КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Тригуб Руслана Миколаївна

УДК 711.432+69.059.25.38.](477)

МетодИ реконструкцІЇ районІв 5-ПОВЕРХОВОЇ

ЗАБУДОВИ І житловИх БУДІВЕЛЬ масовИх серІй

ВЕЛИКОпанельнИх БУДИНКІВ

(на ПРИКЛАДІ жиТлоВОго районУ“

ВІДраднИй” в м. КиЄвІ)

05.23.20 — Містобудування та територіальне планування

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ-2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент

Крумеліс Юрій Всеволодович,

Київський національний університет будівництва і архітектури, доцент кафедри міського будівництва і господарства

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор

Клюшниченко Євген Єлисійович,

Науково-дослідний і проектний інститут містобудування, директор

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Крітов Віталій Олексійович,

Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій Держбуду України, завідувач відділом огороджувальних конструкцій, будівель та споруд

Провідна установа: Харківська державна академія міського господарства, кафедра міського будівництва і господарства, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Захист відбудеться 07.06.2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.09 при Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03037, м.Київ-37, Повітрофлотський проспект, 31, ауд. 466.

З дисертацією можна ознайомитись в науково-технічній бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03037, м.Київ-37, Повітрофлотський проспект, 31.

Автореферат розісланий 29.04.2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат технічних наук, доцент О.П.Ісаєв

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В процесі соціальних і культурних перетворень, до корінної перебудови економіки і господарської діяльності, що відбуваються зараз в Україні, суттєво зростає загальнодержавне та загальнонаціональне значення проблеми реконструкції міст.

Складність процесів оновлення міст обумовлена тим, що в сфері реконструкції тісно переплітаються складні соціальні, економічні, історико-культурні, архітектурно-естетичні, інженерно-технічні, санітарно-гігієнічні, містобудівні та інші проблеми.

Ефективність вирішення проблеми реконструкції сучасного міста багато в чому залежить від успішного розв'язання питань, пов'язаних з реконструкцією районів масового будівництва 60-70-х років, забудованих типовими 5-поверховими великопанельними будинками, збудованими за нормами і правилами того часу, що не відповідають сучасним вимогам і стандартам.

Питання реконструкції районів 5-поверхової забудови масового житлового будівництва відіграють важливу роль в комплексі дослідження проблем реконструкції сучасних міст не тільки України, а й практично всіх країн Східної Європи.

Загальна площа житлового фонду в п'ятиповерховому великопанельному виконанні складає більше 70 млн. м2, тобто 23% від житлового фонду в містах України. Приблизно кожний четвертий міський житель живе в квартирі будинку, який побудований в той період і потребує на сьогодні підвищення рівня комфорту.

В зв'язку з гострою потребою під час повоєнного періоду в різкому збільшенні обсягів житлового будівництва творчі пошуки архітекторів і будівельників були спрямовані на широке впровадження технологій індустріального домобудування, які характеризуються жорсткою типізацією та уніфікацією не тільки конструктивних елементів, планувальних схем і об'ємно-просторових рішень, а також містобудівних прийомів.

Інтенсивне будівництво в Україні того періоду здійснювалось не тільки в Києві, а також у таких найбільших містах як Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Луганськ та інших. Загальна кількість будинків, які побудовані за проектами перших масових серій, складає близько 25 тис. одиниць. З них на будинки 464-й серії припадає 20,54%.

Не зважаючи на те, що ці будинки морально застаріли, термін фізичної амортизації для них ще не закінчився. Про доцільність їх реконструкції говорить і те, що зараз у великих і найбільших містах майже повністю використані вільні під забудову території. Тому реконструкція існуючої 5-поверхової забудови районів масового житлового будівництва за рахунок проведення комплексу робіт з реконструкції є важливим резервом одержання додаткового житла без притягнення значних витрат на освоєння нових територій і нове будівництво. Крім того, містобудівна значимість територій 5-поверхової забудови районів масового житлового будівництва оцінюється досить високо. Так, наприклад, житловий район "Відрадний" в м. Києві, який розміщений у відносній близькості від центру міста, по відношенню до периферійних сучасних житлових районів має зручні зв'язки зі станціями метрополітену, мережу обслуговування, що склалася, і розвинену систему зелених насаджень. Ці переваги території дозволять в результаті реконструкції 5-поверхових будівель за рахунок покращення їх планувальних і конструктивних рішень, удосконалення прийомів забудови з урахуванням покращення санітарно-гігієнічної і споживчої якості житла створити для населення житлові умови, які відповідають сучасним вимогам.

Перехід до ринкових відносин і виникнення різних форм власності висувають підвищені вимоги до якості житлового середовища і потребують різноманіття типів квартир.

Розв'язання протиріч між існуючими вимогами до комфортності житла і умовами, що реально склалися в районах масового житлового будівництва, потребує залучення значних інвестицій, які можуть бути реалізовані в результаті реконструкції. Необхідна розробка якісно нового підходу до проблем реконструкції, розробка проектних рішень з реконструкції територій 5-поверхової забудови, в тому числі і будинків серії 1-464. При цьому модернізація планувального рішення будинків серії 1-464 повинна базуватись не на “поліпшених” типових проектах, а на проектних рішеннях по відношенню не тільки до особливостей технічного стану конкретної будівлі, а й його місця в об'ємно-планувальній структурі реконструкції мікрорайону в цілому. Тільки при такому підході до реконструкції можливо обґрунтувати варіанти планування квартир, які враховували б конкретну містобудівну ситуацію, санітарно-гігієнічні умови оточуючого середовища і потреби проживаючого населення.

Актуальність проблеми підтверджена кількома прийнятими в останні роки рішеннями. Це — Концепція державної житлової політики, схвалена постановою Верховної Ради України від 30 червня 1995 року № 254/95, Концепція розвитку житлово-комунального господарства України від 27 лютого 1995 року № 150, Державна програма реконструкції жилих будинків перших масових серій, розроблена на основі доручення Президента України від 18 листопада 1997 року № 1-14/840 п.15. “за підсумками поїздки Президента України в м. Харків, Харківську область і наради з керівниками промислових підприємств тракторного і сільськогосподарського машинобудування, головами облдержадміністрацій та керівниками органів виконавчої влади”.

Комплекс заходів, передбачених програмою “Реконструкції жилих будинків перших масових серій", спрямований на реалізацію положень Концепції державної житлової політики, схваленої постановою Верховної Ради України від 30 червня 1995 року № 254/95 і Концепції розвитку житлово-комунального господарства України від 27 лютого 1995 року № 150.

Відсутність достатнього нормативно-методичного забезпечення проектування реконструкції серійних будівель 5-поверхової забудови районів масового житлового будівництва з урахуванням сучасних вимог до комфорту житла робить актуальною розробку нових методичних підходів для їх вирішення.

При цьому слід враховувати появу різноманітних форм власності і зняття обмежень на площі квартир приватних власників. Виникає необхідність одержання в результаті реконструкції різноманітних типів квартир: комерційних (що купуються в приватну власність) і соціальних (що даються державою на засадах оренди).

Незалежно від необхідності підвищення споживацької якості першого типу квартир за рахунок підвищення розмірів площі і різноманіття планувальних рішень санітарно-гігієнічні умови для всіх типів квартир повинні відповідати нормативним вимогам.

В своїй роботі автор спирався на розробки в сфері: соціально-демографічних проблем (О.Е.Гутнов, І.М.Прибиткова, О.В.Крашенинников); містобудівних (В.В.Владимиров, М.М.Дьомін, С.І.Романов, Г.Й.Фільваров, І.О.Фомін, Т.Н.Чистякова); естетичних (А.Н.Бєлоконь, А.В.Боков, А.В.Іконніков, Г.І.Козюра, В.О.Коссаківський, А.П.Некрасов,); санітарно-гігієнічних (Б.В.Солуха, С.Б.Чистякова Г.В.Шауфлер,); архітектурно-планувальних (Б.Д.Дмитрієв Т.Ф.Панченко, Г.Ф.Тимохов,); конструктивно-технологічних (Е.В.Барчугова, С.Н.Булгаков, О.П.Гридасов, Е.В.Гусєва, В.І.Єжов, А.Р.Нелєпов, Г.Н.Нурмієв, Н.А.Рочегова, О.С.Слєпцов, А.Н.Співак, С.Б.Усаківський); економічних (С.Н.Булгаков, Є.Є.Клюшниченко, С.Г.Кудимова, С.Д.Митягін, В.І.Нудельман).

Наведений перелік охоплює лише найбільш значимі роботи, які стосуються даної проблеми.

Аналіз проектної практики і наукової розробки показав недостатню вивченість проблем впливу містобудівної ситуації та санітарно-гігієнічних умов на реконструкцію будівель, що обумовлює необхідність виконання спеціального дослідження, спрямованого на методичне забезпечення проектування реконструкції великопанельних 5-поверхових будинків, у тому числі і серії 1-464, в умовах забудови районів масового житлового будівництва, що склалася.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дослідження впроваджені при розробці таких проектів:

· реконструкція 5-поверхового будинку готельного типу з надбудовою одного поверху і мансарди, розташованого за адресою: вул. Жуковського, 10;

· реконструкція 5-поверхового будинку, розташованого за адресою: вул. Петра Запорожця, 10.

При виконанні проектів були використані рекомендації з забезпечення санітарно-гігієнічного комфорту по шумовому і інсоляційному режимах (з урахуванням орієнтації будинку і затінення) на підставі функціонально-планувальних прийомів поповерхового перепланування квартир.

Крім того, окремі положення дисертаційної роботи були використані при розробці проекту ДБН "Реконструкція і капітальний ремонт житлових будинків перших масових серій", а також в курсовому та дипломному проектуванні в КНУБА в 1998-2002 рр.

Мета і задачі дослідження. Мета — удосконалення принципів і методів реконструкції районів 5-поверхової забудови і житлових будівель масових серій великопанельних будинків з урахуванням підвищення комфортності житлового середовища, споживчих якостей і експлуатаційної надійності житлових будівель.

Згідно до поставленої мети визначені такі задачі дослідження:

1. Аналіз існуючого стану, сучасних концепцій і проблем реконструкції районів 5-поверхвої забудови і великопанельних будинків.

2. Оцінка методів дослідження типової 5-поверхової забудови і її реконструкції.

3. Оцінка технічного стану конструктивних і планувальних рішень великопанельних 5-поверхових будинків серії 1-464, їх ремонтопридатності і санітарно-гігієнічної якості житлового середовища з шуму і інсоляції в умовах забудови, що склалася.

4. Розробка планувальних прийомів реконструкції 5-поверхової забудови з урахуванням створення комфортності житлового середовища за умовами шуму і інсоляції.

5. Розробка пропозицій з удосконалення методики реконструкції 5-поверхових будівель серії 1-464 з урахуванням формування комфортності житла.

Об'єкт дослідження — райони 5-поверхової забудови і житлові будівлі масових серій великопанельних будинків.

Предмет дослідження — розробити пропозиції з удосконалення методів оцінки житлових великопанельних 5-поверхових будівель для прийняття рішень з формування програм реконструкції житлових будівель і територій житлових районів.

Дослідження базується на методах:

· системно-структурного аналізу при обґрунтуванні концепції реконструкції районів масового житлового будівництва 60-х років і дослідження впливу планувальних прийомів забудови, а також планувальних і конструктивних рішень будівель на шумовий та інсоляційний режими територій забудови і внутрішніх житлових приміщень;

· експертів при оцінці технічного стану будівель і якості житлового середовища за рівнями шуму і інсоляції;

· моделювання умов зашумленості і інсоляції в залежності від планувальних прийомів забудови і планувальних рішень будівель;

· експериментального проектування.

Наукова новизна одержаних результатів складається:

· з комплексного містобудівного підходу до формування програм реконструкції територій, забудованих типовими великопанельними 5-поверховими житловими будинками перших масових серій 60-70-х років, до оцінки технічного стану, споживчих і експлуатаційних якостей будівель і житлового середовища в цілому;

· з розробки метода адресної реконструкції, який дозволяє формувати комфортні умови проживання в кожній квартирі з урахуванням особливостей об'ємно-планувальної структури, конструктивної схеми, технічного стану конструкцій будівель і санітарно-гігієнічного стану оточуючого середовища і в залежності від конкретної містобудівної і соціально-економічної ситуації;

· з розробки пропозицій з удосконалення методів прийняття рішень в процесі дослідження і розробки програм комплексної реконструкції територій масової житлової забудови.

Практичне значення одержаних результатів складається з використання їх при:

· розробці методичних рекомендацій з планування і забудови мікрорайонів масового житлового будівництва в умовах реконструкції;

· створенні програм комплексної реконструкції районів масового житлового будівництва;

· організації процесу прийняття проектних рішень з реконструкції районів 5-поверхової забудови і житлових будівель масових серій великопанельних будинків.

Особистий внесок здобувача. Результати виконаного дослідження одержані особисто автором. В дисертації використані авторські розробки та ідеї, що знайшли відображення в наукових публікаціях.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення і результати дослідження були опубліковані в матеріалах науково-практичних конференцій в Київському національному університеті будівництва і архітектури (КНУБА, м. Київ, 2000, вип.5, КДТУБА, м. Київ, 1997, вип.58).

Доповідались автором на щорічних засіданнях науково-практичної конференції Київського національного університету будівництва і архітектури в період з 1996 р. по 2001 р.

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 8 статтях, у тому числі в двох збірниках матеріалів семінарів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг роботи становить 222 стор., у т.ч. — 31 сторінок ( 31 рисунків), 19 сторінок (22 таблиць). Додатки займають 52 сторінки, список використаних джерел 8 сторінок і включає 94 найменування.

Зміст роботи

В першому розділі наведений аналіз концепцій реконструкції районів масового житлового будівництва і направленості наукових досліджень в сфері реконструкції 5-поверхової забудови. На основі узагальнення результатів наукових досліджень і проектної практики виявлені специфічні особливості реконструкції забудови житлових районів перших масових серій великопанельних будинків. Досліджені питання, пов'язані з методологією проектування, з урахуванням специфіки реконструкції 5-поверхової забудови районів масового житлового будівництва в нових соціально-економічних умовах. Міститься узагальнення досвіду забудови мікрорайонів повоєнного будівництва серійними 5-поверховими будинками і проблеми їх реконструкції.

У вирішенні проблеми, що розглядається, виділені три концепції реконструкції: підтримка, розвиток і оновлення.

Перша концепція має на увазі капітальний ремонт і посилення конструктивних елементів без зміни якості середовища забудови. Друга відображає різні ступені модернізації або реконструкції будівель і поліпшення якості середовища. Третя розрахована на виконання повного або часткового зносу будинків, що супроводжується відселенням мешканців і подальшим будівництвом нових комплексів. Враховуючи характер проблем і специфіку умов реконструкції досліджуваних територій, в роботі віддається перевага другій концепції, яка дає можливість вирішення, як локальних завдань, так і проблеми в цілому. Її перевага полягає в поетапності реалізації з урахуванням збереження існуючого житлового фонду і будівництва нового (добудова, прибудова, надбудова) без масового відселення мешканців, з терміном окупності за 5-10 років (в залежності від обсягу реконструктивних заходів).

Саме тому концепція розвитку прийнята як основа для подальших досліджень дисертації. Концепція передбачає реконструкцію житлових районів масового житлового будівництва як комплексний процес, що розвивається в двох взаємопов'язаних напрямках: збереження і використання архітектурно-містобудівної спадщини та удосконалення функціонально-просторового середовища з урахуванням підвищення його санітарно-гігієнічної якості і комфорту житла. При цьому також враховується динаміка соціально-економічних процесів.

Особливості реконструкції, формування інвестиційних програм цих районів для територій, що розглядаються, багато в чому визначаються соціально-демографічною структурою населення, що характеризується підвищеними, в порівнянні з середньоміськими, показниками питомої ваги осіб пенсійного віку (5-7%) і відповідно більш низькими питомими показниками кількості жителів в групах працездатного та дитячого віків, а також середніми показниками рівня доходу на одного жителя, які тут на 7-12% нижчі аналогічних показників в середньому по місту.

Особливо гостро ці проблеми стоять в мікрорайоні "Відрадний" в м. Києві, забудованому переважно 5-поверховими великопанельними будинками серії 1-464. Це свідчить про те, що програми реконструкції досліджуваних районів не можуть орієнтуватися на кошти населення, яке в них проживає.

Аналіз результатів наукових досліджень і проектної практики дозволили встановити, що на формування завдань реконструкції основний вплив здійснюють соціально-демографічні, містобудівні, інженерно-технічні, естетичні, екологічні, архітектурно-конструктивні і економічні фактори.

В результаті аналізу спрямованості наукових досліджень і проектної практики в сфері реконструкції 5-поверхової забудови районів масового житлового будівництва робиться висновок про те, що основна увага досліджень спрямована на архітектурно-будівельні проблеми: на пошук об'ємно-просторового рішення зовнішнього вигляду будівель, використання технічного і технологічного потенціалу конструкцій і будівельних матеріалів нового покоління, перегляд типових планувальних схем, соціального нормування для підвищення комфортності житла і розширення категорій квартир для задоволення потреб різних груп населення, заміні базового 5-поверхового фонду на нові типові житлові будинки, енергозбереження, питання економіки будівництва та інші не менш важливі проблеми. Дослідження в галузі містобудування стосуються, в основному, загальнобудівельних питань: вписати функціонально і архітектурно-художньо мікрорайон, що реконструюється, в структуру житлового району і міста в цілому, визначити місце забудови, що реконструюється, в системах громадського обслуговування, транспорту, зовнішнього благоустрою, озеленення, охорони оточуючого середовища, забезпечити функціональні і візуальні зв'язки ділянок реконструкції і сформувати висококомфортний внутрішньодворовий простір.

Аналіз показав, що визначальний вплив місто-екологічних факторів на вибір конструктивно-планувальних рішень при реконструкції будівлі найменш вивчений.

Враховуючи, що конструктивно-планувальних рішень може бути дуже багато і щоразу вони будуть залежати від конкретної ситуації, яка формує неповторність оточуючого середовища з санітарно-гігієнічними показниками (у т. ч. по шуму і інсоляції), то і характер впливу зовнішнього середовища на комфортність житла буде різний. Однак без врахування цього впливу не можна забезпечити комфортність житлових приміщень.

Проведений в дисертації аналіз особливостей архітектурно-планувальної характеристики будинків серії 1-464 підтверджує їх здатність до модернізації в нових соціально-економічних умовах з урахуванням містобудівних вимог і впливу зовнішнього середовища.

Розглянуті конструктивні особливості будинків серії 1-464, характерні конструктивні недоліки, виявлені в процесі їх експлуатації, і технічний стан конструктивних елементів і вузлів, найбільш типовими для будинків серії 1-464 на сучасному етапі їх експлуатації за даними досліджень і проектної практики.

Конструктивною особливістю серії 1-464 є жорстка поздовжньо-поперечна схема несучих конструкцій, яка обумовлює їх високу експлуатаційну надійність, але, в той же час, накладає певні обмеження на можливе перепланування квартир.

Аналіз технічного стану, експлуатаційних якостей житлових будинків серії 1-464, ступеня їх відповідності чинним нормам і стандартам, потребам населення свідчить про те, що:

· за своїми технічними даними досліджувані будинки знаходяться в задовільному стані, що свідчить про їх ремонтопридатність;

· не зважаючи на відносну жорсткість планувальної структури будинків з поздовжньо-поперечною конструктивною схемою основних несучих конструкцій, представляється можливим їх часткове перепланування, добудова і надбудова;

· потребують заміни системи інженерного обладнання будинків і підвідних систем, підвищення рівня теплозахисту огороджуючих конструкцій — стін, віконних прорізів, покриттів;

· потребують суттєвого поліпшення естетичні якості забудови і благоустрій території.

Обґрунтовується необхідність диференційованого підходу у виборі архітектурно-планувальних рішень при реконструкції будівель серії 1-464 в залежності від містобудівної і санітарно-гігієнічної ситуації, місця розміщення будівлі на території мікрорайону і композиційно-планувальних прийомів забудови, що реконструюється.

Враховуючи різноманіття прийомів компонування будівель при розробці заходів їх модернізації, потрібно враховувати не тільки технічний стан будівлі та її планувальні особливості, а й також вплив зовнішнього середовища на комфортність їх житлових приміщень за найбільш суттєвими факторами — шумом та інсоляцією — для територій, що розглядаються.

Дослідження другого розділу базуються на аналізі результатів натурних обстежень технічного стану великопанельних серійних будівель, практики їх реконструкції і якісного стану житлового середовища існуючої 5-поверхової забудови за умовами шуму і інсоляції, що дозволило встановити невідповідність житлових умов в цих будинках сучасним соціально-демографічним і економічним умовам і обґрунтувати необхідність розробки якісно нового методичного підходу до оцінки стану будівель і території районів масового житлового будівництва в умовах реконструкції.

Результати натурних обстежень технічного стану 5-поверхових будівель перших серій масової забудови, проведені в період 1963-1993 рр. науково-дослідними інститутами АКГ ім. Панфілова, НІКТІ МГ і НДІ будівельної фізики та огороджуючих конструкцій, показали, що найбільш ремонтопридатними є будівлі з конструктивною схемою поздовжньо-поперечних несучих конструкцій, до якої належить і серія 1-464.

Існуюча розрахункова методика оцінки фізичного зносу будівель базується на співставленні початкової вартості всіх елементів будівлі з витратами, необхідними на їх відновлення з урахуванням коефіцієнтів вагомості елементів в загальній вартості будівлі. Суттєвою особливістю існуючої методики є те, що коефіцієнти вагомості елементів будівлі встановлені з урахуванням всіх її складових, у тому числі оздоблення, технічного обладнання і т. ін. при цьому значимість несучих конструкцій виходить заниженою. Ця методика не визначає надійності несучих конструкцій великопанельних будівель, оскільки співставлення вартісних показників відповідає на питання — чи доцільний ремонт, і якщо доцільний, то які будуть витрати на його проведення. Питання збереження (надійності) несучих конструктивних елементів залишається відкритим.

В роботі розглядаються пропозиції з модернізації конструктивно-планувальних рішень будівель серії 1-464, що мають місце в практиці. Аналіз результатів проектної практики з реконструкції будівель серії 1-464 показав, що проектні пропозиції досить часто зводяться до пошуку поліпшених варіантів проекту будинку без урахування містобудівної ситуації, місця розміщення будівель в загальній системі забудови мікрорайону, композиційно-планувальних прийомів при реконструкції забудови, без урахування санітарно-гігієнічного впливу зовнішнього середовища на комфортність середовища житла.

Для визначення комплексу реконструктивних заходів, можливості перепланування квартир, надбудови поверхів необхідна оцінка не тільки технічного стану будівлі, а також і містобудівної ситуації на ділянці території його розміщення, на яку можуть впливати результати реконструкції ближчих будівель і споруд, викликаючи зміни шумового і інсоляційного режимів прилеглої території.

Аналіз архітектурно-планувальних рішень 5-поверхової забудови будинками серії 1-464 за шумовим забрудненням показав, що майже 50% населення проживають в дискомфортних умовах (рівні шуму перевищують допустимі норми). Це потребує пошуку раціональних прийомів планування і забудови примагістральних територій, що характеризуються більш низькими показниками шумового зоноутворення, а також прийомів захисту від шуму внутрішніх приміщень як планувальними, так і конструктивними методами.

Показано вплив планувальних прийомів забудови на шумове зоноутворення. Обґрунтовується необхідність вибору планувальних прийомів реконструкції 5-поверхової забудови є урахуванням регулювання шумового режиму житлового середовища.

Все це дозволило визначити принципові схеми функціонально-планувальної організації квартир з урахуванням їх шумозахищеності і умов інсоляції при комплексній реконструкції примагістральної 5-поверхової забудови.

В третьому розділі розглядаються принципи та методи адресної реконструкції, на основі якої можна перетворити існуючу 5-поверхову забудову в забудову сучасного типу з комфортними житловими умовами (рис.1). Суть методу полягає в тому, що для обґрунтованого вибору реконструктивних заходів, реалізація яких дозволила б усунути існуючі недоліки житлового середовища та створити житлові умови, що відповідають вимогам нового соціального замовлення, слід мати необхідну інформацію по кожному будинку і забудові мікрорайону в цілому.

Одержати цю інформацію можна на підставі комплексної оцінки якості житлового середовища, яка дозволяла б оцінити цю якість не тільки для умов існуючої забудови, а й на стадії розробки проектних рішень у варіантному проектуванні для умов реалізації конструктивних і архітектурно-планувальних змін, що плануються, при реконструкції забудови мікрорайону в цілому та модернізації кожного будинку окремо. Крім того, інформація, одержана на основі методики комплексної оцінки технічного стану будинків і якості житлового середовища, може бути використана не тільки як база даних для розробки проекту реконструкції, а й як складова частина технічного паспорту будівлі, що реконструюється.

Використання запропонованої методики дозволяє розв'язати протиріччя між сучасними містобудівними вимогами і житловими умовами, що склалися в 5-поверховій забудові будинками

Процеси реконструкції

_

Проблеми: Мета: Обмеження:

· моральний і фізичний знос будівель; · низька якість житлового середовища ліквідація протиріч між існуючими житловими умовами та вимогами до сучасного житла містобудівні норми санітарно-гігієнічні норми соціально-економічні вимоги суспільства

_ _ _

Програми адресної реконструкції

_ _

Основні принципи Основні заходи

_ _

цілісність — будівля розглядається як складова частина об'ємно-планувального чи функціонального рішення забудови; доцільність — відповідність реконструктивних рішень технічному стану будівлі і її функціональному призначенню; обумовленість — залежність вибору реконструктивних заходів і перепланування від об'ємно-планувального рішення оточуючої забудови і санітарно-гігієнічних умов оточуючого середовища; адресність — індивідуальний підхід до конкретного будинку у виборі реконструктивних об'ємно-планувальних і конструктивних рішень зменшення фізичного зносу будівлі; поліпшення об'ємно-просторової та функціонально-планувальної якості квартир; забезпечення санітарно-гігієнічного комфорту житла; приведення експлуатаційних якостей житла у відповідність до сучасних вимог; відповідність комфорту житла соціально-економічним вимогам суспільства.

_ _

Сучасне комфортне житло (територія, будинок, квартира)

Рис 1. Методичний підхід до розробки програм реконструкції районів масової забудови

масових серій на основі таких заходів:

· зменшення фізичного зносу будинків за рахунок підвищення надійності і довговічності їх конструктивних елементів;

· поліпшення об'ємно-планувальної якості квартир за рахунок перепланування з використанням добудови, прибудови, надбудови і влаштування квартир спеціальних типів підвищеного комфорту (комерційних квартир, високої споживчої якості);

· забезпечення санітарно-гігієнічного комфорту з шумового та інсоляційного режимів (з урахуванням орієнтації будівель і затінення) на основі функціонально-планувальних прийомів поповерхового перепланування квартир і об'ємно-планувальних прийомів реконструкції оточуючої забудови;

· підвищення споживчої якості житла за рахунок поліпшення і різноманіття планування квартир.

В якості принципів адресної реконструкції покладені:

·

· доцільність — вибір реконструктивних заходів повинен відповідати як технічному стану та функціональному призначенню будівлі, так і ступеню впливу факторів зовнішнього середовища (шум, інсоляція) в залежності від містобудівної ситуації;

· обумовленість — об'ємно-планувальні рішення реконструкції будівлі повинні враховувати санітарно-гігієнічні умови оточуючого середовища, що формуються в результаті об'ємно-планувальних змін при реконструкції оточуючої забудови;

· адресність — вибір планувально-конструктивного рішення здійснюється з урахуванням особливостей технічного стану будинку, його місця в структурі забудови, містобудівної ситуації та санітарно-гігієнічних особливостей середовища на ділянці його розміщення.

Схема організації процесу проектування при адресній реконструкції 5-поверхової забудови районів масового житлового будівництва базується на інформаційному забезпеченні поетапного прийняття проектних рішень (рис.2).

Методика комплексної оцінки передбачає одержання інформації про якість житлового середовища одночасно в двох напрямках:

· за конструктивно-планувальними показниками будівель;

· за санітарно-гігієнічними показниками житлового середовища.

Запропонований в роботі метод комплексної оцінки технічного стану великопанельних будинків серії 1-464 ґрунтується на оцінці технічних характеристик основних конструктивних елементів і вузлів будинку з визначенням доцільності їх реконструкції. Визначення умов зовнішнього середовища і житлових приміщень будинку за рівнем шуму та інсоляції базується на поетапному підході до оцінки санітарно-гігієнічних якостей житлового середовища. Оцінка технічного стану житлових будівель і якісного стану оточуючого середовища здійснюється для різних стадій містобудівного проектування — передпроектний аналіз, проект детального планування, проект реконструкції забудови, проект реконструкції будівлі.

Існуюча забудова мікрорайону

І рівень інформації Результати масового обстеження з метою визначення ремонтопридатності будинків Генплан (проектні пропозиції з реконструкції забудови)

Карта шуму

Карта інсоляції

Інша необхідна інформація *

Об'ємно-планувальне рішення забудови з урахуванням реконструкції

ІІ рівень інформації Карта шуму

Карта інсоляції

Інша необхідна інформація *

Об'ємно-планувальна і функціональна організація забудови, яка включає будинок, що реконструюється

ІІІ рівень інформації Місце розміщення будинку в забудові та відносно вуличної мережі Проект реконструкції будинку (адресна реконструкція)

Технічний стан конструктивних елементів будинку

Поверховість і конфігурація будинку

Функціональне призначення будинку

Рівні шуму за контуром будинку

Рівні інсоляції за контуром будинку

Чинні містобудівні норми, методики та інша необхідна інформація *

* Технічні, правові, соціальні та інші особливості забудови, що розглядається.

Рис. 2. Послідовність формування рівнів інформації для розробки проекту модернізації будинку при адресній реконструкції

Оцінка технічного стану великопанельних будинків ґрунтується на визначенні технічного стану окремих елементів будинку згідно з розрахунковою формулою:

П0= Дпр, де П0 – показник технічного стану великопанельних будинків попередньої оцінки; Дпр – сума наведеної дефектності однотипних обстежених елементів або вузлів.

Алгоритм попередньої оцінки технічного стану будівель показаний на рис.3.

В роботі розглядаються характерні схеми можливого компонування будівель в існуючій забудові з урахуванням різних варіантів планувальних перетворень (добудов і прибудов) за умовами шумозахисту. Розроблені принципові схеми планувальних прийомів реконструкції 5-поверхової примагистральної забудови в залежності від особливостей містобудівної ситуації і загальної об'ємно-планувальної концепції реконструкції забудови дозволяють прогнозувати можливе шумове зоноутворення як на прибудинкових територіях, так і у внутрішніх приміщеннях будівель.

Перевірки нормативних вимог за умовами інсоляції виконані за методом трикутника видимості. Даний метод перевірки відповідності рішень, що приймаються, до нормативних вимог за умов інсоляції може бути використаний при виборі об'ємно-планувальних рішень у процесі реконструкції забудови, а також пошуку раціональних рішень функціонального використання будівель або окремих його приміщень.

Для вибору планувальних і конструктивних рішень реконструкції 5-поверхових будівель рекомендується метод, названий в дисертації методом адресної реконструкції, який передбачає на першому етапі проведення послідовної оцінки технічного стану будівель, умов комфортності зовнішнього середовища і обґрунтування об'ємно-планувальних рішень забудови в цілому; на другому етапі — оцінку впливу зовнішнього середовища за умовами шуму і інсоляції на комфортність внутрішніх приміщень будівлі, що реконструюється, як можливих наслідків реалізації проектної пропозиції реконструкції забудови і обґрунтовування вибору оптимального за економіко-екологічними критеріями проектного рішення реконструкції будівель і вибору відповідних реконструктивних заходів: модернізація з елементами капітального ремонту, перепланування квартир, надбудова або прибудова.

На третьому етапі здійснюється розробка проекту реконструкції будівлі з урахуванням об'єктивних обмежень визначальних факторів, що виступають як умови зовнішнього середовища та показники технічного стану будівель.

Це дозволить в залежності від планувальних і конструктивних особливостей будівель, містобудівної ситуації та санітарно-гігієнічних характеристик стану оточуючого середовища визначити можливі варіанти типів квартир і дати комплексну оцінку соціальної і техніко-економічної ефективності проектних пропозицій з реконструкції територій районів масової забудови.

На рис.4 показана схема визначення типів квартир різного рівня споживчої якості в залежності від планувальних і конструктивних рішень при адресній реконструкції 5-поверхових будинків з урахуванням містобудівної ситуації та санітарно-гігієнічних умов оточуючого середовища.

Показник технічного стану будинку П0

_

Основні конструктивні елементи та вузли будинку (об'єкти дослідження)

N ® а б в г д

_ _ _ _ _

Nдосл ® а1-і б1-n в1-m г1-j д1-q

_ _ _ _ _

Nдеф ® еадеф ебдеф евдеф егдеф еддеф

_ _ _ _ _

еКі= ® еКіа еКіб еК ів еКіг еКід

Ї _ _ _ _ _

при і 0,7 ?—————?—————?—————?—————?—_ ЗНОС

при < 0,7 ?—————?—————?—————?—————?—_ Визнача-ється Д

Д = Дпр = ; де g = 1 + a (1+b) при a =

b =

_

П0 = при П0 < 0,5 – будинок знаходиться в задовільному стані

0,5< П0 < 1,0 – необхідне спеціальне обстеження

П0 > 1,0 – будинок необхідно зносити

Умовні позначення:

П0 — показник технічного стану великопанельних будинків на основі методики попередньої оцінки;

N — кількість однотипних елементів і вузлів у будинку;

Nдосл — кількість досліджених однотипних елементів і вузлів;

Nдеф — кількість однотипних елементів і вузлів, в яких виявлені дефекти; —

коефіцієнт, що встановлює орієнтовно вагомість впливу i-го дефекту на міцнісні характеристики елементу та вузла;

еKi — сумарний коефіцієнт вагомості дефектів в одному елементі або вузлі;

Д — сумарний коефіцієнт вагомості дефектів однотипних елементів або вузлів;

Дпр — приведена дефектність однотипних досліджених елементів або вузлів;

g — коефіцієнт, який враховує похибку в попередній оцінці технічного стану великопанельних будинків.

Рис. 3. Алгоритм попередньої оцінки технічного стану будинку

Розміщення будинку відносно вулиці Зміни об'єму будинку згідно до концепції генплану Конструктивне рішення Планувальне рішення Типи житла, розміщені в одному будинку

Посилення конструктивних елементів (фундам., стіни, перекриття, стики, вікна, двері) Нові конструкт. елементи (еркери, лоджії, сміттєпроводи, ліфти, додатк. фундам. стін. утеплен.) контрфорси Збільшення площі кімнат без зміни функціонального призначення (за рахунок прибудов до торців і вздовж фасадів) Зміна функціонального призначення приміщень Нова секція

за рахунок збільшення кількості кімнат і зменшення кількості квартир на поверсі за рахунок розширення будинків (будинки вторинної забудови) з урахуванням шумозахисту з урахуванням інсоляційного режиму індивідуальне соціальне комерційне соціальні і комерційні

В першому ряду забудови Без змін o o o ? o ?

Надбудови:

· мансарди ? ? o o ? o o o

· 1-2 поверху ? ? o o ? o o o

· багатоповерхова з самостійними фундаментами ? ? o o ? o ?

Прибудова до торців:

· незначного об'єму ? ? ? ? o o o

· будинку ? ? o ? o ? ?

Прибудова до фасадів:

· еркерів, лоджій, ліфтових шахт ? ? ? o ? o o o

· багатоповерхового прогону ? ? ? o ? o ?

Прибудова і надбудова з самостійними фундаментами ? ? ? ? o ?

За смугою забудови Без змін ? ? o o o ?

Надбудова:

· мансарди ? ? o o o o o o

· 1-2 поверху ? ? o o o o o o

· багатоповерхова з самостійними фундаментами ? ? o o o o ?

Прибудова до торців:

· незначного об'єму ? ? ? o o o o

· будинку ? ? o o o ? ?

Прибудова до фасадів:

· еркерів, лоджій, ліфтових шахт ? ? ? o o o o o

· багатоповерхового прогону ? ? ? o o o ?

Прибудова і надбудова з самостійними фундаментами ? ? ? ?

Умовні позначення:

? основні планувально-конструктивні рішення;

o можливі планувально-конструктивні рішення.

Рис.4. Схема визначення типів квартир різного рівня споживчої якості в залежності від планувальних і конструктивних рішень при адресній реконструкції будівель з урахуванням містобудівної ситуації і санітарно-гігієнічних умов оточуючого середовища

1

Висновки

1. Реконструкція районів масового житлового будівництва 60-70 років ХХ століття, забудованих типовими великопанельними, переважно 5-поверховими житловими будинками, стоїть в списку пріоритетних проблем розвитку міст не тільки України та її столиці, а також країн СНД та Східної Європи.

Це пов'язано з особливостями їх розміщення в архітектурно-планувальній структурі сучасних міст. Побудовані на периферійних, вільних від забудови або розчищених шляхом зносу малоповерхової садибної забудови територіях, ці райони в процесі міського розвитку опинились в серединній зоні міст. Вони забезпечені усіма видами інженерного обладнання, громадського транспорту, культурно-побутового обслуговування, добрими зв'язками з центром, що обумовлює їх достатню привабливість (аттрактивність) для інвестиційної діяльності, яка не відповідає якості розміщених на цих територіях житлових будинків.

2. Аналіз виконаних за останні десятиріччя наукових досліджень, проектних і експериментальних робіт з реконструкції житлових будівель перших масових серій свідчить про можливості та доцільність проведення робіт з комплексної реконструкції території районів масової забудови 60-70 років не шляхом зносу існуючих і будівництва нових будинків, а шляхом модернізації існуючої забудови, доведення її до чинних норм і стандартів, з ущільненням забудови в межах екологічних обмежень і використанням сучасних архітектурних прийомів, нових будівельних матеріалів і конструкцій, прийомів ландшафтної архітектури.

Виконаний аналіз як вітчизняного, так і зарубіжного досвіду свідчить про практику неможливості реалізації ідеї масового зносу п'ятиповерхових великопанельних будинків з метою зведення на територіях, що звільнилися, нового житла. Технічний стан житлових будинків серії 1-464 говорить про можливість і доцільність їх зносу не за конструктивно-технічними, а виключно за містобудівними міркуваннями.

3. Аналіз існуючих методів оцінки технічного стану будівель і споруд з метою визначення програм реконструкції районів масового будівництва свідчить про те, що вони орієнтовані або на комплекс інструментальних досліджень, які відрізняються ступенем точності та відповідно трудомісткістю та вартістю, що набагато перевищує потреби аналізу на передпроектній стадії, або на візуальній оцінці конструктивних елементів, вузлів кріплення панелей.

Методи оцінки технічного стану будівлі, що використовуються на практиці, ґрунтуються на співставленні початкової вартості всіх елементів будівлі (в тому числі опорядження технічного обладнання) з витратами, необхідними на їх відновлення, обґрунтовують лише доцільність витрат на реконструкцію, але не визначають надійності несучих конструкцій будівлі. Це визначило необхідність розробки методу оцінки технічного стану будівлі, що базується на сумарній оцінці, яка враховує технічний стан основних елементів будівлі, в першу чергу, несучих та огороджуючих конструкцій. Для визначення містобудівних і інвестиційних програм представляється доцільним використання методів аналізу, орієнтованих на укрупнені дані оцінки експертів основних несучих та огороджуючих конструкцій, елементів інженерного обладнання з подальшою обробкою результатів з метою одержання вихідної бази для оцінки обсягів реконструкції, потреби в матеріальних і фінансових ресурсах, можливих джерелах фінансування, визначення черговості та послідовності реконструктивних заходів.

4. Розроблені принципові схеми планувальних прийомів реконструкції 5-поверхової примагістральної забудови, в залежності від особливостей містобудівної ситуації та загальної об'ємно-планувальної концепції реконструкції забудови дозволяють регулювати шумове зоноутворення як на прибудинкових територіях, так і у внутрішніх приміщеннях будинків.

Запропонований в роботі метод перевірки відповідності проектних рішень нормативним вимогам за умовами інсоляції може бути використаний при виборі об'ємно-планувальних рішень в процесі реконструкції забудови, а також при пошуку оптимальних рішень функціонального використання будинку або окремих його приміщень.

5. Проведене дослідження показало, що подальше вивчення проблем реконструкції районів масового будівництва повинно вестись за такими основними напрямками:

· вивчення ступеня впливу на форми реконструкції районів масового будівництва з урахуванням соціально-демографічних процесів;

· визначення ступеня впливу на функціонально-планувальну організацію території житлової забудови екологічних факторів, включаючи санітарно-гігієнічні, естетичні і природні аспекти;

· подальше удосконалення методів оцінки території житлової забудови за рахунок розширення групи факторів і параметрів, що визначають характеристики зовнішніх впливів (аерація, загазованість, вібрація та ін.).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Удовенко Р.М. Проблеми енергозбереження в будівництві // Будівництво України. — 1997. — № 1. — С.26-28;

2. Удовенко Р.М. Шатрові покрівлі з профільованих сталевих листів з елементів енергозбереження // Будівництво України. — 1997. — № 3. — С.26-27;

3. Удовенко Р.М. Розрахунок тришарових огороджуючих конструкцій, що застосовуються в житловому та цивільному будівництві // Будівельна механіка. — К.: КДТУБА. — 1997. Вип.58. — С.46-47.

4. Тригуб Р.Н. Зарубежный опыт модернизации 5-этажных крупнопанельных зданий // Містобудування та територіальне планування.— К.: КНУБА. — 1998. Вип.3. — С.192-197.

5. Тригуб Р.Н. Проблемы реконструкции 5-этажной послевоенной застройки районов МЖС (на примере массива "Отрадный" в г. Киеве) // Містобудування та територіальне планування. — К.: КНУБА. — 2000. Вип.5.