УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

ЦЕРЕНЮК ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 636.4.082.26

КОМБІНАЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ МАТОК НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ М’ЯСНОЇ ПОРОДИ СВИНЕЙ У ПОЄДНАННІ З КНУРАМИ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ

06.02.01 – розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті тваринництва Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,

професор

Медведєв В’ячеслав Олександрович,

Інститут тваринництва УААН,

головний науковий співробітник

лабораторії технології виробництва свинини.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України

Волков Дмитро Андрійович

Інститут тваринництва УААН,

головний науковий співробітник

лабораторії конярства;

кандидат сільськогосподарських наук

Хохлов Анатолій Михайлович,

Харківська Державна Зооветеринарна Академія,

Міністерства аграрної політики України,

професор кафедри генетики та біотехнології, проректор з виховної роботи.

Провідна установа: Сумський національний аграрний університет, кафедра загальної зоотехнії, Міністерство аграрної політики України, м. Суми

Захист відбудеться 15 квітня 2003 року о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 Інституту тваринництва УААН за адресою: 62404, п/в Кулиничі, Харківського району, Харківської області.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3.

Автореферат розісланий 15.03. 2003 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, Ткачова І.В.

кандидат сільськогосподарських наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Забезпечення населення повноцінними продуктами харчування напряму залежить від стану тваринництва та зокрема, галузі свинарства, яка серед інших займає провідне місце. Свині відрізняються такими цінними якостями, як багатоплідність, всеїдність, здатність давати більше двох опоросів за рік, висока калорійність, поживність та добре засвоювання м`яса і сала. Це й визначило переважаючий розвиток галузі за останні роки в світі. З 1979 року за виробництвом м'яса свинарство, випереджаючи скотарство, вийшло на перше місце, утримуючи його й досі.

Актуальність теми. Одним із шляхів зменшення собівартості виробництва свинини є використання ефекту гетерозису, що виникає при міжпородному схрещуванні та гібридизації. За рахунок вірного вибору породних поєднань, при промисловому схрещуванні та гібридизації, продуктивність тварин, в однакових умовах утримання, суттєво зростає.

Історично склалося так, що в свинарстві України основною материнською формою є велика біла порода свиней, але зростаючий інтерес до виробництва свинини змушує придивитися до всіх порід України у цій якості.

На цей час, лише в Україні, проведено понад 200 досліджень по вивченню ефекту гетерозису в свинарстві. Отримані результати свідчать про велику мінливість при проявленні цього ефекту – від яскраво вираженого справжнього гетерозису до гетерозисної депресії.

Зараз в Україні, як господарі приватних присадибних господарств, так і господарі великих агропромислових комплексів відчувають гостру нестачу як якісного племінного молодняку, так і якісного молодняку для відгодівлі. Ціни та умови, за якими пропонується молодняк відомих світових фірм (PIC, Danbred та інш.), здебільшого не задовольняють підприємців. Пропозиція помісного та гібридного молодняку власного виробництва значною мірою не задовольняє попит на ринку.

Як відомо, високий ефект гетерозису, що проявляється при промисловому схрещуванні та гібридизації, гарантований тільки при використанні добре відселекційованих та перевірених на комбінаційну здатність порід, ліній та типів.

31 грудня 1993 року була затверджена нова українська м'ясна порода свиней. Як зазначають В. Рибалко, С. Акімов, І. Баньковська, А. Перетятько (2001), зараз поголів’я української м'ясної породи в генофонді свиней України за чисельністю займає 3-тє місце після великої білої та української степової білої порід. Українська м’ясна порода – це порода подвійного промислового призначення. У системі гібридизації її можна використовувати як материнську та як батьківську форми.

Даних про використання кнурів та маток цієї породи при міжпородному схрещуванні та гібридизації вкрай недостатньо. У зв’язку з цим виникає необхідність випробувати українську м'ясну породу як материнську форму при двопородно-лінійній гібридизації з кнурами інших порід.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводили згідно з планом науково-дослідної роботи Інституту тваринництва УААН, “Розробити енерго- та ресурсозберігаючі конкурентоспроможні технології інтенсивного ведення свинарства, що забезпечують збільшення виробництва високоякісної свинини в підприємствах різних форм господарювання” (1995-2000 рр. № держреєстрації 0196U011390) та “Удосконалити існуючі та розробити нові технології інтенсивного ведення свинарства, які забезпечать підвищення ефективності виробництва свинини”; підрозділу (2001-2005 рр. № держреєстрації 0101U00331001).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення можливості використання маток нової української м'ясної породи свиней в якості материнської форми при породно-лінійній гібридизації.

Відповідно до цього завданнями даної роботи було вивчення:

·

·

·

·

·

·

·

Об’єкт. Об’єктом досліджень були свиноматки української м’ясної породи та гібридний молодняк, отриманий від поєднання маток української м’ясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого м’ясного типу великої білої породи, породи дюрок та спеціалізованої лінії червонопоясних свиней.

Предмет. Вивчалась ефективність комбінацій маток української м’ясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого м’ясного типу великої білої породи, породи дюрок та спеціалізованої лінії червонопоясних свиней.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено комплексну оцінку ефективності двопородно-лінійної гібридизації маток української м'ясної породи з кнурами різних генотипів, та на основі цього дано рекомендації по раціональному їх використанню для виробництва товарних гібридів інтенсивного типу.

Вперше було вивчено комбінаційну здатність маток української м'ясної породи свиней, при використанні її в якості материнської форми при двопородно-лінійній гібридизації.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати можуть бути широко застосовані в товарних господарствах України при використанні української м’ясної породи свиней в системах гібридизації як материнської форми, що дасть змогу підвищити продуктивність у порівнянні з чистопорідним розведенням.

Схема по виробництву гібридів інтенсивного типу, при використанні маток української м`ясної породи, впроваджена у Т.О.В. “Агро-Овен” Магдалинiвського району Дніпропетровської області.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем особисто. Схему, методику досліджень та уточнення теоретичних положень відпрацьовано спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та схвалені на:

·

·

·

·

Публікації. Основний зміст наукових досліджень дисертації викладено у 4 самостійних роботах, опублікованих у фахових виданнях.

Структура та об’єм дисертації. Дисертація включає такі розділи: вступ, основну частину, висновки та пропозиції виробництву, список використаної літератури. Дисертацію викладено на 151 сторінці машинописного тексту. Вона включає 56 таблиць. Список літератури складається з 205 літературних джерел, в тому числі 24 іноземних.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження були проведені в Т.О.В. “Агро-Овен” Магдалинiвського району Дніпропетровської області в умовах промислового свинарського комплексу на протязі 1999-2001 років у двох повторностях методом груп за наступною схемою (табл.1).

За принципом аналогів (вік, розвиток, тип тілобудови, походження) було відібрано 4 піддослідних групи маток української м`ясної та 2 групи великої білої (УВБ-3) породи свиней.

Таблиця 1

Схема досліду

Групи тварин | Призначення піддослідних груп | Порода та породність | Кількість тварин у групі, голів | Породність отриманого молодняку

маток | кнурів | маток | кнурів

I | контрольна | УВБ-3 | УВБ-3 | 12-15 | 3 | ч/п УВБ-3

II | контрольна | УМ-1 | УМ-1 | 12-15 | 3 | ч/п УМ-1

III | дослідна | УВБ-3 | УМ-1 | 12-15 | 3 | F1 Ѕ ?ВБ-3 – ? УМ-1

IV | дослідна | УМ-1 | УВБ-3 | 12-15 | 3 | F1 Ѕ ?М-1 – ? УВБ-3

V | дослідна | УМ-1 | Д | 12-15 | 3 | F1 Ѕ ?М-1 – ? Д

VI | дослідна | УМ-1 | ЧПСЛ | 12-15 | 3 | F1 Ѕ ?М-1 – ? ЧПСЛ

Де УВБ-3 - голубівський спеціалізований м’ясний тип великої білої породи, УМ-1 – харківський заводський тип української м’ясної породи, Д – дюрок, ЧПСЛ – спеціалізована лінія червонопоясних м`ясних свиней.

Годівля піддослідного поголів’я свиней була однаковою, з урахуванням існуючих норм годівлі свиней.

Ефект гетерозису при двопородно-лінійній гібридизації вираховували за методикою В.Т. Горіна та Н.І. Нікітченко (1970), при реципрокному схрещуванні – взявши за основу формулу, запропоновану Дікерсоном (Dickerson G.E., 1969).

Ефекти загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ) та специфічної комбінаційної здатності (СКЗ) визначали методом неповних полiалельних спарювань за Б. Гріффінгом (1956), Турбіним М. (1966) в модифікації В.Т. Горина (1970).

Оцінку ефективності поєднань маток української м`ясної породи з кнурами різних генотипів проводили за допомогою змішаної математичної моделі з використанням ефектів ЗКЗ та СКЗ.

Результати досліджень оброблені методом варіаційної статистики, достовірність визначали до контрольних груп – Х1 (Х2), ХХ1 (ХХ2), ХХХ1 (ХХХ2), ХХХХ1 (ХХХХ2) – Р 0,90; 0,95; 0,99; 0,999; відповідно до першої (другої) контрольної груп. Розрахунки проводили з використанням IBM РС/AT.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Продуктивність свиноматок при породно-лінійній гібридизації. Аналіз даних відтворювальних якостей свиноматок при породно-лінійній гібридизації показує, що за більшістю ознак продуктивності дослідні групи характеризуються кращими показниками, ніж тварини контрольних груп при чистопородному розведенні. За комплексним показником відтворювальних якостей (КПВЯ), кращими виявились поєднання маток української м’ясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого м’ясного типу великої білої породи та поєднання маток голубівського спеціалізованого м’ясного типу великої білої породи з кнурами української м’ясної породи свиней.

Поєднання маток української м’ясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого м’ясного типу великої білої породи свиней та кнурами породи дюрок сприяло підвищенню багатоплідності у порівнянні з чистопородним розведенням великої білої та української м’ясної порід на 14,4; 7,2 та 10,5; 3,6 % відповідно (табл.2)

Таблиця 2

Відтворювальні та продуктивні якості маток при чистопородному розведенні та гібридизації у першому досліді(M m)

Групи | n | При народженні | Середня маса гнізда у 21 день, кг |

Відлучення (60 днів) | КПВЯ

середня маса, кг | збереже-ність, %

кількість живих поросят, гол | маса 1-го порося, кг | гнізда | 1-го порося

I | 7 | 10,43 0,218 | 1,189 0,024 | 52,07 1,027 | 133,43 3,387 | 15,83 0,047 | 80,82 2,481 | 101,607 1,805

II | 15 | 11,13 0,192 | 1,245 0,012 | 57,80 1,271 | 148,63 2,383 | 15,70 0,122 | 85,03 1,353 | 112,848 1,647

III | 15 | 11,87 0,215 хххх1хх2 | 1,304 0,009 хххх1 хххх2 | 75,50 1,283 хххх1 хххх2 | 177,33 2,933 хххх1 хххх2 | 17,40 0,071 | 85,96 2,201 | 131,430 1,973

IV | 15 | 11,93 0,206 хххх1хх2 | 1,404 0,076 хххх1 хххх2 | 77,47 1,696

хххх1 хххх2 | 178,33 3,744 хххх1 хххх2 | 17,27 0,054 | 86,59 1,567 | 132,883 2,578

V | 15 | 11,53 0,256 ххх1 | 1,307 0,022 ххх1 хх2 | 77,03 1,696 хххх1 хххх2 | 178,83 2,806 хххх1 хххх2 | 18,02 0,103 | 86,13 2,241 | 131,168 2,052

VI | 14 | 11,07 0,222 х1 | 1,303 0,019 ххх1 хх2 | 62,32 2,050 хххх1 ххх2 | 158,39 2,118 ххх1 ххх2 | 16,25 0,103 | 88,39 1,691 | 118,605 1,863

Найбільш однорідними гніздами за кількістю живих поросят при народженні в першому досліді характеризувались матки великої білої породи при чистопородному розведенні (Cv=5,13%), у другому досліді матки української м`ясної породи при гібридизації з кнурами спеціалізованої лінії червонопоясних м`ясних свиней (Cv=4,27%).

В більшості дослідних груп, за відтворювальними якостями спостерігався ефект гетерозису. Кращими поєднаннями виявились поєднання маток української м`ясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого м’ясного типу, та поєднання маток цього ж типу з кнурами української м`ясної породи свиней.

Вплив генотипу поросят на їх стресостійкість. В промисловому свинарстві велике значення має реакція порося на вплив стресових факторів, одним з яких є відлучення. Гібридний молодняк у період “кризи відлучення”, що спостерігається у 1-й – 20-й день після відлучення, характеризувався більшими середньодобовими приростами ніж чистопородний молодняк, що свідчить про його кращу стресостійкість (табл. 3).

Найвищими абсолютними показниками приросту живої маси за період “кризи відлучення” у першому досліді характеризувались поросята отримані від гібридизації маток великої білої породи з кнурами української м`ясної породи - 2,22 кг за 15 діб. В другому досліді поросята, отримані від поєднання маток української м`ясної породи з кнурами різних генотипів, за абсолютним приростом випереджали інші групи.

Таблиця 3

Вплив стрес-фактору на живу масу піддослідного молодняку на 15 день після відлучення.

Групи | n | Жива маса при відлученні, кг (А1) | Жива маса на 15 день після відлучення (А2) | ? живої маси (А1-А2) | Середньодобовий приріст за 15 діб після відлучення, г

кг | %

Перший дослід

I | 55 | 15,830,05 | 17,390,11 | +1,56 | 9,83 | 1040,008

II | 136 | 15,700,12 | 17,270,18 | +1,57 | 10,01 | 1050,007

III | 147 | 17,400,07 | 19,630,09 | +2,23 | 12,78 | 1490,002

IV | 146 | 17,270,05 | 19,270,08 | +2,00 | 11,57 | 1330,003

V | 139 | 18,020,10 | 19,890,09 | +1,87 | 10,41 | 1250,004

VI | 132 | 16,210,12 | 17,880,18 | +1,67 | 10,31 | 1110,005

Таким чином можна зробити припущення, що завдяки ефекту гетерозису, гібридний молодняк є більш стресостійким, та краще переносить період “кризи відлучення”. Серед гібридного молодняку кращою стресостійкістю відзначався молодняк від поєднання маток української м`ясної порід та кнурів голубівського спеціалізованого м’ясного типу великої білої та поєднання маток цього ж типу з кнурами української м`ясної породи.

Відгодівельні якості чистопородного та гібридного молодняку. Як на відгодівлі до живої маси 100 кг, так і до живої маси 120 кг, швидше інших груп досягає кінцевої маси, витрачаючи при цьому менше корму, молодняк від поєднання маток української м’ясної породи з кнурами породи дюрок та кнурами голубівського спеціалізованого м’ясного типу великої білої породи свиней. На відгодівлі до вагової кондиції 100 кг гібридний молодняк всіх поєднань, завдяки ефекту гетерозису, характеризувався меншим віком досягнення кінцевої живої маси та витратами корму.

Таблиця 4

Відгодівельні якості чистопородного та гібридного молодняку на відгодівлі до живої маси 100 кг (n=15)

Групи |

При постановці на відгодівлю | Вік досягнення живої маси, днів | Середньо-добовий приріст, г | Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.

вік, діб | жива маса

Перший дослід

I | 87,7 | 26,4±1,097 | 209,1±2,525 | 608,47±0,010 | 4,22

II | 89,1 | 26,5±0,960 | 205,9±2,823 | 632,35±0,010 | 4,05

III | 89,7 | 27,9±0,791 | 202,4±2,348

х1 | 643,45±0,015 х1 | 3,96

IV | 88,3 | 28,7±0,809 | 198,3±2,588 хх1х2 | 652,92±0,014 хх1 | 3,77

V | 87,8 | 28,5±0,672 | 197,8±2,450 ххх1хх2 | 653,41±0,014 хх1 | 3,74

VI | 89,1 | 26,0±0,505 | 205,3±2,663 х1, хх2 | 640,69±0,013 х1 | 4,00

Другий дослід

I | 90,6 | 25,3±0,624 | 213,7±2,846 | 612,39±0,017 | 4,51

II | 90,5 | 25,4±0,750 | 211,1±2,867 | 622,89±0,014 | 4,37

III | 90,7 | 26,3±0,536 | 206,8±2,745 | 639,57±0,015 | 4,20

IV | 90,7 | 26,9±0,778 | 202,9±2,641 хх1хх2 | 656,35±0,014 х1 | 4,02

V | 89,5 | 27,3±0,930 | 198,4±2,828 ххх1ххх2 | 674,33±0,021 х1х2 | 3,83

VI | 90,6 | 24,2±0,440 | 212,1±2,855 | 628,80±0,015 | 4,35

Двопородно-лінійна гібридизація в більшості поєднань позитивно впливала на відгодівельні якості молодняку. Кращими, при відгодівлі до живої маси 100 та 120 кг, виявились поєднання маток української м`ясної породи та кнурів дюрок та голубівського спеціалізованого м’ясного типу великої білої породи свиней.

Забійні якості чистопородного та гібридного молодняку. За забійними якостями (табл. 5), в переважній більшості випадків спостерігалось проміжне успадкування ознак гібридним молодняком. За забійним виходом, у першому досліді, кращими показниками характеризувався молодняк, отриманий від поєднання маток української м’ясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого м’ясного типу великої білої породи свиней.

Таблиця 5

Вихід продуктів забою у піддослідних тварин (жива маса 100 кг, n=5, M m)

Показники | Одиниці виміру | Групи

I | II | III | IV | V | VI

Передзабійна маса | кг | 101,4 ± 0,812 | 100,6 ± 0,678 | 101,6 ± 0,510 | 101,8 ± 0,374 | 100,8 ± 0,583 | 100,4 ± 0,678

Парна нутрована туша + внутрішній жир | кг | 74,84 ± 0,926 | 72,32 ± 0,885 | 73,68 ± 0,677 | 75,96 ± 0,850 хх2 | 73,16 ± 1,527 | 73,18 ± 1,273

% | 73,81 | 71,89 | 72,52 | 74,62 | 72,58 | 72,89

Голова | кг | 4,26 ± 0,108 | 3,90 ± 0,055 | 4,12 ± 0,086 | 4,02 ± 0,073 | 4,14 ± 0,051 | 4,20 ± 0,089

% | 4,20 | 3,88 | 4,06 | 3,95 | 4,11 | 4,18

Ноги | кг | 0,79 ± 0,058 | 0,64 ± 0,029 | 0,76 ± 0,037 | 0,75 ± 0,050 | 0,80 ± 0,027 | 0,78 ± 0,025

% | 0,78 | 0,64 | 0,75 | 0,74 | 0,79 | 0,78

Внутрішні органи | кг | 7,26 ± 0,136 | 7,08 ± 0,066 | 7,50 ± 0,084 х2 | 7,52 ± 0,058 ххх2 | 7,10 ± 0,100 | 6,98 ± 0,116

% | 7,16 | 7,04 | 7,38 | 7,39 | 7,04 | 6,95

У тому числі органи травлення | кг | 4,02 ± 0,086 | 4,04 ± 0,068 | 4,30 ± 0,084 х1 х2 | 4,44 ± 0,068 хх1хх2 | 4,24 ± 0,103 | 4,08 ± 0,097

% | 3,96 | 4,02 | 4,23 | 4,36 | 4,21 | 4,06

Всього без внутрішніх органів | кг | 79,89 ± 0,052 | 76,86 ± 0,941 | 78,56 ± 0,790 | 80,73 ± 0,952 хх2 | 78,10 ± 1,599 | 78,16 ± 1,373

Забійний вихід | % | 78,79 | 76,40 | 77,32 | 79,30 | 77,48 | 77,85

Більшу площу “м'язового вічка ” при забої у ваговій кондиції 100 кг у обох дослідах мав чистопородний молодняк української м'ясної породи;

Таблиця 6

Технологічні, лінійні та морфологічні якості туш при забої з живою масою 100 кг (перший дослід, М±m, n=5)

Показники | Групи

I | II | III | IV | V | VI

Маса парної туші, кг | 74,84 ± 0,926 | 72,32 ± 0,885 | 73,68 ± 0,677 | 75,96 ± 0,850 хх2 | 73,16 ± 1,527 | 73,18 ± 1,273

Втрати при охолодженні, % | 1,93 | 2,55 | 2,33 | 2,15 | 2,55 | 1,95

Маса охолодженої туші, кг | 73,42± 0,883 | 70,52± 0,861 | 72,00± 0,836 | 74,36± 0,585 хх2 | 71,34± 1,812 | 71,78± 1,276

Довжина туші, см | 97,14 ± 1,722 | 102,02 ± 0,887 | 99,78 ± 1,743 | 101,64 ± 1,365 | 101,62 ± 1,104

х1 | 100,94 ± 2,414

Товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців, см | 3,32 ± 0,143 | 2,50 ± 0,071 | 3,24 ± 0,136 ххх2 | 3,08 ± 0,086 ххх2 | 2,62 ± 0,111 хх1 | 3,10 ± 0,110 ххх2

Площа “м’язового вічка”, см2 | 26,78 ± 0,508 | 32,64 ± 0,383 | 28,42 ± 0,977 хх2 | 30,18 ± 0,954 хх1 х2 | 31,30 ± 0,760 ххх1 | 29,60 ± 0,794 хх1 хх2

Відсоток окосту в тушах, % | 30,49± 0,303 | 32,30± 0,328 | 32,07± 0,344 хх1 | 32,31± 0,313 хх1 | 31,44± 0,202 х1 х2 | 31,17± 0,148 хх2

Вміст у туші м'яса | кг | 39,72 | 41,18 | 41,93 | 43,35 | 41,39 | 41,68

% | 54,10± 0,175 | 58,39± 0,307 | 58,24± 0,266 хххх1 | 58,30± 0,377 хххх1 | 58,02± 0,359 хххх1 | 58,07± 0,618 ххх1

Вміст у туші сала | кг | 25,64 | 20,91 | 21,54 | 22,21 | 20,92 | 21,35

% | 34,92± 0,105 | 29,65± 0,211 | 29,92± 0,247 хххх1 | 29,87± 0,415 хххх1 | 29,33± 0,453 хххх1 | 29,74± 0,738 ххх1

Вміст у туші кісток | кг | 8,06 | 8,43 | 8,53 | 8,80 | 9,03 | 8,75

% | 10,98± 0,146 | 11,96± 0,195 | 11,84± 0,398 | 11,83± 0,233 хх1 | 12,65± 0,261 ххх1 х2 | 12,19± 0,362 хх1

дещо поступався йому гібридний двопородно-лінійний молодняк, отриманий від гібридизації маток української м'ясної породи з кнурами породи дюрок. Чистопородний молодняк великої білої породи за цим показником поступався аналогам інших піддослідних груп у обох дослідах.

Гібридний молодняк в окремих поєднаннях, при забої з живою масою 100 та 120 кг, відзначався більшим виходом парної та охолодженої туш, характеризувався кращим розвитком внутрішніх органів та, зокрема, органів травлення; практично не поступався, а в деяких випадках перевищував показники кращої батьківської породи за лінійними вимірами туш, характеризувався більшим вмістом м'яса та меншим вмістом сала у охолоджених тушах, зберігав краще співвідношення за цінністю між окремими відрубами, мав більший вміст м'яса у найцінніших відрубах.

М`ясо-сальні якості чистопородного та гібридного молодняку. Хімічний склад та фізичні якості м’яса свиней є основними показниками, що свідчать про повноцінність м’яса.

Таблиця 7

Якості найдовшого м’яза спини та підшкірного шпигу піддослідного молодняку свиней, при забої з живою масою 120 кг

Показник | Група

I | II | III | IV | V | VI

Найдовший м’яз спини

Хімічний склад, % | волога | 71,36 | 72,76 | 72,04 | 71,07 | 72,57 | 71,90

суха речовина | 28,64 | 27,24 | 27,96 | 28,93 | 27,43 | 28,10

жир | 4,23 | 3,99 | 3,76 | 5,25 | 4,71 | 4,24

білок | 23,65 | 22,50 | 23,51 | 22,85 | 22,03 | 23,00

Триптофан | 1,415 5,67 | 1,420 5,73 | 1,425 5,79 | 1,420 5,73 | 1,420 5,73 | 1,425 5,79

Оксіпролін | 0,219 0,021 | 0,219 0,021 | 0,221 0,022 | 0,221 0,022 | 0,219 0,021 | 0,214 0,020

Відношення триптофану до оксіпроліну | 6,46 | 6,48 | 6,45 | 6,43 | 6,48 | 6,66

Пляма | загальна | 9,45 | 8,90 | 9,45 | 8,65 | 9,50 | 8,65

м’ясна | 2,10 | 2,25 | 1,85 | 2,45 | 2,25 | 1,95

воложна | 7,35 | 6,65 | 7,60 | 6,20 | 7,25 | 6,70

Вологоутримна здатність | 50,78 | 53,63 | 50,75 | 53,71 | 52,26 | 50,47

рН | 5,460 | 5,445 | 5,460 | 5,430 | 5,675 | 5,595

Ніжність, кг/см | 0,484 | 0,459 | 0,501 | 0,638 | 0,536 | 0,500

Уварка, % | 37,53 | 36,45 | 45,20 | 35,22 | 39,04 | 35,63

Підшкірний шпиг

Волога | 6,30 | 8,32 | 7,85 | 8,12 | 8,84 | 6,62

Суха речовина | 93,70 | 91,68 | 92,15 | 91,88 | 91,16 | 93,38

Жир | 90,84 | 86,37 | 88,81 | 87,66 | 86,86 | 90,00

Клітинні оболонки | 2,86 | 5,31 | 3,34 | 4,32 | 4,30 | 3,38

Показники хімічних та фізичних якостей найдовшого м’язу спини та показники хімічного складу підшкірного шпигу чистопородного та гібридного молодняку свиней, при забої з живою масою 120 кг представлені в таблиці 7.

За більшістю м`ясо-сальних показників не було встановлено достовірних різниць, хоча кожне поєднання характеризувалось специфічними показниками хімічних та фізичних якостей найдовшого м`яза спини та хімічного складу підшкірного шпигу.

Оцінка маток за ступенем проявлення гетерозису та на комбінаційну здатність. Кращим поєднанням, при реципрокному схрещуванні великої білої та української м’ясної порід, за переважаючою більшістю показників відтворювальних якостей, виявилось зворотне схрещування маток української м’ясної породи з кнурами великої білої породи (табл. 8).

Таблиця 8

Ефект гетерозису при реципрокному схрещуванні великої білої та української м'ясної порід (перший дослід), %

Показники | ЕГ1 | ЕГ2 | ЕГ

Багатоплідність | +5,03 | +5,35 | + 10,38

Крупноплідність | +3,57 | +7,69 | + 11,26

Маса гнізда при народженні | +5,15 | +9,20 | + 14,35

Маса гнізда при відлученні | +12,87 | +13,22 | + 26,09

Збереженість при відлученні | +1,83 | +2,21 | + 4,04

Вік досягнення живої маси 100 кг | +1,22 | +2,22 | +3,44

Вік досягнення живої маси 120 кг | +0,78 | +2,25 | +3,03

Забійний вихід з живою масою 100 кг | -0,17 | +1,10 | + 0,93

Забійний вихід з живою масою 120 кг | +0,01 | +0,38 | + 0,39

Вміст у тушах м'яса при забої з живою масою 100 кг | +1,77 | +1,82 | + 3,59

Вміст у тушах м'яса при забої з живою масою 120 кг | +1,16 | +1,93 | +3,09

При реципрокному схрещуванні великої білої та української м'ясної порід, у більшості випадків, за більшістю показників м'ясної продуктивності при забої з живою масою 100 та 120 кг спостерігалось проміжне успадкування, з незначним відхиленням у бік материнської породи .

При оцінці гетерозису, найкраще за відтворними, відгодівельними, забійними та м’ясними якостями гетерозис проявився у поєднаннях маток української м'ясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого заводського м’ясного типу великої білої породи свиней та кнурами породи дюрок.

Найбільша величина прояву гетерозису спостерігалась за відтворними якостями, середній ступінь прояву гетерозису спостерігався за відгодівельними якостями та найменший – за забійними та м’ясо-сальними якостями (табл. 9).

Таблиця 9

Ступінь проявлення гетерозису, перший дослід, %

Групи | Вид гетерозису

справжній | гіпотетичний | загальний | специфічний

Багатоплідність

III | +6,587 | +10,071 | +13,790 | +6,587

IV | +7,186 | +10,689 | +7,186 | +14,429

V | - | - | +3,593 | -

VI | - | - | -0,556 | -

Маса гнізда при народженні

III | +4,933 | +10,291 | +16,227 | +4,933

IV | +12,656 | +18,410 | +12,656 | +24,782

V | - | - | +3,681 | -

VI | - | - | +1,033 | -

Маса гнізда при відлученні

III | +19,309 | +25,741 | +32,905 | +19,309

IV | +19,982 | +26,450 | +19,982 | +33,654

V | - | - | +20,319 | -

VI | - | - | +6,566 | -

Вік досягнення живої маси 100 кг

III | +1,684 | +2,442 | +3,189 | +1,684

IV | +3,692 | +4,434 | +3,692 | +5,166

V | - | - | +3,918 | -

VI | - | - | +0,259 | -

Вміст м'яса у тушах

III | -0,262 | +3,547 | +7,659 | -0,262

IV | -0,166 | +3,647 | -0,166 | +7,762

V | - | - | -0,647 | -

VI | - | - | -0,558 | -

Матки української м’ясної породи характеризувались добрими показниками загальної та специфічної комбінаційної здатності. Кращими поєднаннями, що сприяли більшому використанню продуктивного потенціалу батьківських порід, були поєднання маток української м’ясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого м’ясного типу великої білої породи свиней та кнурами породи дюрок.

Таблиця 10

Оцінка ефективності поєднань маток української м’ясної породи з кнурами різних генотипів за допомогою змішаної математичної моделі (перший дослід)

Показники | Поєднання маток української м’ясної породи з кнурами:

УМ-1 | УВБ-3 | Д | СЛЧП

Кількість живих поросят при народженні, гол | -0,286 | +0,500 | +0,143 | -0,357

Маса гнізда при відлученні, кг | -17,50 | +20,06 | +20,77 | +0,74

Збереженість, % | -1,704 | -0,242 | -0,131 | +2,078

Вік досягнення живої маси 100 кг, днів | +4,050 | -3,550 | -4,017 | +3,517

Вихід охолодженої туші при забої з живою масою 100 кг, % | -1,247 | +1,704 | -0,595 | +0,138

Вихід охолодженої туші при забої з живою масою 120 кг, % | -1,341 | +0,454 | +0,471 | +0,416

Поєднання маток української м’ясної породи з кнурами спеціалізованої червонопоясної лінії, хоча за окремими показниками не поступалось чистопородним тваринам, за деякими показниками суттєво поступалось поєднанням маток української м’ясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого м’ясного типу великої білої породи свиней та кнурами породи дюрок.

Економічна ефективність гібридизації маток української м`ясної породи у поєднанні з кнурами різних генотипів. При вираховуванні сумарного економічного ефекту від отримання додаткової продукції в залежності від використання свиноматок було встановлено, що найбільший прибуток матки української м’ясної породи приносять при використанні їх у поєднаннях з кнурами голубівського спеціалізованого м’ясного типу великої білої породи та кнурами породи дюрок (табл. 11).

При відгодівлі гібридного молодняку поєднань маток української м’ясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого м’ясного типу великої білої породи та кнурами породи дюрок, спостерігалась більша рентабельність.

Таким чином, матки української м’ясної породи мають кращі показники, що характеризують економічну ефективність при поєднанні їх з кнурами голубівського спеціалізованого м’ясного типу великої білої породи та кнурами породи дюрок.

Таблиця 11

Сумарний економічний ефект від отримання додаткової продукції в залежності від використання свиноматок, грн.

Показники | Групи

I | II | III | IV | V | VI

Перший дослід

Економічний ефект відносно першої групи | - | 10,49 | 15,54 | 16,58 | 13,37 | 9,98

Економічний ефект відносно другої групи | -11,71 | - | 5,63 | 6,79 | 3,20 | -0,57

Другий дослід

Економічний ефект відносно першої групи | - | 7,71 | 13,85 | 14,41 | 10,50 | 3,51

Економічний ефект відносно другої групи | -8,35 | - | 6,65 | 7,25 | 3,01 | -4,55

Гібридизація дає можливість не тільки збільшити продуктивність свиней та збільшити виробництво свинини кращої якості, але й підвищити економічну ефективність свинарства.

ВИСНОВКИ

1. Матки української м’ясної породи свиней при поєднанні з кнурами інших генотипів (голубівського спеціалізованого заводського м’ясного типу великої білої породи, породи дюрок та спеціалізованої червонопоясної лінії свиней) характеризуються високою комбінаційною поєднуваністю, проявляючи при цьому більш високу продуктивність порівняно з чистопородним розведенням та можуть бути використані в системі гібридизації в якості материнської форми. При цьому найбільш високий ефект дають поєднання маток української м`ясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого м’ясного типу великої білої породи свиней та з кнурами породи дюрок.

2. За відтворними та продуктивними якостями при двопородно-лінійній гібридизації матки української м’ясної породи мають перевагу над матками великої білої породи (голубівського спеціалізованого м’ясного типу), характеризуючись більшим багатопліддям (на 3,4-14,9%) та масою гнізда при відлученні у 60 днів (на 4,6-35,2%), їх гібридні поросята відзначаються кращою збереженістю при відлученні. Кращі результати досягаються при поєднанні маток української м’ясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого типу великої білої породи та кнурами дюрок.

3. Гібридний молодняк від поєднання маток української м’ясної породи з кнурами інших генотипів, в цілому, характеризується кращими відгодівельними якостями у порівнянні з своїми чистопородними однолітками на 0,75-7,44%. Окремі комбінації батьківських генотипів за цією ознакою різняться між собою. Кращий ефект досягається на гібридному молодняку від поєднань маток української м`ясної породи з кнурами породи дюрок та кнурами голубівського спеціалізованого м`ясного типу великої білої породи свиней. При інтенсивній відгодівлі гібридний молодняк цих породно-лінійних поєднань перевищував чистопородний молодняк великої білої та української м`ясної порід за середньодобовим приростом на 5,00- 7,35% та за витратами кормів на 1 кг приросту на 7,65 – 14,45%.

4. Гібридний молодняк успадковує м’ясо-сальні якості за проміжним типом, тому за основними показниками (товщина шпику, вміст м`яса у тушах, довжина туш та інше), що характеризують м’ясність туш, переважає чистопородних однолітків голубiвського спеціалізованого м’ясного типу великої білої породи та поступається чистопородним одноліткам української м’ясної породи.

5. За якістю м’ясо-сальної продукції (хімічним та біохімічним складом, фізичними та технологічними якостями) суттєвих відмінностей між чистопородним та гібридним молодняком від поєднання різних генотипів не спостерігалось. Не спостерігалось і достовірних різниць між гібридним молодняком, отриманим від різних поєднань.

6. Гібридний молодняк всіх поєднань характеризується більш високим біологічним статусом організму у порівнянні з чистопородним молодняком великої білої та української м’ясної порід. В його крові міститься більше гемоглобіну, еритроцитів, загального білка, альбумінів, альфа- та бета-глобулінів, що вказує на більш високий рівень обмінних процесів, що, мабуть, є одним з показників прояву підвищеної життєздатності та проявом гетерозису.

7. Ступінь прояву гетерозису не однаковий за окремими господарсько-корисними ознаками та породно-лінійними поєднаннями, що, мабуть, пов’язане з їх генетичною природою. Найбільш високий прояв усіх форм гетерозису спостерігається за ознаками з низьким рівнем успадковуванності (багатопліддя, маса поросят при народженні, маса гнізда при народженні та відлученні), дещо менші – за відгодівельними якостями та самий низький показник – за ознаками, що характеризують м’ясо-сальні якості. Найбільш високий ступінь прояву всіх форм гетерозису спостерігається при поєднанні маток української м`ясної породи з кнурами голубівського спеціалізованого м`ясного типу великої білої породи та кнурами породи дюрок.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою збільшення виробництва високоякісної свинини у товарних господарствах різних форм власності, зони Лісостепу України, слід ширше використовувати в системах гібридизації поряд з великою білою породою, маток української м’ясної породи при поєднанні з кнурами великої білої породи (голубівського спеціалізованого м’ясного типу) та кнурами породи дюрок.

При цьому необхідною умовою, для більш повного прояву у двопородно-лінійних гібридів продуктивного потенціалу, є створення для них достатньо повноцінної годівлі та умов утримання. Крім того, слід приділяти увагу якості вихідних батьківських форм.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Церенюк О.М. Ефективність промислового схрещування маток української м’ясної породи свиней з кнурами різних генотипів // Науково-технічний бюлетень / Інститут тваринництва УААН – Харків, 2002. - № 81.- С. 128-133.

2. Церенюк О.М. Продуктивність маток української м'ясної породи при схрещуванні з кнурами різних генотипів // Вісник Сумського НАУ.- Суми, 2001.- №5.- С. 268-271.

3. Церенюк А.Н. Использование украинской мясной породы в системе гибридизации как материнской формы // Вісник аграрної науки Причорномор’я – спеціальний випуск / Миколаївська державна аграрна академія – Миколаїв, 2002.- 3(17).- С. 142-145.

4. Церенюк О.М. Відгодівельні та забійні якості чистопорідного та гібридного молодняку української м’ясної породи свиней // Вісник Сумського НАУ.- Суми, 2002.- №6.- С. 546 – 549.

АНОТАЦІЇ

Церенюк О.М. Комбінаційна здатність маток нової української м’ясної породи свиней у поєднанні з кнурами різних генотипів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. – розведення та селекція тварин. - Інститут тваринництва УААН, Харків, 2003.

Матки української м’ясної породи, як при чистопородному розведенні, так і при породно-лінійній гібридизації, не поступаються за продуктивністю маткам великої білої породи.

Матки української м`ясної породи характеризуються добрими показниками загальної та специфічної комбінаційної здатності (ЗКЗ та СКЗ). Кращими поєднаннями, що сприяють більшому використанню продуктивного потенціалу батьківських порід є поєднання маток української м`ясної породи з кнурами голубiвського спеціалізованого м`ясного типу великої білої породи свиней та породи дюрок.

Використання маток української м’ясної породи свиней, в якості материнської форми, при породно-лінійній гібридизації з кнурами голубівського спеціалізованого м’ясного типу великої білої породи та кнурами породи дюрок дає змогу підвищити продуктивність відносно чистопородного розведення тварин української м’ясної та великої білої порід свиней.

Найбільша величина прояву ефекту гетерозису спостерігалась за відтворювальними якостями, середня величина – за відгодівельними та найменша величина – за забійними та м`ясо-сальними якостями.

Ключові слова: гібридизація, гетерозис, гібрид, материнська форма, продуктивність, комбінаційна здатність,