Міністерство освіти і науки України

Національний університет “Львівська політехніка“

Лісовська Лідія Степанівна

УДК 338.246.025.2+339.137.2

ОцінЮвання та регулювання

конкурентоспроможності

продукції промислового призначення

Спеціальність: 08.02.03 -

Організація управління, планування і регулювання економікою

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки підприємства і менеджменту Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України

Наукові керівники – доктор економічних наук, професор Плоткін Яків Данилович, Національний університет “Львівська політехніка” доктор економічних наук, професор Петрович Йосиф Михайлович, Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри економіки підприємства і менеджменту

Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор ЄРМОШЕНКО МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ, Національна академія управління завідувач кафедри маркетингу та підприємництва кандидат економічних наук, старший науковий співробітник КОМАРНИЦЬКИЙ ІГОР МИХАЙЛОВИЧ Інститут регіональних досліджень НАН України, докторант

Провідна установа – Інститут економіки, відділ теоретичних проблем регулювання економіки, Національна академія наук України, м. Київ

Захист відбудеться “ 28 ” лютого 2003 року о “ 15 ” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 в Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою 79013, м. Львів, вул. Ст. Бандери, 12, IV корпус, ауд. 301б.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий “ 27 ” січня 2003 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.е.н., доцент І.Н.Пащенко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Конкурентоспроможність продукції є визначальною складовою успіху суб'єкта господарювання на ринку і формує кінцеві результати його діяльності. Особливої гостроти набуває проблема конкурентоспроможності щодо продукції промислового призначення, яка характеризується високою конструктивною складністю, великим діапазоном особливостей, зумовлених призначенням та можливостями її міжгалузевого, галузевого та персоніфікованого використання, порівняно тривалим терміном служби, що викликає необхідність постійного професійного її обслуговування.

У системі управління промисловим підприємством одним з найбільш відповідальних завдань є визначення кількісного рівня (оцінювання) конкурентоспроможності продукції та систематизація й впорядкування (регулювання) діяльності, яка спрямована на досягнення необхідного рівня конкурентоспроможності продукції.

Питанням управління конкурентоспроможності продукції присвячені численні наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів. Вагомий науковий внесок у вирішення проблем конкурентоспроможності продукції зробили П.Бєлєнький, Б.Буркінський, В.Герасимчук, М.Герасимчук, М.Долішній, М.Єрмошенко, О.Запунний, О.Кузьмін, Є.Крикавський, П.Перерва, Й.Петрович, Я.Плоткін, А.Старостіна, Ф.Хміль, Е.Голубков, Г.Азгальдов, Г.Багієв, Б.Берман, А.Глічев, П.Зав'ялов, Б.Карлофф, Ф.Котлер, Ж.-Ж.Ламбен, Е.Райхман та інші. Роботи цих економістів, в яких визначались показники, фактори та умови забезпечення конкурентоспроможності продукції, методи її оцінювання, є науково-теоретичною основою для поглиблення досліджень з проблем конкурентоспроможності продукції і, зокрема, продукції промислового призначення. Незважаючи на значні досягнення в теорії й практиці управління конкурентоспроможністю продукції, є низка проблем, які залишаються предметом дискусій і обговорень вчених-економістів. Так, у більшості наукових робіт вітчизняних та зарубіжних вчених використовується універсальний підхід при розгляді конкурентоспроможності товарів без урахування їхнього призначення. Недостатньо обґрунтовані тлумачення поняття та визначення рівня конкурентоспроможності продукції, мало дослідженими залишаються питання регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення.

Відмінності між товарами споживчого та промислового призначення, а також нетотожність понять “товар“ і “ продукція“ зумовлюють актуальність формування диференційованого підходу до оцінювання та регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення. Необхідність теоретичного обґрунтування та методичного забезпечення достовірного оцінювання й регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення зумовили актуальність і спричинили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукового напряму "Проблеми узгодження функціонування економічних, організаційних та мотиваційних механізмів господарювання і регулювання їх впливів на використання виробничого, корпоративного та особистісного потенціалів" кафедри економіки підприємства і менеджменту Національного університету "Львівська політехніка" при виконанні теми "Розробка системи ринкового управління інноваційними процесами на основі моніторингу показників діяльності та конкурентноздатності підприємства" (ДБ/54 "ВОК", номер державної реєстрації 0198U007871), затвердженої рішенням НТР ДУ "Львівська політехніка", протокол № 11 від 12.11.1998 р.

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є розробка теоретичних положень та методичних рекомендацій щодо оцінювання рівня та регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення.

Згідно з визначеною метою в роботі були поставлені такі завдання:

·

· обґрунтувати теоретичні засади та визначити прикладні аспекти оцінювання та регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення, провести аналіз та систематизацію сучасних методів оцінювання конкурентоспроможності продукції;

· дослідити зв'язок між факторами конкурентоспроможності продукції та побудувати її гіпотетичну криву протягом етапів економічного циклу життя, визначити пріоритетні види діяльності та їх цілі у сфері регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення для кожного етапу;

· розробити рекомендації щодо використання аналогів для проведення оцінювання рівня конкурентоспроможності продукції промислового призначення й методику визначення та оцінювання показника рівня конкурентоспроможності продукції промислового призначення;

· побудувати модель регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення шляхом регламентування значень показників корисності продукції у стандартах підприємства;

· розробити методичні рекомендації щодо вартісного регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення через витрати на якість продукції.

У процесі дослідження використовувались матеріали щорічних статистичних збірників, монографій, довідкової та періодичної вітчизняної й зарубіжної літератури з питань конкурентоспроможності продукції. При написанні дисертаційної роботи застосовувалися загальнонаукові прийоми і методи дослідження: експертний - для оцінювання рівня конкурентоспроможності продукції промислового призначення; математичного моделювання - для побудови економіко-математичної моделі оптимізації вимог споживачів у стандартах підприємства; аналогії - для систематизації методів оцінювання конкурентоспроможності продукції; математичної статистики - для оцінювання зміни співвідношення між показниками корисності продукції та показниками її вартості; формалізації та порівняння - для обґрунтування використання аналогів.

Об'єктом дослідження є конкурентоспроможність продукції промислового призначення. Предметом дослідження є теоретичні та методичні проблеми оцінювання та регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у послідовному розкритті базових понять і елементів, що відображають диференційований підхід до оцінювання та регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення, яка відрізняється специфікою її корисних характеристик, особливостями потреби та попиту промислових споживачів, засобами маркетингового сприяння її збуту. Дисертантом отримано наукові результати, що відображають особистий внесок автора у розробку даної теми і виносяться на захист, а саме:

·

· дістала подальшого розвитку класифікація методів оцінювання конкурентоспроможності продукції, зокрема розширено класифікаційні ознаки (за характеристикою оцінювання конкурентоспроможності продукції, принципом побудови показника та визначення вагомості показників оцінювання конкурентоспроможності продукції, способом здійснення оцінювання, видами показників оцінювання, критерієм зміни в часі показників конкурентоспроможності продукції), що створює передумови обґрунтованого вибору методу оцінювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення її виробником;

· розроблено методичний підхід до визначення комплексного показника рівня конкурентоспроможності продукції промислового призначення, який розраховується як відношення комплексного показника рівня корисності продукції промислового призначення до комплексного показника рівня її вартості, та обґрунтовано доцільність використання при оцінюванні рівня конкурентоспроможності продукції промислового призначення різних баз порівняння, які диференціюються за цілями оцінювання та групами показників конкурентоспроможності продукції промислового призначення, що дозволяє підвищити достовірність та об'єктивність результатів такого оцінювання;

·

·

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені методичні пропозиції щодо оцінювання та регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення доведені до рівня конкретних рекомендацій і можуть бути використані в практичній господарській діяльності підприємницьких структур. Окремі результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Національного університету “Львівська політехніка” при викладанні дисциплін “Інноваційний менеджмент”, “Управління якістю та конкурентоспроможністю продукції підприємств обробної промисловості“, “Управління конкурентоспроможністю організацій сфери послуг” (довідка № 68-14-450 від 03.07.2002 р.).

Ряд рекомендацій щодо оцінювання рівня та визначення пріоритетів регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення знайшли практичне застосування, зокрема у діяльності Дочірнього підприємства “Мікроприлад-07” ВАТ „Мікроприлад” (м. Львів) (акт про впровадження № 157 від 20.05.2002р.); пропозиції з оптимізації вимог споживачів через їх регламентування у стандартах підприємства рекомендовані до застосування Львівським державним центром стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України (акт про впровадження № 1908 від 15.05.2002р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались та схвалені на ІІ-й міжнародній науково-практичній конференції ”Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 22-24 жовтня 1998 р.); ІІ-й міжнародній конференції докторантів, аспірантів та студентів “Економіка, фінанси, державне управління” (м. Львів, 18-22 листопада 1998 р.); науково-практичній конференції ”Теорія і практика державотворення в Україні: історія та сучасність” (м. Львів, 7 травня 1999 р.); міжнародній науково-практичній конференції ”Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку” (м. Львів, 23-26 березня 2000 р.); ІІІ-й міжнародній науково-практичній конференції ”Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 9-11 листопада 2000 р.); науково-прикладній конференції „Менеджмент і міжнародне підприємництво” (м. Львів, 27 грудня 2001 р.).

Наукові результати дослідження обговорені й отримали позитивну оцінку на наукових семінарах кафедри економіки підприємства і менеджменту Національного університету “Львівська політехніка“.

Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 16 наукових праць, з них – 14 у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків загальним обсягом 158 сторінок (у тому числі - 17 таблиць, 10 рисунків), списку використаної літератури із 117 найменувань і 2 додатків.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано сучасний стан розроблення наукової проблеми та доведено необхідність поглиблення досліджень конкурентоспроможності продукції. Сформульовано мету і завдання дисертаційної роботи, її предмет та об'єкт, охарактеризовано наукову новизну одержаних результатів, наведено форми апробування наукових результатів у навчальному процесі та діяльності вітчизняних підприємств.

У першому розділі – “Теоретико-прикладні засади оцінювання та регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення“ – визначено поняття конкурентоспроможності продукції промислового призначення (КСП) та обґрунтовано показники її оцінювання, досліджено загальні методичні підходи до оцінювання рівня КСП та доповнено класифікацію сучасних методів оцінювання рівня конкурентоспроможності продукції, встановлено пріоритетні види діяльності у сфері регулювання КСП.

КСП – це відносна характеристика продукції, що базується на порівнянні значень показників конкурентоспроможності оцінюваної продукції із базовими значеннями. Тому при оцінюванні та регулюванні КСП оперують поняттям “рівень КСП“.

У результаті проведеного в дисертації аналізування характеристик основних складових ринків товарів споживчого та промислового призначення (споживачів, потреб, попиту, продукції) доведено необхідність диференційованого підходу до дослідження конкурентоспроможності продукції промислового призначення. Проблема КСП виникає лише в конкурентному середовищі, обов'язковою умовою якого є наявність більше, ніж одного продуцента.

З урахуванням вимог конкретного ринку КСП обумовлюється оптимальним на даний час співвідношенням між рівнем якості продукції, рівнем її маркетингового просування, рівнем сервісу та витрат на її придбання й використання. Оптимальне співвідношення між цими показниками означає взаємовигідність умов продажу та використання продукції як для споживачів, так і для виробників.

Проведені дослідження дали змогу сформувати систему показників для оцінювання рівня КСП (табл.1). Показники якості продукції, якості сервісного обслуговування, маркетингового просування продукції характеризують корисність продукції, оскільки дозволяють оцінити ступінь задоволеності потреб споживача при її придбанні та використанні.

На відміну від показників корисності продукції група показників її вартості характеризує рівень витрат споживача, необхідних для задоволення його потреби.

Таблиця 1

Система показників рівня конкурентоспроможності продукції промислового призначення

Назва груп показників КСП Складові груп показників КСП

Показники корисності Показники якості продукції промислового призначення Експлуатаційні показники Показники призначення

Показники надійності

Ергономічні показники

Естетичні показники

Екологічні показники

Показники безпеки

Показники уніфікації

Обмежувальні показники Показники транспортабельності

Патентно-правові показники

Показники узгодження властивостей продукції із зовнішніми умовами її використання

Показники додаткових (сервісних) функцій Показники функцій, що спрощують процес експлуатації

Показники функцій, що розширяють кількість отримуваних вигод

Показники інших додаткових (сервісних) функцій

Показники якості сервісу продукції промислового призначення Показники якості інформаційного обслуговування

Показники якості організаційного обслуговування

Показники якості технічного обслуговування

Показники маркетингового просування продукції промислового призначення Показники реклами продукції

Показники паблік рилейшнз

Показники вартості продукції промислового призначення Показники вартості придбання продукції Вартість виготовленої продукції

Вартість маркетингового сприяння збуту продукції

Вартість інформаційного обслуговування

Вартість організаційного обслуговування

Показники вартості експлуатації продукції Вартість використання за призначенням

Вартість технічного обслуговування й ремонтів

Страхові платежі

Майнові, екологічні, ресурсні податки й збори

Залежно від цілей оцінювання КСП для кожного виду продукції може бути здійснена персоніфікація системи показників, які найбільш повно характеризують її конкурентоспроможність. Обґрунтування вибору системи таких показників повинно здійснюватися з урахуванням призначення та галузі застосування конкретної продукції. Кількість, зміст та значущість показників КСП за групами обумовлюється багатьма факторами (причиною виникнення попиту на продукцію; станом розвиненості та умовами конкурентної боротьби на ринку збуту продукції; особливостями споживачів та специфікою умов використання продукції; життєвими стадіями продукції або етапом економічного циклу життя продукції; суб'єктом оцінювання, ціллю та вимогами до точності проведення оцінювання КСП тощо). Отже, оцінювання КСП – це сукупність операцій (етапів), що дозволяють кількісно визначити рівень КСП. Обумовлена цілями та завданнями методологія оцінювання рівня КСП включає: комплексне дослідження ринку збуту; встановлення індивідуальної системи показників КСП; обґрунтування методу, точності та засобів визначення значень показників КСП; встановлення базових значень показників КСП; визначення методів оцінювання рівня КСП, способу та форми представлення результатів оцінювання КСП.

Вивчення способів, принципів та характеристик оцінювання конкурентоспроможності продукції, а також узагальнення літературних джерел дало можливість запропонувати класифікацію методів оцінювання рівня конкурентоспроможності продукції за певними ознаками (рис.1). Вибір виробником методу оцінювання КСП повинен залежати від можливостей одержання достовірної вихідної інформації та етапу економічного циклу життя продукції.

Регулювання конкурентоспроможності продукції здійснюється через сукупність систематизованих та впорядкованих видів діяльності виробника, які спрямовані на забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності продукції на всіх етапах її створення й просування до споживача. Важливим аспектом ефективного регулювання конкурентоспроможності продукції є обґрунтування та вибір його пріоритетів, що зумовлюються конкретними організаційно-технічними, соціально-економічними, правовими та інших зовнішніми і внутрішніми чинниками функціонування підприємства.

При встановленні пріоритетів регулювання конкурентоспроможності продукції використовуються два підходи. Один з них, розроблений зарубіжними авторами, базується на пріоритетних факторах забезпечення конкурентоспроможності продукції, що є результатами різних видів діяльності у сфері її регулювання. Цей підхід не може бути використаний українськими товаровиробниками внаслідок відмінностей вітчизняних та західних підприємств, спричинених зовнішніми (стан розвитку ринкових відносин, рівень насиченості ринку, особливості цінової кон'юнктури, рівень споживчих потреб і попиту та інше), та внутрішніми (наявність ресурсів для розвитку і реалізації діяльності, рівень гнучкості системи управління тощо) чинниками їх функціонування. Тому для визначення пріоритетів регулювання конкурентоспроможності продукції необхідно використовувати підхід, який передбачає дослідження пріоритетних видів діяльності, спрямованих на досягнення визначених цілей регулювання конкурентоспроможності продукції. Проведені дослідження дали змогу зробити висновки, що до пріоритетів регулювання КСП вітчизняних підприємств слід відносити такі види діяльності: проектування продукції; забезпечення якості процесів і продукції; стандартизацію на рівні підприємства; регулювання витрат на якість; діяльність з маркетингового сприяння збуту продукції; забезпечення якості та вартості сервісних послуг.

Рис.1. Класифікація методів оцінювання рівня конкурентоспроможності

продукції

Результати ранжування діяльності у сфері регулювання КСП на прила-добудівних підприємствах м.Львова, проведеного у 2000 р., показані в табл.2.

Таблиця 2

Пріоритети регулювання КСП на підприємствах м. Львова у 2000 р.

Пріоритетні види діяльності Ранг пріоритетних видів діяльності (“1” – найвищий ранг, “6” - найнижчий ранг)

ДП “Львівприлад” ВАТ “Мікроприлад” ВАТ “РЕМА”

Проектування продукції 5 6 5

Забезпечення якості процесів і продукції 1 1 3

Стандартизація на рівні підприємства 6 4 6

Регулювання витрат на якість 2 2 1

Діяльність з маркетингового сприяння збуту продукції 4 3 2

Регулювання якості та вартості сервісних послуг 3 5 4

Дані табл.2 свідчать, що до вищих пріоритетів належать забезпечення якості продукції та процесів, регулювання витрат на якість. Загальною проблемою визнається розроблення та використання стандартів підприємства для регулювання КСП.

У другому розділі – “Оцінювання рівня та обґрунтування цілей регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення“ – запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня КСП, зокрема аргументовано використання аналогів залежно від цілей оцінювання, формалізовано метод визначення комплексного показника рівня КСП, досліджено динамічне співвідношення між факторами конкурентоспроможності продукції за етапами економічного циклу її життя та обґрунтовано цілі регулювання КСП за цими етапами, побудовано гіпотетичну криву конкурентоспроможності продукції.

Оцінювання рівня КСП повинно здійснюватися шляхом порівняння сукупності показників конкурентоспроможності цієї продукції з відповідними показниками її аналогів. Основними критеріями відбору аналогів є однаковість функціонального призначення та галузі застосування, ідентичність умов маркетингового просування продукції, її експлуатації та надання сервісу.

Аналогом за функціональним призначенням та умовами експлуатації може бути гіпотетична або реально існуюча продукція. Залежно від цілі та інформаційного забезпечення оцінювання показники гіпотетичної продукції можуть формуватися на основі вимог міжнародних стандартів; загальних технічних вимог на групу однорідної продукції, які регламентуються гармонізованими національними стандартами; оптимальних для виробника або споживача значень показників; експериментально обґрунтованих вимог споживачів; середніх значень показників КСП; граничних значень показників КСП і можуть використовуватися тільки для оцінювання показників якості продукції. Аналогом серед існуючої продукції може бути кращий аналог (закордонний чи вітчизняний), продукція, яка найбільш поширена на ринку та характеризується стійким рівнем попиту, а також продукція, що підлягає заміні або модернізації.

Вибір аналогів зумовлюється такими цілями оцінювання рівня КСП, як визначення доцільності розробки продукції; вибір варіанта при проектуванні продукції; встановлення основних напрямів розробки, виготовлення та збуту продукції; визначення заходів з підвищення рівня КСП; формування стратегії позиціонування продукції; аналізування динаміки рівня КСП; визначення рейтингу оцінюваної продукції на ринку відносно конкурентів; встановлення (зміна) рівня ціни продукції і/або методу ціноутворення; аргументування доцільності перегляду нормативно-технічної документації на продукцію; визначення доцільності зняття продукції з виробництва.

В результаті проведених досліджень в дисертації обґрунтовано пропозиції щодо використання аналогів залежно від цілей оцінювання рівня КСП.

В дисертації розроблено метод визначення комплексного показника рівня КСП (), який побудований на відношенні показника рівня корисності продукції промислового призначення () до показника рівня її вартості (). Якщо , продукція вважається конкурентоспроможною, при - продукція неконкурентоспроможна відносно вибраного аналога.

Показник рівня корисності продукції промислового призначення () визначається за формулою:

(1)

де – комплексний показник рівня якості продукції, безр. вел.; – комплексний показник рівня якості сервісу продукції, безр. вел.; – комплексний показник рівня маркетингового просування продукції, безр. вел.; - групові коефіцієнти вагомості комплексних показників , , відповідно, безр. вел., .

Показники якості продукції промислового призначення характеризують продукцію як об'єкт експлуатації, відображають найбільш корисні для споживача властивості продукції та включають експлуатаційні, обмежувальні показники та показники додаткових (сервісних) функцій.

Комплексний показник рівня якості продукції () розраховується за формулою:

(2)

де qi – відносне значення і-го експлуатаційного показника, безр. вел.; - нормоване значення коефіцієнта вагомості і-го експлуатаційного показника, безр. вел.; n – кількість експлуатаційних показників, залучених до оцінювання, од.; bi - відносне значення j-го обмежувального показника, безр. вел.; - нормоване значення коефіцієнта вагомості j-го обмежувального показника, безр. вел.; m - кількість обмежувальних показників, залучених до оцінювання, од.; Кф- коефіцієнт функціональної повноти продукції, безр. вел.; - коефіцієнти вагомості експлуатаційних, обмежувальних показників та показників додаткових (сервісних) функцій відповідно, безр.вел., .

Показники якості сервісу продукції промислового призначення характеризують її корисність для споживача стосовно умов придбання та ефективної експлуатації продукції протягом всього терміну її служби. При оцінюванні цих показників слід враховувати інформаційний, організаційний та технічний аспекти сервісу продукції.

Комплексний показник рівня якості сервісу продукції () визначається як

(3)

де Sz – відносне значення z-го показника якості інформаційного обслуговування, безр. вел.; - коефіцієнт вагомості показників якості інформаційного обслуговування, безр. вел.; Z – кількість показників якості інформаційного обслуговування, залучених до оцінювання, од.; Sr – відносне значення r-го показника якості організаційного обслуговування, безр. вел.; - коефіцієнт вагомості показників якості організаційного обслуговування, безр. вел.; R - кількість показників якості організаційного обслуговування, залучених до оцінювання, од.; Sw – відносне значення w-го показника якості технічного обслуговування, безр. вел.; - коефіцієнт вагомості показників якості технічного обслуговування, безр. вел.; W - кількість показників якості технічного обслуговування, залучених до оцінювання, од.; - коефіцієнти вагомості підгруп показників якості інформаційного, організаційного, технічного обслуговування відповідно, безр. вел., .

Показники маркетингового просування продукції промислового призначення зумовлюють рівень корисності для споживача сформованої на підприємстві системи формування попиту та стимулювання збуту, визначають ефективність використання маркетингових комунікаційних засобів для забезпечення КСП та характеризують вплив виробника на вибір споживача, створення у нього позитивного іміджу продукції та високого рейтингу товаровиробника.

Комплексний показник рівня маркетингового просування продукції () визначається як

(4)

де - відносне значення y-го показника реклами продукції, безр. вел.; - нормоване значення коефіцієнта вагомості y-го показника реклами продукції, безр. вел.; Y – кількість показників реклами продукції, залучених до оцінювання, од.; - відносне значення g-го показника паблік рилейшнз, безр.вел.; - нормоване значення коефіцієнта вагомості g-го показника паблік рилейшнз, безр. вел; G – кількість показників паблік рилейшнз, залучених до оцінювання, од.; - коефіцієнти вагомості показників реклами продукції та паблік рилейшнз відповідно, безр. вел., .

Показники вартості продукції дозволяють оцінити витрати споживача у зв'язку з придбанням та експлуатацією продукції протягом прогнозованого корисного терміну її служби.

Показник рівня вартості продукції () визначається за формулою:

(5)

де - показник рівня вартості придбання продукції, безр. вел.; - показник рівня вартості експлуатації продукції, безр. вел.; – групові коефіцієнти вагомості показників та відповідно, безр. вел., .

Для визначення групових коефіцієнтів вагомості комплексних показників та групових показників, кількості показників, залучених до оцінювання, рекомендується використовувати експертний метод. Важливою проблемою проведення експертних оцінок є відбір системи показників КСП та формування групи експертів. Персоніфікація системи показників, які визначають КСП, повинна здійснюватися з урахуванням призначення та галузі застосування продукції, актуальних умов ринку; кількість оцінюваних показників зумовлюється необхідним ступенем точності експертних оцінок (заданою довірчою ймовірністю та величиною відносної похибки).

На основі проведеного в дисертації аналізування статистичних даних встановлено динаміку показників якості продукції, якості сервісу, маркетингового просування та вартості продукції для продукції типу “ШІП” (виробник ВАТ “РЕМА”, м. Львів) та продукції типу “ПР-4700“ (виробник ВАТ “Мікроприлад”, м. Львів). Аналізування співвідношення відповідних показників цих типів продукції проводилося протягом етапів економічного циклу життя продукції.

Результати дослідження динаміки показників конкурентоспроможності зазначених типів продукції промислового призначення дозволили побудувати гіпотетичну криву КСП і обґрунтувати основні фактори та умови її зміни.

Для забезпечення досягнення необхідного рівня КСП на кожному етапі економічного циклу життя продукції встановлено цілі регулювання та визначено методи, прийоми і підходи до їх реалізації для кожного пріоритетного виду діяльності у сфері регулювання КСП.

У третьому розділі – “Методи регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення“ – розроблено методичні рекомендації щодо регулювання КСП через витрати на забезпечення якості продукції, обґрунтовано пропозиції стосовно регулювання КСП шляхом регламентування в стандартах підприємства підвищених вимог до показників корисності продукції, розроблено модель оптимізації управлінських рішень за економічним критерієм.

Метою регулювання КСП у даному дослідженні є забезпечення необхідного рівня показників конкурентоспроможності продукції. Результати аналізування діяльності виробників продукції промислового призначення та вимог її споживачів доводять важливість регулювання показників КСП через показники корисності продукції, і, насамперед, через показники її якості.

Процес досягнення заданого рівня КСП шляхом забезпечення якості продукції вимагає “підналагодження”, що пов'язано з певними витратами. Регулювання КСП через витрати на забезпечення якості продукції передбачає якісне аналізування витрат на якість, визначення методів їх оцінювання та кількісного аналізування, обґрунтування й вибір способів регулювання витрат.

Конкретизування змісту процесу забезпечення якості продукції та диференціація його завдань на різних етапах життєвого циклу продукції дозволило поділити процес забезпечення якості продукції на сукупність певних робіт. Систематизування складу цих робіт базується на встановленні об'єкта забезпечення якості на кожній стадії виробництва, виявленні можливих причин відхилення значень його фактичних показників від заданих через невідповідність показників якості елементів процесу виробництва.

Результати якісного аналізування витрат на якість дозволили здійснити їх класифікування і структурування за етапами життєвого циклу продукції, елементами процесу виробництва, місцем виникнення, спрямованістю та періодичністю здійснення, об'єктами калькулювання та калькуляційними одиницями.

Для оцінювання витрат на забезпечення якості продукції в дисертації розроблено два підходи – шляхом визначення фактичних витрат, що базуються на системі обліку, та через визначення витрат розрахунково-аналітичними методами.

Передумовами коректного оцінювання фактичних витрат на забезпечення якості продукції є достовірність і повнота обліку на промисловому підприємстві. Система формування фактичних витрат на якість полягає в організуванні їх локального обліку за видами, місцем виникнення, носіями витрат. При цьому проблема взаємозв'язку даних фінансового та управлінського обліку вирішується шляхом застосування багатоцільових інтегрованих систем фінансових програм на основі архітектури клієнт/сервер (наприклад, Platinum SQL by Platinum Software Corporation, Vantage by Epicor Software Corporation), а також простіших і більш поширених на Україні програмних продуктів (наприклад, “1С:Бухгалтерія 7.7“ із використанням конфігурації “Форт:Аналітик 3.0“).

Розроблені в дисертації розрахунково-аналітичні методи оцінювання витрат на якість приладобудівної продукції дозволяють їх формалізувати в умовах обмеженості інформаційного забезпечення та недостатності фінансових ресурсів вітчизняних підприємств.

Кількісне аналізування витрат на якість проводиться для порівняння загальних витрат на забезпечення якості продукції з виробничими витратами (визначення частки загальних витрат на забезпечення якості продукції в собівартості); дослідження структури витрат на забезпечення якості продукції за різними класифікаційними ознаками; оцінювання впливу на рівень загальних витрат конструктивно-технологічних та інших факторів (тип виробництва, складність продукції, рівень організації й технічної оснащеності виробництва тощо); ранжування витрат за їх рівнем; дослідження зміни рівнів витрат з плином часу в межах одного угрупування; ранжування витрат за їх ефективністю (внеском у забезпечення якості продукції); виявлення тенденцій зміни витрат за угрупуваннями; прогнозування нових напрямів вкладення коштів у забезпечення якості продукції.

Регулювання витрат на забезпечення якості продукції вимагає перманентного відслідковування їх фактичної величини та порівняння з нормативними значеннями, прийняття відповідних рішень за наслідками такого порівняння.

У дисертації зроблено висновок про те, що організаційно-методичною основою регулювання конкурентоспроможності продукції повинна бути стандартизація. Аналіз стану системи стандартизації в Україні засвідчує, що серед чинних в Україні 22 тисяч стандартів 80% не переглядалися протягом десяти років і лише 10% є гармонізованими з міжнародними та європейськими нормами і правилами. За таких умов пріоритетним видом діяльності для оперативного регулювання КСП можна визнати стандартизацію на рівні підприємства. Рівень рекомендаційних вимог (набір і глибина) в стандартах підприємства переважно визначається на основі консенсусу виробників та споживачів продукції.

У роботі пропонується здійснювати регулювання КСП через вимоги стандартів підприємства за допомогою моделі оптимізації управлінських рішень за економічним критерієм. Вихідною інформацією для побудови такої моделі є: вимоги до показників корисності продукції, які регламентовані міжнародними та національними стандартами; вимоги до показників корисності продукції, які визначені споживачами; фактичні показники корисності продукції; граничний рівень показників корисності продукції; ступінь взаємозалежності вимог стандартів, що визначають показники корисності продукції; комплексність стандартизації, обумовлена взаємозв'язком стандартів; обов'язковість стандартів, яка виражена через рівень їх застосовуваності; динамізм стандартів, що характеризується інтервалами їх перегляду та залежністю регламентованих вимог від часу. Інформаційне забезпечення моделі управління КСП шляхом стандартизації показників корисності продукції повинно здійснюватися на основі масивів даних, які описуються матрицями.

Початковим етапом реалізації моделі є оцінювання відповідності вимог стандартів показникам корисності продукції з боку споживачів, схема якої наведена на рис.2.

Рис. 2. Схема оцінювання відповідності стандартів вимогам споживачів

У роботі запропоновано до процесу зміни вимог чинних стандартів включати такі етапи: порівняння показників стандартів із фактично досягнутими на підприємстві показниками корисності продукції; порівняння показників стандартів із гранично можливими показниками корисності продукції; розрахунок оптимальних показників стандартів.

Для розрахунку оптимальних значень показників рівня корисності продукції в дисертації розроблена модель оптимізації співвідношення показників рівня корисності продукції та показників вартості її продажу за період впровадження і дії стандартів підприємства.

Для виробника економічним критерієм оптимальності моделі регулювання КСП через стандарти підприємства є збільшення (принаймні – не зменшення) прибутку від продажу продукції із рівнем корисності, зумовленим цими стандартами. При цьому зроблено висновок, що ціна продажу стандартизованої продукції (В2прод) повинна формуватися на основі таких складових:

, (6)

де а – коефіцієнт відносного зменшення витрат на одиницю корисного ефекту в споживача, безр. вел.; В2прод, В1прод – ціна продажу одиниці продукції із рівнем корисності відповідно після та до проведення стандартизації, грн./шт; Пкор - комплексний показник підвищення рівня корисності продукції, регламентований стандартами підприємства, порівняно із попереднім рівнем її корисності; Пкор >1.

Теоретичне значення коефіцієнта а може знаходитись у межах а(0;1]. Виходячи з економічного критерію, а також інтересів споживача, визначається інтервал оптимальних значень коефіцієнта а:

Пропонована модель регулювання КСП через стандарти підприємства передбачає регламентування показників корисності продукції, яке не супроводжується значними змінами у технології її виготовлення. При цьому витрати виробника включають лише вартість розробки і впровадження стандартів підприємства. Згідно із законодавством України витрати підприємства, пов'язані з розробленням стандартів, відносяться до витрат на науково-технічне забезпечення їх господарської діяльності і включаються до складу загальновиробничих витрат в управлінському й бухгалтерському обліку та до валових витрат у податковому обліку. Використання товаровиробником моделі забезпечить досягнення необхідного рівня КСП та вищого ступеня задоволеності вимог споживачів.

Висновки

1. Ефективність діяльності вітчизняних промислових підприємств визначається рівнем конкурентоспроможності їх продукції. З огляду на специфіку продукції промислового призначення особлива увага повинна приділятись диференціації підходів до розроблення методології оцінювання та регулювання КСП.

2. Дослідженням визначено поняття та встановлено систему показників КСП, уточнено класифікацію методів оцінювання конкурентоспроможності продукції, обґрунтовано пріоритети регулювання КСП. Отримані результати можуть використовуватися для подальшого вдосконалення методів управління КСП.

3. Розроблені рекомендації щодо вибору аналогів, які диференціюються за цілями оцінювання, та визначення комплексного показника рівня КСП можуть бути використані в господарській діяльності промислових підприємств.

4. Розроблену автором модель оптимізації споживчих вимог до показників продукції та їх регламентування у стандартах підприємства запропоновано для використання керівникам на підприємствах, що випускають продукцію промислового призначення. Запропонований підхід до зміни вимог стандартів може бути використаний і в системі національних стандартів.

5. Для підвищення ефективності вартісного регулювання КСП спеціалістам з управлінського та фінансового обліку приладобудівних підприємств пропонується застосовувати рекомендації з обліку та аналізування витрат на забезпечення якості продукції.

6. Членам Ради з питань якості при голові Львівської облдержадміністрації пропонується використовувати при формуванні методичного забезпечення “Регіональної програми впровадження систем управління якістю на підприємствах (організаціях) Львівської області” пропозиції щодо регулювання КСП методами стандартизації на рівні підприємства.

7. Міністерству промислової політики України сприяти використанню розроблених в дисертації методів оцінювання рівня КСП та регулювання витрат на якість продукції як пріоритетних важелів галузевого управління діяльністю промислових підприємств, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції; Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики сприяти оперативному регламентуванню вимог споживачів до показників продукції в системі стандартів підприємства як гнучкого та мобільного інструменту регулювання конкурентоспроможності продукції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Публікації у фахових виданнях

1. Лісовська Л.С. Зарубіжний досвід забезпечення конкурентоспроможності продукції – для України. // Вісник ДУ “Львівська політехніка“: Проблеми економіки та управління. – Львів: Вид-во ДУ “Львівська політехніка“, 1998. –№345. – С.117-124.

2. Лісовська Л.С. Співвідношення між категоріями “корисність“ і “вартість“ в маркетингових дослідженнях конкурентоспроможності продукції. // Вісник ДУ “Львівська політехніка“: Проблеми економіки та управління. –Львів: Вид-во ДУ “Львівська політехніка“, 1998. – №353. – С.72-75.

3. Лісовська Л.С. Податкова політика України як фактор забезпечення конкурентоспроможності продукції. // Вісник ДУ “Львівська політехніка“: Проблеми економіки та управління. –Львів: вид-во ДУ “Львівська політехніка“, 1998. - №331. - С.96-101.

4. Плоткін Я.Д., Лісовська Л.С. Забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємств.// Економіка України. - 1999. – №2. – С.84-86. (Особистий внесок автора: розроблення загальних умов забезпечення конкурентоспроможності продукції; розроблення спеціальних умов підвищення якості продукції; аналіз досвіду політики забезпечення конкурентоспроможності продукції західних країн).

5. Лісовська Л.С. Сучасні методи оцінювання конкурентоспроможності продукції. // Вісник ДУ “Львівська політехніка“: Проблеми економіки та управління. – Львів: Вид-во ДУ “Львівська політехніка“, 1999. – №363. – С.128-134.

6. Лісовська Л.С. Європейська модель оцінювання діяльності в галузі якості. //Вісник ДУ “Львівська політехніка“: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – Львів: Вид-во ДУ “Львівська політехніка“, 2000. – №384. – С.304-308.

7. Лісовська Л.С. Вплив контролю якості продукції на її конкурентоспроможність. //Вісник ДУ “Львівська політехніка“: Проблеми економіки та управління. – Львів: Вид-во ДУ “Львівська політехніка“, 2000. – №391. – С.90-94.

8. Дубодєлова А.,Янковська Л., Лісовська Л. Стан оздоровчого менеджменту на вітчизняних промислових підприємствах. // Регіональна економіка. – 2000. – №3. – С. 192-196. (Особистий внесок автора: розроблення переліку питань анкети щодо заходів зниження собівартості продукції на промислових підприємствах; аналіз заходів щодо зниження собівартості продукції).

9. Коношенкова Т.Б., Лісовська Л.С. Концептуальний підхід до визначення конкурентоспроможності промислової продукції. // Вісник НУ “Львівська політехніка“: Проблеми економіки та управління. – Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка“, 2001. – №425. – С.253-257.(Особистий внесок автора: обґрунтування та визначення показників конкурентоспроможності продукції промислового призначення, аналізування відмінностей товарних ринків).

10. Лісовська Л.С. Сучасні підходи до оцінки конкурентоспроможності продукції. //Вісник НУ “Львівська політехніка“: Логістика. – Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка“, 2001. – №416. – С.187-191.

11. Теребух А.А., Лісовська Л.С. Підходи до оцінювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення. //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва регіону – Львів: Вид-во Інституту регіональних досліджень НАН України. – 2001. – випуск ХХХІ. – С. 210-218. (Особистий внесок автора: формування критеріїв прийняття рішення про придбання продукції промислового призначення).

12. Лісовська Л.С. До проблеми забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємств України. //Вісник НУ “Львівська політехніка“: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка“, 2001. – №417. – С.131-136.

13. Коношенкова Т.Б., Лісовська Л.С. Управління конкурентоспроможністю продукції промислового призначення через вимоги стандартів підприємств. //Вісник НУ “Львівська політехніка“: Логістика. – Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка“, 2002. – №446. – С.189-193. (Особистий внесок автора: розроблення моделі оптимізації вимог споживачів).

14. Петрович М.Й., Коношенкова Т.Б., Лісовська Л.С. Інформаційне забезпечення оптимізації вимог до показників корисності продукції. //Вісник НУ “Львівська політехніка“: Проблеми економіки та управління. – Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка“, 2002. – №448. – С. 257-263. (Особистий внесок автора: обґрунтування та побудова матриць інформаційного забезпечення).

Додаткові публікації

15. Теребух А.А., Ковалишин П.В., Лісовська Л.С. Методичні рекомендації для вивчення курсу “Управління банківською діяльністю" для студентів базового напряму “Менеджмент”. – Львів, Вид-во НУ “Львівська політехніка“, 2001. – 27 с. (Особистий внесок автора: розроблення показників оцінювання кредитоспроможності позичальника).

16. Лісовська Л.С. Економічний цикл життя і конкурентоспроможність продукції. // Тези доп. ІІІ-ї міжнародної науково-практичної конференції "Маркетинг та логістика в системі менеджменту" (м. Львів, листопад 2000 р.). – Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка”. – С. 185 – 187.

Анотація

Лісовська Л.С. – Оцінювання та регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02. - Організація управління, планування і регулювання економікою. – Національний університет “Львівська політехніка“, Львів, 2003.

Дисертація присвячена вирішенню проблем управління конкурентоспроможністю продукції промислового призначення, зокрема розробці методів визначення її кількісного рівня та регулювання.

На основі дослідження особливостей продукції промислового призначення обґрунтовано показники оцінювання рівня її конкурентоспроможності та визначено пріоритетні види діяльності у сфері регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення.

Доповнено класифікацію методів оцінювання конкурентоспроможності продукції та розроблено методичний підхід до визначення комплексного показника рівня конкурентоспроможності продукції промислового призначення, в основу якого покладено співвідношення між групами показників корисності