Академія Прикордонних військ України

ім. Богдана Хмельницького

Прим. №___

Гапонова Валентина Миколаївна

УДК 37 . 01 : 355 . 23

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ АКТИВІЗАЦІЇ

ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУХАЧІВ
ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Спеціальність 20.02.02

Військова педагогіка і психологія

Автореферат дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Здобувач Гапонова В. М.

Хмельницький – 1998

Дисертація є рукописом.

Роботу виконано в Академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, Державний комітет у справах охорони державного кордону України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Шкодін Михайло Михайлович, Вінницький державний технічний університет, кафедра соціології, соціально-політичних відносин та права, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

Доктор педагогічних наук, Пометун Олена Іванівна, Київський інститут внутрішніх справ МВС України, кафедра соціальної педагогіки, професор кафедри;

Кандидат філологічних наук, доцент Осадчук Марія Луківна, Вінницький інститут регіональної економіки та управління, кафедра філології, завідувачка кафедри.

Провідна установа

Київський військовий гуманітарний інститут, кафедра педагогики та культури, м. Київ.

Захист відбудеться 1 грудня 1998 року на засіданні спеціалізованної вченої ради К 70.705.02. Академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького. 280000, м. Хмельницький,
вул. Шевченка, 46.

Автореферат розіслано “17” жовтня 1998 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат військових наук,

професор В. С. Бастрічев

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Інтеграція України у світовий простір, розвиток міжнародних зв’язків та співробітництва в економічній, політичній, культурній, науковій і військовій сферах може здійснюватися тільки за наявності висококваліфікованих спеціалістів, які вільно володіють іноземними мовами. Тому підвищення освітнього рівня, всебічний розвиток особистості, збагачення на цій основі її інтелектуального, творчого, культурного потенціалу є головним завданням сучасної вищої школи взагалі і вищих військових навчальних закладів зокрема.

Створення і розвиток вищих навчальних закладів нового типу, в тому числі й військових, удосконалення системи підготовки спеціалістів, доведення її до рівня міжнародних стандартів висувають нові вимоги до військової педагогічної науки та практики професійної діяльності. Вони чітко сформульовані у Державній національній програмі “Освіта” (“ Україна ХХ! століття”),а також у керівних документах Міністерства освіти і Командування Прикордонних військ України.

Сьогодні охорона державних кордонів України визначається її новим правовим статусом як незалежної держави, а тому в Академії Прикордонних військ України розпочато підготовку спеціалістів для несення служби на прикордонних заставах і контрольно-перепускних пунктах.

Ця обставина передбачає широкий і різноманітний спектр діяльності офіцера-прикордонника, що включає різні професійно-службові ситуації, в яких дії прикордонників пов’язані зі спілкуванням іноземними мовами.

Актуальність теми. Офіцер-прикордонник є представником держави, який зустрічає іноземних громадян на кордоні. Від його культурного рівня та вміння спілкуватися іноземною мовою при перевірці документів залежить їх перше враження про Україну.

В останні роки інтенсивні міграційні процеси, викликані географічним положенням України, мають тенденцію до зростання. І саме зазначені вміння будуть необхідні офіцерові ПВУ для вирішення проблем нелегальної міграції при взаємодії з прикордонними та міграційними службами сусідніх держав та інших країн світової спільноти.

Необхідність досягнення якісно нового рівня підготовки офіцерів для Прикордонних військ України спричинила пошук ефективних засобів, визначення нових шляхів та пріоритетних напрямів у вивченні слухачами базових предметів, зокрема іноземних мов.

Основне протиріччя між рівнем знань слухачів військових вузів, їх комунікативною компетенцією і реалізацією вміння спілкуватися у різноманітних життєвих і професійних ситуаціях можна вирішити через використання нових форм та методів навчання, що стимулюють активізацію пізнавальної діяльності слухачів.

Активізація пізнавальної діяльності слухачів - головний фактор, який забезпечує успішне оволодіння іноземними мовами. Його наявність позитивно впливає на весь характер пізнавальної діяльності слухачів: підвищує їх активність; створює належний емоційний настрій, знижує втому. Пізнавальна активність сприяє формуванню таких офіцерських якостей, як ініціативність, працелюбність, допитливість та ін. Ось чому активізація пізнавальної діяльності є однією з найактуальніших проблем вищої школи. Її вирішення дасть можливість значно підвищити рівень знань і сприяти формуванню особистості майбутнього офіцера українських військ.

Вивчення першоджерел і науково-методичної літератури свідчить про те, що перші спроби аналізу цієї проблеми можна знайти вже в працях Сократа і Демокріта. У ХVІІ - ХІХ ст. вона знайшла своє відображення у творчій спадщині Я.А.Коменського, Й.Г.Песталоцці, Ф.А.Дістервега. У вітчизняній педагогічній думці над її розробкою працювали визначні педагоги К.Д.Ушинський, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, Г.Г.Ващенко.

Свого дальшого розвитку ця проблема набула також завдяки ідеям видатних психологів Л.С.Виготського, О.М.Леонтьєва, Н.І.Жинкіна та ін.

Досить широко її досліджували педагоги і психологи М.О.Данилов, Б.П.Єсіпов,.М.М.Скаткін, М.М.Менчінська, Л.П.Арістова, М.І.Єнікєєв, Г.І.Жукіна та ін.

У працях відомих методистів Є.І.Пассова, Е.П.Шубіна, Г.В.Рогової, І.Л.Біма, М.М.Кравченко, І.М.Бермана розкрито механізми активізації пізнавальної діяльності, що грунтуються на методичних принципах навчання іноземних мов.

У роботах педагогів і психологів М.А.Данилова, В.П.Єсіпова, М.М.Скаткина, М.Н.Менчинської, Л.П.Аристової, М.І.Єнікєєва, Т.А.Шамової, Г.І.Щукиної та ін. проблема активізації пізнавальної діяльності також досліджується досить широко.

Великий інтерес для нас мають наукові праці військових педагогів О.В.Барабанщикова, В.М.Володька, А.М.Воробйова, В.М.Гуріна, В.П.Давидова, Ю.С.Леденьова, В.М.Луцкова, С.С.Муцинова, М.Ф.Овчара, М.Ф.Феденка, В.П.Фоменка, Ю.Ф.Худолєєва, А.Я.Шляхової та ін.

Результатом наукових пошуків у царині активізації пізнавальної діяльності стала концепція про роль розумових дій у цьому процесі, розроблена П.Я.Гальперіним, А.В.Запорожцем, Д.Б.Ельконіним. Проблему пізнавальної активності у зв’язку з виховними цілями розглядали також В.О.Сухомлинський, Г.І.Щукіна, Ш.І.Ганелін.

Серед педагогів-прикордонників прямо або опосередковано її піднімали В.О.Балашов, А.А.Желдак, Д.В.Іщенко, О.Д.Сафін, С.С.Григорук, О.А.Вальчук. У їх дисертаційних роботах вирішувалися проблеми військово-професійного і психологічного формування особистості, розвитку пізнавального інтересу, розробки сучасних технологій навчання.

Підхід до вирішення питання управління пізнавальними процесами з позицій теорії поетапного формування розумових дій було здійснено Н.Ф.Тализіною, О.М.Леонтьєвим та ін.

Серед психологів та педагогів, які займаються сьогодні проблемою пізнавальної діяльності у зв’язку з вивченням іноземних мов необхідно відзначити І.А.Зимню, К.Б.Єсиповича, М.В.Ляховицького, Г.А.Лобач та ін.

Віддаючи належне науковій цінності всіх досліджень у цій галузі, варто зазначити, що в основному вони базуються на принципах загальноосвітньої діяльності і професійної подготовки, а тому не повністю враховують специфіку вивчення іноземних мов у військовому вузі, де вона має свої особливості як щодо методики, індивідуального підходу, так і стосовно засобів та методів активізації пізнавальної діяльності. Недостатнє теоретичне і методичне опрацювання цієї проблеми, її велике соціальне і педагогічне значення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності слухачів вищих військових навчальних закладів у процесі вивчення іноземних мов”.

Активізація пізнавальної діяльності слухачів Академії ПВУ в процесі вивчення іноземних мов уперше стала предметом спеціального розгляду і дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідницьких робіт Прикордонних військ України.

Об’єкт дослідження – процес активізації пізнавальної діяльності слухачів вищих військових навчальних закладів у процесі вивчення іноземних мов як актуальна проблема сучасної дидактики.

Предмет дослідження – педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності слухачів Академії ПВУ ім. Б.Хмельницького.

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, які сприяли б ефективному розвитку пізнавальної діяльності вихованців у процесі вивчення іноземних мов.

Гіпотеза дослідження. Активізація пізнавальної діяльності слухачів буде можливою за умови посилення військово-професійної спрямованості навчання, апробації та застосування високоефективних методів його здійснення, розвитку творчої самостійності слухачів у процесі вивчення іноземних мов та індивідуалізації навчання.

Мета і гіпотеза дослідження передбачають вирішення таких завдань:

-

- визначити провідні фактори, які впливають на активізацію пізнавальної діяльності слухачів;

- обгрунтувати критерії оцінки пізнавальної активності слухачів;

- виявити і науково обгрунтувати педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності слухачів у процесі вивчення іноземних мов;

- експериментально перевірити ефективність педагогічних умов активізації пізнавальної діяльності слухачів і розробити практичні рекомендації.

Методологічною основою дослідження стали положення теорії пізнання про нерозривний зв’язок пізнання з пізнавальною діяльністю окремих індивідів;про активну роль суб’єкта в процесі оволодіння знаннями, навичками та вміннями; про діяльність як усвідомлену форму активного ставлення до оточуючого світу; про закономірності інтелектуальної діяльності та її логіку.

Для вирішення поставлених завдань використовувалися наступні методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел і літератури з теми дослідження; спостереження за пізнавальною діяльністю слухачів на заняттях та під час самостійної роботи; порівняльний аналіз передового досвіду викладання іноземних мов; анкетування; тестування; педагогічний експеримент; кількісний та якісний аналізи результатів дослідно-експериментальної роботи.

Як документальні джерела було використано наукові положення Закону України “Про освіту”, положення Державної Національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Законів України “Про державний кордон України” та “Про Прикордонні війська України”, “Інструкцію з організації та ведення навчального процесу в АПВУ”

При розробці теоретичних основ дисертації було взято до уваги праці військових педагогів О.В.Барабанщикова, В.М.Володька, В.М.Гуріна, М.Ф.Овчара, Н.Ф.Феденка, А.Я.Шляхової.

У процесі дослідження вивчались наукові роботи українських вчених, що займаються проблемою активізації пізнавальної діяльності: Т.А.Олексієнко, Л.В.Буркової, Т.І.Кобернік, Т.І.Лазаревої, П.В.Стефаненко, В.І.Лозової та ін.

Дослідження проводилося поетапно.

На першому етапі (1994-1995р.р.) вивчався теоретичний стан проблеми, відображення її в науковій літературі та в практиці педагогічноі діяльності. Було уточнено основні напрями роботи, сформульовано гіпотезу і завдання дослідження, визначено програму та методику його проведення, перевірено рівні оцінки.

На другому етапі (1995-1997р.р.) здійснювався педагогічний експеримент.

Третій етап (1997-1998р.р.) було присвячено теоретичному і науково-методичному узагальненню даних, одержаних під час дослідно-експериментальної роботи, здійснювалось оформлення результатів дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в уточненні суті поняття “активізація пізнавальної діяльності”, в обгрунтуванні факторів, які їй сприяють, та у вдосконаленні критеріїв оцінки пізнавальної активності. Подальший розвиток одержала розробка змісту навчання та методів активізації пізнавальної діяльності слухачів у процесі вивчення іноземних мов, було виявлено та проаналізовано педагогічні умови, що сприяють формуванню пізнавальної активності майбутніх офіцерів-прикордонників.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що впровадження теоретичних та практичних рекомендацій, розроблених автором, буде сприяти подальшому вдосконаленню навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. На основі дисертаційного дослідження видано методичні та навчальні посібники з проблем розвитку та застосування різноманітних форм і методів навчальної роботи, використання яких уможливить підвищення ефективності педагогічного процесу. Ці рекомендації впроваджено у навчальний процес Академії Прикордоних військ України ім.Богдана Хмельницького, Кам”янець-Подільського військового інженерного інституту, Технологічного університету “Поділля” м.Хмельницького, Прикарпатській філії Національної Академії внутрішніх справ України.

Достовірність результатів дослідження забезпечується застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних предмету, меті й завданням дослідження; кількісним та якісним аналізом матеріалу; позитивною динамікою активізації пізнавальної діяльності слухачів у процесі вивчення іноземних мов, репрезентативністю вибірки.

Апробація результатів дослідження. Про теоретичні та практичні результати дослідження доповідалося на міжвузівських науково-практичних конференціях у містах Кам’янці-Подільському (1986р.), Києві (1989р.), Севастополі (1997р), на науково-практичних конференціях Академії Прикордонних військ України ім. Б.Хмельницького (1995р.,1997р.,1998р.), на методичних семінарах і засіданнях кафедр іноземних мов, тактики Прикордонних військ та організації і здійснення прикордонного контролю.

Публікацїї. За матеріалами дослідження автором опубліковано 3 наукових статті і 3 навчальних посібники.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатку. Рукопис містить 180 стор. друкованого тексту, 13 таблиць, 7 малюнків, 5 додатків та 165 найменувань використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано стан її опрацювання в науковій літературі, методологію, на базі якої було проведено науковий аналіз, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи.

У першому розділі “Активізація пізнавальної діяльності слухачів вищих військових навчальних закладів як педагогічна проблема” проаналізовано розробку питань теорії та практики активізації пізнавальної діяльності слухачів, розкрито психолого-педагогічну сутність активізації пізнавальної діяльності.

У наукових роботах Ю.М.Олексієва, А.О.Лігоцького, В.І.Лугового, В.М.Мадзігона, В.М.Вергасова, І.А.Зязюна, В.К.Майбороди, С.У.Гончаренко, Л.М.Герасина особлива увага надається значенню творчого підходу до організації навчально-виховного процесу в навчальних закладах. Одним із головних напрямів творчого підходу до навчання є створення якісно нових психолого-педагогічних умов, що сприяли б розвитку активної пізнавальної діяльності у процесі вивчення предметів військово-професійного і гуманітарного циклів.

Проблему активізації пізнавальної діяльності досліджено досить широко. У роботах педагогів та психологів М.О.Данилова, М.І.Єнікєєва, В.П.Єсипова, М.М.Скаткіна, М.Н.Менчинської, Л.П.Аристової, Т.А.Шамової, Г.І.Щукіної та ін. розкривається природа пізнавальної діяльності, її методологічні та психологічні основи.

Аналіз військово-педагогічної літератури показує, що військові педагоги і психологи особливу увагу звертають на необхідність активізації пізнавальної діяльності шляхом усвідомлення та обгрунтування дій, спонукання до пошуку знань, стимулювання ініціативи слухачів у навчанні. О.В.Барабанщиков, Б.Ц.Бадмаєв, В.М.Луцков, В.І.Ружин, А.М.Столяренко, М.Ф.Феденко та ін., проаналізувавши вимоги до навчання, зумовлені якісними змінами у військовій справі та в практиці бойової підготовки, обгрунтували роль активізації пізнавальної діяльності у становленні молодих офіцерів.

Проведений нами аналіз стану разробки питань теорії і практики дозволяє зробити висновок, що головне завдання сьогодні полягає у виявленні сутності, основних напрямів, форм, методів, засобів і педагогічних умов активізації пізнавальної діяльності слухачів вищих військових навчальних закладів.

Аналізуючи поширене у загальній педагогіці визначення сутності пізнавальної діяльності як процесу оволодіння знаннями, навичками і вміннями, слід зазначити, що воно дає лише загальне уявлення про це поняття.

Слід також враховувати, що пізнавальна діяльність у процесі навчання на різних етапах має свої характерні риси та особливості.

Виходячи з цього, під активізацією пізнавальної діяльності ми розуміємо систему засобів і методів педагогічного впливу на слухачів, які сприяють підвищенню якості військово-професійних знань, вдосконаленню навичок, умінь та інтенсивності їх формування на основі стимулювання мотивів навчання.

Як свідчать результати проведеного аналізу, для активізації пізнавальної діяльності необхідно використовувати більш дієвий та ефективний комплекс заходів цілеспрямованого впливу на слухачів. Ці заходи повинні націлюватися на комплексний розвиток особистості , на одночасне формування інтелектуальних, емоційних і мотиваційних її сторін, навчально-пізнавальних умінь і навичок активної, творчої самостійної роботи.

Процес активізації пізнавальної діяльності є складовою частиною процесу навчання. Його компоненти взаємопов’язані та зумовлюються активністю як викладача, так і вихованця. Вони спрямовані на підвищення рівня прояву інтелектуальних, вольових, емоційних і фізичних сил слухачів за допомогою певної системи педагогічного впливу для досягнення конкретної навчальної мети.

У другому розділі – “Фактори та критерії активізації пізнавальної діяльності слухачів” визначено провідні чинники, які впливають на активізацію пізнавальної діяльності слухачів, обгрунтовано критерії оцінки пізнавальної активності слухачів і залежність динаміки пізнавальної активності від педагогічних факторів.

Вивчення психолого-педагогічної літератури, дослідження процесу активізації пізнавальної діяльності слухачів дали змогу обгрунтувати основні фактори, які впливають на активізацію пізнавальної діяльності. Ми виділили такі їх групи: ті, що визначаються змістом навчального матеріалу; що пов’язані з методикою навчання слухачів; що викликані застосуванням наочних та технічних засобів навчання; що грунтуються на спілкуванні і взаємодії викладача і слухачів.

У процесі дослідження було встановлено, що на активізацію пізнавальної діяльності слухачів у процесі вивчення іноземних мов найбільш ефективно впливають такі фактори, як застосування прогресивних методів вивчення іноземних мов; індивідуальний підхід до навчання; теоретична і методична майстерність викладача; стимулювання самостійної роботи слухачів; професійно-практична спрямованість навчання, інформативність і новизна змісту навчального матеріалу; методичне і технічне забезпечення занять; логічність структурної побудови навчального предмету; оптимальні міжпредметні зв’язки; проблемний підхід до навчання, фактор часу.

На основі експертних оцінок результатів опитування викладачів і слухачів ми зробили висновок, що слухачі I і II курсів більшою мірою потребують індивідуального підходу з боку викладача. Так, наприклад, індивідуальний підхід до навчання виділяють як один з головних факторів відповідно 44% і 29,7% опитаних. Слухачі III і IV курсів, вже маючи певний багаж знань, навичок і вмінь, менше потребують опіки та індивідуального підходу (5,4% і 4,7%), тому основними групами факторів вони вважають професійно-практичну спрямованість навчання (23,7% і 27%), стимулювання самостійної роботи (27% і 31,4%), проблемне навчання (37,8% і 29,9%). Результати опитування свідчать також про те, що викладачі недооцінюють методи організації самостійної роботи (8,3%). Закономірно, що цей фактор іще недостатньо береться до уваги в процесі активізації пізнавальної діяльності вихованців. Здійснене дослідження уможливило наші висновки про те, що сприятливі умови для активізації пізнавальної діяльності найбільш створюються при оптимальному врахуванні взаємодії основних факторів. При цьому кожний попередній фактор повинен забезпечити успішне функціонування наступних.

В ході дослідження нами проведено педагогічний аналіз пізнавальної активності, в результаті якого встановлено, що основними критеріями пізнавальної активності є: вибірковість, дієвість, усвідомлення, самостійність, наполегливість, емоційність, експресивність.Їх сутність та показники розкрито у дисертаційній роботі.

Розробка показників критеріїв дала нам змогу виділити три рівні пізнавальної активності слухача: високий, середній і низький. Високий рівень пізнавальної активності характеризується такими показниками, як вияв наполегливості в подоланні труднощів у процесі вивчення предмету, використання обов’язкової та додаткової літератури, висока якість виконаної роботи, своєчасне або дострокове виконання роботи, оригінальне та самостійне вирішення проблем, емоційне піднесення і натхнення. Показниками середнього рівня виступають: подолання труднощів за допомогою товаришів або викладачів, використання обов’язкової літератури, невелике затягання з виконанням завдання, нерегулярний вияв самостійності та задоволення своєю роботою, заняттям. Низький рівень пізнавальної активності характеризується байдужим ставленням до предмету, бездіяльністю у подоланні труднощів, неякісним виконанням робіт або виконанням їх з великим запізненням, низьким рівнем самостійності слухачів.

У третьому розділі – “Обгрунтування педагогічних умов, які сприяють активізації пізнавальної діяльності слухачів у процесі вивчення іноземних мов” розкрито зміст військово-професійного спрямування оволодіння іноземними мовами, проведено відбір методів навчання, які ефективно сприяють активізації пізнавальної діяльності слухачів, визначено прийоми індивідуалізації навчання та розвитку творчої самостійності слухачів у ході вивчення іноземних мов.

На думку автора, однією з найважливіших умов активізації пізнавальної діяльності слухачів при вивченні іноземних мов є військово-професійна спрямованість навчання.

На основі навчальних посібників, створених автором (“Прикордонна служба”, “Служба КПП і перевірка документів”), розроблених ним же різних видів проблемних ситуацій військово-професійного характеру та індивідуальних завдань для слухачів під час військового стажування, було підготовлено програму вивчення іноземної мови яскраво вираженого професійно-практичного спрямування.

Комплекс заходів, орієнтованих на посилення військово-прикладного спрямування викладання іноземних мов, включав: перегляд та зміну програми, корегування і переробку тематичних планів, разробку структурно-логічної схеми.

Результати дослідження свідчать про зміну рівня пізнавальної активності при вивченні професійно-значущих тем. Так, у процесі формуючого експерименту було виявлено, що кількість слухачів з низьким рівнем пізнавальної активності зменшилася на, а з високим – підвищилася.

Дослідно-експериментальним шляхом доведено, що найбільш ефективним методом навчання слухачів іноземних мов є комбінований метод, який полягає в раціональному поєднанні елементів методу розвиваючого навчання, комунікативного та методу Міжнародного лінгвістичного військового центру (США). У результаті цілеспрямованого використання комбінованого методу значно активізувалась пізнавальна діяльність слухачів, адже саме цей метод базується на принципах, які прияють активізації таких психічних пізнавальних процесів, як сприймання, пам’ять, мислення і т.д. В експериментальних групах збільшилася швидкість запам’ятовування лексики і фразеології, сприйняття нової інформації, зріс об’єм висловлювання, значно покращилось аудіювання.

Реалізація комбінованого методу може успішно здійснюватися лише з урахуванням індивідуалізації навчання слухачів у процесі вивчення іноземних мов. Вона є цілісною системою, яка охоплює всі сторони та етапи навчально-виховного процесу, передбачає цілеспрямований розвиток і формування індивідуальності слухача. Структура цієї системи включає: мету й завдання індивідуалізації процесу навчання; її зміст ; методи, прийоми і способи індивідуалізації навчання.

Попередній розподіл слухачів за типологічними групами було здійснено за результатами проведеного тестування і виконаних завдань. Кожен слухач отримував завдання однакового ступеня складності, при цьому фіксувались етапи його виконання завдання за критеріями пізнавальної активності. Типологічна група відповідним чином підтвержувалась або корегувалась. На другому етапі вивчалась пізнавальна активність слухачів і здійснювався індивідуальний підхід до складання завдань з іноземної мови.

Оцінка здібностей слухачів проводилась на всіх навчальних заняттях. Видаючи завдання з теми заняття, викладач співставляв складність варіанту з можливостями слухача, заздалегідь визначав, до якоі типологічноі групи він належить .

У процесі дослідно-експериментального дослідження “сильним” слухачам пропонувалися більш складні завдання з метою активізації їх творчої, пошукової діяльності. “Середнім” - завдання оптимальної складності, спрямовані на розвиток інтересу, активізацію мисленнєвої діяльності. Для активізації пізнавальної діяльності “слабких” слухачів проводилася додаткова індивідуальна робота, видавались завдання середнього рівня складності, а викладачі і “сильні” слухачі надавали їм певну допомогу в процесі виконання.

Було встановлено, що систематичне забезпечення індивідуального підходу зумовлює зростання пізнавальної активності при вивченні дисципліни, про що свідчать результати дослідно-експериментального дослідження. Воно довело, що важливою умовою ефективності навчання є врахування початкового рівня знань з іноземної мови. Результати впливу даного підходу до організації навчальної діяльності зображено на діаграмі.

Як показує діаграма, в експериментальних групах зміна рівня пізнавальної активності проходить динамічніше, швидше, зменшується кількість слухачів із низьким рівнем пізнавальної активності і збільшується - з високим.

У дисертаційній роботі висвітлено методи розвитку творчої самостійності слухачів у процесі вивчення іноземних мов. Проведено класифікацію основних ознак самостійності слухачів, до якої належать особисті якості, нахили, вміння і загальні здібності, навички пізнавальної діяльності.

На основі аналізу досліджуваної проблеми було створено шкалу ознак пізнавальної самостійністі слухачів. Вона включає вісім основних показників пізнавальної самостійності: здатність до навчання; самооцінка себе як здібного слухача; ініціативність і самостійність у навчальній діяльності; відповідальність за власну освіту; бажання вчитися; творче мислення; цілеспрямованість; належний рівень оволодіння основними вміннями пізнавальної діяльності.

Дослідження показало, що пізнавальна самостійність слухачів ефективно розвивається та набирає творчого характеру за таких умов: належного високого оволодіння викладачем умінням проводити самостійну роботу; забезпечення системності та безперервності у виконанні слухачами самостійних завдань; управління, моніторингу і контролю за роботою слухачів з боку викладача; постійної оцінки результатів самостійної роботи; знання і врахування викладачем шкали ознак пізнавальної самостійності та підбір ним індивідуальних завдань, які б відповідали рівню пізнавальної самостійності слухачів.

На завершальному етапі експериментального дослідження нами було перевірено ефективність означених загальних педагогічних умов активізації пізнавальної діяльності слухачів у процесі вивчення іноземних мов. Результати подаються в таб. 1.

Таблиця 1.

Узагальнені дані динаміки розвитку пізнавальної активності слухачів у процесі вивчення іноземних мов

Аналіз узагальнених даних показує, що на початку дослідження в експериментальних групах до високого рівня пізнавальної активності можна було віднести 16% слухачів; за підсумками експерименту – 26%; до середнього – відповідно 52% і 70%; до низького - 32% і 4%.У контрольних групах динаміка зміни рівня пізнавальної активності в сторону підвищення є незначною. Так, наприклад,високий рівень зріс із 20% до 21%, а низький зменшився з 30% до 13%.

Таким чином у процесі проведеного дослідження виявлено фактори та педагогічні умови, дотримання яких при вивченні іноземних мов сприятиме не тільки більш ефективному їх засвоєнню, але й розвитку творчої самостійності слухачів, значній активізації їх пізнавальної діяльності.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Активізація пізнавальної діяльності – це система засобів та методів педагогічного впливу на слухачів, що створюють умови, які на основі стимулювання мотивів навчання сприяють підвищенню військово-професійних знань, навичок, умінь та інтенсивності їх формування.

2. За результатами дослідження встановлено, що на активізацію пізнавальної діяльності слухачів у процесі вивчення іноземних мов ефективно впливають наступні фактори: індивідуальний підхід до навчання; теоретична і методична майстерність викладача; стимулювання самостійної роботи слухачів; професійно-орієнтована спрямованість навчання; інформативність і новизна змісту навчального матеріалу.

3. Критеріями, що характеризують рівень сформованості пізнавальної активності, виступають: вибірковість, дієвість, усвідомленість, самостійність, стійкість, емоційність, експресивність. Критерії взаємозв’язані і мають певні показники для рівнів розвитку пізнавальної активності.

4. Основними педагогічними умовами активізації є: посилення професійно-практичного спрямування викладання іноземних мов; застосування прогресивних методів навчання; індивідуалізація навчання слухачів; розвиток творчої самостійності майбутніх офіцерів-прикордонників.

5. Результати дослідження свідчать про значне підвищення активності слухачів при дотриманні певних педагогічних умов у процесі вивчення іноземних мов: зростання інтересу до занять (навіть у слабких слухачів); велике емоційне піднесення; збільшення частотності відвідування занять (критерій зацікавленості); підвищення допитливості слухачів. Зазначені педагогічні умови помітно впливають і на формування інтелекту слухачів у процесі навчання.

6. У процесі дослідження виявлено основні тенденції у формуванні пізнавальної активності: чим вищим є її рівень, тим динамічніше зростає обсяг знань, покращується їх засвоєння, формується самостійність і творча активність слухачів; чим цілеспрямованіше проводиться робота щодо активізації пізнавальної діяльності, тим динамічніше развиваються особистісні якості тих, хто навчається.

7. На розвиток пізнавальної активності значно впливають інформативність і новизна змісту навчального матеріалу; методичне і технічне обладнання заняття; логічність структурної побудови предмету; міжпредметні зв’язки; забезпечення виховних функцій навчання та ін.

8. Проведене дослідження підтвердило висунуту гіпотезу і показало, що продуктивна пізнавальна діяльність слухачів у процесі вивчення іноземних мов забезпечується дотриманням педагогічних умов навчально-виховного процесу.

9. Розробка поставлених у науковий роботі завдань сприяє вирішенню важливих аспектів теорії й практики навчання слухачів з іноземних мов і визначає перспективний напрямок для подальших досліджень таких проблем, як активізація пізнавальної діяльності слухачів у процесі вивчення спеціальных дисциплін; вдосконалення міжпредметних зв’язків іноземної мови і військових дисциплін з метою активізації пізнавальної діяльності слухачів.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації:

1.

1.

1.

1.

1.

1.

АНОТАЦІЇ

Гапонова Валентина Миколаївна

Педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності слухачів вищих військових навчальних закладів у процесі вивчення іноземних мов.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальностю 20.02.02. - Військова педагогіка та психологія. – Академія Прикордонних військ України ім.Б.Хмельницького, Хмельницький, 1998.

Дисертацію присвячено дослідженню питань активізації пізнавальної діяльності слухачів вищих військових навчальних закладів у процесі вивчення іноземних мов. Визначено та проаналізовано основні фактори, що впливають на пізнавальну активність слухачів. Обгрунтовано критерії пізнавальної активності слухачів у процесі вивчення іноземних мов. Проаналізовано форми і методи активізації пізнавальної діяльності, визначено шляхи індивідуалізації навчання та розвитку творчої самостійності слухачів у процесі вивчення іноземних мов. Виявлено педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності слухачів.

Ключові слова: активізація, критерії, педагогічні умови, пізнавальна діяльність, фактори.

Гапонова Валентина Николаевна

Педагогические условия активизации познавательной деятельности слушателей высших военных учебных заведений в процессе изучения иностранных языков.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 20.02.02. - Военная педагогика и психология. – Академия Пограничных войск Украины им. Б.Хмельницкого, Хмельницкий, 1998.

Диссертация посвящена исследованию вопросов активизации познавательной деятельности слушателей высших военных учебных заведений в процессе изучения иностранных языков.

Определены и проанализированы основные факторы, которые оказывают влияние на познавательную активность слушателей. Обоснованы критерии познавательной активности слушателей в процессе изучения иностранных языков. Проанализированы формы и методы активизации познавательной деятельности обучаемых, определены пути индивидуализации обучения и развития творческой самостоятельности слушателей в процессе изучения иностранных языков. Выявлены педагогические условия активизации познавательной деятельности слушателей.

Ключевые слова: активизация, критерии, педагогические условия, познавательная деятельность, факторы.

Gaponova Valentina Mykolaїvna

Pedagogic conditions of cognitive activity development of the higher military educational establishments’ students in the foreign language study process.

Theses for a Master Degree. Subject: Military Pedagogics and Psychology, speciality 20.02.02. B. Khmelnitskiy Border Guard Academy of Ukraine. Khmelnitskiy, 1998.

Dissertation is devoted to the cognitive activity development of students in the foreign language study process. The main factors, influencing the cognitive process were determined and analysed. Тhe criteria of cognitive activity evaluation were worked out.

Forms and methods stimulating cognitive activity have been improved , the ways of personal approach to teaching and creative students’ individual work have been defined. Pedagogic conditions of cognitive activity development have been identified.

Key words: activation, criteria, pedagogic conditions, cognitive activity, factors.