Національний аграрний університет

Полішвайко Михайло Юрійович

УДК: 633.63:632.76 (477.4)

Біологічне обгрунтування заходів захисту цукрових буряків від блішок в умовах Центрального Лісостепу України

16.00.10 – ентомологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН в 2000-2002 рр.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор,

член-ко-ре-с-пондент УААН

Федоренко Віталій Петрович,

Інститут захисту рослин УААН, директор

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

ТРИБЕЛЬ СТАНІСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ,

Інститут захисту рослин УААН, завідувач лабораторії стійкості сільськогосподарських культур до шкідників

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

ЛАПА ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ,

ТОВ “Сингента”, науковий консультант

Провідна установа: Харківський національний аграрний університет, Міністерство аграрної політики України, кафедра зоології та ентомології м. Харків.

Захист дисертації відбудеться “ 24 ” жовтня 2003 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті, за адресою: 03041, м. Київ, 41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, 41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус №4, к. 41.

Автореферат розісланий “ 22 ” вересня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед основних шкідників сходів цукрових буряків особливо небезпеч-ними є бурякові блішки, шкідливість яких в останні роки помітно зросла. На фоні пошкоджень звичайного та сірого бурякових довго-носиків загроза від них здається малопомітною, але в комплексі з останніми є одним з лімітуючих факторів одержання оптимальної густоти рослин.

Передпосівна обробка насіння дає змогу знизити загрозу від бурякових блішок, але за високої щільності популяцій цих комах не завжди вдається контролювати їх чисельність лише таким способом. Разом з тим, широке та довготривале застосування карбофуранових препаратів призвело до порушення гомеостазу в агробіоценозах, сприяло появі біотипів із резистентністю до них, викликало зміни в біології, екології та етології цих шкідників.

Більшість досліджень з біологічних особливостей бурякових блішок прово-ди-лись в інших ґрунтово-кліматичних зонах і порівняно давно, а окремі роботи, виконані в наш час, цих шкідників стосуються лише част-ково, оскільки вони вивчались у комплексі з іншими фітофагами.

Виходячи з цього, уточнення видового складу, особливостей біології буряко-вих блішок в сучасних умовах та розробка ефективних захисних заходів проти цих шкідників є надзвичайно актуаль-ними.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводили у лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН та на Білоцерківській дослідно-селекційній станції згідно тематичного плану на 2000-2005 рр. “Цукрові буряки”. Номер державної реєстрації: 01.01.(0001242).

Мета і завдання досліджень. Біологічне обгрунтування та удосконалення існуючих методів контролю чисельності та шкідливості бурякових блішок у зоні нестійкого зволоження Центрального Лісостепу України з ураху-ванням змін, що відбулися у кліматичних умовах регіону та технології вирощу-вання культури.

Для досягнення поставленої мети виконували такі завдання:

-

-

-

-

-

Об’єкт досліджень. Посіви цукрових буряків, бурякові блішки.

Предмет досліджень. Система захисту цукрових буряків від блішок.

Методи досліджень. Лабораторні та польові досліди – вивчення біологіч-них особливостей бурякових блішок, ефективності дії інсектицидів, впливу агротехнічних заходів, стійкості сортозразків та біотипів цукрових буряків до цих шкідників. Спостереження та експерименти – уточнення видового складу блішок.

Наукова новизна результатів досліджень. У Центральному Лісостепу Укра--їни в сучасних умовах проведений моніторинг популяцій представників Наlticinae бурякового агробіоценозу. Серед бурякових блішок домінувала Сhaetocnema соncinna Marsh., частка якої в обліках становила 95 % цих шкідників. Західна та південна бурякові блішки зустрічались дещо рідше, із співвідношенням відповідно 1 та 4 %.

Уточнені біологічні особливості та сезонна динаміка чисельності бурякових блішок. Встановлено, що за холодної погоди заселення бурякових плантацій блішками може затримуватись на два тижні. За такої ситуації обробку насіння цукрових буряків карбофу-ра-новими препаратами необхідно доповнювати наземним обприскуванням, оскіль----ки в більш пізній період заселення культури блішками вони завда-ють відчутної шкоди, внаслідок зниження токсичності рослин.

Проведена оцінка стійкості 30 сучасних сортозразків та біотипів цукрових буря-ків до пошкодження блішками. Виявити істотне зниження пошкод-жуваності сходів не вдалося.

Досліджено вплив агротехнічних заходів на пошкоджуваність сходів цукро-вих буряків блішками. Чергування культур у сівозміні та післядія різних доз добрив не сприяли зниженню пош-код---жуваності цукрових буряків цими шкідниками. Обгрунтовано, що з допо-могою регулювання доз і співвідношення елементів мінерального жив-лення рослин цукрових буряків можна підсилити компенсаторні механізми щодо пошкоджень, спричинених блішками.

Проведена оцінка ефективності дії проти блішок інсектицидів для обробки насіння, обприскування сходів та крапельного внесення в ґрунт при сівбі. Найвищу ефективність проти блішок у фазу “1-ї пари листків” – 75 %, забезпечила обробка насіння цукрових буряків гаучо, 70 % з.п. (128 мл/пос.од.). При інтоксикації сходів круізером 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од.) та ті-350, 60 % т.к.с. (60 мл/пос.од.) також одержана висока ефективність проти цих фітофагів – 67 %.

За обприскування сходів цукрових буряків, високу ефективність дії (52- 60 %) проти блішок отримали на варіантах із парашутом 450, 45 % мк.с. (0,75 л/га), моспіланом, 20 % р.п. (100 г/га), актарою 25 WG, 25 % в.г. (100 г/га), флагманом, 10 % к.е. (2 л/га) та принцом, 2,5 % к.е. (0,6 л/га).

Крапельне внесення інсектициду флагман, 10 % к.е. (3 л/га) у комбінації з обробкою насіння хінуфуром, 40 % в.с. (25 мл/пос.од) забезпечило надійний захист сходів цукрових буряків від блішок і не впливало на чисельність корисної ентомофауни.

Практичне значення одержаних результатів. Уточнення видового складу, біологічних особливостей, впливу агротехнічних заходів на пошкодженість цукрових буряків блішками та оцінка ефективності дії нових інсектицидів для контролю їх чисельності має важливе практичне значення при розробці та вдосконаленні елементів зональної системи захисту цукрових буряків від цих фітофагів.

Результати досліджень пройшли виробничу перевірку у Білоцерківському районі Київської області та у ТОВ “Україна” Калинівського району Вінницької області. Застосування для обробки насіння цукрових буряків інсектициду круізер 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од.) краще захищало сходи культури від цих шкідників ніж інтоксикація рослин фураданом, 35 % т.п. (еталон). У варіанті з круізером 350 FS, 35 % т.к.с. пошкоджуваність рослин зменшувалась у 2 рази в порівнянні з еталоном. Обробка насіння цукрових буряків проти блішок круізером 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од.) забезпечила більший вихід цукру з 1 га, та рівень рентабельності цього заходу – 29 %.

Економічно обгрунтовано доцільність застосування інсектициду актара 25 WG, 25 % в.г. для обприскування сходів, що забезпечило збереження урожайності коренеплодів цукрових буряків 3,9 т/га порівняно з еталоном і отримання прибутку у розмірі 1489 грн. з одного гектара.

Особистий внесок здобувача. Безпосередня участь у плануванні, складанні схем, підготовці та проведенні досліджень, спостережень, обліків, аналізі та обробці отриманих даних, апробації і впровадженні результатів у виробництво, підготовці матеріалів до друку.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на наукових конференціях “Селекція, насінництво і технологія вирощування цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни” (м. Київ, ІЦБ УААН, 2000 р.), при-свяченій 50-й річниці заснування Українського ентомологічного товариства (м. Ніжин, 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій (до 15-річчя аварії на ЧАЕС)” (м. Ніжин, 2001 р.), всеукраїнській конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Біорізноманіття природ-них і техногенних біотопів України” (м. Донецьк, 2001 р.), науковій конференції докторантів і аспірантів “Тиждень науково-дослідної роботи молодих учених та студентської молоді” (м. Біла Церква, 2002 р.), державній науково-практичній конференції “Захист цукрових буряків від шкідників, хвороб та бур’янів” (м. Біла Церква, 2002 р.), науково-практичній конференції “Новітні технології в рослинництві” (м. Біла Церква, 2002 р.), на розширеному засіданні лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН (м. Київ, 2003 р.)

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у дев’яти роботах, з них сім – наукові праці, дві – тези конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 183 сторінках комп’ютерного набору, складається з вступу, семи розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Містить 39 таблиць та 20 рисунків. Список літератури включає 248 джерел, у тому числі 29 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

В огляді літератури розглядається господарське значення, систематичне по-ло-ження та біологічні особливості бурякових блішок, заходи контролю їх чисель-ності та шкідливості, що були розроблені у попередні роки.

МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили у лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН та на полях Біло-церківської дослідно-селек-ційної станції впродовж 2000-2002 рр. Уточнення видо-вого складу, біологічних особливостей та динаміки чисельності блішок здій-снювали за методиками Інституту цукрових буряків УААН та інших науково-дослідних установ (Зубенко В.Ф и др., 1986; Кожанчиков И.В., 1961; Линдеман И.В., 1930; Мегалов В.А., 1968; Палий В.Ф., 1962; Петруха О.И., 1976; Петруха О.И. и др., 1981; Рихтер А.А., 1950; Трибель С.О., 2001; Федоренко В.П., 1997; Ярмоленко И.М., 1949). Польові досліди закладали згідно загаль-но-прийнятих методик (Вагнер Ф., 1965; Гар К.А., 1969; Доспехов Б.А., 1985). Результати досліджень обраховували методом дисперсійного аналізу з допо--могою прикладної програми Ехсеl та Statistica 5.0 на комп’ютері.

ОСОБЛИВОСТІ БІОЛОГІЇ, ЕКОЛОГІЇ ТА СЕЗОННОЇ ДИНАМІКИ ЧИСЕЛЬНОСТІ БУРЯКОВИХ БЛІШОК

Видовий склад блішок

В буряковому агробіоценозі у 2000-2002 рр. виявлено 23 види блішок з 9 родів: Phyllotreta Foudr., Chaetocnema Steph., Longitarsus Latr., Podagrica Foudr., Aphthona Chevr., Chalcoides Foudr., Psylliodes Latr., Наltica Mull., Mantura Steph.. Найбільш багатими за видовим складом серед Наlticinae були роди Рhyllotreta та Сhaetocnema, які нараховували 6 та 5 видів блішок. Серед бурякових блішок домінувала Сhaetocnema соncinna Marsh., частка якої в обліках становила 95 % цих шкідників. Західна та південна бурякові блішки зустрічались дещо рідше, із співвідношенням відповідно 1 та 4 %.

Поширення блішок по стаціях агробіоценозу пов’язане з їх кормовими росли-нами. Так, наприклад, 52 % популяції звичайної бурякової блішки концен-тру-валося на посівах цукрових буряків. Заселеність цим шкідником озимої пшениці та перелогу була значно нижчою і становила відповідно – 5 та 3 % (рис.1).

Рис. 1. Заселеність стацій агробіоценозу звичайною буряковою блішкою

(БЦДСС, 2000-2002 рр.)

Біологічні особливості та сезонна динаміка чисельності бурякових блішок

Встановлено, що бурякові блішки зимують у підстилці з листя та у поверхневому шарі ґрунту дерев’янистих насаджень. Так, найбільшу кількість цих шкідників восени виявили на узліссі – 24 екз./м2 та у лісосмузі – 22 екз./ м2., а найменшу на перелозі – 0,05 екз./м2 та бурячищі – 0,2 екз./м2 (табл. 1).

Таблиця 1 – Стаціальний розподіл та чисельність бурякових блішок зимуючої стадії, БЦДСС

Стація | Чисельність блішок, екз./м2

1999 р.* | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | середнє

осінь | весна | осінь | весна | осінь | весна | осінь | осінь | весна

Узлісся | 24 | 23 | 25 | 24 | 24 | 24 | 23 | 24 | 24

Лісосмуга | 22 | 21 | 22 | 21 | 20 | 20 | 23 | 22 | 22

Переліг | 0,1 | 0 | 0 | 0 | 0,1 | 0,1 | 0 | 0,05 | 0,03

Бурячище | 0,7 | 0,5 | 0 | 0 | 0,2 | 0,2 | 0 | 0,2 | 0,2

* Дані відділу захисту рослин БЦДСС

За роки досліджень погодні умови не впливали негативно на бурякових блішок і їх чисельність була потенційно небезпечною та значно перевищувала економічні пороги шкідливості.

Строки пробудження жуків весною визначаються температурними умовами, зокре-ма, сумою активних температур (САТ) > 5 о. Так, у 2000- 2002 рр. пробудження блішок у лісосмузі розпочиналось у другій половині березня, коли САТ сягала 12,6 о, а у пастках Барбера їх нараховували 0,1 особину (рис.2).

Рис. 2. Динаміка весняного пробудження бурякових блішок у лісосмузі

(БЦДСС, 2000-2002 рр.)

Із спостережень випливає, що блішки розселяються з місць зимівлі на інші стації задовго до сівби цукрових буряків, де додатково живляться. Так, при обліках у II декаді квітня за середньодобової температури +12 оС і САТ 112,1 о, у лісосмузі, на озимій пшениці та багаторічних травах цих жуків нараховували 1,5; 9,5 та 1 особину на 100 помахів сачком.

Заселення бурякових полів блішками відбувається поступово і залежить від ходу погодних умов. Так, за сприятливої погоди (2001, 2002 рр.) міграція цих комах на посіви цукрових буряків у період сходів тривала декілька днів. За таких умов ділянки з обробленим системними інсектицидами насінням були надійно захищені. За холодної, вітряної і не стійкої погоди (2000 р.) міграція блішок на посіви культури запізнювалася на два тижні, що знизило ефективність інтоксикації сходів. Буряковим площам з обробкою насіння препаратами карбофу-ранової групи, що забезпечують захисний ефект впродовж 15-20 днів, у окремих осередках блішки завдали відчутної шкоди.

Окрім того, в місцях зимівлі блішкам вистачає кормових рослин у весняний період і у них не завжди є потреба мігрувати дружньо на бурякові плантації, що сприяє постійно високому рівню чисельності та загрози від шкідника. Так, за роки досліджень, на бурякові плантації в період сходів мігрувало від 24 до 50 % блішок.

Встановлено, що звичайна бурякова блішка залишається на цукрових буряках в період додаткового живлення, де проходить парування жуків. У III декаді травня, коли САТ сягала позначки 500,1 оС, а 10 % самок були зрілими вони починали відкладати яйця на стаціях з гречковими бур’янами.

Вихід молодих жуків починався в II декаді липня, за САТ 1219 оС. Найбільше блішок на цукрових буряках зустрічалося у ІІІ декаді серпня – 24 екз./100 помахів сачка.

Блішки траплялись на цукрових буряках до самого збирання культури, а в подальшому із зниженням середньодобової температури повітря до +4,7 оС вони мігрували в місця зимівлі.

ОЦІНКА СТІЙКОСТІ СОРТОЗРАЗКІВ ТА БІОТИПІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ДО БЛІШОК

У сучасних умовах великого значення надають стійкості сортів та гібридів сіль-ськогосподарських культур до шкідників, як одному з економічно ефек-тивних та екологічно спрямованих захисних заходів, оскільки він дає можли-вість контро-лювати чисельність популяцій шкідників та оздоровлювати навко-лишнє сере-довище, завдяки зниженню інсектицидного пресу (Трибель С.О., 2002).

У процесі порівняльної оцінки 30 сучасних сортозразків та гібридів цукрових буряків виявити істотне зниження пошкодження сходів блішками не вдалося. Коефіцієнти пошкодження рослин на всіх варіантах були або на рівні стан-дарту, або перевищували його.

ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ заходів НА ПОШКОДЖУВАНІСТЬ СХОДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ БЛІШКАМИ

Вплив післядії різних доз добрив на пошкоджуваність сходів

цукрових буряків блішками

У просапній сівозміні післядія різних доз мінеральних добрив не викликала зниження пошкоджуваності сходів цукрових буряків блішками. Так, коефіцієнт пошкодження рослин цими шкідниками на варіантах N40 Р50 К50 + 30 т/га гною та N80 Р100 К100 + 30 т/га гною був однаковим і становив 0,2. Пошкоджуваність рослин на ділянці без добрив і, де вивчали післядію доз добрив N120 Р150 К150 + 30 т/га гною дещо збільшувалась, проте вона виявилась не істотною.

Аналогічно, у плодозмінній сівозміні, післядія різних доз мінеральних доб-рив також не впливала на пошкоджуваність сходів цукрових буряків блішками. На варіанті без добрив, коефіцієнт пошкодження рослин блішка-ми становив 0,4. Дещо менше, але неістотне зниження пошкоджуваності сходів цукрових буряків цими шкідниками виявили на варіантах, де вивчали післядію доз добрив: N40 Р50 К50 + 30 т/га гною, N80 Р100 К100 + 30 т/га гною та N120 Р150 К150 + 30 т/га гною.

Разом з тим, встановлено, що збалансоване мінеральне живлення покращує ріст і розвиток рослин, що дає змогу в деякій мірі компенсувати пошкодження, спричинені блішка-ми. Такі рослини, наприклад, в порівнянні з іншими, мають більшу масу. Так, у просапній сівозміні, у фазу “2-ї пари листків” найменшу масу 100 рос-лин отримали на варіантах, де добрива не застосовувались – 37,8 г, а найбільшу – 82,1 г на варіанті, де вивчали післядію дози N80 Р100 К100 + 30 т/га гною. Таку ж закономірність простежили у плодозмінній сівозміні. Так, на варіан-ті, де добрива не застосовували маса 100 рослин була найнижчою в досліді – 42 г. Найвищу масу 100 рослин отримали на ділянці, де внесли добрива в дозі N80 Р100 К100 + 30 т/га гною – 79,8 г. Подальше підвищення дози внесених мінеральних добрив у обох сіво-змінах не сприяло збільшенню маси 100 рослин.

Вплив чергування культур у сівозміні на пошкоджуваність сходів цукрових буряків блішками

Чергування культур у сівозміні не викликало істотного змен-шення пошкодженості сходів цукрових буряків блішками. У плодозмінній і про-сапній сівозмінах коефіцієнт пошкодження рослин цими шкідниками був одна-ковий і становив 0,3.

Таким чином, отримані результати досліджень дають підставу вважати, що такий агро-технічний прийом може бути ефективним спо-собом контролю лише монофагів та тих шкідників, які повільно рухаються і зимують на полях сівозміни (Байшов И.Ф., 1930; Брамсон К.Л., 1894; Палий В.Ф., 1954, Flint M.L., Roberts P.A., 1988). Безперечно, що це не стосується блішок, адже ці комахи мобільні, є олігофагами, а у весняний період – схиль-ні до поліфагії і зимують у місцях з дерев’янистими насадженнями – лісо-смугах, чагар-никах та на узліссях.

ХІМІЧНИЙ МЕТОД ЗАХИСТУ СХОДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ВІД БЛІШОК

Контроль чисельності і шкідливості бурякових блішок способом інтоксикації сходів системними інсектицидами

Встановлено, що надійним способом захисту сходів цукрових буряків від блішок є передпосівна обробка насіння такими інсектицидами як гаучо, 70 % з.п., круізер 350 FS, 35 % т.к.с. та ті-350, 60 % т.к.с., що забезпечили ефективність дії проти цих фітофагів у фазу 1-ї пари листків – 67-75 % (рис. 3).

Рис. 3. Ефективність дії інсектицидів для обробки насіння цукрових буряків проти блішок у фазу “1-ї пари листків” (БЦДСС, 2000-2002 рр.): 1 – контроль; 2 – фурадан, 35 % т.п; 3 – гаучо, 70 % з.п; 4 – космос 500, 50 % т.к.с; 5 – круізер 350 FS, 35 % т.к.с; 6 – ті-350, 60 % т.к.с.

НІР 05 = 21 %

Ефективність застосування космосу 500, 50 % т.к.с. була нижчою за еталон і становила 17 %.

Разом з тим, ефективність застосування інсектицидів системної дії проти блішок у фазу “1-ї пари листків” різниться по роках. Так, у 2000 р. після несприятливих погодних умов на початку вегетації цукрових буряків у ІІ декаді травня середньодобова температура повітря підвищилась до +15,0 оС, що зумовило масове заселення бурякових плантацій блішками і їх високу шкідливість. Так, наприклад, якщо при обліках у фазу “добре розвинених сім’ядолей” на сходах цукрових буряків нараховували 0,5 особин блішок/м2, то у фазу “1-ї пари листків” чисельність цих шкідників зросла до 2,8 особин, а в подальшому збільшилась до 5 екз/м2. За такої чисельності жуків, ділянкам з насінням обробленим інсектицидами карбофуранової групи із захисним ефектом 15-20 днів, в окремих осередках у зв’язку із зниженням токсичності рослин на період їх заселення блішки завдали відчутної шкоди. Так, у фазу “1-ї пари листків” рослини на ділянці з фураданом, 35 % т.п. пошкоджувались в однаковій мірі, як на варіанті без обробки насіння. Рослини з обробкою насіння круізером 350 FS, 35 % т.к.с., гаучо, 70 % з.п. та ті-350, 60 % т.к.с. були надійно захищеними, а коефіцієнт пошкодженості на цих варіантах був істотно меншим у порівнянні з контролем.

За такої ситуації, з метою збереження густоти рослин, площі, з насінням, обробленим фураданом, 35 % т.п. та його аналогами необхідно було обприс-кувати рекомендованими інсектицидами.

У 2001, 2002 рр. концентрація блішок на посівах цукрових буряків проходила після появи сходів, а тому рослини, інтоксиковані системними інсектицидами, в тому числі фураданом, 35 % т.п. були надійно захи-щеними.

Таким чином, при плануванні захисних заходів проти блішок, необхідно враховувати погодні умови та строки заселення бурякових полів. За умов міграції блішок на сходи культури через 15 днів після сівби, поля буряків з насінням обробленим карбофурановими інсектицидами необхідно обприскати рекомен-дованими інсектицидами.

Інтоксикація сходів системними інсектицидами не впливала на ріст і розвиток цукрових буряків. Так, маса 100 рослин у фазу “1-ї пари листків” у порівнянні з контролем була істотно вищою на всіх варіантах. Найбільшою маса 100 рослин була на варіанті, де обробку насіння проводили ті-350, 60 % т.к.с. (60 мл/пос.од) – 92 г, а найменшою на контролі – 74 г.

Обробка насіння цукрових буряків інсектицидами нового покоління: гаучо, 70 % з.п., круізером 350 FS, 35 % т.к.с. і ті-350, 60 % т.к.с. сприяла істотному підвищенню урожайності коренеплодів та збору цукру у порівнянні з контролем на 1,1-1,4 т/га.

Випробування нових інсектицидів для обприскування

цукрових буряків проти блішок

Значне збільшення чисельності та шкідливості блішок, обумовлене як об’єк-тивними (зменшення інсектицидного пресу, збільшення забур’яненості полів), так і суб’єктивними (висока сонячна активність, глобальне потепління клімату та ін.) чинниками, не завжди вдається контролювати лише інтоксикацією сходів. Тому, надзвичайно важливим та акту-альним є пошук, випробування та впровадження у виробництво нових, більш ефективних інсектицидів для обприскування цукрових буряків проти цих фітофагів.

Ефективність дії проти блішок через 3 доби після обприскування сходів цукрових буряків новими інсектицидами значно перевищувала еталонний препарат базудин, 600 EW, 60 % в.е. (табл. 2).

Таблиця 2 – Ефективність обприскування сходів цукрових буряків інсек-тицидами проти блішок, через 3 доби після обробки (БЦДСС, 2000-2002 рр.)

Варіант досліду | Норма витрати препарату (л, г/га) | Пошкод-жено рослин, % | Середній бал пошкод-жен-ня | Коефіцієнт пошкод-ження | Без обприскування (контроль) | - | 91 | 2,2 | 2,0 | Базудин 600 EW, 60 % в.е. (диазинон) | 2,0 | 94 | 1,6 | 1,5 | Кобра, 40 % к.е. (диметоат) | 1,5 | 85 | 1,6 | 1,4 | Моспілан, 20 % р.п. (ацетаміприд) | 100 | 63 | 1,3 | 0,8 | Актара 25 WG, 25 % в.г. (тіаметоксам) | 100 | 71 | 1,2 | 0,9 | Принц, 2,5 % к.е.

(фіпроніл) | 0,6 | 58 | 1,8 | 1,1 | Парашут 450, 45 % мк.с. (паратіон-метил) | 0,75 | 62 | 1,3 | 0,8

Флагман, 10 % к.е. (карбосульфан + вербутін) | 2,0 | 66 | 1,2 | 0,8 | НІР 05 | - | - | - | 0,2 |

Найкращими інсектицидами для обприскування сходів цукрових буряків проти блішок виявились моспілан, 20 % р.п. (100 г/га), парашут 450, 45 % мк.с.(0,75 л/га), флагман, 10 % к.е. (2,0 л/га) та актара 25 WG, 25 % в.г. (100 г/га), де коефіцієнт пошкоджених рослин був найнижчим у досліді і становив 0,8-0,9.

Встановлено, що на 7-й день найвищу ефективність дії проти блішок забезпечує обприскування сходів цукрових буряків парашутом, 45 % мк.с. (0,75 л/га) – 60 % (рис. 4).

Надійно захищало сходи культури обприскування рослин інсектицидами моспіланом, 20 % р.п, (100 г/га), актарою 25 WG, 25 % в.г. (100 г/га), флагманом, 10 % к.е. (2,0 л/га) та принцом, 2,5 % к.е. (0,6 л/га), які забезпечили ефективність дії проти цих шкідників 52-56 %.

Рис. 4. Ефективність дії нових інсектицидів для обприскування цукрових буряків проти блішок, через 7 діб після обробки (БЦДСС, 2000-2002 рр.): 1 – контроль; 2 – базудин 600 EW, 60 % в.е.; 3 – кобра, 40 % к.е.; 4 – моспілан, 20 % р.п.; 5 – актара 25 WG, 25 % в.г.; 6 – принц, 2,5 % к.е.; 7 – парашут 450, 45 % мк.с.; 8 – флагман,10 % к.е.

НІР 05 = 25 %

Контроль чисельності та шкідливості бурякових блішок способом крапельного внесення інсектицидів у ґрунт при сівбі

Передпосівна обробка насіння системними інсектицидами не завжди спро-можна утримувати популяції блішок в межах економічних порогів шкідливості. З допомогою наземного обприскування, можна досягти надійного захисту цукрових буряків від них, але при використанні цього методу гине багато корисної ентомофауни. Тому, необхідно проводити пошук нових, ефективних та екологічно безпечних інсектицидів для захисту цукрових буряків від блішок.

Застосування інсектициду флагман, 10 % к.е. (3,0 л/га) в комбінації з обробкою насіння хінуфуром, 40 % в.с. (25 мл/пос.од) на початку вегетації не впливало на чисельність корисної ентомофауни і надійно захищало сходи цукрових буряків від блішок. Коефіцієнт пошкоджених рослин на цьому варіанті становив 0,2, а на контролі був вищим у 4,5 рази. Передпосівна обробка насіння цукрових буряків хінуфуром, 40 % в.с. (25 мл/пос.од) у композиції з внесенням аплікатором інсектициду флагман, 10 % к.е. (3,0 л/га) підвищувала урожайність коренеплодів та збір цукру у порівнянні з контролем відповідно на 23,5 та 3,7 т/га.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНСЕКТИЦИДІВ ДЛЯ ОБРОБКИ НАСІННЯ ТА ОБПРИСКУВАННЯ СХОДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ПРОТИ БЛІШОК

Економічно обгрунтовано, що передпосівна обробка насіння цукрових буряків інсектицидом круізер 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од) дає змогу захистити сходи від блішок і отримати чистий прибуток від застосування цього заходу – 1401 грн./га, що в 2,3 раза перевищує показники варіанту з фураданом, 35 % т.п. (еталону). Рівень рентабельності застосування круізеру 350 FS, 35 % т.к.с. становив 29 %.

Використання у виробничих умовах для обприскування сходів цукрових буряків проти блішок інсектициду актара 25 WG, 25 % в.г. забезпечило збереження урожайності коренеплодів цукрових буряків 3,9 т/га порівняно з контролем і отримання чистого прибутку у розмірі 1489 грн. з одного гектара.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10. Використання у виробничих умовах для обробки насіння цукрових буряків інсектициду круізер 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од) забезпечило отримання чистого прибутку у розмірі 1401 грн/га, що в 2,3 раза перевищує показники варіанту з фураданом, 35 % т.п. Рівень рентабельності застосування круізеру 350 FS, 35 % т.к.с. складав 29 %. Економічно доцільним також є застосування інсектициду актара 25 WG, 25 % в.г. (100 г/га), яке забезпечило збереження урожайності коренеплодів цукрових буряків 3,9 т/га порівняно з контролем і отримання чистого прибутку у розмірі 1489 грн. з одного гектара.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для зменшення недобору врожаю цукрових буряків від пошкоджень, спричинених блішками доцільно:

забезпечувати рослини цукрових буряків збалансованим мінеральним живленням, що дає можливість компенсувати пошкодження спричинені блішками. Оптимальною дозою добрив під цукрові буряки в умовах зони є N80 P100 K100 + 30 т/га гною;

-

-

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Полішвайко М.Ю. Біологічне обгрунтування заходів захисту цукрових буряків від блішок в умовах Центрального Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Національний аграрний універ-ситет, Київ, 2003.

Уточнений видовий склад, біологічні особливості та сезонна динаміка чисельності бурякових блішок в сучасних умовах. В буряковому агробіоценозі виявлено 9 родів земляних блішок. Серед бурякових блішок домінувала Сhaetocnema соncinna Marsh., частка якої в обліках становила 95 % цих шкідників.

Встановлено, що за холодної погоди заселення бурякових плантацій блішками може затримуватись на два тижні. За такої ситуації обробку насіння цукрових буряків карбофурановими препаратами необхідно доповнювати наземним обприскуванням, оскільки на період заселення сходів культури блішками, внаслідок зниження токсичності рослин, жуки завдають відчутної шкоди.

Проведена оцінка стійкості 30 сучасних сортозразків та біотипів цукрових буряків до блішок. Виявити істотного зниження пошкоджуваності сходів не вдалося.

Досліджено вплив агротехнічних заходів на пошкоджуваність сходів цукрових буряків блішками. Післядія різних доз добрив не викликала зниження пошкоджуваності сходів цими шкідниками. Встановлено, що за допомогою регулювання мінерального живлення рослин цукрових буряків можна досягти деякої компенсації пошкоджень, спричинених блішками. Оптимальною дозою добрив для цукрових буряків є N80 Р100 К100 + 30 т/га гною.

Вивчена ефективність дії інсектицидів для обробки насіння та обприскування сходів цукрових буряків проти цих шкідників. Найвищу ефективність дії проти блішок у фазу “1-ї пари листків” (75 %) забезпечила обробка насіння цукрових буряків гаучо, 70 % з.п. (128 мл/пос.од.).

При обприскуванні сходів цукрових буряків найвищу ефективність дії проти блішок отримали на варіанті з парашутом 450, 45 % мк.с. (0,75 л/га), яка на 7-й день після обробки складала 60 %.

Ключові слова: бурякові блішки, видовий склад, біологічні особливості, заходи щодо обмеження.

Полишвайко М.Ю. Биологическое