ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Мазур Наталія Анатоліївна

УДК: 631.158 : 331.522.4

Соціально-економічні проблеми

трудового потенціалу

аграрного сектора економіки регіону

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ - 2003Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана в Львівському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Тринько Роман Іванович,

завідувач кафедри статистики і аналізу

Львівського державного аграрного університету,

м. Львів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Борщевський Петро Прокопович,

заступник голови Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, м. Київ

кандидат економічних наук

Лучик Світлана Дмитрівна,

доцент кафедри інформаційних технологій

Подільської державної аграрно-технічної академії,

м. Кам'янець-Подільський

Провідна установа: Харківський державний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, кафедра економіки сільського господарства, м. Харків.

Захист відбудеться 19 лютого 2003 року о 12.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.841.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008, м.Луганськ - 8, Національний аграрний університет, головний навчальний корпус, аудиторія 202.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008, м.Луганськ - 8, бібліотека Луганського національного аграрного університету.

Автореферат розісланий 17 січня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Кальченко В.Г.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В Україні 90-ті роки ознаменувались загостренням проблем людського розвитку загалом і відтворення трудового потенціалу, як одного з його індикаторів, зокрема. Складовими цього процесу є постійне зубожіння народу, зростання безробіття у всіх його формах, деградація кадрового потенціалу, наростання депопуляції.

Наукова актуальність і практичне значення дослідження безпосередньо диктуються своєрідністю сучасної економічної ситуації. Еволюція економічних відносин від планово-командного стану до вільного ринкового підприємництва ставить перед наукою завдання нового осмислення питань теорії і практики формування і розвитку людини і сукупності її здібностей, потреб, інтересів, життєвих цілей та орієнтацій, їх ефективної реалізації, аналізу соціально-економічних передумов і закономірностей формування трудового потенціалу, умов залучення і повного використання всіх можливостей людського фактора, їх впливу на ефективність народного господарства.

У світлі цих завдань і вимог виконана дана робота. Стержнем дослідження соціально-економічних закономірностей формування трудового потенціалу є концепція, яка покликана пояснити методологічні основи визначення як трудового потенціалу, так і механізму його відтворення, з одного боку, та зміни основних напрямків удосконалення умов реалізації трудового потенціалу і трансформацію стратегії зайнятості – з іншого.

Найважливішою соціально-економічною категорією, що характеризує можливості суспільства і слугує інтегральною оцінкою діяльності людини, пов'язаної зі сферою праці, є трудовий потенціал. Сучасний стан і перспек-

тиви cоціально-економічного відтворення сільського населення та його трудо-

вого потенціалу в Хмельницькій області зумовили актуальність проблеми роз-

витку трудового потенціалу і необхідність поглибленого дослідження його формування.

Ключові питання трудового потенціалу, трудових ресурсів досліджені у численних роботах вчених економістів. Великий внесок у розробку цієї проблеми зробили відомі вчені С.І. Пирожков, О.А. Бугуцький, В.С. Дієсперов, О.І.Здоровцов, останнім часом проблема трудового потенціалу, його розвитку і відтворення займає значне місце в працях Д.П. Богині, Г.І. Купалової, І.А. Маслової, П.Т. Саблука, К.І.Якуби, Е.М. Лібанової, Р.І. Тринька, А.М. Уманського, В.С. Стешенко. Більшість робіт, присвячених соціально-економічним закономірностям формування трудового потенціалу, є, на наш погляд, відображенням однобічного вирішення проблеми. Найменше досліджені суть і поняття умов відтворення трудового потенціалу, особливості їх формування в сільському господарстві. Тому вивчення даної проблеми, осягнення методологічних принципів аналізу, виявлення шляхів і методів формування трудового потенціалу стають визначальними для становлення ринкової економіки в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до тематики планів наукових досліджень кафедри статистики і аналізу Львівського державного аграрного університету “Аналіз та прогнозування тенденцій соціально-економічного розвитку в умовах багатоукладності аграрної економіки” (номер державної реєстрації 0193U023691). Дисертаційне дослідження проведене автором на виконання основних напрямів державної політики розвитку трудового потенціалу і відповідає Державній програмі розвитку трудового потенціалу в Україні на 2000-2010 рр., що розроблена згідно Указу Президента України “Про основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року” від 19 серпня 1999 року.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є узагальнення, поглиблення та розробка теоретичних і методичних питань оцінки стану та розвитку соціально-економічного середовища, його взаємозв'язку та впливу на формування трудового потенціалу аграрного сектора, а також розробка обґрунтованих пропозицій щодо шляхів удосконалення та оздоровлення соціально-економічних умов та їх впливу на формування трудового потенціалу.

Досягнення поставленої мети вимагає розв'язання наступних завдань:

- узагальнити теоретичні підходи у визначенні соціально-економічної сутності категорії “трудовий потенціал”;

- здійснити системний аналіз сучасного стану соціально-економічного середовища, його взаємозв'язку з проблемою формування та відтворення трудового потенціалу;

- з'ясувати суть умов розвитку трудового потенціалу та проаналізувати особливості їх формування в сільському господарстві;

- визначити основні напрямки підвищення ефективності системи формування і використання трудового потенціалу в умовах переходу до ринку;

- обґрунтувати інтегральний показник розвитку соціальної сфери як вирішального середовища розвитку трудового потенціалу;

- розкрити соціально-економічні аспекти формування трудового потенціалу сільської молоді;

- розробити прогноз чисельності трудового потенціалу Хмельницької області як базу формування соціально-економічного середовища та відтворення трудового потенціалу, обґрунтувавши модель розвитку об'єкта на перспективу.

Об'єктом дослідження вибрано соціально-економічне середовище функціонування, формування та відтворення трудового потенціалу аграрного сектора економіки, особливості територіальної організації системи зайнятості у взаємозв'язку з розвитком різних форм власності та підприємництва на рівні регіону, представленого Хмельницькою областю.

Предметом дослідження є теоретично-методичні та прикладні аспекти комплексної оцінки соціально-економічного середовища та його вплив на формування і використання трудового потенціалу аграрного сектора економіки.

Методи дослідження. З метою вивчення формування трудового потенціалу села залежно від мети і наявної інформації в роботі застосовані прийоми порівняння, рядів динаміки, індексний, кореляційно-регресійний аналіз, групування, балансовий, графічний методи та інші. У роботі часто застосовувався спосіб порівняння при зіставленні показників різних районів, років, при порівнянні із середньообласними показниками. Серед інших в роботі використовувався спосіб середніх і відносних величин для визначення цілої низки показників, монографічний спосіб – для детальнішого вивчення стану формування трудового потенціалу в районах даного регіону.

Використовувався також метод вибіркового спостереження (анкетування) для вивчення впливу суб'єктивних чинників на формування трудового потенціалу села. Вивчення тенденції розвитку явищ в часі забезпечено застосуванням рядів динаміки.

При складанні прогнозів сільської зайнятості у роботі використовувався балансовий спосіб для співставлення наявності трудових ресурсів і потреби в них. Для складання прогнозу чисельності сільського населення регіону використано методи екстраполяції та зсуву віку.

Наочне відображення динаміки, структури явищ тощо забезпечує графічний прийом аналізу, який включає графіки, діаграми тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автором:

- уточнено та конкретизовано поняття трудового потенціалу регіону, його структури в умовах становлення ринкових відносин;

- узагальнено і вдосконалено методичні підходи до оцінки трудового потенціалу АПК, сільського господарства і села;

- здійснено оцінку основних тенденцій і перспектив соціально-демографічного розвитку трудового потенціалу регіону та впливу соціально-економічних, організаційно-технічних та інших факторів на формування та використання трудового потенціалу на етапі переходу до ринкових відносин;

- обґрунтовано основні параметри організації і функціонування ринку праці;

- обґрунтовано інтегральний показник розвитку соціальної сфери та проведено оцінку його впливу на соціально-економічний розвиток регіону;

- визначено вартість відтворення робочої сили в аграрній сфері економіки;

- розкрито соціально-економічні аспекти формування трудового потенціалу сільської молоді з врахуванням особливостей регіону;

- розроблено та обґрунтовано модель перспективної оцінки чисельності трудового потенціалу регіону за різними варіантами розвитку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони створюють основу для вирішення організаційних проблем формування і функціонування ринку праці на селі. Теоретичні і науково-методичні висновки дисертації можуть бути використані для вдосконалення наукових основ територіального управління і прогнозування, складення схем і проектів планування трудових ресурсів, для соціально-економічного вивчення цих процесів в інших регіонах України. Конкретні рекомендації, спрямовані на поліпшення формування трудового потенціалу, передані Головному управлінню сільського господарства і продовольства Хмельницької обласної державної адміністрації та Хмельницькому обласному центру зайнятості населення для їх практичного використання.

Особистий внесок здобувача. В дисертації висвітлені ідеї та розробки, що належать особисто її автору. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки і пропозиції, які сформульовані особисто здобувачем наукового ступеня. Вони написані одноосібно їх автором і відображають його конкретний особистий внесок у розвиток економіки сільського господарства як підгалузі економічної науки.

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукового дослідження викладені на ряді звітних наукових конференцій у Львівському державному аграрному університеті та Подільській державній аграрно-технічній академії (1999-2001 рр.), конференції молодих вчених-економістів в ІАЕ УААН (Київ, 2001 р.).

Публікація результатів дослідження. По темі дисертаційної роботи опубліковано 5 статтей у збірниках наукових праць та матеріалах конференції в ІАЕ УААН загальним обсягом 1,4 друкованих аркушів, написані автором одноосібно.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 206 сторінках комп'ютерного тексту. Складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (172 позиції), додатків, ілюстрована 37 таблицями, 7 рисунками. Загальний обсяг дисертації - 157 сторінок.

Структура роботи.

Вступ

Розділ 1. Наукові основи формування трудового потенціалу села. 1.1. Соціально-економічна сутність категорії “трудовий потенціал”. 1.2. Кількісні та якісні параметри, класифікація трудового потенціалу; методика дослідження. 1.3. Особливості формування та розвитку трудового потенціалу села. Висновки до розділу 1.

Розділ 2. Особливості формування трудового потенціалу в аграрному секторі економіки Хмельницької області. 2.1. Соціально-демографічна ситуація та її вплив на формування трудового потенціалу. 2.2. Трудовий потенціал села: його склад, розподіл та використання. 2.3. Соціально-економічні фактори розвитку трудового потенціалу. Висновки до розділу 2.

Розділ 3. Перспективи оздоровлення соціально-економічної ситуації як фактор розвитку трудового потенціалу аграрного сектора. 3.1. Соціально-економічне самовизначення молоді як передумова формування трудового потенціалу. 3.2. Формування ринку робочої сили в умовах аграрного підприємництва та оздоровлення соціально-економічного середовища. 3.3. Прогноз чисельності сільського населення і формування на її основі системи зайнятості та розвитку соціальної сфери. Висновки до розділу 3.

Висновки.

Список використаних літературних джерел.

Додатки.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі – “Наукові основи формування трудового потенціалу села” – розглянуто соціально-економічну сутність, кількісні та якісні параметри категорії “трудовий потенціал”, проведено системний аналіз сутності і компонентної структури трудового потенціалу з нових теоретико-методологічних позицій, що враховують сучасні тенденції його відтворення і глибоке вивчення механізмів його формування, залучення у виробництво і забезпечення ефективного використання як в загальному по країні, так і з виділенням територіального аспекту, обґрунтовано методичні підходи до аналізу якісного та кількісного складу трудового потенціалу.

Залежно від поставленого завдання трудовий потенціал може розглядатися в демографічному, територіально-адміністративному (регіональному), галузевому та іншому аспектах. З позицій конкретного об'єкта дослідження ми повинні виділити різні види трудового потенціалу: 1)індивідуальний (особистісний) трудовий потенціал людини, обумовлений вродженими та набутими якостями особистості в процесі її соціалізації і практичної діяльності; 2)трудовий потенціал колективу, групи, суспільства, що виступають в політико-економічному аспекті в якості сукупного робітника відповідного рівня; 3)трудовий потенціал регіону чи території; 4)трудовий потенціал галузі чи народногосподарського комплексу. На наш погляд, така різноманітність різних видів трудового потенціалу обумовлена диференціацією об'єктів прикладання здатності до праці.

Як обліково-статистична категорія, трудовий потенціал села в широкому розумінні – частина життєвого потенціалу сільського населення, що може бути реалізований в усіх сферах життя, включаючи демовідтворювальні процеси. Його величина залежить від чисельності населення, його статево-вікової структури та рівня зайнятості і смертності. У вузькому розумінні трудовий потенціал села (як обліково-статистична категорія) – це сукупність населення, здатного у процесі виробництва створювати споживні вартості, засоби до життя. Кількісні параметри його визначаються чисельністю працівників усіх підприємств і організацій, розташованих у сільській місцевості, а також кількістю селян, які з певних причин не зайняті у процесі виробництва, але володіють здатністю до праці і при створенні відповідних умов можуть реалізувати цю здатність для створення матеріальних, духовних цінностей або надання суспільно корисних послуг.

Трудовий потенціал села характеризується не тільки кількісними, а й якісними показниками. Основні з них: фізичний стан здоров'я носіїв робочої сили, їх статево-вікова і соціальна структура, загальноосвітній та професійно-кваліфікаційний рівень, зайнятість соціально необхідною та суспільно корисною працею, територіальна і соціальна мобільність та інші.

Вивчення трудового потенціалу як багатогранної соціально-економічної категорії дозволяє: по-перше, більш повно показати формування працівника нового типу, адекватного ступеню розвитку ринкових відносин в аграрному секторі економіки, здатного адаптуватися з найменшими витратами до умов вільного працевлаштування і ринку праці; по-друге, глибше розкривати кількісні і якісні зміни трудового потенціалу в умовах прискорення темпів науково-технічного прогресу, інтенсифікації виробництва; по-третє, здійснювати розробку наукових основ економіки праці в умовах нової економічної політики, послідовної трансформації планово-адміністративної економіки в соціально-ринкову.

В другому розділі – “Особливості формування трудового потенціалу в аграрному секторі економіки Хмельницької області” – здійснено оцінку основних тенденцій соціально-демографічного розвитку трудового потенціалу регіону та впливу соціально-економічних, організаційно-технічних та інших факторів на формування та використання трудового потенціалу на етапі переходу до ринкових відносин.

Протягом останнього десятиріччя демографічні процеси в Хмельницькій області в цілому і її Придністров'ї зокрема, характеризувались різнонаправленими тенденціями. Оскільки відтворення населення формує природні межі трудового потенціалу як у цілому, так і за статтю та віком, то відповідно до загальної тенденції демографічна структура трудового потенціалу також поступово еволюціонувала у бік погіршення, підкорюючись характеру впливу основних демографічних компонентів. Як наслідок, відзначаємо погіршення демографічної якості населення, втрати демографічного потенціалу, деформації у складі трудового потенціалу регіону.

Якщо раніше основною загрозою існування села був відплив жіночої молоді, то тепер – скорочення демогенеративної функції жінок фертильного віку внаслідок зниження життєвого рівня селян. Тобто навіть за умов закріплення молоді в сільській місцевості соціальне становище жінок, зайнятих в аграрній сфері, не дає можливості фертильним жінкам належним чином виконувати наділену їм природою дітородну функцію.

Не може не турбувати той факт, що по кожній віковій групі, починаючи з 15 років, коефіцієнти смертності зростають в динаміці, і найбільше це стосується людей віком 30-34 та 40-44 років. Загальний коефіцієнт смертності до 1997 року мав тенденцію до збільшення, а починаючи з 1997 року почав дещо спадати і в 2001 році складав 15,3 осіб на 1000 жителів. За останні 10 років кількість розлучень в області зросла в 1,3 рази, а кількість шлюбів, в свою чергу, зменшилась в 1,6 раз.

У 2001 році за рахунок міграційного відтоку населення області зменшилось на 3,2 тис. осіб. Найбільше міграційне скорочення відбулось за рахунок міжрегіональної міграції, на яку припадало 58 відсотків відтоку.

За період 1995-2001 рр. чисельність працюючих в аграрній сфері Хмельниччини скоротилася на 4,3 відсотки. На фоні загального скорочення чисельності трудових ресурсів села (табл.1) контингент працездатних сільських жителів у працездатному віці зменшився на 17,4 тис. чол., а осіб старшого віку та підлітків, зайнятих в народному господарстві – збільшився на 0,3 тис. чол.

Негативним фактом розподілу трудових ресурсів є збільшення частки незайнятого працездатного населення у працездатному віці з 0,15 до 6,2 %, а чисельності безробітних в працездатному віці (зареєстрованих в Державній службі зайнятості) – з 0,15 до 0,9 % від загальної чисельності трудових ресурсів.

Головним фактором, що спричинив найбільший тиск на сільський ринок праці, став інтенсивний процес скорочення зайнятості сільського населення у сільському господарстві державних і колективних сільськогосподарських підприємств. Аграрна реформа в області дозволила створити засади багатоукладної економіки сільського господарства, частково здійснити ряд структурних змін в складі товаровиробників і землекористувачів, галузевій та продуктовій структурі виробництва сільськогосподарської продукції та на ринках її збуту. Але, незважаючи на намагання позитивного реформування сільського господарства, результати залишаються невтішними як з точки зору обсягів виробництва, так і фінансових результатів господарювання.

Таблиця 1.

Динаміка чисельності зайнятого населення по Хмельницькій області

( тис. чоловік )

Показники 1995 р. 1998 р. 2001 р. 2001 р. в % до 1995 р.

Всьо-го Село Всьо-го Село Всьо-го Село Всьо-го Село

Всього трудових ресурсів 931,5 399,0 917,0 397,8 846,4 381,9 90,9 95,7

В т.ч.: працездатне населення у праце-здатному віці 776,0 264,8 756,6 256,1 611,8 247,4 78,8 93,4

особи старшого віку та підлітки, зайняті в народному господарстві 155,5 134,2 160,4 141,7 234,6 134,5 150,9 100,2

з них: - особи старшого віку в т.ч. зайняті в особистому підсоб-ному сільському господарстві - підлітки 155,2 112,0 0,3 134,0 108,0 0,2 160,3 122,4 0,1 141,6 118,9 0,1 181,5 132,5 0,1 134,4 127,2 0,1 116,9 118,3 33,3 100,3 117,8 50,0

Найнижчий освітній рівень управлінського персоналу в 2001 році спостерігався в селянських (фермерських) господарствах. Управлінські кадри, що мали вищу освіту, складали в їх загальній чисельності всього 22 %. Краще за рівнем освіти були забезпечені управлінськими кадрами держгоспи та приватно-орендні господарства. Частка керівників і спеціалістів з вищою освітою складала в них відповідно 45,1 та 42,8 відсотків.

Впродовж 1996-2001 рр. у Хмельницькій області загальна чисельність зареєстрованих безробітних зросла в 6,3 р., в тому числі безробітних жінок та молоді збільшилось в 5,9 та 5,5 раз відповідно.

У соціальній сфері відбулися серйозні негативні зрушення. Серед них інтенсивне скорочення мережі об'єктів соціальної сфери, зокрема у малих і віддалених населених пунктах. Крім цього, занепадають підприємства і організації соціальної сфери, розміщені у районних центрах, внаслідок чого скорочується їх персонал, значну частину якого становлять сільські жителі – маятникові мігранти.

Скорочення кількості побутових підприємств пов'язане зі зниженням якості, значимості побутових послуг, а також із неспроможністю сільського населення регіону задовольнити свої потреби в побутовому обслуговуванні, що пов'язане з низькою купівельною спроможністю населення.

На низькому рівні в регіоні перебуває сфера медичного обслуговування населення. Стан охорони здоров'я населення, зокрема сільського, не може залишатись поза увагою держави. Підвищення смертності – це результат низького медичного обслуговування населення (табл.2).

Таблиця 2.

Вплив медичного забезпечення на рівень смертності сільського населення Хмельниччини, 2001 р.

Групи районів області за коефіцієнтом смертності у сільській місцевості Число районів в групах Середній кое-фіцієнт смерт-ності у сільській місцевості Всього сіль-ського насе-лення, тис. чол. Кількість лікарів усіх спеціаль-ностей, чол. Кількість лікарняних ліжок, од. Приходиться на 1000 сільських жителів

лікарів усіх спеціальностей, чол. ліжок, од.

1 2 3 4 5 6 7 8

І до 20,0 5 18,9 136,2 609 1370 4,47 10,1

ІІ 20,0 – 23,0 7 21,8 286,4 1179 2785 4,11 9,7

ІІІ понад 23,0 8 23,5 252,3 946 2390 3,75 9,5

По області 20 22,3 674,9 2734 6545 4,05 9,7

Здійснивши групування районів області за коефіцієнтом смертності у сільській місцевості, нами встановлено, що найнижчий рівень медичного забезпечення характерний для районів з найвищим коефіцієнтом смертності, і навпаки, у 5 районах з найнижчим коефіцієнтом смертності (до 20,0) найкращі показники медичного забезпечення (на 1000 сільських жителів тут приходиться близько 4,5 лікарів та 10 ліжок). Серед всіх лікарняних закладів сільські населені пункти найкраще забезпечені фельдшерсько-акушерськими пунктами.

Розвиток соціальної інфраструктури сіл, будівництво нових об'єктів набувають надзвичайно важливого значення, оскільки це дасть змогу розширити сферу прикладання праці на селі, що є досить важливим фактором у процесі формування трудового потенціалу, розв'язання багатьох соціальних питань.

Стан і перспективи відтворення сільського населення області можна охарактеризувати як незадовільні. Визначальна залежність демографічного розвитку від стану справ в економіці проявляється в тому, що нормалізація становища може відбутися лише за умови докорінних позитивних зрушень в економіці, завдяки яким рівень життя населення стабілізується і почне зростати.

У третьому розділі – “Перспективи оздоровлення соціально-економічної ситуації як фактор розвитку трудового потенціалу аграрного сектора” - обґрунтовано основні параметри організації і функціонування ринку праці, розроблено інтегральний показник розвитку соціальної сфери та проведено оцінку його впливу на соціально-економічний розвиток регіону, визначено вартість відтворення робочої сили в аграрній сфері економіки, розкрито соціально-економічні аспекти формування трудового потенціалу сільської молоді, розроблено та обґрунтовано модель перспективної оцінки трудового потенціалу регіону за різними варіантами розвитку.

Нині в Хмельницькій області проживає 110,5 тис. молодих людей. Аналіз зайнятості молоді на селі показує, що тут, як і в регіоні в цілому, деформована її міжгалузева структура. У сільському господарстві зайнято найбільше, порівняно з іншими галузями економіки, працівників у віці 15-28 років, а це, на нашу думку, є позитивним фактором для перспективи відродження галузі, підвищення ефективності праці.

У сільському господарстві області в 2001 році працювало 18,7 тис. осіб у віці 15-28 років, що складає 86,6 % в порівнянні з попереднім роком і 14,6% до загальної чисельності працівників галузі. А в порівнянні із чисельністю цієї категорії працівників по всьому народному господарству, то зайняті в сільському господарстві складали відповідно 30,1 відсотків.

Серйозною соціально-економічною проблемою на сьогоднішній день є безробіття. Якісна незбалансованість робочої сили з робочими місцями, слабке регулювання ринку, недостатня сфера прикладання праці на селі призводить до того, що молодь, як найбільш соціально уразлива група працездатного населення, перетворилася в основне джерело поповнення незайнятого населення. Внаслідок збільшення обсягу пропозиції робочої сили з боку молодих людей, посилюються труднощі у їх працевлаштуванні на ринку праці.

Велике занепокоєння викликає той факт, що з усіх опитаних випускників аграрного вузу регіону лише 14,7% студентів після закінчення академії мають бажання жити в селі, а 68,5% хочуть залишитися в місті; 16,8 % вважають, що місце проживання для них немає значення, а це означає, що при усуненні негативних факторів, які не задовольняють соціально-трудових потреб молоді, ця кількість випускників може вибрати саме село для майбутнього проживання та прикладання праці.

Результати проведеного нами соціологічного дослідження показали, що поведінка населення на ринку праці залежить від оцінки конкретними особами наявних робочих місць і умов життя та відпочинку, їх бажання і готовності до високопродуктивної праці. З метою зменшення міграції сільського населення із села в місто необхідно покращити умови праці і відпочинку селян, відродити сільське господарство, стимулювати розвиток на селі переробних галузей, легкої промисловості тощо.

У процесі дослідження було з'ясовано ряд факторів, під впливом яких формується і функціонує аграрна сфера області та зайнятість в ній трудових ресурсів. Нами проведено дослідження взаємозв'язку між виробництвом сільськогосподарської продукції та двома факторними ознаками за допомогою кореляційного аналізу. Із сукупності факторів до кореляційної моделі було відібрано і включено такі фактори виходу валової продукції в порівнянних цінах в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь: Y – вихід валової продукції в порівнянних цінах, грн./га; Х1 – чисельність трудових ресурсів села, тис. чол.; Х2 – земленавантаженість (розмір сільськогосподарських угідь, що припадає на одного зайнятого в сільському господарстві), га.

Статистичні дані по кожному із показників були зібрані за період 1990-2000рр. Розв'язання рівнянь на ПЕОМ показало, що найдостовірніші результати дає лінійна функція, яка враховує найбільшу частину варіації виходу валової продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь під дією включених до моделі факторів. Рівняння лінійної функції в загальному вигляді при n факторів можна представити як:

Y = a0 + a1x1 + a2x2 + … + anxn,

де Y – теоретичні значення виходу валової продукції сільського господарства в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь;

a0,a1,a2, …, an – параметри рівняння;

x1,x2, …,xn – фактори.

За допомогою ПЕОМ була одержана наступна кореляційна модель:

Yх1х2 = 3204,217 – 4,672 х1 – 24,139 х2

Результати кореляційно-регресійного аналізу показали, що ступінь тісноти зв'язку між досліджуваними ознаками є високою, оскільки коефіцієнт множинної кореляції становить 0,86. Одиницею виміру одночасного впливу, зумовленого варіацією двох досліджуваних факторів, є коефіцієнт множинної детермінації. В нашому випадку 74,4 % варіації результативної ознаки (ВП) зумовлено варіацією досліджуваних факторних ознак.

Окреслені тенденції дають змогу здійснити варіантний прогноз чисельності трудових ресурсів та стану ринку робочої сили до 2010 року (табл. 3), а саме: в 2005 році при збереженні сучасних тенденцій скорочення чисельності трудових ресурсів і населення в сільській місцевості, в сільськогосподарському виробництві Хмельницької області надлишок трудових ресурсів складатиме 76,4 тис. чол., а до 2010 року цей показник збільшиться ще на 5 тисяч осіб.

Таблиця 3.

Прогноз чисельності трудових ресурсів та ринку аграрної праці

Хмельницької області, тисяч осіб

Показники Варіанти

1 – “помірно-песимістичний” 2 – “стабілізаційний” 3 – “період зростання”

2005 р. 2010 р. 2005 р. 2010 р. 2005 р. 2010 р.

Потреба в трудових ресурсах в сільському господарстві 40,86 17,72 110,8 115,3 116,8 125,7

Потреба в період “пік” 48,54 22,60 144,04 149,9 151,84 163,4

Трудові ресурси сільської місцевості 399,49 401,66 394,6 391,9 394,6 391,9

Трудові ресурси сільського господар-ства (разом із зайнятими в ОПГ) 277,64 253,97 298,8 281,9 298,8 281,9

Надлишок (+), нестача (-) трудових ресурсів +76,4 +81,6 +24,8 +12,0 +26,1 +8,5

Якщо ж в аграрній сфері економіки області ситуація почне покращуватися (стабілізується і почне зростати виробництво сільськогосподарської продукції, зменшиться самозайнятість та обсяги незайнятого населення тощо), то за розробленим прогнозом надлишок трудових ресурсів в 2005 році становитиме в середньому 25 тисяч осіб, а до 2010 року чисельність незайнятих трудових ресурсів зменшиться до 12 тис. чол.

Відмічене означає, що повнокровного ринку праці в економіці перехідного періоду, що характерна для нас сьогодні, існувати не може, бо детермінанти, які формують попит і пропозицію робочої сили та її ціну, слаборозвинуті.

На нашу думку, в умовах недостатніх внутрішньогосподарських можливостей реальними шляхами відновлення фінансової платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників, підтримання належного рівня заробітної плати, відновлення виплат з фонду матеріального заохочення в аграрному секторі повинна бути сприятлива податкова і цінова політика, пільгове кредитування сільгоспвиробників, а також дотування з державного бюджету.

Висновки

1. На сучасному етапі розвитку сільського господарства ставляться нові вимоги до формування і використання трудового потенціалу, виникає необхідність створення дійових стимулів і механізмів активізації потенціалу особистості і суспільної праці. Вивчення трудового потенціалу як багатогранної соціально-економічної категорії дозволяє: по-перше, більш повно показати формування працівника нового типу, адекватного ступеню розвитку ринкових відносин в аграрному секторі економіки, здатного адаптуватися з найменшими витратами до умов вільного працевлаштування і ринку праці, і по-друге, здійснювати розробку заходів, спрямованих на розвиток економіки праці в умовах послідовної трансформації планово-адміністративної економіки в соціально-ринкову.

2. Структурно-динамічні зрушення чисельності сільського населення Хмельниччини, як і України в цілому, відбуваються в двох протилежних напрямках: з одного боку, зменшується кількість дітей, підлітків та осіб працездатного віку, з іншого – зростає кількість пенсіонерів, людей віком 70 років і старше. У досліджуваному регіоні досить великий відсоток припадає на населення старше працездатного віку (в середньому 35 %), працездатне займає в структурі 47% і населення молодше працездатного віку – 18 %, що характеризує дану вікову структуру як досить несприятливу для подальшого формування трудового потенціалу досліджуваної зони. Збільшення частки середньовікової категорії знижує ефективність робочої сили та її гнучкість, що в свою чергу ускладнює можливості її географічної та професійної адаптації. Крім того, прогресивне зменшення числа молодого населення, яке характерне для досліджуваного регіону, призводить до погіршення трудового забезпечення такої галузі, як сільське господарство. Адже молодь більш схильна до зміни роботи, а також має можливість проявити свої трудові здібності в тих галузях, які пропонують вищі рівні зарплати та кращі умови праці.

3. Для трудоресурсної ситуації ринку робочої сили на селі в області характерні такі негативні прояви:

- вузькоспеціалізована моногалузева структура зайнятості населення, домінування аграрної зайнятості, недостатній розвиток сфери прикладання праці поза сільськогосподарським виробництвом, низька професійно-галузева і територіальна мобільність населення;

- низькі темпи розвитку на селі нових форм господарювання, що не сприяє відродженню почуття власника і нової мотивації до праці;

- більш високий, порівняно з іншими галузями, вік працюючих, нераціонально висока питома вага зайнятості жінок в аграрній сфері;

- відсутність ефективної цілісної системи соціального захисту сільських трудівників, що забезпечувала б правові, матеріальні і соціальні гарантії їх захищеності у випадку вимушеного безробіття, банкрутства підприємства.

Одним із негативних моментів скорочення чисельності зайнятих у сільському господарстві є те, що переважна частина тих, хто залишає село, - освічена молодь.

4. За період 1995-2001 рр. чисельність працюючих в аграрній сфері Хмельниччини скоротилася на 4,3 відсотки. Повільніші темпи загального зменшення чисельності трудових ресурсів села порівняно із скороченням зайнятого сільського населення працездатного віку пояснюється інтенсивним залученням до народного господарства працюючих пенсіонерів.

5. Впродовж 1996-2001 рр. у Хмельницькій області загальна чисельність зареєстрованих безробітних зросла в 6,3 р., в тому числі безробітних жінок та молоді збільшилось в 5,9 та 5,5 раз відповідно. Підвищення цін у попередні роки призвело до погіршення структури та якості харчування населення. Реальна заробітна плата залишається незмінною на рівні, що не забезпечує обсягів споживання матеріальних благ, достатніх для відновлення фізичної та інтелектуальної здатності до праці. Зниження рівня зайнятості населення, зростання рівня безробіття, низький рівень оплати праці та пенсійного забезпечення, заборгованість із заробітної плати і соціальних виплат, що мають суто економічне підґрунтя, відсутність розвинутої системи страхування життєвих ризиків та адресної соціальної допомоги стали головними причинами виникнення та поширення бідності.

6. У соціальній сфері відбулися серйозні негативні зміни. Серед них інтенсивне скорочення мережі об'єктів соціальної сфери, зокрема у малих і віддалених населених пунктах. Крім цього, занепадають підприємства і організації соціальної сфери, розміщені у районних центрах, внаслідок чого скорочується їх персонал, значну частину якого становлять сільські жителі – маятникові мігранти. Скорочення кількості побутових підприємств пов'язане зі зниженням якості, значимості побутових послуг, а також із неспроможністю сільського населення регіону задовольнити свої потреби в побутовому обслуговуванні, що пов'язане з низьким рівнем оплати праці. На низькому рівні в регіоні перебуває і сфера медичного обслуговування населення.

7. На підставі всебічного аналізу показників народжуваності, смертності та міграції населення, чинників, що їх зумовлюють в сучасних умовах і визначатимуть у перспективі залежно від характеру реалізації соціально-економічної політики в країні, розроблений прогноз дозволяє оцінити демографічні параметри українського села Хмельницької області у найближчому 10-річному періоді. Згідно з середнім варіантом зазначеного прогнозу чисельність сільського населення регіону у 2010 році досягне 560 тис. чол., а надлишок трудових ресурсів складатиме 12 тис. осіб.

Подолання кризових явищ в демографічному розвитку українського селянства диктує об'єктивну необхідність розроблення та реалізації соціально-економічних заходів, спрямованих на оздоровлення демографічної ситуації в сільській місцевості, сукупність яких складає механізм прямого і опосередкованого регулювання демографічними процесами. Ці заходи повинні бути пов'язані із системою соціальних гарантій і соціального захисту сільського населення та працівників агропромислового комплексу.

Враховуючи територіально-галузеві особливості демографічної політики в сільській місцевості, реалізація викладених пропозицій щодо оздоровлення тут демографічної ситуації та поліпшення соціального становища селян насамперед повинна ґрунтуватись на міцній економічній базі розвитку сільського господарства і соціальному відродженні села на базі реального бюджету стосовно села і аграрного сектора, з тим щоб певною мірою оптимізувати це співвідношення. Оцінка існуючого співвідношення і наукове обґрунтування його оптимізації та реалізація через законодавчу систему значною мірою зменшили б податковий тиск на селян і поліпшили їх соціальне становище, у тому числі жінок, активізуючи механізм демографічної політики в сільській місцевості.

Соціальні перетворення слід спрямовувати на створення сприятливого соціального середовища для підвищення престижності та мотивації праці, насамперед молоді, привабливих умов для проживання в сільській місцевості, призупинення руйнації об'єктів соціальної інфраструктури. Серед соціальних пріоритетів має бути також державна допомога селу, молодим сім'ям.

В перспективі головне соціально-економічне завдання полягатиме в створенні комплексу умов для "безболісного" переливу робочої сили з однієї сфери діяльності, галузі виробництва в іншу, насамперед з аграрної в неаграрні сфери, із суспільного у приватний сектор, від однієї структури зайнятості до іншої.

На нашу думку, пропозиції, викладені в цій роботі, мають всі підстави для їх реалізації, оскільки розроблялись вони на основі оцінки реальних можливостей їх здійснення.

Cписок опублікованих праць за темою дисертації

1. Мазур Н.А. Демографічна база відтворення трудового потенціалу села Хмельниччини. // Вісник Львівського державного аграрного університету.- Економіка АПК № 7(1). – Львів, 2000, с.155-159.

2. Мазур Н.А. Стан і перспективи відтворення сільського населення Хмельницької області. // Збірник наукових праць. Випуск 8. – Кам'янець-Подільський, 2000, с.293-296.

3. Мазур Н.А. Роль жінок у відтворювальних процесах сільського населення. // Вісник Львівського державного аграрного університету.- Економіка АПК № 8. – Львів, 2001, с.425-432.

4. Мазур Н.А. Формування трудових ресурсів села Придністров'я Хмельниччини. / Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. За ред. П.Т. Саблука. Част.1. Соціально-економічні проблеми села. – К., Інститут аграрної економіки УААН, 2001, с.56-59.

5. Мазур Н.А. Соціально-економічні чинники відтворення трудового потенціалу сільського населення Хмельниччини. // Економіка АПК. – 2002. – №7. – с.135-139.

Анотація

Мазур Н.А. Соціально-економічні проблеми трудового потенціалу аграрного сектора економіки регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Луганський національний аграрний університет, Луганськ, 2003.

Викладено основні результати комплексного дослідження основних тенденцій і перспектив соціально-економічного розвитку трудового потенціалу регіону та впливу соціально-економічних, організаційно-технічних та інших факторів на формування та використання трудового потенціалу на етапі переходу до ринкових відносин; обґрунтовано основні параметри організації і функціонування ринку праці; розкрито соціально-економічні аспекти формування трудового потенціалу сільської молоді.

На підставі отриманих результатів розроблено та обґрунтовано модель перспективної оцінки трудового потенціалу регіону за різними варіантами розвитку.

Ключові слова: трудовий потенціал, ринок робочої сили, зайнятість, безробіття.

АННОТАЦИЯ

Мазур Н.А. Социально-экономические проблемы трудового потенциала аграрного сектора экономики региона. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК. – Луганский национальный аграрный университет, Луганск, 2003.

Диссертация посвящена изложению основных результатов комплексного исследования социально-экономических условий формирования, распределения и использования трудового потенциала в аграрном секторе на современном этапе развития экономики.

Обобщены теоретические подходы к определению понятия “трудовой потенциал”, его качественным и количественным параметрам, раскрыты особенности трудовых ресурсов и трудового потенциала, закономерности и тенденции их развития в сельском хозяйстве.

Изложены основные результаты комплексного исследования основных тенденций и перспектив социально-экономического развития трудового потенциала региона и влияния социально-экономических, организационно-технических и других факторов на формирование и использование трудового потенциала на этапе перехода к рыночным отношениям. Подан углубленный анализ состояния трудового потенциала на основе изученной демографической ситуации в сельской местности региона; дана оценка динамики численности трудовых ресурсов, их половозрастного состава, качества трудовых ресурсов сельского населения и аграрной сферы. Обоснованы основные параметры организации и функционирования рынка труда; значительное внимание уделено раскрытию социально-экономических аспектов формирования трудового потенциала сельской молодежи.

Для трудоресурсной ситуации рынка рабочей силы на селе в области характерны такие отрицательные проявления:

- узкоспециализированная моноотраслевая структура занятости населения, доминирование аграрной занятости, недостаточное развитие сферы приложения труда вне сельскохозяйственного производства, низкая профессионально-отраслевая и территориальная мобильность населения;

- превалирование занятости в больших сельскохозяйственных предприятиях, низкие темпы развития на селе новых форм хозяйствования, которое не оказывает содействия возрождению чувства собственника и новой мотивации к работе;

- более высокий, сравнительно с другими отраслями, возраст работающих, нерационально высокий удельный вес занятости женщин в аграрной сфере;

- отсутствие эффективной целостной системы социальной защиты сельских тружеников, что обеспечивала бы правовые, материальные и социальные гарантии их защищенности в случае вынужденной безработицы, банкротства предприятия.

Учитывая территориально-отраслевые особенности демографической политики в сельской местности, реализация изложенных предложений относительно оздоровления здесь демографической ситуации и улучшения социального положения крестьян прежде всего должна быть обоснована на крепкой экономической базе развития сельского хозяйства и социальном возрождении села на базе реального бюджета относительно села и аграрного сектора, с тем чтобы определенной мерой оптимизировать это соотношение. Оценка существующего соотношения и научное обоснование его оптимизации и реализация через законодательную систему в значительной мере уменьшили бы налоговое давление на крестьян и улучшили их социальное положение, в том числе женщин, активизируя механизм демографической политики в сельской местности.

На основании всестороннего анализа показателей рождаемости, смертности и миграции населения, факторов, которые их предопределяют в современных условиях и будут определять в перспективе в зависимости от характера реализации социально-экономической политики в стране, разработанный прогноз разрешает оценить демографические параметры украинского села Хмельницкой области в ближайшем 10- летнем периоде. В