Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ягірська Ольга Валентинівна

УДК 331.0.: 339.13

Становлення ринку праці молоді в трансформаційній економіці

Спеціальність 08.01.01 – Економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ-2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі маркетингу та менеджменту

Кримської академії природоохоронного

та курортного будівництва

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

Крамаренко Валентина Іллівна

Таврійський національний університет

імені В.І. Вернадського, завідуюча кафедрою

менеджмент зовнішньоекономічної діяльності,

м. Сімферополь

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Колот Анатолій Михайлович

Київський національний економічний університет,

кафедра управління трудовими ресурсами

кандидат економічних наук, доцент

Хмелевський Микола Олександрович

Міністерство освіти і науки України, заступник начальника департаменту

вищої освіти, начальник управління гуманітарної та педагогічної освіти

Провідна установа: Інститут економіки НАН України, відділ

економіки праці та зайнятості населення, м. Київ

Захист відбудеться 26 квітня 2002 року о 1400 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського національного

університету імені Тараса Шевченка за адресою:

03022, м. Київ-22, вул. Васильківська, 90-а,

економічний факультет, аудиторія

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:

01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.12.

Автореферат розісланий 20 березня 2002 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Солодовникова І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливою складовою трансформаційних перетворень економіки України є зростання ролі та значення людського чинника, виникнення і формування ринку праці, який виступає базовим у зародженні та розвитку ринкових взаємин. Ринок праці дозволяє ефективно використовувати трудовий потенціал, створює конкурентні засади у сфері соціально-трудових відносин, які сприяють підвищенню кваліфікації кадрів, забезпечують ефективну зайнятість. У перехідних економіках ринку праці належить виняткова роль, адже його стан та здатність адаптуватися до зростаючих вимог суспільного розвитку визначають кількісні та якісні характеристики трудового потенціалу, ефективність його використання.

Складність ситуації, що виникла на вітчизняному ринку праці з одного боку, і досягнення економічної теорії у сфері соціально-трудових відносин створюють передумови поглиблення подальших досліджень. Водночас нові макро- і мікроекономічні процеси, притаманні перехідному періоду роблять необхідним переосмислення усталених підходів до ринку праці в контексті майбутніх тенденцій, еволюції економічного розвитку, що особливо актуально стосовно становлення ринку праці молоді.

Дослідження проблем становлення ринку праці молоді започатковується в Україні лише з початком ринкових перетворень та формуванням інституціональних підвалин перехідних процесів в економіці. Це зумовлено усвідомленням важливості пошуку шляхів формування і визначення перспектив використання робочої сили молоді для ефективної ринкової трансформації, економічного зростання, вирішення соціальних проблем. Практичне значення структурного виокремлення з цілісної системи економічних відносин, соціальних норм та інститутів, що забезпечують функціонування ринку праці та його особливого сегмента – ринку праці молоді дозволяє обґрунтувати специфіку задач та зміст політики державного регулювання цього ринку.

Отже, актуальність дослідження економічних і соціальних потреб становлення ринку праці молоді визначається як необхідністю розробки концептуальних уявлень про цей сегмент ринку праці, так і нагальними потребами ринкової трансформації економіки України, підвищення ефективності використання людських ресурсів. Адже молодь у віці від 15 до 28 років складає майже третину (30,9%) трудових ресурсів України, а до чисельності працездатного населення в працездатному віці – 33,2%. У найближчі роки місце старшої групи молоді будуть займати більш чисельна група тих, кому зараз виповнюється 10-14 років (що зумовлено особливостями демографічної ситуації), а загальна кількість молоді протягом наступних 5-ти років зросте майже на 500 тис. чоловік.

Економічна думка вчених України з проблем ринку праці в цілому, і ринку праці молоді зокрема, активізувалася в останні роки. З’явилися змістовні праці Д. Богині, І. Бондаря, В. Васильченка, Г. Волинського, В.Врублевського, О.Грішнової, С.Мочерного, В.Онікієнка, А.Колота, Л.Кривенко, Р.Кузнецовой, М.Шаленко, Є.Лібанової, І.Петрової, В.Савченка, Л.Шевченко. Серед вітчизняних вчених, які вирішують фундаментальні методологічні та теоретичні проблеми ринкової трансформації економіки України, слід відзначити праці Л. Безчасного, А. Гальчинського, В. Гейця, Б.Губського, І.Лукінова, П.Єщенка, Б.Кваснюка, Т.Ковальчука, Ю.Пахомова, А. Покритана, А. Чухна, В.Черняка.

Вітчизняні вчені роблять вдалі спроби дослідження теоретичних аспектів ринку праці, практичних механізмів його функціонування, форм та методів державного регулювання. В своїх працях вони спираються певною мірою на фундаментальні положення як представників різних наукових течій минулого – А. Сміта, Д. Рікардо, В. Петті, Р. Мальтуса, К. Маркса, так і на роботи сучасних зарубіжних дослідників – Дж. Кейнса, П. Самуельсона, Г. Кларка, Я. Корнаї, Дж. Сакса, К.Р. Макконнелла, С.Л. Брю, А. Філліпса, М. Фрідмена, А. Оукена.

Суттєвий внесок роблять російські вчені: Л. Абалкін, І. Заславський, А. Косаєва, І. Маслова, А. Нікіфорова, В. Павликова, Г. Слезингер, котрі аналізують практичний досвід і роблять теоретичні узагальнення щодо становлення ринку праці в Росії. Роботи цих та інших вчених дозволяють провести порівняльний аналіз форм і методів становлення ринку праці в цілому, і ринку праці молоді зокрема, виявити спільні риси трансформації соціально-трудових відносин в перехідних економіках.

Щоправда, накопичений матеріал засвідчує деяку невідповідність теоретичних уявлень про становлення ринку праці молоді практиці його становлення в реальних умовах України. Спостерігається відсутність фундаментальних праць, присвячених ринку праці молоді, певні розбіжності і суперечливість поглядів у методологічному обґрунтуванні шляхів його становлення. З цих міркувань і обґрунтовано актуальність та наукову значимість проблеми, здійснено вибір теми дисертаційної роботи, визначено предмет і об'єкт, мету і конкретні завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою наукової теми: "Механізм управління регіональним розвитком в умовах трансформаційної економіки" Кримської академії природоохоронного та курортного будівництва (№ держреєстрації 0101U002980), де виконувалася робота, водночас дослідження є складовою наукової теми "Розробка організаційно-економічного механізму реструктуризації економіки в регіонах (на прикладі Кримського регіону)" Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського (№держреєстрації 0199U001331). Дослідження автора щодо впливу трансформаційних зрушень в економіці на становлення ринку робочої сили молоді відображені у звіті НДР за 2001 рік.

Мета і задачі дослідження. Головна мета роботи полягає в розробці концепції становлення ринку праці молоді, здатного відтворювати ефективні соціально-трудові відносини в умовах трансформаційної економіки, аналізі причин, що перешкоджають цим процесам, визначенні впливу державного регулювання на якісні характеристики трудового потенціалу.

Відповідно до поставленої мети визначено такі задачі дослідження:

розкрити соціально-економічний зміст категорії "ринок праці молоді";

визначити роль і значення ринку праці молоді в економічному зростанні та структурних зрушеннях;

здійснити аналіз впливу макроекономічного середовища на становлення ринку праці молоді в перехідній економіці;

виявити провідні тенденції зміни складу та структури трудового потенціалу;

розробити прогнозну модель впливу структурних зрушень на розвиток ринку праці;

обґрунтувати системний характер державного регулювання ринку праці молоді на основі розробки пропозицій щодо соціальної орієнтації його регулювання, посилення трудової мотивації молоді;

запропонувати критерії оцінки праці молоді та визначити ефективність ринку праці молоді в поточному та перспективному періоді.

Об'єкт і предмет дисертаційного дослідження. Об'єктом дослідження даної роботи є трансформаційні процеси у сфері соціально-трудових відносин, макроекономічне середовище ринку праці молоді та система його державного регулювання.

Предметом дисертаційного дослідження виступають економічні відносини, що виникають між суб'єктами ринку праці молоді та забезпечують його функціонування.

Методи дослідження. Дисертаційна робота відображає застосування загальнонаукових та спеціальних методів економічної теорії. Застосування фундаментального принципу пізнання – розкриття внутрішніх суперечностей предмету дослідження, дозволило дисертанту виділити конфлікт інтересів учасників ринкових відносин та суперечності державного регулювання ринку праці молоді в трансформаційній економіці.

Складність, субординованість, цілісність ринку праці молоді досліджується методом системного аналізу. Використання методу порівняльного аналізу дозволило визначити спільні та відмінні ознаки ринку праці в цілому і ринку робочої сили молоді. Широко використовується метод наукової абстракції у визначенні найсуттєвіших рис ринку робочої сили молоді та напрямів цілеспрямованого впливу на його становлення та повноцінне функціонування в трансформаційній економіці. Визначальні положення вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо становлення і розвитку ринку праці адаптуються до загальних вимог трансформаційної економіки із урахуванням реалій України.

Емпіричною основою теоретичних положень є статистичний матеріал Державного комітету статистики України, Автономної республіки Крим, а також фактичний матеріал, одержаний автором у процесі самостійного збирання і обробки даних організацій і підприємств АР Крим.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації цілісно обґрунтовано сутність, особливості та шляхи становлення ринку праці молоді в трансформаційній економіці.

Наукова новизна й особистий внесок автора визначаються такими результатами:

обґрунтовано сутність ринку робочої сили молоді як інституту, що забезпечує об'єктивно існуючі взаємозв'язки і взаємодію між роботодавцями, державою, функціонуючою та потенційною робочою силою молоді з приводу її формування, розподілу, перерозподілу і використання в соціально-трудовій сфері;

доведено, що структурно-функціональні особливості ринку робочої сили молоді – єдність фаз відтворення робочої сили (формування, розподіл, використання); забезпечення розподілу сукупної робочої сили молоді у відповідністю зі структурою суспільних потреб та власності; створення умов для взаємодії якості робочої сили молоді та рівня і характеру використання – дозволяє розглядати його як важливий чинник економічного зростання;

розкрита взаємозалежність між станом економіки та ринком праці, в тому числі і особливо з ринком праці молоді, яка проходить об’єктивно зумовлені етапи. В період економічної кризи вона носить в основному екстенсивний кількісний характер. Спад виробництва, приховане банкрутство неефективних підприємств зумовлюють зростання безробіття, в тому числі неповної зайнятості і прихованого безробіття. При виході з кризи відбувається все більше втягування робочої сили у виробництво, зменшення безробіття. Сталий розвиток ринкової економіки, підвищення науково-технологічного рівня виробництва зумовлюють інтенсивну взаємодію ринку праці молоді з потребами зростаючого суспільного виробництва, посилюють вимоги щодо якості робочої сили, її загальноосвітньої та професійної підготовки. Система підготовки кадрів, особливо молоді, має своєчасно враховувати зміни попиту на робочу силу, забезпечувати відповідність між науково-технічним рівнем виробництва та якістю робочої сили;

втрата заробітною платою властивих їй функцій дестимулює зайнятість молоді та її працевлаштування. Разом з виходом із кризи важливо відновити її стимулюючі якості, що сприятиме підвищенню зайнятості та якісному зростанню робочої сили, як необхідної умови підвищення ефективності ринкової економіки;

побудована багатофакторна економетрична модель визначення рівня використання трудового потенціалу молоді на загальнодержавному та регіональному рівні з урахуванням впливу чинників вивільнення працюючих, сезонності функціонування підприємств, кон'юнктури попиту та пропозиції на ринку праці молоді. Кількісно оцінені впливи чинників макроекономічного середовища в АР Крим за період 1992-2000 рр. З'ясовано, що ієрархія чинників за силою їх впливу була така: 1) скорочення виробництва; 2) реформування власності; 3) рівень зайнятості; 4) сезонні коливання на ринку праці молоді;

запропоновано визначення сегментаційних критеріїв макроекономічного середовища ринку праці молоді та особливостей останнього в трансформаційному періоді, на основі чого виявлено вплив окремих чинників макроекономічного середовища та становлення ринку праці молоді;

доведено, що реформування власності, поява нових форм господарювання не привели до зростання виробництва і створення нових місць, а, навпаки, стимулювали зниження потреб підприємств в робочій силі за одночасної переорієнтації на самозайнятість або підприємницьку діяльність, що є результатом стійкого відставання оплати праці в державному секторі від прожиткового мінімуму;

запропоновано комплекс заходів, спрямованих на посилення соціальної орієнтації системи державного регулювання на базі науково обґрунтованих критеріїв оцінки робочої сили молоді, що сприятиме посиленню трудової мотивації.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення проведеного дослідження полягає в обґрунтуванні методичних рекомендацій щодо регулювання ринку праці молоді з метою подолання негативних тенденцій у сфері зайнятості молоді, підготовки та перепідготовки молодих спеціалістів у відповідності з вимогами трансформаційної економіки.

Визначено параметри створення ринку праці молоді, що передбачає встановлення кількісних оцінок щільності зв'язку та міри впливу факторних ознак ринку (освітній рівень, вікова група) на результативний розподіл характеристик трудового потенціалу молоді за значимістю впливу на рівень безробіття.

Основні теоретичні положення і висновки даного дослідження використовуються в навчальному процесі Кримської академії природоохоронного та курортного будівництва при викладанні курсів лекцій з "Економічної теорії" у темах "Трудові відносини. Заробітна плата", "Ринковий механізм регулювання економіки", "Економічне зростання і соціальний прогрес"; "Макроекономіки" у темі "Державне регулювання ринку праці", а також у методичних розробках кафедри при формуванні програми навчальної дисципліни "Планування діяльності підприємств невиробничої сфери", враховані в курсі "Управління трудовими ресурсами", використані при формуванні програми курсу "Управління персоналом" (Довідка Кримської академії природоохоронного та курортного будівництва №3 від 7.02.2001 р.).

Конкретні пропозиції з питань формування ринку праці молоді, удосконалення нормативно-правового регулювання, розбудови молодіжної біржі праці, концепції розвитку Агентства з працевлаштування молоді були використані Міністерством праці та соціального захисту АР Крим (довідка Міністерства праці та соціального захисту Автономної республіки Крим №01/88 від 14.02.2000 р.), Республіканським центром зайнятості АР Крим (довідка республіканського центру зайнятості АР Крим №98/01 від 12.09.2001 р.). Виконавчим комітетом Київської районної ради м. Сімферополь (довідка Київської районної ради м. Сімферополь №021-1/170 від 11.03.2001 р.). Рекомендації визначають вплив сезонності на функціонування ринку робочої сили молоді та оцінки можливості її працевлаштування за місяцями; дозволяють створити спеціалізоване інформаційне середовище, в межах якого відбувається ефективна взаємодія роботодавців і молоді, забезпечувати своєчасну публікацію прогнозів тенденцій розвитку молодіжного ринку робочої сили.

Особистий внесок здобувача. Наведені результати одержані автором в ході особисто проведеного аналізу полягає в наступному: визначено кількісний та якісний вплив вікового та освітнього рівня на варіацію безробітних, проведено аналіз неповної зайнятості та її вплив на стан ринку праці, запропоновано базові принципи створення біржі праці на основі використання новітніх інформаційних технологій. Запровадження їх у практику сприяє вирішенню завдань становлення ринку праці молоді, розв'язання проблем ефективної зайнятості.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації викладено в наукових повідомленнях на науково-практичних конференціях "Сучасні проблеми і перспективи розвитку економіки України" (м.Сімферополь, 1999 р.); Першій національній міжвузівській науково-практичній конференції (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2000 р.). Всеукраїнській міжвузівській науково-технічній конференції (м. Сімферополь, 2000 р.), на методологічному семінарі кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка (травень 2001 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 10 наукових працях загальним обсягом 3,37 др. арк., тому числі в 4 фахових виданнях, загальним обсягом 1,43 авторських аркушів.

Обсяг і структура роботи. Дисертація містить вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел, додатки. Робота викладена на 176 сторінках друкованого тексту, має 228 найменувань використаних джерел, містить 5 додатків, 20 таблиць, 13 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано стан розробки теорії ринку праці, її значення для подальшого розвитку реформування економіки України, визначено мету і завдання дослідження, розкриті наукова новизна, практичне значення та засвідчена апробація результатів дослідження.

У першому розділі роботи "Теоретичні основи дослідження ринку праці молоді" розкривається соціально-економічний зміст категорії "ринок праці молоді", визначається його місце та роль в трансформаційній економіці, з'ясовується характер впливу макроекономічного середовища на кількісні та якісні параметри ринку праці молоді.

В ході дослідження проаналізовано категоріальний апарат роботи, співвідношення між поняттями "трудові ресурси", "робоча сила", "людські ресурси", виявлені суперечності, які свідчать про відсутність логічного взаємозв'язку між змістом категорій у різних авторів. Виявлена необхідність корегування понять системи трудових ресурсів із урахуванням сучасних особливостей їх відтворення таким чином, щоб вони мали змогу виступати базовими в процесі формування загальної теоретичної концепції ринку робочої праці молоді.

У цьому зв'язку пропонується розглядати категорію трудових ресурсів як систему, структуровану із урахуванням основних форм зайнятості. Такий методологічний підхід найбільш точно відображає соціально-економічну сутність трудових ресурсів та їх структуру, дозволяє визначити функціональне призначення ринку робочої сили молоді як системне утворення в соціально-трудових відносинах.

На відміну від існуючих точок зору доведено, що категорія "ринок робочої сили молоді" охоплює досить широку сферу соціально-економічних процесів, а його функціональне навантаження розповсюджується на особи у віці від 14 до 28 років. Ринок праці молоді вбирає сукупність відносин між суб'єктами з приводу формування, розподілу і обміну здатністю до праці; якщо ринок робочої сили молоді відображає загальну суму витрат на формування і функціонування робочої молоді, то ринок трудових послуг – лише витрати роботодавця на її функціонування.,

Характеризуючи особливості ринку робочої сили молоді, автор виділяє функції регулятивних інститутів у кожній сфері відтворення робочої сили молоді. Акцентується увага на тому, що у фазі формування робочої сили економічне зростання значною мірою визначається комплексом таких взаємопов'язаних показників, як людський капітал, його якісні характеристики і мотиваційно-етичні цінності. У фазі розподілу сукупності робочої сили молоді по сферам, галузям, формам діяльності у відповідності до структури ринкових потреб і власності відбувається узгодження якісних і кількісних характеристик робочої сили молоді з економічним потенціалом суспільства. Під час перерозподільних процесів, які становлять наступну особливість ринку робочої сили, відбувається поглиблена взаємодія якості робочої сили і рівня засобів виробництва, подолання невідповідності між ними, яке розглядається в роботі як джерело розвитку продуктивних сил.

З'ясовуючи особливості ринку робочої сили молоді на останній фазі – фазі використання (споживання) робочої сили автор виявив причини, які перешкоджають позитивному розвитку підвищення ефективності використання молоді.

Розв'язання цих суперечностей в дисертації вирішується на основі дослідження організаційно-функціональної взаємодії "ринку робочої сили молоді", "ринку трудових послуг молоді" та "ринку освітянських послуг". За допомогою модифікованого варіанта моделі Венна автором розроблена модель ефективної зайнятості молоді, в якій виділяються 7 зон взаємодії наведених ринків з відповідним попитом і пропозицією у кожній з них.

Автор розкриває вплив макроекономічного середовища на формування ринку робочої сили молоді та аргументує, що загальний результат полягає у стримуванні ділової активності, виникненні механізму зростання безробіття в Україні. Його складовими є: збільшення грошової пропозиції (кредитна емісія) зростання темпів інфляції зменшення реальних доходів населення і підприємств, зменшення сукупного попиту зростання безробіття.

Протягом 1992-2000 рр. у країні спостерігався постійний спад ВВП (з уповільненням в останні 2-3 роки) за одночасного скорочення грошових доходів населення порівняно з виробництвом товарів та послуг. За 1991-1999 роки вони знизились у 3,6 рази, а середньорічна заробітна плата – у 3,3 рази. І навіть зростання заробітної плати у 2000 р. порівняно з 1999 р. майже на 20% не поліпшує дану ситуацію: за цей період споживчі ціни зросли майже на 30%, що зумовило зниження реальної заробітної плати на 6,8%.

Аналітична оцінка домінуючих в економічній теорії напрямків – класичного (неокласичного), кейнсіанського, монетаристського та інституціонального дозволила автору класифікувати причини безробіття наступним чином: надлишок народонаселення (мальтузіанство); зростання органічної побудови капіталу (марксизм); високий рівень заробітної плати (неокласична теорія); недостатність ринкового попиту (кейнсіанство); жорстка структура цін на робочу силу (монетаризм).

Реальний стан ринку робочої сили молоді в Україні не вписується в жодну з наведених моделей. Зокрема, різке скорочення заробітної плати в умовах інфляції не зменшує, а збільшує пропозицію робочої сили з найбільшою питомою вагою осіб у віці 14-28 років. Це означає, що механізми дії класичного ринку робочої сили в трансформаційній монетаристській моделі не працюють. Негативні деформації макроекономічного середовища виключають можливість практичного втілення альтернативної моделі "гнучкого ринку праці". У цьому зв'язку в роботі обґрунтовано, що проблеми зайнятості та безробіття не можуть вирішуватися ізольовано від проблем трансформації економіки.

У другому розділі "Вплив трансформаційних зрушень в економіці на становлення ринку праці молоді" проаналізовані основні тенденції зміни складу та структури трудового потенціалу перехідної економіки, що дозволило визначити вплив структурних зрушень на розвиток ринку робочої сили молоді, обґрунтувати напрямки формування інфраструктури ринку праці молоді.

Становлення розвинутого ринку робочої сили молоді передбачає, насамперед, визначення рівня використання трудового потенціалу молоді. З цією метою в дослідженні запропоновано алгоритм розрахунків наступних показників:

1. Частки потенційного фонду робочого часу, що припадає на молодь, здатну приймати участь в суспільному виробництві.

2. Показника, що характеризує реальний трудовий потенціал молоді.

3. Показника рівня використання трудового потенціалу молоді за формулою:

,

де РВтпм – рівень використання трудового потенціалу молоді

(змінюється в межах: 0 РВ 1)

Ретроспективний аналіз даного показника дозволив визначити тенденції зміни використання трудового потенціалу молоді і визначити пріоритетні напрями оцінки його структури та складу в перехідній економіці.

Обґрунтовано, що якісна характеристика трудового потенціалу молоді знаходить своє відображення в ступені її професійної та кваліфікаційної придатності до виконання робіт і визначається фізичною, інтелектуальним і соціальним складом, які формуються під впливом чинників екстенсивного й інтенсивного типу. Чинники інтенсивного типу формування трудового потенціалу молоді визначають його якісні параметри, які детермінують зміни на ринку робочої сили молоді. При цьому узагальнюючим показником використання трудового потенціалу молоді є рівень її безробіття.

Проведений аналіз безробіття молоді у АР Крим дозволив встановити залежність рівня безробіття від таких характеристик її трудового потенціалу як освіта і вік. У зв'язку з цим нами було досліджено кількісний вплив цих чинників на варіацію безробітних до 28 років у період з 1995 по 2000 рр. за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Це дозволило науково обґрунтувати прогноз безробіття молоді, сформулювати пропозиції по раціональному управлінню цим процесом, надати виділеним зв'язкам математичну залежність і встановити ступінь їх щільності.

Отримані величини коефіцієнтів кореляції встановлюють зв'язки молодіжного безробіття зі змінами вікового рівня та рівня професійної, загальної середньої і середньої спеціальної освіти. Коефіцієнти кореляції дозволили розподілити за силою впливу чинникові ознаки на результативне явище. На цій основі в роботі зроблено прогноз тенденцій формування ринку робочої сили, виявлені суперечності розвитку трудового потенціалу молоді та підвищення ефективності його використання.

Аналіз ринкових перетворень дозволив обґрунтувати власне бачення впливу приватизації на ринок робочої сили молоді і рівень її зайнятості. На відміну від точок зору про позитивний вплив реформування власності, в роботі на основі статистичного матеріалу аргументована протилежна позиція. Проблема зайнятості може бути вирішена лише на основі зростання виробництва товарів та послуг, реорганізації підприємств, розвитку реального сектору економіки. Проведене дослідження показує, що перетворення власності ініціює такі негативні явища, як скорочення потреби підприємств і галузей економіки в робочій силі, знижує заінтересованість молоді у найманій праці з переорієнтацією на самозайнятість або підприємницьку діяльність.

У третьому розділі "Чинники забезпечення ефективності соціально-трудових відносин на ринку праці молоді" розглядається трудова мотивація розвитку робочої сили молоді. Встановлено, що негативний вплив на мотивацію розвитку робочої сили молоді справляє загальна диференціація доходів населення та серед молоді. Розподіл і перерозподіл праці відбувається не на ринкових засадах, низький рівень добробуту населення України, відсутність перспектив працевлаштування для частини молоді породжують особливе ставлення до походження багатства. Все це обумовлює існування суперечностей у мотиваційних механізмах трудової діяльності молоді, розв’язання яких вимагає реформування організації оплати праці в контексті ринкових перетворень; зростання стимулюючого впливу заробітної плати за рахунок підвищення її рівня; заохочення роботодавців у створенні нових робочих місць для молоді шляхом застосування пільгового оподаткування; узгодження матеріальних і нематеріальних мотивів та стимулів до високопродуктивної праці.

Зроблено висновок про необхідність пошуку нових підходів до проведення політики зайнятості молоді. Важливим засобом впливу на процеси створення нових робочих місць є формування інфраструктури ринку праці молоді, яка визначається нами в роботі як складова системи взаємопов'язаних ринків, до складу якої залучені державні заклади, недержавні структури сприяння зайнятості, кадрові агенції, громадські організації та фонди, нормативно-правове середовище, яке забезпечує взаємодію між попитом і пропозицією, загальні умови функціонування ринку праці молоді. Функціями інфраструктури ринку робочої сили визначено: 1) регулятивну; 2) організаційну; 3) соціального захисту.

Важливим висновком аналізу особливостей інфраструктури є визнання негативного впливу нелегального ринку робочої сили, його безконтрольності й як наслідок, – некерованість цього ринку. Крім того, в сучасних умовах зростає вплив віртуальної інфраструктури ринку (віртуальні біржі праці, використання мережі Інтернет).

Автором розроблена віртуальна біржа праці, яка має універсальний характер і може бути запроваджена як на підприємствах, що спеціалізуються на працевлаштуванні, так і на будь-якому підприємстві з метою регулярної оцінки трудового потенціалу співробітників та підвищення їх конкурентоспроможності. Базою для запровадження запропонованої інформаційної технології в роботі прийнята розроблена концепція Агентства по всебічному сприянню у працевлаштуванні молоді.

Аргументовано, що соціальна спрямованість системи державного регулювання трудових відносин повинна відбуватися шляхом розробки заходів по виявленню реального співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили в поточному і перспективному періодах, встановленню соціальних гарантій одержання заробітної плати. Врахування загальнонаціональних інтересів у збереженні та ефективному використанні інтелектуального та трудового потенціалу молоді може бути реалізована шляхом стимулювання тих роботодавців, на підприємствах яких зростає кількість молодих фахівців з вищою та середньою освітою.

Доведено, що поєднання державного регулювання й регіональних програм, спрямованих на удосконалення механізмів узгодження економічного і соціального розвитку ринку праці молоді дозволить значно поліпшити трудові відносини, прискорити трансформаційні процеси в економіці України в цілому і в її регіонах зокрема.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішена задача теоретичного обґрунтування складових ринку праці молоді та шляхів його становлення у трансформаційній економіці. Основні результати дослідження полягають у наступному.

1. Доведено, що ринок праці молоді, як складова ринку праці, є продуктом історичного розвитку ринкових відносин і характеризується специфікою формування в конкретних умовах функціонування економічної системи. Ринок праці молоді в умовах трансформаційної економіки за своїм змістом і організаційно-функціональною структурою відрізняється від ринку праці молоді сформованої ринкової економіки. Ринок праці молоді в Україні має специфічні риси, зумовлені перебігом трансформаційних процесів.

2. Використання відтворювального підходу до визначення особливостей ринку робочої сили молоді дозволяє розглядати людський капітал молоді як адекватну розвинутій ринковій економіці форму вираження продуктивних сил молодої людини. Залучення їх до системи соціально орієнтованої ринкової економіки в якості провідної ланки суспільного відтворення означає, що людський капітал молоді виступає домінуючим чинником економічного зростання.

Розподільчі та перерозподільчі процеси на ринку робочої сили молоді є формою прояву взаємодії пропозиції та попиту у відповідності і структурою суспільних потреб і власності, і водночас способом подолання невідповідності між якістю робочої сили молоді та рівнем і характером засобів виробництва, тобто джерелом розвитку продуктивних сил, чинником економічного зростання.

3. Аналіз використання людського капіталу молоді в сучасних умовах свідчить про наявність суперечностей між обсягами і структурою попиту на робочу силу молоді та обсягами і структурою пропозиції. Методологічною основою їх подолання є запропонована в роботі модель організаційно-функціональної взаємодії "ринку робочої сили молоді", "ринку трудових послуг молоді" та "ринку освітніх послуг". Виділені зони взаємодії дозволили розкрити механізм формування сукупності технічних, економічних, правових, соціальних умов, які визначають попит на робочу силу та її пропозицію.

4. Ситуація на ринку праці молоді України характеризується наявністю значного прихованого безробіття. Виробничий сектор пристосувався до цього явища шляхом створення специфічних форм організації соціально-трудових відносин, що знижують його ефективність та "законсервовують" негативний стан справ на ринку праці. Призупинення подальшого спаду виробництва можливо вимагає негайного застосування таких заходів:

зміни методики визначення рівня безробіття і наближення офіційних показників до реально існуючих;

трансформація механізму формування заробітної плати на підприємствах усіх без винятку форм власності та господарювання шляхом її перетворення у форму оплати за ринкове визнаними результатами;

проблема зайнятості та безробіття молоді потребують проведення структурних та інституціональних перетворень, що сприятиме притоку капіталу й робочої сили молоді до конкурентоспроможних підприємств.

5. Узагальнення результатів проведеного аналізу впливу нових форм господарювання на рівень зайнятості молоді свідчить, що зміна форм власності не сприяла докорінному розширенню попиту на робочу силу, а лише забезпечили рух її певної частини у реальний сектор.

6. На основі кореляційно-регресійного аналізу побудована модель, яка описує об'єктивну реальність наявності кореляційних зв'язків варіації безробітної молоді та певним віковим і освітнім рівнем осіб.

Коефіцієнти детермінації дозволили розподілити за значимістю вплив факторних ознак на результативне явище:

а) за чинником освіти:

найбільша частка загальної варіації 98,1% пояснюється змінами сукупної безробітної молоді з повною середньою освітою;

найменша частка загальної варіації 56,9% пояснюється чинником вищої освіти;

б) за віковим чинником:

найбільша частка загальної варіації 98,2% пояснюється зміною безробітної молоді у віці 18-21 рік;

зміна вікової групи 25-28 років визначає найменшу частку результативної варіації 96,2%.

7. З метою становлення ринку праці молоді пропонуються заходи державного регулювання, спрямовані на посилення соціальної орієнтації функціонування ринку праці молоді та посилення трудової мотивації на основі обґрунтування ринкових критеріїв праці молоді.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В фахових виданнях:

1. Горелов Д., Ягирская О.В. Проблема безработицы молодежи Крыма (корреляционно-регрессионный анализ) // Бизнес-информ. – 1998. – №4. – С. 9-12. (Особисто здобувачем визначено кількісний та якісний вплив віквого та освітнього рівня на варіацію безробітних.)

2. Ягирская О. Трудоустройство молодежи (организационно-методические основы). // Бизнес-информ. – 1998. – №7 – С. 8-11.

3. Ягирская О.В. Исследование влияния пола и квалификации работников на уровень их фактических увольнений с предприятий различных отраслей экономики Украины. // Вестник Харьковского государственного политехнического университета: Технический прогресс и эффективность производства. – Харьков: ХГПУ, 1999. – №90. – С. 225-233.

4. Ягирская О.В. Состав и перспективы развития инфраструктуры рынка труда молодежи. // Экономика и управление. – Симферополь, 2001. – №3 (28). – С 32-33.

В інших виданнях:

5. Горелов Д.А., Ягирская О.В. Методологические аспекты оценки параметров рынка труда. // Вестник Международного Славянского университета (г. Харьков). – 1998. – №3. – С. 39-42. (Особисто здобувачем проведено аналіз неповної зайнятості та її вплив на стан ринку праці).

6. Горєлов Д.О., Ягирська О.В. Організаційно-технологічні принципи створення віртуальної біржі праці. // Українська академія державного управління при Президентові України, Науковий збірник. – Харків, 2000. – №39 (8) – С. 137-149. (Особисто здобувачем запропоновано базові принципи створення біржі праці на основі використання новітніх інформаційних технологій).

7. Ягирская О.В. Исследования некоторых аспектов сезонности формирования рынка рабочей силы молодежи Автономной Республики Крым. // Вестник Харьковского государственного политехнического университета: Технический прогресс и эффективность производства. – Харьков: ХГПУ, 1999. – №90. – С. 212-217.

8. Ягирська О.В. Міжнародний досвід розв'язання соціально-трудових проблем. / Матеріали Першої національної міжвузівської науково-практичної конференції "Міжнародна економіка: Сучасні проблеми та перспективи розвитку" 29 листопада 1999 року, м. Київ). – Сімферополь, 2000. – С. 321-323.

9. Ягирская О.В. Новые информационные технологии в управлении инфраструктурой рынка труда Украины. / Материалы Всеукраинской межвузовской научно-практической конференции "Современные тенденции и приоритеты развития переходной экономики" (20 мая 2000 года, г. Симферополь). – Симферополь, 2000. – С. 246-248.

10. Ягирская О.В. Научно-технический прогресс и повышение образовательного и профессионального уровня рабочей силы молодежи. / Материалы Всеукраинской научно-практической конференции "Региональная экономика и механизмы управления ее развитием" (6-7 апреля 2001 года, г. Симферополь). – Симферополь, 2001. – С. 185-187.

АНОТАЦІЯ

Ягірська О.В. Становлення ринку праці молоді в трансформаційній економіці. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – "Економічна теорія". – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2002.

У дисертації досліджуються теоретичні та практичні проблеми становлення ринку праці молоді в трансформаційній економіці. Визначається соціально-економічний зміст ринку робочої сили молоді, його особливості як чинника економічного зростання, місце та роль в ринковій трансформації економіки, макроекономічне середовище трудової діяльності молоді в перехідний період.

Розкриті тенденції зрушень складу і структури трудового потенціалу молоді, вплив структурних змін на розвиток ринку робочої сили молоді, суперечності трансформаційних перетворень, розв'язання яких потребує посилення трудової мотивації розвитку робочої сили молоді, комплекс формування інфраструктури ринку праці, посилення державного регулювання соціально-трудових відносин.

Ключові слова: ринок праці молоді, ринок робочої сили молоді, трансформаційні зрушення, трудовий потенціал, структурні зміни, сегментація ринку праці, мотивація, соціально-трудові відносини.

АННОТАЦИЯ

Ягирская О.В. Становление рынка труда молодежи в трансформационной экономике. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01. – "Экономическая теория". – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – К., 2002.

Диссертационное исследование посвящено проблеме становления и развития рынка труда молодежи в трансформационной экономике. В работе рассматриваются теоретические аспекты исследования рынка труда молодежи: социально-экономическое содержание категории "рынок рабочей силы молодежи", место и роль этого рынка в трансформации экономики.

Определяется сущность рынка рабочей силы молодежи как института, обеспечивающего объективно существующие взаимосвязи и взаимодействие между работодателями, государством, функционирующей и потенциальной рабочей силой молодежи по поводу ее формирования, распределения, перераспределения и исследования в социально-трудовой сфере.

Аргументируется положение, в соответствии с которым такие структурно-функциональные особенности рынка рабочей силы молодежи как единство фаз воспроизводства рабочей силы (формирование, распределение и использования); обеспечение распределения совокупной рабочей силы молодежи в соответствии со структурой общественных потребностей и собственности; создание условий для взаимодействия качества рабочей силы молодежи и уровня и характера ее использования – позволяют рассматривать рынок рабочей силы молодежи как важнейший фактор экономического роста, который необходимо учитывать при формировании стратегических решений в сфере социально-трудовых отношений.

Социально-экономическое содержание и особенности рынка рабочей силы молодежи реализуются в механизме его функционирования и развития в конкретной макроэкономической среде. Аналитическая оценка системного экономического кризиса 90-х годов, позволила выделить следующие факторы негативного воздействия макроэкономической среды на развитие рынка рабочей силы молодежи: постоянное падение ВНП; инфляция; опережающее падение реальных денежных доходов по сравнению со снижением производства товаров и услуг; формирование зарегистрированной и скрытой (незарегистрированной) безработицы; снижение конкурентоспособности и мобильной рабочей силы молодежи.

Разработана макроэкономическая версия повышения уровня занятости молодежи в общем контексте трансформации экономики: реальный рост экономики механизм рационального функционального взаимодействия государственного регулирования и рыночной координации структурные и институциональные преобразования финансовой системы рост объемов производства повышение деловой активности молодежи увеличение совокупного спроса.

Осуществлена проверка логического предположения о возможности связи между уровнем образования и вариацией безработных среди лиц возрастных групп 15-19 лет и 20-29 лет, что позволило установить количественную оценку плотности связи и степени влияния факторных признаков на результирующее явление. Предложен показатель возможности трудоустройства молодежи в условиях сезонных колебаний, который дает количественную оценку возможности трудоустройства молодежи в любой период года на фиксированном рынке рабочей силы, выявляет доминирующие причины изменения рыночной конъюнктуры.

Предположены мероприятия по совершенствованию государственного регулирования, направленные на усиление социальной ориентации функционирования рынка труда молодежи и усиления трудовой мотивации на основе обоснования рыночных критериев оплаты труда молодежи; реформирования заработной платы и стимулирования работодателей в создании новых рабочих мест для молодежи; внедрения программ нематериальной мотивации – гуманитаризации труда, планирования профессионального роста молодых специалистов и поощрения предоставлением свободного времени. Практически доказано, что важнейшим инструментом регулирующего воздействия государства на установление реального соотношения между спросом и предложением рабочей силы молодежи являются региональные программы трудоустройства и эффективной занятости молодежи на основе формирования современной инфраструктуры рынка труда с использованием информационных технологий.

Ключевые слова: рынок труда молодежи, рынок рабочей силы молодежи, трансформационные сдвиги, трудовой потенциал, структурные изменения, сегментация рынка труда, мотивация, социально-трудовые отношения.

ANNOTATION

O.V. Yagirs'ka. Formation of Youth Labor Market in Transitional Economy. – Manuscript.

Ph.D. thesis for defending of the candidate of economic sciences academic degree. The specialty 08.01.01. – "Economic Theory". – Kiev National Taras Shevchenko University. – K., 2002.

The dissertation is devoted to the theoretical and practical problems of formation of youth labor market in transitional economy. Socio-economic essence of youth labor market, its peculiarities as factor of economic growth, its place and role in transitional market economy, macroeconomic environment of labor activity of youth in transitional period are defined in the given work.

The paper reveals the tendencies of the shift in composition and structure of youth labor potential, the influence of structural changes on the development of youth labor force market, the controversies of transformational modifications, the solution of which demands reinforcement of labor motivation of the development of youth labor force, the complex of formation of labor market infrastructure, the strengthening of governmental regulation of socio-labor relations.

Key terms: youth labor market, youth labor force market, transformational shifts, labor potential, structural changes, segmentation of labor market, motivation, socio-labor relations.