НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Бєляєва Світлана Станіславівна

УДК 631.6.02

УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ

У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ПРОМИСЛОВИМИ ВІДХОДАМИ

(НА ПРИКЛАДІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Спеціальність 08.08.01 – Економіка природокористування і охорони

навколишнього середовища

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному екологічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Ковальов Володимир Георгійович,

Одеський державний екологічний університет

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри менеджменту

природоохоронної діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Шевчук Василь Якович,

Міністерство екології та природних ресурсів

України, Міністр

кандидат економічних наук

Хумарова Ніна Іпполитівна,

Інститут проблем ринку та економіко-

екологічних досліджень НАН України,

старший науковий співробітник

Провідна установа Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України, відділ регіональних проблем

використання мінерально-сировинних ресурсів

та охорони надр (м.Київ)

Захист відбудеться “__12___” _____06____ 2003 р. о ___14___годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м.Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м.Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “__8___” ______05_______2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Тараканов М.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Внаслідок непропорційного розміщення продуктивних сил на території України, впливу командно-адміністративної системи управління в Україні виникли негативні передумови для кризового стану екологічної безпеки. Критичний стан стосовно умов зберігання, видалення, утилізації та використання токсичних промислових відходів в Україні зумовлено відсутністю належної інфраструктури та відповідного фінансування щодо здійснення зазначених операцій поводження з відходами. В цілому по Україні, за даними Міністерства екології та природних ресурсів, кількість накопичених у поверхневих сховищах відходів перевищує 25 млрд. т, що в розрахунку на 1 км2 площі становить майже 40 тис. т відходів.

Кризовий екологічний стан в Україні створює істотну загрозу її національним інтересам в економічній, військовій, гуманітарній та інших сферах. Здебільшого невирішеність конкретних природоохоронних заходів на місцевому рівні пояснюється відсутністю коштів. Враховуючи реалії сьогодення, в першу чергу, треба звернути увагу на пріоритетність у практичній реалізації планів у сфері поводження з відходами саме первинного структурного підрозділу – підприємства-утворювача відходів.

Проблему відходів не можна зрозуміти та вирішити без подолання певних ресурсно-економічних, екологічних, соціально-економічних конфліктів. Зважаючи на виникнення екологічних конфліктів саме через відходи у техносфері, існує потреба щодо проведення досліджень, наукових пошуків оптимальних рішень як в технологічних, економічних напрямках, так і у соціально-управлінській сфері, з урахуванням всіх аспектів функціонування системи жит-тєдіяльності людства.

Комплексність вирішення питань вдосконалення організаційно-економічного механізму в сфері поводження з токсичними відходами, зокрема з тими, що належать до класифікаційних угруповань як тверді токсичні промислові відходи, зумовлює потребу щодо координації дій багатьох ланок управління, як методичного, нормативно-правового, організаційно-економічного з елементами інноваційного, інвестиційного, громадсько-політичного, соціально-економічного процесів реформування на державному, регіональному та місцевому рівнях. Таким чином, особливе прикладне значення має пошук реальних для впровадження в регіонах України важелів організаційно-економічного механізму у сфері поводження з промисловими відходами.

Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дисертаційного дослідження безпосередньо пов?язаний з темами науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України: 3.1.5.59 “Дослідження природно-ресурсного потенціалу і перспектив економічного та соціального розвитку України” (регіональний розріз), (номер державної реєстрації –0199V00391), в рамках якої автором проаналізовано ситуацію з ви-рішенням проблем відходів на прикладі Черкаської області і розроблено пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму у сфері поводження з твердими токсичними виробничими відходами та 3.1.5.63 “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів на тривалу перспективу” (номер державної реєстрації – 0100V000657), в рамках якої автором виконано прогнозну проробку питань щодо вдосконалення системи запобігання негативному впливу на довкілля відходів виробництва; на прикладі Черкаської області визначено пріоритетні важелі регулювання процесами екологонебезпечного виробництва (лист Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України №25/382-17-12 від 17.07.2002 р.).

Автором досліджені та конкретизовані засади вдоскональчих процесів у сфері поводження з відходами виробництва, проведені економіко-екологічні обгрунтування доцільності створення умов для заохочення підприємців-утворювачів відходів оптимізувати свої дії щодо впровадження ефективних заходів природокористування та поводження з твердими токсичними відходами. Досліджено інтегративні зв?язки на всіх стадіях поводження з виробничими відходами, зокрема з тими, що належать до твердих токсичних. Результатом дослідження є певні пропозиції щодо вдосконалення класифікаційних характеристик відходів та процесів, пов?язаних із сферою поводження з відходами.

Мета і задачі дослідження полягають у розробці теоретичних та методичних підходів, виявленні перспективних напрямків щодо формування організаційно-економічного механізму в системі природокористування, функціонування державотворчих, законодавчих, виконавчих органів. В дисертації представлене теоретичне узагальнення та рішення наукової задачі щодо визначення стратегічних напрямків вдосконалення організаційно-економічного механізму управління відходами виробництва. Розглянуті та проаналізовані варіативні схеми методів управління якістю навколишнього природного середовища, зокрема структуризація управління, що передбачає певну послідовність дій у сфері поводження з відходами.

Згідно з метою у дисертаційній роботі вирішуються наступні задачі:

- розробка методологічних основ оцінки ролі процесів переробки твердих токсичних промислових відходів як факторів, що впливають на забезпечення економіко-екологічної безпеки регіону та держави в цілому;

- розробка метологічних та методичних основ оцінки економічних збитків виробничо-господарських об?єктів від наявності твердих токсичних промислових відходів;

- визначення та економічна оцінка перспективних напрямків формування організаційно-економічного механізму поводження об?єктів з промисловими відходами;

- розробка методичних основ формування збалансованого організаційно-економічного механізму поводження об?єктів з промисловими відходами;

- розробка методичних основ формування збалансованого організаційно-економічного механізму поводження об?єктів з промисловими відходами відносно до умов Черкаської області;

- розробка методики та практичних пропозицій щодо економічного регулювання дій з промисловими відходами у Черкаській області.

Мета і задачі роботи визначили основні напрямки досліджень і зміст дисертаційної роботи.

Об?єкт дослідження - організаційно-економічний механізм поводження об?єктів з промисловими відходами.

Предмет дослідження – перспективні напрямки формування організаційно-економічного механізму поводження об?єктів з промисловими відходами.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали вітчизняні та міжнародні дослідження у сфері економіко-екологічного спрямування щодо сприяння оптимізаційним процесам в екологізації сучасного виробництва, законодавчі акти Верховної Ради і постанови Кабінету Міністрів України, санітарно-гігієнічні стандарти та інші нормативно-правові акти, що стосуються вирішення проблем з токсичними відходами. Серед методів вирішення задач до-слідження використовувався проблемно-цільовий, порівняльно-статистичний підхід, методи класифікації експертних оцінок. Методи класифікації та порівняльно-статистичні використано для визначення загальних чинників зменшення негативного впливу утворення токсичних відходів. Проблемно-цільовий підхід та метод експертних оцінок застосовані для розробки вдоскональчих організаційно-економічних механізмів екологізації промислового виробництва.

Покладені в основу досліджень дисертації загальна теорія систем відносно до проблеми стійкого розвитку, загальна теорія розвитку ринкової економіки знайшли своє відображення під час розгляду закономірностей системних взаємодій зі всіма існуючими важелями регулювання відносин у системоутворювальній компоненті, що об?єднує природу, суспільство. Запропоновані концептуальні теоретико-методологічні підходи щодо розробки моделей взаємозв?язків соціально-економічних чинників та змін у навколишньому середовищі, зокрема на прикладі регулюючих важелів у сфері поводження з виробничими відходами у Черкаській області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

- запропоновано нові підходи щодо розробки методологічних основ оцінки ролі процесів переробки твердих токсичних промислових відходів як факторів, що впливають на забезпечення економіко-екологічної безпеки регіону та держави в цілому і відрізняються від раніше визначених комплексною оцінкою із врахуванням їх взаємного впливу в умовах наявних та перспективних для розвитку ринкових відносин;

- під час розробки методологічних та методичних основ оцінки економічних збитків об?єктів від наявності твердих токсичних промислових відходів запропоновано запровадити в практику отримання зазначених оцінок відповідні коригуючі територіальні диференційовані коефіцієнти залежно від певних екологічних обмежень та антропогенної трансформації природних ресурсів, соціально-економічних та технологічних можливостей щодо вирішення питань по-водження з відходами, їх ресурсної цінності тощо;

- обгрунтовано та запропоновано комплексну оцінку перспективності окремих напрямків формування організаційно-економічного механізму поводження об?єктів з промисловими відходами на підставі інтегральних показників як вертикальних, так і горизонтальних систем взаємного впливу, а також обов?язковості комплексного підходу до системоутворювальних соціально-економіко-екологічних процесів;

- запропоновано при формуванні збалансованого організаційно-економічного механізму поводження об?єктів з промисловими відходами поглибити інноваційні та інвестиційні процеси стосовно використання та утилізації твердих токсичних відходів, а також врахувати вплив особливостей економічних процесів та екологічної ситуації у Черкаській області;

- запропоновано при економічному регулюванні дій з виробничими відходами у Черкаській області враховувати розширення області адаптації найбільш характерних для даного регіону показників стійкого економіко-екологічного розвитку.

Практичне значення одержаних результатів в тому, що розроблені в дисертації теоретичні положення і практичні рекомендації дають можливість:

- сформулювати стратегічні напрямки у сфері екологізації промислового виробництва як в Україні в цілому, так і на регіональному та місцевому рівні;

- розробити заходи щодо впровадження інвестиційних програм у сфері поводження з відходами виробництва;

- конкретизувати реструктуризаційні організаційно-управлінські дії щодо поводження з відходами;

- комплексно вирішувати питання вдосконалення організаційно-економічного механізму та управління твердими токсичними промисловими відходами, в Черкаській області зокрема, за допомоги оптимізаційно-регулюючої основи взаємодії на всіх ланках процесу;

- застосовувати нові економічні підходи до розв?язання проблемних питань між утворювачами відходів та вимогами контрольно-управлінської структури.

Результати досліджень можуть бути використані при розробці програм розвитку регіонів, впровадженні інноваційних процесів у сфері поводження з відходами промислового виробництва та з метою приваблювання потенційних інвесторів на підприємства, що утворюють та накопичують відходи, зокрема ті, що вміщують ресурсноцінні компоненти.

Результати досліджень, викладені в дисертації, можуть бути цікаві та корисні не тільки в пізнавально-факторологічному аспекті, але й з точки зору науково-практичних висновків щодо можливості їх реалізації. Скористатися результатами досліджень могли б спеціалісти-менеджери, українські та іноземні товаровиробники, бізнесові структури, державні службовці, учбові заклади та громадські організації, що переймаються проблемами довкілля.

Розроблені автором рекомендації щодо удосконалення організаційно-економічного механізму в сфері поводження з токсичними твердими промисловими відходами прийняті до реалізації на ряді підприємств Черкаської області, зокрема на ВАТ “Черкаський приладобудівний завод”, в еколого-просвітницькій, науково-дослідній діяльності, яку проводить Наукова рада не-урядової екологічної організації Всеукраїнської екологічної Ліги, а також знайшли застосування під час розробки та виконання Програми “Чисте місто” Черкаського міськвиконкому та Черкаської міської ради, що підтверджено відповідними документами.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що автор дисертації сформулював основні засади підвищення ефективності сучасного промислового виробництва із урахуванням його антропогенного впливу на стан довкілля, зокрема акцентуючи увагу на сфері поводження з виробничими відходами та методах запобігання їх утворенню. Автором дисертації сформульовано принципи та методи взаємозацікавленої співпраці суб?єктів підприємницької діяльності щодо використання та утилізації відходів на всіх стадіях процесу виробництва.

Досліджено залежність ступеню вірогідності екологічного ризику на здоров?я і життя людей та економічної доцільності використання території, для чого запропоновано розробити та застосовувати індекси економічної дестабілізації ІМВ, ІСВ, ІВВ.

Аналогічно до основних концепцій визначення економічної цінності природи поряд із базовими науковими концепціями щодо сфери поводження з відходами, зокрема з концепцією “готовності платити”, “альтернативної вартості”, “загальної економічної цінності” запропоновано застосовувати і такі як “концепція доцільності”, “порівняння”, “вибору”, “соціо-економічна” тощо.

Взявши за основу дослідження узагальнену схему розвитку підприємств в Україні, в дисертаційній роботі поглиблено та розширено сферу досліджень щодо важелів стимулювання сучасного промислового виробництва до впрова-дження оптимізаційних заходів для мінімізації кількості утворення та накопичення виробничих відходів. При цьому такі функціональні стратегії як стратегія виробництва, маркетингова, фінансова, науково-дослідна, раціоналізаторська, соціальна, стратегія структурних перетворень доповнені стратегією освітньо-виховною та морально-етичною, доцільного стимулювання, привабливого еколого-економічного розвитку тощо, які мають розглядатися водночас як окремі стратегічні екологоприйнятні характеристики процесу виробництва, так і в обов?язковій взаємодії (комплексно). Запропоновано структуру факторів рин-кового процесу у сфері поводження з виробничими відходами в Україні.

Апробація результатів дисертації проходила на відповідних наукових, громадських, освітніх заходах, зокрема на Міжнародній конференції “Екологічні проблеми: шляхи та перспективи їх вирішення в регіонах України” (переробка промислових і побутових відходів, формування екологічної культури населення та розвиток змісту безперервної екологічної освіти), (м.Черкаси, 2001 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Нові технології та обладнання по переробці промислових відходів і їх медико-екологічне забезпечення” (м.Трускавець, 2001 р.); “Шляхи розв?язання екологічних проблем Карпатського регіону в контексті спільної діяльності державних та громадських організацій” (Закарпаття, 2000 р.); на Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Україна наукова, 2001” (м.Дніпропетровськ, 2001 р.); Другій Всеукраїнській конференції екологічної громадськості (м.Київ, 2001 р.), в рамках роботи якої організувала та провела семінар “Проблеми відходів та шляхи їх вирішення”, виступила в секціях “Шляхи посилення громадського контролю за дотриманням природоохоронного законодавства в Україні”, “Фінансування природоохоронної діяльності та участь громадськості в бюджетному процесі”. Приймала участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції “Стан земельних ресурсів в Україні: проблеми, шляхи вирішення” (м.Харків, 2001 р.); Всеукраїнської науково-практичної конференції “Соціально-економічні проблеми природокористування та екології” (м.Миколаїв, 2001 р.); семінару “Розв?язання проблем, пов?язаних зі зберіганням, утилізацією та переробкою відходів: участь громадськості та ЗМІ” (м.Київ, 2001 р.).

В рамках підготовки до парламентських слухань з екологічної проблематики основні положення та результати досліджень докладались автором дисертації на першій Всеукраїнській конференції екологічної громадськості “Екологічна політика в Україні: погляд громадськості” (м.Київ, 2000 р.), а також на науково-практичній конференції “Екологічна освіта і виховання: досвід та перспективи” (м.Київ, 2000 р.), нарадах та “круглих столах” для керівного складу громадських екологічних організацій Черкаської області та державо-службовців (м.Черкаси, 2000 р.), засіданнях робочої групи з питань поводження з відходами у м.Черкаси (в рамках роботи над реалізацією українсько-датського проекту “Промисловий симбіоз в Україні”).

Публікації. За темою дисертації в збірниках наукових праць і матеріалах конференцій опубліковано 15 наукових статей, в т.ч. 6 статей - фахові. Загальний обсяг опублікованих робіт – 6,2 друк.арк., всі статті належать особисто автору.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури (136 найменувань на 16 сторінках), додатків (на 22 сторінках). Загальний обсяг дисе-ртації 209 сторінок комп?ютерного тексту, в тому числі 16 таблиць на 9 сторінках і 2 рисунки на 2 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

В дисертаційній роботі на основі проведених досліджень захищаються теоретичні та науково-методичні розробки організаційно-економічного механізму і методи його вдосконалення відносно до сфери поводження з промисловими відходами (на прикладі Черкаської області).

У вступі дисертації обгрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету та задачі дослідження (визначено об?єкт і предмет досліджен-ня). Сформульовано принцип методів дослідження, показана наукова новизна і практичне значення одержаних результатів, вказано на особистий внесок здобувача та апробацію результатів дисертації.

В першому розділі “Аналіз організаційно-економічного механізму поводження з токсичними промисловими відходами” проведено теоретичний аналіз означеної теми як у глобальному вимірі, так і виходячи із особливостей конкретної території або об?єкту. У дослідженні застосовано системний методологічний підхід до визначення характерних рис означеної проблематики, висвітлено концептуальні підходи до вирішення питань у сфері поводження з виробничими відходами як в Україні в цілому, так і на прикладі Черкаської області.

Для більш змістовного аналізу розглянуто теоретико-методологічні аспекти становлення організаційно-економічного механізму поводження з токсичними промисловими відходами, акцентовано увагу на організаційно-економічному механізмі управління токсичними промисловими відходами Чер-каської області. В основі досліджень закладено комплексний підхід до визначення та застосування узагальнюючих критеріальних компонентів теоретико-методологічної схеми поводження з відходами.

Аналізуючи стан поводження з токсичними промисловими відходами, застосовуючи системний методологічний підхід до визначення характерних його рис, в дисертації висвітлено концептуальні підходи до вирішення проблемних питань у досліджуваній сфері діяльності.

Складність реалізації економічних методів стимулювання оптимально – збережного використання навколишнього середовища, раціонального поводження з природними ресурсами, впровадження ефективних заходів щодо поводження з відходами полягає у подоланні суб?єктивних чинників вартісної оцінки як негативних впливів, так і компенсуючих заходів. На сучасному етапі розвитку економічний або екологічний підходи до розвитку за умов їх окремого розгляду будуть неефективні, треба розглядати їх у комплексності як економіко-екологічний аспект. У зв?язку з цим в дисертації досліджено умови та засоби розв?язання суперечностей між економічним поступом і збереженням довкілля, визначено шляхи досягнення збалансованості між цими сферами та методологічні аспекти господарської діяльності як у глобальному, так і локальному вимірі, зокрема для приватно-бізнесового сектору економіки, враховуючи необ-хідність застосування превентивних заходів для недопущення перетворення невирішених питань у сфері поводження з токсичними відходами на дестабілізаційну екологічну ситуацію.

Серед питань, вирішення яких мало б сприяти помітному зменшенню негативного впливу відходів на навколишнє середовище, перш за все, адаптація до реалій сьогодення (соціальних, економічних, екологічних, психологічних, політичних тощо), науково-методичної розробки економіко-екологічної прийнятної стратегії поводження з відходами виробництва. Результати досліджень дисертації підтверджують, що концепція поводження з відходами вимагає реалізації певних регулюючих напрямків діяльності у цій сфері, таких як належно організована система обліку утворення, збору, переробки, розміщення, поховання відходів; налагодження контролю матеріального балансу виробництв з метою стимулювання впровадження маловідходних технологій; кваліфікаційний моніторинговий контроль руху відходів на всіх етапах їх життєвого циклу; створення умов для розвитку підприємницької діяльності у сфері поводження з відходами.

В дисертації застосовано принципи концептуального підходу економічної теорії для окреслення тенденцій розвитку методології визначення економічної цінності виробничих відходів в рамках різноманітних концептуальних схем. Розглянуто можливість утотожнення базових концепцій визначення економічної цінності природи та цінності певних видів відходів. Проаналізовано базові категорії оцінки, зокрема ринкова, витратна, втрачених доходів та вигоди (альтернативна вартість), загальна економічна цінність тощо.

В дисертації представлено теоретичне узагальнення та наукове обґрунтування критеріїв оцінки існуючих та запропонованих для визначення шляхів впровадження найбільш досконалих економічних методів стимулювання оптимально збережного використання навколишнього середовища, раціонального поводження з природними ресурсами, зокрема ефективних заходів у сфері поводження з промисловими відходами, застосування механізму усунення суб?єктивних чинників вартісної оцінки як негативних впливів, так і компенсуючих заходів. Щоб очікувані результати врегулювання відносин між природою та економікою стали реальністю, стратегія їх реалізації має бути деталізована і спрямована на врахування інтересів регіонів. Аналіз екологічної ситуації, наприклад, в Черкаській області протягом останніх семи років, підтверджує, що проблему поводження з промисловими відходами доцільно віднести до основних регіональних проблем.

Інфраструктурне забезпечення діяльності, пов?язаної з відходами, є також суттєвою складовою частиною державної системи управління відходами. Розглядаючи функціональну структуру державної системи управління у сфері поводження з відходами, доцільно звернути увагу, зокрема, на зв?язки інформаційних потоків між різноманітними підсистемами, як прямі, так і зворотні, існування яких характеризує відповідні процеси у фабулі розвитку. Запропонована у дисертації функціональна структура системи управління відходами дозволяє, зокрема, проводити аналіз та оцінку повноти виконуваних функцій, обгрунтованості їх взаємозв?язків та взаємопогодженості з погляду досягнення встановлених цілей.

В другому розділі “Стратегія вдосконалення організаційно-економічного механізму управління промисловими відходами” проведені дослідження, що дозволили визначити шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму управління промисловими відходами та концептуальні і методологічні основи вдосконалення із врахуванням інноваційних та інвести-ційних процесів, що відбуваються та можуть набути більш ефективних форм щодо сфери поводження з відходами.

В результаті аналізу економіко-екологічної ситуації в Україні, враховуючи досвід організації природоохоронної діяльності та умови господарювання, які мають місце в перехідний період до ринку, в дисертації зроблено висновок стосовно пріоритетності напрямів формування дієвої екологічної політики в бік фінансово-економічного заохочення господарюючих суб?єктів, серед завдань яких – зниження обсягів шкідливих викидів і відходів виробництва. Зважаючи на те, що на сьогодні головним критерієм у природокористуванні залишається економічність або так званий “валовий економічний критерій”, тобто грошова оцінка кінцевого продукту, в дисертації наголошується на необхідності певної модифікації економіко-екологічної політики. В результаті дослідження з метою координації дій, спрямованих на вдосконалення економіко-регулюючих важелів у виробництві, узгодження існуючих законодавчих актів із діючими умовами господарювання, запропоновано відповідну схему розпорядчої структури щодо вирішення економіко-екологічних питань в цій сфері.

За всіх схем управління сферою поводження з відходами невід?ємним є дотримання норм моралі, превалювання Закону, відповідальність за дії, несумі-сні із Законом. Саме тому в дисертації зроблено висновок, що основним важелем господарювання має стати безпосередня та опосередкована зацікавленість суб?єктів господарського права щодо впровадження екологодоцільного виробництва у сфері поводження з відходами.

З метою забезпечення впровадження екологічно прийнятних технологій в дисертації запропоновано створити дієву оптимізуючу систему фінансово-адміністративних важелів, яка була б спроможна витіснити екологічно шкідливі виробництва та стимулювати розробку, впровадження, поширення еколого-прийнятних технологічних рішень. В результаті аналізу в дисертації системи дії зарубіжних податкових пільг щодо екологічної сфери діяльності підтверджено їх практичну здатність створити міцну мотиваційно-стимулюючу основу для активного впровадження екологобезпечних методів господарювання та раціоналізації природокористування, а також запропоновано мотиваційно-стимулюючі важелі вітчизняної системи екологічного оподаткування.

Важливо сприяти розвиткові внутрішніх запозичень від фізичних осіб при створенні сприятливих умов для вкладання коштів у розвиток виробництва із врахуванням стимулюючих природозбережних, ресурсовідновлювальних технологій. Необхідно розробити та впровадити якнайшвидше оптимізуючу систему визначення доцільності певних запозичень та кредитів. З метою стимулювання інвестування природоохоронної галузі необхідно впровадити чітко окреслену схему пільгового цільового кредитування, цільових позик під конкретні проекти; ввести в систему розрахунків з інвесторами надання пільгових акцій побудованих чи реконструйованих підприємств; підняти активність фон-дового ринку, створити систему реальних акціонерних товариств, сферою дій яких стануть природоохоронні об?єкти, об?єкти підвищеного ризику, де необхідно впроваджувати ефективні ресурсозбережні технології.

В результаті обгрунтованого аналізу комплексу взаємозвґ?зків у структурі господарського виробництва як в Україні в цілому, так і з врахуванням специфіки регіонального підходу до певних проблем, досліджено взаємозв?язки між функціональними напрямками у сфері економіко-екологічних послуг, зокрема відносно вирішення питань щодо поводження з відходами виробництва. Проаналізовано схему відносин у сфері економічних процесів, зокрема визначено пріоритетні підойми розвитку господарських відносин у сфері поводження з відходами виробництва. Проведено аналіз надходжень та використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища.

В дисертації досліджено та теоретично обгрунтовано методологічні концептуальні підходи щодо впровадження інноваційних проектів у сфері поводження з відходами; проаналізовано критерії стимулювання інвестиційних процесів, створення умов для привабливого інвестиційного клімату стосовно активізації введення в дію сучасних ефективних технологічних методів поводження з промисловими відходами (див. рис. 1).

В результаті аналізу динаміки капітальних вкладень в економіку України, позитивних та негативних аспектів впливу від надходження коштів на оновлення існуючих основних фондів у провідних галузях економіки країни, впливу амортизаційної політики на стан технологічного обладнання вітчизняного виробництва, зокрема того, що функціонує у сфері поводження з відходами, підтверджено доцільність застосування упереджувальних управлінських рішень, необхідність подолання управлінського фрагменталізму, застосування довготермінової стратегії, високого професіоналізму.

В третьому розділі “Модернізація, пріоритети діяльності у сфері поводження з відходами виробництва у Черкаській області” вирішується задача підвищення економічної зацікавленості підприємств Черкаської області у рециклізації відходів виробництва, визначені основні напрямки вдосконалення організаційно-економічного механізму управління відходами виробництва, за-пропонована схема реструктуризації управлінського механізму.

Дисертаційні дослідження щодо фінансування заходів у сфері поводження з виробничими відходами дозволили зробити висновок стосовно того, що стійке падіння капітальних вкладень у природоохоронну сферу є результатом інерційності у запровадженні ринкових механізмів та фінансової підтримки природоохоронної діяльності, водночас за нинішніх соціально-економічних умов деяким місцевим бюджетам неможливо обійтися без системи міжбюджетних трансфертів із державного бюджету. Зводячи до мінімуму (у перспективі – повністю анулюючи) суб?єктивізм позицій окремих чиновників, в основі обчи-слення розміру трансфертів доцільно врахувати об?єктивну можливість отримання бюджетних доходів для фінансування видатків. Позитивним в даному процесі є той факт, що місцеві органи влади отримують певну автономність у здійсненні фінансової політики в межах своїх повноважень, розподіляючи кошти за пріоритетністю видатків.

Як результат проведеного в дисертації аналізу динаміки надходження та використання грошових надходжень обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, можливо стверджувати про невиправдане зниження протягом останніх років кількості використання коштів даного призначення, що пояснюється незадовільною організаційно-управлінською структурою та безвідповідальністю певних уповноважених органів виконавчої влади на місцях щодо раціонального та ефективного їх використання. Необхідна чітка, сувора звітність, визначення конкретних статей видатків, відповідальних осіб за фінансування природоохоронної галузі.

За умов, якщо буде створено спеціалізований та доступний для всіх бажаючих банк даних щодо можливості утилізувати (знищити) відходи, послуги щодо користування ним можуть бути визначені окремим рішенням уповноважених органів. Для цього повинен бути розроблений відповідний механізм регулювання відносин між партнерами по екологічному бізнесу. Доцільно було б запропонувати введення додаткових диференційовано застосовуваних коефіцієнтів при визначенні збору за забруднення навколишнього природного середовища. Наприклад, у разі невикористання можливості утилізувати протягом року певні види відходів у своєму регіоні, підприємство-утворювач відходу повинне було б сплатити втричі більше, тобто сума збору за розміщення тієї кількості відходів, що на кінець звітного року залишилася для зберігання на підприємстві, незалежно від того, має підприємство ліміти чи ліміти відсутні, збільшується втроє. Різниця між коштами, нарахованими без застосування коефіцієнту, і тими, що враховують коефіцієнт, повинна сплачуватися з прибутку підприємств.

У разі, якщо на території саме тієї області, де утворені та розміщені для зберігання токсичні відходи, за певних умов відсутні потенційні переробники та користувачі відходів, а в областях, територіально найближче розташованих до тієї, де необхідно утилізувати відходи, функціонують відповідні підприємства, можливо було б також сприяти активізації процесу передачі відходів на переробку. В тому випадку, коли власник відходів не проводить відповідні заходи для утилізації відходів протягом року, він мав би за даними звітного року сплачувати збір, збільшений, наприклад, вдвічі, на тих же умовах, що і у попередньому прикладі. Аналіз схеми нарахування та сплати зборів за забруднення довкілля відходами на місцевому рівні підтверджує доцільність у разі надання лімітів та дозволів на утворення і зберігання відходів протягом року вимагати і нарахування збору саме по закінченні звітного року.

Для підприємств-утворювачів відходів сприяння щодо надання кредитів на виконання заходів по зменшенню кількості накопичених на їх території відходів є реальним шансом запобігти порушенню природоохоронного законодавства. Для вирішення питань вдосконалення системи поводження з виробничими відходами на території області доцільно виділити конкретні етапи робіт, зокрема, підготовчі, які включають у себе організаційно-методичні, аналітичні на-прямки діяльності; науково-дослідницькі, науково-пошукові спрямування; маркетингові дослідження; безпосереднє впровадження розробок, заходів природоохоронного спрямування; аналітичні дослідження.

В результаті дисертаційних досліджень зроблено висновок, що останнім часом одним з найбільш актуальних є еколого-економічне районування території (далі – ЕЕР), зокрема, те, що орієнтоване на забезпечення екологічної безпеки населення, і саме еколого-економічний район в даному випадку є основною таксономічною одиницею подібного районування.

Перспективним напрямком ЕЕР є районування за еколого-економічним потенціалом (далі - ЕЕП). На території з низьким та нижче середнього значен-нями ЕЕП (а м. Черкаси та Черкаська область в цілому належать саме до тих територій, що мають значення ЕЕП нижче середнього) доцільно, в першу чергу, пропонувати проводити комплекс обмежувальних заходів, тобто керувати взаємодією природних і соціально-економічних компонентів геосистем. Це керування включає три основних аспекти: раціоналізацію природокористування, екологізацію виробничої діяльності і оптимізацію (охорону) навколишнього середовища. Завдяки еколого-економічному зонуванню території України, її ранжуванню, створюються підстави для визначення черговості проведення конкретних заходів щодо керування взаємодією в системі “суспільство-природа”. Проблема поводження з промисловими відходами в Україні, зокрема і у Черкаській області, має розглядатися в рамках єдиного підходу до соціально-екологічних, організаційно-економічних, ресурсно-технологічних аспектів.

Для малотонажних переробних, машинобудівних, будівельних та інших галузей виробництва у Черкаській області запровадження спеціальних виробництв із переробки, вилучення цінних компонентів із відходів може бути збитковим, враховуючи порівняно невеликі обсяги відходів однакового гатунку. Тому, за результатами досліджень дисертації, визначено, що для Черкаської області характерним має стати ініціювання створення на існуючих підприємствах малопотужних установок для даного виду робіт. Доцільним може бути впровадження в дію конкретних ліній для переробки відходів або, за умов функціонування на території України потужних підприємств-переробників відходів, ефективним може бути створення пунктів прийому певного виду відходів для подальшої передачі на переробку. За юридичним статусом це можуть бути приватні підприємства, підприємства з обмеженою відповідальністю, комерційні структури тощо.

ВИСНОВКИ

В дисертації представлене теоретичне узагальнення та рішення наукової задачі, що полягає в удосконаленні існуючих і пропозиції до нових підходів формування стратегії організаційно-економічного механізму у сфері поводження з промисловими відходами за умов становлення ринкових відносин. Визначені та конкретизовані напрямки вдосконалення організаційно-економічного механізму управління промисловими відходами.

З метою розробки нових підходів до методологічної оцінки ситуації у сфері поводження з відходами та теоретичного обгрунтування можливих до запровадження інтегрованих рішень проведено аналіз стану поводження з токсичними твердими промисловими відходами як в Україні, на світовому рівні, так і у конкретному регіоні, яким визначена для дисертаційного дослідження Черкаська область.

В дисертації визначено певні важелі зацікавленості щодо екологізації виробництва в Україні, враховані відповідні методологічні, теоретичні та практичні підходи до системи економічної оцінки збитків від наявності токсичних відходів.

Грунтуючись на сучасних теоретико-методологічних уявленнях щодо створення комплексної системи забезпечення та управління ресурсно-екологічною безпекою, досліджено та запропоновано нові, більш досконалі (ефективні) розробки стратегії розвитку сфери поводження з відходами виробництва як окремо розглянутого підприємства, так і на рівні територіально-промислових комплексів, промислових регіонів, України в цілому.

Взявши за основу дослідження узагальнену схему розвитку підприємств в Україні, в дисертаційній роботі поглиблено та розширено сферу досліджень щодо важелів стимулювання сучасного промислового виробництва до впровадження оптимізаційних заходів для мінімізації кількості утворення та накопичення виробничих відходів. При цьому такі функціональні стратегії, як стратегія виробництва, маркетингова, фінансова, науково-дослідна, раціоналізаторська, соціальна, стратегія структурних перетворень, доповнені стратегією освітньо-виховною та морально-етичною, доцільного стимулювання, привабливого еколого-економічного розвитку тощо, які мають розглядатися водночас як окремі стратегічні екологоприйнятні характеристики процесу виробництва, так і у взаємодії (комплексно).

Запропоновано при аналізі впливу токсичних відходів на стан природних сфер при користуванні відомими методами системного та багатофакторного аналізу акцентувати увагу на інтегративних показниках як вертикальних та горизонтальних систем взаємодії, так і доцільності комплексного підходу до соціально-еколого-економічних процесів. Запропоновано структуру факторів ринкового процесу у сфері поводження з виробничими відходами в Україні.

В дисертації досліджено та теоретично обгрунтовано методологічні концептуальні підходи щодо впровадження інноваційних проектів у сфері поводження з відходами. Проаналізовані критерії стимулювання інвестиційних процесів, створення привабливого інвестиційного клімату стосовно активізації введення в дію сучасних ефективних технологічних методів поводження з промисловими відходами.

Покладені в основу досліджень дисертації загальна теорія систем відносно до проблеми стійкого розвитку, загальна теорія розвитку ринкової економіки знайшли своє відображення під час розгляду закономірностей системних взаємодій зі всіма існуючими важелями регулювання відносин у системоутворювальній компоненті (природа-суспільство-людина).

Запропоновано розширити мережу адаптації найбільш характерних принципів стійкого розвитку, зокрема принципу регіоналізму, забезпечення стійкості розвитку регіону, превентивності, інтегрованого управління, “паблік рілейшнз” до вирішення як концептуально- методологічних, теоретичних, так і суто практичних питань у сфері поводження з відходами.

Проаналізовано динаміку капітальних вкладень в економіку України, позитивні та негативні аспекти впливу організаційно-економічних важелів регулювання під час надходження та використання коштів на оновлення існуючих основних фондів у провідних галузях економіки країни, шляхи впливу амортизаційної політики на стан технологічного обладнання вітчизняного виробництва, зокрема того, що функціонує у сфері поводження з відходами.

Запропоновані можливі критерії вибору варіанту розрахунку нормативу плати за розміщення відходів на території України із врахуванням існуючої системоутворювальної схеми у сфері поводження з відходами. Проаналізовано існуючі, а також запропоновано нові методологічні та методичні підходи до вибору регіональних стратегій розвитку організаційно-економічного управління сферою поводження з відходами. Акцентовано увагу на необхідності вдосконалення облікової функції щодо відходів виробництва, важливості врахування якісних, кількісних та вартісних характеристик відходів, особливо тих, що можливо оцінити як ресурсноцінні.

Вміти аналізувати реалії сьогодення, зокрема економічні, екологічні, соціальні тощо, навчитися використовувати існуючі переваги регіональної структури природних показників та факторів виробництва і використання природних ресурсів – крок на шляху до здійснення умов сталого розвитку суспільства як у конкретному регіональному географічному вимірі, так і у глобальному масштабі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6. Бєляєва С.С. Пошук альтернативи (промислові відходи та проблеми планування території) // Науковий вісник аграрної науки Причорномор?я Миколаївської державної аграрної академії. У двох томах. Т. 2.- 552 с. Спец. вип. 3 (12) “Соціально-економічні проблеми природокористування та екології”.- Миколаїв: 2001.- С. 482-490.

7. Бєляєва С.С. Економічні аспекти екологізації виробництва (на прикладі поводження з відходами машинобудівної галузі) // Збірник матеріалів конференції “Нові технології та обладнання по переробці промислових відходів і їх медико-екологічне забезпечення”. Наукове видання.- К.: Тов-во “Знання” України.- 2001.- С. 8-17.

8. Бєляєва С.С. Еколого-економічні проблеми регіональної політики України (на прикладі поводження з токсичними відходами виробництва) // Ма-теріали виступів учасників міжнародної конференції “Екологічні проблеми: шляхи та перспективи їх вирішення в регіонах України”.- Черкаси: Черкаський держ. ун-т ім. Б. Хмельницького.- 2001.- С. 100-114.

9. Бєляєва С. Достатність взаємоприйнятності державних та громадських зв?язків (на прикладі поводження з відходами в Черкаській області) // Матеріали Першої всеукраїнської конференції екологічної громадськості “Погляд громадськості: Екологічна політика в Україні”.- К.: “Інфотерра”.- 2001.- С.149-152.

10. Бєляєва С.С. Про результативність постанов // Матеріали Першої всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова, 2001”. Том 9.- Дніпропетровськ: Наука і освіта.- 2001.- С. 4-6.

11. Бєляєва С.С. Чинники, що регулюють вплив на стан довкілля (еколого-економічні основи формування екологобезпечних територій України) // Матеріали науково-практичної конференції “Шляхи розв?язання екологічних проблем Карпатського регіону в контексті спільної діяльності державних установ та громадських організацій”.- Закарпаття: Всеукр. екол. Ліга.- 2000.- С. 29-34.

12. Бєляєва С.С. Аспекти стимулювання інноваційних процесів (на прикладі токсичних відходів виробництва) // Матеріали Першої всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова, 2001”. - Том 1. Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2001. - С. 27- 29.

13. Бєляєва С.С. Регіональні проблеми забруднення грунтів відходами виробництва // Збірник доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції “Стан земельних ресурсів в Україні: проблеми, шляхи вирішення”.- К.: Центр екологічної освіти та інформації.- 2001.- С. 111- 115.

14. Бєляєва С.С. Запорука покращання стану довкілля // Матеріали семінару “Розв?язання

проблем, пов?язаних зі зберіганням, утилізацією та переробкою відходів: участь громадськості та ЗМІ”.- К.: Всеукр. екол. Ліга.- 2001.- С. 8-10.

15. Бєляєва С.С. Пріоритети фінансування екологічної галузі//Матеріали Другої Всеукраїнської конференції екологічної громадськості “Екологічна політика та впровадження принципів сталого розвитку в Україні і участь громадськості”. – К.: Центр екологічної освіти та інформації, Фенікс. – 2002. – С.194-196.

Бєляєва С.С. Удосконалення організаційно-економічного механізму у сфері поводження з промисловими відходами (на прикладі Черкаської області).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01.- Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. Одеса, 2003.

В дисертаційній роботі досліджені теоретичні, методичні та практичні питання вдосконалення організаційно-економічного механізму у сфері пово-дження з промисловими відходами.

В дисертації на концептуально-методологічному рівні розроблені нові схеми регулювання процесами у сфері поводження з відходами виробництва на прикладі Черкаської області, проаналізовано адаптивно-відносний характер взаємодії між всіма ланками управлінських організаційних процесів щодо питань визначення теоретико-методологічних підходів та практичних дій з метою модернізації та оптимізаційно-регулюючих нововведень в промисловій сфері діяльності.

Акцентовано увагу на обов?язковості врахування всіх існуючих ієрархічних вертикальних та горизонтальних зв?язків у їх комплексному вимірі відносно до сфери поводження з виробничими