НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ім. О.О.ПОТЕБНІ НАН УКРАЇНИ

Козіцька Оксана Анатоліївна

УДК 811.161.2

КОНТАМІНОВАНІ СКЛАДНОПІДРЯДНІ

БАГАТОКОМПОНЕНТНІ РЕЧЕННЯ

В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.01 – українська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі української мови Рівненського державного гуманітарного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат філологічних наук

Шкарбан Тамара Миколаївна,

Рівненський державний гуманітарний університет,

в.о. доцента кафедри української мови.

Офіційні опонети: доктор філологічних наук, професор

Плющ Марія Яківна,

Національний педагогічний університет ім.М.П.Драгоманова,

професор кафедри української мови;

кандидат філологічних наук

Баган Мирослава Петрівна,

Київський національний лінгвістичний університет,

в.о. доцента кафедри загального та українського мовознавства.

Провідна установа – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра української мови, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

Захист відбудеться 17 червня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 при Інституті мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України за адресою: 01001, м. Київ, 1, вул. Грушевського, 4, актова зала.

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України та Інституту української мови НАН України (01001, Київ, 1, вул. Грушевського, 4).

Автореферат розіслано 12 травня 2003 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор філологічних наук, професор Н.Г.Озерова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У сучасному мовознавстві помітно посилився інтерес до взаємодії семантичної та формально-граматичної структури синтаксичних одиниць. Повніше і глибше цю теоретичну проблему досліджено на матеріалі простого речення, частково – на матеріалі деяких типів складних конструкцій. Зовсім її не порушували щодо контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень (КСБР), що зумовлено недостатністю вивчення цього різновиду складних багатокомпонентних речень.

Контаміновані утворення як конструкції, що поєднують два-три різновиди підрядності (однорідної, неоднорідної, послідовної), в українському мовознавстві маловивчені. Деякі аспекти їхньої формально-граматичної структури проаналізував К.Ф.Шульжук у зв’язку з дослідженням складних багатокомпонентних речень (СБР). Утвердження концепції речення, як багатовимірної синтаксичної одиниці потребує комплексного дослідження КСБР у взаємозв’язку їхньої формально-граматичної, семантико-синтаксичної та власне семантичної структури. Саме це визначає передусім актуальність теми дисертаційної роботи. Крім того, глибшого вивчення вимагають деякі питання формально-граматичної організації контамінованих конструкцій, зокрема механізм виділення рівнів їхнього членування, порядкової залежності предикативних частин, використання синтаксичних засобів їхнього зв’язку, формальної подібності КСБР до синтаксичних одиниць різних рангів.

Особливу актуальність у контексті функціонального багатоаспектного аналізу КСБР має дослідження їхньої семантичної організації. Наявність різних видів підрядності в цих конструкціях спричинило різноманіття власне семантичних та семантико-синтаксичних відношень між їхніми базовими елементарними реченнями. У зв’язку з цим важливо встановити всі можливі комбінації цих відношень, засоби їх вираження, простежити процеси згортання семантично елементарних речень у прислівні, детермінантні, вокативні, модальні та інші ускладнювачі формально-граматичної структури КСБР.

Зв’язок роботи з науковими темами, програмами, планами. Тема дисертаційного дослідження тісно пов’язана з комплексною науковою темою “Функціональна типологія складного речення в українській мові", над якою працює кафедра української мови Рівненського державного гуманітарного університету.

Мета роботи – комплексно дослідити формально-граматичну та семантичну структуру контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень. Для досягнення цієї мети розв’язано такі завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Об’єктом дослідження в дисертації є складнопідрядні багатокомпонентні речення, яких поєднується два-три різновиди підрядності – однорідної, неоднорідної та послідовної.

Предметом дослідження є структура моделей контамінованих утворень у конкретних мовленнєвих реалізаціях.

Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань роботи використано такі методи: описовий з елементами статистичного аналізу, метод трансформаційного аналізу та прийоми моделювання.

Матеріалом дослідження послугувала картотека КСБР, укладена на основі текстів художнього та публіцистичного стилів сучасної української літературної мови. Частково використовувались структури, змодельовані за аналогією до тих, які функціонують у мовленні. Усього картотека налічує понад 5 тисяч речень.

Наукова новизна виконаної роботи полягає в тому, що вона є першою в українському мовознавстві спробою комплексного аналізу формально-граматичної та семантичної структури КСБР. У ній виокремлено основні моделі контамінованих утворень, їхній ізоморфізм різним синтаксичним одиницям, розмежовано обов’язковість/факультативність і передбачуваність/ непередбачуваність синтаксичних позицій предикативних частин, визначено засоби їхнього зв’язку, розкрито механізм виділення зовнішніх та внутрішніх рівнів членування, встановлено особливості формально-синтаксичної будови та часові параметри предикативних частин, комбінаторику власне семантичних відношень, кореляцію синтаксичних зв’язків і семантико-синтаксичних відношень, співвідношення власне семантичної, семантико-синтаксичної та формально-граматичної структури КСБР.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її висновки й узагальнення збагачують і поглиблюють теорію складного багатокомпонентного речення, слугують методологією дослідження інших типів складних багатокомпонентних конструкцій. У ній уперше проаналізовано взаємодію формально-синтаксичної, семантико-синтаксичної та власне семантичної структури КСБР.

Практичне значення одержаних результатів виявляється в тому, що вони можуть бути використані для написання підручників та посібників із синтаксису сучасної української мови, у спецкурсах і спецсемінарах, для підготовки дипломних і курсових робіт, у процесі вивчення синтаксису в школі.

Апробація роботи. Основні положення дисертації обговорено на засіданні кафедри української мови Рівненського державного гуманітарного університету. Наукові спостереження за КСБР і зроблені на їхній основі висновки оприлюднені на щорічних наукових звітних конференціях професорсько-викладацького складу Рівненського державного гуманітарного університету (1997 – 2002), Міжвузівській науково-практичній конференції “Українська мова. Теорія і практика” (Донецьк, 1997), Міжнародній конференції “Суспільствознавчі науки і відродження нації” (Київ – Луцьк, 1997), Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні проблеми категорійної граматики” (Переяслав-Хмельницький, 2002), Всеукраїнській науковій конференції “Сучасні тенденції розвитку слов’янських мов” (Київ, 2002).

Публікації. Основна проблематика дисертації викладена в десяти публікаціях, вісім з яких – у збірниках наукових праць, визнаних ВАК як фахові.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (160 найменувань) і додатка, в якому подано вісім таблиць. Загальний обсяг дисертації 173 сторінки.

ЗМІСТ РОБОТИ

У “Вступі” обґрунтовано актуальність теми, дисертаційного дослідження визначено його мету, об’єкт, предмет, завдання, наукову новизну, теоретичне й практичне значення.

У першому розділі “Контаміновані складнопідрядні багатокомпонентні конструкції в системі складних багатокомпонентних речень” проаналізовано вивчення КСБР в українському та зарубіжному мовознавстві, з’ясовано суть цього типу складних багатокомпонентних речень, простежено ізоморфізм контамінованих структур іншим синтаксичним одиницям нижчого та вищого рангу, досліджено співвіднесеність КСБР і тексту, встановлено обов’язковість/факультативність, передбачуваність/непередбачуваність синтаксичних позицій предикативних частин.

Термін “контаміновані складнопідрядні багатокомпонентні речення” з’явився порівняно недавно. Його почали вживати на позначення тих складнопідрядних багатокомпонентних речень (СБР), у яких по-різному комбінуються однорідна і неоднорідна супідрядність та послідовна підрядність. Цим терміном користувалися такі дослідники, як К.Ф.Шульжук, Г.Ф.Калашникова, Н.С.Валгіна.

У лінгвістиці, як відомо, терміном “контамінація” називають виникнення нового слова, його форми або виразу внаслідок зближення, поєднання частин двох синонімічних чи подібних за звучанням слів, форм, виразів. Вживання терміна “контамінований” із значенням ‘який виник унаслідок контамінації’ щодо складнопідрядних багатокомпонентних речень, в яких поєднуються різні види супідрядності та послідовної підрядності, вважаємо не зовсім вдалим, бо він не відбиває точно їхню суть, адже в цих реченнях маємо не внутрішню взаємодію різних видів супідрядності з послідовною підрядністю, що породжує нову складну синтаксичну конструкцію, а лише механічне поєднання цих видів підрядності. Логічно було б цей різновид СБР кваліфікувати як СБР мішаного типу порівняно з СБР з однорідною супідрядністю, СБР з неоднорідною супідрядністю та СБР з послідовною підрядністю. Незважаючи на це, услід за іншими дослідниками цих складних багатокомпонентних речень, користуємося терміном “контаміновані складнопідрядні багатокомпонентні речення” на позначення тих складних речень, у яких по-різному комбінуються однорідна і неоднорідна супідрядність, послідовна підрядність і однорідна супідрядність, послідовна підрядність і неоднорідна супідрядність, подвійна супідрядність та послідовна підрядність.

Характерно, що КСБР виявляють формальну і семантичну подібність (ізоморфізм) до інших синтаксичних одиниць, зокрема до складних словосполучень, простих ускладнених речень, елементарних складнопідрядних речень, елементарних складних безсполучникових речень, конструкцій з послідовною підрядністю, конструкцій з однорідною супідрядністю, конструкцій з неоднорідною супідрядністю, безсполучникових та сполучниково-безсполучникових багатокомпонентних утворень, конструкцій з прямою мовою та тексту.

Синтаксичні позиції підрядних компонентів у КСБР можуть бути обов’язковими/необов’язковими, передбачуваними/непередбачуваними.

Залежно від валентності частин і компонентів контаміновані утворення поділяємо на три розряди: 1) КСБР з валентно-обов’язковими частинами і компонентами; 2) КСБР з валентно-обов’язковими та валентно-факультативними частинами і компонентами; 3) КСБР з валентно-факультативними частинами і компонентами.

Контаміновані структури, які належать до першого розряду, є малопродуктивними, оскільки поєднання лише підрядних з’ясувальних трапляється зрідка. Другий розряд охоплює найбільшу кількість КСБР: у ньому представлені всі сім моделей контамінованих утворень. Дещо рідше вживаються КСБР з усіма валентно-факультативними частинами і компонентами, що сформували третій розряд, який також об’єднав усі моделі контамінованих сполук.

Валентно-факультативні елементи домінують у структурах з провідним зв’язком неоднорідної супідрядності. Здебільшого поєднуються підрядні означальні та детермінантні частини, рідше – детермінантні з детермінантними.

З питанням обов’язковості / факультативності підрядних компонентів тісно пов’язане питання передбачуваності / непередбачуваності цих компонентів. Передбачувані зв’язки є обов’язковими, якщо член речення головної частини вимагає реалізації свого значення. Таким зв’язком поєднується передусім опорне дієслово головної частини з підрядною з’ясувальною частиною: “Він добре знав, як кілька років тому загинув Пушкін, як подбали про те, щоб збутися Лермонтова” (Л.Смілянський).

Центральне місце посідають контаміновані сполуки з непередбачуваними обов’язковими та необов’язковими зв’язками. У таких конструкціях поєднуються підрядні з’ясувальні (передбачувані обов’язкові) та підрядні присубстантивно-означальні (передбачувані необов’язкові) частини. Регулярно функціонують КСБР, у яких наявні непередбачувані (необов’язкові) та передбачувані (обов’язкові й необов’язкові) зв'язки.

Трапляються КСБР із передбачуваним, але необов’язковим зв’язком. Звичайно залежними в таких структурах є присубстантивно-означальні частини поширювального типу. Контаміновані речення, у яких би реалізувалися тільки непередбачувані зв’язки, вживаються спорадично.

Другий розділ дисертаційного дослідження “Синтаксична структура контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень” присвячений аналізові формально-граматичної структури контамінованих утворень, зокрема встановлено їхні моделі, послідовність розташування в них предикативних частин, синтаксичні засоби їхнього зв’язку, рівні членування, визначено особливості формальної структури та часові параметри предикативних одиниць.

КСБР сучасної української мови становлять сім основних моделей: 1) з однорідною супідрядністю і послідовною підрядністю (ОС/ПП), 2) з послідовною підрядністю й однорідною супідрядністю (ПП/ОС), 3) з подвійною супідрядністю (ПС), 4) з неоднорідною супідрядністю і послідовною підрядністю (НС/ПП), 5) з послідовною підрядністю і неоднорідною супідрядністю (ПП/НС), 6) з подвійною супідрядністю і послідовною підрядністю (ПС/ПП), 7) з послідовною підрядністю і подвійною супідрядністю (ПП/ПС).

Основними з-поміж них є моделі з ОС/ПП та з ПП/ОС, регулярними – моделі з ПС, НС/ПП та ПС/ПП, периферійними – моделі з ПП/НС та ПП/ПС.

Контаміновані структури складаються щонайменше з чотирьох предикативних одиниць, а речення з ПС/ПП та ПП/ПС – з п’яти. Типовою формою реалізації моделей з ОС/ПП, ПП/ОС, ПС, НС/ПП та ПП/НС є чотирикомпонентна конструкція, а моделей з ПП/ПС та ПС/ПП – п’ятикомпонентна.

Регулярно функціонують п’яти-шестикомпонентні конструкції з ОС/ПП, ПП/ОС, ПС, НС/ПП та ПП/НС. Напіврегулярними є структури із шести-восьми компонентів. Периферійну позицію займають конструкції з ОС/ПП, ПП/ОС, ПС, НС/ПП, ПП/НС, у структурі яких представлено дев’ять і більше предикативних одиниць.

Для моделей з ПС/ПП та з ПП/ПС регулярними є шестикомпонентні конструкції, напіврегулярними – семи-восьмикомпонентні, раритетними – які нараховують дев’ять і більше предикативних одиниць.

У контамінованих утвореннях з ОС/ПП, ПП/ОС взаємодія різних типів підрядного зв’язку виявляється в тому, що кількість однорідних супідрядних впливає на кількість компонентів послідовного підпорядкування: що більша кількість однорідних супідрядних, то менша кількість компонентів послідовного підпорядкування і навпаки. Ця закономірність ґрунтується на стилістичних функціях однорідних супідрядних: з одного боку, стилістичні фігури вимагають здебільшого значної кількості однорідних елементів, на основі яких вони будуються, з іншого боку, введення великої кількості компонентів послідовного підпорядкування як неоднорідних елементів послаблює виражальні потенції однорідних супідрядних. У решти моделей КСБР аналогійні закономірності не спостерігаємо, що, очевидно, пов’язане з порівняно слабшими експресивно-виражальними особливостями елементів їхньої структури.

У КСБР можлива така послідовність розташування предикативних одиниць: 1) головна частина – підрядні компоненти, 2) підрядні компоненти – головна частина, 3) підрядні компоненти – головна частина – підрядні компоненти, 4) підрядні компоненти розривають головну частину.

Препозиція головної частини найбільш характерна для конструкцій з ОС/ПП, ПП/ОС, ПП/НС та ПП/ПС, хоч вона може виступати в цій позиції і в інших моделях КСБР. Рідше вживаються контаміновані сполуки з препозицією підрядних компонентів. Інтерпозиція головної частини найтиповіша для конструкцій з ПС, НС/ПП та ПС/ПП. У реченнях із ПС, НС/ПП та ПС/ПП підрядні компоненти можуть розривати головну частину.

Послідовність розташування предикативних одиниць у КСБР варіюється залежно від їх кількості. Так, п’ятикомпонентні структури з ОС/ПП звичайно реалізуються в чотирьох варіантах: 1) обидва однорідні супідрядні є підрядними першого ступеня; 2) одне з однорідних супідрядних, здебільшого друге, є головним щодо наступної пари супідрядних; 3) наявна одна, триступенева, ланка послідовного підпорядкування; 4) наявні три однорідних супідрядних, від яких можна утворити ланку послідовного підпорядкування.

У конструкціях, що мають більшу кількість компонентів, зростає кількість варіантів розташування предикативних одиниць. У структурах із ПС, НС/ПП та ПС/ПП головна частина може виступати в інтерпозиції, “обрамляючись” з обох боків предикативними компонентами. У межах цих структур виділяються окремі групи залежно від кількості підрядних компонентів та специфіки їх поєднання. Так, у чотирикомпонентній конструкції з ПС можуть функціонувати один “зовнішній” підрядний компонент і два й більше “внутрішніх” ("Коли він з госпіталю написав у свою частину, там страшенно здивувалися й відписали, що згадують його серед мертвих, що навіть повідомили про його загибель у село” (Ю.Мушкетик), два й більше “зовнішніх” підрядних компоненти і один “внутрішній” ("Як тільки я побачив вас у Журбанах, як тільки почув ваш голос, вашу пісню, я почув душею, що вже вас ніколи не забуду” (І.Нечуй-Левицький), два “зовнішніх” підрядних компоненти і два “внутрішніх".

У структурах з провідною неоднорідною супідрядністю (ПС, НС/ПП та ПС/ПП) головна частина може розриватися підрядними компонентами, причому ланки однорідної супідрядності та послідовної підрядності по-різному реалізуються в першому і другому блоках, пор.: “На Княжу Слободу, де за всіма відомостями гульбував Василь, кілька разів посилали гінців із записками Оксена, в яких найсуворішим словом вимагалося, щоб коваль негайно повертався в село і роздував горно” (Г.Тютюнник).

Варіювання послідовності розташування предикативних частин характерне переважно для конструкцій з порівняно меншою кількістю підрядних компонентів (4-5), у контамінованих структурах з більшою кількістю предикативних частин їхнє розташування є більш сталим.

КСБР мають багатомірну структуру. У них виділяються певні рівні членування – місця розмежування окремих семантично-синтаксичних єдностей з погляду просторового бачення складної синтаксичної конструкції.

За глибиною структури контаміновані утворення становлять три групи:

1) із зовнішнім і внутрішнім рівнями членування, 2) із внутрішнім рівнем членування, 3) із зовнішнім рівнем членування.

У конструкціях з ОС/ПП, ПП/ОС, ПП/НС та ПП/ПС чітко виділяється зовнішній рівень членування. Внутрішніх рівнів членування може бути один, два і більше залежно від кількості підрядних компонентів і характеру синтаксичних зв’язків між ними: Рівні членування речення “Він дізнався з розказів дворових (1), що звуть її Мотря (2), що Йосипенко, у чомусь прошептавшись, розшукав її (3), щоб умилостивити барина (4), бо барин наче сердився на тих чотирьох дівок (5), що годувалися в горницях (6)” (Панас Мирний) схематично виглядають так:

У конструкціях з ПП/ПС наявні всі види підрядного зв’язку. Провідним зв’язком є послідовна підрядність, що забезпечує виділення зовнішнього рівня членування. У п’ятикомпонентній конструкції від підрядного першого ступеня залежать три підрядних другого ступеня, причому два однорідних супідрядних перебувають у відношеннях неоднорідної супідрядності стосовно третього підрядного. Це зумовлює виділення відповідного внутрішнього рівня членування. Мовленнєві реалізації цієї моделі можуть нараховувати велику кількість компонентів, унаслідок чого виникають нові внутрішні рівні членування, як це засвідчує схема речення: “Ця традиція установилася ще тоді (1), коли покріпачені селяни, які тікали на Запорожжя від своїх панів (3), не хотіли (2), щоб навіть тут їх знали під їхніми справжніми прізвищами (4), щоб панові чи урядовцям короля, коли б вони виявили втікача (6), можна було сказати (5), що це не той (7), кого вони розшукують (8), що це зовсім інша людина (9), навіть прізвище у неї інше (10)” (В.Малик). Див. схему:

Конструкції з ПС, НС/ПП та ПС/ПП, у яких провідним зв’язком є неоднорідна супідрядність, членуємо лише за наявності в них детермінантних відношень. Функціонування прислівного підрядного компонента унеможливлює виділення рівня членування. Якщо ж у контамінованій конструкції блок однорідних супідрядних перебуває у відношеннях неоднорідної супідрядності з іншим підрядним компонентом, рівень членування виділяється і за умови прислівного зв’язку, оскільки однорідні супідрядні завжди становлять семантико-синтаксичну єдність.

Деякі контаміновані структури можуть зазнавати парцеляції, яку розглядаємо як один з експресивних синтаксичних прийомів, суть якого полягає в розчленуванні єдиної синтаксичної моделі речення на інтонаційно відокремлені відрізки для актуалізації найважливішої частини висловлення.

Парцельовані КСБР мають два основних різновиди: 1) структури, у яких парцеляція пролягає на межі головної частини і підрядних компонентів;

2) конструкції з парцеляцією на межі підрядних компонентів.

Активніше парцелюються структури з однорідною супідрядністю, зокрема моделі з ОС/ПП та ПП/ОС, що пов’язано з гнучкістю структури однорідних супідрядних, причому частіше виділяються прислівні підрядні компоненти, які пов’язані з головною частиною таким сильним синтаксичним зв’язком, що навіть формальне їх відокремлення не впливає на загальну семантичну єдність: “Цікаво, чи росла за Овдієвих часів тут виноградна лоза? І чи було яке-небудь поселення отам унизу, біля підніжжя фортеці, де зараз рясніє вогнями містечко райцентру?” (О.Гончар).

Залежно від синтаксичних засобів зв’язку предикативних частин виділено три основних різновиди КСБР: 1) сполучникові, 2) сполучнослівні, 3) сполучниково-сполучнослівні. Основним з-поміж них є сполучниково-сполучнослівний різновид.

Особливістю контамінованих конструкцій з однорідною супідрядністю, серед яких структури з ОС/ПП та ПП/ОС, є те, що в блоці однорідних супідрядних обов’язковим є лише сполучний засіб перед першим підрядним компонентом, перед наступними підрядними сполучник (сполучне слово) факультативний. На цій основі виділяють сполучниковий і сполучниково-безсполучниковий різновиди. Оскільки в блоці однорідних супідрядних можуть функціонувати ще й сполучники сурядності, у кожному різновиді вирізняються кілька груп залежно від характеру синтаксичного зв’язку на зовнішньому і внутрішніх рівнях членування. Так, одну із груп сполучниково-безсполучникового різновиду структур з ОС/ПП становлять конструкції, у яких наявний підрядний, сурядний і безсполучниковий зв’язки: “Часом здавалось, що живим звідсіль не вийти, що буде їх притиснуто танками до тих скель, буде почавлено панцированими фашистськими лобами і тільки кров та ганчір'я горітимуть на дніпровських гранітах, як білі стіни Пер-Лашез, де колись розстрілювали комунарів” (О.Гончар).

Для послідовної підрядності характерна така кількість підрядних сполучних засобів, яка відповідає кількості послідовно підпорядкованих компонентів або є більшою за умови збігу підрядних сполучників. Оскільки послідовна підрядність уможливлює використання однакових і різних підрядних сполучних засобів, у сполучниковому, сполучнослівному та сполучниково-сполучнослівному різновидах контамінованих структур, у яких провідним зв’язком є послідовна підрядність (моделі з ПП/ОС, ПП/НС та ПП/ПС), виділяються також окремі групи.

Характерною ознакою конструкцій з ПП/НС та ПП/ПС є збіг двох підрядних сполучників, переважно перед першим підрядним: “А вечорами буде уголос книжки читати, бо хоч гарно мені влітку на відлюдді, та взимку так сумую, як дзвін без серця” (М.Стельмах). Регулярними є поєднання сполучників що коли, бо хоч, що хоч. Найчастіше використовуються ускладнені сполучники в складнопідрядних реченнях умови та причини, що зумовлено деякими позамовними чинниками, засобами передавання складних відношень зумовленості, багатомірність яких людина пізнає тоді, коли диференціює найтонші відтінки причини й умови, їх становлення й розгортання в процесах мовлення.

У контамінованих структурах з провідним зв’язком неоднорідної супідрядності, серед яких моделі з ПС, НС/ПП та ПС/ПП, ніякого зв’язку між супідрядними немає, унаслідок чого використовуються переважно різні сполучники й сполучні слова. Сурядний або безсполучниковий зв’язок наявний лише між однорідними супідрядними в конструкціях із ПС та ПС/ПП.

Окремий різновид КСБР становлять структури з корелятивним зв’язком, що виникає тоді, коли головна частина становить єдність з підрядною і має у своєму складі корелят, який поширюється підрядною частиною. У контамінованих складних реченнях прислівно-корелятивний зв’язок використовується значно частіше, ніж детермінантно-корелятивний.

КСБР виділяються певними особливостями своєї внутрішньої структури. Їхні предикативні частини можуть ускладнюватися однорідними членами речення, відокремленими другорядними членами, вираженими дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами, вставними і вставленими одиницями, звертаннями і т. ін., причому ускладнюються здебільшого підрядні компоненти. У деяких КСБР поєднуються різні види синтаксичного ускладнення структури.

Центральне місце посідають контаміновані утворення з двоскладними та односкладними предикативними одиницями. Широковживаними є і ті КСБР, у яких усі предикативні одиниці двоскладні: “Він не міг зробити цього, бо зараз же він почув, що звук його голосу не матиме сили ладнати з тією піснею, що співало це небо і що чув він у своїх грудях” (Б.Грінченко).

Неповними в КСБР можуть бути як головна, так і підрядні, здебільшого однорідні супідрядні частини. У блоці підрядних компонентів неповнота однорідного супідрядного зумовлена переважно синтаксичною структурою попереднього підрядного компонента.

Підрядні компоненти КСБР частіше, ніж головна частина, бувають поширеними, адже вони як засіб уточнення, пояснення мають більше інформативне навантаження: “Не думаю, що доїхав би живим до місця призначення, коли б не цей випадок, коли б не ціла серія інших випадків, про які мова буде далі” (Є.Іваничук).

Структура КСБР є досить гнучкою щодо вживання різних часових площин. Найчастіше в ній представлені два-три часових плани: минулий – теперішній, минулий – майбутній, теперішній – майбутній, минулий – теперішній – майбутній та ін. Центральне місце посідають контаміновані сполуки зі значенням минулого часу, друге місце – зі значенням теперішнього часу. Напіврегулярними є конструкції зі значенням майбутнього часу.

У третьому розділі “Семантична структура контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень” встановлено потенціал базових семантично елементарних речень КСБР, типи власне семантичних та семантико-синтаксичних відношень, якими вони поєднані, виявлено можливі комбінації цих відношень, особливості згортання базових елементарних речень, визначено співвідношення власне семантичної, семантико-синтаксичної та формально-граматичної структури для різних моделей контамінованих утворень.

Семантичну структуру контамінованої конструкції формують семантично елементарні речення, кількість яких не завжди збігається з кількістю її предикативних частин. У кожному семантично елементарному реченні наявний один предикат і один або декілька непредикатних компонентів.

Оскільки зовнішній рівень членування в КСБР формується на основі підрядного зв’язку, центральними власне семантичними відношеннями За основу взято класифікацію власне семантичних відношень, запропоновану І.Р.Вихованцем. Див.: Вихованець І.Р. Семантична структура складного речення // Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К.: Наук. думка, 1983. – С. 73 – 76. є модально-пропозитивні та темпоральні. До регулярних належать власне семантичні відношення зумовленості – наслідку, до часткових – протиставні й розділові відношення, які вживаються на внутрішніх рівнях членування.

Специфіку власне семантичної структури контамінованих утворень становлять поєднання різних типів власне семантичних відношень. У межах основної, чотирикомпонентної, моделі з ОС/ПП потенційно можна виділити 22 варіанти поєднань власне семантичних відношень, у конструкціях з ПП/ОС – 31 варіант.

Власне семантичні відношення в КСБР встановлюються залежно від ієрархічності/неієрархічності відношень між пропозиціональними предикатами. За цією ознакою контамінованості утворення, подібно до СБР, розподіляються між трьома моделями: 1) із зовнішніми і внутрішніми пропозиціональними предикатами, 2) із зовнішніми пропозиціональними предикатами, 3) із внутрішніми пропозиціональними предикатами. Першу модель представляють структури з ОС/ПП, ПП/ОС та ПП/НС (з підрядними детермінантними). Друга модель охоплює конструкції з ПП/НС за умови, що до її складу входять підрядні прислівні. Лише внутрішні пропозиціональні предикати, що характерні для третьої моделі, наявні в контамінованих структурах із провідним зв’язком неоднорідної супідрядності, серед яких речення з ПС, НС/ПП та ПС/ПП. Базовими є КСБР, у яких кількість семантично елементарних речень збігається з кількістю предикативних частин. У мовленні реалізуються здебільшого контаміновані сполуки, формально-граматична структура яких не збігається із семантичною. Так, у реченні “Також не відав і не відчував, що вона стоїть за купою тернових кущів і споглядає, як він коня поїти веде, як складає зброю, як роздягається” (Ю.Логвин) з формально-граматичного погляду виділяємо п’ять предикативних частин, яким у власне семантичній структурі відповідає десять семантично елементарних речень: Хтось також не відав + Хтось також не відчував, що Вона стоїть за купою + Купа складається з кущів + Кущі є тернові + Вона споглядає, як Він коня веде, щоб Його напоїти, як Хтось складає зброю, як Хтось роздягається.

Невідповідність кількості предикативних частин кількості семантично елементарних речень є наслідком функціонуванням згорнутих пропозицій, представлених знаками різних типів ускладнювачів формально-граматичної структури: прислівних, детермінантних, вокативних, модальних тощо. У конструкції з ПП/ОС “В долині село відгукується різними голосами так, що й не розбереш, чи воно корова реве, чи горобці із весни радіють, що прийде вона на радість” (Ю.Яновський) такими ускладнювачами є прислівний другорядний член речення різний з атрибутивним значенням, локативний детермінант в долині та два логічних детермінанти: із весни та на радість пор.: “В долині село відгукується різними голосами” ? Село відгукується голосами + Село є в долині + Голоси є різними; “… горобці там із весни радіють…"< Горобці радіють,бо прийшла весна; “… прийде вона на радість"< Вона прийде – і всі зрадіють.

Власне семантична структура КСБР здебільшого не збігається з їхньою семантико-синтаксичною структурою, тому що в них різна кількість семантем і синтаксем. Так, у конструкції “Він описав, як руйнується культура, як вона занепадає, як її нищили, щоб вона ніколи не відновилась” (З газети) в одному з п’яти її базових семантично елементарних речень, зокрема Хтось її нищив, семантем більше, ніж синтаксем, оскільки на семантико-синтаксичному рівні семантема діяча, яка у власне семантичній структурі речення є обов’язковою, зазнала редукції, пор.: Хтось її нищив Її нищили.

Двобічні власне семантичні відношення, які функціонують у першому ярусі семантичної структури КСБР, змінюються на однобічні, що виділяються у її другому ярусі. Семантико-синтаксичні відношення можуть комбінуватися по-різному, причому їх кількість здебільшого залежить від кількості підрядних компонентів.

У контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних конструкціях на зовнішньому рівні членування центральними є об’єктні семантико-синтаксичні відношення, регулярними зовнішніми та внутрішніми – однобічні означальні, темпоральні, причинові та цільові семантико-синтаксичні відношення. Статус напіврегулярних мають допустові, просторові та умовні семантико-синтаксичні відношення. До периферійних належать однобічні наслідкові та однобічні порівняльні семантико-синтаксичні відношення, а на внутрішніх рівнях членування у конструкціях з ОС/ПП, ПП/ОС, ПС, ПС/ПП та ПП/ПС – протиставні, зіставні та розділові семантико-синтаксичні відношення.

Семантико-синтаксичні відношення представлені різними комбінаціями. У деяких контамінованих конструкціях реалізовані всі типи семантико-синтаксичних відношень, що виділяються в складному реченні з підрядним зв’язком, проте трапляються і такі контаміновані структури, у яких на зовнішньому рівні членування наявні семантико-синтаксичні відношення тільки одного виду. Так, зокрема, на зовнішньому рівні членування конструкції “А щоб ця гавань стала затишною, зеленою, щоб цей куточок Львова вздовж вулиці Суворова загомонів і засвітився, треба було, щоб у студентському проектно-конструкторському бюро скристалізувалася ідея наступу на львівські пущі” (П.Інгульський) виділяються лише цільові семантико-синтаксичні відношення.

У “Висновках” узагальнено результати проведеного дослідження:

КСБР – це різновид складнопідрядних багатокомпонентних речень, у яких по-різному комбінуються однорідна і неоднорідна супідрядність, послідовна підрядність і однорідна супідрядність, послідовна підрядність і неоднорідна супідрядність, подвійна супідрядність та послідовна підрядність.

КСБР ізоморфні синтаксичним одиницям різних рангів: словосполученням, простим ускладненим реченням, елементарним складнопідрядним реченням, елементарним складним безсполучниковим реченням, конструкціям з послідовною підрядністю, конструкціям з однорідною супідрядністю, конструкціям з неоднорідною супідрядністю, безсполучниковим та сполучниково-безсполучниковим, багатокомпонентним утворенням, конструкціям з прямою мовою, текстові.

КСБР розрізняються за характером валентного зв’язку підрядних компонентів, залежно від чого виділено КСБР із валентно-обов’язковими, валентно-обов’язковими та валентно-факультативними і валентно-факультативними компонентами. Основним є різновид, у якому поєднано валентно-обов’язкові та валентно-факультативні компоненти.

До складу КСБР може входити від чотирьох до дев’яти предикативних одиниць. Основними формами їх реалізації є чотири- та п’ятикомпонентні конструкції. Регулярними є також конструкції з п’яти-шести компонентів, напіврегулярними – із семи-восьми, периферійними – із дев’яти компонентів.

КСБР неоднорідні за глибиною своєї структури, залежно від чого об’єднуються в три групи: 1) із зовнішнім і внутрішнім рівнем членування, 2) із внутрішнім рівнем членування, 3) із зовнішнім рівнем членування.

Конструкції з ПС, НС/ПП та ПС/ПП, у яких провідним зв’язком є неоднорідна супідрядність, членуються лише за наявності детермінантних відношень. Якщо у контамінованій структурі блок однорідних супідрядних перебуває у відношеннях неоднорідної супідрядності з іншим підрядним компонентом, рівень членування виділяється і за умови прислівного зв’язку.

Для української мови типовим є сполучниково-сполучнослівний різновид КСБР. Сполучниковий та сполучнослівний різновиди менш поширені. У межах кожного різновиду виділяються окремі групи залежно від того, однакові чи різні сполучні засоби використовуються, а для конструкцій з однорідною супідрядністю – залежно від специфіки вживання підрядних і сурядних сполучників.

Для внутрішньої структури КСБР характерні такі закономірності: 1) її предикативні частини є здебільшого поширеними і повними, 2) підрядні компоненти частіше, ніж головна частина, бувають ускладненими, 3) значно переважають структури, у яких поєднуються односкладні та двоскладні предикативні частини.

На основі ієрархічності/неієрархічності відношень між пропозиціональними предикатами виділяються три моделі КСБР: 1) із зовнішніми і внутрішніми пропозиціональними предикатами, 2) із зовнішніми пропозиціональними предикатами, 3) із внутрішніми пропозиціональними предикатами.

КСБР мають свої особливості семантичної структури: для їхніх моделей характерна значна кількість варіантних поєднань власне семантичних та семантико-синтаксичних відношень; основними власне семантичними відношеннями є модально-пропозитивні, регулярними – темпоральні, зумовленості – наслідку периферію становлять розділові та протиставні власне семантичні відношення, що виділяються на внутрішніх рівнях членування контамінованих сполук, яким властива однорідна супідрядність. Для КСБР сучасної української мови характерна асиметрія співвідношень їхньої власне семантичної, семантико-синтаксичної та формально-граматичної структури. Це зумовлено згортанням базових семантично елементарних речень у прислівні, детермінантні, вокативні, модальні та інші комплікатори.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Вивчення контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень // Українська мова. Теорія і практика: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. – Донецьк: Донецький державний університет, 1997. – С. 67–69.

2. Проблеми вивчення контамінованих складнопідрядних речень // Суспільствознавчі науки і відродження нації: Матеріали Міжнародної конференції. – Київ; Луцьк: Волинський державний університет ім. Лесі Українки, 1997. – С.59–61.

3. Особливості структури контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Донецьк: Донецький державний університет, 1998. – Вип. 4. – С. 62–65.

4. Речення з послідовною підрядністю і однорідною супідрядністю // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії: Зб. наук. праць. –Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 1999. – Вип. 7. – С. –28.

5. Валентність частин і компонентів у контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речення// Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії: Зб. наук. праць. – Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 1999. – Вип. 7. – С. 14–16.

6. Складнопідрядні речення з однорідною і послідовною підрядністю // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія “Філологія". – Вінниця, 1999. – №1 – С. 117–120.

7. Речення з подвійною супідрядністю і послідовною підрядністю // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії: Зб. наук. праць. – Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2000. – Вип. 8. – С. –24.

8. Про деякі особливості синтаксичної структури конструкцій з однорідною супідрядністю і послідовною підрядністю // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії: Зб. наук. праць. – Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2001. – Вип. 9. – С. 17–21.

9. Особливості семантико-синтаксичної будови контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Філологія. –– Переяслав-Хмельницький, 2003. – С. 162–168.

10. Ізоморфізм контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень із синтаксичними одиницями нижчого та вищого рівнів// Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. праць. – К.: Т-во “Знання України”, 2003. – С. 12–16.

АНОТАЦІЯ

Козіцька О.А. Контаміновані складнопідрядні багатокомпонентні речення в сучасній українській мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України, Київ, 2003.

У дисертаційній праці проаналізовано формально-граматичну та семантичну структуру контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень (КСБР).

Установлено основні моделі контамінованих утворень, їхню формальну подібність до синтаксичних одиниць різних рангів, розмежовано обов’язкові й факультативні та передбачувані й непередбачувані синтаксичні позиції предикативних частин, визначено сполучникові та сполучнослівні засоби їхнього зв’язку, механізм виділення зовнішнього та внутрішніх рівнів членування, особливості формально-синтаксичної будови предикативних частин.

Виявлено потенціал базових семантично елементарних речень для контамінованих одиниць, комбінаторику власне семантичних відношень, їхні трансформації в семантико-синтаксичні відношення, особливості згортання пропозицій, співвідношення власне семантичної, семантико-синтаксичної та формально-граматичної структури КСБР.

Ключові слова: контаміновані складнопідрядні багатокомпонентні речення, однорідна супідрядність, послідовна підрядність, неоднорідна супідрядність, подвійна супідрядність, зовнішні і внутрішні рівні членування, обов’язкова/необов’язкова, передбачувана/непередбачувана синтаксична позиція, синтаксична будова, семантично елементарне речення, семантема, синтаксема, комплікатор.

АННОТАЦИЯ

Козицкая О.А. Контаминированные сложноподчинённые много- компонентные предложения в современном украинском языке. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 – украинский язык. – Институт языковедения им. А.А.Потебни НАН Украины, Киев, 2003.

Диссертационная работа посвящена исследованию формально-грамматической и семантической структуры контаминированных сложноподчинённых многокомпонентных предложений (КСМП). Определен порядок размещения предикативных частей, потенциал синтаксических средств их связи, механизм выделения уровней членения, изоморфизм контаминированных сложных предложений другим синтаксическим единицам.

Проанализированы возможные комбинации грамматической связи предикативных частей в составе КСМП. На основе характера грамматической связи и количества предикативных частей выделены семь моделей контаминированных сложноподчиненных многокомпонентных предложенийй: 1) предложения с однородным соподчинением и последовательным подчинением, 2) с последовательным подчинением и однородным соподчинением, 3) с двойственным соподчинением, 4) с неоднородным соподчинением и последовательным подчинением, 5) с последовательным подчинением и неоднородным соподчинением, 6) с двойственным соподчинением и последовательным подчинением, 7) с последовательным подчинением и двойственным соподчинением. Установлена продуктивность моделей, их формальная структура, вариантность.

Обоснован вывод, что большинство контаминированных сложноподчинённых предложений имеет один внешний уровень членения и один или несколько внутренних уровней членения.

Предложены критерии размежевания обязательных/факультативных и предусмотренных/непредусмотренных синтаксических позиций предикативных частей.

Выделены три способа связи предикативных единиц в составе КСМП: 1) при помощи союзов, 2) соединительных слов, 3) союзов и соединительных слов. Мотивировано преимущественное использование союзов и соединительных слов.

Установлены наиболее употребительные в указанных моделях подчинительные союзы, к которым относятся що, як, коли, якщо, и т.п. Характерной особенностью конструкций с последовательным подчинением и неоднородным соподчинением, с последовательным подчинением и двойственным соподчинением является комплексное использование союзных средств бо хоч, що хоч и др.

Указано на специфику внутренней структуры и особенности временных параметров предикативных частей, входящих в состав контаминированных предложений.

Исследованы собственно семантические и семантико-синтаксические отношения, которыми связаны базовые семантически элементарные предложения, установлены их различные комбинации в пределах всех моделей КСБР, асимметрический характер соотношения семантической и формально-грамматической структуры.

Прослежены пути формирования семантико-синтаксических отношений контаминированных конструкций. Одни из них возникли вследствие трансформации собственно семантических отношений, другие являются синтезом двух собственно семантических отношений.

Обосновано периферийное положение КСМП в составе СМП.

Ключевые слова: контаминированные сложноподчинённые многокомпонентные предложения, однородное соподчинение, последовательное подчинение, неоднородное соподчинение, двойственное соподчинение, внешний и внутренний уровни членения, обязательная/необязательная синтаксическая позиция, синтаксическая структура, семантически элементарное предложение, семантема, синтаксема, компликатор.

ANNOTATION

Kozitska O.A. Contaminated complex multicomponent sentences in modern Ukrainian. – Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of Candidate of Philological sciences in speciality 10.02.01 – Ukrainian language. – O.O. Potebnya Institute of Linguistics National Academy of Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2003.

The dissertation is dedicated to analysis of the formally grammatical structure of the contaminated complex multicomponent sentences (CCMS).

There were established the main models of contaminated formations, their formal and semantic resemblance to syntactical units of various levels, there were delimited their obligatory/not obligatory and predicted/unpredicted syntactical positions of the predicative parts, there was qualified conjunctional and word connecting relation ways, separation mechanism of the outer and inner division