СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПАНАСЕНКО Геннадій Васильович

УДК 631.1:634.1/7

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА інноваційНОЇ ДІЯЛьНОСТІ

в САДІВНИЦтві

08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Суми - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Мліївському інституті садівництва ім. Л.П. Симиренка

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Мацибора Віктор Іванович,

Національний аграрний університет,

доцент кафедри аграрної економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Шестопаль Олександр Миколайович,

Інститут садівництва УААН,

головний науковий співробітник,

заслужений економіст України

кандидат економічних наук, доцент

Пономаренко Ніна Миколаївна,

Сумський національний агарний університет,

доцент кафедри організації сільськогосподарського виробництва, основ підприємництва і агробізнесу

Провідна установа: Київський національний економічний університет,

кафедра аграрного менеджменту, м. Київ

Захист відбудеться "_19_"__грудня____2003 р. о_10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К55.859.01 в Сумському національному аграрному університеті за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 160, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського національного аграрного університету за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160.

Автореферат розісланий "12" _листопада___2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Пилипенко В.В.

к. е. н., доцент

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах реформування аграрного сектора економіки України зростає значення інноваційної діяльності, яка охоплює наукові дослідження й розробки та використання нововведень у господарській сфері. Інноваційний шлях розвитку є одним із головних факторів формування конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва, забезпечення економічного зростання і соціального прогресу нашої країни.

Садівництво України перебуває в кризовому стані, що характеризується низькою продуктивністю насаджень, скороченням їх площ і збитковістю виробництва плодів і ягід, тому потребує активізації інноваційної діяльності. Науково-дослідні роботи в галузі мають переважно прикладний характер, їх результатом є нові сорти плодових і ягідних культур та технології виробництва садівницької продукції. Проте освоєння виконаних розробок у виробництві гальмується відсутністю чіткого механізму передачі технологій від наукових установ до сільськогосподарських підприємств, що знижує ефективність використання наукового потенціалу.

Проблеми інноваційної діяльності є дуже різноплановими: вони стосуються загальнотеоретичних питань інновацій і науково-технічного прогресу, розвитку інноваційних процесів у суспільстві, оцінки наукового потенціалу, організації виконання наукових досліджень і розробок, економічної ефективності інновацій, інноваційної політики тощо. Висвітленню різних аспектів інноваційної діяльності присвячені роботи зарубіжних учених-економістів: С.Ю.Глазьєва, П.Друкера, Г.Лахтіна, Р.Нельсона, І.Перлакі, Дж.Пілдича, Р.Пітструп-Ан-дерсена (R.Pitstrup-Andersen), Б.Санто, Р.Фостера, Й.Шумпетера та вітчизняних – А.Н.Бузні, А.М.Кандиби., М.К.Коноваленка, М.Ф.Кропивка, М.І.Лобанова, В.І.Мацибори, С.Покропивного, Т.Решетової, П.П.Руснака, П.Т.Саблука, В.П.Ситника, С.В.Шолудченка, В.В.Юрчишина та багатьох інших. Проблемам інноваційної діяльності в садівництві присвячені роботи П.Ф.Дуброви, О.Ю.Єрмакова, О.М.Шестопаля, В.В.Юрчишина та інших учених-економістів.

Публікації, присвячені оцінці інноваційної діяльності в садівництві, стосуються переважно проблем відтворення насаджень, ефективності організаційних форм господарювання, визначення економічної ефективності нових сортів плодових і ягідних культур та технологій виробництва плодів і ягід. Науковий потенціал галузі, організація науково-дослідної роботи та передачі наукових розробок у виробництво вивчені недостатньо, відсутні комплексні дослідження всіх аспектів інноваційної діяльності в садівництві.

Важливість інноваційної діяльності для забезпечення виходу садівництва з кризи, підвищення економічної ефективності виробництва плодів і ягід та недостатня вивченість проблеми визначили вибір теми дисертаційної роботи і її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до завдань науково-технічної програми Української академії аграрних наук "Плодове і декоративне cадівництво". Дослідження проводились згідно з тематичними планами науково-дослідних робіт Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка в 1996-2000 роках в рамках наукової теми "Удосконалити існуючий промисловий сортимент і розробити технологію вирощування садів яблуні на вегетативнорозмножуваних підщепах на богарі в умовах Центрального Лісостепу України" (номер державної реєстрації №0196U010551), а в 2001-2002 роках в рамках наукової теми "Розробити прогресивні технології вирощування посадкового матеріалу та виробництва плодів плодових і ягідних культур в Лісостепу України" (номер державної реєстрації №0101U007650).

Мета й задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування шляхів підвищення ефективності інноваційної діяльності в садівництві.

Відповідно до поставленої мети вирішувались такі задачі досліджень:

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження є галузь садівництва, сільськогосподарські підприємства й господарства населення, наукові та освітні установи садівницького профілю Черкаської області, а також наукові розробки нові сорти плодових і ягідних культур, конструкції насаджень, технології виробництва плодів і ягід.

Предмет дослідження – комплекс теоретичних, методичних і практичних аспектів економічної оцінки інноваційної діяльності в садівництві в умовах ринкових відносин.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою досліджень є роботи вітчизняних і зарубіжних учених із питань інноваційної діяльності, науково-технічного прогресу, економіки й організації садівництва, а також законодавчі акти і постанови Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, укази Президента стосовно розвитку сільського господарства й науки.

У роботі використані такі методи економічних досліджень: порівняльного аналізу – для порівняння інноваційних процесів і наукового потенціалу у розвитку садівництва Черкаської області й України в цілому; групування – для вивчення впливу витрат коштів по догляду за насадженнями на ефективність садівництва; розрахунково-конструктивний – для вивчення економічної ефективності інновацій; графічний – для вивчення інноваційних процесів у садівництві та інвестиційних властивостей різних технологій виробництва яблук; монографічний – для характеристики інноваційної діяльності господарств та основних організаційно-економічних факторів підвищення її ефективності.

Наукова новизна одержаних результатів досліджень полягає в тому, що автором на основі теоретичного узагальнення і комплексної оцінки різних аспектів інноваційної діяльності в садівництві обґрунтовано шляхи підвищення її ефективності.

Сутність наукової новизни результатів дослідження:

-

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що автором розроблені пропозиції по організації науково-дослідної роботи, вдосконаленню зв’язків науки і виробництва, стимулюванню інноваційної діяльності в садівництві та прискореному переходу сільськогосподарських підприємств на нові інтенсивні технології виробництва плодів. Обґрунтовано інноваційний проект розвитку садівництва в СТОВ "Яснозір’я" на 2003-2012 роки. Результати досліджень використані Мліївським інститутом садівництва ім. Л.П.Симиренка і Центром наукового забезпечення АПВ області при організації роботи і підготовці "Програми наукового забезпечення сільського господарства Черкаської області на 2001-2005 роки". Результати досліджень використані також при підготовці галузевої програми "Садівництво", яка входить до "Комплексної програми розвитку сільського господарства Черкаської області у 2003-2005 роках і на період до 2010 року".

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, одержані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише власні ідеї та розробки автора.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, наведені в дисертаційній роботі, доповідались на: міжнародній науковій конференції по садівництву, присвяченій 140-річчю з дня народження Л.П.Симиренка, Мліїв, 1995 рік; науковій конференції викладачів та аспірантів Національного аграрного університету, Київ, 1996 рік; науковій конференції "Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві", Інститут аграрної економіки, Київ, 1998 рік; науковій конференції по садівництву, присвяченій 80-річчю створення Мліївської дослідної станції садівництва, Мліїв, 2000; міжнародній науково-практичній конференції "Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України", присвяченій 80-річчю Луганського державного аграрного університету, Луганськ, 2002.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 робіт у журналах і збірниках наукових праць, в т.ч. 7 робіт – у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 213 сторінках комп’ютерного набору, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 180 найменувань, містить 28 таблиць, 14 рисунків і 6 додатків.

основний зміст роботи

У першому розділі – "Теоретичні і методичні основи економічної оцінки інноваційної діяльності в садівництві" – узагальнено основні теоретичні положення, які стосуються інноваційної діяльності, висвітлена суть і значення інновацій в економічному розвитку, проаналізовано напрямки й особливості інноваційної діяльності в садівництві, викладено методичні підходи, використані при проведенні досліджень.

Незважаючи на значне поширення інноваційної теорії в світі, особливо в країнах із розвинутою ринковою економікою, розуміння інновації неоднозначне. Інноваціями називають процес розробки нових рішень; зміни, що відбуваються на практиці; якісні результати змін; сприйняття товару як нового тощо. В українській мові термін "інновація" вживають, як правило, в речовому значенні, а процес створення й поширення інновацій називають інноваційним процесом. Автором зроблено визначення понять, які використані в дисертаційній роботі.

Інновація – це нове технічне чи організаційне рішення, реалізоване у сфері господарської діяльності. Інновація є результатом інноваційного процесу.

Інноваційний процес це процес дослідження, розробки та освоєння нових продуктів і технологій у господарській діяльності.

Інноваційна діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання, направлена на використання нових технічних чи організаційних рішень, яка охоплює всі стадії життєвого циклу інновації, починаючи від зародження ідеї, включаючи дослідження, розробки, освоєння у виробництві і закінчуючи реалізацією на ринку нових товарів.

В умовах ринку рушійним мотивом інноваційної діяльності є очікування одержання прибутку, тобто інновація забезпечує підвищення віддачі на вкладені ресурси і є основним інструментом підприємництва. Унаслідок інноваційної діяльності суб’єктів господарювання відбуваються технологічні зміни, які визначають науково-технічний прогрес.

Загальні теоретичні положення, які стосуються інноваційної діяльності повною мірою справедливі і для сільського господарства, зокрема, садівництва. В той же час інноваційна діяльність у садівництві має деякі специфічні риси – важливу роль відіграють біологічні фактори. Інноваційна діяльність у садівництві значною мірою ґрунтується на процесах створення нових та відтворення існуючих насаджень і пов’язаних із цим інвестиціях. Породно-сортовий склад і структура плодоягідних насаджень мають вирішальний вплив на рівень розвитку й ефективності садівництва. Сучасне садівництво характеризується широким застосуванням нових сортів, вегетативнорозмножуваних підщеп, зрошення, зростанням щільності насаджень та переходом садівницьких підприємств на нові організаційні форми господарювання, що вимагає розширення досліджень.

Для аналізу інноваційної діяльності в садівництві використовувались висвітлені в науковій літературі методичні підходи до економічної оцінки розвитку галузі і сільського господарства в цілому. Аналіз інноваційних процесів зроблено за змінами площ насаджень, площ посадки нових садів і даних про виробництво й урожайність плодів і ягід. Оцінка наукового потенціалу садівництва зроблена за основними показниками, які є його складовими: кадри, матеріально-технічна, інформаційна й організаційна бази. Для оцінки економічної ефективності інновацій використовували такі показники, як урожайність, собівартість одного центнеру плодів, ціна реалізації, виручка з одного гектару, прибуток з одного гектару, рівень рентабельності. При економічній оцінці інвестицій у створення насаджень використовували широко розповсюджений в умовах ринку фінансовий аналіз альтернативних варіантів за допомогою формалізованих методів співставлення результатів і витрат на основі дисконтування, тобто приведення до моменту оцінки майбутніх фінансових коштів підприємства.

У другому розділі – "Аналіз інноваційної діяльності в садівництві та її впливу на економічну ефективність виробництва" – аналізуються інноваційні процеси у садівництві та науковий потенціал галузі, дається оцінка економічної ефективності нових сортів плодових і ягідних культур, технологій виробництва плодів та інвестицій у створення багаторічних насаджень.

У результаті інноваційної діяльності садівницьких підприємств, пов’язаної зі створенням нових і ліквідацією старих садів і ягідників, відбуваються зміни розмірів і структури площ насаджень плодових і ягідних культур. Із середини 60-х років основною тенденцією садівництва є скорочення загальної площі насаджень, проте процес відтворення багаторічних насаджень є нерівномірним – співвідношення площ молодих і плодоносних насаджень сильно змінювалось. Значно зменшились площі посадки садів, зросли площі вибуття, що свідчить про зниження інноваційної активності садівницьких підприємств (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка площ плодових і ягідних насаджень, їх закладки й вибуття

в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області

Показники | Роки

1977-1980 | 1981-1984 | 1985-1988 | 1989-1992 | 1993-1996 | 1997-2000 | 2001

Середньорічна площа насаджень всього, тис. га | 23,8 | 23,8 | 19,4 | 17,0 | 14,8 | 11,2 | 8,9

в т.ч. молодих, тис. га | 9,2 | 9,8 | 6,1 | 4,5 | 3,0 | 1,8 | 1,3

Частка молодих насаджень у загальній площі, % | 38,7 | 41,2 | 31,4 | 26,5 | 20,3 | 16,1 | 14,6

Посадка садів, тис. га | 5,2 | 2,1 | 1,2 | 1,1 | 0,6 | 0,8 | 0,1

Вибуття садів, тис. га | 3,9 | 4,8 | 5,7 | 3,1 | 3,0 | 4,7 | 1,3

Індекс площі вибуття до площі закладання | 0,8 | 2,3 | 4,8 | 2,8 | 5,0 | 5,9 | 13,0

У породній структурі насаджень плодових і ягідних культур зміни відбуваються дуже повільно, що пов’язано з тривалими строками оновлення садів. Проте такі зміни йдуть у напрямку пристосування до ринкових умов господарювання. Так, в сільськогосподарських підприємствах області насадження яблуні в 1995 році займали 89,7% загальної площі насаджень, а в 2001 році – 86,3%, що відбулося за рахунок деякого збільшення частки насаджень груші, сливи, черешні, смородини, плоди яких мають високий попит на ринку.

Повільно йдуть також процеси сортооновлення насаджень – як за даними перепису садів 1984, так і 1998 років у насадженнях яблуні садівницьких підприємств області домінували чотири сорти: Кальвіль сніговий, Джонатан, Ренет Симиренка і Слава переможцям, питома вага яких в 1998 році становила 52,0%. Проте зростає використання нових сортів – питома вага сорту Айдаред у молодих насадженнях у 1998 році досягла 20,5%, а питома вага шести нових сортів – Айдаред, Прима, Росавка, Рубінове Дуки, Спартан та Уманське зимове, внесених у 1980-90-і роки до Реєстру сортів рослин України, становила 43,6%.

У результаті реформування аграрного сектора економіки були утворені різнотипні господарські структури: товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства, сільськогосподарські кооперативи, приватні підприємства, фермерські господарства. Найбільш поширеною організаційною формою садівницьких підприємств стали господарські товариства – у 2000 році в них зосереджено 69,2%, а в 2001 році – 73,2% площ насаджень плодових і ягідних культур сільськогосподарських підприємств області. Завдяки високій сприйнятливості до інновацій швидше за інші адаптувались до ринкових умов господарювання приватні й фермерські садівницькі підприємства, площа насаджень у них зросла з 3,2% у 2000 до 6,2% у 2001 році.

Внаслідок погіршення догляду за насадженнями з середини 80-х років знижується урожайність плодів у сільськогосподарських підприємствах Черкаської області і України в цілому, що привело до загального зниження технологічного рівня ведення садівництва. Вивчення впливу витрат коштів по догляду за плодоносними насадженнями плодових культур на ефективність виробництва у садівницьких господарствах корпорації "Черкасисадвинпром" показало, що із зростанням витрат на 1 га забезпечується ріст врожайності плодів, проте, через низьку врожайність, їх виробництво було збитковим для всіх груп досліджуваних господарств.

Садівництво в сільськогосподарських підприємствах в цілому з 1996 року збиткове. Проте у фермерському господарстві "Яблуневий сад" завдяки широкому використанню інновацій досягнуто високі економічні результати (табл. 2).

Таблиця 2

Економічна ефективність виробництва плодів у сільськогосподарських підприємствах Черкаської області, 1997-2001 рр.

Показники | Всі сільськогосподарські підприємства | СТОВ "Яснозір’я" Черкаського

р-ну | СТОВ ім. Шевченка Чорнобаївського

р-ну | СТОВ "Дружба" Чигиринського

р-ну | СФГ "Яблуневий сад" Звенигородського р-ну

Урожайність, ц/га | 5,5 | 34,1 | 79,2 | 15,1 | 293,3

Прямі затрати праці на 1 ц плодів, люд.-год. | 13,8 | 23,2 | 11,1 | 10,5 | 6,7

Cобівартість 1 ц плодів, грн. | 29,9 | 33,4 | 51,4 | 53,5 | 46,8

Ціна реалізації 1 ц плодів, грн. | 16,0 | 28,5 | 26,0 | 15,9 | 159,2

Рівень рентабельності, збитковості (–), % | -46,6 | -14,8 | -49,4 | -70,4 | 239,9

Аналіз наукового потенціалу садівництва показав, що кадри садівничої науки області, незважаючи на зменшення загальної кількості працівників та докторів і кандидатів наук, які виконують науково-дослідні роботи, в цілому збережено, а кількість спеціалістів із вищою освітою навіть зросла. Це свідчить про те, що якісний склад садівничої науки залишається досить високим. Частка витрат на науково-дослідні роботи в садівництві в загальному обсязі виконаних науково-дослідних робіт у сільському господарстві Черкаської області з 1995 до 1999 року знижувалась, причому в 1998 і 1999 роках зменшились також абсолютні розміри витрат і лише у 2000 році вони зросли у порівнянні з попереднім роком. Незважаючи на погіршення можливостей оновлення матеріально-технічна база науки забезпечує успішне виконання науково-дослідних робіт. До Реєстру сортів рослин України на 2001 рік внесено 27 сортів плодових і ягідних культур селекції Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка, питома вага яких по зоні Лісостепу становить 16,5%.

Економічна оцінка наукових розробок Мліївського інституту садівництва показала, що нові сорти плодових і ягідних культур та технології їх вирощу-вання можуть забезпечити високу економічну ефективність виробництва плодів і ягід. За економічними результатами виділяються сорти яблуні Росавка, Симиренківець, Ровесник, Київське зимове, Сапфір; сорти смородини Віра, Сміла, Пам’ять Правика; технологія вирощування яблуні з використанням вегетативної підщепи 54-118.

В інтенсивних насадженнях яблуні (із використанням зрошення з фертигацією) найвищий прибуток з одного гектара – 35,5 тис. грн., а також додатковий прибуток у порівнянні до контролю – 26,5 тис. грн., одержано від сорту Внучка. Понад 20 тис. грн. додаткового прибутку з 1 га забезпечили також сорти Мавка, Багряне і Власта.

Розрахунки економічної ефективності захисних заходів у боротьбі із шкідниками й хворобами яблуні показали, що застосування нових препаратів вимагає 242 грн. додаткових витрат на 1 га насаджень, але забезпечує одержання додаткового прибутку близько 8 тис. грн. для сорту Айдаред і понад 7 тис. грн. для сорту Фієста за рахунок підвищення врожайності і якості плодів.

Результати досліджень і розрахунки економічної ефективності наукових розробок свідчать про їх високий інноваційний потенціал.

Для дослідження інвестиційних властивостей технологій виробництва яблук автором вибрано дві технології, які суттєво відрізняються між собою технологічними характеристиками (табл. 3). Апробована технологія – це варіант саду без зрошення, схема посадки дерев 5х3 м, підщепа 54-118, сорт Ренет Симиренка. Нова технологія – це варіант саду з застосуванням системи краплинного зрошення і фертигації, схема посадки дерев 3,75х1 м, підщепа М.9, новий сорт Джонавелд. Для створення насаджень за більш інтенсивною технологією необхідні в п’ять разів вищі капіталовкладення. Менш інтенсивна технологія забезпечує вищу віддачу на одиницю вкладених коштів, вона пройшла апробацію не лише в дослідних господарствах, а й в окремих садівницьких підприємствах, що зменшує ризик її використання. Аналіз залежностей чистого дисконтованого доходу та індексу рентабельності інвестицій від ставки процента показав, що зі зниженням ставки процента зростають переваги більш інтенсивної технології. Аналіз залежностей індексу рентабельності інвестицій від ринкової вартості землі свідчить про те, що формування ринку земель сільськогосподарського призначення буде стимулювати використання інтенсивних технологій виробництва яблук. Поширення інтенсивних технологій буде зростати з накопиченням коштів у сільськогосподарських підприємств і розширенням можливостей довгострокового кредитування.

Таблиця 3

Економічна ефективність інвестицій у створення насаджень яблуні (коефіцієнт дисконтування 0,25)

Елементи технології й показники | Апробована технологія | Нова технологія | Індекс нової технології до апробованої

Кількість дерев на 1 га | 667 | 2667 | 4,0

Середньорічна врожайність, ц/га | 238 | 450 | 1,9

Капітальні вкладення на створення 1 га насаджень, грн. | 13320 | 67870 | 5,1

в тому числі:

вартість посадкового матеріалу | 4002 | 29337 | 7,3

вартість опор | - | 8534

вартість зрошувальної системи | - | 14300

Чистий дисконтований доход (NPV) на 1 га, грн. | 39152 | 98621 | 2,5

Індекс рентабельності (норма прибутку) інвестицій (PI) | 3,94 | 2,45 | 0,63

Внутрішня норма прибутку інвестиції (IRR) | 0,51 | 0,47 | 0,94

Дисконтований строк окупності затрат на створення насаджень, рік | 6 | 5 | 0,83

У третьому розділі – "Основні напрями підвищення ефективності інноваційної діяльності в садівництві" – обґрунтовані зміни в організації виконання досліджень і розробок та поширенні інновацій, запропоновано заходи по стимулюванню інноваційної діяльності в садівництві, обґрунтовано перспективи переходу на нові інтенсивні технології виробництва плодів.

Специфікою інноваційної діяльності в садівництві, як і в цілому в сільському господарстві, є те, що перші стадії інноваційного процесу – дослідження й розробки – виконуються в спеціалізованих наукових установах, а освоєння інновацій здійснюється безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах. Для забезпечення маркетингової орієнтації розробок, тобто відповідності їх вимогам ринку, необхідно:

-

-

-

-

-

-

У структурі маркетингових досліджень наукових розробок у садівництві повинні поєднуватись дослідження, які стосуються садівницької продукції і наукових розробок (рис. 1).

На основі маркетингових досліджень наукова установа повинна готувати прогноз розвитку садівництва на десять-двадцять років. Маркетингові дослідження й прогноз розвитку садівництва потрібні для підвищення якості планування тематики науково-дослідних робіт. Прогноз необхідно складати щорічно і на основі нього вносити зміни до тематичних планів досліджень.

Найповніше і комплексно наукові розробки реалізуються при закладці насаджень. Це вимагає підготовки інноваційних проектів посадки садів. Якщо комплексна технологія орієнтована на використання в будь-якому садівницькому господарстві, то інноваційний проект виконується для конкретного замовника. На відміну від звичайних інноваційні проекти садів будуть втілювати останні розробки нових технологій. Уся науково-дослідна робота повинна бути підпорядкована розробці інноваційних проектів та їх успішній реалізації у сільськогосподарських підприємствах.

Садівництво одна з найбільш наукоємних галузей сільськогосподарського виробництва й особливо гостро потребує розвитку консультаційних послуг. Враховуючи специфіку галузі, яка полягає в тривалому термінові створення багаторічних насаджень, запропоновано організацію спеціалізованих регіональних інноваційних служб, у структурі яких необхідно передбачити три основні напрями діяльності: інноваційного маркетингу, консультування та інноваційного проектування (рис. 2).

Інноваційні служби доцільно створювати при наукових установах і освітніх закладах садівничого профілю, тому вони не вимагатимуть великих штатів працівників – консультуванням і проектуванням можуть займатись за договорами ті ж наукові співробітники, які виконують розробки. Організація інформаційно-консультаційної роботи повинна базуватись на договорах інноваційної служби з науковою установою та з сільськогосподарськими підприємствами, згідно яких необхідно виплачувати винагороду виконавцям за використання розробок.

Для підвищення інноваційної активності в садівництві необхідно на державному рівні створити сприятливі організаційно-економічні умови для функціонування ринкової економіки. Пропонується підвищити рівень фінансування наукових установ у садівництві для забезпечення їх лідируючого положення у розробці нових технологій; увести патентну охорону сортів плодових і ягідних культур та законодавчо врегулювати ліцензійну діяльність у сфері передачі прав на сорти; відмінити пільги по платі за земельні ділянки, зайняті молодими насадженнями і регламентувати строки переводу молодих насаджень у плодоносні; увести гарантовані компенсації за розкорчовування насаджень.

На сприяння розвитку садівництва направлений Закон України “Про збір на розвиток виноградарства, садівництва й хмелярства”, проте внаслідок прямого фінансування витрат такий порядок об’єктивно не може забезпечити ефективність використання коштів: підприємства не несуть ніякої відповідальності за кінцевий результат. Для стимулювання інноваційної діяльності в садівництві пропонується виділяти кошти господарствам переважно на зворотній основі, тобто виділяти кредити, за рахунок повернення яких фонд підтримки садівництва буде зростати. Необхідно широко використовувати безпроцентні інноваційні позики, а також пільгові кредити з процентною ставкою, нижчою від комерційної.

На регіональному рівні основним напрямом забезпечення ефективного розвитку садівництва повинна стати реалізація інноваційних проектів у сільськогосподарських підприємствах, які забезпечать перехід на нові технології виробництва плодів і ягід. Автором обґрунтовано заходи по інноваційному розвитку садівництва Черкаської області, запропоновано розробити й реалізувати програму розвитку садівництва Черкаської області на основі стимулювання інноваційної діяльності. Основними принципами програми повинна стати організація тісної взаємодії обласних органів влади й управління сільським господарством, наукових установ і закладів освіти із садівницькими підприємствами та повне забезпечення кредитними ресурсами, необхідними для закладання насаджень та розвитку розсадництва.

Результатом виконання програми стимулювання інноваційної діяльності буде прискорене переведення садівництва області на новий технологічний рівень. Перспективи переходу садівницьких підприємств Черкаської області на нові технології виробництва яблук (табл. 4) розраховані, виходячи з повного забезпечення потреб області в найближчий період із можливістю в подальшому значну частку продукції вивозити за межі області, в тому числі і на експорт. Поряд із збільшенням щорічних площ посадок нових садів яблуні, необхідно постійно підвищувати їх технологічний рівень, що забезпечить зростання продуктивності насаджень. Високий рівень грошових надходжень забезпечить господарствам прибутковість ведення галузі, повернення одержаних кредитів і можливості інвестування в створення плодоягідних насаджень за власні кошти.

Таблиця 4

Перспективи освоєння нових технологій виробництва яблук садівницькими підприємствами Черкаської області

Показники | Роки | Індекс

2003 | 2007 | 2011 | 2015 | 2015 р. до 2003 р.

Площа насаджень яблуні, га | 7800 | 5310 | 4500 | 4270 | 0,55

Площа вибуття насаджень, га | 800 | 600 | 300 | 280 | 0,35

Площа посадки садів, га | 60 | 140 | 210 | 250 | 4,2

Середня кількість дерев на 1 га в садах, посаджених поточного року, шт. | 700 | 1500 | 2100 | 3200 | 4,6

Середня вартість 1 га саду, тис. грн. | 9,5 | 27 | 55 | 90 | 9,5

Потреба в інвестиціях, млн. грн. | 0,6 | 3,8 | 11,6 | 22,5 | 39,5

Потреба в кредитах, млн. грн. | 0,4 | 2,6 | 8,1 | 15,8 | 39,5

Повернення кредитів, млн. грн.– | 0,3 | 2,7 | 8,0–

Урожайність, ц/га | 30 | 70 | 140 | 260 | 8,7

Валовий збір плодів, тис. т | 17,6 | 27,9 | 47,3 | 83,3 | 4,7

Вартість плодів, млн. грн. | 29,3 | 46,6 | 78,9 | 139,1 | 4,7

Для забезпечення економічної ефективності садівництва сільськогосподарським підприємствам пропонується інноваційна стратегія розвитку, суть якої полягає у прискореному переході на нові інтенсивні технології виробництва плодів і тісній співпраці з науковими установами. Автором обґрунтовано інноваційний проект розвитку садівництва в сільськогосподарському товаристві "Яснозір’я", в результаті реалізації якого буде забезпечено валове виробництво яблук на рівні 80-х років при втричі меншій, ніж була в той час площі насаджень. Галузь стане прибутковою з 2007 року, а з 2011 року очікуються прибутки понад один мільйон гривень.

ВИСНОВКИ і ПРОПОЗИЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

АННОТАЦІЯ

Панасенко Г.В. Економічна оцінка інноваційної діяльності в садівництві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Сумський національний аграрний університет, Суми, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню проблем інноваційної діяльності в садівництві. Зроблено аналіз розвитку інноваційних процесів у виробництві плодів і ягід та наукового потенціалу садівництва. Дана економічна оцінка нових сортів плодових і ягідних культур, технологій виробництва плодів і ягід, інвестицій у створення насаджень яблуні з використанням дисконтування.

Для підвищення ефективності інноваційної діяльності в садівництві обґрунтовані зміни в організації виконання досліджень і розробок та поширенні інновацій, які ґрунтуються на маркетинговому підході, зокрема, підготовка інноваційних проектів садів, реформування дослідних садівницьких господарств, створення спеціалізованої інноваційної служби. Для забезпечення прискореного переходу на нові інтенсивні технології запропоновано заходи по стимулюванню інноваційної діяльності в садівництві.

Ключові слова: інновація, садівництво, ефективність, дослідження й розробки, сорт, технологія, інвестиція.

АННОТАЦИЯ

Панасенко Г.В. Экономическая оценка инновационной деятельности в садоводстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК. – Сумской национальный аграрный университет, Сумы, 2003.

Диссертация посвящена исследованию комплекса проблем инновационной деятельности в садоводстве. Обобщены основные теоретические положения, касающиеся инновационной деятельности, освещено сущность и значение инноваций в экономическом развитии, проанализированы направления инновационной деятельности в садоводстве, изложены методические подходы, использованные при проведении исследований.

Сделан анализ развития инновационных процессов в производстве плодов и ягод. Со средины 60-х годов основной тенденцией садоводства есть сокращение общей площади насаждений. Значительно уменьшились площади посадки садов, возросли площади выбытия: в Черкасской области на один гектар посаженых садов в 1997-2000 годы приходилось 5,9 га, в 2001 году – 13 га раскорчеванных. В целом современное состояние садоводства характеризуется как кризисное, что связано с замедлением процессов обновления технологической базы и снижением инновационной активности садоводческих предприятий. В тоже время в фермерском хозяйстве