Академія педагогічних наук України

Інститут вищої освіти

ГОРЛИНСЬКИЙ Віктор Вікторович

УДК 316. 33:355.13 (477)

СИСТЕМА СОЦІАЛЬНО-МОРАЛЬНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ:

СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Спеціальність 09.00.03 -

соціальна філософія та філософія історії

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

КИЇВ-2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації НТУ України „КПІ”

Науковий керівник доктор філософських наук, професор,

Ананьїн Валерій Опанасович,

Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації НТУ України „КПІ”, кафедра

військово-гуманітарних дисциплін, начальник.

Офіційні опоненти доктор філософських наук, професор,

Темко Григорій Дмитрович,

Київський міжнародний університет,

факультет міжнародних відносин, декан.

Кандидат філософських наук, доцент,

Абрамов Володимир Іванович,

Національна академія оборони України,

кафедра теорії державного та військово-соціального управління, професор.

Провідна установа Центр гуманітарної освіти НАН України,

кафедра філософії науки та культури, м. Київ.

Захист відбудеться „_13_” березня 2003 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.456.01 в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою

01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України за адресою

01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.

Автореферат розісланий „04” лютого 2003 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філософських наук, доцент Горбунова Л.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність дослідження. Україна у сучасний період переживає глибокі трансформаційні процеси у всіх сферах суспільства, що пов’язані з вирішенням проблем зміцнення державності на правових, демократичних, гуманістичних, цивілізаційних основах і відповідною зміною світоглядних критеріїв на особистісному рівні, цінностей і ідеалів у суспільній свідомості. Функціонування цінностей в якості соціально-етичних регуляторів забезпечується відповідними інститутами, що створюють систему соціально-моральної регуляції (ССМР). Означена система обумовлює формування, розвиток, збереження, передачу соціально-економічних, політичних, соціокультурних, етнічних, екологічних, релігійних цінностей, певних норм, ідеалів, що сприяють прогресивному розвитку суспільства.

Збройні сили України, будучи невід’ємною частиною суспільства, відчувають на собі всі його проблеми, у тому числі проблему формування ціннісної системи, що відповідає об’єктивним соціально-політичним і економічним реаліям сучасності. Правовою основою формування і функціонування ССМР у Збройних силах України є Конституція України, Закони України „Про оборону України”, „Про Збройні сили України”, „Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей” та інші.

Необхідність аналізу проблеми формування, функціонування і розвитку системи соціально-моральної регуляції в Збройних силах України зумовлена об’єктивними процесами, що відбуваються в українському суспільстві і його Збройних силах та характеризуються суперечностями між старими і новими нормативно-ціннісними підсистемами, конфліктами між цінностями різних типів, зміною ціннісних парадигм, переформуванням їхньої ієрархічної структури.

Отже, актуальність дослідження зумовлена потребою у вивченні та науковому обґрунтуванні шляхів розв’язання проблеми регулювання і оптимізації соціокультурних процесів у військовій сфері в умовах трансформації ціннісної підсистеми українського соціуму. Практичне використання запропонованої концепції дозволить підвищити ефективність виховної роботи з формування морально-бойових якостей військовослужбовців, впливати на соціальні процеси в армії, сприяти розв’язанню соціальних проблем у військових колективах.

Ступінь розробленості проблеми. Проблема формування, функціонування і розвитку ССМР своїми коренями заглиблюється в історію становлення світової соціально-філософської й етичної думки, коли вимоги, пропонвані до поведінки членів суспільства проголошувалися і фіксувалися в якості соціальних і етичних норм. (Заповіді “Старого Заповіту”, Давньоєгипетська “Книга мертвих”, Староіндійські “Закони Ману”, п’ятикнижжя стародавнього Китаю “У-цзин”). Соціально-етична система знань розглядалася з позицій її регулятивної функції, як нормативна система і практична філософія. Кожен історичний етап розвитку соціальної філософії характеризувався збільшенням нових знань про ті чи інші елементи, механізми, закономірності соціально-моральної регуляції суспільства. Але у якості цілісної функціонуючої системи у суспільстві і армії досліджувана проблема знайшла своє відображення вперше.

Найбільш глибокі дослідження формування механізмів соціально-моральної регуляції здійснювали в 70 – 80-і роки філософи колишнього Радянського Союзу С.Анісімов, Л.Архангельський, М.Афанасьєв, Н.Афанасьєва, В.Бакштановский, В.Блюмкін, Д.Волкогонов, О.Гусейнов, В.Даниленко, О.Дробницький, А.Здравомислов, Е.Золотухіна-Аболіна, М.Каган, О.Леонтьєв, В.Саготовський, О.Спіркін, А.Титаренко, В.Ядов та інші.

Процеси формування і функціонування ідеалів, цінностей, норм як світоглядних і духовних основ і соціальних регуляторів аналізували у своїх роботах українські вчені В.Андрущенко, М.Горлач, Г.Горак, В.Горський, Є.Бистрицький, І.Бичко, А.Колодний, Н.Костенко, С.Кримський, А.Лой, В.Лях, В.Малахов, М.Михальченко, М.Мокляк, І.Надольний, О.Новіков, В.Пазенок, В.Табачковський, Г.Темко, В.Шинкарук та інші.

Вивченню закономірностей формування ідеалу, його соціальної ролі і моральних функцій присвятили свої праці А.Бакрадзе, М.Гапочка, В.Доля, Е.Дулуман, В.Заблоцький, Н.Красняков, И.Кривелєв, В.Нікітін, Е.Осинчук, Н.Рудницька, В.Сіверс, В.Сохань, В.Танчер, В.Тимофєєв, Т.Тимофєєв, О.Цілин, В.Шердаков, А.Яценко. Регулятивну роль соціальних норм досліджували Г.Балл, М.Бобнева, О.Заздравнова, А.Івин, Е.Пеньків, А.Ручка, Б.Урванцев, Т.Чайка та інші.

Проблеми формування ціннісних орієнтацій в умовах трансформації українського суспільства були досліджені в роботах Л.Ази, В.Андрущенка, В.Барановського, М.Головатого, В.Корженка, В.Корнієнка, М.Кравченка, В.Кременя, Л.Кривеги, М.Лукашевича, А.Маковецького, М.Михальченка, М.Мокляка, М.Міщенка, Б.Новікова, Г.Піреєва, М.Пірен, М.Поповича, С.Пролеєва, О.Разумцева, М.Фурси,.

Соціально-психологічний механізм і педагогічні умови детермінації соціально-моральної поведінки найбільше ґрунтовно проаналізовані у працях К.Абульханової, П.Анохіна, В.Асєєва, М.Бахтина, Н.Дем’яненко, І.Кона, О.Леонтьєва, І.Левикіна, В.Козакова, Н.Крутова, Б.Ніколаічева, Г.Онкович, В.Пилипенка, С.Рубенштейна, В.Тихоновича, Д.Узнадзе, А.Уледова, В.Ядова.

Соціально-філософські і соціально-психологічні аспекти формування особистості військовослужбовця Збройних сил України , роль ідеалів і цінностей знайшли відображення в роботах В.Абрамова, В.Ананьїна, Е.Афоніна, В.Барановського, О.Бодрука, М.Варій, В.Галєєва, А.Зачепи, В.Мандрагелі, В.Муляви, А.Папикяна, О.Разумцева, С.Соколова, Г.Темка, М.Требина, Ю.Яременка й інших.

Аналіз розглянутої літератури дозволив автору сформулювати висновки щодо ступеня розробленості проблеми.

По-перше, у соціально-філософській і етичній літературі на цей час фундаментально розроблені елементи соціально-морального механізму регуляції поведінки, його соціально-психологічні детермінанти. Це створює поле для систематизації і синтезу отриманих у цій області знань, досягнення системного бачення досліджуваної проблеми, виявлення її закономірних зв’язків.

По-друге, у вітчизняній соціально-філософській думці останнє десятиріччя розробляється проблема особливостей формування і функціонування соціально-моральних регуляторів в умовах трансформації українського суспільства в соціальній, економічній, політичній і духовній сферах. Систематизація цих знань дозволяє визначити основне русло теоретичних проблем, виявити визначальні тенденції у формуванні ціннісної системи сучасного українського суспільства, екстраполювати ці тенденції, з урахуванням специфіки життєдіяльності армії, на свідомість військовослужбовців Збройних сил України .

По-третє, одним з важливих напрямків теоретичних досліджень є вивчення механізму соціально-моральної регуляції в Збройних силах України, проблеми розвитку певного світогляду військовослужбовців, факторів, що впливають на морально-психологічний стан військ, формування ціннісних систем військовослужбовців. Системне бачення цих проблем дозволить сформувати комплексний підхід у визначенні основних напрямків виховної роботи з воїнами і сформулювати рекомендації з їхнього впровадження.

Виявлений рівень розробленості проблеми на основі аналізу наукових праць вітчизняних і закордонних дослідників, а також соціальна потреба у її філософському осмисленні надали можливості автору визначити об’єкт і предмет дослідження.

Об’єктом наукового аналізу дисертації є соціальні і духовні процеси у Збройних силах України.

Предметом дисертаційного дослідження є процес формування, функціонування і розвитку системи соціально-моральної регуляції у Збройних силах України в сучасних умовах.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні соціально-філософської концепції системи соціально-моральної регуляції, що базується на розумінні її як універсального феномена соціального буття, розгортання її сутності, змісту, закономірностей формування, функціонування і розвитку, розкриття механізмів соціальної регуляції і особливостей їх функціонування в Збройних силах України.

Досягнення означеної мети припускає рішення наступних дослідницьких завдань:

- розробку концептуальних методологічних і теоретичних основ дослідження феномена ССМР в армії.

- розкриття сутності і змісту структурних елементів ССМР, визначення закономірностей її формування, функціонування і розвитку;

- виявлення основних тенденцій розвитку ССМР в українському суспільстві й армії, вивчення механізму її впливу на життєдіяльність армії і вироблення відповідних рекомендацій для підвищення ефективності соціально-психологічної та виховної роботи з військовослужбовцями.

Теоретико-методологічною й емпіричною основою дисертації є праці класиків світової і вітчизняної філософії, опубліковані в останні роки соціально-філософські праці українських вчених, у яких розглядаються філософсько-соціологічні проблеми формування людини, суспільної свідомості, менталітету українського народу. Це роботи В.Андрущенка, А.Горак, В.Горського, І.Бичка, Є.Бистрицького, С.Кримського, М.Михальченка, М.Мокляка, І.Надольного, М.Поповича, В.Табачковського, Г.Темка, В.Шинкарука, Л.Шкляра та інших.

Методологічною основою дослідження є методологія соціально-філософського дослідження, системний, діяльнісний й аксеологічний підходи, структурно-функціональний аналіз, відповідні загальнонаукові методи пізнання і інші гносеологічні засоби.

Емпіричною базою дослідження є результати соціологічних досліджень вчених Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди, Інституту соціології НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України і інших організацій.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше розроблено й обґрунтовано соціально-філософську концепцію ССМР, яка відображує процеси соціально-моральної регуляції в українському суспільстві і у Збройних силах у виді цілісної системи, що формується і розвивається згідно загально-соціальних і специфічних закономірностей та функціонує на підставі соціальних норм, цінностей та ідеалів.

В дисертації сформульовано низку положень, що конкретизують наукову новизну дослідження і виносяться на захист:

- обґрунтовано методологічні основи соціально-філософського аналізу процесу соціально-моральної регуляції на підставі синтезу філософських, соціально-філософських, загальнонаукових принципів, методів, підходів дослідження, які визначають внутрішню логіку розвитку знання про ССМР;

- сформульовано визначення ССМР, сутність якої являє собою систему соціальних суб’єктів, соціальних зв’язків, інститутів, нормативно-ціннісних підсистем, що виконують функцію соціально-моральної регуляції життєдіяльності Збройних сил, розкрито зміст системи як сукупності соціальних регуляторів ідейно-теоретичного, соціально-психологічного, соціокультурного і соціально-діяльнісного вимірів, функціонуючих на терені військово-соціальної діяльності

- виявлено і уточнено закономірності формування, функціонування і розвитку ССМР в армії, провідними з яких є залежність від соціально-політичної, економічної, духовної та воєнної сфер життя суспільства

- уточнено механізм перетворення соціально-моральних норм, цінностей та ідеалів у лінію поведінки, спосіб життя і життєвий шлях особистості військовослужбовця, основою якого є організаційна і функціональна єдність соціальних регуляторів, соціальних суб’єктів, форм практичної діяльності та специфічних форм суспільних відносин в умовах військової служби

- розкрито основні тенденції розвитку ССМР в українському суспільстві і армії, які характеризуються структурними змінами у ціннісній підсистемі суспільства, конфліктами між цінностями різних типів, протиріччям між старими і новими нормативно-ціннісними підсистемами у всіх царинах життєдіяльності суспільства і його Збройних сил. Означено, що стабілізуючим чинником гармонічного розв’язання суперечностей між нормативно-ціннісними підсистемами у сучасному суспільстві і армії є загальнолюдські духовно-моральні цінності.

- визначено шляхи ефективного використання нормативно-ціннісних регуляторів ССМР на підставі комплексного підходу у вихованні військовослужбовців.

Теоретичне і практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що результати дослідження становлять певне методологічне підґрунтя для подальшого поглибленого дослідження соціальних процесів у військовому середовищі, шляхів оптимізації механізмів соціальної регуляції в Збройних силах України.

Пропозиції, що сформульовані у дисертації можуть бути використані для оптимізації соціального управління, розв’язання соціальних проблем у військовому середовищі, підвищення ефективності виховної роботи в Збройних силах України.

Висновки та рекомендації дисертації можуть бути безпосередньо застосовані в навчальному процесі при викладанні окремих тем з філософії, соціальної філософії, загальної і воєнної соціології, у спеціальних і авторських курсах.

Апробація результатів дослідження. Головний зміст і висновки дослідження було викладено автором у чотирнадцятьох наукових публікаціях, три з яких є фаховими. Основні положення дисертації обговорювались на засіданнях, теоретичних і методичних семінарах кафедри соціально-гуманітарних наук і засіданні вченої ради Київського військового інституту управління і зв’язку. Окремі аспекти дисертації виголошені на міжнародних, всеукраїнських, вузівських наукових і науково-практичних конференціях у яких брав участь автор: “Українська еліта та її роль в державотворенні”, травень, 2000 р., Київ “Система військової освіти як школа виховання української військової інтелігенції”, травень, 2001 р., Київ “Дні науки Філософського факультету КНУ ім. Тараса Шевченка – 2002”, квітень, 2002 р., Київ “Екологія. Людина. Суспільство”, травень, 2002 р., Київ “Крок у майбутнє”, травень, 2002 р., Київ науково-практичних конференціях і зборах професорсько-викладацького складу Київського військового інституту управління і зв’язку, 1999 – 2001 роки. Ідеї і теоретичні положення дисертації апробовані в курсах лекцій з філософії, соціології, релігієзнавства. Окремі поняття, уточнені категорії, визначення було апробовано в Словнику-довіднику воєнних понять та категорій з суспільних наук, що розрахований на викладачів, слухачів, курсантів, студентів військових навчальних закладів Міністерства оборони України. Матеріали дослідження використовувалися дисертантом під час навчальних занять з гуманітарної підготовки особового складу військового інституту. Окремі ідеї дисертації були застосовані офіцерами-слухачами та курсантами інституту для підготовки рефератів у військово-науковому товаристві, а також в організації виховної роботи у військовому інституті.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація була виконана у контексті планової теми кафедри соціально-гуманітарних наук Київського військового інституту управління і зв’язку та військово-гуманітарної кафедри Військового інституту телекомунікацій та інформатизації НТУ України “КПІ”, відповідно до тематичного плану наукових досліджень цього інституту. Дисертаційне дослідження зв’язано з розробкою тем науково-дослідної роботи в галузі “соціальних проблем і психології взаємин у військових колективах, військового навчання і виховання”, а також дослідженням проблем “морально-психологічного забезпечення життєдіяльності та застосування військ (сил), зміцнення військової дисципліни, удосконалення теорії військового навчання та виховання” (Накази Міністра оборони України № 154 від 07.05.1997 р. № 90 від 04.04.2000 р.).

Структура дослідження. Поставлені завдання дослідження визначили його логіку і структуру. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел, що включає 168 найменувань. Повний обсяг дисертації становить 179 сторінок, з них 164 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, з’ясовано стан та рівень наукового опрацювання проблеми, визначено мету, основні завдання, об’єкт і предмет дослідження, окреслені методологічні засади дослідження, сформульовані положення, що становлять наукову новизну і виносяться на захист, розкрито теоретичне і практичне значення роботи, вказуються форми апробації результатів дослідження, структура та обсяг дисертації.

У першому розділі “Методологічні основи дослідження системи соціально-моральної регуляції в суспільстві та армії” визначаються вихідні методологічні посилання щодо аналізу феномену, а також сутність, зміст, структура, закономірності формування, функціонування і розвитку ССМР та її функції. В загальному теоретичному плані простежуються генеза та розвиток цього явища в суспільно-історичному процесі, особливості його прояву в армійських умовах. Теоретичну основу розробки методології дослідження процесів в соціально-моральній регуляції склали класичні праці Г.Гегеля, Ф.Бекона, І.Канта, К.Маркса, філософські роботи П.Алексєєва, В.Андрущенка, С.Анісімова, Л.Архангельського, В.Афанасьєва, І.Бичка, Г.Горак, О.Дробницького, Є.Ільєнкова, Б.Кедрова, А.Конверського, П.Копніна, С.Кримського, В.Малахова, М.Михальченка, І.Надольного, Л.Науменка, Б.Новикова, М.Поповича, С.Пролєєва, З.Оруджева, Є.Пенькова, А.Ручки, А.Шептуліна, В.Шинкарука та інших. Концептуальною методологічною підставою дослідження феномену процесів соціальної регуляції у суспільстві і Збройних силах є системний підхід, якій втілює у собі комплекс ідей теорії діалектики, розробленої Г.Гегелем, системно-діалектичний метод К.Маркса, розвинений і узагальнений у працях сучасної філософії, структурно-функціональний аналіз, аксеологічний підхід. Системне дослідження процесів соціально-моральної регуляції суспільства і армії було проведено на підставі принципів єдності соціально-історичного і логічного аналізу, об’єктивного і суб’єктивного, кількісно-якісного аналізу, принципів розгляду процесів соціальної регуляції у взаємозв’язку, детермінаційної обумовленості, розвитку, всебічності розгляду предмета дослідження, який був реалізований автором у системі категорій діалектики, що відбивають універсальні зв’язки буття.

Процеси соціально-моральної регуляції в армії розглядаються як підсистема ССМР суспільства, яка формується на підставі соціальної структури і функціонує відповідно до нормативно-ціннісної системи українського соціуму. Сукупність соціальних регуляторів, що забезпечують соціальний і моральний характер вчинку, поведінки військовослужбовця, слугує основою формування механізму соціально-моральної регуляції в Збройних силах . Дослідження процесів соціальної регуляції дало можливість визначити зміст ССМР як стійку сукупність усіх складових її елементів, підсистем, рівнів, що виконують функцію соціально-моральної регуляції в суспільстві і армії. У розділі обґрунтовано підхід, згідно якого елементи системи розташовані на чотирьох основних рівнях: ідейно-теоретичному (абстрактно-логічному), соціально-культурному, соціально-психологічному, соціально-діяльнісному, зміст яких розкрито у другому розділі дисертації.

Аналіз структури ССМР дозволив автору виявити найбільш стійкі, об’єктивні, сутнісні зв’язки, що визначають закономірності системи, провідними з яких є залежність від соціально-політичної, економічної, духовної та військової сфери життя суспільства.

Відповідно до принципу кількісно-якісного аналізу, у розділі були дослідженні властивості системи соціально-моральної регуляції, що характеризують її якісну визначеність. До специфічних властивостей системи соціально-моральної регуляції в Збройних силах України належать авторитарність, субординованість, ієрархічність відносин, жорстка регламентованість нормативно-ціннісної і стимулюючої систем, відносна замкнутість і корпоративність. У розділі конкретизується функції ССМР в армії. Поряд з основною функцією – соціально-моральної регуляції відносин, у дисертації зазначаються такі: відбір, накопичення, збереження та трансляція норм, цінностей і ідеалів, закріплених у військових традиціях, звичаях, обрядах та інших соціокультурних утвореннях; формування моральної, громадянської свідомості військовослужбовців; привнесення морального початку в економічні, політичні, наукові, інформаційні, технічні, освітні, військові і інші ціннісні орієнтації; створення умов соціалізації, адаптації і мотивації соціально-морального поводження особистості у військових колективах; корегування соціального поводження; сенсоутворююча, консолідуюча, соціально-захисна, культуротворча функції та ін.

Методологічний аналіз процесу соціальної регуляції дав змогу сформулювати розгорнуте визначення предмету дисертаційного дослідження. Система соціально-моральної регуляції – це історично складена, організована сукупність соціокультурних зв’язків, соціальних суб’єктів, інститутів, нормативно-ціннісних підсистем, відповідних соціально-психологічних регуляторів, що утворюють стійку соціокультурну цілісність, яка функціонує та розвивається відповідно до загальних соціальних і специфічних закономірностей і виконує функцію упорядкування та регулювання соціальних відносин, підтримання соціальної рівноваги у військовій сфері, загального поступу суспільства. Образно кажучи, ССМР складає ядро соціокультурних основ цивілізаційного розвитку суспільства, морального-психологічного стану армії.

У другому розділі “ Система соціально-моральної регуляції в Збройних силах України: динаміка формування і особливості функціонування” зроблено докладний аналіз соціально-моральних регуляторів у змістовному і функціональному плані у взаємозв’язку з особливостями їх прояву в армійських умовах. Вихідною основою як формування системи, так і її дослідження є елементи соціально-культурного рівня системи у їх детермінаційной взаємозалежності з елементами інших рівнів, які на ґрунті загального функціонального призначення створюють соціокультурні механізми функціонування норм, цінностей та ідеалів.

Соціально-моральні норми у сукупності з відповідними соціальними регуляторами формують механізм нормативної регуляції життєдіяльності суспільства і армії. Підґрунтям формування цього механізму є потреби, які виконують мотиваційну роль нормативної поведінки. Легітимація й актуалізація соціально-етичних та військово-специфічних потреб виводить їх на рівень соціально-моральних норм суспільства і армії.

На соціально-культурному рівні нормативного механізму соціально-моральні норми виступають як основний його елемент, соціальний регулятор поведінки. Формами існування соціально-моральних норм є звичаї, кодекси поведінки, професійні етикети, статути, закони. На ідейно-теоретичному (абстрактно-логічному) рівні, норми відбиваються у формі суджень, умовиводів, соціально-етичних вимог, які приймають характер стереотипів мислення – стандартів світосприймання і ставлення військовослужбовців до соціальних норм і цінностей, а також суспільної думки. На соціально-психологічному рівні механізму соціально-моральні норми закріплюються у свідомості і функціонують у якості елементарних фіксованих установок поведінки, що виконують роль соціальних стандартів поводження в умовах військово-службової діяльності. Об’єктивація соціально-моральних норм, їхнє втілення в реальні дії військовослужбовців відбувається безпосередньо на соціально-діяльнісному рівні механізму нормативної регуляції у формі соціально-морального вчинку.

Важливою складовою механізму формування і функціонування соціально-моральних норм у суспільстві й армії є соціально-рольовий статус військовослужбовця, що трансформує об’єктивні умови соціальної позиції суб’єкта в нормативну систему його життєдіяльності. Відбиттям і наслідком соціально-нормативної діяльності в Збройних силах є, у першу чергу, рівень військової дисципліни. Оцінка стану військової дисципліни є невід’ємним елементом системи соціального контролю в механізмі реалізації соціально-моральних норм в армії. Відмінною рисою й особливістю соціально-професійного нормативного регулювання в Збройних силах України є легітимізований моральний характер вимог військової дисципліни, що відбитий у Дисциплінарному статуті.

Проведений у розділі змістовний аналіз основних елементів ціннісного блоку системи соціально-моральної регуляції , на думку автора дисертації, дозволяє схарактеризувати соціальний механізм функціонування соціально-моральних цінностей в житті суспільства та армії. В якості значних для суспільства явищ цінності функціонують на соціально-культурному рівні системи соціально-моральної регуляції суспільства. Вони стають провідним елементом системи, коли набувають характеру особистісних та групових ціннісних орієнтацій. Функції відбору, накопичення, збереження та передачі цінностей здійснюють військові традиції в таких своїх основних формах як обряди, ритуали, церемонії та частково звичаї. На ідейно-теоретичному рівні цінності відображаються в якості вивідних теоретичних знань про соціально-значимі явища у різноманітних сферах життєдіяльності суспільства, що закріплюються у виді соціально-етичних категорій, принципів, у певних формах суспільної свідомості. На соціально-психологічному рівні системи соціально-моральні цінності, ціннісні орієнтації формують соціальні інтереси та соціально-психологічні установки на їх досягнення, котрі орієнтують військовослужбовця, соціальну групу на відповідні дії по засвоєнню соціально значимих об’єктів.

Реалізація цінностей в житті окремої особи чи соціальної спільноти здійснюється на соціально-діяльнісному рівні системи соціально-моральної регуляції, де вони виступають регуляторами життєдіяльності військовослужбовців, являючись одночасно критеріями оцінки дійсності та ціннісними орієнтирами довготривалого характеру. Цінності набувають характеру джерела сенсоутворюючої основи життєдіяльності і сумісно з іншими факторами формують спосіб життя військовослужбовця, який визначається як система типових видів життєдіяльності (військово-службової, військово-соціальної, військово-наукової, учбової, побутової та ін.) військовослужбовця, обумовлених його ціннісними орієнтаціями, соціально-ролевим статусом та умовами військової служби.

Основна форма, в якій функціонують цінності, є ідеал. Ідеал є важливим соціально-моральним регулятором, що в сукупності з іншими елементами системи утворює відповідний механізм функціонування. Військовий ідеал, що розглядається в якості значної життєвої мети військовослужбовця, на думку автора дисертації, являє собою інтегральне духовне утворення сукупності ціннісних орієнтацій, морально-бойових та професійних якостей воїна, який дозволяє максимально реалізувати свої можливості на самому високому військово-професійному рівні. Відображенням ідеалів на ідейно-теоретичному рівні системи є домінуюча соціально-етична ідея чи їх сукупність. Ідеї, які відображують корінні інтереси народу України зі збереження безпеки держави, слугують визначальними факторами формування військових ідеалів.

Уявлення про ідеал, про сенс життя, які формуються суспільною свідомістю, стають реальною соціальною силою лише тоді, коли перетворюються в переконливість людей. Переконання є провідним, соціальним регулятором механізму функціонування ідеалів на соціально-психологічному рівні ССМР в армії. Переконання воїна в єдності з соціальними інтересами та потребами, ціннісними орієнтаціями складають головні мотиви його вчинків. Вони забезпечують спрямованість особистості воїна, усвідомлення ідеалів як головних визначальних цілей соціальної та службової діяльності, орієнтують на глибоке пізнання явищ війни та військової справи. На соціально-діяльному рівні системи ідеали реалізуються у формі життєвого шляху на основі об’єктивації сенсу життя. При цьому необхідно враховувати, що поняття життєвого шляху містить в знятому вигляді соціальну позицію особи, відображену в лінії поведінки та принципах, що вона сповідає, образ життя індивіда. У житті індивіда ідеали і вищі цінності визначають сенс його існування, з якого випливає вся мотивація даного суб’єкта.

Таким чином, як висновок необхідно відмітити, що проблема формування ССМР в армії вимагає від керівництва, органів виховної роботи не стільки модернізації форм виховання особового складу, скільки продуманої творчої діяльності по формуванню логічної основи змістовного характеру виховного процесу з врахуванням наповнення цілеспрямованим змістом всіх елементів системи, включення механізму реалізації нормативно-ціннісної системи до плану життєдіяльності Збройних сил України .

Третій розділ „Основні тенденції розвитку системи соціально-моральної регуляції у Збройних силах України” являє собою розгорнутий аналіз динаміки соціокультурних процесів, що відбуваються в українському суспільстві, на підставі якого виявлено основні тенденції змін у нормативно-ціннісній підсистеми у сфері військової діяльності.

Проблема впливу трансформаційних процесів суспільства на нормативно-ціннісну сферу світогляду та суспільної свідомості має певні традиції аналізу в західній соціології, психології та соціальної філософії. Її розробляли такі видатні вчені, як Е.Дюркгейм, М.Вебер, В.Томас, Ф.Знанецький, Т.Парсонс, У.Ростоу, Дж.Мід та інші. Дана проблема в останні десятиріччя з різних позицій розглядалася в працях вітчизняних вчених Л.Ази, В.Ананьїна, В.Андрушенка, Е.Афоніна, В.Бакірова, В.Барановського, І.Бичка, Г.Горак, М.Горлача, В.Горського, А.Колодного, В.Кременя, С.Кримського, А.Маковецького, М.Михальченка, М.Мокляка, І.Надольного, Б.Новікова, С.Пролєєва, М.Поповича, О.Разумцева, А.Ручки, Г.Темка, В.Шинкарука, П.Яроцького та інших.

Реформування армії, поетапний перехід на професійну основу, виконання миротворчих функцій, обумовлюють, трансформацію її нормативно-ціннісної системи. Для системи соціально-моральної регуляції Збройних сил, яка є підсистемою українського суспільства, характерні ті ж тенденції що і для всієї системи, на які накладає відбиток специфічність завдань, що виконує армія, умови військової життєдіяльності.

На основі методологічного аналізу у розділі обґрунтовано підхід, відповідно до якого основні тенденції розвитку нормативно-ціннісної системи сучасного українського суспільства і його Збройних сил визначаються трансформаційними процесами у всіх його сферах, які пов’язані з розв’язанням завдання зміцнення державності на правових, демократичних, гуманітарно-екологічних, цивілізаційних засадах.

Предметом дослідження у розділі є зміни у соціально-моральних нормах ціннісних орієнтаціях, ідеалах та відповідних соціальних регуляторах ССМР у таких царинах життєдіяльності суспільства і армії як соціально-політична, економічна, інформаційна, етнокультурна, релігійна, екологічна.

Аналіз соціокультурних процесів в основних сферах українського суспільства дозволив автору визначити тенденції, що притаманні змінам у нормативно-ціннісній системі. По-перше, це відродження і актуалізація традиційних, духовних цінностей в житті армії, що історично склалися і визначають ментальність етноконфесійних спільностей України і сприяють самоідентифікації нації. По-друге, це впровадження в життя Збройних сил цінностей і ідеалів західноєвропейського способу життя, що визначаються як засади цивілізованого світу і сприяють інтеграції України у спільність розвинутих держав світу. По-третє, збереження у свідомості старших поколінь соціально-моральних цінностей, що були сформовані за часи радянської влади. Ці процеси відбуваються в умовах впливу як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників і мають як позитивні, так і негативні наслідки.

На думку автора, стабільність нормативно-ціннісної системи суспільства забезпечується її наступністю, що виявляється в утриманні позитивних ідеалів і цінностей загальнолюдського характеру, які є зв’язуючою ланкою у вихованні поколінь. Знання цих тенденцій, урахування в формуванні соціальної і культурної політики, в управлінській сфері, у виховній роботі з військовослужбовцями буде сприяти гармонійному розв’язанню соціальних протиріч, а також підвищенню ефективності використання соціально-моральних регуляторів у життєдіяльності Збройних сил України .

ВИСНОВКИ

У висновках проведене теоретичне узагальнення вирішення наукової задачі дисертаційного дослідження. Результати проведеної роботи дають підстави вважати, що розроблена методологічна програма відповідає головним завданням дослідження, висунута гіпотеза підтверджується, визначенні завдання і наукова задача в цілому розв’язані, мета дисертаційного дослідження досягнута.

Методологічний аналіз ССМР дозволив розкрити реальні закономірності формування, функціонування і розвитку системи соціально-моральної регуляції суспільства і армії, провести її онтологічний, гносеологічний і прогностичний аналіз, виявити систему реальних зв’язків і детермінацій, обґрунтувати систему суперечностей, що лежать в основі механізмів соціальної регуляції, визначити зміст і спрямованість розвитку ССМР в українському суспільстві і його Збройних силах . Дослідження механізмів функціонування ССМР дозволило визначити важливі умови оптимізації цього процесу у Збройних силах , окреслити шляхи підвищення ефективності застосування соціально-моральних регуляторів у соціально-управлінській і виховній діяльності у військах.

У дисертації запропоновано низку практичних рекомендацій. По-перше, доцільно розробити цілеспрямовану комплексну програму вивчення функціонування механізмів ССМР в Збройних силах в умовах їх реформування, яка повинна включати: теоретичні дослідження проблеми в різних галузях науки; проведення системних військово-соціологічних досліджень, що спрямовані на вивчення реально існуючих соціальних норм, ціннісних орієнтацій, ідеалів і відповідних потреб, мотивів, установлень, стереотипів і інших соціальних регуляторів, які належать всім соціальним групам військовослужбовців; вивчення впливу цих регуляторів на соціальні процеси і морально-психологічний стан військовослужбовців в умовах виконання бойових і навчально-бойових завдань; розробку технології використання механізму соціально-моральної регуляції в соціальному управлінні військовими колективами. По-друге, на підставі проведених досліджень сформувати оптимальну модель ССМР армії, яка була б гармонійно включена у соціальну структуру українського суспільства і відповідала сучасним вимогам до особистості військовослужбовця з урахуванням усіх чинників формування її морально-психологічних і бойових якостей. По-третє, провести емпіричну апробацію оптимальної моделі ССМР, технології її впровадження і використання у військово-соціальному управлінні в умовах виконання навчально-бойових завдань, миротворчих і гуманітарних операцій, повсякденної життєдіяльності військ.

Здійснений соціально-філософський аналіз системи соціально-моральної регуляції в Збройних силах України свідчить про можливість використання матеріалів дисертації з метою оптимізації соціального управління військовими колективами, вироблення ефективної військово-соціальної політики, що сприятиме розв’язанню наявних соціальних проблем у військах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Горлинський В.В. Духовні засади суспільства і еліта: процеси, динаміка, тенденції // Українська еліта та її роль в державотворенні: Зб. наук. праць УАДУ при Президентові України – № 1’2.– К., 2000. – С. 174–178.

2. Горлинський В.В. Тенденції розвитку нормативно-ціннісної системи соціально-політичної сфери суспільства і армії // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. – Вип. 27. – К. : Український Центр духовної культури, 2002. – С. 229–235.

3. Горлинський В.В. Соціальний механізм нормативної регуляції в українському суспільстві і його Збройних силах // Мультиверсум. Філосовський альманах: Зб. наук. праць. – Вип. 28.– К.,2002.– С. 166–167.

4. Горлинський В.В. Динаміка соціокультурних процесів в українському соціумі та в армії // Мультивірсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць – Вип. 29. – К., 2002. – С. 204–213

5. Горлинський В. В. Проблеми формування системи моральної регуляції в суспільстві та Збройних силах України // Суспільство. Держава. Армія: Зб. наук. праць. – Вип. 2. – К.: КВІУЗ, 1999. – С. 100–108.

6. Горлинський В.В. Збройні Сили та релігія: діалог етичних ціннісних систем // Суспільство. Держава. Армія: Зб. наук. праць. – Вип. 3. – К.: НАН України Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди, МО України КВІУЗ, 2000. – С. 4–12.

7. Горлинський В.В. Роль еліти у формуванні духовних засад суспільства і його армії. // Суспільство. Держава. Армія: Зб. наук. праць. – Вип. 3. – К., 2000. – С. 70–74.

8. Горлинський В.В. Трансформації світоглядних критеріїв військовослужбовців в умовах соціально-перехідного суспільства // Суспільство. Держава. Армія: Зб. наук. праць. – Вип. 4. – К., 2002. – С. 3–18.

9. Горлинський В.В. Релігієзнавство. Курс лекцій. – К.: КВІУЗ, 2000. – 148с.

10. Горлинський В.В. Армія і релігія. Духовність особистості воїна. Ідеал воїнський. Ментальність військова. Соціальні норми військовослужбовця. Статус соціальний військовослужбовця. Церква і Збройні сили України ( соціально-етичний аспект ). Цінності військової служби // Словник-довідник воєнних понять та категорій: Суспільні науки – К.: ВІТІ НТУУ “КПІ “ , 2001. – С. 9–13, 46, 56, 65–66, 111–113.

11. Горлинський В.В. Проблеми легітимації релігійних етичних цінностей у вихованні військовослужбовців // Віра і честь. – 2001. – № 1. – С. 21–26.

12. Горлинський В.В. Основні тенденції розвитку нормативно-ціннісної системи у Збройних силах України. // Вісник. Філософія. Політологія. – Вип. 42–45. – К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2002 – С. 64–65.

13. Горлинський В.В. Формування системи соціальної регуляції екологічних відносин у суспільстві і армії // Екологія. Людина. Суспільство: Зб. тез. доповідей V міжнародної науково-практичної конференції. – К.: “Політехніка”, 2002. – С. 219–221.

14. Горлинський В.В. Методологічні основи дослідження духовних явищ і процесів суспільства // Крок у майбутнє. Тези доповідей ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції – К.: “Політехніка”, 2002. – С.153.

АНОТАЦІЇ

Горлинський В.В. Система соціально-моральної регуляції у Збройних силах України: соціально-філософський аналіз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. Інститут вищої освіти Академії педагогічних наук України. Київ, 2003.

У дисертації розроблено та науково обґрунтовано соціально-філософську концепцію системи соціально-моральної регуляції у Збройних силах України, яка функціонує в умовах сучасного українського соціуму. На підставі теоретичного аналізу розкрито зміст досліджуваної системи, ядром якої є нормативно-ціннісна підсистема суспільства та його армії. У роботі визначені основні тенденції розвитку системи, умови оптимізації, шляхи підвищення ефективності її використання в соціально-управлінській і виховній діяльності військових кадрів. Зазначено, що інтегрованим підсумком функціонування системи соціально-моральної регуляції в Збройних силах є рівень військової дисципліни та морально-психологічний стан військ.

Ключові слова: соціальна система, духовний процес, соціально-моральна регуляція, соціальний механізм, норма, цінність, ідеал, життєдіяльність, особистість, військовослужбовець.

Горлинский В.В. Система социально-нравственной регуляции в Вооружённых силах Украины: социально-философский анализ. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 – социальная философия и философия истории. Институт высшего образования АПН Украины. Киев, 2003.

В диссертации разработана и научно обоснована социально-философская концепция системы социально-нравственной регуляции в Вооружённых Силах Украины, функционирующей в условиях современного украинского социума. Отмечается, что основой формирования многоуровневой системы регуляции выступает объективная система социокультурных связей и отношений общества и армии. В результате методологического анализа выявлена группа диалектических противоречий, являющаяся источником развития системы и обусловливающая функционирование механизма социальной регуляции. Осуществлен анализ закономерностей формирования, функционирования и развития исследуемой системы, основу которых составляют устойчивые, сущностные зависимости социально-политического, экономического, социокультурного и военно-социального характера. Анализируются функции системы социально-нравственной регуляции жизнедеятельности вооруженных сил.

В работе раскрывается содержание исследуемой системы, ядром которой выступает нормативно-ценностная подсистема общества и армии, анализируется содержание и функции основных социально-нравственных регуляторов, формирующихся на основе доминирующих норм, ценностей и идеалов во всех важнейших сферах жизнедеятельности общества. Показаны роль и место в анализируемой системе социально-психологических регуляторов: мотивов, убеждений, установок, стереотипов, отношений, принципов, интересов, целей и др. Раскрывается регулятивный механизм социально-ролевого статуса военнослужащего в общей системе социально-нравственной регуляции. Исследуются такие формы актуализации и легитимации норм и ценностей воинской службы как воинский этикет, кодексы поведения военнослужащих, присяга, уставы и др. Особое внимание уделяется анализу содержания социальных регуляторов, обеспечивающих сохранение и передачу из поколения в поколение ценностей воинской службы: военно-боевым традициям, обычаям, обрядам, ритуалам, церемониям.

Показано, что следствием социально-нормативной деятельности в вооруженных силах является состояние воинской дисциплины, в то время как уровень развития ценностного сознания военнослужащих отражается в большей степени на морально-психологическом состоянии воинских коллективов и является важной составляющей духовного потенциала армии. Интегрированным результатом эффективности функционирования системы социально-нравственной регуляции в вооруженных силах является постоянная боеготовность и боеспособность войск. В диссертации отмечается, что проблема повышения эффективности функционирования исследуемой системы в армии требует от руководства, органов воспитательной работы не столько модернизации форм и методов воспитания личного состава, сколько продуманной, творческой деятельности по формированию логической основы содержательного характера воспитательного процесса с учетом наполнения целенаправленным содержанием всех элементов системы, включения механизма реализации нормативно-ценностной системы в план жизнедеятельности войск.

На основе анализа социокультурных процессов в основных сферах украинского общества в работе определены тенденции развития системы социально-нравственной регуляции в Вооружённых силах Украины, характеризующиеся противоречивым характером и конфликтом ценностных подсистем. Отмечается, что стабильность нормативно-ценностной системы общества и армии обеспечивается ее наследственностью, которая проявляется в удержании фундаментальных позитивных идеалов и ценностей общечеловеческого характера, являющихся связующим звеном в воспитании поколений. Знание и учет этих тенденций в социальной и культурной политике, в воспитательной работе с военнослужащими будет способствовать гармоничному разрешению социальных противоречий в воинских коллективах. Показаны пути повышения эффективности использования системы социально-нравственной регуляции в социально-управленческой и воспитательной деятельности военных кадров.

Ключевые слова: социальная система, духовный процесс, социально-нравственная регуляция, социальный механизм, норма, ценность, идеал, жизнедеятельность, личность, военнослужащий.

Gorlinsky V.V. System of social-moral regulation in the Ukrainian Armed Forces: social philosophic analysis. – Manuscript.

Dissertation submitted for the defense of Candidate of Philosophy Science degree with Specialization 09.00.03 – Social Philosophy and Philosophy of History Institute of Higher Education of the Academy of Pedagogical Science of Ukraine, Kyiv, 2003.

Social–philosophic conception of the system of social–moral regulation in the Ukrainian Armed Forces which is functioning in the modern Ukrainian society is developed and scientific work. On the basis of theoretical analysis the content of the system has been searched and the core of which is normative–valuable subsystem of society and its army has been discovered.

The main tendencies of the system development, conditions of its optimization, ways of improving efficiency of its utilization in social–administration and educational activity of military personnel are defined in the dissertation. It is pointed out that the level of military discipline and moral–psychological state of troops is the integrated result of functioning of the system of social–moral regulation in the armed forces.

Key words: social system, spiritual process, social–moral regulation, social mechanism, norm, value, ideal, personality, serviceman.