Котляр Сергій Миколайович

УДК 796.092

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДЗМАГАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ ЛИЖНИКІВ-ГОНЩИКІВ З УРАХУВАННЯМ УЧАСТІ В КЛАСИЧНИХ ТА КОВЗАНЯРСЬКИХ ГОНКАХ

24.00.01 – Олімпійський і професійний спорт

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Харків –2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній академії фізичної культури, Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту.

Науковий керівник: доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Мулик Вячеслав Володимирович,

Харківська державна академія фізичної культури, проректор з навчально-методичної роботи.

Офіційний опонент: доктор біологічних наук, професор

Клименко Анатолій Іванович,

Харківська державна академія фізичної культури, професор кафедри біологічних основ фізичного виховання і спорту;

доктор педагогічних наук, доцент

Камаєв Олег Іванович,

Національний університет внутрішніх справ, професор кафедри фізичної і спеціальної підготовки.

Провідна організація: Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту, м.Київ.

Захист відбудеться “29” січня 2004 р. о 15 годині 00 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.862.01 в Харківській державній академії фізичної культури (61022, м. Харків-22, Клочківська, 99).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної академії фізичної культури (61022, м. Харків-22, Клочківська, 99).

Автореферат розісланий 26.12.2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої _______________ Ашанін В.С.

вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. У цей час в лижних гонках застосовуються два стилі пересування: класичний (традиційний) та вільний, що передбачає застосування ковзанярських ходів.

У програму змагань кваліфікованих лижників-гонщиків, починаючи з чемпіонатів області і закінчуючи зимовими Олімпійськими іграми, включені гонки двома стилями пересування. Крім цього, останнім часом отримали широке застосування змагання за системою Гундерсена і по дуатлону, в яких поєднуються гонки класичним та ковзанярським стилем пересування на лижах.

Дане положення пред'являє особливу увагу до побудови тренувального процесу в передзмагальному мезоциклі, що вимагає урахування поєднання обох стилів пересування.

У роботах цілого ряду вчених (М.А. Аграновського, 1980 – 1982; В.І.Акімова, 1985; М.Ф. Антонова, 1977; Б.І. Бергмана, 1989; В.Д. Євстратова, Г.Б. Чукардіна, Б.І. Сергеєва, 1989; О.І.Камаєва, М.В. Блещунова, В.В. Мулика, 1989; П.К. Колчина, 1986; В.М. Манжосова, 1986; В.В. Мулика, 2002; І.Г. Огольцова, 1997; Ф.П. Суслова, 1995; С.К. Фоміна, 1986 та інш.) розглядається питання про передзмагальну підготовку до участі в гонках класичним стилем. У той час як спеціальних же досліджень по “ковзанярській” підготовці, в доступній нам літературі, ми не зустріли.

Відсутні дослідження, що стосуються практичних рекомендацій передзмагальної підготовки кваліфікованих лижників-гонщиків до участі в змаганнях, що суміщають класичний та ковзанярський стиль пересування, в останні роки зазнала змін методика підготовки спортсменів, в основу якої покладені індивідуальні анатомо-фізіологічні, біологічні і психологічні особливості організму людини.

Виходячи з вище приведеного очевидно, що наукове і практичне обгрунтування та розробка системи передзмагальної підготовки кваліфікованих лижників-гонщиків з урахуванням участі в класичних та ковзанярських гонках є актуальною темою досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дослідження з 1996 по 2000 рік здійснювалися у відповідності з планом НДР Харківського державного інституту фізичної культури. З 2001 – 2003 роки зі Зведеним планом НДР Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту за темою 1.2.12. “Теоретико-методичні основи оптимізації системи багаторічного удосконалення в циклічних видах спорту” (номер державної реєстрації 0101 U 006473).

Мета роботи експериментально обгрунтувати методику передзмагальної підготовки кваліфікованих лижників-гонщиків для участі в гонках класичним та ковзанярським стилем пересування.

Задачі дослідження:

1.

2.

3.

4. Виявити найбільш раціональну методику побудови передзмагального мезоциклу з урахуванням стилю пересування на лижах та в експерименті перевірити її ефективність.

Об'єктом досліджень була передзмагальна підготовка кваліфікованих лижників-гонщиків.

Предметом досліджень є методика побудови передзмагальної підготовки кваліфікованих лижників для участі в класичних та ковзанярських гонках.

Методологія досліджень базувалася на інтеграції знань: теоретичних основ методики побудови тренувального процесу (Л.П.Матвєєв, 1977; В.М.Платонов, 1980, 1987, 1997; М.Я.Набатникова, 1982; В.П.Філін, 1987; Л.В.Волков, 1990, 1997); контролю і управління рухами, що дозволяють формувати і вдосконалити структуру змагальних вправ (М.А.Бернштейн, 1966; Л.В.Чхаїдзе, 1970; В.С.Фарфель, 1975; П.К.Анохін, 1975; А.М.Лапутін, 1987; А.С.Ровний, 2002); процесів втомлення, відновлення і адаптації організму до фізичних навантажень, облік яких необхідний при побудові тренувального процесу (Ф.З.Меєрсон, 1986; В.Д.Моногаров, 1986; М.Г.Пшенникова, 1986; В.М.Платонов, 1988; В.С.Міщенко, 1990); моделювання складаючих параметрів тренувальної та змагальної діяльності, розробка яких дає можливість оптимізувати різні сторони підготовки лижників (Ф.П.Суслов, 1985; М.М.Булатова, В.М.Платонов, 1996; С.К.Фомін, 1997; О.І.Камаєв, 1999; В.В.Мулик, 1999); практичного досвіду роботи ведучих тренерів України з лижних гонок (М.Ф.Тереля; Г.І.Шамрай; А.М.Назаров; А.Ю.Нестеренко; Г.І.Єлісєєва)

Для рішення поставлених задач в роботі використовувалися такі методи досліджень:

1.

2.

3.

4.

Наукова новизна отриманих результатів:

-

-

-

-

-

Теоретичне значення роботи складається в розкритті та конкретизації основних компонентів методики побудови тренувального процесу передзмагальної підготовки з використанням різних стилів пересування. Матеріали дисертації доповнюють теорію та методику спортивного тренування кваліфікованих лижників-гонщиків з питань планування безпосередньої підготовки до змагань.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості широкого використання запропонованих рекомендацій при плануванні учбово-тренувального процесу на етапі підготовки до головних змагань сезону з участю в класичних та ковзанярських дисциплінах; в роботі тренерів з лижних гонок в ДЮСШ, школах-інтернатах спортивного профілю, школах вищої спортивної майстерності, збірних команд ВУЗів, збірних командах областей та країни, при підготовці спортсменів з “інваспорту” і ветеранів з лижних гонок.

Практична значущість роботи підтверджується актами впровадження результатів досліджень. Отримані результати включені також в програми теоретичних курсів по теорії та методиці лижного спорту Харківської державної академії фізичної культури і тренувальні програми з лижних гонок школи вищої спортивної майстерності.

Особистий внесок здобувача полягає у постановці проблеми, визначенні мети і завдань досліджень, а також методичних підходів для їх вирішення. Автор безпосередньо брав участь у тренувальному процесі (як тренер) і проведенні досліджень, статистичній обробці отриманих даних, теоретичному обгрунтуванні і інтерпретації отриманих даних, що дало можливість глибоко вивчити проблему безпосередньої підготовки до змагань кваліфікованих лижників-гонщиків.

Апробація результатів досліджень дисертації здійснювалася в процесі практичної підготовки лижників-гонщиків ШВСМ, збірної Харківської Державної Академії Фізичної Культури, центра олімпійської підготовки “Темп", студентських збірних командах Харківської області та України. Результати досліджень докладалися на Харківських обласних семінарах для тренерів з зимових видів спорту та Всеукраїнських і міжнародних конференціях (Харків, 1999 – 2002 р.р.). Висновки та практичні рекомендації впроваджені в тренувальний процес лижників-гонщиків, про що свідчать 5 актів впровадження.

Публікації. Здобувачем опубліковано 11 наукових робіт за темою дисертації, з яких: 3 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 8 статей і тез в збірниках наукових праць.

Структура і об'єм диссертационної роботи. Робота складається з вступу, шести розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, додатків і актів впровадження. Викладена на 200 сторінках тексту, ілюстрована 25 рисунками і 41 таблицею. У бібліографії наведено 229 джерел, з них 30 – іноземних авторів.

Основний зміст роботи

У першому розділі “ Шляхи оптимізації тренувального процесу лижників-гонщиків на етапі безпосередньої підготовки до змагань" представлений аналітичний матеріал, який характеризує стан теорії та методики побудови тренувального процесу в різних структурних утвореннях (річний цикл, мезоцикл, мікроцикл), проаналізовані основні засоби та методи тренування лижників на етапі безпосередньої підготовки до змагань.

Аналіз досліджень питань побудови тренувального процесу лижників-гонщиків показує, що проблема диференційованого підходу не стала ще предметом глибокого вивчення. Дуже мало праць, які розкривають “технологію” індивідуальної побудови тренувального процесу на етапі безпосередньої підготовки до змагань кваліфікованих лижників-гонщиків.

Практично не проводилися експериментальні перевірки ефективності підбору стилю пересування в тренувальному процесі на різних етапах річної підготовки лижників-гонщиків. Багато в чому залишається неясним, яким повинне бути поєднання тренувальних занять з урахуванням стилю пересування при безпосередній підготовці до змагань у лижних гонках. Тому дослідження питання передзмагальної підготовки кваліфікованих лижників-гонщиків, що враховує необхідність участі в змаганнях різними стилями пересування на лижах, є актуальним аспектом в теорії та методиці побудови спортивного тренування.

У другому розділі “Методи й організація досліджень" представлена загальна характеристика методів: теоретичного аналізу й узагальнення науково-методичної літератури; педагогічних методів дослідження й експериментів; медико-біологічних методів дослідження; методів математичної статистики.

Дослідження проводилися в кілька етапів.

На першому етапі досліджень (1996-1998 рр.) відбувалося визначення відмінності в структурі та динаміці рухів класичного та ковзанярського стилю пересування на лижах, для чого використовувалися дані спеціальної літератури, педагогічних спостережень, аналіз кінограм та відеозйомок. Крім цього визначилися відмінності у впливі на організм лижників навантажень, що отримуються внаслідок змагань на дистанціях однієї і тієї ж тривалості, але з використанням різних стилів пересування. Здійснена розробка модельних характеристик ведучих лижників в класичному та ковзанярському стилі пересування, де враховували антропометричні показники, показники функціонального стану організму та рівень фізичної підготовленості спортсменів.

На другому етапі (1997-1999 рр.) вивчалися особливості безпосередньої підготовки до змагань кваліфікованих лижників-гонщиків. Проводилися пошукові дослідження, направлені на вивчення ефективності різних методик побудови тренувального процесу передзмагального етапу з урахуванням участі в змаганнях класичним та ковзанярським стилем пересування на лижах. Враховувався склад засобів, що застосовуються і методів тренування, поєднання стилів пересування, аналізувалася динаміка тренувальних навантажень й показників фізичної підготовленості спортсменів, оцінювалися результати їх змагальної діяльності.

Третій етап (1999-2002 рр.) був направлений на експериментальну перевірку ефективності програми безпосередньої підготовки до змагань лижників-гонщиків, яка була розроблена внаслідок використання педагогічних та медико-біологічних методик на першому та другому етапах досліджень.

У третьому розділі “Дослідження впливу на організм лижників-гонщиків навантажень внаслідок застосування різних стилів пересування на лижах" представлені матеріали досліджень, що відображають відмінності в структурі й динаміці рухів однойменних лижних ходів класичного та ковзанярського стилю пересування. Розкритий вплив фізичних навантажень на функціональні системи організму лижників-гонщиків внаслідок використання класичного та ковзанярського стилю пересування на лижах.

Аналіз результатів проведених вимірювань кінематичних показників однойменних лижних ходів (одночасного однокрокового класичного та ковзанярського стилю) представлений на рис. 1.

Рис. 1 Залежність швидкості пересування на лижах від кінематичних параметрів техніки одночасного однокрокового ходу

Проведений кореляційний аналіз параметрів техніки пересування на лижах одночасним однокроковим класичним (r1) та ковзанярським ходом (r2) показав тісну залежність: в класичному ході між часом відштовхування і тривалістю циклу (r1=0,74); тривалістю циклу і часом вільного ковзання (r1=0,67); тривалістю і довжиною циклу (r1=0,61); в ковзанярському ході між тривалістю і довжиною циклу (r2=0,73), а також показниками часу відштовхування (r2=0,88) та часом вільного ковзання (r2=0,72)

Виявлена негативна кореляційна залежність: в класичному ході між швидкістю і довжиною циклу (r1=-0,76); тривалістю і темпом циклів (r1=-0,87); темпом циклів і часом відштовхування (r1=-0,71); довжиною і темпом циклів (r1=-0,66); швидкістю і часом вільного ковзання(r1=-0,52); в ковзанярському ході між темпом циклів і показниками тривалістю циклів (r2=-0,80); часом відштовхування (r2=-0,82).

Таким чином, кінематичні параметри одночасного однокрокового класичного та ковзанярського ходу пересування на лижах мають значні відмінності у всіх кінематичних та динамічних показниках (р<0,01-0,05).

Результати кінематичних вимірювань одночасного двокрокового класичного та ковзанярського ходу пересування на лижах у кваліфікованих лижників-гонщиків представлені на рис. 2.

Рис. 2 Залежність швидкості пересування на лижах від кінематичних параметрів техніки одночасного двокрокового ходу

Проведений кореляційний аналіз параметрів техніки пересування на лижах одночасним двокроковим класичним (r1) та ковзанярським ходом (r2) показав тісну кореляційну залежність між тривалістю циклу і часом відштовхування у вільному стилі (r2=0,89).

Негативна кореляційна залежність виявлена в класичному ході між темпом і тривалістю циклу (r1=-0,81); швидкістю і довжиною циклу (r1=-0,80); в ковзанярському ході між тривалістю і темпом циклів (r2=-0,87); темпом циклів і часом відштовхування (r2=-0,74); швидкістю і довжиною циклу (r2=-0,79). Кореляційної залежності між часом та іншими показниками не виявлено.

Таким чином, як показали дослідження кінематичних параметрів одночасного двокрокового класичного та ковзанярського лижного ходу, існують значні відмінності у всіх показниках (р<0,01- 0,05), за винятком довжини циклу.

Проведені дослідження кінематичних параметрів техніки однойменних лижних ходів різних стилів пересування на лижах переконують в тому, що в техніці класичного та ковзанярського стилю є значні відмінності не тільки в структурі рухів, але і в інших кінематичних показниках: швидкості пересування, довжині циклу, часу відштовхування та вільного ковзання.

Дослідження визначення відмінностей, що стосуються у впливі на організм лижників-гонщиків навантажень, що отримуються внаслідок змагань з використанням різних стилів пересування, виявили достовірні зміни в концентрації молочної кислоти, сечовини в крові і даних ЧСС ПАНО після гонки класичним стилем (р<0,05). Так само, внаслідок змагань класичним стилем сталися значні зміни в показнику аеробної продуктивності серцевого м'яза (АМЄ) на 4,4% (р<0,05), в той час як в анаеробної компоненті (АНАМЄ) і показниках, що відображають стан дихальної системи (МСК, ПАНО від МСК), достовірних відмінностей не відмічено (р>0,05).

Дослідження впливу змагальних навантаження з використанням ковзанярського стилю пересування на організм лижників-гонщиків показали, що більш пригнобленої виявилася АНАМЄ (5,1%) і в меншій мірі загальна метаболічна ємність (ЗМЄ) на 2,38% і АМЄ (1,28%) (р<0,05). Показники МСК та ПАНО від МСК, а так само ЧСС ПАНО достовірних відмінностей не мали (р>0,05). Дані біохімічного аналізу показали значне збільшення концентрації молочної кислоти і сечовини в крові у спортсменів після гонки ковзанярським стилем (р<0,05).

Результатами досліджень визначено, що частота серцевих скорочень у спортсменів долаючих рівнинні дільниці дистанції ковзанярським стилем вище, ніж класичним на 7 уд•хв-1, на підйомах на 4 уд•хв-1 (р<0,05) та на спусках на 2 уд•хв-1 (р>0,05).

Аналіз впливу змагальних навантажень з використанням різних стилів пересування на функціональну систему організму кваліфікованих лижників-гонщиків показує, що гонка класичним стилем відбувається в більшій мірі в аеробному режимі енергозабезпечення м’язової діяльності. Змагання ковзанярським стилем більше пригноблює анаеробну продуктивність сердцево-судинної системи (р<0,05), що вимагає більшого вияву швидкісно-силового потенціалу під час гонки і носить змішаний анаеробно-аеробний характер.

У четвертому розділі “Аналіз модельних антропометричних та фізіологічних характеристик лижників-гонщиків високої кваліфікації з урахуванням участі в змаганнях різними стилями пересування на лижах" приводяться дані кваліфікованих лижників-гонщиків, що успішно виступають в гонках класичним та ковзанярським стилем пересування.

Антропометричні вимірювання лижників-гонщиків виявили більш високі показники росту на (2,2%); ваги на (2,5%); довжини ніг на (3,0%); вага-ростового індексу на (4,5%) (р<0,05) у лижників, які виступають краще класичним стилем пересування, інші дані: довжина рук спортсменів та індекс ноги мають коливання в 1-2 одиниці і не мають достовірних відмінностей (р>0,05) (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльна характеристика оптимальних модельних антропометричних параметрів кваліфікованих лижників-гонщиків в різних стилях пересування (n=20)

Показники | Класичний стиль | Ковзанярський стиль | t | p

X1+m1 | у1 | X2+m2 | у2

Ріст, см | 180,00+0,91 | 2,87 | 176,00+0,97 | 3,06 | 3,54 | P<0,05

Вага, кг | 70,00+0,88 | 2,71 | 68,00+0,63 | 2,00 | 2,53 | <0,05

Довжина рук, см | 75,00+0,56 | 1,76 | 73,00+0,58 | 1,83 | 2,03 | >0,05

Довжина ніг, см | 108,00+0,78 | 2,35 | 104,00+0,70 | 2,11 | 2,99 | <0,05

Індекс ноги, % | 42,90+0,15 | 0,46 | 41,90+0,14 | 0,45 | 0,67 | >0,05

Вагово-рост. індекс,кг•м-2 | 21,66+0,79 | 0,69 | 20,02+0,61 | 0,42 | 4,54 | <0,05

Аналіз проведених антропометричних досліджень кваліфікованих лижників-гонщиків показує, що відмінність модельних характеристик знаходиться в межах 2,2% - 7,6% і вони мають достовірні відмінності (р<0,05) по більшому числу показників.

Кореляційний аналіз залежності антропометричних показників лижників-гонщиків, успішно виступаючих класичним (r1) та ковзанярским (r2) стилем, показав тісну залежність між: ростом і показниками індексу ноги (r1=0,90; r2=0,95), довжини ніг (r1=0,90; r2=0,91), довжини рук (r2=0,92); довжиною ніг та індексу ноги (r1=0,70; r2=0,89); вагово-ростового індиксу та даними ваги (r1=0,52; r2=0,75); довжиною рук і показниками довжини ніг (r2=0,87), індексу ноги (r2=0,86).

Проведений аналіз тестувань функцій та систем організму кваліфікованих лижників, успішно виступаючих в гонках різними стилями пересування на лижах, дозволив визначити діапазон показників фізичної підготовленості, який відповідає середньому рівню і є нормативом для даного кваліфікаційного рівня, а високий рівень, як найближче цільове завдання для загальної та спеціальної фізичної підготовки. Відмінність в показниках, що відображають вплив на сердцево-судинну систему гонок з використанням класичного та ковзанярського стилю пересування на лижах, складає: тест Руф’є-Діксона (12%), частота дихання під час виконання навантаження (7,7%), ЧСС після навантаження (4,3%), коефіцієнт витривалості (3,75%) і Гарвардський степ-тест (2,6%) (р<0,05).

Результати тестувань дозволили розробити модельні характеристики оптимальних параметрів для успішного виступу класичним та ковзанярським стилем пересування на лижах (рис. 3).

Умовні позначення: 1 – ЧСС в спокої, уд•хв-1; 2 – ЧСС після навантаження, уд•хв-1; 3 – PWC170, ум.од.; 4 – ЖМЛ, л; 5 – тест Руф’є-Діксона, ум.од.; 6 – КВ, ум.од.; 7 – ІГСТ, ум.од.; 8 – кількість дихань за хвилину; 9 – індекс Скибінського, мл•кг-1.

Рис. 3 Модельні характеристики показників, відображаючий функціональний стан організму кваліфікованих лижників-гонщиків, успішно виступаючих в змаганнях класичним та ковзанярським стилем пересування на лижах

Проведені дослідження показали, що різні способи пересування на лижах пред'являють до організму спортсменів особливі вимоги по перебудові структури рухів, що складає основу техніки пересування на лижах, а так само до функціонування систем організму спортсмена. Дане положення вимагає проведення пошуку оптимальних підходів до планування тренувального процесу, що враховує поєднання обох стилів пересування на лижах, особливо при підготовці до головних змагань сезону.

У п'ятому розділі “Дослідження передзмагальної підготовки лижників-гонщиків високої кваліфікації з урахуванням участі в гонках класичним та ковзанярським стилем пересування", представлені матеріали експериментів, які підтверджують ефективність методики, що пропонує та передбачає оптимальне поєднання тренувальних занять с використовуванням різних стилів пересування.

Пошукові дослідження, направлені на вивчення ефективності різних методик побудови тренувального процесу передзмагального етапу з урахуванням участі в змаганнях класичним та ковзанярським стилем пересування на лижах дозволив виявити, що при одноразовому тренуванні в день використовуються наступні варіанти:

1)

2)

3)

4)

В передзмагальній підготовці кваліфікованих лижників-гонщиків при дворазовому тренуванні в день важливо поєднання, як об'єму й інтенсивності навантажень, так і обліку їх характеру, що визначає в значній мірі їх сумарний ефект на організм спортсмена.

Внаслідок досліджень виявлено три основних напрями, враховуючого поєднання двох тренувань в день:

1) перше тренування ковзанярські ходи, друге – класичні – 37%;

2) перше тренування класичні ходи, друге – ковзанярські – 35%;

3) перше і друге тренування класичним або ковзанярським стилем – 28%.

Внаслідок проведених педагогічних досліджень була розроблена методика побудови тренувального процесу, яка застосовувалася в експериментальній групі.

Дана методика передбачала, застосування обох стилів пересування на лижах в одному тренувальному дні, тобто якщо перше, основне, тренування класичним стилем, в якому передбачався розвиток спеціальних якостей підготовки лижників, то друге тренування було вільним стилем і було таким, що підводить до основного тренування, яке проводилося на наступний день. У наступному тренувальному дні чергування стилю пересування на лижах мінялося (рис. 4).

Контрольна група в передзмагальній підготовці використувала традиційну методику тренування лижників, де чергування стилю відбувалося через день (рис. 5).

Спрямованість тренувальних занять, об'єм та інтенсивність навантаження в обох групах мало однаковий характер.

Рис. 4 Поєднання стилів пересування на лижах на етапі безпосередньої підготовки до змагань у кваліфікованих лижників-гонщиків експериментальної групи

Рис. 5 Поєднання стилів пересування на лижах на етапі безпосередньої підготовки до змагань у кваліфікованих лижників-гонщиків контрольної групи

Проведені експерименти показали, що використана методика передзмагальної підготовки експериментальної групи кваліфікованих лижників-гонщиків, не тільки значно поліпшує результати в гонках класичним та ковзанярським стилем (табл. 2), але і позитивно впливає на результати медико-біологічних тестувань.

Так результати в гонці класичним стилем у лижників експериментальної групи вище на 42с (р<0,05), незважаючи на те, що на початку експеримента достовірних відмінностей між групами не було.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика показників середньої швидкості та часу подолання дистанції контрольної і експериментальної груп до і після проведення експеримента (n=10)

ПОКАЗНИКИ | До експерименту | Після експерименту | t | p

Х1+m1 | у1 | Х2+m2 | у 2

Класичний стиль | Контрол група | Час подолання дистанції, с | 2010+ 6,39 | 20,20 | 1965+ 3,98 | 12,58 | 5,98 | <0,01

Середня швидкість, м•с-1 | 4,97+ 0,05 | 0,15 | 5,09+ 0,03 | 0,10 | 2,07 | >0,05

Експер. група |

Час подолання дистанції, с | 2003+ 6,52 | 20,59 | 1923+ 5,02 | 15,86 | 9,72 | <0,01

Середня швидкість, м•с-1 | 5,00+ 0,05 | 0,16 | 5,20+ 0,04 | 0,14 | 3,13 | <0,05

Ковзанярський стиль | Контрол.

група | Час подолання дистанції, с | 1910+ 5,26 | 16,62 | 1790+ 5,18 | 16,38 | 16,3 | <0,01

Середня швидкість, м•с-1 | 5,24+ 0,05 | 0,15 | 5,59+ 0,05 | 0,16 | 4,93 | <0,05

Експер. група |

Час подолання дистанції, с | 1915+ 6,05 | 19,12 | 1769+ 2,29 | 7,24 | 22,6 | <0,01

Середня швидкість, м•с-1 | 5,23+ 0,06 | 0,17 | 5,65+ 0,02 | 0,07 | 6,67 | <0,05

Показані результати в гонці ковзанярським стилем, так само краще у лижників експериментальної групи, і різниця їх з показниками контрольної групи становила 21с (р<0,05).

Крім цього, результати часу подолання дистанції контрольною групою в гонці класичним стилем поліпшилися на 2,24% (р<0,01), а середня швидкість збільшилася на 0,12 м•с-1, однак в порівнянні з початковими показниками достовірних відмінностей не отримано (р>0,05). У той час, як в експериментальній групі час подолання дистанції після експеримента поменшало на 4% (р<0,01), а середня швидкість збільшилася на 0,2 м•с-1 (р<0,05).

У гонці ковзанярським стилем внаслідок експерименту в контрольній групі сталося скорочення часу подолання дистанції на 6,28% (р<0,01), середня швидкість збільшилася на 0,35 м•с-1, а в експериментальній групі на 7,62% (р<0,01) та 0,42 м•с-1 (р<0,05).

Проведений прямий паралельний експеримент показав, що використане поєднання стилів пересування на лижах в тренувальних заняттях на етапі безпосередньої підготовки до змагань надали позитивний вплив на тренованість лижників-гонщиків обох груп. Однак більш значний приріст спортивних результатів і показників тестів, що відображають функціональний стан організму лижників, стався в експериментальній групі, в якій зміст тренувального процесу визначався змінною стилю пересування в кожному тренувальному занятті, що свідчить про велику ефективність розробленої нами методики передзмагальної підготовки.

У шостому розділі “Обговорення результатів досліджень" узагальнені основні результати роботи відповідно до мети та задач досліджень, розкрита їх теоретична і практична значущість. Представлені дискусійні положення, намічені й обгрунтовані перспективи напряму подальшого вдосконалення методики підготовки кваліфікованих лижників-гонщиків до змагань з урахуванням стилю пересування на лижах. Встановлено, що використання лижниками-гонщиками тренувальних занять зі змінною стилю пересування в одному тренувальному дні, позитивно впливає на зростання спортивних результатів, як в гонках класичним, так і ковзанярським стилем пересування.

Отримані результати досліджень підтвердили наші припущення про перевагу даного методу розподілу стилів пересування і тренувальних навантажень у кваліфікованих лижників-гонщиків на етапі безпосередньої підготовки до головних змагань сезону.

ВИСНОВКИ

1.

2.

- перше тренування – ковзанярський стиль, друге – класичний – 37%;

- перше тренування – класичний стиль, друге – ковзанярський – 35%;

-

3. Проведені дослідження кінематичних параметрів техніки однойменних лижних ходів різних стилів пересування переконують в тому, що в техніці класичного та ковзанярського стилю є значні відмінності, в швидкості пересування (1,7-4,4 м•с-1), довжині циклу (0,5-5,2 м), темпі циклів за хвилину (12,6-21,1 кіл.разів),часу відштовхування (0,3-0,7 с) та часу вільного ковзання (0,1-0,2 с) (р<0,01-0,05).

4. Кореляційний і детерминаційний аналіз проходження дистанції різними стилями пересування на лижах показав тісний взаємозв'язок між показниками швидкості та часом подолання дистанції (r=-0,80), коефіцієнт детерминации (d=64%); швидкості та ЧСС на рівнинних дільницях траси (r=-0,74; d=55%) в класичному стилі; в ковзанярському стилі тісний взаємозв'язок був досягнутий лише між швидкістю та часом подолання дистанції (r=-0,79), коефіцієнт детерминации (d=62%).

5. Змагальні навантаження з використанням різних стилів пересування на лижах не в однаковій мірі впливає на функціональні системи кваліфікованих лижників-гонщиків.

Внаслідок змагання класичним стилем гіршають показники АМЄ на 4,4% (р<0,05), АНАМЄ на 2,8% (р>0,05), ЧСС ПАНО на 6,4% (р<0,05), МСК на 5,4% (р>005) та W ПАНО від МСК на 4,2% (р<0,05).

При ковзанярському пересуванні знижуються показники АМЄ на 1,3% (р>0,05), АНАМЄ на 5,1% (р<0,05), ЧСС ПАНО на 1,1% (р>0,05), МСК на 3,5% (р<0,05) та W ПАНО від МСК на 3,0% (р<0,05).

6. Виявлений тісний кореляційний зв'язок в гонці класичним стилем між АМЄ і показниками концентрації сечовини (r=0,83) і концентрацією молочної кислоти в крові (r=0,71), що свідчить про сильний вплив даного навантаження на аеробну похідну серцевого м'яза. У гонці ковзанярським стилем відмічений тісний кореляційний зв'язок між АНАМЄ та показниками концентрацією лактата (r=0,84) і сечовини в крові (r=0,73), що вказує на більш сильний вплив на анаеробну похідну серцевого м'яза.

7.

У гонках ковзанярським стилем пересування оптимальними є показники: ЧСС в спокої – 52 уд•хв-1, ЧСС після навантаження – 186уд•хв-1, PWC170 – 107 ум.од., ЖМЛ – 53,3 л., тест Руф’є – Діксона – 25 ум.од., коефіцієнта витривалості – 77 ум.од., ІГСТ – 115 ум.од., частота дихання – 24,8 кіл. разів в хвилину, індекс Скибінського – 27,45мл•кг-1.

8. Експериментально встановлене, що застосування методики побудови передзмагального мезоциклу, заснованої на обліку поєднання стилю пересування на лижах протягом дня, в якому основне і додаткове заняття проводяться різним стилем пересування на лижах зі зміною їх чергування на наступний день, є найбільш оптимальною, що дозволяє досягнути високих спортивних результатів в гонках класичним та ковзанярським стилем.

9. Розроблена методика передзмагальної підготовки кваліфікованих лижників-гонщиків дозволила підвищити спортивні результати в гонці класичним стилем на 4,0% (р<0,01), в гонці ковзанярським на 7,6% (р<0,01), теж покращілись показники тестів відображаючий функціональний стан організму спортсменів ЗМЄ на 2,8% (р<0,05), АНАМЄ на 8,5% (р<0,05), АМЄ на 2,6% (р<0,05), індекс Скибінського на 11,7% (р<0,05) і тест Руфье-Діксона на 25,4% (р<0,05).

10. Розроблена методика передзмагальної підготовки кваліфікованих лижників-гонщиків з урахуванням поєднання класичного та ковзанярського стилю пересування на лижах, може використовуватися не тільки на етапі безпосередньої підготовки до змагань, але і в інших мезоциклах.

СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7. Котляр С.Н. Построение предсоревновательной подготовки квалифицированных лыжников-гонщиков с учетом участия в классических и коньковых гонках // Слобожанский науково-спортивний вісник. –Харків: ХДАФК, 2003. – Вип.6. – С.86-91.

Тези

8. Котляр С.М. Особливості побудування предзмагальної підготовки кваліфікованих лижників-гонщиків // Матер. Всеукраїнської наук.-практ. конф. студентів та аспірантів фізкультурних навчальних закладів “Фізична культура, спорт та здоров’я” (14-15 жовтня 1999р.). –Харків, 1999. – С.16.

9.Котляр С.М. Особливості побудування предзмагальної підготовки кваліфікованих лижників-гонщиків // Матер. II Всеукраїнської наук.-практ. конф. студентів та аспірантів фізкультурних навчальних закладів “Фізична культура, спорт та здоров’я” (11-13 травня 2000р.). –Харків, 2000. – C. 66-67.

10.Котляр С.Н., Нестеренко А.Ю. Особенность предсоревновательной подготовки сборной Харьковской области по лыжным гонкам к І Всеукраинским зимним спортивным играм 2001г // Матер. IIІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. студентів та аспірантів фізкультурних навчальних закладів “Фізична культура, спорт та здоров’я” (11-12 травня 2001р.). –Харків, 2001. – C. 71-72.

11.Котляр С.Н. Исследование построения предсоревновательной подготовки квалифицированных лыжников-гонщиков с учетом их участия в классических и коньковых гонках // Матер. IV Міжнародної наук.-практ. конф. студентів, магістрантів, аспірантів та молодих викладачів вищих навчальних закладів “Фізична культура, спорт та здоров’я” (26-27 вересня 2002р.). –Харків, 2002. – С. 38-39.

АНОТАЦІЇ

Котляр С.М. Особливості передзмагальної підготовки кваліфікованих лижників-гонщиків з урахуванням участі в класичних та ковзанярських гонках. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 – олімпійський і професійний спорт, Харківська державна академія фізичної культури, Харків, 2003.

Дисертація присвячена проблемі удосконалення системи передзмагальної підготовки в лижному спорті з урахуванням необхідності участі спортсменам в змаганнях класичним та ковзанярським стилем пересування. У роботі встановлені основні параметри, що відрізняють кінематичні та динамічні показники техніки однойменних лижних ходів класичного та ковзанярського стилю пересування.

Піддані детальному і комплексному аналізу функціональні показники і антропометрія. Виявлені моделі лижників-гонщиків успішно виступаючих класичним та ковзанярським стилем пересування.

Розроблена методика побудови передзмагальної підготовки кваліфікованих лижників з урахуванням поєднання стилю пересування. Експериментально встановлено, що поєднання тренувальних занять протягом дня, де основне і додаткове заняття проводяться різним стилем пересування на лижах зі змінною їх чергування на наступний день підвищує спортивні результати в гонках класичним та ковзанярським стилем пересування.

Основні положення розробленої методики підготовки до змагань різними стилями пересування впроваджені в тренувальну практику кваліфікованих лижників-гонщиків.

Ключові слова: лижні гонки, класичний стиль, ковзанярський стиль, кваліфіковані лижники-гонщики, дослідження, методика, контрольна група, експериментальна група.

Котляр С.Н. Особенности предсоревновательной подготовки квалифицированных лыжников-гонщиков с учетом участия в классических и коньковых гонках. –Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 – олимпийский и профессиональный спорт, Харьковская государственная академия физической культуры, Харьков, 2003.

Диссертация посвящена проблеме совершенствования системы предсоревновательной подготовки в лыжном спорте с учетом необходимости участия спортсменам в соревнованиях классическим и коньковым стилем передвижения.

В работе дополнены данные основных параметров, отличающих кинематические и динамические показатели техники одноименных лыжных ходов классического и конькового стиля передвижения.

Проведенный анализ воздействия соревновательных нагрузок различных стилей передвижения на функциональную систему организма, который выявил более значительные сдвиги в анаэробной компоненте (р<0,05) после соревнований коньковым стилем, в то время как после гонки классическим стилем угнетёнными в равной степени оказались аэробная и анаэробная производительность сердечно-сосудистой системы (р<0,05). Эти данные показывают, что гонка классическим стилем проходят в аэробно-анаэробном режиме, а гонка коньковым стилем, требует более скоростно-силового потенциала и носит выраженный анаэробный характер.

Анализ проведенных антропометрических исследований квалифицированных лыжников-гонщиков показывает, что различие модельных характеристик находится в пределах 2,2% - 7,6% и они имеют достоверные различия по большему числу показателей.

Подвергнуты детальному и комплексному анализу показатели отражающие функциональное состояние квалифицированных лыжников-гонщиков успешно выступающих в гонках классическим и коньковым стилем передвижения на лыжах.

В ходе педагогических исследований выявлено, что в предсоревновательной подготовке квалифицированных лыжников-гонщиков нет единого мнения по планированию тренировочных нагрузок с учётом использования классического и конькового стиля передвижения на лыжах.

Разработана и апробирована методика построения предсоревновательной подготовки квалифицированных лыжников с учетом сочетания стиля передвижения. Экспериментально установлено, что сочетания тренировочных занятий в течение дня, где основное и дополнительное занятие проводятся различным стилем передвижения на лыжах со сменой их чередования на следующий день повышает спортивные результаты в гонках классическим и коньковым стилем передвижения.

Следует отметить, что данный предсоревновательный мезоцикл, в котором учитывалось сочетание тренировочных занятий по стилю передвижения, благоприятно влияет на развитие скорости прохождения дистанции, специальную выносливость и технико-тактическое мастерство. Кроме этого, большое значение имело проведение модельного, соревновательного микроцикла, позволившего способствовать совершенствованию переключения структуры движений в соответствии с программой соревнований.

В то же время данную методику можно использоваться не только на этапе непосредственной подготовки к соревнованиям, но и в других мезоциклах годичной подготовки.

Основные положения разработанной методики подготовки к соревнованиям различными стилями передвижения внедрены в тренировочную практику квалифицированных лыжников-гонщиков.

Ключевые слова: лыжные гонки, классический стиль, коньковый стиль, квалифицированные лыжники-гонщики, исследования, методика, контрольная группа, экспериментальная группа.

Kotlyar S. Peculiarity construction in direct training of skilled skiers-racing drivers taking into account participation in classic and skating races. – Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of sciences on physical education and sports in a speciality 24.00.01 – оlympic and professional sports, Kharkov state academy of physical culture, Kharkov, 2003.

The dissertation is devoted to a problem of perfection of system of preparation in skiing with in view of necessity of participation of sportsmen for competitions classic and skating style movement.

The methods of construction of direct training of skilled skiers-racing drivers are worked out. It was established by the experiments that combination of training lessons are held by the different style of ski moving with the changing of their alternation the next day raises sport results in ski races in classic and skating style of moving.

Substantive provisions of the developed technique of preparation for competitions on various distances are introduced into training practice of skiers-racers of various qualifications.

Key words: ski races, classic style, skating style, skilled skiers-racers drivers, researches, methods, control group, experimental group.