Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського

Кузьміна Ольга Марківна

УДК 911.3:339.9 (477.75)

ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ`ЯЗКІВ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ГОСПОДАРСТВА АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11.00.02. – економічна та соціальна географія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Сімферополь – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії географічного факультету Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України, м. Сімферополь.

Науковий керівник: член-кореспондент НАН України,

доктор географічних наук, професор

БАГРОВ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ,

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського,

завідувач кафедри економічної та соціальної географії.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

ГОЛІКОВ АРТУР ПАВЛОВИЧ,

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, завідувач кафедри міжнародної економіки та міжнародних відносин;

кандидат географічних наук, доцент

ЧУГУНОВА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА,

Кримська академія природоохоронного та курортного будівництва, кафедра маркетингу та менеджменту.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Захист відбудеться “08” липня 2003 р. о 12 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К.52.051.03 при Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського за адресою: 95007 м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 4, ауд.427.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (95007 м. Сімферополь, вул. Ялтинська,4).

Автореферат розісланий “03” червня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор географічних наук, професор К.А. Позаченюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед складних проблем, що встали перед Україною у зв'язку із переходом до ринкової економіки, одне з провідних місць займає проблема формування нових, високоефективних зовнішньоекономічних зв'язків. Вони є найважливішою умовою функціонування і розвитку економіки України, забезпечення її політичного й економічного суверенітету, що припускає наявність у держави не тільки формального права, а і реальної можливості ефективно розпоряджатися природними ресурсами, виробничим, трудовим і інтелектуальним потенціалом країни.

Для збереження унікальності України у системі світогосподарських зв'язків необхідна науково-обгрунтована стратегія спеціалізації господарського комплексу держави. Вибудувати таку стратегію дозволяє процес вивчення різноманітних факторів формування зовнішньоекономічних зв'язків на рівні окремих регіонів країни, а також визначення механізму їхнього перетворення у товар для світового ринку. Дослідження такого явища як зовнішньоекономічні зв'язки власне і полягає в розкритті територіальної специфіки перетворення факторів регіонального розвитку у систему економічних відносин різного просторового охоплення.

Феномен зовнішньоекономічних зв'язків має яскраво виражену регіональність. Це означає, що географи мають повне право на власну нішу в дослідженні цього роду об'єктів. Регіональність зовнішньоекономічних зв'язків визначається у ході порівняльного аналізу процесів господарського освоєння конкретного регіону і системи його взаємозв'язків зі світом. Можна вважати, що зовнішньоекономічні зв'язки – це продукт господарського освоєння регіону, у яких відзеркалюється його унікальність. Однак проблема регіональної унікальності зовнішньоекономічних зв'язків і їхньої трансформаційної ролі в господарстві відображена в соціогеографічних роботах недостатньо. Не є винятком в цьому відношенні і Кримський мезорегіон. Його зовнішньоекономічні зв'язки завжди були традиційним об'єктом дослідження економістів і істориків. А тим часом, Крим – це особливий мезорегіон здійснення зовнішньоекономічних зв'язків, що обумовлено його прикордонним цивілізаційним положенням, а також автономним статусом республіки. У Криму накопичено істотний потенціал історичного досвіду здійснення зовнішньоекономічної діяльності ще з часів античних поселень. Автономний статус Кримського мезорегіону в даний час додає суб'єктний характер зовнішньоекономічним відносинам. На півострові локалізуються різні форми сучасних зовнішньоекономічних зв'язків – від торгівлі до туризму і науково-технічного співробітництва, що виявляється у формуванні різноманіття їхніх просторових форм – від промислових вузлів та рекреаційно-туристичних комплексів до спеціальних (вільних) економічних зон та територій пріоритетного розвитку. Крім того, зовнішньоекономічні зв'язки перетворилися у Криму в самодостатній фактор впливу на галузеву і територіальну структуру господарства мезорегіону.

Регіональна унікальність зовнішньоекономічних зв'язків Криму, їхній прямий вплив на стратегію здійснення трансформації господарського комплексу автономії визначили вибір теми даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні положення дисертаційного дослідження є складовою частиною загальної тематики кафедри економічної та соціальної географії Таврійського національного університету ім.В.І. Вернадського “Концепція регіонального розвитку Криму в ринкових умовах” (№ державної реєстрації 0101U006502), а також науково-дослідного центру “Технологій сталого розвитку” теми “Розробка електронного атласу та природно-господарської бази даних Криму” (№ державної реєстрації 0102U005095).

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є зовнішньоекономічні зв'язки Кримського мезорегіону, а предметом – типи територій їхнього вияву різного ієрархічного рівня.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення територіальної специфіки формування феномену зовнішньоекономічних зв'язків в умовах трансформації традиційних господарських функцій мезорегіону для оптимізації його перспективного розвитку.

Для досягнення поставленої мети були вирішені такі задачі:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Методологічною основою дослідження є теоретико-методологічні розробки в галузі вивчення зовнішньоекономічних зв'язків, зовнішньоекономічних систем, міжнародного поділу праці і розміщення продуктивних сил вітчизняних і закордонних фахівців: М.В. Багрова, Г.В. Балабанова, К.Г. Воблого, А.П. Голікова, У. Ізарда, С.І. Іщука, П. Ліндерта, С.П. Москалькова, М.Г. Нікітіної, Я.Б. Олійника, М.Д. Пістуна, Л.Г. Руденка, О.Г. Топчієва, С.В. Федонюка, О.І. Шаблія та інших.

Загальною методологічною основою дисертаційного дослідження став системний підхід, а з конкретних методів дослідження були використані літературно-аналітичний, структурно-функціональний, порівняльно-географічний, порівняльно-історичний, статистичний і картографічний.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у:

1.

2.

3.

4.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень. Висновки і пропозиції, викладені в дисертаційній роботі, ґрунтуються на результатах аналізу й узагальненні первинної статистичної звітності підприємств і організацій АРК, статистичних матеріалах Управління статистики АРК, Управління зовнішньоекономічних зв'язків АРК, Міністерства курортів і туризму АРК, Управління з питань територій пріоритетного розвитку та спеціальної економічної зони “Порт Крим” Міністерства економіки АРК.

Наукове значення роботи. Результати дослідження розширюють теоретико-методологічні положення економічної та соціальної географії, оскільки зовнішньоекономічні зв'язки, як і інший вид діяльності, формують своєрідний тип господарського освоєння території. Отримані наукові результати сприяють вирішенню проблем, пов'язаних із оптимізацією трансформацій у територіальній структурі господарського комплексу мезорегіону під впливом зовнішньоекономічних зв'язків.

Практичне значення. Наведені в роботі методичні розробки дозволяють вирішувати прикладні задачі з оптимізації зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону. Розроблена базисна модель територіальної системи зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону і рекомендації з оптимізації внутрішньої територіальної структури господарського комплексу Криму можуть бути застосовані і використані для аналізу зовнішньоекономічних зв'язків інших регіонів України. На прикладі вирішення зовнішньоекономічних проблем Кримського мезорегіону (що у цьому відношенні може розглядатися як базисна модель) можливо розробляти пропозиції з коригування загальнодержавної програми розвитку зовнішньоекономічного потенціалу України. Наведені теоретичні положення і фактичні дані можуть бути використані в навчальному процесі при читанні курсів “Економічна та соціальна географія України”, “Економічна та соціальна географія Криму”, “Міжнародні економічні відносини”, “Розміщення продуктивних сил”. Карти, які представлені у роботі, використані у науково-дослідницькій темі “Розробка електронного атласу та природно-господарської бази даних Криму”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Теоретичні узагальнення, висновки та рекомендації одержані автором самостійно на основі проведеного дослідження впливу зовнішньоекономічних зв'язків на регіональний розвиток АРК. Конкретна участь автора полягала у збиранні, обробці та узагальненні численних літературних матеріалів, статистичних даних із метою формування висновків щодо місця і ролі зовнішньоекономічних зв'язків у трансформації господарства регіону дослідження, розробці базисної моделі територіальної системи його зовнішньоекономічних зв'язків, історико-географічної типології центрів і районів локалізації зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Отримані результати дослідження й основні наукові положення роботи доповідалися на щорічних наукових конференціях викладачів і аспірантів Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (Сімферополь, 2000 – 2003); Всеукраїнській науковій конференції студентів і аспірантів “Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть” (Київ, 2000); Міжнародних науково-практичних конференціях “Географічна наука й освіта в Україні” (Київ, 2000, 2003); Всеукраїнських конференціях молодих вчених “Актуальные вопросы современного естествознания” (Симферополь, 2001, 2003); II Міжнародній науково-практичній конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 2001); науково-практичній конференції “Регіональні екологічні проблеми” (Київ, 2002).

Публікації. За результатами роботи опубліковано 9 наукових праць (загальним обсягом 3,2 друкованих аркушів), 5 з яких опубліковані у фахових (провідних) виданнях, затверджених ВАК України, 2 – у збірниках наукових праць, 2 – у тезах за матеріалами конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків. Дисертація викладена на 213 сторінках комп'ютерного тексту, з них 177 сторінок основного тексту, а також 20 сторінок, які містять 33 рисунка (у тому числі 6 картосхем). Текст супроводжується 8 додатками, з них 13 таблиць, 28 рисунків (у тому числі 2 картосхеми). Список використаних джерел складає 192 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У першому розділі “Теоретичні основи економіко-географічного вивчення зовнішньоекономічних зв'язків” поглиблені теоретико-методологічні положення із вивчення зовнішньоекономічних зв'язків на мезорегіональному рівні. Охарактеризовано основні етапи історико-географічного вивчення зовнішньоекономічних зв'язків. Розкрито сутність територіальної системи зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону і виділені типи територій, на яких відбувається функціонування зовнішньоекономічних зв'язків. Узагальнено методи територіально-функціонального вивчення зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону і трансформацій, що відбуваються під їхнім впливом для кожного типу територій окремо.

Найбільший ступінь географічної виразності зовнішньоекономічні зв'язки отримують у межах мезорегіонального рівня господарської діяльності. Цей рівень дозволяє виявити характер формування зовнішньоекономічних зв'язків і простежити можливості управління ними. Для дослідження об'єкту розглянутого в дисертації, пропонується використовувати базисну модель територіальної системи зовнішньоекономічних зв'язків, що складається з трьох блоків: компонентного, територіального і блоку управління (рис.1). Компонентний блок представлено сукупністю господарських і соціальних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також розмаїтістю зв'язків між ними. Блок територіальних компонентів зовнішньоекономічних зв'язків дозволяє визначити їхній активний, територіально-перетворюючий характер. Він складається з компонентів зовнішніх і внутрішніх територій, що виникають у регіоні під впливом зовнішньоекономічних зв'язків. Блок управління ілюструє структуру суб'єктів впливу на зовнішньоекономічні зв'язки, представлену державними і регіональними підрозділами управління територією і зовнішньоекономічною діяльністю.

Зовнішньою територією здійснення зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону можна вважати таке умовне утворення, у межах якого локалізуються економічно доцільні для мезорегіону контакти. Це даність, що на мікрорівні збігається із поняттям внутрішньодержавна територія здійснення економічних зв'язків і представлена сукупністю адміністративних одиниць України, а на мезо- і макрорівнях – із поняттям закордонна територія вияву зовнішньоекономічних зв'язків із країнами пострадянського і поза пострадянським простором.

Внутрішня територія локалізації зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону – це даність, що є суб'єктом зовнішньоекономічних зв'язків і має досить складну внутрішню структуру. Її формування відбувається поетапно, у процесі історичного розвитку світового господарства та конкретного регіону. При цьому у внутрішній території мезорегіону під впливом зовнішньоекономічних зв'язків можуть відбуватися соціально-економічні зміни. Це

може виявлятися у вигляді поглиблення територіального поділу праці, формування нових мікрорегіональних господарських систем чи зміни існуючих, виникнення нових і зміни співвідношень між існуючими об'єктами і суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, що приводить до серйозних змін у територіальній стратегії розвитку господарства мезорегіону.

У другому розділі “Зовнішні терирорії здійснення економічних зв'язків Кримського мезорегіону (становлення і динаміка)” реалізована запропонована автором методика визначення трьох рівнів зовнішньої території здійснення економічних зв'язків, на прикладі Кримського мезорегіону. Виділено зовнішню внутрішньодержавну територію здійснення економічних зв'язків Кримського мезорегіону і дві зовнішні закордонні – із країнами пострадянського простору і поза пострадянським простором.

Методи, що пропонуються в сучасних роботах, дослідження зовнішньоекономічних зв'язків носять переважно разрахунково-галузевий характер, але для виявлення їхньої територіальної структури найбільш прийнятний метод графо-анаморфоз, що є оптимальним для визначення меж зовнішньої території здійснення зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону. Показником пропонується вважати інтенсивність і розмаїтість торговельних зв'язків мезорегіону, відображених у динаміці, що дозволяє визначати еволюцію впливу зовнішньоекономічних зв'язків на територію; для прикладу наводиться одна з графо-анаморфоз, що знаходяться в роботі (рис.2).

За допомогою інтенсивності і розмаїтості торговельних зв'язків Кримського мезорегіону вдалося уточнити межу зовнішньої внутрішньодержавної території здійснення економічної активності Автономної Республіки Крим в Україні. Встановлено, що дана територія неоднорідна за критерієм інтенсивності зв'язків. Простір зовнішньої внутрішньодержавної території здійснення зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону складає ніби мікротериторіальний рівень взаємодії господарства Автономної Республіки Крим із зовнішнім світом. До складу цього типу території економічних зв'язків увійшла практично вся адміністративно-територіальна розмаїтість української державної території: адміністративні області, райони і центри, у яких формуються потоки товарів і послуг для Криму. Внутрішньодержавна територія – найбільш стабільне і передбачуване формування. У ньому найбільш чітко простежується зональність економічних взаємодій із Кримським мезорегіоном, просторова виразність активності співробітництва автономії з іншою частиною країни. Ця активність визначається географічної зближеністю українських регіонів і Криму, а також традиціями в географічному поділі праці між ними. Так, цілком природно виглядає підвищена інтенсивність зовнішньоекономічних взаємодій Кримського мезорегіону з територіями півдня, сходу і почасти центра України. На ці взаємодії, звичайно,

вплинула ситуація загальнонаціональної кризи перехідного періоду. Однак і в даний час найбільшою розмаїтістю в галузевій структурі торгівлі товарами, послугами, інвестиційними вкладеннями в Кримське господарство відрізняються регіони Причорномор'я, Донбасу і Центрально-Південного Придніпров`я.

У межах зовнішньої закордонної території здійснення зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону чітко простежується два рівні: мезорівень країн пострадянського простору і макрорівень країн поза пострадянським простором. Пострадянський простір здійснення зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону визначається в складі СНД та країн Балтії, будучи сформованим традиційними взаємодіями з кооперації виробництв колишніх союзних республік. Розрив цих зв'язків у 1991 році болісно вплинув на інтенсивність економічних взаємодій Кримського мезорегіону. У даний час зовнішньоекономічні зв'язки Автономної Республіки Крим із країнами пострадянського простору об'єктивно виглядають більш інтенсивними і різноманітними за характером, ніж із регіонами поза пострадянським простором. Безумовним лідером у відношенні обсягів і структури зовнішньоекономічних зв'язків з Автономною Республікою Крим є Росія, а в поза пострадянському просторі – Німеччина, Іспанія, Туреччина, США, що виглядають як ключові країни у формуванні потоку товарів, послуг і інвестицій для Кримського мезорегіону. Стосовно зв'язків із простором пострадянських держав можна вжити термін “стимулювання” економічного підйому за допомогою економічних взаємодій із Кримом. Для території поза пострадянським простором варто зазначити, що зовнішньоекономічні зв'язки з АРК “активізують” тут економічний розвиток, вносять у нього елемент географічної розмаїтості. Кримський мезорегіон зовсім недавно увійшов на правах суб'єкта зовнішньоекономічних зв'язків у поза пострадянський простір. Географічна структура цього типу території здійснення зовнішньоекономічних взаємодій виглядає, у більшості випадків, як набір випадкових регіонів, що не утворюють сталості у просторі, то звужуючи, то розширюючи межі зовнішньої закордонної території здійснення зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону з іншими країнами світу.

У третьому розділі “Зміни у господарському комплексі АРК під впливом зовнішньоекономічних зв'язків” реалізована запропонована автором методика визначення галузевих та територіальних змін, що відбуваються під впливом зовнішньоекономічних зв'язків у господарстві мезорегіону, на прикладі АРК. Проведено типологію центрів і районів локалізації зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону, на основі якої проаналізовано їхній сучасний стан і визначені перспективи структурно-територіальних трансформацій у господарському комплексі АРК під впливом зовнішньоекономічних зв'язків.

Для визначення трансформацій, які відбуваються у внутрішній господарській структурі Кримського мезорегіону під впливом зовнішньоекономічних зв'язків використано метод типології явищ і процесів, що визначає їх найбільш істотні якісні відмінності на територіальному рівні. Останнє дозволяє застосовувати для розвитку окремих регіонів принципово різні методи і засоби вирішення проблем. Внутрішня територія локалізації зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону має чітко виражений опорний каркас, фокусами якого є міські поселення – центри зовнішньоекономічних зв'язків і території, що тяжіють до них, які формуються і змінюються під впливом історичних, економічних, природних та інших факторів. В основі типології центрів і районів локалізації зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону покладені ознаки, що розрізняють типи міст – центрів зовнішньоекономічних зв'язків:

-

-

-

Виходячи з запропонованої типології центрів і районів локалізації зовнішньоекономічних зв'язків (ЗЕЗ) Криму, у роботі виділено сім типів міст – центрів ЗЕЗ.

I. Відносно нові приморські міста (що утворилися на місці старих) – центри ЗЕЗ, що виникли на перетині торгових шляхів як торгові і транзитні. Вони втратили свої основні функції у період реконструкції господарства у новий час, і відновили їх у сучасний період, набувши додатково функції торгово-промислових, транзитно-промислових, торгово-агропромислових центрів, а останнім часом і адміністративних, фінансових, туристських і науково-культурних (Севастополь).

II. Старі приморські міста – центри ЗЕЗ, що виникли на перетині торгових шляхів як торгові і транзитні. Вони зберегли свої основні функції у період реконструкції господарства у новий час, набувши при цьому додатково функції торгово-промислових, транзитно-промислових, торгово-агропромислових центрів (Керч, Феодосія).

III. Старі приморські міста – центри ЗЕЗ, що виникли на перетині торгових шляхів як торгові і транзитні. Вони змінили свої основні функції у період реконструкції господарства у новий час на торгово-агропромислові і туристські центри (Євпаторія, Судак).

IV. Старі столичні міста – центри ЗЕЗ, що виникли уздовж транспортної мережі на перетині торгових шляхів, як адміністративні, торгові і транзитні центри. Вони втратили у період реконструкції господарства в новий час свої основні функції (Бахчисарай, Старий Крим, Білогірськ).

V. Відносно нові столичні міста – центри ЗЕЗ, що виникли уздовж транспортної мережі на перетині торгових шляхів, як торгові і транзитні центри. Вони зберегли свої основні функції у період реконструкції господарства у новий час, набувши при цьому додатково функції торгово-промислових, транзитно-промислових, торгово-агропромислових, адміністративних, фінансових і науково-культурних (Сімферополь).

VI. Відносно нові міста – центри ЗЕЗ, що виникли як приморські туристські, торгові, торгово-агропромислові і науково-культурні центри. Вони зберегли й активізували свої основні функції в період реконструкції господарства у новий час, набувши при цьому додатково фінансових функцій (Ялта).

VII. Нові міста – центри ЗЕЗ, що виникли уздовж транспортної мережі на перетині торгових шляхів як транзитні, торгові, торгово-промислові і транзитно-промислові (Красноперекопськ, Армянськ, Джанкой).

Проведена типологія центрів і районів локалізації зовнішньоекономічних зв'язків Кримського мезорегіону зафіксувала дві основні риси цього виду господарського освоєння території: високий ступінь пластичності зовнішньоекономічної діяльності і поліцентризм її вияву. Пластичність зовнішньоекономічної діяльності була притаманна Криму історично і визначалася у легкості пристосування різних видів господарювання до необхідності вивозу їхніх результатів за межі півострова. Поліцентризм прояву зовнішньоекономічної діяльності у Криму визначався можливістю її здійснення, як у приморських, так і в глибинних центрах і районах. Радянський період розвитку зовнішньоекономічної діяльності у Криму сформував стратегію регламентованої еволюції її пластичності і поліцентризму. Найбільшим суб'єктом зовнішньоекономічної активності виступала сама держава, що самостійно вибирала форми і центри здійснення зовнішньоекономічних контактів.

Сучасний стан центрів і районів локалізації зовнішньоекономічних зв'язків АРК відображує процес зміни орієнтирів чи трансформації розвитку всього господарського комплексу мезорегіону (рис.3). У цій зміні чітко виділяються трансформаційні стратегії загальносистемного і спеціалізованого характеру. Трансформаційні стратегії загальносистемного характеру торкаються спеціалізації усього господарського комплексу Криму під впливом загальнодержавних пріоритетів. Серед здійснення цієї стратегії можна відзначити: демонополізацію ролі держави у господарстві Кримського мезорегіону й оформлення АРК як суб'єкта економічної активності. Трансформаційні стратегії спеціалізованого характеру виявляють свою дію на загальногосподарський розвиток

Кримського мезорегіону за наступними напрямками. Серед цих напрямків зовнішньоекономічна діяльність має свою специфіку.

- Зовнішньоекономічні зв'язки Криму набули у господарстві автономії системоутворюючий характер: вони самостійно формують потоки товарів, інвестицій, послуг, створюють сфери зайнятості.

- Зовнішньоекономічні зв'язки пластично вписалися та активізували ті сфери господарства Криму, що історично були пріоритетними для півострова: переробку сільгосппродукції, туризм, наземний і морський транспорт.

- Необхідність пошуку власної ніші у системі світогосподарських зв'язків стимулює в Криму розвиток тих сфер господарської діяльності, що у радянський період складали основу його бюджетонакопичення, але жорстко регламентувалися державними інтересами: точне й електронне машинобудування, основна хімія та хімія органічного синтезу.

Визначення механізму трансформаційного впливу зовнішньоекономічних зв'язків на господарський комплекс Кримського мезорегіону засновано на аналізі факторів їх локалізації.

Сучасний етап розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Криму трансформував значимість факторів територіальної локалізації цього виду господарської практики. У даний час фактор географічного положення центру і району локалізації зовнішньоекономічних зв'язків перестав бути самодостатнім для їхнього виникнення і розвитку. Істотне значення для появи різних форм зовнішньоекономічної активності, навіть у найвигідніших географічно розташованих територіях, стали відігравати інвестиції.

Під впливом сучасних зовнішньоекономічних зв'язків у Криму трансформувалися територіальні форми їхньої локалізації. Поряд із традиційними центрами локалізації зовнішньоекономічних зв'язків і районами тяжіння до них, на півострові сформувалися території пріоритетного розвитку і спеціальна економічна зона, що дозволили створити систему патронажу над процесами становлення зовнішньоекономічної активності у Криму.

Територіальна локалізація зовнішньоекономічної діяльності у сучасному Криму трансформувала традиційну ієрархію господарських центрів мезорегіону. Так найбільш великим центром у ієрархічній структурі здійснення зовнішньоекономічних операцій у Криму виявився не тільки Сімферополь, як адміністративний центр, але і курортна Ялта, що концентрує сьогодні основний потік туристських і фінансових переваг. Зовнішньоекономічна діяльність змінила пріоритети господарської спеціалізації у таких традиційно промислових центрах, як Керч і Феодосія. Тут поряд із промисловою функцією стала домінувати торгова і транзитна. Торгово-промисловою орієнтацією доповнений господарський комплекс Красноперекопська, Армянська, Бахчисарая, Білогірська, Сак, Джанкоя. Торгова і транзитна функції з'явилися у таких глибинних територіях Криму як Ленінський, Кіровський, Нижньогірський та Красногвардійський райони, куди направляються потоки інвестицій, в основному, в аграрне виробництво та харчову промисловість. У туристському бізнесі Криму істотний інвестиційний прорив намітився в Євпаторії, Судаку, Алушті.

Територіальні зміни в господарському комплексі АРК під впливом зовнішньоекономічних зв'язків можливі у напрямку підтримки найбільш перспективних центрів і районів зовнішньоекономічних зв'язків – Керчі та Ленінського району, Судака, а також смт Чорноморське, де передбачається створення нового територіально-промислового комплексу, орієнтованого на потреби таких центрів як Красноперекопськ, Армянськ і, почасти, Джанкой. Крім цього напрямку можна відзначити необхідність реанімації експортно-орієнтованих підприємств у таких традиційних центрах торгівлі, як Ялта, Сімферополь, Євпаторія і Феодосія із їхніми районами тяжіння. Ця реанімація може бути безболісною у змісті фінансових витрат: адже у зазначених центрах вже існують підприємства, зорієнтовані на зовнішню торгівлю. Мають потребу у переорієнтації господарських функцій такі історично значимі торгові міста Криму, як Бахчисарай, Білогірськ і Старий Крим. У даний час вони перетворилися у центри переробки місцевої сільськогосподарської сировини. Відродження у них традиційних ремесел кримських татар і інших народів Криму дозволить повернути їх у систему світогосподарських взаємодій.

Зовнішньоекономічні зв'язки АРК прискорюють процес сучасної трансформації його господарського комплексу. Це чітко демонструє еволюція територіальних форм зовнішньоекономічних зв'язків. Від розміщення у точкових об'єктах – міських поселеннях - зовнішньоекономічна активність виявляється у Криму і як площинне утворення на територіях відокремлених районів, на територіях пріоритетного розвитку та у спеціальній економічній зоні. Це дозволяє прогнозувати майбутнє господарської активності не тільки окремої сфери людської діяльності – зовнішньоекономічної, але і цілих регіонів у всьому різноманітті засобів їхнього освоєння.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження, присвяченого впливу зовнішньоекономічних зв'язків на трансформацію господарства мезорегіону, були отримані наступні висновки:

1. Зовнішньоекономічні зв'язки мають активний територіальноформуючий потенціал і результати їхнього впливу на територію найбільш виразно виявляються на мезорегіонольному рівні.

2. Територіальна система зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону складається з трьох блоків: компонентного, територіального і блоку управління. Зовнішньоекономічні зв'язки наділені територіальноутворюючою функцією, у зв'язку з чим, виділяються внутрірегіональна (внутрішня) і зовнішня території їхнього вияву.

3. Зовнішня територія здійснення зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону утворює триєдину структуру просторової побудови. Тут відокремлюються мікро-, мезо- і макрорівень здійснення економічних зв'язків.

4. Для визначення меж зовнішньої території здійснення зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону найбільш прийнятий метод графо-анаморфоз. Показником виступає інтенсивність і розмаїтість торгових зв'язків території, відображених у динаміці, що дозволяє визначати еволюцію впливу зовнішньоекономічних зв'язків на територію.

5. Для визначення трансформацій, що відбуваються у внутрішній господарській структурі Кримського мезорегіону під впливом зовнішньоекономічних зв'язків, було використано метод типології явищ і процесів, що підкреслює їх найбільш істотні якісні відмінності на територіальному рівні і дозволяє застосовувати для розвитку окремих субрегіонів принципово різні методи та засоби вирішення проблем.

6. Зовнішньоекономічні зв'язки здатні трансформувати господарський комплекс АРК, надаючи розширювальну тенденцію його функціям у міжнародному поділі праці. Сучасний стан центрів і районів локалізації зовнішньоекономічних зв'язків АРК відображає процес зміни орієнтирів трансформації розвитку всього господарського комплексу мезорегіону. У цій зміні чітко виділяються трансформаційні стратегії загальносистемного і спеціалізованого характеру.

7. Феномен зовнішньоекономічних зв'язків, що досліджено на мезорегіональному рівні, дає чітке підтвердження припущенню про те, що цей вид господарського освоєння є перспективним для Криму. Зовнішньоекономічні зв'язки виступають каталізатором трансформації галузевої і територіальної структур Кримського мезорегіону. Вони поєднують у собі самодостатність географічного процесу і суб'єктність у здійсненні управлінських впливів на територію. У них рівноцінно сполучаються історизм і географічність у вивченні регіональної унікальності Криму.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

АНОТАЦІЯ

Кузьміна О.М. Географічне дослідження впливу зовнішньоекономічних зв'язків на трансформацію господарства Автономної Республіки Крим. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук зі спеціальності 11.00.02. – економічна та соціальна географія. – Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2003.

Розглядаються типи територій вияву зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону різного ієрархічного рівня. Обґрунтовано методику визначення трьох рівнів зовнішньої території здійснення економічних зв'язків Кримського мезорегіону. Визначено трансформації, що відбуваються у внутрішній господарській структурі Автономної Республіки Крим під впливом зовнішньоекономічних зв'язків.

Ключові слова: територіальна система зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону, зовнішня та внутрішня території вияву зовнішньоекономічних зв'язків, графо-анаморфоза, типологія центрів і районів локалізації зовнішньоекономічних зв'язків мезорегіону, трансформація господарства.

АННОТАЦИЯ

Кузьмина О.М. Географическое исследование влияния внешнеэкономических связей на трансформацию хозяйства Автономной Республики Крым. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02. – экономическая и социальная география. – Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Симферополь, 2003.

В работе углублены теоретические основы изучения внешнеэкономических связей и разработаны элементы прогнозирования изменений внутренней территориальной структуры хозяйственного комплекса мезорегиона под их воздействием.

Определен характер эволюции взглядов на внешнеэкономические связи в географической науке, суть которого заключается в понимании внешнеэкономических связей первоначально как вида экономической деятельности, а затем, по мере их глобализации, как процесса освоения территории. В этом контексте внешнеэкономические связи обладают потенциалом территориальных преобразований.

Разработана базисная модель территориальной системы внешнеэкономических связей мезорегиона, которая состоит из трех блоков: компонентного, территориального и блока управления. Выделены три типа территорий, на которых происходит функционирование внешнеэкономических связей: собственно мезорегиональная, внутригосударственная и зарубежная, которые выступают по отношению друг к другу как внешняя и внутренняя территории, в последней под воздействием внешнеэкономических связей могут происходить различные социально-экономические изменения.

Определена географическая целесообразность изучения территориальной структуры внешнеэкономических связей на уровне мезорегиона, как территории, обладающей одновременно и объективностью и субъективностью в осуществлении внешнеэкономических взаимодействий.

Проанализировано формирование компонентов пространственной организации внешнеэкономических связей Крымского мезорегиона. Показано, что этот вид взаимодействий осуществляется в пределах внутригосударственной и зарубежной территорий, которые по географической позиции для Крыма образуют территории внешние. Выделены: внешняя внутригосударственная территория осуществления экономических связей Крымского мезорегиона; внешняя зарубежная территория осуществления внешнеэкономических связей Крымского мезорегиона со странами постсоветского пространства (СНГ и Балтии) и внешняя зарубежная территория осуществления внешнеэкономических связей Крымского мезорегиона со странами вне постсоветского пространства. Все перечисленные типы территорий осуществления внешнеэкономических связей АРК сформированы и оконтурены по внешнему признаку – активности или интенсивности экономических взаимодействий, что является показателем для определения границ внешней территории методом графо-анаморфоз.

Для определения трансформаций, происходящих во внутренней хозяйственной структуре Крымского мезорегиона под воздействием внешнеэкономических связей, был использован метод типологии явлений и процессов, подчеркивающий их наиболее существенные качественные отличия на территориальном уровне, что позволяет применять для развития отдельных регионов принципиально разные методы и способы решения проблем. Внутренняя территория локализации внешнеэкономических связей Крымского мезорегиона имеет четко выраженный опорный каркас, фокусами которого являются городские поселения – центры внешнеэкономических связей и территории, тяготеющие к ним, которые формируются и изменяются под воздействием исторических, экономических, природных и других факторов. В основе типологии центров и районов локализации внешнеэкономических связей Крымского мезорегиона положены признаки, различающие типы городов – центров внешнеэкономических связей: по времени возникновения и (или) наибольшей активности функционирования, по территориальному положению и по функциям. Исходя из предложенной типологии, в работе выделены семь типов городов – центров локализации внешнеэкономических связей Крымского мезорегиона.

Современное состояние центров и районов локализации внешнеэкономических связей Крымского мезорегиона в целом соответствует той функции территории, в пределах которой они существуют. В настоящее время эта функция сильно видоизменяется. Это находит отражение в степени активности внешнеэкономических связей по отдельным центрам и районам Автономной Республики Крым. Приморское положение торговых центров по-прежнему остается предпочтительным для формирования внешнеэкономической активности в Крыму. Однако фактор географического положения перестал быть самодостаточным. Помимо этого фактора существенную роль в развитии внешнеэкономических связей Крыма стали играть инвестиционные вливания в экономику конкретных районов и скорость трансформации отраслевой структуры их хозяйства.

Внешнеэкономические связи Автономной Республики Крым ускоряют процесс современной трансформации его хозяйственного комплекса. Это отчетливо демонстрирует эволюция территориальных форм внешнеэкономических связей. От размещения в точечных объектах – городских поселениях - внешнеэкономическая активность проявляется в Крыму и как площадное образование на территориях внешнеэкономических связей, территориях приоритетного развития и специальной (свободной) экономической зоне. Это позволяет прогнозировать будущее хозяйственной активности не только отдельной сферы человеческой деятельности – внешнеэкономической, но и целых регионов во всем многообразии способов их освоения.

Ключевые слова: территориальная система внешнеэкономических связей мезорегиона, внешняя и внутренняя территории проявления внешнеэкономических связей, графо-анаморфоза, типология центров и районов локализации внешнеэкономических связей мезорегиона, трансформация хозяйства.

THE SUMMARY

Кuzmina О.M. Geographic research of foreign economic relations impact on transformation of economy of the Autonomous Republic of the Crimea. - Manuscript.

Thesis of a scientific degree of the candidate of geographic sciences on a speciality 11.00.02. - economical and social geography. - Taurida National Vernadsky University, Simferopol, 2003.

The types of territories of realization of foreign economic relations of a mezoregion are being considered at different hierarchic level. The method of allocation of three levels of external territory in exercising economic ties of the Crimean mezoregion has been grounded. The transformations taking place in internal economic structure of the Autonomous Republic of the Crimea influenced by foreign economic relations have been determined.

Keywords: a territorial system of foreign economic relations of mezoregion, external and internal territories of a realization of foreign economic relations, grafo-anamorphosis, typology of centers and regions of localization of foreign economic relations of mezoregion, transformation of economy.