Сімферопольського державного університету) (1997-2002), на республіканських і міжнародних конференціях (Сімферополь, 1997, 1999; Ялта, 1999; Алушта, 2002); їхній зміст відображений в одинадцяти публікаціях. На базі даного дослідження була виконана робота, подана на Всеукраїнський конкурс наукових робіт “Ґендерна політика в Україні” та удостоєна Диплома першого ступеня (2002).

Публікації. Основні положення дисертації відображені в 11 публікаціях, із них 4 (чотири без співавторів) опубліковані в провідних наукових фахових виданнях України (1,3 др.ар.), 7 – доповіді та тези наукових конференцій (1,2 др.ар.).

Мета та задачі визначили структуру дисертаційного дослідження, яке складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаної літератури, списку словників-джерел, списку умовних скорочень, списку проаналізованих текстів ҐД і додатка. Повний обсяг дисертації становить 175 сторінок, список літератури складається з 240 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність і наукову новизну роботи, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено джерела фактичного матеріалу, охарактеризовано методи вивчення, визначена теоретична та практична цінність отриманих результатів, форма їхньої апробації.

У першому розділі дисертаційного дослідження “Лінгвоґендерні аспекти дослідження та їхня реалізація в різних розділах мовознавства” розглядається ґендерний аспект у таких лінгвістичних напрямах, як соціолінгвістика, психолінгвістика, феміністська лінгвістика, лінгвокультурологія.

Аналіз показав, що ҐД у лінгвістиці розвивались у двох основних напрямах: 1) розгляд так званих “чоловічих” і “жіночих” мов; 2) опис соціальних (ґендерних) стереотипів у мові.

Крім двох названих напрямів, А.В.Кириліна називає ще й інші. Наприклад, огляд та інтерпретація зарубіжних досліджень, особливо з феміністської лінгвістики; оформлення лінгвістичної ґендерології, або ґендерної лінгвістики, як окремого напряму у мовознавстві; лінгвокультурологічні дослідження на базі феміністської методології; дослідження маскулінності; ґендерні аспекти перекладу; питання лексикографічної проблематики ґендеру; ґендерні проблеми семантичної та граматичної валентності.

У першому підрозділі “Ґендерний підхід у соціолінгвістиці” відзначається, що в соціолінгвістиці поряд з такими питаннями, як мова й нація, білінгвізм, мовна ситуація, соціальна диференціація мови, або характер взаємозв’язків між мовами та соціальними структурами, розглядаються особливості лінгвістичних практик, які використовуються чоловіками та жінками. На сучасному етапі лінгвістична наука має достатньо велику кількість праць, які розглядають проблему так званих “чоловічих” і “жіночих” мов (праці Ф.Маутнера, Е.Сепіра, О.Есперсена, М.В.Китайгородської, О.А.Земської, О.Д.Петренка та ін.). Виникненню “чоловічих” і “жіночих” мов сприяв розподіл соціуму на чоловічий і жіночий, що необхідно враховувати при вивченні мовної поведінки в конкретних соціальних ситуаціях комунікації.

У другому підрозділі “Психолінгвістичне вивчення статі” розглядаються психічні та фізіологічні чинники, що зумовлюють причини появи відмінностей у мові чоловіків і жінок. Психолінгвістичні дослідження статі (О.І.Горошко, С.В.Мелікян, О.Іванова та ін.) підтвердили, що поряд із соціальними чинниками, які визначають особливості чоловічої та жіночої мови, можуть бути відзначені й психофізіологічні, зокрема: функціональна асиметрія мозкових півкуль чоловіків і жінок.

У третьому підрозділі “Феміністська лінгвістика” аналізується один із напрямків у мовознавстві, який був розповсюджений завдяки жіночому рухові в кінці 60-х - на початку 70-х років ХХ ст. у США та Німеччині. Мова йде про феміністську лінгвістику або про феміністську критику мови. Основна мета феміністської лінгвістики полягає у викритті системи патріархату – чоловічого домінування в суспільному та культурному житті.

На думку західних наукових джерел, Р.Лакофф, З.Трьомель-Пльотц, Л.Пуш були одними з перших, хто звернув увагу на андроцентризм суспільства і, відповідно, на андроцентризм у мові. Однак, як пише А.В.Кириліна, “ця проблематика обговорювалася в російській лінгвістиці значно раніше, ніж виникла феміністська лінгвістика” Кирилина А.В. Особенности и тенденции развития гендерных исследований в российской лингвистике // Гендер: язык, культура, коммуникация: Доклады Первой международной конференции, Москва, 25-26 ноября 1999. – М.: МГЛУ, 2001. – С. 38., що було пов’язано з дослідженнями граматичної категорії роду (В.В.Виноградов, І.П.Мучник, Н.А.Янко-Триницька, М.В.Китайгородська, Н.Г.Озерова та ін.). За останнє десятиліття до цієї проблеми звернулися Н.М.Габрієлян, Л.П.Іванова, А.П.Мартинюк, О.Д. Петренко, О.І.Семиколєнова, А.Д. Шмельов, Г.М. Яворська та ін.

У четвертому підрозділі “Ґендерний підхід у лінгвокультурології” відображена проблема асиметричності культурних концептів чоловік і жінка. Лінгвокультурологічні дослідження показали, що традиційна картина світу людини становить собою насамперед картину світу чоловіка: переважання чоловічої перспективи, яка є своєрідним еталоном звичайного менталітету народів.

На думку В.Н. Телії, Д.Ч. Малишевської та ін., неоднозначність образу жінки в мовній картині світу пов’язана перш за все з ґендерними стереотипами, опис яких у лінгвокультурології поданий на матеріалі фразеології та пареміології .

Таким чином, ґендерні дослідження в лінгвістиці - галузь лінгвогуманітарних знань, які формуються. У кожного лінгвістичного напряму є свій основний термінологічний апарат: у соціолінгвістиці – мужской язык, женский язык, мужская речь, женская речь тощо; у психолінгвістиці – афазия; пол; ассоциативная картина мира (мужчин/женщин), устный/письменный вид речи (мужчин/женщин) тощо; у феміністській лінгвістиці – андроцентризм, лингвистический сексизм, ґендерная асимметрия тощо; у лінгвокультурології – концепт ‘мужчина’/’женщина’, ґендерные стереотипы тощо. На наш погляд, це дає можливість поставити питання щодо доцільності опису, вивчення та систематизації термінів ґендерних досліджень у мовознавстві. Перш за все мова йде про сам термін ґендерні дослідження, який у різних наукових галузях може мати синоніми. Наприклад, лінгвістична ґендерологія (А.В.Кириліна, 2002; С.Р.Охотникова, 2002; Л.М.Синельникова, Г.Ю.Богданович, 2001) або ґендерна лінгвістика (М.Д.Путрова, 2002), ґендерна педагогіка (С.Л.Риков, 2002), ґендерна соціологія (Н.Л.Пушкарьова, 2001), ґендерна психологія (Ш.Берн, 2001).

У другому розділі “Особливості формування терміносистеми текстів ґендерних досліджень” вказується, що динамічність розвитку терміносистеми ҐД забезпечується насамперед запозиченням термінів, а також спеціалізацією значень термінів, які вже існують.

У підрозділі “Запозичення як один із механізмів формування терміносистеми ҐД” підкреслюється, що запозичення вважаються не тільки одним із активних способів поповнення термінології, але й одним із “найлегших способів” виникнення термінів Сергеєва Г. Сучасні тенденції розвитку терміносистеми української правничої мови// Українська термінологія і сучасність. – К., 2001. – С. 265. . У зв’язку з цим усі терміни текстів ҐД можна розділити на дві основні групи: 1) базові терміни, запозичені із зарубіжних ҐД; 2) терміни, запозичені з інших наук.

Базові терміни наукових текстів – це терміни, за допомогою яких обґрунтовуються наукові положення, авторські теорії, а також концептуально важливі поняття. Як базові терміни текстів ҐД можна визначити такі: гендер, сексизм, феминизм, дискриминация, стереотип, складні терміни з компонентами гендерный, патриархальный/ патриархатный, феминный/ маскулинный тощо. Ці терміни дають можливість дослідникам диференціювати поняття “біологічна стать” і “соціальна стать”, проаналізувати складну систему соціальних, психологічних, економічних відносин між чоловіками та жінками в суспільстві.

Як основний базовий термін у ҐД розглядається термін ґендер (від англ. gender – рід, стать), який з’явився у західних соціально-філософських працях у 60-х роках ХХ століття (Р. Столлер, А. Оклей, К. Міллет та ін.).

Формування змісту терміна ґендер у західній традиції проходило поетапно: I етап - ґендер як позначення лексико-граматичної категорії; II етап - ґендер - синонім терміна “стать”; III етап - ґендер – самостійний термін, який позначає “соціальну стать”; IY етап - розширене значення терміна: ґендер як історико-культурологічна категорія.

Можемо констатувати, що в західній філософії та соціології термін ґендер має інституційний характер і відображає той факт, що людина є не тільки біологічною, але й соціальною істотою.

У російсько- та україномовному просторі термін ґендер починає використовуватися в середині 80-х років ХХ століття. У лінгвістичних словниках цей термін до цього часу не зафіксований, а в енциклопедичних словниках з’явився тільки в 1999 році: ґендер – соціальний і соціально-психологічний атрибут, який поділяє людей на категорії “чоловічий”, “жіночий” або “гермафродитний”. На думку соціологів, у соціологічному дискурсі ґендер повинен застосовуватися тоді, коли стосується соціально створеного розподілу суспільства на тих, хто належить до чоловіків, і тих, хто – до жінок (Большой толковый социологический словарь, 1999.- С. 134).

ҐД, які розвиваються в Україні та Росії, на думку О.І.Горошко та А.В.Кириліної, мають потребу в розробленій методології та термінологічній ясності, оскільки вони ще тільки формуються в самостійну галузь наукових знань. Тому питання про термінологічну чіткість терміна ґендер, як інших базових термінів, першорядне й повинно стати одним із головних завдань для українських і російських термінологів.

Паралельно з базовими термінами в текстах ҐД використовуються терміни, які запозичені з інших наук: соціології (сегрегация, брак, семья тощо), філософії (гуманизм, постструктурализм, постмодернизм тощо), політології (абсентеизм, право тощо) і медицини (вирилизм, сексуальность, репродуктивное здоровье тощо). Цьому питанню присвячений підрозділ “Терміни ҐД, які запозичені з інших наук”. Активне використання термінів, запозичених із інших суспільних наук і медицини, пов’язане насамперед із міждисциплінарним характером ґендерних досліджень, а також із предметом дослідження, із найважливішими моментами в описі ґендерних ідентичностей чоловіків і жінок та їхніх інтеракцій у суспільстві. По суті можна говорити про спеціалізацію цих термінів у текстах ҐД.

Докладно процес спеціалізації розглядається в підрозділах “Розширення значення слова як етап спеціалізації” та “Звуження значення слова як етап подальшої спеціалізації”.

Під спеціалізацією ми розуміємо не тільки втрату словом більш загального (широкого) значення та заміну його більш вузьким (спеціальним) (О.С. Ахманова), але й придбання словом розширеного обсягу значення. Спеціалізація значення термінів ҐД проявляється у розширенні значення слів та звуженні обсягу значення слова.

Як приклад розвитку значення аналізується зміст базового терміна фемінізм (від лат. femina - жінка). До 90-х років ХХ століття загальномовні словники тлумачили значення терміна ідеологізовано, наприклад: феминизм – загальна назва течій у буржуазних жіночих рухах за рівність у правах жінок із чоловіками при збереженні основ капіталістичного ладу (Словарь иностранных слов, 1989. – С. 597). Із 90-х років ХХ століття тлумачення стає нейтральним: феминизм - громадський рух за зрівняння жінок у правах із чоловіками (Словарь иностранных слов, 1999. – С.293).

У наукових текстах 90-х років з’являються авторські, розширені, тлумачення терміна: феминизм - це зміна парадигми в сприйнятті світу, зміна парадигми в науці. Його основним завданням є висвітлення канонів у науці, конфронтація культурологічних концепцій і канонічних тем із феміністськими теоріями (Шоре Э., Хайдер К. Вступительные замечания о совместном русско-немецком научном проекте// Пол, ґендер, культура, 1999. – С. 15 ).

Однак, незважаючи на таку словникову та авторську нейтральність у тлумаченні, у традиційній публіцистиці термін феминизм супроводжується різними конотаціями: Обратившись к избитой уже теме феминизма, с удивлением обнаружила, что далеко не все понимают, что это такое. Для некоторых мужчин феминистка - это злобная напористая баба, грубо расталкивающая их локтями на пути к успеху и попирающая их мужское достоинство (Крымское время. - 2000. - №99. - С. 12). На наш погляд, це зумовлено впливом концепту жінка, який має в сучасній культурі неоднозначну інтерпретацію.

Протилежний розширенню процес звуження значення термінів у ҐД здійснюється кількома способами.

Спеціалізація значення терміна через дефініцію показана на прикладі терміна эмансипация (від лат. emancipatio – визволення). У сучасних енциклопедичних і тлумачних словниках термін эмансипация має чотири значення: 1) визволення з-під влади хазяїна; 2) одержання волі, свободи; 3) одержання правової самостійності; 4) рівноправність жінок у всіх сферах. Однак перші три значення поступово старіють. Четверте, яке раніше не було основним, зараз може розглядатися як основне. Це підтверджується тим, що в лінгвістичних словниках тлумачення лексеми эмансипация ілюструється такими прикладами: речeння – эмансипация женщин (Словарь иностранных слов, 1994; Словарь русского языка в 4-х томах, 1999), цитатою: Хотят восстановить права женщины, которые не должны быть меньше прав мужчины. Понимаете, это и называется эмансипацией. Помяловский, Мещанское счастье (Словарь русского языка в 4-х томах, 1999). У ҐД автори використовують термін эмансипация тільки в значенні ‘эмансипация женщин’ без контекстуальної підтримки: Противоречивость протекания процесса эмансипации обусловлена не только постоянным столкновением, противодействием различных социальных сил, идей, ситуаций, но и – если так можно выразиться – всем контекстом этого явления (Воронина О.А. Женский вопрос СССР: Демографический диагноз, 1990. – С.3).

Спеціалізація значення терміна при одночасній “підтримці” контекстом характерна для базового терміна дискриминация.

Розвитку його значення сприяли різні чинники, у тому числі й міжнародний правовий документ – Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації у відношенні до жінок (1979). Міждисциплінарний термін дискриминация ( від лат. discriminatio - розрізнення, розподіл) багатозначний, що відображається як в енциклопедичних, так і в лінгвістичних словниках, у яких типи дискримінації систематизовані за такими ознаками: за правовим статусом однієї держави у відношенні до другої; за ознаками раси; за ознаками національності, віросповідання, статі. У лінгвістичних словниках (“Словарь современного русского литературного языка”, 1948-1965; “Толковый словарь русского языка” С.І.Ожегова та Н.Ю.Шведової, 2000 та “Словарь иностранных слов”, 1989) окремої словникової статті дискриминация немає. Але в словниковій статті дискриминировать пропонується для ілюстрації речeння: расовая дискриминация. У тлумаченні конкретизується значення терміна – дискриминируют чаще всего по признаку расы. Таким чином, появі нового значення передувало виникнення складного терміна расовая дискриминация. Уживання складних термінів може свідчити про тенденції до виділення нових самостійних значень.

За останнє десятиліття намітився ще один аспект у розвитку значення терміна дискриминация: ‘дискриминация по половому признаку, чаще женщин’: дискриминация по половому признаку – практика, коли одній статі надається перевага в порівнянні з іншою. У більшості суспільств це розглядається як дискримінація, сприятлива для чоловіків на шкоду жінкам (Большой толковый социологический словарь, 1999. – С. 113).

Оскільки в центрі уваги ҐД знаходяться проблеми, пов’язані із соціальною нерівністю чоловіків і жінок, із ґендерним дисбалансом у політичному, економічному і соціальному житті суспільства, термін дискриминация характеризується високою частотністю і вживається тільки в значенні ‘дискриминация в отношении женщин’. Але це значення, як правило, “підтримується” контекстом: Логика, лежащая в основе такой подмены, весьма проста: если законодательство исключает явную дискриминацию по признаку пола, то автоматически делается вывод, что такой дискриминации не существует и на практике (Мезенцева Е.Б. Женщина перед лицом выбора, 1996. – С.2) та ін. Наявність “підтримки” свідчить про те, що термін дискриминация в значенні ‘дискриминация в отношении женщин’ ще не оформився, однак ми можемо говорити про його розвиток.

Спеціалізація значення терміна через іншу словотвірну модель. На початку 80-х років ХХ століття в ҐД спостерігається висока частотність термінів із компонентом патриархальный. Ці терміни не мали чіткого тлумачення й позначали як культурні уявлення про роль чоловіків і жінок у певних економічних умовах (Т.А.Клименкова), так і відношення, які характеризують домінуючу систему патріархату (О.В.Іващенко).

У кінці 80-х років ХХ століття відзначається паралельне використання прикметників патриархальный/патриархатный, наприклад: То, что женщина в силу нашего патриархального мировоззрения и нашего чудовищного быта по рукам и ногам повязана стиркой, уборкой, готовкой, выставляется как объективная причина невозможности быть хорошим руководителем (Воронина О.А. Женский вопрос СССР: Демографический диагноз, 1990. – С.11); Вероятно, даже самые убежденные защитники патриархатной идеологии не рискнут утверждать, что в этих городах существует дефицит образованных и компетентных женщин … (Воронина О.А., Клименкова Т.А. Гендер и культура, 1988. – С. 9).

Із середини 90-х років ХХ століття в текстах ҐД переважають складні терміни з компонентом патриархатный. У текстах інших галузей гуманітарних досліджень (наприклад, у роботах з історії) при характеристиці доіндустріальних суспільств, на чолі яких перебувають чоловіки й на перший план висуваються традиційні культурні уявлення про роль чоловіків і жінок у певних економічних умовах, використовуються терміни тільки з компонентом патриархальный. Таким чином у ҐД переборюється багатозначність термінів з компонентом патриархальный і уточнюється їхній зміст. Опозиція однокореневої синонімії трансформується в опозицію паронімічного типу. Синонімія або паронімія прикметників патриархальный/патриархатный може залежати від сфери їх реалізації. У ҐД компоненти патриархальный/патриархатный розглядаються як пароніми. У рамках інших досліджень (історія, археологія, етнографія тощо) ми маємо справу з однокореневою синонімією.

Спеціалізація значення терміна через синонімічну заміну. У середині 80-х років ХХ століття при перекладі праць західних дослідників виникла проблема адекватності передачі термінів, прийнятих у європейській і американській традиціях. Так, складні терміни з компонентами masculine/feminine перекладались як мужественность / мужественный і женственность / женственный.

Однак зміст слів мужественность / мужественный і женственность / женственный не нейтральний, а супроводжується різними конотаціями. Із точки зору позамовної реальності слова мужественный і женственный становлять собою культурні концепти суспільної свідомості (А.В.Кириліна) і за своєю суттю вербалізують ґендерні стереотипи про соціальні ролі чоловіків і жінок у суспільстві. У 90-х роках ХХ століття у ҐД для того, щоб зберегти наукову нейтральність і відійти від небажаних конотацій, стали використовуватися складні терміни з компонентами маскулинный/феминный: Одна и та же страна может быть “феминной” по одному параметру и “маскулинной” по другому, не говоря уже о классовых и иных социально-групповых различиях (Кон І.С. Маскулинность как история, 2001. - С. 213).

У російськомовних словниках терміни з компонентами феминный і маскулинный не подані. Дефініції цих термінів ми знаходимо тільки в наукових текстах, наприклад: маскулинность – характерні форми поведінки, яких очікують від осіб чоловічої статі в певній культурі (Гиденс Э. Социология, 1999. – С. 190); феминность – характерні форми поведінки, яких очікують від осіб жіночої статі в якійсь культурі (Там же).

Ознаки маскулинности і феминности визначаються не біологічною статтю, а складаються із відмінних одна від одної психологічних характеристик, історично сформованих особливостями культури. Первісне уявлення про маскулинность, що асоціюється з активністю, незалежністю, самовпевненістю, а про феминность - із залежністю, несміливістю, сентиментальністю (О.В.Іващенко, 1998), поступається місцем новим уявленням про множинність феминностей і маскулинностей, які існують у різних субкультурах, із яких складається те чи інше суспільство. Прикметники феминный і маскулинный виступають як компоненти нейтральних термінів, які позначають соціокультурні відмінності чоловіків і жінок у різних типах культур.

Складні терміни як етап спеціалізації значення. Терміни-словосполучення посідають одне з перших місць майже в кожній термінології (А.Тимко, 1996; Е.Чумак, 1997; Н.Лопухіна, О.Покровська, 1998; Т.Лепеха, 2000; З.Сікорська, 2001 та ін.). Спостереження показали, що в ҐД найпродуктивнішим кількісно-структурним типом складних термінів є двокомпонентні терміни. Найбільша частотність у термінів і термінів-сполучень із компонентом гендерный (близько 100 вживань, що складає 42%): гендерный анализ, гендерная асимметрия, гендерный баланс, гендерный стереотип, гендерная демократия, гендерная идентичность, гендерные исследования, гендерная роль тощо.

Продуктивність складних термінів і термінів-сполучень із компонентом гендерный свідчить про те, що термін ґендер увійшов у простір російського та українського наукового стилю. Однак біля 30% подібних термінів мають тільки авторські дефініції. Інші термінологічні сполучення поки що займають проміжне місце між термінами і нетермінами, тобто функціонують у текстах ҐД без таких самих дефініцій, їхнє значення уточнюється в контексті: гендерная слепота, гендерный барьер, гендерные тетради тощо.

Друге місце за продуктивністю займають складні терміни з компонентом патриархатный (близько 50 вживань, що складає 20%): патриархатная семья, патриархатное мышление тощо. Складні терміни з компонентами маскулинный/феминный займають третє місце за продуктивністю (близько 34 вживань, що складає 15%): феминный стиль, маскулинный тип, феминное поведение, маскулинная черта тощо.

Складні терміни й термінологічні сполучення, які використані в ҐД, можуть бути прикладом спеціалізації міждисциплінарних термінів анализ, баланс, стереотип, демократия, идентичность, семья, мышление, стиль, тип тощо. Наприклад, у складному терміні гендерный стереотип спеціалізується одне зі значень терміна стереотип - ‘прочно сложившийся, постоянный образец чего-нибудь, стандарт’, що позначає ‘культурно и социально обусловленное мнение о качествах и нормах поведения представителей обоих полов’ (Кириліна А.В. Гендер: лингвистические аспекты, 1999. - С. 98).

Висновки

ҐД формуються як міждисциплінарна галузь наукових знань у зв’язку з соціальною філософією, соціологією, культурологією, лінгвістикою та іншими дисциплінами, які вивчають структуру культури. Проте термінологія ҐД залишається ще не завжди зрозумілою широкому колу тих, хто цікавиться проблемами цього суспільно-гуманітарного наукового напряму. До цього часу відсутня єдність у тлумаченні деяких термінів і серед спеціалістів у галузі ґендерної лінгвістики, філософії, соціології, економіки тощо. Систематизація термінів ҐД, уточнення в тлумаченні, регламентація та упорядкованість сприяють оформленню нової терміносистеми, яка характеризується різноплановими ознаками: загальносистемними, логічними, лінгвістичними.

Загальносистемними ознаками є її цілісність і структурованість, що забезпечується наявністю кола базових термінів. Другою важливою системною ознакою терміносистеми є її відносна стійкість. За стійкістю до зовнішніх впливів терміносистема ҐД відкрита, тому що поповнюється термінами, запозиченими як з інших мов, так і з суміжних дисциплін.

Логіко-лінгвістичною ознакою терміносистеми ҐД є змістовна зв’язність, яка реалізується в різних проявах: а) у спеціалізації значення термінів шляхом розширення або різних видів звуження значення термінів; б) в утворенні великої кількості складних термінів.

Отже, терміносистема ҐД – це таке системне утворення, яке складається зі слів і словосполучень, що виконують функції термінів – елементів терміносистеми. Внаслідок “мовного дрейфу” (термін Е.Сепіра) формування термінологічної системи ҐД здійснюється не хаотично, не будь-яким способом, а регулюється певними механізмами, характерними для стійких терміносистем загалом (запозичення, зміна обсягу значення, синтаксичні утворення тощо).

В дисертації даються рекомендації відносно доцільності вживання окремих термінів з ҐД та вказуються можливі аспекти використання термінів з інших наук в ҐД.

Досвід опису терміносистеми ҐД має певною мірою прогнозований характер, що передбачає моделювання процесів, характерних у становленні інших термінологічних систем.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях:

1. Шилина А.Г. “Драма” феминологической терминологии // Культура народов Причерноморья. – 1997. – №2. – С. 321-323.

2. Шилина А.Г. Лингвистический анализ феминистских текстов // Культура народов Причерноморья. – 1998. – №3. – С. 278- 283.

3. Шилина А.Г. О содержании терминов ґендер, феминизм, феминность/маскулинность // Культура народов Причерноморья. – 1999. – №8. – С. 148-152.

4. Шилина А.Г. Особенности значения и формирования составных терминов с компонентами патриархальный/патриархатный // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. – 2001. – Т.14. – С. 92-101.

5. Шилина А.Г. Формирование устойчивых словосочетаний с компонентом гендер/ гендерный в научных текстах // Филологические студии: Украинский межвузовский филологический журнал. – 2001. - №3. - С. 167-171.

6. Шилина А.Г. Об основных терминах феминологии // Принципы и методы функционально-семантического описания языка: итоги, направления, перспективы. Материалы конференции. - Симферополь, 1997. – С. 332-335.

7. Шилина А.Г. Переосмысление социальных терминов в 90-е годы // Новые направления в методике и технологии преподавания славянских языков. Международная конференция. – Симферополь, 1999. – С. 47-49.

8. Семиколенова О.І., Шилина А.Г. О проблемах ґендерного дискурса в языке // Проблемы взаимодействия языков и культур в посткоммунистических странах Центральной и Восточной Европы: Международная научно-практическая конференция: Сборник статей. – К.: Рідна мова, 1999. – С. 86-90.

9. Шиліна А.Г. Про зміст терміна ґендер // Уповноважена освіта – шлях в третє тисячоліття: Міжнар.наук.-практ. конф., 19-23 груд. 1999/ Жіноча мережева прогр. Ін-ту відкритого сусп-ва та інші; Відп. ред. О.Суслова. – К.: Бланк-Прес, 2000. – С. 126-129.

10. Шилина А.Г. Функционирование устойчивых словосочетаний с компонентом гендер/ гендерный в научных текстах // Русский язык: исторические судьбы и современность. Международный конгресс исследователей русского языка. Москва, филологический факультет МГУ им. М.В.Ломоносова 13-16 марта 2002 года. Труды и материалы / Под общ. ред. М.Л.Ремнёвой и А.А.Поликарпова. – М.: Издательство Московского университета. – С. 155-156.

11. Шилина А.Г. Функциональные особенности терминов суфражизм, феминизм в текстах ґендерных исследований// Международные коммуникации: реалии и перспективы: Сборник докладов Международной научной конференции. Крым, Алушта, 27-31 мая 2002 г. – М.: Издательство РУДН, 2002. – С.165-178.

Анотація

Шиліна А.Г. Лінгвоґендерна інтерпретація лексичного та граматичного потенціалу наукового стилю сучасної російської мови. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02- російська мова. – Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського, Сімферополь, 2002.

Робота присвячена описові динаміки формування терміносистеми ґендерних досліджень (далі ҐД). Можна назвати такі основні механізми, що регулюють закони розвитку терміносистеми ҐД: міжмовні, міжсистемні запозичення та спеціалізація значення.

Усі терміни текстів ҐД поділено на дві основні групи: 1) базові терміни, запозичені із зарубіжних ҐД; 2) терміни, запозичені з інших наук.

Спеціалізація значення термінів ҐД полягає в розширенні значення слова та у звуженні значення слів.

Процес звуження значення здійснюється кількома способами: спеціалізацією значення через дефініцію, спеціалізацією значення при одночасній “підтримці” контекстом, спеціалізацією значення через іншу словотвірну модель, спеціалізацією значення через синонімічну заміну, спеціалізацією значення в процесі формування складних термінів або термінологічних сполучень.

Ключові слова: ґендерні дослідження, термін, терміносистема, складні терміни, запозичення, спеціалізація, звуження, розширення обсягу значення.

Аннотация

Шилина А.Г. Лингвогендерная интерпретация лексического и грамматического потенциала научного стиля современного русского языка. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02- русский язык. – Таврический национальный университет им. В.И.Вернадского, Симферополь, 2002.

Работа посвящена описанию динамики формирования терминосистемы гендерных исследований (далее ГИ). В качестве механизмов, регулирующих законы развития терминосистемы ГИ, можно назвать следующие: межъязыковые, межсистемные заимствования и специализация значения.

Все термины текстов ГИ можно разделить на две основные группы: 1) базовые термины, заимствованные из зарубежных ГИ; 2) термины, заимствованные из других наук.

Специализация значения терминов ГИ проявляется в расширении значения слова и в сужении объема значения слов.

Процесс сужения значения осуществляется несколькими способами: специализацией значения через дефиницию, специализацией значения при одновременной “поддержке” контекстом, специализацией значения через иную словообразовательную модель, специализацией значения через синонимическую замену, специализацией значения в процессе формирования составных терминов или терминологических сочетаний.

Как базовые термины ГИ можно определить гендер, сексизм, феминизм, дискриминация, стереотип, составные термины с компонентами гендерный, патриархальный/ патриархатный, феминный/ маскулинный и др. Наряду с базовыми терминами в текстах ГИ используются термины, заимствованные из других наук: социологии (сегрегация, брак, семья и др.), философии (гуманизм, постструктурализм, постмодернизм и др.), политологии (абсентеизм, право и др.) и медицины (вирилизм, сексуальность, репродуктивное здоровье и др.). Активное использование терминов, заимствованных из других социальных наук и медицины, связано прежде всего с междисциплинарным характером гендерных исследований, а также с предметом исследования, с самыми важными моментами в описании гендерных идентичностей мужчин и женщин и их интеракций в обществе. По сути можно говорить о специализации этих терминов в текстах ГИ.

В работе подробно рассматриваются этапы специализации значения терминов ГИ.

Как пример расширения значения анализируется содержание базового термина феминизм. До 90-х годов ХХ века общеязыковые словари толковали значение термина идеологизированно, с 90-х годов ХХ века толкование становится нейтральным, а в научных текстах 90-х годов ХХ века появляются авторские, расширенные толкования термина.

В диссертационном исследовании описываются следующие способы сужения значения терминов ГИ.

o Специализация значения через дефиницию: в ГИ термин эмансипация используется только в значении ‘эмансипация женщин’ без контекстуальной поддержки;

o Специализация значения при одновременной “поддержке” контекстом характерна для базовых терминов дискриминация и насилие. Так как в центре внимания ГИ находятся проблемы, связанные с социальным неравенством мужчин и женщин, с гендерным дисбалансом в политической, экономической и социальной жизни общества, термины дискриминация и насилие характеризуются высокой частотностью и употребляются только в значении ‘дискриминация в отношении женщин’ и ‘насилие в отношении женщин’. Но эти значения, как правило, “поддерживаются” контекстом.

o Специализация значения через иную словообразовательную модель. В ГИ многозначность терминов с компонентом патриархальный преодолевается путем использования компонента патриархатный. Синонимия или паронимия прилагательных патриархальный/патриархатный может зависеть от сферы их реализации. В ГИ компоненты патриархальный/патриархатный рассматриваются как паронимы. В рамках других исследований (история, археология, этнография и др.) мы имеем дело с однокорневой синонимией.

o Специализация значения через синонимическую замену. В середине 80-х годов ХХ века составные термины с компонентами masculine/feminine переводились как мужественность / мужественный и женственность / женственный. Однако их содержание не нейтрально, а сопровождается различными коннотациями. С точки зрения внеязыковой реальности слова мужественный и женственный представляют собой культурные концепты общественного сознания (А.В.Кирилина) и по сути вербализуют гендерные стереотипы о социальных ролях мужчин и женщин в обществе. В 90-е годы ХХ века в ГИ для того, чтобы сохранить научную нейтральность и уйти от нежелательных коннотаций, стали использоваться составные термины с компонентами маскулинный/феминный.

o Специализация значения в процессе формирования составных терминов или терминологических сочетаний. Составные термины типа гендерный анализ, гендерный баланс, гендерный стереотип и т.п. могут служить примером специализации междисциплинарных терминов (анализ, баланс, стереотип и т.п.).

Терминосистема ГИ представляет собой сложное образование, состоящее из слов и словосочетаний, выполняющих функции терминов – элементов терминосистемы. Опыт описания терминосистемы ГИ имеет в определенной степени прогнозирующий характер, что предполагает моделирование процессов, характерных при становлении других терминологических систем.

Ключевые слова: гендерные исследования, термин, терминосистема, составные термины, заимствования, специализация, сужение, расширение объема значения.

Summary

Shilina A. Lingual and gender interpretation of lexical and grammatical potential of modern Russian scientific style. – The manuscript.

Thesis for a candidate of philological sciences degree of speciality 10.02.02 – Russian language. – Vernadsky Tavrida National University, Simferopol, 2002.

The paper discusses dynamics of formation of gender studies (GS) terminology system. The following mechanisms of terminology development are defined: inter-lingual, inter-systems borrowings and specialization of meaning. Text terms in GS can be divided in two main groups: basic terms borrowed from Western GS and terms borrowed from other sciences. Specialization of meaning of SG terms can be seen in widening of the word meaning and narrowing of the word meaning. There are several ways that narrowing of the word meaning works: specialization of meaning using definition, specialization of meaning with simultaneous context support, specialization of meaning using a different model of word formation, specialization of meaning using a synonym, specialization of meaning using formation of complex terms or combinations of terms.

Key words: gender studies, term, terminology system, complex terms, borrowing, specialization, narrowing, widening of word meaning.