ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ГОРОДЕНКО Елеонора Олександрівна

УДК 616.314.17-008.1-08:616-089.444:547.953.2

ЗАСТОСУВАННЯ ПАРОДОНТАЛЬНОЇ ПОВ'ЯЗКИ

"ПРОФІПАР" У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ

ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті стоматології Академії медичних наук України, м. Одеса.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Косенко Костянтин Миколайович,

Інститут стоматології АМН України, директор

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Воскресенський Олег Миколайович, Інститут стоматології АМН України, завідувач лабораторією фармакології

- доктор медичних наук, професор Політун Антоніна Михайлівна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології

Захист відбудеться " 2 " червня 2003 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий "29" квітня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю. Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захворювання пародонта займають одне з провід-них місць у структурі стоматологічних захворювань і представляють серйоз-ну медико-соціальну проблему. Серед них найбільш пошире-ни-ми є запаль-ні і дистро-фічно-запальні захворювання – хронічний катаральний гінгі-віт і гене-ра--лізований пародонтит (ГП) (К.М. Косенко, 1994; В.С. Иванов, 1998; Г.Н. Вишняк, 1999; Н.Ф. Данилевский, А.В. Борисенко, 2000; Л.М. Цепов, 2000).

Виникнення і подальше прогресування генералізованого пародонтиту обумовлене поєднаною взаємодією різних екзо- і ендогенних факторів місцевого і загального характеру на тлі зниження резистентності організму. Безперечно, основним етіологічним фактором пародонтиту є мікробний наліт ("зубна бляшка") (С.И. Сивовол, 2000; A.A. Zero, 1998).

У процесі розвитку пародонтиту в тканинах пародонта виникає складна бага--тогранна картина змін дистрофічного і запального характеру, обумов-ле-на мембранопошкоджуючими процесами, які викликані посиленням вільно-ра----ди--кального окислення (ВРО) (О.Н. Воскре-сен-ский, Е.К. Ткаченко, 1991; В.Н. Бо-бы---рев с соавт., 1994; Ю.А. Петрович с соавт., 2000) на тлі знищення захис--них меха--нізмів фізіологічної антиокси-дан-т--ної систе-ми (АОС) (Т.Н. Дуня--зи-на, 1994; А.В. Борисенко с соавт., 1995; Г.Ф. Бело-клицкая, 1996; Г.Л. Лєс-ну-хіна, 2000). Для системи антиокси-дант-но-го захисту тканин паро-дон-та особливе значення мають каталаза, токо-фе-рол, каротин, аскор-бінова кислота і біофлавоноїди (О.Н. Воскресенский, Е.К. Ткаченко, 1991; В.Н. Бобырев с соавт., 1994). Встановлена роль ВРО в пато-ге-незі пародонтиту вказує на перспективність застосування даних антиокси-дантів як засобів лікування і профілактики захворювання.

Доцільність застосування в комплексному лікуванні пародонтиту пре-па--ратів есенціальних фосфоліпідів, зокрема лецитину (фосфатидил-холіну), обґру-нтована їхніми біологічними функціями, серед яких основна – мемб-ран-на, а також синергізмом дії фосфоліпідів з антиоксидантами (А.П. Левицкий, 1996; В.М. Зубачик, 2000; Pruzanski W. et al., 1995).

Останнім часом запропонована велика кількість методик лікування гене-ралізованого пародонтиту, лікарських форм і препаратів, однак ефектив-ність терапії даного захворюван-ня залишається недостатньою.

Найбільш перспективним способом місцевого лікувального впливу на тка-ни--ни пародонта є пародонтальна пов'язка (ПП), яка здійснює пролон-го-ва-ний терапевтичний ефект, що досягається об'єднанням в одному лікарському засо-бі декількох біологічно активних компонентів, які взаємно підсилюють ліку---вальну дію на тканини пародонта. Застосування пародонтальних пов'язок заощад-жує час лікаря і пацієнта, скорочуючи терміни лікування хворого і кіль---кість необ-хід-них відвідувань (Кордис М.С. із спів., 1994; Дедеян В.Р., 1997; Гірчак Г.В. із спів., 1997; Годована О.І., 2000).

У зв'язку з несприятливою екологічною обстановкою, надмірним вико-ри-с-танням хімічних препаратів, їхніми побічними ефектами, зріс інтерес до засто--сування в медицині, і в стоматології в тому числі, препаратів комп-лекс-ної дії рослинного походження.

У ряді досліджень відзначена сприятлива дія на тканини пародонта пре-па---ратів, отриманих у ході переробки ефіроолійних рослин, які містять бага---тий набір біологічно активних речовин (БАР) і проявляють анти-мік-роб-ну, протизапальну дії, а також стимулюють репарацію ушкоджених тка-нин (И.М. Кязимов с соавт., 1987; Н.П. Сысоев, 1989, 1994; С.И. Сивовол, 2000).

В останні роки дослідники звернулися до застосування восків ефіро-олій--них куль-тур (троянди, лаванди, шавлії), які містять від 3% до 7% ефірних олій і воло-діють тією чи іншою мірою перерахованими властивостями, їм при-та--ман-ні доступність і дешевина (Н.П. Сысоев, 1991,1994; Л.И. Урбано-вич с соавт., 1995; Л.А. Филиппова, 1997).

З огляду на вищевикладене, перспективним у пошуку ефективних засобів місцевого лікування запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта є розробка пародонтальної пов'язки на основі БАР з рослинної сировини, вивчення її пародонтопротекторних властивостей і впровадження в практичну стоматологію.

Актуальним напрямком наукових досліджень в області пародонтології є також об'єктивізація стану тканин пародонтального комплексу з викорис-тан-ням методів, індексів, які можуть бути застосовні в клінічній практиці для більш точної діагностики, прогнозування і контролю ефективності прове-де-но-го лікування (Ю.А. Петрович с соавт., 2001).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-та--цію виконано відповідно до плану комплексної науково-дослідної роботи Інституту стоматології АМН України "Адаптаційно-трофічні системи орга-ніз-му в патогенезі та терапії основних стоматологічних захворювань" (Шифр УН 30.02.0031.96, № ДР 0196U001807, інв. № 0201U001396). Здобувач була співвиконавцем окремого фрагмента вищеназваної теми.

Мета дослідження – підвищення ефективності лікування і профілак-тики рецидивів хронічного генералізованого пародонтиту шляхом розробки і впро-вадження нового вітчизняного препарату – пародонтальної пов'язки "Профі-пар", створеної на основі комплексу біоантиоксидантів, основного фосфо--ліпіду мембран – лецитину та антисептика декаметоксина з формо-утво--рюючою речовиною – воском ефіроолійних культур.

Задачі дослідження:

1. Обґрунтувати рецептуру і розробити магістральну лікарську форму комплексного препарату пролонгованої дії для місцевого застосування у хво-рих із запальними і дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта.

2. Провести доклінічні дослідження пародонтальної пов'язки "Профіпар" по вивченню ток-си-кологічних властивостей, подразнюючої дії на тканини порожнини рота, специфічної дії на тканини пародонта в умовах експериментальної пато-логії у щурів.

3. Вивчити в експерименті радіоізотопними методами вплив пов'язки "Профіпар" на білковий і мінеральний обмін у тканинах пародонта.

4. Визначити показання до застосування пов'язки "Профіпар" при захво-рюваннях пародонта та розробити метод і диферен-ційова-ні схеми ліку-ван-ня з урахуванням характеру перебігу і ступеня тяжкості ГП.

5. Дати оцінку терапевтичної ефективності пародонтальної пов'язки "Профіпар" у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит з урахуванням найближчих і віддаленних результатів.

6. На підставі аналізу клінічних показників у динаміці лікування хво-рих на ГП розробити критерії для оцінки ефективності проведеного лікуван-ня, прогнозування подальшого перебігу захворювання і визначення термінів диспансерного спостереження.

Об'єкт дослідження – хворі на генералізований пародонтит і ступеня, експериментальні тварини.

Предмет дослідження – ефективність застосування пародонтальної пов'язки "Профіпар" у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит і ступеня.

Методи дослідження. Клінічні – обстеження хворих з використанням моди--фікованої індексної оцінки стану тканин пародонта; експериментальні – для доклінічного вивчення лікувально-профілактичних властивостей паро-дон--тальної пов'язки "Профіпар"; біохімічні – для характеристики метаболіч-них порушень у різних біологічних середовищах і тканинах пародонта й оцінки ефективності проведеної фармакотерапії; мікробіологічні – для оцінки антимікробних властивостей пародонтальної пов'язки; статистичні – для визначення вірогідності отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Для профілактики та ліку-ван-ня генералізованого пародонтиту розроблена й опрацьована в експери-менті і клініці нова пародонтальна пов'язка "Профіпар", створена на основі комбінації біоантиоксидантів (?-токоферол, ?-каротин, аскорбінова кислота), основного фосфоліпіду мембран – лецитину, антисептика декаметоксина з формоутворюючими речовинами – восками ефіроолійних рослин.

Вперше в якості формоутворюючого конституєнсу пародонтальної пов'язки обрано воски ефіроолійних культур (троянди, лаванди, шавлії), які здатні виявляти антимікробну, капілярозміцніючу, протизапальну, репара-тив-ну дії на тканини пародонта.

Встановлено, що пародонтальна пов'язка "Профіпар" при лікуванні хворих на генералізований пародонтит надає протизапальний ефект у тканинах пародонта, знижує рівень перекисного окислення ліпідів і загальну протеолітичну активність у ротовій рідині, сприяє стабілізації мембранних структур клітин, що дозволяє підвищити ефективність і скоротити терміни лікування захворювання.

Показано доцільність використання модифікованого індексу PMA у сполученні з коефіцієнтом інтенсивності запалення для оцінки стану тканин пародонта й ефективності проведеного лікування.

Вперше запропонована математична модель прогнозування перебігу генералізованого пародонтиту (номограма) після проведеного лікування і визначення термінів диспансерного спостереження, яка дозволяє вчасно проводити лікувально-профілактичні заходи і досягти тривалої стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисерта-цій-ного дослідження про стан перекисного окислення ліпідів, функціонування антиоксидантної і протеазно-інгібуючої систем у хворих на генералізований паро-донтит, дослідження механізму дії запропонованої пародонтальної пов'яз-ки, яка містить різні біорегуляторні речовини (біоантиоксиданти, мемб-ра-ностабілізатор, адаптогени), на тканини пародонта розширюють уявлення про патогенез запальних захворювань пародонта і є обгрунтуванням для засто-сування пов'язки "Профіпар" у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

Розроблено і впроваджено в клінічну практику новий метод комп-лек-с-но-го лікування генералізованого пародонтиту із використанням паро-дон-таль-ної пов'язки "Профіпар", яка здійснює антиоксидантну, мембранотропну, анти-мікробну і репаративну дії на тканини пародонта.

Доведено, що засто-су-ван-ня пародонтальної пов'язки "Профіпар" дозво-ляє істотно поліпшити результати ліку-ван-ня ГП, скоротити кількість відві-ду-вань і терміни лікування захворювання, продовжити період ремісії.

Розроблена й апробована модифікація індексної оцінки стану тканин пародонта в динаміці лікування генералізованого пародонтиту. Запропо-но-вано метод визначення ефективності проведеного лікування і прогнозування термінів загострення захворювання.

Новий метод профілактики і лікування генералізованого паро--донтиту з засто-суванням пародонтальної пов'язки "Профіпар" впроваджено у клінічну прак-тику відділу захворювань паро--донта Інституту стоматології АМН Украї-ни, а також відділень тера-пев-тич-ної стоматології Одеської обласної стомато-ло-гічної поліклініки, стома-то-ло-гічних поліклінік м. Одеси, стоматологічної полік-лініки НМУ ім. О.О. Бого-мольця, що підтверджується відповідними акта-ми впро-вад-ження. Матеріали дисертаційної роботи використовуються в нав-чальному процесі профільних кафедр стоматологічного факультету Одесь-кого держав-ного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто зроблений науково-інформаційний пошук. Разом з науковим керівником визначені мета і задачі дослідження. Самостійно проведені всі клінічні спостереження і лабораторні дослід-ження в хворих, експериментальні дослідження на тваринах. Самос-тій-но проаналізовані отримані дані, сформульовані у висновках і практичних рекомендаціях, проведена статистична обробка, оформлені таблиці і графіки.

Автор особисто брала участь у розробці рецептури і проведенні доклі-ніч--них іспитів паро-дон-таль-ної пов'язки "Профіпар", створеної під керів-ниц-т-вом д.мед.н., проф. К.М. Косенко і д.б.н., проф. А.П. Левицького.

Біохімічні дослідження проведені здобувачем разом зі співробітниками лабо--раторії біохімії відділу біотехнології (зав. лаб. – к.б.н. О.А. Макаренко) Інсти--туту стоматології АМН України. Експериментальні дослідження проведе-ні автором особисто у віварії Інституту стоматології АМН України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на науково-практичній конференції "Актуаль-ні пробле-ми стоматології. Нові методики та технології" (Львів, 1998), I (VIII) з'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 1999), IV Міжна-род-ному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2000), III Національному конгресі патофізіологів України (Одеса, 2000).

Публікації. Основні наукові і прикладні результати дисертації опуб-лі-ко-вані в 9 роботах, серед них 5 статей у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та 4 тезів у збірниках матеріалів наукових конференцій, конгресів, з'їздів. Подано Заявку у Фарм-комітет України на новий лікарський засіб – пародонтальну пов'язку "Профіпар".

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 194 сторінках і скла-дається із вступу, огляду літератури, описання об'єктів і методів дослід-жен--ня, 3 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослід-ження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних дже-рел. Фактичні дані наведені в 31 таблиці, ілюстровані 21 малюнком. Список літератури включає 369 першоджерел, серед яких 85 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для вирішення поставленої мети та задач дисертаційної роботи проведені експериментальні дослідження на 234 тва-ринах і клініко-лабораторне обстеження та лікування 148 хворих на генералізований пародонтит I і II ступеня. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб з інтактним пародонтом.

Розроблена пародонтальна пов'язка "Профіпар" являє собою віскопо-діб---не покриття для ясен, пластичну гомогенну масу, яка має гарну адгезію до сли---зової оболонки порожнини рота, приємний смак і запах. Основу пов'язки скла---дають біологічно активні компоненти: біоанти-окси--данти (каротин, токо-фе-рол-ацетат, аскорбінова кислота), лецитин соняш-ни-ковий, розчин декаме-ток-сина в димексиді. В якості формоутворюючої речовини використали віск ефіроолійних рослин (троянди, шавлії, лаванди) з додаванням парафіну для кращої пластичності.

Експериментальні дослідження проведені згідно вимог методичних ре-ко--мендацій по доклінічному вивченню засобів профілактики і лікування паро-донтиту Державного фармакологічного центру МОЗ України.

Пародонтопротекторні ефекти пов'яз-ки "Профіпар" були досліджені на моде-лі спонтанного ураження тканин пародонта у щурів в умовах віварію Інсти-туту стоматології. Експеримент проведений на 36 білих щурах місяч-но-го віку, яких протя-гом 60 днів утримували на звичайному раціоні віварію. Твари-ни були роз-ді-ле-ні на три групи по 12 щурів: 1 (контрольна) – інтактні щури; 2 (дослідна 1) – щурам щодня протягом 1 місяця (з 30-го по 60-й дні експерименту) ранком після прийому їжі на ясна наносили пародонтальну пов'язку порівняння (віск шавлії з парафіном); 3 (дослідна 2) – щурам аналогічно 2 групі наносили пародонтальну пов'язку "Профіпар".

Щоденно перед проведенням маніпуляцій тварин обстежували, стан тканин пародонта кожного щура визначали за даними візуального огляду порожнини рота. По закінченні експерименту проводили евтаназію тварин під тіопенталовим наркозом, збирали кров шляхом кровопускання із серця, виділяли блоки щелеп із зубами і тканини ясен для подальших біохімічних і морфометричних досліджень.

Оцінку ступеня атрофії альвеолярного відростка щелеп проводили методом біометрії шляхом визначення лінійних розмірів оголення коренів молярів (А.В. Николаева, 1965) за допомогою бінокулярної лупи МБС-1.

Для уточнення механізму дії і характеру проникнення та накопичення ак-тив--них компонентів пародонтальної пов'язки, а також вивчення впливу по-в'яз--ки на біосинтез білка, мукополісахаридів і процеси мінералізації у тка-ни--нах пародонта були проведені радіоізотопні дослідження. В експе-рименті на 90 білих щурах тримісячного віку вивчали обмінні процеси в тка-ни-нах паро-дон-та з застосуванням мічених ізотопів - 45CaCl2, Na235SO4 і 14С-гліцину. Мі-че--ні препарати уводили внутрішньочеревично через 24 години після на-к-ла-де-н--ня ПП у дозах 10000 імп/хв - 45CaCl2, 15000 імп/хв - Na235SO4, 25000 імп/хв - 14С-гліцину на 1 кг маси тварини. Через 24 годи-ни проводили евтаназію тва-рин під тіопенталовим наркозом тотальним кро-вопусканням, збирали кров, ви-діляли щелепи і тканини ясен. Готували препарати і підраховували радіо-активність на установці Б-4/УМФ-1500 з перерахунковим пристроєм ПП-16 за загальноприйнятими методиками. Розраховували відсоток включення для 45CaCl2 і Na235SO4 і відносну питому радіоактивність для 14С-гліцину.

Дослідження з нешкідливості пов'язки "Профіпар" (то-к-си-кологічні дослід-ження) проводили згідно вимог, викладених у "Мето-дич-них вказівках для експериментального (фармакологічного) і клінічного дослідження гігієнічних і лікувально-профілактичних засобів для догляду за порожниною рота" Фармкомітета МОЗ України. Вивчали гостру і хронічну ток-сичність пародонтальної пов'язки, подразнюючу дію при нанесенні на слизову оболонку порожнини рота, сенсибілізуючу дію і мікробну забрудненість.

Клініко-лабораторні дослідження. Обстежено 168 пацієнтів (105 жінок і 63 чоло-віка), практично здорових, без супутньої патології, у віці 25-45 ро-ків, з них – 20 пацієнтів з інтактним пародонтом і 148 хворих на генера-лі-зо-ва-ний паро-донтит. Генералізований пародонтит І ступеня діагностували у 70 пацієн-тів, при цьому у 37 осіб виявлено хронічний перебіг, у 33 – загост-ре-ний. ІІ ступінь ГП визначено у 78 хворих (40 і 38 - відповідно). Постановку діагнозу здійснювали відповідно до систематики захворювань пародонта М.Ф. Данилевського (1994).

Клінічне обстеження включало збір анамнезу (захворювання і життя), оцін-ку загального соматичного статусу і стану порожнини рота (зубів і тка-нин пародонта). Стан тканин пародонта оцінювали за допомогою модифі-ко-ва-ного індексу РМА і проби Шиллера-Писарева, індексу кровоточивості (ІК) по Loe–Silness (1963), індексу гігієни (ІГ) Гріна-Вермільона, показників гли-би-ни пародонтальних кишень, рухливості зубів, наявності ексудату.

Для визначення характеру і ступеня резорбції кістки альвеолярного відростка, а також для уточнення діагнозу проводили рентгенографію внутрішньоротовим контактним методом і ортопантомографію.

Схема комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит. У залежності від проведеного лікування хворих ГП розділили на 2 групи: конт-рольну (55 осіб) і основну (93 особи). Хворих контрольної групи ліку-ва-ли загальноприйнятою базисною терапією (професійна гігієна, сана-ція поро-ж-нини рота, місцева антимікробна і протизапальна терапія, за пока-заннями – хірургічні й ортопедичні втручання). Лікування хворих основ-ної групи крім базисної терапії включало застосування ПП "Профіпар".

Хворим основної групи з хронічним перебігом ГП накладали ПП на ясна, починаючи з первинного відвідування; із загостреним перебігом ГП – після купування гострих явищ запалення (через 2-3 відвідування). Пацієнтам не рекомендувалося протягом 3-6 годин приймати тверду їжу, полоскати рот. Число відвідувань у хворих залежало від ступеня тяжкості і характеру перебігу захворювання (у середньому – 4-8).

Про ефективність проведеного лікування ГП з застосуванням ПП "Профі--пар" судили на підставі контрольних оглядів через 6-8 і 12-14 місяців.

Біохімічні методи. Біохімічні дослідження проводили в надосадовій час-ти-ні ротової рідини хворих, а також у біоптатах ясен, кістки альвео-ляр-но-го відростка, сироватці крові експериментальних тварин. Визначали вміст мало-нового діальдегіду (МДА) по реакції з тіобар-бі-ту-ровою кислотою (И.Д. Сталь-ная, Т.Г. Гаришвили, 1977), активність анти-ок-си-дантного ферменту глу-татіон-редуктази за методом (Ф.Е. Путилина, 1982), активність кислої і луж---ної фосфатаз мікрометодом (O.A.Bessey, O.N. Lowry, 1946) у моди-фі-ка-ції А.П. Левицького із спів. (1973), концентрацію водо--розчинного білка методом O.N. Lowry (1957). Активність лужної протеа-зи рН 7,6, яка характеризує загаль-ну протеолітичну активність (ЗПА), визначали казеї-но-літичним мето-дом (М. Kunitz, 1946) у модифікації Р.Д. Барабаша, А.П. Левицького (1973), активність катепсинів – за методом M.L. Anson (1951).

Мікробіологічні методи. Забір матеріалу з пародонтальных кишень для бак---теріологічного дослідження робили за допомогою стандартного стериль-но--го тампона транспортної системи "Sarstedt" (Німеччина) до лікування у пер-ше від-ві-ду-ван--ня пацієнтів і після лікування. Виділяли й іден--ти-фі-ку-вали мік-роорганізми з використанням техніки аеробного й анае-ро-б-ного куль-ти-ву-ва-ння. Для цього використовували набір живильних сере-до-вищ: для аеро-б-них і факультативних бактерій - кров'яний агар, шоколадний агар, сере-до-ви-ще Чистовича, середовище Ендо, агар Сабуро; для анаеробних бак-терій – Шед-лер агар ("Bio Merieux", Франція), агар-триптиказа соєва, агар Мюллер-Хін---то-на, середовище САР (для капноцитофагів); для грибів - агар Сабуро. Куль---ти--вування матеріалу на живильних середовищах здійснювалося у тер-мо-с--таті при t - 37 3-5 доби, анаеробних культур - у мікроанаеростатах фірми "Bio Merieux". Ідентифікацію виділених чистих культур проводили за мор-фо-ло--го-куль-туральними і біохімічними ознаками відповідно до загально-прий-ня--тих мето-дик, а також за допомогою діагностичних панелей фірми "Bio Merieux". Резуль-тати кількісного дослідження мікрофлори виражали в колоніє--утво-рю-ю--чих одиницях на 1 мл транспортного середовища - КУО/мл.

Статистичні методи. Всі отримані результати оброблялися методами математичної статистики з використанням Т-критерію Ст’юдента на персональному комп'ютері IBM PC.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведені експери-мен-таль-ні дослідження з вивчення впливу ПП "Профіпар" на тканини паро-дон-та в умовах моделювання пародонтиту в щурів показали, що її застосування сприяє нормалізації біохімічних показників у тканинах ясен і в сироватці крові. Під дією ПП "Профіпар" у тканинах пародонта визначається значне зни-ження концентрації водорозчинного білка – у 1,5 рази (р<0,05), зменшен-ня ЗПА – у 2,1 рази (р<0,02) та активності лізосомальних ферментів катеп-си-нів – у 1,75 рази (р<0,02), що вказує на протизапальні і мембранотропні влас-ти-вості препарату. Пов'язка порівняння (без біоантиоксидантів і лецитину) також проявляє протизапальну дію на тканини ясен, але менш виражену.

Встановлено також, що застосування пов'язки "Профіпар" приводить до зниження в 1,8 рази ЗПА та збільшення в 2,5 рази коефіцієнта ІТ/ЗПА (спів-відношення рівнів інгібітору трипсину до загальної протеолітичної актив--ності) у сироватці крові, що характеризує підвищення рівня неспе-ци-фіч-ної резистентності організму.

Пародонтальна пов'язка "Профіпар" має здатність гальмувати деструк-тив----но-резорбтивні процеси в пародонті, про що свідчить зниження показ-ника сту-пеня атрофії кістки альвеолярного відростка. У щурів конт-роль-ної групи цей показник склав 40,2±1,2%, тоді як в групі тварин, яким нано-сили на ясна "Про-фіпар", він склав 29,1±1,3% (р<0,001). Збіль-шен-ня активності лужної фос-фатази в кістковій тканині альвеолярного відростка з 5,06±0,4 нкат/м до 15,03±1,0 нкат/м вказує на збільшення темпу кісткоформування та інтен-сив-нос-ті кісткового обміну під дією пов'язки, що не тільки перешкоджає резорб-ції кістки альвеолярного відростка, але і сприяє регенерації кістки.

Таким чином, проведені експериментальні дослідження довели наяв-ність у ПП "Профіпар" виражених пародонтопротекторних властивостей, які обумовлені протизапальною, мембранотропною й остеотропною діями на тканини пародонта.

Радіоізотопні дослідження показали, що в яснах синтезується майже в 2 ра--зи більше мукополісахаридів, ніж в альвеолярному відростку. Під дією ПП "Про-фіпар" спостерігається накопичення радіомітки сульфату в яснах і аль-вео---лярному відростку, що свідчить про збільшення біосинтезу муко-по-лі-са-ха-ри-дів в яснах (р<0,05) і, в більшій мірі, в кістковій тканині альвеолярного від-рос-тка (р<0,01). Крім того, "Профіпар" у порівнянні з конт-роль-ною групою щурів викликала накопичення (р<0,05) радіо-актив-но-го сульфату в крові.

Дослідження 14С-гліцину після застосування ПП "Про-фі-пар" показало дос-товірне збільшення (р<0,001) включення радіомітки в крові, у тканинах ясен і альвеолярному відростку, що вказує на сприятливий вплив компо-нен-тів пов'язки на біосинтез основного білка досліджуваних тканин – колагену.

Включення 45Са в ясна і кістку альвеолярного відростка також досто-вір-но (р<0,001) підвищувалося під впливом ПП "Профіпар" у порівнянні з контрольною групою тварин і з пов'язкою порівняння, що свідчить про поси-лен-ня процесів мінералізації.

Таким чином, під впливом пародонтальної пов'язки "Про-фіпар" підси-люєть-ся біосинтез мукополісахаридів в яснах і в альвео-ляр-ному відростку, біосинтез колагену, підвищується включення радіоактивного кальцію в ясна і кіст-ку альвеолярного відростка, що доводить про можливість цілеспря-мо-ва-но-го впливу на метаболізм тканин пародонта і стимулювання процесів репа-ра-тивної регенерації.

Проведені токсикологічні дослідження нешкідливості ПП "Профіпар" показали, що розроблений препарат не виявляє токсичної дії на орга-нізм, не подразнює слизову оболонку порожнини рота, не викликає сенсибілізуючої дії, а також не містить патогенних мікроорганізмів.

На підставі вищевикладених доклінічних досліджень було отримано доз-віл Фармкомітету України на клінічну апробацію пародонтальної пов'язки "Профіпар" у хворих на генералізований пародонтит.

Проведені клінічні дослідження показали, що пародонтальна пов'язка "Профіпар" проявляє виражену лікувальну дію на тканини пародонта у хворих на генералізований пародонтит І і ІІ ступеня.

Розробка модифікованої індексної оцінки стану тканин пародонта. Для підви-щен-ня вірогідності візуального визначення ступеня запалення ясен на-ми запро-поновано об'єднати індекс РМА із пробою Шиллера-Писарева. Так, при прове-денні комплексу клінічних, лабораторних і статистичних до-с-лід-жень уста-новлені чіткі границі інтервалів для кожного ступеня тяжкості гінгівіту. Лег-кий ступінь гінгівіту відзначається в інтервалі від 0 до 0,47 бала, середній – 0,84-1,22, важкий ступінь – 1,59-3,00. Показники, розташовані на гра-ницях інтер-валів легкого і середнього, середнього і важкого ступенів, які при порів-нян--ні не мають достовірних розходжень, ми назвали "зонами ризи-ку": 1 зона ризи-ку (ЗР-1) – ризик переходу ступеня запалення з легкого в серед-ній, 2 зона ризику (ЗР-2) – ризик переходу у важкий ступінь гінгівіту. Таким чином, структура індексу РМА в нашій модифікації складається з п'яти інтервалів: три ступеня тяжкості гінгівіту (легкий, середній і важкий) і 2 зони ризику (рис. 1).

Рис. 1. Структура індексу РМА в модифікації Parma (Р) і у власній модифікації.

Для підвищення інформативності середніх значень індексу РМА (х) нами про----по-нується використовувати його одночасно з даними поширеності гінгі-ві-ту по ступені тяжкості в кожній з досліджуваних груп. Крім того, реко-мен--дується обчислювати коефіцієнт інтенсивності запалення (КІЗ) по наступній формулі:

X – Y

КІЗ = * 100 %,

Z

де Х – середнє значення індексу РМА; Y – нижня границя інтервалу, у якому знаходиться середнє значення; Z - розмір інтервалу в балах.

Чим менше коефіцієнт інтенсивності запалення, тим вище ефективність про-веденого протизапального лікування. Вищенаведену формулу викори-сто-ву-вали для обчислення коефіцієнта інтенсивності зубних відкладень (КІЗВ), а також коефіцієнта інтенсивності кровоточивості (КІК) з метою оцінки ефек-тив-ності проведеного лікування.

Аналіз динаміки змін індексної оцінки в хворих ГП І ступеня хроніч-но-го перебігу як на етапах лікування, так і в порівнянні з контрольною групою, пока-зав, що по індексу РМА (Parma) у всіх пацієнтів був виявлений гінгівіт серед-нього ступеня тяжкості. У нашій модифікації середній ступінь гінгівіту визначався у 54-55% хворих, а 45-46% відносилися до зони ризику – 2, тобто мали реальну тенденцію до переходу у важкий ступінь гінгівіту.

Після проведення професійної гігієни і застосування ПП "Профіпар" в основ-ній групі індекс РМА знизився в 5,7 рази в порівнянні з початковим рівнем. У контрольній групі цей показник знизився лише в 3,3 рази. По завер-шенню лікування показник індексу РМА в основній і контрольній групах знизився ще в 2 рази і склав 0,11 і 0,19 балів відповідно. КІЗ у контрольній групі був вище, ніж в основній, на 32%, а по закінченні курсу лікування – на 17%, тобто в пацієнтів контрольної групи зберігався ризик загострення процесу.

У процесі лікування індекс OHI-S знизився в основній групі в 3,2 рази, а в контрольній – у 2,7 рази, і досяг оцінки "задовільно". Однак, більш високий коефіцієнт інтенсивності зубних відкладень (на 11% вище) визначався в контрольній групі, що свідчить про більш сприятливі результати лікування в основній групі хворих. Після закінчення лікування індекс OHI-S знизився в 6,17 рази і досяг рівня "гарна гігієна порожнини рота". Швидкість нормалізації індексу в основній групі була в 1,5 рази вище, ніж у контрольній групі. Дуже інформативним виявився КІЗ, який склав 58% після закінчення лікування в основній групі, що свідчить про стабільність досягнутих результатів, на відміну від контрольної групи, де цей показник був на 32% вище і характеризував стан гігієни як не стабільний, готовий перейти в інтервал "задовільно".

До лікування показники індексу кровоточивості характеризувалися як "значна кровоточивість" в обох групах з коефіцієнтом інтенсивності крово-то-чивості (КІК) 22,7% в основній і 20,9% - у контрольній. По закінченні лікування індекс кровоточивості в основній групі зменшився в 2,3 рази і склав 0,16 бала при КІК – 6,67%, тобто кровоточивість ясен була практично відсутня. У контрольній групі зміни індексу носили аналогічний характер, спостерігалося зниження його рівня в 2,6 рази, а КІК склав 13,13%, що майже в 2 рази вище, ніж в основній групі.

У хворих ГП І ступеня загостреного перебігу симптоматичний гінгівіт по показнику РМА відносився до важкого ступеня. Індексна оцінка по нашій модифікації виявила у 67% пацієнтів обох груп гінгівіт важкого ступеня, в інших 33% - цей показник знаходився в зоні ризику переходу у важкий ступінь. До кінця курсу лікування у всіх 100% пацієнтів було діагностовано легкий ступінь гінгівіту з інтенсивністю запального процесу в основній групі 48,9% і 78,7% - у контрольній.

Аналіз змін індексу гігієни після закінчення лікування показав, що в основній групі стан гігієни оцінювався як "гарний" з інтенсивністю в 76%, в контрольній групі – як "задовільний" з інтенсивністю для цього інтервалу в 14,5%, тобто на 38,5% вище, ніж в основній групі.

Під час лікування індекс кровоточивості зменшився в основній групі в 5,4 рази, а в контрольній – у 3,2 рази. Коефіцієнти інтенсивності крово-то-чивості при цьому складали 21% і 42% відповідно.

Найближчі результати лікування хворих на ГП I ступеня виявилися ефективними в 100% пацієнтів як основної, так і контрольної груп, однак тривалість курсу лікування пацієнтів основної групи була на 20% коротше, ніж контрольної групи.

Курс лікування хворих ГП ІI ступеня хронічного перебігу контрольної групи був більш тривалим на 25-30%, чим основної групи. В основній групі в 16% був діагностований гінгівіт середнього ступеня тяжкості, 52% хворих мали ризик переходу гінгівіту у важкий ступінь і 32% уже мали важкий ступінь гінгівіту. Після першого етапу лікування в основній групі у всіх хворих було виявлено легкий ступінь гінгівіту. У процесі лікування ступінь запалення знижувався, по закінченні лікування в 100% хворих визначено легкий ступінь гінгівіту, зниження інтенсивності запального процесу в 3,1 рази. Під час другого етапу лікування зниження абсолютної величини індексу відбулося ще в 2,1 рази. У контрольній групі зниження тяжкості симптоматичного гінгівіту відбувалося більш повільно.

Таким чином, в обох групах у всіх 100% хворих було діагностовано лег-кий ступінь гінгівіту, показники індексу РМА в основній групі визна-ча-ли-ся в 2,5 рази краще, ніж у контрольній (р<0,01). Коефіцієнт інтенсивності запа-лення в контрольній групі в порівнянні з основною був вищим на 42,55%.

Ці дані знаходяться в прямій кореляційній залежності зі станом гігієни порож-нини рота і змінами її в процесі лікувально-гігієнічних заходів. По закін-ченні курсу лікування показники індексу OHI-S в основній (0,42 бала) і в контрольній (0,58 бала) групах відповідали "гарному" гігієнічному стану порож-нини рота. Інтенсивність зубних відкладень у контрольній групі була на 27% вище, ніж в основній, тобто лікувально-гігієнічні заходи в основній групі виявилися більш ефективними. Індекс кровоточивості за весь період ліку-вання зменшився в основній групі майже в 6 разів, а в контрольній групі – в 4 рази, що цілком відповідає клінічній ефективності проведеного ліку-ван-ня в кожній групі. Ефективність лікування хворих основної групи визначена на 30-35% вищою, ніж хворих контрольної групи, при цьому курс лікування був на 30% коротшим.

Проведене лікування хворих на ГП ІІ ступеня загостреного перебігу з використанням пародонтальної пов'язки "Профіпар" виявилося ефективним у всіх 100% пацієнтів. Протизапальний ефект проведеної терапії в основній групі був на 71,43% вище, зниження індексу кровоточивості – на 72% значне, а стан гігієни порожнини рота на 72,2% краще, ніж у контрольній групі.

Таким чином, розроблений комплекс лікувально-гігієнічних заходів вия--вився високоефективним у комплексному лікуванні ГП І, ІІ ступеня як хро-нічного, так і загостреного перебігу. Проти-запальна дія виявлялася вже після 1-2 сеансів лікування і до 4-5 сеансів клінічні результати оцінювалися як позитивні.

Віддалені результати лікування простежені через 6-8 місяців у 138 пацієнтів та через 12-14 місяців – у 114 хворих (табл. 1).

Таблиця 1 -

Віддалені результати лікування хворих на генералізований пародонтит

І і ІІ ступеня

Группа | Діагноз | через 6-8 міс. після лікування | через 12-14 міс. після лікування

Не мали потреби

у лікуванні | Потребували лікування | Не мали потреби у лікуванні |

Потребували лікування

превен-тивного | комплекс-ного | превен-тивного | комплекс-ного

Основна | Генералізований пародонтит І ст. | 37 | 37 | 5 | 12% | - | - | 14 | 35% | 24 | 60% | 2 | 5%

Генералізований пародонтит ІІ ст. | 32 | 32 | 15 | 32% | - | - | 13 | 29% | 23 | 51% | 9 | 20%

УСЬОГО | 69 | 69 | 20 | 22% | - | - | 27 | 32% | 47 | 55% | 11 | 13%

Контрольна | Генералізований пародонтит І ст. | 12 | 12 | 65 | 22% | 6 | 26% | - | - | 6 | 33% | 12 | 67%

Генералізований пародонтит ІІ ст. | 1 | 1 | 10 | 38% | 15 | 58% | - | - | - | - | 11 | 100%

УСЬОГО | 13 | 13 | 15 | 31% | 21 | 43% | - | - | 6 | 21% | 23 | 79%

За підсумками проведеного дослідження можна зробити висновок, що застосування пародонтальної пов'язки "Профіпар" дозволило досягти стій-ко-го клінічного ефекту у 95% хворих на генералізований пародонтит І ступеня та у 80% хворих на генералізований пародонтит ІІ ступеня протягом 12-14 місяців після проведеного лікування.

Використовуючи банк даних, що включав найближчі і віддалені кліні-ко-рентгенологічні дані, результати індексної оцінки стану пародонта в хво-рих ГП І і ІІ ступеня до лікування, на етапах лікування, а також у віддалений тер-мін спостереження (6-18 місяців), нами була створена математична мо-дель для оцінки ефективності проведеного лікування і прогнозування термінів ремісії для кожного пацієнта (індивідуально) - номограма, яка представлена у табл. 2.

Таблиця 2 -

Номограма визначення ефективності лікування і прогнозування термінів ремісії в хворих на генералізований пародонтит І, ІІ ступеня

Межі інтервалів

Індекса РМА, бали | 0,0-0,11 | 0,12-0,24 | 0,25-0,47

Оцінка ефективності | Висока | СЕРЕДНЯ (помірна) | задовільн.

Прогнозуємий період ремісії, міс. | 12 міс. та вище | Понад 6 міс.

(6-11) | Менше 6 міс.

Результати досліджень довели, що збіг строків ремісії, що були визна-чені нами після проведеного курсу лікування хворих, як в основній, так і в контрольній групах, із прогнозуємими, зафіксовано у 96% випадків.

Результати біохімічних досліджень показали, що після проведеного кур-су лікування генералізованого пародонтиту з застосуванням пародон-таль-ної пов'язки "Профіпар" знижується рівень перекисного окислення ліпідів і під-вищується активність антиоксидантної системи в ротовій рідині хворих, про що свідчать достовірне зменшення вмісту МДА – в 1,4 рази (р<0,005) і підви-щення активності глутатіонредуктази – в 1,5 рази (р<0,001).

Застосування ПП "Профіпар" призводить до достовірного зниження загаль-ної протеолітичної активності – в 4 рази (р<0,05), що вказує на знижен-ня інтенсивності запального процесу в ткани-нах пародонта, і активності кис-лої (у 3,6 рази – р<0,001) і лужної (у 1,2 рази) фосфатаз в ротовій рідині, що під-тверджує наявність у пов'язки виражених протизапальних і мембрано-троп-них властивостей. Місцеве застосування "Профіпару" при лікуванні хво-рих ГП викли-кає також достовірне зниження концентрації водорозчинного білка в ротовій рідині – в 1,3 рази (р<0,005), що характеризує процеси норма-лі-зації біосин-те-зу білка, відновлення проникності судинної стінки.

Бактеріологічні дослідження, проведені до і після курсу лікування ГП із використанням пов'язки "Профіпар", довели значне зни-жен-ня рівня обсіме-нін-ня пародонтальних кишень умовно-патогенними і пато-генними мікро-ор-га-нізмами і частоти виділення специфічної пародонто-па-тогенної мікрофлори. Так, після лікування зовсім не виділялися Staphylococcus auricularis, S. warneri, S. haemolyticus і S. aureus, Streptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Klebsiella pneumoniae, Fusobacterium spp., Porphyromonas gingivalis, Capnocytophaga spp. Кишкову паличку висіяли тіль-ки у 3 пацієнтів проти 8 до лікування, з концентрацією, яка не перевищує 102 –103 КУО/мл; Staphylococcus capitis – у 1 хворого з 2 раніше обстежених з рів-нем обсі-ме-нін-ня 102 КУО/мл; Prevotella spp. – у 1 хворого з рівнем обсі-ме--нін-ня 103 КУО/мл, що істотно відрізняється від аналогічних показників до ліку-вання. У 3 з 12 хворих виділили поодинокі колонії (101-102) Candida albicans, тоді як до лікування їх знайдено 105-108 КУО/мл. Стійкими до проведеного лікування були тільки патогенні дріжджові гриби Cryptococcus neoformans.

На підставі отриманих даних можна зробити висновок про виражені анти--мікробні властивості ПП "Профіпар" у відношенні основних пародонто-патогенних бактерій і дріжджових грибів роду Candida.

Таким чином, проведені експериментальні і клінічні дослідження з вивчення пародонтопротекторних ефектів нової розробленої пародонтальної пов'язки "Профіпар" показали виражену лікувально-профілактичну дію її на тканини пародонта, яка обумовлена антиоксидантними, мембранотропними, анти-мікробними, остеотропними властивостями, що дозволяє реко-мен-ду-ва-ти цей препарат для профілактики і лікування запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішен-ня актуальної наукової задачі, пов'язаної з розробкою і впровад-женням для профілактики і лікування генералізованого пародонтиту пародонтальної пов'язки "Профіпар", створеної на основі комплексу біорегуляторних речовин – біоантиоксидантів і мембранопротекторів.

1. Розроблено рецептуру і технологію виготовлення пародонтальної пов'язки "Профіпар", яка містить біоантиоксиданти (?-токоферол, ?-каротин, аскорбінову кислоту), основний компонент мембран – лецитин і антисептик широкого спектра дії – декаметоксин. Уперше в якості формоутворюючого конституєнсу пародонтальної пов'язки обрано воски ефіроолійних культур.

2. В експерименті на моделі спонтанного пародонтиту у щурів доведе-на терапевтична ефективність пародонтальної пов'язки "Профіпар", яка обумовлена її протизапальною (зниження ЗПА в яснах у 2,1 рази, у сироватці крові – у 1,8 рази), мембранотропною (зниження активності катепсинів у яснах у 1,75 рази) і остеотропною (зменшення ступеня атрофії альвеолярного відростка в 1,4 рази, зріст активності ЩФ у кістці альвеолярного відростка у 2,7 рази) діями на тканини пародонта. Встановлено, що пов'язка не токсична і не подразнює слизову оболонку порожнини рота.

3. Радіоізотопні дослідження показали, що під впливом пародонтальної пов'язки "Профіпар" підсилюється біосинтез мукополісахаридів (по вклю-чен-ню Na235SO4) і біосинтез колагену (по включенню 14С-гліцину) в яснах і в альвео-лярному відростку, підвищується включення радіоактивного кальцію (45CaCl2) в ясна і кістку альвеолярного відростка, що свідчить про можливість цілеспрямованого впливу на метаболізм тканин пародонта і стимулювання процесів репаративної регенерації.

4. Результати клінічних досліджень у динаміці лікування хворих на гене--ралізований пародонтит I, II ступеня показали виражену протизапальну дію пов'язки "Профіпар" на тканини пародонта: за індексом РМА при загост-реному перебігу ГП ефект досяг на 60%, а при хронічному – на 107% вище, ніж у контрольній групі; курс лікування – відповідно на 25,6% і 27,6% коротше. Застосування пародонтальної пов'язки "Профіпар" сприяло стійко-му клінічному ефекту