КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Онищенко Сергій Володимирович

УДК 658.15 (477)

БЮДЖЕТУВАННЯ В СИСТЕМІ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ

ПІДПРИЄМСТВОМ

спеціальність 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник : | кандидат економічних наук, доцент

Потій Ванда Зінов`ївна

Київський національний економічний університет,

заступник завідувача кафедри фінансів підприємств.

Офіційні опоненти :

Провідна установа : | доктор економічних наук, доцент

Кириленко Ольга Павлівна,

Тернопільська академія народного господарства,

завідуюча кафедрою фінансів суб`єктів господарювання.

кандидат економічних наук, професор

Опарін Валерій Михайлович,

Київський національний економічний університет,

професор кафедри фінансів.

Українська академія банківської справи Національного банку України, кафедра фінансів, м. Суми |

Захист відбудеться “15” вересня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного економічного університету : 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201

Автореферат розіслано “14” серпня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професор Поддєрьогін А.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Структурна перебудова економіки держави та прискорення темпів її зростання значною мірою залежать від досконалості системи управління фінансовими ресурсами на мікроекономічному рівні. Ефективна діяльність суб`єктів господарювання за ринкових умов, передбачає перш за все наявність досконалої інформаційної бази як основи прийняття управлінських рішень. За сучасних умов, інформаційна база фінансового менеджменту, на вітчизняних підприємствах, не є досконалою саме внаслідок того що: по-перше, в основі інформаційного забезпечення покладено дані бухгалтерського обліку з орієнтацією переважно на користувачів інформації які не впливають на управлінські рішення; по-друге, переважно при представленні поточної та оперативної інформації управлінському персоналу відсутня її формалізація й систематизація; по-третє, невикористання планування, зокрема фінансового є значною перешкодою щодо побудови ефективної діяльності підприємства на перспективу.

За умов ринкової економіки, якій притаманні самостійність суб`єктів господарювання, власна відповідальність за результати фінансово-господарської діяльності, виникає об`єктивна потреба постійного контролю, аналізу, коригування й прогнозування змін фінансового стану та оцінки фінансових можливостей підприємства на майбутнє, що реалізується з допомогою інструментів фінансового менеджменту й, зокрема, бюджетування. Система управління підприємством повинна вдосконалюватись з врахуванням накопиченого світового досвіду, новітніх теоретичних й практичних досягнень у сфері менеджменту. В якості одного з ефективних напрямків удосконалення системи управління на мікрорівні, для вітчизняних підприємств, пропонується використання бюджетування, яке позитивно зарекомендувало себе в країнах з розвинутою ринковою економікою.

Вагомий внесок у розробку теоретичних й методологічних основ бюджетування внесли такі зарубіжні вчені як Діккі Террі, Друрі К., Кінг Альфред М., Майєр Е., Райан Б., Фалуді А., Фостер Дж., Хан Д., Хорнгрен Ч.Т., Шим Джей К., й інші. Але використовувати західні концепції без їх адаптації до вітчизняних умов господарювання є недоцільним у зв`язку з наявністю ряду суттєвих національних особливостей менеджменту, системи обліку й звітності, рівня інформаційного забезпечення.

У вітчизняній та російській економічній літературі достатньою мірою розроблені питання методики розрахунку і аналізу фінансових показників оцінки результатів діяльності підприємств. Нині науковим загалом широко дискутуються проблеми розробки й використання в практиці фінансового менеджменту нових підходів у плануванні, обліку, контролі та аналізі, які сприяють підвищенню ефективності управління фінансовими ресурсами підприємств. Так, цій проблематиці присвячені праці Балабанова І.Т., Білолипецького В.Г., Власова В.М., Данилочкіної Н.Г., Кармінського А.М., Карпової Т.П., Ковальова В.В., Новіченко П.П., Олексієвої М.М., Стоянової О.С., Теплової Т.В., Шеремета А.Д. та інших.

Теоретичні й методичні питання розробки та впровадження бюджетування, як нового напрямку фінансового менеджменту, поки що не отримали системного висвітлення й розглядались авторами, зокрема Савчуком В.П, Терещенко О.О., у складі невеликої частини робіт присвячених фінансовому управлінню. В працях Хруцького В.Е., Сизової Т.В., Гамаюнова В.В., Щіборща К.В., більш повно висвітлюються деякі теоретичні та практичні аспекти бюджетування як ефективного напрямку системи управління. В свою чергу, значна кількість питань залишається відкритою для дослідження, зокрема: визначення сутності концепції бюджетування; виокремлення та систематизація принципів, функцій, методів а також факторів, які обмежують впровадження та використання бюджетування в сучасних умовах; розкриття особливостей організаційної процедури впровадження бюджетування; адаптація західних методик складання бюджетів і контролю їх виконання до сучасних умов діяльності вітчизняних підприємств та їх консолідація з вітчизняними здобутками тощо. Комплексне, висвітлення системи бюджетування для використання вітчизняними підприємствами, включаючи теорію, методику і практику його використання при вдосконаленні системи управління у вітчизняній економічній літературі відсутнє.

Викладене свідчить про важливість обраної теми дисертаційної роботи, її актуальність як на теоретичному, так і на практичному рівні.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану комплексної науково-дослідної теми кафедри фінансів підприємств Київського національного економічного університету “Проблеми управління фінансами суб`єктів підприємницької діяльності” (номер державної реєстрації 0198V001577). Особистий внесок автора полягає у розробці методики складання основних, операційних і фінансових бюджетів, їх консолідації та контролю.

Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є уточнення і розвиток теоретичних положень, розробка методичних та організаційних рекомендацій щодо використання бюджетування, а також розробка механізму покращення системи управління фінансовими ресурсами при впровадженні бюджетування на вітчизняних підприємствах. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань :

Ю дослідити економічну сутність бюджетування і планування, зокрема фінансового, та визначити їх місце у системі фінансового управління;

Ю узагальнити зарубіжний і вітчизняний досвід бюджетування та фінансового планування, виявити можливості використання його здобутків за сучасних умов господарювання;

Ю дослідити основні фактори, які здійснюють вплив на впровадження та використання бюджетування на вітчизняних підприємствах;

Ю розробити і обгрунтувати пропозиції з вирішення організаційних питань впровадження й функціонування бюджетування;

Ю розробити методичні рекомендації з побудови та використання бюджетування з метою покращення фінансового управління на підприємстві.

Об`єктом дослідження є система фінансового управління підприємством за умов трансформації вітчизняної економіки.

Предметом дослідження є економічні відносини щодо впровадження та використання бюджетування в системі фінансового управління підприємством.

Методи дослідження. В основі теоретичної частини дослідження покладено загальнонаукові методи пізнання (діалектика, аналіз, синтез, системність, аналогія, історизм), методологічні засади системного підходу. Для вирішення поставлених задач в роботі використовувались методи: аналізу та синтезу при обгрунтуванні сутності та місця бюджетування в системі фінансового управління; порівняльних характеристик при дослідженні трактування термінів “бюджетування”, “фінансове планування”; опитування при збиранні інформації про стан фінансового планування і бюджетування на вітчизняних підприємствах та фактори, які обмежують їх використання та впровадження; порівняльного аналізу при розгляді існуючих методів фінансового планування і бюджетування та при визначенні доцільності впровадження бюджетування на підприємствах.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі й нормативні акти України, інструктивні матеріали, які регламентують діяльність суб`єктів підприємництва, дані бухгалтерської, статистичної й внутрішньогосподарської звітності вітчизняних підприємств, матеріали періодичної преси.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному вирішенні теоретичних та практичних питань впровадження і функціонування бюджетування як важливого напрямку вдосконалення фінансового управління на вітчизняних підприємствах. Основні положення, що формують наукову новизну роботи полягають у наступному:

Ю дано авторське визначення терміну „бюджетування” на основі узагальнення та аналізу існуючих вітчизняних і зарубіжних точок зору та результатів проведеного дослідження;

Ю науково узагальнено і обгрунтовано економічну сутність й місце бюджетування у системі фінансового управління підприємством;

Ю дістала подальшого розвитку класифікація бюджетів підприємств в частині доповнення операційних бюджетів – групою аналітичних бюджетів, а саме бюджетом постійних витрат, змінних витрат та маржинального доходу; також доповнено класифікацію принципів бюджетування – принципом ефективності;

Ю запропоновано використання критерію ”мета і завдання рівнів управління” при класифікації фінансового планування на стратегічне, поточне і оперативне в системі бюджетування;

Ю виявлено та систематизовано основні групи об`єктивних і суб`єктивних факторів, що ускладнюють впровадження бюджетування, а також визначено позитивні результати від його використання;

Ю обгрунтовано організаційно-методичні заходи щодо системи бюджетування, зокрема етапи та послідовність впровадження, розподіл функціональних обов`язків між структурними підрозділами, напрямки і послідовність вхідних та вихідних інформаційних потоків;

Ю розроблено методичні рекомендації з побудови і використання бюджетування на основі удосконалення і трансформації існуючих зарубіжних теоретико-методологічних положень та аналізу практики діяльності підприємств.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що розроблені в дисертаційній роботі організаційні заходи з впровадження бюджетування як прогресивного напрямку фінансового управління та методичні рекомендації щодо його використання, можуть бути реалізовані в практичній діяльності вітчизняних підприємств, що сприятиме підвищенню ефективності управління їх фінансовими ресурсами та забезпеченню на цій основі можливостей сталого економічного зростання економіки України в цілому.

Запропоновані організаційні заходи та методичні рекомендації щодо вдосконалення системи фінансового управління з використанням бюджетування були використані в практиці управління на АТ “Фабрика поштових конвертів та пакетів “КОНВІ” (довідка № 89/1-03 від 21.03.03р.) та АТ “Укртиппроект” (довідка № 01/49 від 25.03.03р.). Крім того, ряд висновків дисертаційної роботи було використано Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України при підготовці проекту Податкового кодексу України, зокрема при визначенні показників податкової бази (довідка № 36-25/206 від 6.03.2003р.), а також “Українським союзом промисловців і підприємців” при підготовці методичних та інструктивних матеріалів з питань організації фінансового управління комерційною діяльністю галузевих об`єднань (асоціацій) (довідка № 06-2-1481 від 07.11.2002р.).

Теоретичні положення, рекомендації та висновки, які викладено у дослідженні, розширюють і вдосконалюють знання відносно системи фінансового управління підприємствами на підставі використання бюджетування. Висновки та результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі при викладанні дисципліни “Фінанси підприємств”, а також були використані при розробці навчальної програми і методичного забезпечення дисципліни “Бюджетування діяльності суб`єктів господарювання” (довідка КНЕУ від 20.03.2003р.). Наукові положення, які сформовані в дисертаційній роботі, можуть бути базою для подальших науково-практичних розробок у напрямку вдосконалення системи фінансового управління на вітчизняних підприємствах.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію на:

Ш

Ш

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 9 наукових праць, загальним обсягом 2,05 друк. арк., в тому числі 7 – у фахових наукових виданнях, 2 – тези доповідей конференцій, написаних автором особисто.

Структура й обсяг дисертації. Відповідно до мети, завдань та логіки дослідження визначена структура роботи, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг дисертаційного дослідження становить 194 сторінки машинописного тексту, й містить 8 таблиць на 6 сторінках, 16 рисунків на 7 сторінках, 5 додатків на 45 сторінках. Список використаних джерел налічує 142 найменування на 11 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, розкрито рівень її розробки у фінансово-економічній літературі, визначено мету, завдання, предмет та об`єкт дослідження, методологічну та інформаційну базу роботи, наукову новизну й практичне значення одержаних результатів та їх апробацію.

У розділі 1 – “Бюджетування як елемент фінансового управління підприємством” – визначена сутність бюджетування, його провідна роль у системі фінансового управління за ринкових умов господарювання. Використання категорії державних фінансів, а саме бюджету, на рівні мікроекономіки пов`язано з тим що, за такого способу формалізації цілей та їх узгодженні (координації) з економічним потенціалом, фінансовими ресурсами за обсягами й термінами, створюються умови для досягнення найбільш ефективних результатів діяльності підприємств при множинності напрямків бізнесу чи кількості підрозділів.

У ході проведеного дослідження визначено взаємозв`язок та відмінності бюджетування і фінансового планування, в результаті чого зроблено висновок про те що, бюджетування, основою якого хоча і є планування, зокрема фінансове, за обсягом та вагомістю ролі у процесі підготовки управлінських рішень, набуває ознак більш широкої дії, ніж планування, внаслідок того що, охоплює й функції контролю та аналізу.

Дослідження автора з врахуванням класифікації принципів планування, наведених німецьким вченим Д. Ханом, дозволили доповнити принципи бюджетування принципом ефективності, сутність якого полягає в тому що, витрати з організації й функціонування бюджетування, не повинні перевищувати ефект, який буде отримано від його впровадження. Впровадження бюджетування повинно бути обумовлено необхідністю покращення результатів діяльності підприємства. З метою узгодженості інформаційної системи менеджменту при впроваджені бюджетування, є необхідним поділ фінансового планування на стратегічне, поточне й оперативне, критерієм якого повинно бути – мета та завдання рівнів управління, а не критерії часу, рівня в середені організації чи цільового спрямування планів, як це прийнято нині в практиці планування.

Бюджетування можна охарактеризувати як процес організації управління фінансово-господарською діяльністю суб`єктів господарювання, що базується на розробці бюджетів у розрізі центрів відповідальності, чи напрямків діяльності, організації контролю за їх виконанням, аналізу відхилень від бюджетних показників та регулюванні на цій основі господарської діяльності з метою узгодження і досягнення намічених результатів на всіх рівнях управління. Бюджетування можна представити як систему фінансового управління підприємством мінімальної конфігурації (рис. 1).

Рис.1. Система фінансового управління підприємством мінімальної конфігурації.

Базовою ланкою бюджетування на підприємстві є операційні бюджети, які трансформують та формалізують кількісні показники у вартісні й характеризують перспективні надходження і використання фінансових ресурсів підприємства. Основна частина операційних бюджетів прямо чи опосередковано впливає на кінцеві показники, й перш за все показники доходів, витрат та ефективності діяльності на кожному етапі фінансово-господарських процесів і структурних підрозділів підприємства.

На підставі операційних бюджетів розробляються основні та фінансові бюджети, в яких відображується і формалізується вплив прийнятих рішень у виробничій, комерційній, інвестиційній діяльності підприємства на його активи, фінансові ресурси й фінансову стійкість протягом бюджетного періоду.

В інвестиційному бюджеті формалізуються питання оновлення та вибуття основних засобів, будь-яких інших довгострокових вкладень ресурсів підприємства, що й становить основу інвестиційного циклу.

З метою вдосконалення системи фінансового управління з використанням бюджетування є доцільним доповнення в частині операційних бюджетів підприємств аналітичними бюджетами, тобто такими, в яких на операційному рівні подається кластер інформації про ефективність виробничої та комерційної діяльності. Аналітичні бюджети пропонується розробляти у вигляді бюджетів постійних, змінних витрат та маржинального доходу. В узагальненому вигляді схематично сукупність бюджетів та їх взаємозв`язки з виділенням групи аналітичних бюджетів, подано на рисунку 2.

Рис.2. Структурна схема бюджетів та їх взаємозв`язки.

У роботі здобувачем уточнено та узагальнено чотири основних етапи розробки та впровадження бюджетування, з метою підвищення ефективності результатів фінансово-господарської діяльності підприємств: перший етап пов`язаний з розробкою загальних стратегі-чних цілей підприємства та їх узгодженні з тактичними цілями; другий етап – діагностика існу-ючої організаційної структури, інформаційної системи, систем планування та контролю; третій етап полягає у проектуванні й затвердженні змін організаційної структури, визначенні центрів відповідальності, в розрізі яких буде здійснюватись бюджетування і формування фактичної облікової та аналітичної інформації, консолідації бюджетів у загальну систему бюджетів, побудові системи контролю аналізу відхилень бюджетних показників від фактичних результатів; останній, четвертий етап пов`язаний з навчанням спеціалістів, керівників центрів відповідальності й вищого рівня менеджменту, а також з безпосереднім впровадженням бюджетування.

У розділі 2 – “Бюджетування на вітчизняних підприємствах та його оцінка” – проводиться дослідження факторів, які здійснюють вплив на впровадження бюджетування у вітчизняних підприємствах, аналізуються існуючі зарубіжні й вітчизняні методи та підходи до бюджетування.

Доведено, що перехід від планової системи управління до системи управління, за ринковою економікою яка базується на бюджетуванні і управлінському обліку, повинен відбуватись поетапно, використовуючи спочатку лише деякі її елементи з подальшим поступовим ускладненням при успішному завершенні попередніх етапів та при підвищенні рівня управлінської культури керівників і персоналу.

З метою дослідження інформованості, доцільності та можливості впровадження бюджетування на вітчизняних підприємствах, було здійснено анкетування керівників і спеціалістів економічних служб 205 підприємств різних галузей економіки України. До вибірки увійшли великі, середні й малі підприємства, як за чисельністю працюючих так і за обсягами реалізації. На підставі опрацьованої інформації зроблено висновок про те що, максимальний ефект від впровадження бюджетування можна очікувати на великих підприємствах, саме тому що, вони мають значну кількість різних підрозділів й відділів, які можна класифікувати як центри відповідальності, а також переважна їх більшість здійснює декілька видів діяльності (табл. 1).

Таблиця 1

Оцінка результатів впровадження бюджетування

в залежності від розмірів підприємства ( у %).

Результати впровадження бюджетування | Мале

підпр-во | Середнє

підпр-во | Велике

підпр-во

1.Координація окремих видів діяльності | 66,1 | 87,2 | 96,3

2.Координація дій підрозділів | 58,4 | 75,6 | 88,2

3.Покращення процесів інформаційного обміну | 57,9 | 73,2 | 94,0

4.Підвищення мотивації керівників центрів відповідальності й персоналу |

62,6 |

82,6 |

90,5

5.Покращення фінансового результату на підставі раціоналізації розподілу й використання ресурсів, оптимізації витрат |

74,3 |

89,3 |

94,2

6.Підвищення оперативності управлінських дій | 73,2 | 93,5 | 95,6

7.Покращення платоспроможності на підставі управління грошовими потоками |

75,6 |

91,2 |

93,0

Значні масштаби підприємства призводять до послаблення координації та взаємодії різних структурних одиниць в процесі досягнення основної мети, ускладнення процесів інформаційного обміну і погіршення комунікацій, формалізації та бюрократизації процесу управління, особливо за умов високого рівня централізації. Використовуючи надбання вітчизняного і зарубіжного досвіду з фінансового планування та складання бюджетів при побудові системи бюджетування, дослід-жено вигоди децентралізації управління (тобто при наданні керівникам підрозділів свободи дій в межах бюджетних показників) з залученням менеджерів всіх рівнів управління до процесу бюд-жетування, що дозволяє покращити координацію управлінської діяльності на підприємстві, під-вищити ефективність процесів інформаційного обміну, послабити тенденцію до бюрократизації, а також підвищити мотивацію керівників центрів відповідальності та всього персоналу в цілому.

У процесі анкетування виявлені також об`єктивні та суб`єктивні фактори, що обмежують впровадження бюджетування на вітчизняних підприємствах (табл. 2). Як свідчать дані таблиці, поряд з низьким рівнем накопиченого капіталу та відсутністю змістовної методичної основи, одним з суттєвих стримуючих факторів впровадження бюджетування є низька управлінська культура.

Таблиця 2

Оцінка факторів, які обмежують використання бюджетування

на вітчизняних підприємствах (у %).

Об`єктивні фактори | Так | Суб`єктивні фактори | Так

1.Висока нестабільність зовнішнього середовища.

2.Низький рівень загальної управлінської культури.

3.Низький рівень накопиченого капіталу підприємств.

4.Висока залежність від державного (міського) бюджету (для державних й муніципальних підприємств). |

46,6

61,8

69,5

20,6 |

1.Дефіцит часу, в зв`язку з пріоритетом поточних справ.

2.Переконання про відсутність впливу планування на результати діяльності. Переконаність в тому, що головний фактор успіху підприємства – підприємницький талант керівників, інтуїція, зв`язки.

3.Недостатній рівень кваліфікації керуючих.

4.Відсутність змістовної методичної основи.

5.Негативне відношення до планування, через асоціацію з радянською плановою економікою.

6.Занадто теоретизований підхід до планування з боку працівників планово-економічних відділів. |

38,2

32,1

41,2

80,9

26,0

61,1

Бюджетування в західних країнах, базується на традиціях ринкового господарства та високій загальній управлінській культурі компаній, рівень якої в Україні, на сучасному етапі розвитку, поки що недостатній. Тому, в процесі трансформації системи управління, не слід ставити завдання впровадження бюджетування як самодостатнє. Фінансове управління підприємством не поліпшиться, якщо менеджери не будуть розуміти мети та функцій створеної системи, не знатимуть її інформативних і аналітичних можливостей та необхідності активної взаємодії з бухгалтерським персоналом.

Важливим питанням, як показало дослідження, є вибір базового підходу до процесу формування бюджетів. Перш за все, слід виділити такі підходи, як бюджетування структурних одиниць та бюджетування програм. Найбільш розповсюдженим підходом в практиці західних компаній є бюджетування структурних одиниць, тобто відокремлених підрозділів. При бюджетуванні програм одиницею бюджетної активності є фіксовані організаційні одиниці, програми (для продуктів, проектів, компаній).

На підставі опрацювання різних точок зору, визначено що, при встановленні показників які використовуються в бюджетуванні є доцільним перехід від окремих показників у вигляді однозначно заданої величини до інтервального й напівінтервального їх значення. Встановлення інтервальних і напівінтервальних значень показників є більш прийнятним за умови невизначеності, оскільки дозволяє точніше визначити момент управлінського втручання і як наслідок досягти більш швидкої нормалізації ситуації.

Доведено доцільність використання, для покращення процесу прийняття рішень, пірамідального підходу при аналізі показників у бюджетуванні. Основою якого є вибір ключового показника, що у подальшому розподіляється на більш детальні складові. В свою чергу, складові ключового показника також можуть бути поділені на більш детальні елементи (показники нижчого рівня), які залежать від показників вищого рівня. Їх кількість може коливатись в залежності від цілей та завдань контролю й аналізу. В тому випадку, коли відсутній прямий математичний ланцюг для “розщеплення” показника, необхідно обирати показники нижнього рівня за “силою” впливу який вони здійснюють на показники вищого рівня.

Запропоновано при визначенні результативності діяльності підприємства та його економічного потенціалу поряд з фінансовими показниками використовувати й нефінансові критерії оцінки. Економічний потенціал підприємства слід визначати з використанням груп показ-ників, що характеризують положення в зовнішньому середовищі, фінансово-господарський стан і ефективність діяльності. При визначенні результатів діяльності підприємства доцільним є вико-ристання збалансованої системи оцінювальних критеріїв ефективності (BSC, Balanced Scorecard), що дозволяє охопити оцінкою наступні сторони бізнесу: фінансові досягнення, рівень задоволення потреб споживачів, ступінь організації бізнесу, а також рівень іноваційності і зростання.

У розділі 3 – “Бюджетування в контексті вдосконалення фінансового управління” – розглядаються питання методики бюджетування, організації контролю та їх ефективного використання.

Вдосконалення планової, облікової та аналітичної роботи суб`єктів господарювання є одним з найактуальніших завдань, яке постає перед системою управління, в тому числі й фінансовою, з метою підвищення ефективності діяльності та зміцнення фінансового стану підприємств. Проведене в дисертаційній роботі дослідження показало, що однією з важливих причин неефективного управління вітчизняними підприємствами, зокрема фінансового, є відсутність адекватної інформаційної бази, здатної забезпечити менеджерів інформацією, яка необхідна для прийняття своєчасних та обгрунтованих управлінських рішень.

Встановлено, що відправними точками в бюджетуванні є: бюджет реалізації, який повинен базуватись на результатах досліджень відділу маркетингу, або лімітовані ресурси у випадку їх обмеженості, за умови 100% реалізації. При розробці різних бюджетів доцільним є використання оптимізаційних методів, сутність яких полягає в максимізації прибутку при передбачуваних обмеженнях обсягів попиту, виробництва, рівня цін. Критерієм оптимізації на операційному рівні пропонується використовувати рівень маржинального доходу на товар, що дозволить формувати бюджети, які будуть максимізувати, при заданих обмеженнях, рівень та суму маржинального доходу.

Оцінюючи результати діяльності центрів відповідальності крім показників аналітичних бюджетів та аналізу відхилень, доцільно використовувати і немонетарні показники. Для зазначеної оцінки стану та перспектив діяльності дисертантом запропоновано використовувати збалансовану систему оцінювальних критеріїв ефективності (BSC, Balanced Scorecard) (рис. 3).

Рис.3. Критерії ефективності управління при BSC.

При розробці бюджетів центрів відповідальності й складанні звітів про їх виконання, витрати слід поділяти на контрольовані та неконтрольовані. При відсутності такого поділу виникають ускладнення щодо оцінки дій керівників центрів відповідальності, суттєво послаблюється мотивація менеджерів середнього й нижнього рівнів управління.

Доведено доцільність та ефективність використання бюджетування на основі реалізації розроблених методичних рекомендацій складання і консолідації бюджетів та їх узгодження в межах загальної системи управління. Підвищення ефективності діяльності в результаті впровадження бюджетування з врахуванням запропонованих оцінювальних критеріїв ефективності подано в таблиці 3.

Таблиця 3

Оцінка результатів діяльності АТ „КОНВІ” з використанням бюджетування.

№

п/п | Показники | Фактичні показники

за 2002 рік | Показники на 2003 р., без використання бюджетування | Показники на 2003 р., з використанням бюджетування

1. | Рентабельність власного капіталу, % | 15,2 | 15,1 | 16,2

2. | Рентабельність активів, % | 10,3 | 7,4 | 9,7

3. | Рентабельність реалізації, % | 21,6 | 22,0 | 25,5

4. | Чистий прибуток, тис. грн. | 345,5 | 425,0 | 495,0

5. | Коефіціент покриття | 0,87 | 0,95 | 1,25

6. | Індекс задоволення персоналу, (max. 10 б.) | 7 | 8 | 8

7. | Плинність персоналу, % | 10,0 | 7,0 | 7,0

8. | Обсяг НДДКР, тис. грн. | 137,0 | 185,0 | 185,0

9. | Індекс задоволення споживачів, (max. 10 б.) | 5 | 7 | 9

10. | Обсяг реалізації на одного споживача, тис. грн. | 10,3 | 10,5 | 12,2

11. | Частка ринку, % | 50,0 | 65,0 | 70,0 | 12. | Оборотність запасів, раз | 35,4 | 40,1 | 48,2

13. | Оборотність дебіторської заборгованості | 2 | 5 | 7 | 14. | Оборотність кредиторської заборгованості | 3 | 7 | 6

З представленої таблиці видно що, бюджетування на підставі підвищення прозорості, координації та узгодженості дій сприяє покращенню результатів у досягненні поставленої стратегічної мети.

В цілому, на основі вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду фінансового планування та управління, запропоновано методичні рекомендації, в яких подається порядок розробки бюджетів, їх взаємозв`язок, побудова ефективної системи контролю та аналізу відхилень.

В рамках інтегрованої системи обліку при бюджетуванні, запропоновано використання деталізованої схеми побудови субрахунків та аналітичних рахунків з метою поліпшення контролю і оцінки результатів діяльності структурних підрозділів (центрів відповідальності).

Успішному зростанню економічного потенціалу вітчизняних підприємств має сприяти чітка законодавча база та інформаційна підтримка. В роботі проаналізована чинна законодавча база у сфері фінансового планування, визначені неузгодженості деяких викладених положень з реальною практикою фінансового планування та зроблено рекомендації щодо її вдосконалення.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вдосконаленні системи фінансового управління вітчизняних підприємств на основі розроблених методичних рекомендацій з впровадження й використання бюджетування. Результати проведеного дослідження дають підстави для наступних висновків:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ :

У наукових фахових виданнях :

1. Онищенко С.В. Фінансове планування – основний елемент управління фінансами підприємства // Фінанси України. - 2000. - № 9, с. 58-62, - 0,2 д.а.

2. Онищенко С.В. Принципи та основні критерії побудови ефективної системи бюджетування на підприємстві // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 156. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - с. 120-126, - 0,3 д.а.

3. Онищенко С.В. Актуальні аспекти контролю в бюджетуванні // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 159. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - с. 75-83, - 0,35д.а.

4. Онищенко С.В. Актуальні напрямки фінансового планування та зокрема бюджетування на вітчизняних підприємствах // Збірник наукових праць. Вип. 35 / Відп. ред. - доктор економічних наук В.Є. Новицький. - Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2002. - с. 135-140, - 0,2 д.а.

5. Онищенко С.В. Упровадження бюджетування на вітчизняних підприємствах // Фінанси України. - 2003. - № 4, с. 45-50, - 0,25 д.а.

6. Онищенко С.В. Фінансове планування та бюджетування в контексті трансформації фінансового управління підприємством // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 176. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - с.82 - 92, - 0,5д.а.

7. Онищенко С.В. Удосконалення фінансового планування на підприємствах // Ринок цінних паперів України. - 2003. - № 3-4, с. 55-57, - 0,1 д.а.

В інших виданнях:

1. Онищенко С.В. Дослідження факторів обмежуючих застосування бюджетування в Україні, напрямки їх подолання // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 35. Частина I (у двох частинах). Матеріали конференції “Міжнародний бізнес: адаптація до зовнішнього середовища”. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2002. – с. 157-158, – 0,05 д.а.

2. Онищенко С.В. Основні напрямки в формуванні показників для прийняття оптимальних рішень // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю. Матеріали I-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції: 20-22 листопада 2002 р., м. Черкаси. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – с. 109-111, – 0,1 д.а.

АНОТАЦІЯ

Онищенко С.В. Бюджетування в системі фінансового управління підприємством. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.04.01. – Фінанси, грошовий обіг і кредит. Київський національний економічний університет. Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню комплексного вирішення організаційно-методичних питань впровадження й функціонування бюджетування як важливого методу вдосконалення управління на децентралізованому рівні. Уточнено та доповнено економічний зміст терміну “бюджетування”, а саме, бюджетування – це процес організації управління фінансово-господарською діяльністю суб`єктів господарювання, який базується на розробці бюджетів, в розрізі центрів відповідальності, чи напрямків діяльності, організації контролю за їх виконанням, аналізу відхилень від бюджетних показників та регулюванні, на цій основі, господарської діяльності, з метою узгодження і досягнення намічених результатів на всіх рівнях управління.

Узагальнена та доповнена класифікація бюджетування, розкрито сутність й місце останнього в системі фінансового управління підприємством. Систему бюджетів доповнено аналітичними бюджетами (бюджети постійних витрат, змінних витрат та маржинального доходу). Розробка цих бюджетів дозволить на основі визначення маржинального доходу за видами продукції (діяльності), завчасно здійснювати заходи з поліпшення фінансових результатів діяльності.

У дисертаційній роботі проведено комплексний аналіз основних факторів та напрямків трансформації інформаційної системи прийняття рішень на основі бюджетування.

Розроблено, на основі вивчення вітчизняного та західного досвіду фінансового планування та управління, методичні рекомендації, в яких подається порядок розробки бюджетів, їх взаємозв`язок, побудова ефективної системи контролю та аналізу відхилень.

Ключові слова : бюджет, бюджетування, фінансове планування, система фінансового управління.

АННОТАЦИЯ

Онищенко С.В. Бюджетирование в системе финансового управления предприятием. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01. – Финансы, денежное обращение и кредит. – Киевский национальный экономический университет. Киев. 2003.

Диссертация посвящена исследованию и комплексному решению организационно-методических вопросов внедрения и функционирования бюджетирования как эффективного метода финансового управления на предприятии, по средством решения теоретических, практических, организационных вопросов и подходов к трансформации информационной системы финансового управления в существующих условиях ведения бизнеса.

В работе на основе изучения зарубежного и отечественного опыта финансового планирования и бюджетирования уточнена сущность последнего, обоснована его роль и место в системе финансового управления предприятием. Систематизирована и дополнена классификация бюджетов группой аналитических бюджетов (бюджеты постоянных, переменных расходов и бюджетом маржинального дохода), также обосновано и дополнено классификацию принципов бюджетирования принципом эффективности. Также обоснована область использования бюджетирования, которая охватывает все три уровня управления : стратегический, тактический и оперативный, каждому их которых соответствуют определенные цели, задачи, критерии разграничения и оценки. Это позволит повысить качество принятия финансовых управленческих решений как на уровне структурных подразделений, направлений деятельности, так и предприятия в целом.

На основе проведенного анализа установлено, что бюджетирование хотя и тесно связано с финансовым планированием, всеже за объемом и значимостью своей роли в процессе подготовки финансовых решений, приобретает более весомое значение нежели планирование, и его можно представить как систему финансового управления, частично консолидировавшую современные методы планирования, контроля и анализа.

Автором проведено исследование с целью определения состояния использования финансового планирования, а также целесообразности и возможности внедрения бюджетирования, что позволило определить положительные стороны его внедрения и факторы препятствующие