НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ

ЧЕРВІНСЬКА Любов Петрівна

УДК 631.164.23.631.152

МОТИВАЦІЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.09.01. – Демографія, економіка праці, соціальна

економіка і політика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

КИЇВ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий консультант: | доктор економічних наук, заслужений діяч науки і техніки України Завадський Йосип Станіславович завідувач кафедри менеджменту та маркетингу Національного аграрного університету | Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, старший науковий співробітник Дмитренко Генадій Анатолійович завідувач кафедри управління персоналом Міжрегіональної академії управління персоналом | доктор економічних наук, член-кореспондент УААН Лупенко Юрій Олексійович перший заступник керівника Головного управління з питань економічної політики Адміністрації Президента України | доктор економічних наук, професор Поліщук Микола Петрович завідувач кафедри менеджменту організацій Державної агроекологічної академії України, м. Житомир | Провідна установа – | Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем праці та політики доходів населення, м. Київ |

Захист відбудеться 25 грудня 2003 р. о 14 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.150.02 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук в Інституті економіки НАН України за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту економіки НАН України.

Автореферат розісланий 24 листопада 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.С.СТЕШЕНКО

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Формування соціально орієнтованої ринкової економіки в Україні потребує нових методологічних підходів до проблеми більш повного використання людського фактора шляхом активізації діяльності працівників, створення дієвих мотивів і стимулів у механізмі господарювання. Недостатня мотивація в сучасних умовах часто стає обмежувальним фактором, що не дозволяє підприємствам та об'єднанням АПК реалізувати свої потенційні можливості, на практиці призводить до масового відчуження людей від результатів трудової діяльності, зниження суспільної активності виконавців, знеособленості, утриманства, зрівнялівки, інертності більшості працівників. Актуальність дослідження обумовлюється і тим, що проблема мотивації трудової діяльності належить до числа тих, котрі не бувають вирішеними до кінця, оскільки мотивація як біологічний і психологічний механізм – однаково актуальна для будь-якого стану розвитку економіки, займаючи місце "постійної" проблеми в економічній науці і практиці.

У літературі ще не сформований єдиний концептуальний підхід до проблеми створення мотиваційного механізму, адекватного сучасним ринковим перетворенням. З позицій опрацювання ефективних наукових підходів до вирішення проблем мотивації невідкладного значення набуває оцінка поширених теорій мотивації, які існують у науковій практиці концепцій, загальносвітових тенденцій розвитку системи компенсації трудової участі, аналізу стану трудової мотивації у різних галузях аграрної економіки нашої країни, впливу основних факторів на рівень мотивації, структуризації трудових мотивів, визначення місця і ролі кожного з елементів мотиваційного механізму.

Необхідно мати на увазі, що існуючі наукові розробки з питань мотивації в багатьох напрямах застаріли і вимагають уточнення, оскільки в країні створена багатоукладна економіка, змінилась форма власності і господарювання. Фактори мотивації, як правило, розглядаються не системно і здебільшого вони мають зовнішній, відносно працюючих, характер, повністю не розкривають найбільш суттєвий, глибинний зміст мотивації. Мотивація трудової діяльності залишається, по суті, концептуально невизначеною. Поширеною залишається практика, започаткована ще Ф.Тейлором, коли мотивація діяльності, по суті, обмежується економічним впливом на суб'єкти господарювання і учасників трудового процесу. Основна увага приділяється удосконаленню системи розподілу фонду споживання, форм організації оплати праці.

Розвиток економіки на основі централізованої планової системи виявився непродуктивним у зв'язку із складністю відшукання для кожного учасника виробництва механізму стимулювання високоефективної праці, підвищення її продуктивності в різних сферах підприємницької діяльності. Не спрацьовували належним чином методи активізації поведінки працівників на основі примусових підходів.

Вагомий внесок в розробку теоретико-методологічних і прикладних аспектів проблеми мотивації трудової діяльності та соціального захисту трудівників зробили українські вчені В.Ф. Андрієнко, Д.П. Богиня, С.О. Гудзинський, Г.А. Дмитренко, В.С. Дієсперов, Й.С. Завадський, М.В.Калінчик, А.М. Кандиба, А.М. Колот, Г.Т. Куліков, Г.І. Купалова, Е.М. Лібанова, І.І. Лукінов, Ю.О.Лупенко, В.М.Новіков, М.Й.Малік, В.В.Онікієнко, О.М.Онищенко, М.К.Орлатий, Н.О.Павловська М.П. Поліщук, І.В. Прокопа, М.В. Семикіна, А.А. Чухно, К.І. Якуба та ін. Еволюція економічної думки з питань активації трудової поведінки відображена в роботах відомих російських вчених: Л.І. Абалкіна, М.О. Волгіна, Б.М. Генкіна, А.Г. Гончарова, Р.П. Колосової, Ю.Л. Маневича, А.А. Нікіфорової, Р.Р. Погосяна, В.Д. Ракоті, Г.Е. Слезінгера, Р.А. Яковлева та ін. Дослідження з проблеми регулювання соціально-трудових відносин, зокрема, мотивації трудової діяльності викладено в працях таких зарубіжних вчених, як С.Брю, М. Вебер, Д. Гілберт, Дж.Грейсон, Ф. Герцберг, П.Кемпбелл, Д.Кейнс, А.Маршал, А. Маслоу, Е. Мейо, М.Портер, П.Самуельсон, Ф. Тейлор, Дж. Херрисон, М. Фолліт та ін.

Останнім часом увагу науковців і практиків привертають способи активації трудової діяльності людини з урахуванням відносин власності, теорії і практики менеджменту, що ґрунтуються на дослідженні мотивації не лише як економічного феномену, але й з урахуванням її економіко-психологічних складових. Висока актуальність і недосконала наукова розробка проблем мотивації визначили вибір теми дисертаційного дослідження, його зміст і структурну побудову роботи. У дисертації висунуто гіпотезу, що визначальними факторами відношення до трудової діяльності є зміст праці і гарантованість робочого місця, тобто прийнято, що вони є домінуючими у визначенні відношення до праці, що має фіксуватись в об'єктивних і суб'єктивних показниках за відповідних виробничих і соціальних умов роботи. На основі висунутої гіпотези, передбачалося, що в структурі мотивів праці її зміст і гарантованість будуть займати значно вагоміше місце, ніж розміри заробітку.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана відповідно до програм науково-дослідних робіт Національного аграрного університету з виконання комплексних тем “Розробка питань менеджменту і маркетингу на різних рівнях АПК в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 013U022571) та “Розробка наукових принципів і методології формування системи управління АПК відносно концепції його розвитку” (номер державної реєстрації 0196U001975).

Мета дисертації – узагальнення та розвиток теоретичних, методологічних і методичних засад якісної ідентифікації, аналізу і системної оцінки факторів мотивації трудової діяльності в агропромисловому виробництві, формування наукової концепції та створення підходів до системи мотивації, виявлення взаємозв'язку конкурентоспроможності працівника і стану його трудової мотивації за ринкової економіки.

Виходячи з цього, у дисертації поставлені такі завдання:–

уточнити зміст і місце потреб та мотивації трудової діяльності в соціально-економічній практиці;–

виявити особливості становлення, функціонування і розвитку соціально-економічного механізму заробітної плати в Україні, еволюцію змісту праці та проблем її стимулювання;–

розширити базову систему визначальних чинників мотивації трудової активності економічного та соціально-економічного напряму в агропромисловому виробництві, здійснити їх систематизацію з урахуванням особливостей ринкових трансформацій економіки;–

виявити роль та значення окремих факторів мотивації трудової діяльності, організаційно-економічного, матеріально-технічного, соціально-психологічного змісту, провести їх класифікацію і систематизацію;–

розробити структуру мотиваційного механізму та рекомендації щодо створення ефективної системи оплати й соціалізації праці;–

узагальнити зарубіжний досвід матеріального стимулювання найманої праці;–

встановити особливості стимулювання відповідальністю як одним із суттєвих факторів спонукання до результативної трудової діяльності;–

сформувати наукові підходи до створення ефективної системи оцінки працівників та результатів їхньої діяльності в мотиваційному механізмі, обґрунтувати структуру і основні елементи трудового потенціалу;–

запропонувати основні підходи до управління потребами та інтересами працівників різних організаційно-правових формувань;–

визначити передумови і закономірності гуманізації виробничих відносин в умовах створення ринкового середовища в Україні.

Об'єктом дослідження є соціально-економічні процеси і явища, що обумовлюють мотивацію трудової діяльності працівників в умовах реформування агропромислового виробництва, переробки, заготівлі та реалізації продукції, обслуговування сільського господарства, становлення нових суб’єктів власності і господарювання, здійснення трансформаційних процесів в аграрній сфері.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних аспектів проблем ефективної мотивації трудової активності працівників агропромислової сфери економіки і забезпечення на цій основі високої конкурентоспроможності підприємств для вирішення соціальних питань товаровиробників.

Методологічною і теоретичною основою роботи є праці провідних зарубіжних і вітчизняних вчених з широкого спектру проблем, пов'язаних з формуванням мотиваційної сфери особистості, особливостями спонукання працівника до ефективної праці. Методологія досліджень спрямована на пізнання соціально-економічних явищ, процесів, закономірностей, методологічних підходів вчених різних наукових шкіл, течій, напрямів. Розробка теоретико-методологічних і практичних рекомендацій щодо поліпшення використання та відродження трудового потенціалу села ґрунтується на застосуванні сучасних концепцій і теорій, наукових розробок вітчизняних та зарубіжних вчених, законодавчих і нормативних документів державних органів України, сучасної літератури з даної проблеми. Базу досліджень складають реальні процеси і зв'язки, що відображають динаміку мотиваційного механізму за умов трансформації ринкових відносин в окремих господарюючих суб'єктах. Відповідно до методології системного аналізу сформовано концепцію мотиваційної структури особистості. Здійснено методологічні підходи до класифікації і систематизації основних чинників регулювання трудової поведінки. У процесі дослідження використані ключові положення діалектичної логіки про об'єктивність явищ і процесів, загальні та універсальні зв'язки між ними, розвиток і взаємоперетворення сторін, властивостей мотивації трудової активності.

Методи дослідження. Це методи абстракції і поглибленої формалізації (при обґрунтуванні структури факторів мотивації). Розв'язання завдання дослідження здійснювалось на основі використання масових даних із застосуванням економіко-статистичного (групування статистичних матеріалів, визначення кореляційних зв’язків, розшарування працівників за розмірами заробітку тощо) монографічного, експериментального, абстрактно-логічного методів, а також методу конкретних соціологічних досліджень (анкетування, соціометрія, спостереження).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що :–

вперше розроблено системний підхід до особливостей формування мотиваційного механізму відповідно еволюції трудового менталітету працівників агропромислової сфери в умовах формування нового ринкового середовища;–

дістали подальший розвиток методологія, категоріальний та понятійний апарати мотивації трудової діяльності працівників, введено нове узагальнене визначення мотивації трудової діяльності як соціально-економічного і психологічного феномену, що підвладний не лише об'єктивним законам розвитку економіки, але й закономірностям мотиваційного впливу поведінкових реакцій, які лежать у площині індивідуальної психології;–

визначено особливості формування нових економічних відносин в умовах розвитку форм власності (між орендарем і орендодавцем, засновником і орендодавцем, керівниками підприємств і засновниками), загострення проблеми матеріального стимулювання у зв’язку з вкрай низькими заробітками, затримками виплат;–

вперше конкретизовано поняття гуманізації виробництва з урахуванням загальносвітових тенденцій його розвитку, окреслено його соціальну, трудову і мотиваційну цінність та способи реалізації у процесі ринкових перетворень в агропромисловому виробництві;–

дістали подальший розвиток методологічні підходи щодо визначення напрямів збагачення змісту праці і розвитку неформальних відносин в групах, що забезпечує спонукання до ефективної трудової діяльності; визначення ролі й місця відповідальності в структуризованій сфері мотивації, особливості становлення відповідального ставлення до праці на основі реалізації механізму делегування повноважень, використання практики наукового менеджменту в нових умовах господарювання; –

удосконалено підходи до комплексної структуризації факторів мотивації в контексті виділення таких компонентів мотиваційної сфери працівника, як стимули, фрустатори, мотиватори та фактори зовнішнього і внутрішнього спонукання до праці, що при їх взаємопоєднанні забезпечує формування найбільш стійких й тривало діючих мотивів;–

окреслено шляхи удосконалення державного і договірного регулювання оплати праці, головні соціальні проблеми налагодження ринкових регуляторів зайнятості та оплати праці і напрями їх вирішення через систему соціального партнерства, моніторинг соціального захисту і стану мотивації сільських працівників;–

запропоновано основні напрями виявлення трудових цінностей на основі соціалізації праці; визначено основні закономірності реалізації механізму мотивації у системі реформування оплати праці як напряму посилення трудової мотивації; –

удосконалено мотиваційний інструментарій системи оцінки персоналу як один із способів управління конкурентоспроможністю робочої сили, спрямований на урахування інтересів керівників і рядових трудівників, формування їх ділових й високоморальних якостей; обгрунтовано основні параметри елементів трудового потенціалу працівника.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові наробітки можуть бути використані при дослідженні окремих проблем мотивації трудової діяльності, розробці нормативних документів, законодавчих актів, науково-практичних рекомендацій. Ряд пропозицій і рекомендацій використані у практичній діяльності підприємствами агропромислового комплексу України. Обґрунтовані у дисертації теоретичні висновки і практичні рекомендації використані автором при наданні безпосередньої допомоги сільськогосподарським підприємствам з питань оплати праці, впровадження наукового менеджменту, реформування власності, бізнес-планування, при відпрацюванні прийняття стратегічних рішень, зокрема, у сільськогосподарських підприємствах Київської області (довідки №23 від 21.03.2003 р. і № 631 від 20.03.2003 р. ).

Висновки, що є результатом самостійного дослідження автора, можуть бути використані при розробці концепції подальшого розвитку агропромислового комплексу України, формуванні основних напрямів досліджень з проблем використання трудового потенціалу. Результати дисертаційного дослідження використані автором та іншими науковцями в навчальному процесі закладів вищої освіти при викладанні таких дисциплін як “Економіка праці”, “Економіка підприємства”, “Організація і охорона праці” (довідки № 01 – 13 від 21.03.2003 р. і № 5а від 20.03. 2003 р.).

Особистий внесок автора полягає у тому, що:–

розглянуто та поглиблено науково-практичні аспекти категорії мотивації праці, сутність та основні елементи мотиваційного механізму в умовах формування ринкової економіки в Україні;–

визначено основні етапи, проблематику та концептуальні засади становлення і розвитку соціально-економічного механізму регулювання ринку праці та заробітної плати в Україні;–

проаналізовано основні фактори мотивації та умови їх функціонування, місце і роль у мотиваційній структурі, здійснено комплексну систематизацію з урахуванням процесу радикальних ринкових перетворень в АПК;–

досліджено механізм оплати праці в контексті реалізації її основних функцій та особливостей забезпечення пропорцій відтворення матеріальних цінностей і робочої сили, урахування зарубіжного досвіду матеріального стимулювання найманих працівників та можливостей його адаптації до вітчизняної практики;–

конкретизовано поняття соціалізації праці та визначено особливості забезпечення механізму її реалізації в агропромисловому виробництві України з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду розвитку загальнолюдських цінностей;–

здійснено уточнення еволюції змісту праці за умов різних форм власності і окреслено напрями її збагачення, що забезпечує створення нової дійової системи формування стимулів і мотивів в аграрній сфері;–

розроблено новий методологічний інструментарій системи оцінки персоналу АПК та обґрунтовано параметри складових трудового потенціалу керівників у системі мотивації, що здатний підняти зацікавленість працівників у високопродуктивній праці, їх конкурентоспроможність, якісне оновлення трудового менталітету в АПК;–

оцінено вплив різних форм власності і господарювання на стан трудової мотивації, зайнятість працездатного населення і ринок робочої сили, а також механізм управління потребами та інтересами за нових організаційно-правових форм господарювання; зроблений прогноз особливостей формування мотиваційного механізму в умовах становлення ринкових відносин;–

вперше уточнено поняття гуманізації виробництва, концептуально визначено інноваційні підходи до забезпечення цього процесу в транзитивний період розвитку економіки України.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень апробовані на багатьох конференціях і симпозіумах, основними з яких були: науково-практична конференція “Вчені Білоцерківського державного інституту – виробництву” (Біла Церква, 1995 р.), Міжнародна науково-методологічна конференція “Удосконалення підготовки спеціалістів для АПК і розвитку досліджень з менеджменту та маркетингу” (Київ, 1998 р.), Міжнародна науково-практична конференція “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки” (Київ, 2000 р.), Міжнародна науково-практична конференція “Сучасна економічна наука і освіта в Україні: теорія, методологія, практика “(Київ, 2000 р.), Міжнародна конференція “Наукові новації у прикладних дослідженнях та навчальних планах з економіки сільського господарства і продовольства” (Біла Церква, 2000 р.), Міжнародна науково-методична конференція “Мотивація ефективної праці в ринковій економіці “(Полтава, 2002 р.), Міжнародна науково-практична конференція “Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК в післяреформений період” (Мелітополь, 2002 р.), Міжнародна науково-практична конференція присвячена 165-й річниці заснування Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (Харків, 2002 р.), науково-практична конференція Харківського державного технічного університету сільського господарства “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (Харків, 2002 р.); у наукових звітах Білоцерківського державного аграрного університету та Міжрегіональної академії управління персоналом, доповідях-аналізах, лекціях для керівників і спеціалістів агропромислового комплексу, слухачів відділення другої вищої освіти і післядипломного навчання.

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 62-х наукових публікаціях, в т.ч. у 4-х наукових монографіях загальним обсягом 106,8 друкованих аркуші, 26 з яких – статті, написані особисто автором і опубліковані у виданнях, які входять до переліку фахових видань, 15 доповідей на конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг – 370 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить 51 таблицю і 26 малюнків. Список використаних джерел включає 241 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні і методологічні аспекти мотивації” розглянуто критерії “потреби”, “мотивація”, інші поняття трудової діяльності в економічній теорії. Аргументується, що природу мотивації слід розглядати в контексті загально-соціальних, матеріально-технічних і соціально-психологічних факторів. Автор доводить, що формування мотиваційної сфери людини відбувається за рахунок як зовнішніх аспектів трудової діяльності, так і внутрішніх, які при цьому перебувають у тісному взаємозв’язку, взаємодоповнюючи і взаємообумовлюючи один одного.

Поряд з розглянутим підходом до визначення сутності та еволюції мотивації, проаналізовано теоретичні розробки даної проблеми, що грунтуються на виділенні відповідних наукових напрямів. Аналіз різних наукових течій і теорій дає можливість виявити закономірність їх орієнтації у досягненні високих результатів праці за рахунок забезпечення задоволення (у більш ранньому періоді), й того, щоб за рахунок результативної праці викликати у працюючих задоволення в сучасному періоді). З урахуванням виділення загальних і спільних критеріїв оцінки мотивації поведінки людини розроблено класифікаційну модель теорій мотивації (рис.1 ).

Ранні теорії мотивації (Арістотель, Демокріт, Платон та ін.); в основі мотивації праці – фізичний примус

Теорії З. Фрейда і неофрейдистів (З.Фрейд, К.Юнг, А.Адлер, К.Хорни, Е.Фромм, Е.Еріксон); в основі мотивації – нейропсихологічні механізми | Теорії “економічної людини” (А. Маршалл, Д.Рікардо, А.Сміт, Ф. Тейлор) – поведінка особи регулюється винагородою і покаранням

Біхевіористський напрям (Мюнстенберг, Мері П. Фоллет) – підпорядкування навколишнього середовища потребам людини

Теорія “людських можливостей” – найповніше

виявлення потенційних можливостей працівників | Теорія людських стосунків (Е.Мейо, Ф.Ротлісбергер) – умови праці впливають на продуктивність роботи людей

Теорії матеріальної мотивації (Д.П.Богиня, Г.Т.Куліков, М.Й.Малік, М.П.Поліщук,В.С.Дієсперов та ін.) | Змістовні теорії потреб (А.Маслоу, Е.Муррей, Е.Лоулер) – поведінка людини визначається її потребами | Процесуальні теорії (В.Ділтей, Е.Шпрангер, Г.Олпорт,

К.Роджерс, І.Бонтейдейк, Е.Штраус) – як людина розглядає зусилля для досягнення цілей | Інтерперсональні теорії (Б.Скіннер, П.Жене, Е.Дюркгейм, Д.Мід, М.Кун, Ж.Ньютен, Ж.Политцер,

Й.С.Завадський, Л.Сев) – пове-дінку регулюють міжперсональні відносини | Теорії мо-тивації со-ціального вивчення А.Бандура – формування образів майбутньо-го забезпеч-чує ство-рення нових цілей, ідей | Теорії приватно -власницької орієнтації (П.Т.Саблук, В.В.Юрчишин, В.Я.Мессель-Веселяк, І.В. Прокопа, Л.О.Шепотько та ін.

Двофакторна теорія Ф.Герцберга

Теорія існування відносин, розвитку і росту А.Алдерфера

Теорія зустрічних потреб Мак Клелланда

Рис.1. Класифікація теорій мотивації

Мотивацію трудової діяльності дисертант визначає як відносно стійкий, обумовлений певними особистісними властивостями людини, процес, викликаний необхідністю задоволення її потреб відповідно стимулюючим умовам у випадку певного виду діяльності, тобто, мотивація, на думку автора, являє собою складний соціально-економічний і психологічний механізм, підвладний не лише об’єктивним законам розвитку економіки, але й закономірностям мотиваційного впливу поведінкових реакцій, що лежать у площині індивідуальної психології. Важливе значення в регулюванні трудових відносин, забезпеченні механізму мотивації має ринок праці. В роботі проаналізовано різні підходи до визначення ринку праці. Найбільш узагальнюючим, на думку дисертанта, є трактування ринку праці як системи суспільних відносин, пов’язаних з наймом і пропозицією робочої сили, тобто з її купівлею і продажем, коли ринок праці розглядається як певний економічний простір, сфера працевлаштування, в якій взаємодіють продавці й покупці робочої сили.

Аналіз позицій різних наукових напрямів дозволив автору зробити висновок, що найбільш адекватне сучасним умовам трактування ринку праці в Україні стане можливим за умов досягнення міжнародних стандартів оцінки робочої сили. Становлення і розвиток ринку праці в Україні тісно пов’язані з регулюванням рівня зарплати та її соціальним змістом. Стосовно особливостей регулювання ринку праці відзначено, що на державному рівні втрачено контроль над рівнями зарплати, допускається їх велика диференційованість. За оцінками спеціалістів, в Україні доходи “верхніх” десяти відсотків населення перевищують доходи “нижніх” десяти відсотків у 14 разів, тоді як у США останній показник становить всього 5,5 разів. Проаналізовано також галузеву диференціацію рівня зарплати працівників. При аналізі розподілу працівників за розмірами зарплати визначено, що якщо у промисловості країни кількість працівників, які отримували середньомісячну зарплату за розміром нижче мінімального рівня, становить 13,1 %, а на транспорті – лише 11,2%, то в сільському господарстві вона досягла відмітки 63 % (це більше половини працюючих).

У системі господарювання важливе значення має організаційно-економічний механізм регулювання зарплати, який є складовою системи взаємодії елементів і методів впливу на оптимізацію політики соціального захисту і зайнятості населення країни шляхом використання економічних, соціально-психологічних та адміністративних засобів управління. Успішне вирішення питань, пов’язаних з регулюванням оплати праці, соціального захисту і зайнятості населення може сприяти поступовому руху країни до ринкових умов господарювання.

У методологічній схемі дослідження виділено деякі вихідні принципи, яких доцільно дотримуватись при концептуальному обґрунтуванні теоретичної моделі мотивування персоналу. На думку автора, це передусім, принцип загальної системності, структурної єдності і повноти відтворювальної системи її саморегулювання. Загальносистемний підхід дозволяє виявити основні фундаментальні складові механізму мотивування на основі аналізу дії самоутворювальних чинників різних аспектів мотивування.

У другому розділі дисертації “Структуризація факторів мотивації” визначено місце, роль і значимість факторів мотивації організаційно-економічного, матеріально-технічного і соціально-психологічного змісту (рис.2). На основі соціологічних досліджень, проведених автором (1998-2002 рр.), доведено, що за нинішньої економічної ситуації домінуюче значення в системі мотиваційного механізму займає оплата праці. Висока мотиваційна дія зарплати пояснюється тим, що через її механізм забезпечуються першочергово необхідні для нормальної життєдіяльності людини потреби, які за складних умов розвитку АПК недостатньо задовольняються.

Про ступінь впливу зарплати на трудову поведінку працівника свідчать результати опитувань респондентів на спільному підприємстві “Агрос”. У даному випадку найбільший стимулюючий вплив зарплати забезпечується не наскільки за рахунок можливостей найповнішого задоволення матеріальних і соціальних потреб працівників (відповідно 17 і 13 % відповідей респондентів), наскільки за рахунок можливостей професійного росту (23 %), забезпечення соціальної справедливості по відношенню до кожного члена трудового колективу (20 %). Дещо інші причини зниження мотивації за рахунок зарплати: при неуспішності виконання роботи (23 %), що свідчить про необхідність досягнення адекватної оцінки результатів праці і розмірів матеріальної винагороди. Суттєве зниження мотивації у випадку матеріального стимулювання викликає несправедливий розподіл заробітків працівників (21 %). Дієвість зарплати також знижується за досягнення відповідного соціального статусу (20 %) і перевищення певного її рівня (20 %).

Проведені автором дослідження на підприємствах АПК дали можливість виявити певні відмінності у формуванні трудових мотивів. Зокрема, встановлено, що за розміром матеріальних винагород працівники-переробники (Сквирський сирзавод) знаходяться у дещо кращому становищі, ніж працівники сільськогосподарського підприємства (агрофірма “Матюші”). У дисертації окремо виділені матеріально-технічні чинники мотивації. Останні, перш за все, пов’язані з розвитком матеріально-технічної бази виробництва, створенням нових машин, обладнання, швидкістю впровадження інноваційних проектів, з технічним та інформаційно-комп’ютерним забезпеченням, безпекою трудової діяльності, охорони й поліпшення довкілля, тощо. При цьому в етику трудового життя включаються ірраціональні елементи, пов’язані з емоціями, інтуїцією, підсвідомістю, специфікою сприйняття, самоаналізом тощо. Впровадження у виробництво нових засобів інформації, точної техніки, приладів, комп’ютерів несе в собі можливості для розвитку в людини масштабної логіки, нової культури праці, її оздоровлення, дисциплінованості мислення й точності реакцій, тобто сприяє формуванню сенсорних, інтелектуальних і морально-вольових функцій. При цьому інтелектуалізація праці сприяє розвитку і самовдосконаленню працівника, тобто

Рис. 2. Схема структури факторів мотивації

перспективу впровадження нових технологій і техніки в сільськогосподарське виробництво доцільно проектувати під нову “модель” праці, яка ґрунтується на пріоритетності (при технологічній модернізації) альтернативної структуризованої праці відповідно з конкуренцією працівників як працівників, які самореалізуються.

Підкреслюючи особливу значимість факторів матеріально-технічної мотивації, автор відзначає високу зайнятість в сільському господарстві України і низьку продуктивність праці. Останнє обумовлено поганою організацією виробництва, екстенсивними методами господарювання, отже низькою мотивацією праці. За сумою інвестицій на село приходиться лише близько 2 %, тоді як їх частка у вироблюваному національному доході – близько 30 %. Бюджетом 2003 року на розвиток сільського господарства передбачена сума, що відповідає фінансуванню минулого року, близько – 1,5 млрд. грн., тобто явно недостатня для вирішення злободенних технологічних проблем села. За підрахунками спеціалістів, у розвиток вітчизняного АПК необхідно інвестувати щорічно 20–25 млрд грн, що в 10 –12,5 рази більше, ніж фактично вкладалось в останні роки. Потрібна державна підтримка галузей у випуску засобів виробництва для аграрної сфери АПК. Визначено інші напрями надходження фінансових ресурсів в АПК. У системі факторів соціально-психологічного змісту виявлено специфіку індивідуальних спонукальних мотивів, пов’язаних із сферою сільськогосподарської праці, проведено дослідження мотиваційних механізмів у контексті регулятивної функції психіки людини. При цьому провідна роль належить цільовій орієнтації працівника. У результаті соціологічних досліджень виявлено різні типи спрямованості в структурі керівників і спеціалістів АПК. За матеріалами конкретних соціологічних досліджень, поширення різних типів спрямованості серед керівників і спеціалістів складає: інтелігентний – 41,8 %, соціальний 16,3, реалістичний – 2,6, конвенціальний – 0,7, підприємливий – 29,2, аристократичний – 19, 5 %. Трудова орієнтація працівників також була різною. Якщо респонденти соціального типу надали перевагу таким факторам, як підвищення професійно-кваліфікаційного рівня (71,2 %), уподобання професії (53,1 %), суспільна значущість роботи (38,5 %), то серед підприємливого типу працівників спостерігається переважна орієнтація на дружні стосунки співробітників (55, 7%), високий і регулярно виплачуваний заробіток (45,3 %), забезпечення нормальних умов праці (33,0 %), тобто для кожної

конкретної людини існує певна сукупність мотивів різного співвідношення, дія яких спонукає до трудової діяльності.

На основі розподілу керівників і спеціалістів АПК за двома ознаками – задоволення роботою та вибір спеціальності (чи виду діяльності) – з використанням методів кореляції, дисертантом проведено виміри зв’язку між цими та іншими ознаками. Використовуючи конкретні матеріали соціологічних досліджень, розрахували коефіцієнти асоціації (зв’язку) і контингенції (поєднання). Отримане значення коефіцієнта зв’язку (0,51) дає підстави стверджувати, що задоволеність роботою більшою мірою залежить від вибору працівниками своєї спеціальності та виду діяльності. Переважна більшість керівників і спеціалістів, які працюють за покликанням, задоволені роботою, а ті, які обрали спеціальність чи вид діяльності за обставинами, не задоволені нею. Про це також свідчить низький коефіцієнт поєднання (0,25) названих працівників.

Розрахунки з метою визначення кореляції між якісними ознаками свідчать про те, що задоволення роботою визначається багатьма факторами. Виявлено високі коефіцієнти зв’язку і поєднання між задоволенням роботою, з одного боку, і матеріальними стимулами, бажанням отримувати репутацію хорошого керівника чи спеціаліста, з іншого, між задоволеністю роботою і рівнем освіти керівників і спеціалістів. У той же час виявлено слабкий зв’язок між задоволенням роботою і бажанням підвищувати свій освітній рівень.

У третьому розділі “Матеріальне стимулювання праці в системі мотиваційного механізму працівників АПК” розглянуто суть і структуру мотиваційного механізму у ринковій економіці. Мотиваційний механізм являє собою комплекс організаційно-економічних, матеріально-технічних та соціально-психологічних методів і засобів спонукання до ефективної праці, тобто це комплексний цілісний інструментарій із перетворення мотивації-потенції в мотивацію-реальність, в безпосередню дію. Мотиваційний механізм забезпечує перетворення набору факторів, принципів, стимулів, мотивів, ціннісних орієнтацій, сподівань, поведінкових реакцій з лінійного дискретного стану у замкнутий, постійно повторювальний процес. У структурному відношенні мотиваційний механізм включає фінансово-економічні методи і важелі, певну структуру відповідальних працівників, норми і правила стимулювання, періодичність проведення оцінки здійснюваних заходів тощо (рис.3). На різних етапах ринкових перетворень мотиваційний механізм буде мати свою специфіку. Дієвість мотиваційного механізму може бути реалізована, перш за все, на основі його гнучкості, мобільності, поєднання мотивування працівників не лише на мікро-, але й макрорівнях. Зміни складних зв’язків елементів системи викликають відповідні зміни у системі мотивації.

Для того, щоб розробляти систему стимулів, мотиваторів і фрустаторів необхідно здійснювати моніторинг(відслідкування) стану мотивації праці працівників, ступінь використання в трудовому процесі їх трудового потенціалу. Для цього запропоновано систему постійної оперативної діагностики й оцінки мотивації в динаміці прийняття кваліфікованих управлінських рішень в інтересах підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності працівників.

Одним з визначальних напрямів економічної політики держави в умовах трансформації форм власності, ринкових відносин є створення конкурентного середовища. Розвинутому конкурентному середовищу притаманні ознаки реальної свободи вибору працівниками виду трудової діяльності, тісний взаємозв’язок між результатами праці, якістю робочої сили, оплатою та стимулюванням праці з боку роботодавців.

Рис. 3. Структура мотиваційного механізму в АПК

На основі проведених досліджень підтверджено, що існує певна взаємозалежність конкурентоспроможності робочої сили та мотивації: з одного боку, чим конкурентоспроможніша робоча сила, тим краще вона повинна стимулюватись, а з другого – чим краще стимулювати працівників, тим конкурентоспроможнішими вони мають бути. З точки зору виявлення конкурентних переваг проаналізовано результативність діяльності новостворених організаційних структур у сільському господарстві на даному етапі їх функціонування. При цьому виявлено, що недержавні агроформування (господарські товариства, приватні підприємства, сільськогосподарські кооперативи тощо) порівняно з державними сільськогосподарськими підприємствами на сучасному етапі особливими перевагами не відрізняються. Це, зокрема, пояснюється коротким періодом дієвості нових організаційних структур на селі.

У створених організаційно-правових структурах продуктивна діяльність базується на нових принципах господарювання, керівники і спеціалісти працюють як співвласники на контрактній основі, складаються нові відносини у сфері формування і розвитку робочої сили, загострюються проблеми мотивації праці у розрізі названих категорій працівників, їх інтереси часто не співпадають. Автором, зокрема, проаналізовано такі важливі сторони досліджуваного питання як стимулювання праці засновників, асоційованих членів кооперативу, орендодавців майна і землі, певну увагу приділено формуванню мотивів праці в особистих підсобних, фермерських господарствах. Через механізм матеріального стимулювання забезпечується здійснення такого важливого процесу як соціалізація праці, включення працівника в систему соціальних зв’язків, здійснення взаємодії особистості й суспільства через соціальні інститути.

При дослідженні проблеми матеріального стимулювання, трудових відносин в Україні за складних умов урбанізованого середовища така важлива складова в структурі факторів мотиваційного механізму, як соціалізація праці, якій останнім часом приділяється недостатньо уваги, на думку дисертанта, повинна зайняти належне місце. Стосовно України процес соціалізації передбачає її включення в цінності ринкових відносин, а в більш масштабному плані – в об’єктивний закономірний процес оволодіння загальнолюдськими цінностями, покладаючись при цьому на історичний досвід, власну специфіку, оригінальність цілей та ідей.

Трактування зарплати як переважно мікроекономічної категорії призводить до односторонності підходу, визначення її як вартості робочої сили, звужує можливості системного дослідження такого економічного механізму, як оплата праці. Найбільш вдалим, на думку автора, є усвідомлення того, що оплата праці у першочерговому порядку є виробничою проблемою. Вона має виводитись не лише з вартості (ціни робочої сили та ринкових інституціональних факторів, що впливають на неї), але й із процесу виробництва ( з урахуванням внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства), де використовується робоча сила і створюється продукт праці.

За сучасних складних умов розвитку економіки зарплата в Україні не забезпечує навіть простого відтворення робочої сили. За даними 2001 року в сільськогосподарському виробництві із 1476,4 тис. працівників, які були зайняті більше половини робочого часу, 16,3 % отримували платню у розмірі, менше 90,0 грн. Частка тих, що отримували понад 500 грн й більше 1000 грн становить всього 1,7 і 0,6 % відповідно.

Проведене дисертантом порівняння розмірів зарплати сільськогосподарських працівників з іншими галузями економіки України дало змогу виявити зниження рангового місця з оплати праці сільськогосподарських працівників серед галузей економіки України. Розмір оплати праці визначається станом економічного розвитку, прибутковістю господарюючих суб’єктів. Групування обласних показників ефективності господарювання і оплати праці сільськогосподарських працівників за 2002 рік свідчить про відсутність їх взаємозв’язку (табл.1).

Таблиця 1

Показники ефективності виробництва і рівня оплати праці*

Показники | Кількість регіонів | Оплата людино-дня праці, грн | Питома вага оплати праці у валовому доході, %

Продуктивність праці, тис. грн на 1 працівника

До 9,0 | 6 | 8,1 | 60,6

9,0 – 12,0 | 10 | 8,9 | 72,8

12,0 – 15,0 | 4 | 9,9 | 49,2

Вироблено валової продукції на 1 га, грн

До 0,8 | 8 | 9,2 | 57,2

0,8 – 1,2 | 10 | 9,7 | 63,1

Більше 1,2 | 6 | 6,8 | 58,6

Валовий доход на 1 га, грн | До 150 | 7 | 8,9 | 70,6 | 150 – 200,0 | 9 | 8,2 | 61,4 | Більше 200,0 | 8 | 10,5 | 46,3

*Розраховано автором на основі даних Державного комітету статистики України

При розробці заходів щодо підвищення зарплати особливу увагу доцільно звернути на можливості скорочення матеріальних витрат на паливно-мастильні матеріали, сировину, електроенергію і т.п. Зростання в структурі затрат на виробництво продукції коштів на оплату праці має здійснюватись при одночасному скороченні обсягів інших складових собівартості, щоб уникнути значного зростання цін. На основі проведених досліджень (1998 – 2002 рр.)не виявлено тісного взаємозв’язку оплати праці керівників і спеціалістів АПК з їх рівнем освіти і стажем роботи. Розраховані при цьому коефіцієнти кореляції досить низькі та, відповідно, становлять 0,18 і 0,13. Це негативно відбивається на творчій активності працюючих, їх трудових мотивах.

У дисертації зроблено порівняння середніх рівнів зарплати сільськогосподарських працівників на основі розрахунку так званих накопичених, або кумулятивних часток і побудови кумулятивних кривих, або кривих Лоренца. Висока диференційованість заробітків працівників виміряна на основі визначення коефіцієнта Джіні, який у 2001 році становив 0,375, у 1990 році його значення було зафіксовано на рівні 0,241, а у таких країнах, як Японія і США – 0,270 і 0,239 відповідно. Останнє переконливо підтверджує збільшення розшарування заробітків працівників сільського господарства у порівнянні з попередніми роками та іншими країнами світу.

Реалізацію механізму мотивації в системі реформування оплати праці розглянуто з точки зору обгрунтування мінімального рівня оплати праці, удосконалення колективно-договірного регулювання оплати праці, активізації профспілок та ін. Зокрема, увагу акцентовано на зміні відносин власності та структури суб’єктів господарювання, механізму формування і стимулювання найманої праці. Механізм стимулювання найманої праці вироблявся протягом багатьох століть, про що свідчать успіхи Форда, Рокфеллера та інших відомих зарубіжних особистостей.

Аналіз досвіду економічних перетворень в країнах Східної і Центральної Європи показує, що в зарубіжній практиці широко використовується контрактна система оплати праці. Контракт дає можливість відійти від традиційної тарифної системи оплати праці, підвищити її рівень. Дослідження, проведені автором, свідчать, що в країні пріоритетне значення контрактній системі надали близько 30керівників і спеціалістів сфери АПК (2001–2002 рр.). У зв’язку з цим зроблено висновок про доцільність більш широкого застосування у сільському господарстві контрактної системи не лише для певної категорії керівників і спеціалістів, але й рядових працівників АПК.

Складність економічної ситуації в агропромисловій сфері України певним чином обумовлена тим, що при проведенні реформування в сільському господарстві, перетворенні колективних сільськогосподарських підприємств в нові організаційно-правові структури не було надано належної уваги внутрішньогосподарській реструктуризації господарств, яка б передбачала трансформацію виробничих підрозділів в самостійні трудові колективи, розширення їх прав та відповідальності при вирішенні питань виробництва та розподілу результатів, враховувала різнобічні інтереси як власників земельних паїв, так і виробничих підрозділів, і передбачала відповідні важелі економічного впливу щодо всіх учасників господарювання. У дисертаційному дослідженні певну увагу приділено особливостям мотивації праці на підприємствах такого типу. Це, наприклад, об’єднання приватних підприємств “Сейм” і ТОВ агрофірма “Мрія” Конотопського району Сумської області, де завдяки внутрішньогосподарській реструктуризації, вичленення у кооперативі самостійних (до певної міри) підрозділів створено передумови для ефективного господарювання. Конструктивним напрямом вирішення проблеми відокремлення відносин власності від відносин розподілу результатів праці в сільськогосподарському виробництві є узгодження інтересів різних категорій працівників, що реалізується на основі застосування єдиного показника оцінки праці. У 2002 році близько 70підприємств були прибутковими, тобто мали позитивне значення валового доходу. У зв’язку з цим, для оплати праці найманих працівників запропоновано використовувати шкалу оплати людино-дня в залежності від розміру валового доходу в розрахунку на людино-день (табл.2).

Таблиця 2

Середні нормативи рівня оплати людино-дня в залежності від розміру валового доходу сільськогосподарських підприємств України, 2002 рік*

Валовий доход у розрахунку на людино-день, грн | Оплата праці 1 людино-дня, грн

До 8,1 | 6,67

8,1 –9,0 | 7,09

9,1 - 10,0 | 8,01

10,1 - 11,0 | 8,52

11,1 - 12,0 | 9,05

12,1 - 13,0 | 9, 63

13,1 – 14,0 | 10,2

114,1 – 15,0 | 10,88

15,1 - 16,0 | 11,6

Більше 16,1 | 12,45

*Джерело : дані Державного комітету статистики України

Залежність оплати праці найманих працівників від показника валового доходу певним чином сприятиме орієнтації зусиль найманих працівників на зростання продуктивності